CC BY
27
УДК 616.056.52:616-036.22-08
DOI: HTTPS://DOI.ORG/10.24026/1818-1384.4(60).2017.118771
ВЗАеМОЗВ'ЯЗОК ДИСЛшвдемП з запаленням та 1НСУЛ1НОРЕЗИСТЕНТН1СТЮ У ОС1Б 13 Р1ЗНОЮ МАСОЮ Т1ЛА
К.В. Мiсюра
ДУ «1нститут проблем ендокринног патологи ¡м. В.Я. Данилевського НАМН Украгни», м. Харюв, Украгна
ВСТУП
Ктьккть населення iз ожирiнням (ОЖ) i пов'язаними з ним метаболiчними ускладненнями в останн десятилiття у всьому свiтi катастрофiчно зросла. Згiдно з прогнозами Департаменту полпти та управлiння охорони здоров'я Колумбмського унiверситету, до 2030 року ттьки в США та Великш БританП' у осiб iз ОЖ буде зареестровано 6-8,5 мiльйонiв випадтв цукрового дiабету 2 типу, 5,7-7,3 мтьйоыв кардiоваскулярних катастроф [1].
Свгговий досвiд засвiдчуе, що вирiшити проблему профтактики важких iнвалiдизуючих ускладнень ОЖ можливо ттьки при своечасному виявленн груп ризику |'х розвитку серед оаб нaвiть iз надлишковою масою тiлa (надлМТ) [2]. Для цього необхщна детальна iнформaцiя про увесь спектр патолопчних фaкторiв, якi обумовлюють розвиток ускладнень при нaдмiрному накопиченн жирово''' тканини.
Одне з перших мкць у цьому спектрi займае шсулЫорезистентнкть (1Р) - стан, який характеризуеться порушенням метaболiчно''' i молекулярно-генетично''' вiдповiдi на iнсулiн та проявляеться патолопчними зсувами у метaболiзмi вуглеводiв, жирiв, бiлкiв; змiнaми на рiвнi генiв диференцiювaння i зростання ^тин i тканин оргaнiзму [3].
Одна з головних причин виникнення 1Р -пщвищення рiвня вiльних жирних кислот (ВЖК) у кровi [4, 5], маркеру так званого «феномену лтотоксичносп».
Ще у 1963 р. Р.! РапЬ!е запропонував гiпотезу про об'еднання метaболiзму глюкози i лт^фв. Згiдно з нею, цикл «глюкоза-жиры кислоти» Грунтуеться на взаемозв'язку пaтофiзiологiчних процесiв, в результaтi яких пщ впливом ВЖК розвиваеться 1Р [6]. У свою чергу, активнкть вивтьнення ВЖК iз жирового депо залежить вщ ступеню активацГ'' лiполiзa у вкцеральних адипоцитах, який залежить
вщ чутливостi тканин оргaнiзму до шсулшу [7-10]. Тому у бiльшостi па^ен^в, якi страждають на ОЖ та цукровий дiaбет 2 типу, рееструються i пiдвищенi рiвнi ВЖК у кров^ i нaявнiсть 1Р [11-13].
У закордоннм медичнiй лiтерaтурi ВЖК навггь називають «червоною лампочкою на приладовм дошцi мiокaрдa». Пiдвищення плазмових рiвнiв ВЖК сигнaлiзуе про небезпеку, що зростае: спочатку про ризик розвитку метaболiчного синдрому, по™ - 1Р, цукрового дiaбету, дiaбетично''' кардюмюпатп, а дaлi
- iшемiчно''' хвороби серця.
Регулятором метaболiзму ВЖК в оргaнiзмi е лептин
- багатофункцюнальний гормон, що продукуеться адипоцитами. Фiзiологiчнa роль лептину -захист адипоци^в вiд стеатозу i лiпотоксичностi шляхом регулювання лтогенезу i збiльшення окислення жирних кислот при нaдмiрному кaлорaжi спожито''' 'ж Лептину вiдведенa ключова роль в регуляцп споживання 'ж витрат енергп, ряду нейроендокринних та iмунних функцiй. У фiзiологiчних умовах лептин пригычуе синтез iнсулiну, а шсулш, впливаючи на жирову тканину, стимулюе продук^ю лептину. Але при ОЖ мае мкце феномен лептинорезистентносп: рiвень лептинемii збiльшуеться пропорцiйно обсягу жирово''' тканини, але лептин не виконуе сво'х функцш [14]. Надлишок лептину веде до пригнiчення секрецП' iнсулiну, сприяе розвитку iнсулiнорезистентностi [15]. Тобто, феномен лептинорезистентносп в^грае важливу роль у формуванн i прогресуванн 1Р, ОЖ, коморбщно''' патологП' [16].
Натепер актуальним е детальне дослщження особливостей взаемодп мiж ОЖ та коморбщною пaтологiею у осiб iз рiзною масою тiлa iз застосуванням сучасних мaркерiв раннього розвитку метaболiчних ускладнень. Одними з таких е адипокш вaспiн [18-21] та секреторний бток, який експресуеться вiсцерaльною жировою тканиною,
Мкюра Катерина Василiвна, к. мед. н., старший науковий ствробгаик, e-mail: [email protected]
компенсаторна молекула щодо розвитку серцево-судинно''' патологП' - оментин [21, 22]. В УкраМ проводились поодинок дослiдження властивостей цих пептидiв, але повiдомлень про дослiдження 'х взаeмозвlязкiв iз вмiстом жирово''' тканини, рiвнем ВЖК та лептину не знайдено.
Ще одним важливим патогенетичним фактором розвитку коморбщно''' патологГ'' у оаб iз ОЖ е наявнкть запалення в жировiй тканинi при надмiрному и накопиченнi, яке характеризуеться пщвищенням синтезу i секрецП' цитотыв та хемокiнiв, змiною експресГ'' адипотыв. Локальне запалення жирово''' тканини супроводжуеться хроычним низькоiнтенсивним системним запаленням - одним iз важливих складових атерогенезу [5, 23, 24].
ВЖК можуть провокувати розвиток низькоштенсивного запалення у м'язах, печшц та жировш тканин шляхом впливу на запальнi кшази, вивiльнення прозапальних та проатерогенних цитотыв [23].
Встановлено, що одними з маркерiв локального та системного запалення е хемокш фракталкiн та глкопротеш кластерин (аполшопротеш J) [25, 26]. У свт проведено декiлька дослщжень щодо взаемозв'язку мiж рiвнями сироваткового фракталкiну та серцево-судинною патологiею [27-31], кластерину i складовими метаболiчного синдрому [32-34]. Однак, 'х результати е досить суперечливими, що пояснюеться значними розбiжностями у когортах оаб, яких було обстежено. Дослщжень вмкту цих пептидiв в зaлежностi вщ метaболiзму ВЖК на теперешнiй час в УкраМ не проводилось.
Таким чином, фактором, що пов'язуе мiж собою розвиток запалення, 1Р та коморбщно'Г патологП' при ОЖ, е вивтьнення ВЖК за участю лептину з адипоцтчв у кровообiг при нaдмiрному нaкопиченнi жирово''' тканини [23]. Такий взаемозв'язок не викликае сумнiвiв, проте характер i мехaнiзм цього взаемозв'язку до кiнця не з'ясовано [35]. Вищезазначене коло питань обумовлюе актуальнкть дослiджень в цьому напрямку.
Мета роботи - визначити рiвнi втьних жирних кислот та лептину у мешкан^в м. Харкова; дослiдити залежшсть указаних покaзникiв вiд антропометричних пaрaметрiв, нaявностi iнсулiнорезистентностi, мaркерiв метaболiчних порушень, локального запалення жирово''' тканини, системного низькоштенсивного запалення у обстежених хворих.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ
За перюд ci4eHb - грудень 2016 року згщно Договору про творче спГвробГтництво мiж ДУ «1нститут проблем ендокринно!' патологи iM. В.Я. Данилевського НАМН Укра'ши», Харкiвським Нацiональним медичним унГверситетом та Медичним центром «МТМ» проведено обстеження 250 оаб, середнш BiK яких склав 65,48±11,86 року. У вах пaцieнтiв вимiрювалася маса тта, обвiд тали (ОТ) (см) та обвщ стегон (ОС) (см), визначався шдекс маси тiла (1МТ). Сформовано 4 групи обстежених за величиною 1МТ:
група 1 - особи з надлишковою масою тiла (надлМТ) (середнш 1МТ 26,66±1,44 кг/м2), (n=62); чоловiки / жiнки = 46/16;
група 2 - особи з ОЖ 1 ступеня (середнш 1МТ 32,11±1,49 кг/м2), (n=59); чоловiки / жшки = 39/20;
група 3 - особи з ОЖ 2 ступеня (середнш 1МТ 37,27±1,33 кг/м2), (n=45); чоловiки / жiнки = 23/22;
група 4 - особи з ОЖ 3 ступеня (середнш 1МТ 42,90±2,97 кг/м2), (n=40); чоловГки / жiнки = 17/23.
Контрольну групу склали 44 практично здоровi особи з нормальною масою тта (нМТ), середнш 1МТ яких становив 23,06±1,30 кг/м2 (чоловiки / жшки = 18/26).
Наявысть абдомiнального ожиршня (абОЖ) визначалась у жiнок при розмiрi обводу тали (ОТ) >0,80 м, у чолов^в >0,94 м. Окремо в ходi дослiдження видтено по двi пiдгрупи чоловiкiв i жiнок, якi мали помiрне абОЖ i виразне абОЖ, що поеднуеться з пiдвищеним ризиком розвитку супутньоТ патологи. Критерiем вiдбору був розмiр ОТ: для чоловГкГв, вГдповГдно, вщ 0,94 до 1,02 м i бтьше 1,02 м, для жшок, вГдповГдно, вГд 0,8 до 0,88 м i бтьше 0,88 м [36].
Визначення таких показникГв складу тта як жирова маса (ЖМ) та активна клГтинна маса (АКМ) (маса уах клГтин без жировоТ маси, у яких вщбуваються метаболГчнГ процеси) проводилося бГоГмпедансним методом Гз використанням програмно-апаратного комплексу «ДГамант - А1СТ-1РГТ» ЗАТ «Д1АМАНТ» [37]. ВГдносна жирова маса (% ЖМ) вираховувалась за формулою: (ЖМ / маса тта) ■ 100%. Основы антропометричнГ характеристики дослГджуваних груп представлено в таблиц 1.
АналГз клГнГко-бГохГмГчних показникГв включав визначення показникГв глкемп кровГ натще (ГКн) глюкозооксидазним методом за допомогою експрес-аналГзатора «Biosen C line», рГвня ВЖК у кровГ за методом Данкомба.
РГвень лептину в кровГ визначався Гмуноферментним методом на апаратГ Immunno
Таблиця 1
Антропометричш характеристики oci6, яких було залучено до дослщження
Показник Статист. параметр Групи обстеження Р
нМТ надлМТ ОЖ 1 ст. ОЖ 2 ст. ОЖ 3 ст.
Обв1д тали, см Середне (SD) 79,9(13,27) 88,65(10,66) 102,25(11,71) 108,71(12,16) 119,33(11,78) Р*** - 0,001
Мед1ана 78 90 100 106 120
[Q1-Q3] [78,00-90,00] [79,0-98,00] [94,00-110,00] [99,00-118,00] [110,00129,50]
Обв1д стегон, см Середне (SD) 96,99(6,32) 100,06(7,10) 108,98(11,02) 111,42(10,82) 124,15(15,80) Р* - 0,003 Р*** - 0,001
Мед1ана 97 100 108 113 123,5
[Q1-Q3] [92,00100,00] [96,00105,00] [102,00112,00] [102,00118,00] [113,00130,00]
Жирова маса, кг Середне (SD) 14,37 (3,31) 19,27 (3,31) 30,18 (3,48) 38,83 (3,75) 49,77 (5,96) Р*** - 0,001
Мед1ана 14,84 19,49 29,59 38,57 48,66
[Q1-Q3] [12,23-16,55] [17,1-21,30] [27,36-32,69] [37,14-40,77] [45,65-52,08]
Жирова маса, % Середне (SD) 22,50 (6,34) 24,14 (4,66) 31,95 (4,92) 36,69 (4,74) 42,14 (4,94) Р* - 0,07 Р*** - 0,001
Мед1ана 24,15 24,06 31,62 37,47 41,97
[Q1-Q3] [17,36-27,33] [21,3126,50] [27,65-35,87] [32,77-39,65] [39,69-45,13]
Активна кл1тинна маса, кг Середне (SD) 33,89 (5,2) 39,13 (4,92) 41,90 (5,43) 42,68 (5,66) 45,84(5,61) Р*** - 0,001
Мед1ана 30,57 41,35 44,35 44,75 45,21
[Q1-Q3] [29,57-39,42] [33,0942,78] [35,42-45,59] [37,56-47,64] [40,91-51,30]
Прим1тки: * - значущсть в'дм'тностей за середнми у осб i3 надлишковою масою тла у nорiвняннi з особами з нормальною масою тла; *** - значущсть в'дм'шностей за в^ма середнiми у порiвняннi з особами з нормальною масою тла.
CHEM 2000 на 6a3i ТОВ Медичний центр «МТМ».
PiBHi циркуляторного фракталкшу, кластерину, вастну та оментину визначалися iмуноферментним методом i3 використанням набору реактивiв Human Fractalkine ELISA Kit; Human / Mouse / Rat Vaspin Enzyme Immunoassay Kit («RayBio®», Грузiя) та комерцшних тест-систем Human Clusterin ELISA, Human Omentin-1 ELISA («BioVendor», Чеська Pеспублiка), вiдповiдно; iнсулiну - iмуноферментним
методом i3 використанням комерцшноТ тест-системи INSULIN ELISA KIT виробництва фiрми «Monobind» (США). Дослiдження проводилися в бiохiмiчному вiддiлi центрально'!' науково-дослщно'Г лабораторп Харкiвського нацiонального медичного уыверситету МОЗ Укра'ни на iмуноферментному аналiзаторi «Labline-90» (Австрiя).
У всiх пащетчв також було визначено iндекс шсулЫорезистентносп (НОМА-IR), який
розраховувався за формулою: НОМА-IR=(глiкемiя натще (ммоль/л)•iнсулiн натще (мкОд/л))/22,5. Нормальним цей показник вважався на piBHi до 2,7. При значены НОМА-1Р вщ 2,7 до 4,0 дiагностувалося помiрне, а понад 4,00 - суттеве зниження чутливостi тканини до шсулшу. Особи iз цукровим дiабетом до дослiдження не залучались.
З метою пщтвердження зв'язку мiж рiвнями ВЖК i лептину та 1Р усiх обстежених додатково було розподтено на 2 групи:
а) особи у яких шдекс НОМА не вiдрiзнявся вщ норми (п=110; чоловки / жiнки = 73/37);
б) особи, як мали iндекс НОМА бтьше 2,77 (п=140; чоловiки / жшки = 70/70).
При обробц клшко-функцюнальних
результатiв використовувалися методи описового статистичного аналiзу. Дисперсiйний мiжгруповий аналiз проводився за критерiем Краскела-Уоллiса. При розробц формул для визначення значення ВЖК в залежносп вiд параметрiв складу тiла (%ЖМ та АКМ) та лептину в залежносп вщ параметрiв складу тiла i вмкту в кровi глюкози та ВЖК використовувався метод багатовимiрноï статистично!' обробки
«Множинна регресiя», в основi якого лежить аналiз зв'язку мiж незалежними (% ЖМ, АКМ та рiвень глюкози та ВЖК у кровО змiнними i залежною змiнною (ВЖК, лептин).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
За даними проведеного дослщження встановлено, що у оаб iз надлМТ рiвнi ВЖК та лептину у сироватц кровi були статистично значуще (у 1,1 та 1,3 рази) вищими у порiвняннi з обстеженими з нМТ (р <0,05; р <0,001). У пащен^в iз ОЖ рееструвалося зростання цих показнитв порiвняно з особами iз надлМТ (р <0,001, р <0,001) (табл. 2).
Встановлено, що рiвнi лептину статистично значуще зростали зi збтьшенням ступеня ОЖ. У оаб iз ОЖ 1 та 2 ступеня вщмшностей у рiвнях ВЖК не встановлено.
При аналiзi взаемозв'язкiв мiж рiвнем ВЖК та 1МТ, ОТ, ОС встановлен прямi статистично значущi (p <0,001, р <0,001, р <0,001) кореляцшы зв'язки на рiвнi r=0,637 (рiвняння регреси [0,0114+0,01731МТ]); r=0,4955 (рiвняння регреси [0,0383+0,00520Т]) та r=0,5183 (рiвняння регресй'
Таблиця 2
Результати обстеження oci6 i3 рiзною масою Tina
Показник Статист. параметр Групи обстеження Р
нМТ (n=44 надлМТ (n=62) ОЖ 1 ст. (n=59) ОЖ 2 ст. (n=45) ОЖ 3 ст. (n=40)
Втьы жирнi кислоти, ммоль/л Середне (SD) 0,41 (0,12) 0,45 (0,16) 0,60 (0,13) 0,64 (0,17) 0,78 (0,17) Р*=0,03 Р**<0,001 Р***<0,00
Медiана 0,41 0,45 0,62 0,67 0,8
[Q1-Q3] [0,31-0,47] [0,31-0,53] [0,51-0,69] [0,50-0,73] [0,65-0,92]
Лептин, нг/мл Середне (SD) 24,65 (9,04) 31,98 (11,09) 41,49 (12,73) 48,27 (12,52) 57,99 (16,84) Р*<0,001 Р**< 0,001 Р***<0,00
Медiана 24,13 30,13 42,43 46,42 59,15
[Q1-Q3] [18,29-32,06] [22,7-42,62] [32,26-50,51] [35,3-46,42 [42,15-72,22]
1нсулш, мкОд/ мл Середне (SD) 12,82 (6,64) 12,55 (6,38) 16,8 (6,47) 20,31 (7,55) 21,75 (9,43) Р*=0,788 Р**<0,001
Медiана 8,99 9,17 14,69 17,93 18,64
[Q1-Q3] [7,92-19,82] [8,16-18,67] [11,04-23,68] [15,38-27,34] [39,34-43,32]
Фракталкш, нг/мл Середне (SD) 738,78 (183,72) 776,18 (153,91) 906,55 (85,88) 926,06 (96,33) 956,02 (106,42) Р*<0,001
Медiана 729,86 738,16 878,52 854,32 985,09
[Q1-Q3] [680,23934,33] [709,86937,17] [820,51987,34] [839,161007,41] [857,311028,28]
Кластерин, нг/мл Середне (SD) 109,56 (11,57) 112,99 (6,17) 120,31 (12,53) 128,01 (18,31) 137,25 (21,67) Р*=0,031 Р**<0,001
Медiана 110,38 111,56 116,34 114,93 145,99
[Q1-Q3] [107,96114,68] [109,34117,51] [109,62126,93] [111,97140,29] [115,02156,3]
Оментин, нг/ мл Середне (SD) 488,37 (57,74) 485,14 (53,07) 387,77 (71,31) 374,36 (76,15) 359,37 (81,64) Р*=0,712 Р**<0,001
Медiана 515,9 511,26 445,37 440 302,16
[Q1-Q3] [428,16530,37] [421,16528,19] [317,13453,38] [297,24448,26] [281,52443,34]
Васшн, нг/мл Середне (SD) 444,95 (171,97) 479,28 (129,46) 659,82 (151,58) 672,62 (151,83) 710,17 (160,66) Р*=0,712 Р**<0,001
Медiана 433,72 447,42 539,74 546,29 829,9
[Q1-Q3] [378,89611,37] [401,54611,54] [511,51810,16] [530,83829,52] [545,54849,84]
Глюкоза натще, ммоль/л Середне (SD) 4,88(0,45) 5,22(0,84) 5,37(0,59) 5,23(0,65) 5,83(1,07) Р***<0,001
Медiана 4,9 5,27 5,31 5,13 5,88
[Q1-Q3] [4,57-5,21] [4,68-5,89] [4,96-5,89] [4,8-5,62] [5,12-6,5]
НОМА шдекс Середне (SD) 1,81(0,71) 2,96(1,71) 4,00(1,62) 4,74(1,93) 5,7(2,94) Р***<0,001
Медiана 1,70 2,19 3,60 4,21 4,81
[Q1-Q3] [1,50-1,84] [1,63-4,21] [2,68-5,48] [3,36-6,07] [3,47-7,4)
Прим1тки: * - значущсть в'дм'тностей за середнми у осб i3 надлишковою масою тта у nорiвняннi з особами з нормальною масою тла; ** - значущсть в 'дм 'нностей за cepedHiMU у осб i3 надлишковою масою тла у порiвняннi з особами з ОЖ 1,2 та 3 ст.; *** - значущсть в'дм'шностей за вама середнiми у порiвняннi з особами з нормальною масою тла.
[-0,3642+0,0085-ОС]), вщповщно.
Визначено, що рiвень лептинемП' також був прямо пов'язаний з 1МТ, ОТ та ОС: r=0,633 ^вняння регресП' [-11,3173+1,60191МТ]); r=0,516 ^вняння регреси [-11,0484+0,5021-ОТ]) та r=0,4665 ^вняння регреси [-30,6346+0,6381-ОС]); р <0,001; р <0,001 та р <0,001 вiдповiдно.
Отриманi дан свiдчать про наявнiсть зв'язку рiвнiв ВЖК та лептину зi ступенем накопичення не ттьки
вкцеральноТ, але й глютеофеморальноТ жировоТ тканини.
В процес дослiдження оцiнено i середы рiвнi ВЖК та лептину кровi в залежностi вiд наявностi та ступеня абдомшального ОЖ. Встановлено, що у оаб iз виразним абОЖ рiвнi ВЖК е статистично значуще вищими як у порiвняннi з особами iз помiрним абОЖ (p <0,01), так i з тими, у кого ОТ не перевищуе норму (p <0,0001): вщповщно 0,65±0,18 ммоль/л
Рис. 1. Залежнiсть р'вня вльнихжирних кислот у кров! вiд наявнот та ступеня абдом'шального ожирiння. Примтка: Критерй Краскела-Уоллса: для групи без абдом'шального ожирiнняр <0,001; з наявнстю пом'рного абдом'шального ожирiнняр <0,001; з наявнктю виразного абдом'шального ожирiння р <0,001.
Рис. 2. Залежнiсть р'!вня лептину у кров! вiд наявностi та ступеня абдомнального ожирiння. Примтка: Критерй Краскела-Уоллса: для групи без абдомнального ожирiнняр <0,001;з наявнктю пом'рного абдом'шального ожирiнняр <0,001; з наявнстю виразного абдомнального ожирiння р <0,001.
проти 0,49±0,17 ммоль/л та 0,43±0,14 ммоль/л (рис. 1). У па^етчв iз помiрним абОЖ не виявлено статистично значущих вщмшностей у порiвняннi з особами без абОЖ.
Доведено, що лептинемiя при наявносп виразного абОЖ також статистично значуще збтьшуеться до 48,40±19,30 нг/мл у порiвняннi як iз пщгрупою без абОЖ так i з помiрним абОЖ (р <0,0001; р <0,0001): вщповщно 28,28±11,48 нг/мл та 30,64±14,04 нг/ мл (рис. 2). При aнaлiзi рiвня лептина у па^етчв з помiрним абОЖ та за його вщсутносп вщмшностей не встановлено (р=0,21).
При проведены дослщження також було оцiнено наявнкть та ступiнь взaемозв'язкiв мiж рiвнями ВЖК,
лептину, фрaктaлкiну (маркером запалення жирово''' тканини), кластерину (маркером системного низькоштенсивного запалення в оргаызмО, васпшу (маркером розвитку 1Р), оментину (маркером розвитку коморбщно''' серцево-судинно''' патологи), вмiстом iнсулiну та НОМА-iндексом (табл. 3). Доведено, що ус вони взаемопов'язан на рiвнi статистично''' знaчущостi р <0,001.
Встановлено, що рiвнi ВЖК та лептину прямо корелюють iз вмiстом фрaктaлкiну, кластерину, вaспiну, шсулЫу та НОМА-iндексом; зворотно - iз вмiстом оментину.
Все це пщтверджуе нaявнiсть взаемозв'язку мiж вмiстом ВЖК та лептину у кровi i розвитком
Таблиця 3
Матриця кореляцш мiж дослiджуваними показниками*
Фракталкш Кластерин Васшн Оментин 1нсулш НОМА-iндекс
В1льн1 жирн1 кислоти 0,38 0,42 0,42 -0,46 0,32 0,38
Лептин 0,35 0,37 0,38 -0,43 0,34 0,39
Прим>тка: * - значущiсть кореляцИ'на рвн р <0,001.
Рис. 3. Залежнсть рiвня вльнихжирних кислот у кров! Рис. 4. Залежнсть рiвня лептину у кров! вiд жировоI, вiд жировоI, в'дносноI жировоI, активноI кл '1тинно)' маси в'дносноI жировоI, активноI кл '1тинно)'маси та та в'дношення активноI кл '1тинно)'до жирово)'маси. в'дношення активноI кл'1тинно'( до жирово)'маси.
коморбщно''' ОЖ патологи, локальним запаленням жирово''' тканини, системним низькоштенсивним запаленням в оргаызм^ рiвнем шсулЫу кровi та ступенем чутливосп тканин до нього. Отриман результати пщтверджуються даними лггератури про те що збтьшений рiвень лептину у кровi сприяе прогресуванню запальних реакцш в оргaнiзмi [23].
При проведены даного дослщження оцiнено залежнкть рiвнiв ВЖК вiд характеристик складу тта - ЖМ, %ЖМ, АКМ, вiдношення АКМ/ЖМ (рис. 3).
Мiж рiвнем ВЖК у сировaтцi кровi i першими трьома параметрами виявлено прямий кореляцмний зв'язок: iз ЖМ г=0,6444 (рiвняння регресГ'' [0,2786+0,0096-ЖМ]; р <0,001); iз АКМ г=0,4235 ^вняння регресГ'' [0,0602+0,0119-АКМ]; р <0,001); iз %ЖМ г=0,5614 (рiвняння регресГ'' [0,1667+0,0124-%ЖМ]; р <0,001).
Мiж спiввiдношенням АКМ/ЖМ та рiвнем в циркуляцГ'' ВЖК виявлено негативний статистично значущий (р <0,001) кореляцшний зв'язок (ступiнь кореляцП' г=-0,4899 (рiвняння регресГ'' [0,7407-0,117-(АКМ/ЖМ)]; р <0,001).
Рiвень лептину кровi також залежить вiд особливостей складу тта (рис. 4). Його змши при збтьшены ЖМ, %ЖМ та АКМ, зменшены вiдношення АКМ/ЖМ е аналопчними до динaмiки вмiсту ВЖК у кровк
Ступiнь кореляцiйного зв'язку вщповщае коефiцiенту г=0,6211 iз ЖМ ^вняння регресй' [13,841+0,8699-ЖМ]; р <0,001); г=0,5289 iз %ЖМ (рiвняння регресГ'' [4,761 +1,0906-%ЖМ];
р <0,001); г=0,3845 iз АКМ (рiвняння регресГ'' [-2,8873+1,0086-АКМ]; р <0,001) та г=-0,5228 iз АКМ/ ЖМ (рiвняння регресГ'' [55,9117-10,7619-АКМ/ЖМ]; р <0,001).
Таким чином, при проведены дослщження доведено зв'язок мiж змшами складу тiлa (в першу чергу жирово''' маси) та вмiстом в кровi ВЖК та лептину.
Як вже зазначалося, один iз важливих впливiв лiпотоксичностi щодо розвитку коморбщно''' ОЖ патологП' - це потен^ювання розвитку 1Р. В даному дослщжены нaявнiсть прямого зв'язку мiж 1Р та метaболiзмом ВЖК пiдтверджено статистичною вщмЫнктю на рiвнi р <0,001 середнього вмкту ВЖК в групах оаб iз нaявнiстю 1Р та з нормальною чутливктю тканин до Ысулшу (таблиця 4).
Визначено, що у оаб з 1Р рiвень ВЖК в середньому складае 0,57±0,20 нг/мл.
Рiвень лептину кровi - регулятора вмкту ВЖК в кровi також значуще (р <0,001) в^^знявся в грут пaцiентiв iз наявнктю 1Р у порiвняннi iз особами з нормальним НОМА шдексом. Його середне значення в грут обстежених iз 1Р 40,48±19,39 нг/мл.
При проведены дослщження оцшено i характер взаемозв'язтв мiж ВЖК та лептином. Виявлено, що вони пов'язаы мiж собою прямим кореляцiйним зв'язком: г=0,4610 (рiвняння регресГ'': лептин=[13,7517+43,0196^вень ВЖК у кровi]; р=0,0001 (рис. 5).
З метою комплексно''' оцшки отриманих даних в результат множинно''' покроково''' регресГ'' для
Таблиця 4
Рiвнi вшьних жирних кислот та лептину в сироватц кровi обстежених i3 рiзною чутливiстю
тканин до iнсулiну
Показник Статист. параметр Особи без шсулшо- резис-тентносл (НОМА-IR <2,77) Особи з наявнк-тю шсули но-резис-тентностi (НОМА-IR >2,77) Коефщкнт кореляцп Спiрменa с НОМА-IR U- критерш Р
Втьы жиры кислоти, ммоль/л Середне (SD) 0,45(0,17) 0,57(0,20) 0,34 8864,1 0,001
Медiана 0,44 0,57
[Q1-Q3] [0,33-0,56] [0,43-0,7]
Лептин, нг/мл Середне (SD) 31,42(15,94) 40,48(19,39) 0,33 9552,1 0,001
Медiана 30,1 37,32
[Q1-Q3] [20,09-40,63] [25,5852,96]
перерахованих змшних були отриманi адекватнi моделi щодо визначення значень ВЖК та лептину в залежносп вщ шших показникiв, якi дослiджувалися (таблиця 5).
Доведено, що рiвень ВЖК в кровi найбтьшою мiрою визначаеться параметрами складу тта -%ЖМ та АКМ, вмкт лептину - %ЖМ, АКМ, рiвнем глюкози натще та ВЖК у кровк
Графiчне вiдображення комплексно!' динамки змш %ЖМ, вмiсту у кровi ВЖК, лептину, iнсулiну, глюкози
натще та НОМА-шдексу представлено на рисунку 6.
Встановлено, що у обстежених оаб, як мають ЖМ понад 25% вщ загально!' маси тта, вже рееструються метаболiчнi порушення - НОМА шдекс перевищуе 2,77, рiвень ВЖК зростае до 0,27 ммоль/л i вище; рiвень лептину - до 30 нг/мл i вище, шсулшу - до 12 мкОд/мл i вище.
При накопиченн жирово!' тканини понад 34% вщ загальноТ маси тта у мешкан^в м. Харкова, залучених до дослщження, визначалися ознаки вже
Таблиця 5
Рiвняння регреси щодо рiвня вшьних жирних кислот та лептину в кровi в залежносп вщ антропометричних показнимв та глюкози кровР
№ з/п Показник РГвняння регреси' R2 Р-критерш, р Станд. похибка
1 Вшьш жирн кислоти, нг/ мл -0,1284+0,0108-%ЖМ+0,0088-АКМ 0,471 F=111,27 p <0,0001 0,149
2 Лептин, нг/мл -28,0391+0,7848-%ЖМ+0,5812-АКМ+2,5488-ГЛ ЮК+10,9851-ВЖК 0,412 F=47,91 p <0,0001 14,34
Прим1тки: * - значущсть на р'вш p <0,001; R2 - коефцкнт детерм'таци, F - критерй Фшера; АКМ - активна кл'1тинна маса (кг); %ЖМ - вiдносна жирова маса тла (%); ГЛЮК - рiвень глюкози натще (ммоль/л); ВЖК - рiвень вльних жирних кислот (ммоль/л).
100X10 0000 аооо 70 00 £000 ■¡ООО 40Л0 30 00 2000 10 00
ООО 0.1
й
4 > л А
■ ^ _ --' " о -а о
£ & * о * С Ь р в_1 а-
А ■ V. ¥ ■О (хр в » 0
в о <
о-с? »•Е -гй. в л ° в к 0
£ ^ .9 Эй" 4 ■>(, О " "Ь 5 л в Ь о 9 У й е
»V — 0 * в * 0 й* О %
г о ■Эо а
02 о.э ол е.: об о? ог о.о го 1.1 1г
РМСЛАТ аотеоийп,1 л(ИИ.ммйл..'л
Рис.5. Залежнсть рiвня лептину кров! вiд вмсту у нiй вльних жирних кислот.
виразноТ 1Р (iндекс НОМА >4,00), вмкт ВЖК, лептину та шсулшу сягав вiдповiдно 0,4 ммоль/л i вище; 36 нг/мл i вище; 15 мкОд/мл i вище. Рiвень глюкози у обстежених залишався в межах норми - вщ 5,2 до 6,0 ммоль/л.
Таким чином, визначено, що вже придiагностуваннi у патента накопичення жировоТ тканини понад 25% вщ загальноТ маси тiла треба розпочинати профтактичы заходи щодо розвитку метаболiчних порушень, у тому чи^ - 1Р. Особи, у яких мае мкце вмiст жировоТ тканини понад 34%, потребують активних лкувально-профтактичних заходiв.
Цiкавим е i той факт, що швидккть зростання рiвня ВЖК у кровi мешканцiв м. Харкова, як залучались до дослщження, не завжди була прямо пропорцшною темпу збiльшення жировоТ тканини. Так, при накопиченн жировоТ тканини вщ 21 до 26% та вщ 41 до 45% вiд загальноТ маси тта рiвень ВЖК практично не змшювався (див. рисунок 6). Такий феномен пщтверджуеться i закордонними дослщженнями [38-40]. В лiтературi це пояснюеться можливою наявнiстю на рiзних етапах накопичення жировоТ тканини вщмшностей у чутливостi до iнсулiну ключових ферментiв, якi беруть участь у внутршньоклп"иннш деградацГГ триглiцеридiв [7-9]. Але це ще потребуе експериментального пщтвердження [41].
Таким чином, при проведены даного дослщження доведено взаемозв'язок мiж накопиченням жировоТ тканини, порушеннями лтщного та вуглеводного обмiну, запаленням жировоТ тканини та системного низькоштенсивного запалення в оргаызмк
Отриманi данi не суперечать результатам шших
Рис.6. Р'вень НОМА ндексу та циркуляторних вльних жирних кислот, лептину, Ысулну, глюкози натще в залежнот вiд вiдносного вмсту жирово)тканини. Примтка: Критерй Краскела-Уоллса: для вльних жирних кислот р <0,001; лептину р <0,001; шсулшу р <0,001; глюкози р <0,001; НОМА-1Яр <0,001.
науковфв [42-44] вщносно ролi ВЖК у розвитку 1Р, але в даному дослщжены отримано прюритеты дан щодо урахування параметрiв складу тта та запальних процеав в оргaнiзмi в цьому процеа.
Перспективи подальших дослщжень. Виходячи з отриманих результaтiв i даних лiтерaтури, у подальшому перспективним е поглиблене вивчення статевих особливостей взаемозв'язку дислтщемп з ендокринною функ^ею жировоТ тканини.
ВИСНОВКИ
1. Встановлено, що збтьшення маси тiлa у оаб iз надлишком ваги рiзного ступеня супроводжуеться рядом метaболiчних зсувiв, а саме: зростанням iндексу НОМА, пщвищенням вмiсту вiльних жирних кислот та лептину у сироватц кровк
2. У осiб iз надлишковим накопиченням жировоТ тканини виявлено позитивний кореляцшний зв'язок мiж iндексом НОМА, рiвнями ВЖК та лептину кровi i маркерами запалення жировоТ тканини -фракталкшом, системного низькоiнтенсивного запалення - кластерином, метaболiчних порушень - васпшом, а також зворотний кореляцшний зв'язок мiж рiвнями ВЖК, лептину кровi i секреторним глкопротеТном оментином - компенсаторною молекулою щодо розвитку серцево-судинноТ патологП'.
3. Особи рiзного вiку iз надлишковою масою тiлa та ожирiнням 1 ступеня при накопиченн вщносноТ жировоТ маси понад 25% потребують превентивноТ
терапп з метою запоб^ання подальшому розвитку метаболiчних порушень.
Автор гарантуе в'дсутшсть конфлкту iHmepecie та власно)ф'1нансово)'зацiкавленосmi при euKOHaHHi роботи та написанн статт'!.
Л1ТЕРАТУРА/РЕРЕРЕМСЕБ
1. Wang YC, McPherson K, Marsh T, Gortmaker SL, Brown M. Health and economic burden of the projected obesity trends in the USA and the UK. Lancet. 2011 Aug 27;378(9793):815-825.
2. Lobykina EN. Organizatsiya profilaktiki i lecheniya ozhireniya i izbytochnoy massy tela vzroslogo naseleniya krupnogo promyshlennogo tsentra (na primere g. Novokuznetska) [Organization of prevention and treatment of obesity and overweight of adults in a large industrial center] [dissertation]. Novokuzneck; 2009. 331 p. [Russian].
3. Garg A. Regional adiposity and insulin resistance. J Clin Endocrinol Metab. 2004;89(9):4206-4210.
4. Kusminski CM, Shetty S, Orci L, Unger RH, Scherer PE. Diabetes and apoptosis: lipotoxicity. Apoptosis. 2009;14:1484-1495.
5. Boden G. Obesity and Free Fatty Acids (FFA). Endocrinol Metab Clin North Am. 2008;37(3):635-ix. doi: 10.1016/j.ecl.2008.06.007.
6. Randle PJ, Garland PB, Hales CN, et al. The glucose fatty-acid cycle. Its role in insulin sensitivity and the metabolic disturbances of diabetes mellitus. Lancet. 1963;1:785-789.
7. Large V, ReynisdottirS, Langin D, FredbyK, Klannemark M, HolmC, Arner P. Decreased expression and function of adipocyte-sensitive lipase in subcutaneous adipose fat cells. J Lipid Res. 1999;40:2059-2066.
8. McQuaid SE, Hodson L, Neville MJ, Dennis AL, Cheeseman J, Humphreys SM, Ruge T, Gilbert M, Fielding BA, Frayn KN, et al. Disturbance of fatty acid regulation in obesity: driver for ectopic fat deposition? Diabetes. 2011;60:47-55.
9. Langin D, Dicker A, Tavernier G, Hoffstedt J, Mairal A, Ryden M, Arner E, Sicard A, Jenkins CM, Viguerie N, et al. Lipases of adipocytes and lipolysis defect in human obesity. Diabetes. 2005;54:3190-3197.
10.Jocken JW, Langin D, Smit E, Saris WH, Valle C, Hul GB, Holm C, Arner P, Blaak EE. Fatty lipid of fatty tissue and expression of lipoproteins sensitive to hormones, decreases in fat insulin- Steady state. J Clin Endocrinol Metab. 2007;92:2292-2299.
11. Boden G. Free fatty acids and insulin secretion in humans. Curr Diab Rep. 2005;5(3):167-170.
12.Azzazy HM, Pelsers MM, Christenson RH. Unbound
free fatty acids and heart-type fatty acid-binding protein: diagnostic assays and clinical applications. Clin Chem. 2006;52(1):19-29.
13.Delarue J, Magnan C. Free fatty acids and insulin resistance. Curr Opin Clin Nutr Metab Care. 2007;10(2):142-148.
14. Fantuzzi G. Adipose tissue, adipokines, and inflammation. J Allergy Clin Immunol. 2006;115(5):911-919.
15.Arner P. The adipocyte in insulin resistance: key molecules and the impact of the thiazolidinediones. Trends Endocrinol Metabol. 2003;14(3):137-145.
16.Gualillo O, Ramon J, Juanatey G, Lago F. The Emerging Role of Adipokines as Mediators of Cardiovascular Function: Physiologic and Clinical Perspectives. Trends in Cardiovasc Med. 2007;17(8):275-283.
17. Wang XH, Dou LZ, Gu C. Plasma levels of omentin-1 and visfatin in senile patients with coronary heart disease and heart failure. Trop Med. 2014; 7(1):55-62. doi: 10.1016/S1995-7645(13)60192-3.
18.Mm WQ, Fan J, Khor S, Song M, Hong W, Dai X. Serum vaspin levels and vaspin mRNA expression in subcutaneous adipose tissue in women with gestational diabetes mellitus. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2014;182:98-101. doi: 10.1016/j. ejogrb.2014.09.008.
19.Feng R, Li Y, Wang C, Luo C, Liu L, Chuo F, Li Q, Sun C. Higher vaspin levels in subjects with obesity and type 2 diabetes mellitus: a meta-analysis. Diabetes Res Clin Pract. 2014;106(1 ):88-94. doi: 10.1016/j. diabres.2014.07.026.
20. Yan M, Su B, Peng W, Li L, Li H, Zhuang J, Lu Y, Jian W, Wei Y, Li W, Qu S, Xu Y. Association of serum vaspin and adiponectin levels with renal function in patients with or without type 2 diabetes mellitus. J Diabetes Res. 2014;2014:868732. doi: 10.1155/2014/868732.
21.Gorshunska MYu. Omentyn-1 u khvorykh na tsukrovyi diabet 2 typu: zviazok z aterogenezom [Omentin-1 in patients with type 2 diabetes mellitus: relation to atherogenesis]. Probl Endokryn Patologii. 2015;2:15-21. [Ukrainian].
22.VerbovoyAF, Solomonova ES, Pashentseva AV. Leptin, rezistin i omentin u patsientov s narushennoy tolerantnostyu k glyukoze i sakharnym diabetom 2 tipa [Leptin, resistin and omentin in patients with impaired glucose tolerance and type 2 diabetes mellitus]. Izvestiya vysshikh uchebnykh zavedeniy. Povolzhskiy region. Meditsinskie nauki. 2012;3(23):52-59. [Russian].
23.Schwarz V. Zhirovaya tkan kak endokrinnyy organ [Fatty tissue as an endocrine organ]. Problemy
Endokrinologii. 2009;55(1):38-44. [Russian].
24.Lumeng CN, Saltiel AR. Inflammation between obesity and metabolic diseases. J Clin Investig. 2011;121:2111-2117.
25.Choi-Miura NH, Takahashi Y, Nakano Y, Tobe T, Tomita M. Identification of the disulfide bonds in human plasma protein SP-40,40 (apolipoprotein-J). J Biochem. 1992;112:557-561.
26.Rosenberg ME, Silkensen J. Clusterin: physiologic and pathophysiologic considerations. Int J Biochem Cell Biol. 1995;27:633-645.
27.Spirina MM. Kliniko-diagnosticheskoe znachenie issledovaniya plazmennogo fraktalkina pri bronkhialnoy astme [Clinical and diagnostic significance of plasma fractalkine in bronchial asthma] [dissertation]. Astrakhan; 2011. 114 p. [Russian].
28.Zhuravlyova LV, Lopina NA. Uroven fraktalkina i ego znachenie v prognozirovanii nalichiya i vyrazhennosti ateroskleroticheskogo porazheniya venechnykh sosudov [Fractalkine level and its importance in forecasting presence and severity of coronary atherosclerosis]. Ukr Kardiol Zhurn. 2016;4:62-67. [Russian].
29.Liu H, Jiang D, Zhang S, Ou B. Aspirin inhibits fractalkine expression in atherosclerotic plaques and reduces atherosclerosis in ApoE gene knockout mice. Cardiovascular Drugs and Therapy. 2010;24:17-24.
30. White GE, Tan TC, John AE, Whatling C, McPheat WL, Greaves DR. Fractalkine has antiapoptotic and proliferative effects on human vascular smooth muscle cells via epidermal growth factor receptor signaling. Cardiovascular Res. 2010;85:825-835.
31.Zhuravlyova LV, Lopina NA. Urovni fraktalkina i asimmetrichnogo dimetilarginina u bolnykh ishemicheskoy boleznyu serdtsa v zavistmosti ot nalichiya sakharnogo diabeta 2 tipa i kharaktera porazheniya koronarnykh arteriy [Fractalkine and asymmetric dimethylarginine levels in patients with coronary artery disease depending on the presence of type 2 diabetes mellitus and the character of coronary arteries lesions]. Nauchnyy rezultat. Meditsina i farmatsiya. 2016;2(3):11-17. [Russian].
32.Kujiraoka T, Hattori H, Miwa Y, Ishihara M, Ueno T, Ishii J, Tsuji M, Iwasaki T, Sasaguri Y, Fujioka T, Saito S, Tsushima M, Maruyama T, Miller IP, Miller NE, Egashira T. Serum apolipoprotein j in health, coronary heart disease and type 2 diabetes mellitus. J Atheroscler Thromb. 2006;13:314-322.
33.Arnold T, BrandlhoferS, Vrtikapa K, StanglH, Hermann
M, Zwiauer K, Mangge H, Karwautz A, Huemer J, Koller D, Schneider WJ, Strobl W. Effect of obesity on plasma clusterin, [corrected] a proposed modulator of leptin action. Pediatr Res. 2011;69(3):237-242.
34. Won JC, Park CY, Oh SW, Lee ES, Youn BS, Kim MS. Plasma clusterin (ApoJ) levels are associated with adiposity and systemic inflammation. PLoS One. 2014;9(7):e103351. doi: 10.1371/journal. pone.0103351.
35.Schwarz V. Vospalenie kak faktor patogeneza insulinorezistentnosti i sakharnogo diabeta 2 tipa [Inflammation as a factor of the pathogenesis of insulin resistance and type 2 diabetes]. Terapevt Arch. 2009;81(10):74-80. [Russian].
36.Kravchun NA, Kazakov AV, Karachencev YuI, et al. Sakharnyy diabet 2 tipa: skrining i faktory riska: monografiya [Diabetes mellitus type 2: screening and risk factors: monograph]. Kharkov: Novoe slovo; 2010. 256 p. [Russian].
37.Rudnev SG, Soboleva NP, Sterlikov SA, Nikolaev DV, Starunova OA, Chernykh SP, Eryukova TA, Kolesnikov VA, Melnichenko OA, Ponomareva EG. Bioimpedansnoe issledovanie sostava tela naseleniya Rossii [Bioimpedance study of body composition in the Russian population]. M.: RIO TsNIIOIZ; 2014. 493 p. [Russian].
38.Horowitz JF, Coppack SW, Paramore D, Cryer PE, Zhao G, Klein S. Effect of short-term fasting on lipid kinetics in obese and obese women. Am J Physiol. 1999;276:E278-E284.
39. Large V, Reynisdottir S, Langin D, Fredby K, Klannemark M, HolmC, Arner P. Decreased expression and function of adipocyte-sensitive lipase in subcutaneous adipose fat cells. J Lipid Res. 1999;40:2059-2066.
40.Hellström L, Reynisdottir S. Effect of heredity on obesity on adipocyte lipolysis in obese individuals. Int J Obes Relat Metab Disord. 2000;24:340-344.
41.Karpe F, Dickmann JR, Frayn KN. Fatty acids, obesity and insulin resistance: time for reassessment. Diabetes. 2011;60:2441-2449.
42.Boden G. Free fatty acids and insulin secretion in humans. Curr Diab Rep. 2005;5(3):167-170.
43.Azzazy HM, Pelsers MM, Christenson RH. Unbound free fatty acids and heart-type fatty acid-binding protein: diagnostic assays and clinical applications. Clin Chem. 2006;52(1):19-29.
44.Delarue J, Magnan C. Free fatty acids and insulin resistance. Curr Opin Clin Nutr Metab Care. 2007;10(2):142-148.
РЕЗЮМЕ
Взасмозв'язок дислiпiдемíí з запаленням та шсулшорезистентшстю у oci6 i3 рiзною масою тiла
К.В. Мкюра
Мета роботи - визначити piBHi втьних жирних кислот та лептину у мешкан^в м. Харкова; дослщити залежнiсть указаних показникiв вщ антропометричних параметрiв, наявностi iнсулiнорезистентностi, маркерiв метаболiчних порушень, локального запалення жировоТ тканини, системного низькоiнтенсивного запалення.
Матерiали та методи. Сформовано 4 групи обстежених: особи з надлишковою масою тта (n=62); особи з ожиршням 1 ступеня (n=59); 2 ступеня (n=45); 3 ступеня (n=40). Контрольну групу склали 44 особи з нормальною масою тта. У обстежених визначали шдекс маси тта, обвщ талП' та стегон. БЫмпедансним методом дослщжено жирову масу тiла; глюкозооксидазним - глiкемiю натще, бiохiмiчним - рiвнi вiльних жирних кислот (ВЖК), iмуноферментним - рiвнi фракталкiну, кластерину, васпшу, оментину, лептину та шсулшу в кровк Розраховано iндекс НОМА.
Результати та обговорення. У оаб iз надлишковою масою тта рiвнi ВЖК та лептину у сироватц кровi були статистично значуще вищими у порiвняннi з обстеженими з нормальною масою тта (р <0,05 та р <0,001). У па^ен^в iз ожиршням рееструвалося зростання цих показнитв порiвняно з особами з надлишковою масою тта (р <0,001 та р <0,001). Рiвнi лептину статистично значуще зростали зi збтьшенням ступеня ожиршня. У осiб iз ожирiнням 1 та 2 ступеня вщмшностей у рiвнях ВЖК не встановлено.
Ступшь кореляцп мiж шдексом маси тiла i рiвнем циркуляторних ВЖК -r=0,637 (p <0,001), лептином -r=0,633 (p <0,001).
Встановлено, що рiвнi ВЖК та лептину прямо корелюють iз вмiстом фракталкшу (р <0,001), кластерину (р <0,001), васпшу (р <0,001), шсулшу (р <0,001) та НОМА-шдексом (р <0,001); зворотно - iз вмiстом оментину (р <0,001).
Визначено, що у оаб, як мають жирову масу понад 25% вщ загальноТ маси тта, вже рееструються метаболiчнi порушення - НОМА iндекс перевищуе 2,77, рiвень ВЖК зростае до 0,27 ммоль/л i вище; рiвень лептину - до 30 нг/мл i вище, шсулшу - до 12 мкОд/мл i вище. При накопиченн жировоТ тканини понад 34% вщ загальноТ маси тта визначалися
ознаки виразноТ шсулшорезистентносп (шдекс НОМА >4,00), вмкт ВЖК, лептину та шсулшу сягав вщповщно 0,4 ммоль/л i вище; 36 нг/мл i вище; 15 мкОд/мл i вище.
Висновки. Збтьшення маси тта супроводжуеться рядом метaболiчних зсувiв, а саме: зростанням шдексу НОМА, пiдвищенням вмiсту ВЖК та лептину у сироватц кровк Особи, якi мають накопичення вщносноТ жировоТ маси понад 25%, потребують превентивноТ терапп з метою зaпобiгaння подальшому розвитку метaболiчних порушень.
Ключовi слова: ожирiння, надлишкова маса тта, жирова маса тта, втьы жиры кислоти, iнсулiн, фрaктaлкiн, кластерин, васпш, оментин, лептин, iнсулiн.
РЕЗЮМЕ
Взаимосвязь дислипидемии с воспалением и инсулинорезистентностью у лиц с различной массой тела Е.В. Мисюра
Цель работы - определить уровни свободных жирных кислот и лептина у жителей г. Харькова; исследовать зависимость указанных показателей от антропометрических параметров, наличия инсулинорезистентности, маркеров метаболическихнарушений,локальноговоспаления жировой ткани, системного низкоинтенсивного воспаления.
Материалы и методы. Сформированы 4 группы обследованных: лица с избыточной массой тела (п=62); лица с ожирением 1 степени (п=59); 2 степени (п=45); 3 степени (п=40). Контрольную группу составили 44 человека с нормальной массой тела. У обследованных определяли индекс массы тела, окружность талии и бедер. С помощью биоимпедансного метода исследована жировая масса тела, глюкозооксидазным - уровень глюкозы в крови натощак, биохимическим -содержание свободных жирных кислот (СЖК), иммуноферментным - уровни циркулирующих фракталкина, кластерина, васпина, оментина, лептина и инсулина. Рассчитан индекс НОМА.
Результаты и обсуждение. У лиц с избыточной массойтела уровни СЖК и лептина в сыворотке крови были статистически значимо выше в сравнении с обследованными, имевшими нормальную массу тела (р <0,05 и р <0,001). У пациентов с ожирением зарегистрирован рост этих показателей по сравнению с лицами с избыточной массой тела (р
<0,001 и р <0,001). Уровни лептина статистически значимо росли с увеличением степени ожирения. У лиц с ожирением 1 и 2 степени различий в уровнях СЖК не установлено.
Степень корреляции между индексом массы тела и уровнем циркулирующих СЖК - r=0,637 (p <0,001), лептином - r=0,633 (p <0,001).
Установлено, что уровни СЖК и лептина прямо коррелируют с содержанием фракталкина (р <0,001), кластерина (р <0,001), васпина (р <0,001), инсулина (р <0,001) и НОМА-индексом (р <0,001), обратно - с уровнем оментина (р <0,001).
Выявлено, что у лиц, имеющих жировую массу более 25% от общей массы тела, уже регистрируются метаболические нарушения - НОМА индекс превышает 2,77, уровень СЖК возрастает до 0,27 ммоль/л и выше; уровень лептина - до 30 нг/мл и выше, инсулина - до 12 мкЕд/мл и выше. При накоплении жировой ткани свыше 34% от общей массы тела определялись признаки выраженной инсулинорезистентности (индекс НОМА >4,00), содержание СЖК, лептина и инсулина достигали соответственно 0,4 ммоль/л и выше; 36 нг/мл и выше 15 мкЕд/мл и выше.
Выводы. Увеличение массы тела сопровождается рядом метаболических сдвигов, а именно: ростом индекса НОМА, повышением содержания СЖК и лептина в сыворотке крови. Лица, имеющие относительную жировую массу более 25%, нуждаются в проведении превентивной терапии с целью предотвращения дальнейшего развития метаболических нарушений.
Ключевые слова: ожирение, избыточная масса тела, жировая масса тела, свободные жирные кислоты, инсулин, фракталкин, кластерин, васпин, оментин, лептин, инсулин.
SUMMARY
Dyslipidemia interaction with inflammation and insulin resistance in subjects with different body weight Misyura EV
The aim - to determine the free fatty acids and leptin levels in the inhabitants of Kharkiv; to study the dependence of these indicators on anthropometric parameters, the presence of insulin resistance, markers of metabolic disorders, local adipose tissue inflammation, systemic low-intensity inflammation.
Materials and methods. The 4 groups of the surveyed were formed: subjects with excess body weight (n=62); subjects with 1 degree of obesity (n=59); 2 degree
(n=45); 3 degree (n=40). The control group consisted of 44 subjects with normal body weight. In the surveyed the body weight index, waist and hip circumference were determined. With the bioimpedance method it was evaluated the body adipose mass; with the glucose oxidase method - fasting glycemia, with the biochemical method - free fatty acids (FFA) level, with the immune enzyme method - circulating fractalkine, clusterin, vaspin, omentin, leptin and insulin were evaluated levels. The HOMA index was calculated.
Results and discussion. In subjects with excess body weight FFA and leptin levels in serum were statistically significantly higher compared to those with normal body weight (p <0.05, p <0.001). In obese patients, the increase in these rates was recorded for subjects with excess body weight (p <0.001, p <0.001). Levels of leptin increased statistically significantly with an increase in the degree of obesity. In subjects with obesity 1 and 2 degrees the difference in levels of FFA is not established.
The degree of correlation between the body weight index and the level of circulating FFA - r=0.637 (p <0.001), leptin - r=0.633 (p <0.001).
It was found that FFA and leptin levels directly correlated with the fractalkine (p <0.001, clusterin (p <0.001), vaspin (p <0.001), insulin (p<0.001) content and HOMA index (p <0.001), reverse correlation was established with omentin (p <0,001) content.
It has been determined that metabolic disturbances already registered in subjects with an adipose mass of more than 25% of the total body weight: HOMA index exceeds 2.77, FFA level increases to 0.27 mmol/l and above; leptin level - up to 30 ng/ml and above, insulin level - up to 12 pIU/ml and above. With accumulation of adipose tissue more than 34% of the total body weight signs of expressive insulin resistance (HOMA index >4.00), FFA, leptin and insulin levels were determined to be 0.4 mmol/l and higher; 36 ng/ml and above; 15 pIU/ml and above.
Conclusions. Body weight gain is accompanied by a number of metabolic abnormalities, namely: HOMA index increases, FFA and leptin content in the blood serum increase. The subjects with relative adipose mass accumulation of more than 25% need a therapy to prevent the further development of the metabolic disorders.
Key words: obesity, overweight, adipose mass, free fatty acids, insulin, fractalkine, clusterin, vaspin, omentin, leptin, insulin.
Дата надходження до редакцп 31.07.2017р.
