CC BY
63<<ШУ1©ЗДиМ-Д©иГМа1>>#ШШШ©2© / PSYCHOLOGICAL SCIENCES_79_
Сторож В.В.
к.пед.н., ст. викладач кафедри психгатрИ] наркологи та психологИ Одеського нацюнального медичного унгверситету, Украна, м. Одеса
Шеттко А. С.
маггстр кафедри психгатрИ] наркологи та психологИ Одеського нацюнального медичного унгверситету, Украна, м. Одеса
DOI: 10.24411/2520-6990-2020-11406 ВЗАСМОЗВ'ЯЗОК Р1ВНЯ ЕМПАТП ТА КОНФЛ1КТНОСТ1 СТУДЕНТ1В-ПС1ХОЛОГОВ
Storozh Viktoriia
Ph.D., Lector of the Department of Psychology of Odessa National Medical University. Ukraine, Odessa
Shepitko Alisa Master of the Department of Psychology Odessa National Medical University. Ukraine, Odessa
INTERACTION OF EMPATY LEVEL AND CONFLICT STUDENTS-PSYCHOLOGISTS
АнотацЫ
У cmammi обтрунтована актуальтсть до^дження взаемозв'язку рiвня емпатИ та конфлiктностi студентiв-психологiв, розкрито особливостi фенометв «емпатiя» i «конфлiктнiсть», «мiжособистiсний конфлжт». Розглянуто методи та умови формування емпатИ у студентiв-психологiв.
Abstract
The article substantiates the relevance of the study of the relationship between the level of empathy and conflict of students-psychologists, reveals the features of the phenomena of "empathy" and "conflict", "interpersonal conflict". Methods and conditions for forming empathy in psychology students are considered.
Ключовi слова: емпатiя, симпатiя, конфлжт, конфлжтнють, мiжособистiсний конфлжт, мiжосо-бистiснi вiдносини.
Key words: empathy, sympathy, conflict, conflict, interpersonal conflict, interpersonal relationships.
Постановка проблеми. Одшею з важливих проблем сучасного сусшльства е проблема гу-машзацп вщносин людини з оточуючими людьми. Особливо! актуальное^ набувае процес затвер-дження нових цшностей, головною з яких е формування i розвиток духовно! культури особистосп. Неввд'емною частиною даного виду культури е емоцшна зршсть, здатнють до сшвпереживання, вмшня розумти i приймати шшого. Ключовою умовою даного процесу е емпапя. Психологи сьогодш багато говорять про проблему розвитку та формування емпатшносп особистосп, що вiдрiзняеться гнучшстю в сшлкуванш, позитивним мисленням, здатнiстю до децентрацi! i альтру!стич-но! поведiнки.
Актуальнiсть дослщження. Емпатiя дозволяе збагнути сутнiсть шшо! людини i вловити таемнi руху його душi: суть мотивiв i сенс вчинк1в, дже-рела його поведшки. Найважливiшою специфiчною рисою мiжособистiсних вiдносин е !х емоцiйна основа. Мiжособистiснi вiдносини виникають i скла-даються на основi певних помутив, як1 народ-жуються у людей по вщношенню один до одного. Враження, що виникають при сприйнятп iншо!' людини, вщграють важливу регулятивну роль в сшлкуванш i розумiннi. Особливе мiсце выводиться емпатi!' як здатностi емоцшно ввдгукнутися на проблеми iншо! людини. Емпапя сприяе збалан-сованостi мгжособиспсних ввдносин, робить по-ведiнку людини сошально зумовленою та виступае як мехашзм зiткнення з психологiчним простором
шшо! людини, як споаб розумшня специфiки пси-хологiчного простору шшого.
Таким чином, емпапя заснована на вмшш правильно уявляти соб^ що ввдбуваеться всерединi ш-шо! людини, що вона переживае, як ошнюе навко-лишнiй свiт. В процес емпатично! взаемодi!' фор-муеться система цiнностей, яка в подальшому визначае поведiнку особистостi по ввдношенню до iнших людей. Емпатiя е сошально позитивною яшстю i шдтримуеться громадськими нормами життя. При наявносп мiжособистiсно! привабли-востi можна оч^вати i бiльшу величину емпатi! у вах !"! формах.
Аналiз останшх досл1джень та публiкацiй. Поняття "емпапя" набуло поширення в психо-лопчнш лiтературi на початку 50-х рошв XX столiття. Емпатiя (ввд грецького Empatheia- ствпе-реживання) - розумшня емоцшного стану, проник-нення - сшвчуття в переживання iншо! людини [1]. У б№ш раннiх роботах дослвдники частiше кори-стувались поняттям "симпапя", вживаючи його у широкому сенсг як розумiння, чуйнiсть, емоцшна сшвпричетшсть[2].
Розглядаючи теорi! емпатп рiзних психо-логiчних напрямк1в, можна сказати, що сучасна психолопчна наука мае декшька поглядiв на природу цього феномену. З позицш першого пiдходу, емпатiя розглядаеться як процес або стан (О.Сошков, 1.Юсупов, Т.Райк); для другого пiдходу характерним е уявлення про цей феномен як про здатшсть чи стiйку властивiсть особистостi (М.Му-канов, В.Лабунська, О.Саннiкова). У межах другого
Р8УСН0Ь001САЬ 8С1Е1ЧСЕ8 / «ШШЭШ1УЮ^ВДГНа1»#11Ш,2®1®
80
щдходу юнуе тенденщя по-р1зному ставити ак-центи у визначенш поняття "емпапя": деяк1 до-слвдники розглядають Н в контекст моральних почутпв (Т.Гаврилова, Ю.Пльбух, В.Шадриков); шш1 роблять акцент на тому, що емпапя вщграе цен-тральну роль у гармошзаци м1жособиспсних сто-сунк1в (В.Абраменкова, В.Агеев, Ю.Ппенрейтер); багато дослщнишв вважають И джерелом аль-тру!зму, пвдтримуючо! поведшки (£.1лын, В.Кол-пачников, М.Яницький) [2].
У психологи можна видшити р1зш шдходи до розумшня емпати. Одним з них е розгляд емпати як властивосп особистосп, необхвдно! для усшшного стлкування 1 взаемоди. Ю.А. Менджерицька зазна-чае, що така властивють особистосп, як емпапя, включае наступш можливосп: здатшсть до емоцшного реагування 1 ввдгуку на переживания ш-шо! людини; здатшсть до розумшня 1 розшзнавання стану партнера по стлкуванню; здатшсть до ви-бору 1 використання адекватних способ1в 1 прийо-м1в взаемоди, що проявляються в альтруютичнш поведшщ по ввдношенню до шших людей [4].
Говорячи про емпатш, психологи вбачають в нш витоки морального розвитку особистосп. Емпа-тичш здатносп, таким чином, важлив1 для продуктивного м1жособиспсного спшкування 1 взаеморо-зумшня. М1ж шшим, розвиток емпати у сучасних молодих людей залишаеться на невисокому р1вш
Вивчення питання взаемозв'язку емпати та конфлштносп обумовлено тим, що шдвищення р1вня емпати як сп1впереживання, проникнення, причетносп до свиу шшо! людини, може допо-могти у виршенш конфлштних ситуацш як в осо-биспстй, сощальнш, так 1 в професшнш сфер1. У зв'язку з цим актуальним е вивчення взаемозв'язку р1вня емпати та конфлштносп студенпв, як1 отри-мують професш психолога.
З одного боку, вмшня сшвчувати, сшвпережи-вати суб'ектам психолопчного супроводу 1 вмшня конструктивно виршувати конфлштш ситуаци е необхщними професшно-значущими якостями майбутнього психолога. З шшого боку, високий р1вень емпати 1 низький р1вень конфлштносп спри-яють створенню психолопчно! безпеки суб'екта власно! життед1яльносп, що дозволяе людиш максимально реал1зовувати сво! життев1 стратеги.
Постановка завдання. Анал1з психолого-пе-дагопчних дослвджень з проблем вивчення взаемозв'язку р1вня емпати та конфлштносп в про-цес1 професшно! шдготовки студенпв-психолопв.
Виклад основного матерiалу. Основу емпати становить емоцшна чуйшсть 1 шту!щя, але при цьому значну роль вщграе рацюнальне сприйняття шшо! людини. Емпатш можна назвати умшням висловлювати свое розумшня емоцшного стану або точки зору стврозмовника, не вдавшись при цьому до м1ркувань про його невиншсть. Позитивне став-лення до шшо! людини не виключае негативно! ре-акци суб'екта на те, що його партнер по стлку-ванню переживае 1 ввдчувае в даний момент. Кр1м того, ввдчуваючи емпатш по вщношенню до ш-шого, суб'ект може залишатися емоцшно нейтраль-ним.
Одним 1з мехашзм1в регуляци м1жосо-биспсних конфлшпв е емпапя. М1жособистюний конфлшт - це одна з форм м1жгрупових 1 м1жосо-биспсних вщносин, породжувана внутршшми протир1ччями 1 суперечностями з середовищем 1 ви-ражаеться в суб'ективних феноменах взаемного сприйняття людьми один одного, прийняття та по-кладання в1дпов1дальност1 за виникнення 1 виршення конфлштно! ситуаци. Таким чином, емпапя займае важливе мюце в конфлштнш взаемоди 1 е мехашзмом регулювання конфлшпв.
Анал1з основних положень, як1 розкривають сутшсть конфлшту, сввдчить про те, що конфлшт-шсть - це природний стан соц1уму, що п1длягае ке-руванню, п1двищуючи Г! конструктивн1 функцп. Таким чином, емпат1я виступае як стан, що де-терм1нуе виб1р д1й в конфл1ктн1й ситуацп, 1 тим самим визначае розвиток конфлжту. Рефлексивно-емпат1йна позиц1я учаснишв конфл1кту забезпечуе децентрац1ю у вщносинах, дозволяючи дивитися на ситуацИ' конфлжту не т1льки ор1ентуючись на сво! погляди. Емпат1я розглядаеться як мехашзм, за до-помогою якого формуеться переконан1сть у ц1н-ност1 шшо! людини, готовн1сть позитивно стави-тися до не!.
В1домо, що гуманн1 в1дносини м1ж людьми багато в чому визначаються зд1бностями сп1вчувати, сп1впереживати 1 розумгти внутр1шн1й св1т 1ншо! людини. Цд зд1бност1 особливо необх1дн1 в професшнш д1яльност1 психолога, в якш емпатичне спiлкуваиия е головною складовою. У сучасн1й психолог1чн1й науц1 вони частше називаються ем-пат1ею 1 рвдше - емпатичними зд1бностями.
Для професшно! д1яльност1 психолог1в емпат1я е одним з найважливших якостей особистосл. Тому в процес1 профес1йно! тдготовки майбутнього фах1вця-психолога формування емпатшних зд1бностей е першочерговим завданням. Ефектив-ними методами формування емпатИ е рольов1 1гри та вправи, що ввдтворюють ситуац1ю бес1ди «пси-холог-кл1ент». На заняттях важливо створити спри-ятливий психолог1чний кл1мат, орган1зувати таш умови, в яких студент може ввдкрито висловлювати свою думку 1 почуття, в1льно сп1лкуватися як з однокурсниками, так 1 з викладачами, мае можлив1сть в повнш м1р1 розкрити 1 зрозум1ти не тшьки себе, а й шших людей.
Використання емпатшного слухання у ввдно-синах може проявлятися в умшш запоб1гти, та вир1шити конфлштну ситуац1ю найб1льш сприятли-вими способами. Емпатшне слухання передбачае розум1ння почутпв пережитих 1ншою людиною, 1 у ввдповщь вираз свого розум1ння почутпв. Для цього застосовуються уточнення, перефразування 1 резюмування. Але потр1бно вщзначити, що досв1д розум1ння 1нших людей приходить не вщразу 1 часто шсля того, як людина наробить безл1ч помилок в сшлкуванш та сп1впрац1.
Ефективн1 стратегИ виршення конфл1кт1в спрямован1 на роботу з самою проблемою, з вм1стом виниклого протир1ччя 1 мають на мет1 по-долання тих перешкод, яш створюе дана проблема на шляху можливосп самоактуал1зацИ' особистост1,
<<ШУШетиМ-ШУ©Ма1>>#Щ5Ш©2© / PSYCHOLOGICAL SCIENCES
1! самореатзацп i повноцiнного життя. Можна оцшювати вихвд людини з конфлiкту або кризи як продуктивний, якщо в результат вiн дiйсно звшь-няеться ввд проблеми таким чином, що Г! проживания робить його б№ш зршим, психологiчно адекватним i iнтегрованим. Конструктивне подо-лання особиспсних конфлiктiв i криз передбачае прийняття реальностi, готовнiсть до чесного аиалiзу ситуацi!, що склалася, здатнiсть розрiзияти головне i другорядне, видiляти складовi частини з виникло! проблеми i вирiшувати !! поетапно.
Позитивний змют конфлiкту полягае в роз-критп власних можливостей, в активiзацi! особи-стостi як суб'екта попередження, подолання та вирiшения мiжособистiсного конфлiкту. Долаючи конфлiктну ситуацш, людина набувае можливють для свiдомого прийняття моральних цшностей, для придбання нових умiнь спшкування, для саморе-алiзацi!. У процес вирiшення будь-якого спору вiн намагаеться поглянути на ситуацiю об'ективно i взяти до уваги всi iснуючi думки, i для цього по-трiбен досввд i зрiлiсть особистосп, а також достат-нiй рiвень розвитку емпати.
В процесi формування компетенцiй у сту-дентiв в перюд навчання у ЗВО важливо придiляти особливу увагу розвитку емпати'. Викладачам гу-манiтарних та психолопчних дисциплiн, в процесi навчання можна рекомендувати: виконувати умови гуманiстичного ставлення в процесi взаемоди зi студентською аудиторiею; використовувати на практичних заняттях потенцiал художнiх творiв (вичитування з текспв рiзних психологiчних фено-мешв), художнiх фiльмiв (аналiз художнiх фiльмiв з подальшим написанням есе), iгровi методи, тренiнговi процедури [5], штерактивш заняття; з метою самопiзнання i саморозвитку при вивченнi тем «Емоци i почуття», «Спшкування» застосо-вувати в робот зi студентами психодiагностичнi методики, нацiленi на вимiр рiвня емпатiйних тен-денцiй; використовувати матерiали методики Дж. Мейера, П. Селовея, Д. Карузо «Емоцшний ште-лект» (MSCEITv.2.0).
Висновки. Рiвень розвитку емпати ютотно впливае на професiйну усшшшсть психолога.
81_
Шдвищення професшно! усшшносп достов1рно ко-релюе з розвитком емпати до оптимального р1вня. У природних умовах оптимального р1вня емпати досягають психологи з позитивною мотиващею через три-чотири роки професшно! д1яльност1. Для того, щоб сформувати оптимальний р1вень емпатй' у студенпв в процес1 навчання у ЗВО з метою ix по-дальшо! усп1шно! профес1йно! д1яльност1 необх1дно знати, що основними показниками емпатИ е спря-мован1сть на взаемод1ю i на завдання, точн1сть оц1нки емоцшного i фiзичного стану i рефлекая. Для цього необх1дно створювати сприятливий соцiально-псиxологiчний клiмат в колективах нав-чальних груп, знати критер^' оцшки такого клiмату, мотивувати слуxачiв на сумлшне навчання за обра-ною спещальнютю психолога. В xодi практичних та групових занять використовувати елементи про-грами розвитку оптимального рiвня емпатй'.
Лiтература
1. Войтович М.В., Гуменюк Г.В. Гар-монiйнiсть Я-образу i конфлiктна компетентнiсть як чинники соцiалiзацil особистостi / /Проблеми за-гально! та педагогiчноl психологй': Зб. наук. праць 1нституту психологй' iм. Г.С.Костюка АПН Укра1ни/За ред. С.Д. Максименка, Т. IX, част.4, - К., 2007. - С. 131 - 137.
2. Зинченко Е.В., Юсупов И.М. Эмпатия // Психология общения. Энциклопедический словарь / Под общ.ред. А.А. Бодалева. - М.: Изд-во «Когито-Центр», 2011. - С. 150-151.
3. Маклаков А.Г. Общая психология: Учебник для вузов / А.Г. Маклаков. - СПб.: Питер, 2007. - 582 с.
4. Менджерицкая Ю.А. Особенности эмпа-тии у субъектов затрудненного общения // Психологический вестник, 1998. - № 3. - С. 240-252.
5. Никишов С.Н. Тренинг как эффективная форма подготовки сотрудников организации // Вестник Мордовского университета. Серия «Психологические науки». - №2. - 2011. - С. 105-107.
