CC BY
22The scientific heritage No 42 (2019) 57
ЕМОЦ1ЙНИЙ 1НТЕЛЕКТ ЯК ФАКТОР ЖИТТССТШКОСТ1 ОСОБИСТОСТ1
Лящ О.П.
Втницький державний педагоггчний унгверситет ¡м. М. Коцюбинського, доцент кафедри психологи та соцгальног роботи
Кабак I. О.
Втницький державний педагоггчний унгверситет ¡м. М. Коцюбинського, студентка спецгальностг «Психологгя» Кашараба I.O. Втницький державний педагоггчний унгверситет ¡м. М. Коцюбинського, студентка спецгальностг «Психологгя».
EMOTIONAL INTELLECT AS A FACTOR OF PERSONAL VITALITY
Liasch O.,
Vinnitsa State Pedagogical University. M. Kotsyubynsky, Associate Professor of Psychology and Social Work
Kabak I., Vinnitsa State Pedagogical University. M. Kotsyubynsky, student of the specialty "Psychology" Kasharaba I. Vinnitsa State Pedagogical University. M. Kotsyubynsky, student of the specialty "Psychology"
Анотащя
У статп представлено теоретичний ан^з проблеми емоцшного штелекту та життестшкосп особис-тосп. Проведено емшричне дослвдження щодо виявлення piBHa емоцшного штелекту та життестшкосп у оаб юнацького вшу. Дослвджено вплив емоцшного штелекту на життестшкють особистосп у юнаыв. Abstract
The article presents a theoretical analysis of the problem of emotional intelligence and vitality of the individual. An empirical study has been conducted to identify the level of emotional intelligence and vitality in adolescents. The influence of emotional intelligence on the vitality of personality in adolescents has been investigated. Ключов1 слова: емоцшний штелект, життестшкють, юнацький вш, дослщження. Keywords: emotional intelligence, vitality, adolescence, research.
Постановка проблеми. В сучасному прогре-суючому свт проблема щодо подолання складних життевих ситуацiй е досить актуальною, адже з ко-жним роком зростае шлькють стресогенних факто-рiв. Зовсiм недавно в психологiчнiй наущ з'явилось поняття емоцiйного iнтелекту, як фактору усшшно-стi людини в уах сферах и життедiяльностi, а зок-рема у подоланнi та виршенш проблем людини.
В юнацькому вiцi вивчення впливу емоцiйного штелекту на життестшкють викликае особливу увагу, адже даний вiковий перiод характеризуемся активною взаемодiею з iншими людьми (в профе-сiйнiй сферi, у виборi майбутнього шлюбного партнера та загалом з однолiтками), а також становлениям самосвщомосп особистосп, рефлексii та пошу-ком свого власного життевого шляху. Зважаючи на щ показники у юнакiв та юнок зб№шуеться ризик до виникнення складних ситуацiй, конфлiктiв та рь зних перешкод на досягненнi цшей. Тому зважаючи на недостатне вивчення дано].' проблеми та актуаль-
нютю и для сьогодення темою нашоi' статтi е «Емо-цiйний штелект як фактор життестшкосп особистосп».
Формулювання цiлей статтi: емпiрично дос-лiдити вплив емоцiйного iнтелекту на життестшкють оаб юнацького вшу.
Виклад основного матерiалу дослiдження: Поняття емоцшний штелект е досить новим, але за останнш час велика шлькють зарубiжних (Д. Гоул-ман, Дж. Мейер, П. Селовей, Д. Карузо, Х. Вайсбах, У. Дакс, Р. Бар-Он) та вичизняних (Л. Виготський, С. Рубiнштейн, А. Леонтьев, А. Асмолова, Д. Бого-явленська, С. Бондар, Е. Носенко, I. Аршава) науко-вцiв вивчали його специфшу та структуру.
Спочатку термш «емоцшний iнтелект» пов'язували виключно з сощальним iнтелектом (Дж. Гiлфорд, Х. Гарднер, Г. Айзенк) [1]. У 1920 рощ американський психолог Е. Торндайк уперше ввiв поняття сощального iнтелекту як здатностi людини розумно дiяти у вiдносинах з шшими людьми. У 1983 рощ Г. Гарднер запропонував теорiю мно-
жинного штелекту, роздшивши штелект на внутрь шньоособистiсний (розyмiння власних емоцш) та мiжоособистiсний (розумшня емоцш шших людей) [3].
В 1990 рощ вперше був введений термш «емо-цiйний штелект» Д. Майером та П. Саловейом, вони запропонували формальне визначення емоцш-ного штелекту, як форму сощального iнтелектy, яка включае здатнiсть ввдслвдковувати сво! власш по-чуття та емоцп, а також почуття та емоцп шших людей, розшзнавати !х та застосовувати цю шформа-цш для керування власним мисленням та дiями [7].
Однак, найбiльшy увагу до вивчення емоцш-ного iнтелектy звернув американський психолог Д. Гоулман, написавши працю «Emotional Intelligence» в 1995 рощ. Вш описав переваги роз-винутого емоцiйного iнтелектy над когштивним, як запоруку yспiхy в професшному та особистому життi людини. Людей з розвиненим емоцшним ш-телектом вш описував так: вони добре розумшть власнi емоцп (самосвiдомiсть), добре керують вла-сними емоцiями (самоконтроль), з емпапею став-ляться до емоцш шших людей (сощальне розу-мiння), добре справляються з емощями iнших людей (yправлiння взаемовщносинами) [3].
Проаналiзyвавши лiтератyрy щодо моделей емоцшного iнтелектy, можна видiлити таю основш вчення: «емоцшний iнтелект як система вроджених здiбностей» (Дж. Мейер та П. Селовей), «емоцш-ний штелект як штегративна, контекстyалiзована властивють iндивiдyальностi» (Д. Гоулман, Р. Барон, Д. Люсш, I. Андреева), «емоцшний iнтелект як сyкyпнiсть диспозицшних рис» (К. Петрiдес та Е. Фернхем, Е. Носенко, та Н. Коврига).
Життестшшсть - це вмшня ефективно юнувати всупереч життевим перешкодам та труднощам. Це здатнiсть людини зберпати баланс мiж пристосу-ванням до нових вимог та прагненням жити гармо-нiйно, повноцiнно [1].
Вивченням цього феномену займалися А. Богданов, Л. Шмальгаузен, К. Поппер, У. £шб^ Н. Рей-мерс, М. Унгар, К. Левш, С. Мадщ, Д. Кошаба, П. Ушьямс, Д. Вiбе, Т. Смгт, Д. Леонтьев, О. Расска-зова та
До життестшкосп вiдносять такi складовi: щ-леспрямованiсть, оптимiзм, сильний характер. Життестшшсть пов'язують з шдиввдуально - осо-бистiсними властивостями (екстраверсiею, штрове-раею, тривожнiстю), як1 базуються на основi влас-тивостей нервово! системи i впливають на сощаль зацiю особистосп [5].
Життестiйкiсть, як характеристика, що вщо-бражае можливiсть суб'екта знаходити мiру вщпо-вiдностi наявним умовам, визначае захищенють людини вiд рiзного роду загрозливих впливiв, пов'-язана з уявленнями людини про свою здатнють ус-пiшно реалiзувати поведшку, необхiдну для досяг-нення оч^ваних результатiв, долати негативнi впливи навколишнього середовища [6].
Питання щодо вивчення питання впливу емо-цiйного штелекту на життестшшсть оаб юнацького е недостатньо вивченим. Зокрема, сучасна наука-виця Н. Кроснопiльська розглядала дану проблему вивчаючи студентiв ЗВО i виявила вплив емоцш-ного штелекту на деяш аспекти життестiйкостi: за-лученiсть, контроль, прийняття ризику [4]. Також емоцшний штелект з життестшшстю пов'язували так1 сучаснi дослiдники, як I. Андреева, Т. Титаре-нко та Т. Ларша, Д. Логвшова, Л. Румк1на, I. Кряж, Н. Граншна-Сазанова.
В нашому експериментi прийняли участь сту-денти Вiнницького державного педагопчного ут-верситету у шлькосл 60 осiб.
Нами було застосовано наступний комплекс методик: «Опитувальник емоцшного штелекту» (Д. Люсш) [4] та «1ндекс життево! задоволеностi» (Н. Паншо!) [2].
При дослiдженнi рiвня емоцшного штелекту у оаб юнацького вшу за методикою «Тест на емоцшний штелект» Д. Люсша було виявлено, що б№-шiсть оаб юнацького вшу мають середнiй рiвень розвитку емоцiйного iнтелекту (40%) (див рис 2.1). Це може бути пов'язано з тим, що юнаки та юнки не мають ще достатньо досвщу та навичок аби вден-тиф^вати сво! емоци та емоцп iнших та умiти ними керувати.
ш.
Рис. 2.1. BidcomKoei показники рiвня емоцшного Штелекту в oci6 юнацького eiKy (n=60)
За окремими шкалами емоцшного штелекту було виявлено, що загалом у бiльшостi юнак1в та юнок найбшьше розвинутий мiжособистiсний емо-цшний iнтелект (40%) (рис. 2.2), так як у даному вь ковому перiодi 1м характерна тiсна взаeмодiя з со-цiальним середовищем, пошук майбутнього шлюб-ного партнера, спшкування з однолiтками та зростае потреба у сшвпращ з людьми. Також за результатами дослвдження видно, що великий вщсо-ток оаб юнацького вiку мае середнiй рiвень розви-тку в
(43%), це може бути пов'язано з тим, що в юнаць-кому вiцi ввдбуваеться становлення стало! самосвь домосп i стаб№ного образу «Я». Досить низький piBem розвитку розумiння емоцiй (42%) та керу-вання ними (46%) в оаб юнацького вщ може бути пов'язаний з недостатньо розвиненою здатшсть до свщомо! саморегуляцй' свое! поведшки юнаками та юнками.
нутрiшньооcобиcтicного емоцiйного штелекту
Рис. 2.2. BidcomKoei показники pienie окремих шкал емоцшного ттелекту в oci6 юнацького eiKy (n=60)
При дослвдженш рiвня осмисленосп та сфор-мованосп особистiсних складових життестiйкостi за методикою «Тест самооцшки життестiйкостi, модифшащя опитувальника Форверга на контакт-нють» Т. Ларшо! виявлено, що бшъштсть дослщжу-ваних мають середнiй рiвень життестiйкостi (56%),
(табл. 1). Це може бути пов'язано з тим, що у оаб юнацького вшу ще не достатньо досввду та знань для того, щоб конструктивно реагувати на життевi труднощi, так як у них тшьки починае роз-виватись схильнiсть до рефлекси i самоаналiзу.
Таблиця 1.
Розподш покaзникiв життеcтiйкоcтi у юнаков (n=60)
Показники життестшкосл Кiлькicнi показники предcтaвленоcтi рiвнiв (у %)
Високий Середнш Низький
Життеcтiйкicть 22 56 22
Емпaтiя 48 38 14
Повага 60 3 34
Щирють 44 42 14
Iнiцiaтивнicть 35 31 34
Рiшучicть 54 6 40
Вiдповiдaльнicть 57 26 17
Терпiння 6 40 54
Оптимiзм 49 34 17
Мобiльнicть 34 23 43
Загалом за результатами методики виявлено, що бiльшiсть дослщжуваних мае середнш рiвень життестiйкостi. Це може бути пов'язано з тим, що у оаб юнацького в^ ще не достатньо досвщу та знань для того, щоб конструктивно реагувати на жити труднощ^ так як у них тшьки починае роз-виватись схильшсть до рефлекси i самоаналiзу. Та-кож за результатами методики виявлено, що особи юнацького вiку мають достатньо висок показники емпати (48%), поваги (60%), щиросп (44%) це може
бути пов'язано з 1х активною взаемодiею з сощаль-ним середовищем, адже щоб налагоджувати конс-труктивну комунiкацiю з однолiтками, необхiдно розумти людей, шанобливо ставитись до них та бути з ними чесними. О^м цих властивостей особам юнацького в^ також притаманш висош показники рiшучостi (54%), вщповщальносп (57%) та оптимiзму (49%), 1х також можна пов'язати з сощ-алiзацiею особистостi але також причиною може бути вибiр юнак1в та юнок свого життевого шляху, готовшсть до самовизначення, побудова свiдомого
власного життя у рiзних сферах життед1яльносп (професiйна орiентацiя, вибiр майбутнього шлюб-ного партнера, дружба i т. д). Досить низьш показ-ники також виявленi за шкалою тертння (54%), це може бути пов'язано з тим, що особи юнацького вiкy наповненнi ентyзiазмом, високим рiвнем дома-гань виконати yd сво! плани та задуми швидше.
За допомогою програми SPSS v.170 було з'ясо-вано наявнють таких взаемозв'язк1в:
«Емоцiйний iнтелект - життестшкють (r = 0, 85 при p<0,01): це свiдчить про те, що при високому емоцшному iнтелектi особи юнацького вiкy краще долають життевi трyднощi та перешкоди; емпатiя (r = 0, 65 при p<0,01): при високому розумшш сво!х емоцiй та емоцiй шших, вмiннi ними керувати юнаки та юнки краще розyмiють людей та здатш !м спiвпереживати; щирiсть (r = 0, 61 при p<0,05): також при високому показнику емоцiйного iнтелектy особи юнацького вшу бiльш чеснi та правдивiше з шшими; iнiцiативнiсть (r = 0, 68 при p<0,01): окрiм попередшх властивостей юнаки та юнки з цим по-казником EQ бшьше схильнi брати на себе роль у самостшному виконаннi певно! д1яльностц ршу-чiсть (r = 0, 79 при p<0,01): також при високому емоцшному штелекп вони схильш до вчасного прийняття та виконання рiшення у значyщiй для них ситуацп; терпiння (r = 0, 74 при p<0,01): збiль-шення цього показника сприяе також витримувати жиш^ незгоди стiйко, без нарiкань.
«Мiжособистiсний емоцiйний iнтелект - життестшкють (r = 0, 67 при p<0,01): це може говорити про те, що коли юнаки та юнки краще розумшть емоци шших людей та можуть ними керувати у них покращуеться мiжособистiсна взаемодiя i тому вони стiйкiшi до проблем; емпапя (r = 0, 59 при p<0,05): при високому розумшш емоцш iнших особи юнацького вшу здатш приймати людей такими яш вони е; щирють (r = 0, 62 при p<0,05): також збiльшення мiжособистiсного емоцiйного ште-лекту впливае на вщсутнють у юнаков та юнок про-тирiч мiж реальними почуттями та намiрами стосовно шшо! людини i тим, як цi почуття i намiри вербалiзyються; iнiцiативнiсть (r = 0, 54 при p<0,05); рiшyчiсть (r = 0, 73 при p<0,01): терпiння (r = 0, 56 при p<0,05): загалом високий рiвень розу-мiння та керування емоцiями iнших людей ще впливае на збшьшення iнiцiативностi, ршучосп та терпiння у мiжособистiсних стосунках.
«Внутршньоособистюний емоцiйний iнтелект - життестшкють» (r = 0, 71 при p<0,01): це сввдчить про те, що при високш здатностi розумгга сво! емо-цй' та керувати ними особи юнацького вшу можуть збершати баланс м1ж пристосуванням до нових ви-мог та прагненням жити гармонiйно, повноцiнно; емпат (r = 0, 54 при p<0,05) це вказуе на те, що при розумшш власних емоцш молодi люди краще щен-тифiкyють психiчний стан та почуття iнших людей ; рiшyчiсть (r = 0, 57 при p<0,05) тобто при збшь-шеннi внyтрiшньоособистiсного емоцiйного ште-лекту у людини збiльшyеться прагнення до само-стiйного виконання певних дай; терпiння (r = 0, 57 при p<0,05): також при керуванш сво!ми емошями
у оаб юнацького вiку збiльшуеться схильнiсть ви-тримувати певнi життевi незгоди; оптимiзм (г = 0, 55 при р<0,05): також при високому внутршньоо-собистiсному емоцiйному iнтелектi юнаки та юнки з позитивом дивляться на свгг та живуть з гарними надями на майбутне.
«Розумiння емоцш - життестшкють» (г = 0, 75 при р<0,01): це сввдчить про те, що при високому розумшш сво!х емоцiй та емоцш шших у молодих людей зб№шуеться життестшкють; емпатiя (г = 0, 61 при р<0,05): тобто при високому розумшш власних емоцш та емоцш шших збшьшуеться рiвень сприйняття людей такими, якими вони е насправд та розумiння того, що змушуе людей дiяти певним чином; щирють (г = 0, 61 при р<0,05): також при збь льшеннi розумiння емоцiй особи юнацького в^ бiльш чеснi та правдившц iнiцiативнiсть (г = 0, 76 при р<0,01); рiшучiсть (г = 0, 84 при р<0,01); тертння (г = 0, 80 при р<0,01); мобшьнють (г = 0, 56 при р<0,05): загалом можна сказати, що при високому розумшш сво1х емоцш та шших особи юнацького вшу мають високий рiвень властивостей, яш сприяють 1х кращiй мiжособистiснiй взаемодil, високому особистому розвитку та стiйкi до життевих труднощiв.
«Керування емоцiями - життестiйкiсть» (г = 0, 73 при р<0,01): це сввдчить про те, що при високш здатносп керувати сво!ми емоцiями та емоцiями iн-ших, особи юнацького вiку успiшно долають труд-нощi, як1 мо^ть виникати у будь-яшй життевiй си-туаци.
Висновок: за результатами емпiричного досль дження виявлено, що бiльшiсть оаб мають середнi показники емоцiйного штелекту та життестiйкостi, це може бути пов'язано з недостатшм досвiдом юнашв та юнок долати складнi жиш^ ситуацil та наявнiстю обмеженостi знань щодо розвитку свого емоцiйного штелекту. Також за окремими складо-вими емоцшного iнтелекту виявлено, що у бшьшо-стi осiб юнацького в^ найбiльше розвинутий мi-жособистiсний емоцшний iнтелект, так як 1м характерна активна соцiалiзацiя.
За шкалами життестшкосп, ми виявили висок1 показники емпатп, поваги, щиростi, рiшучостi, ввд-повiдальностi та оптимiзму. Так1 результати ми також пов'язуемо iз взаемодiею молодих людей з ш-шими, а також iз формуванням у них самосвiдомо-стi та побудовою власного життевого шляху в даному вiковому перiодi. Нами встановлено таю взаемозв'язки: «Емоцшний штелект - життестшкють, емпатiя, щирiсть, шщативнють, рiшучiсть, терпiння»; «Мiжособистiсний емоцiйний штелект -життестшкють, емпапя, щирiсть, шщативнють, рi-шучiсть, терпiння»; «Внутрiшньоособистiсний емоцшний штелект - життестшкють, емпапя, ршу-чiсть, терпiння, оптимiзм»; «Розумiння емоцш -життестшкють, емпапя, щирiсть, тершння, рiшу-чiсть, мобiльнiсть»; «Керування емощями - житте-стiйкiсть».
Тому для усшшного подолання складних життевих ситуацш сл1д особам юнацького вшу слад ро-звивати свiй емоцшний штелект. Перспективою по-
дальшого дослвдження е виявлення шших сощаль-них чинник1в життедiяльноcтi оаб юнацького вiку на як1 впливае емоцшний iнтелект.
Список лiтератури
1. Александрова Л.А. К концепции жизнестойкости в психологи. Сибирская психология сегодня: Сб. научн. трудов / Под ред. М.М. Горбатовой, А.В. Серого, М.С. Яницкого. Кемерово: Куз-бассвузиздат, 2004. Вип. 2. С. 82-90.
2. Гарскова Г.Г. Введение понятия «эмоциональный интеллект» в психологическую теорш. СПб, 1999. С. 25 - 26.
3. Гоулман Д. Эмоциональный интеллект / Д. Гоулман; пер. с англ. А.П. Исаевой. М.: ACT МОСКВА; Владимир ВКТ, 2009. 478 с.
4. Духновский С.В. Диагностика межличностных отношений. СП, 2010. 141с.
4. Краснопольская Н. Взаимосвязь емоцио-нального интеллекта и житестойкости студенков вуза. Весник Брянского госуниверситета. 2012. Вип 1. С. 150-154.
5. Кудинов С.И. Функционально-стилевой подход в исследовании самореализации личности. Сборник материалов региональной межвузовской научно-практической конференции. Уфа: Восточный университет, 2007. С. 37-41.
6. Ларша Т.О. Життестшкють як життеве зав-дання особистосп/ За ред. Н.В. Чепелево!. Ки!в: ДП «1нформацшно-аналггичне агентство», 2007. Том 2, вип. 5.С. 131-138.
7. Mayer D, Salovey P, The intelligence of emotional intelligence // Intelligence. - N.Y., 1993. P. 433 - 442.
8. Gardner H. Multiple Intelligence: The Theory in Practice. N. Y, 1993. Р. 30.
ОСОБЛИВОСТ1 СТРАТЕГ1Й ПОВЕД1НКИ ОСОБИСТОСТ1, ЩО ПЕРЕБУВАС У СИТУАЦП
НЕВИЗНАЧЕНОСТ1
Швалб Ю.М.
доктор психологгчних наук, професор завгдувач лабораторИ еколог1чно'1 психологИ 1нституту психологИ 1мет Г.С. Костюка НАПН Украши
Мельник Ю.В.
Науковий кореспондент лабораторИ еколог1чно'1 психологИ 1нституту психологИ 1мет Г.С. Костюка НАПН Украши Асистент кафедри психологи та сощальног роботи Вгнницького державного педагоггчного утверситету 1мет Михайла Коцюбинського
THE FEATURES OF STRATEGIES FOR BEHAVIOR OF PERSONALITY, THAT ARE IN A
SITUATION OF UNCERTAINTY
Shvalb Yu.,
Doctor of Psychology, Professor Head of Laboratory of Ecological Psychology G.S. Kostiuk Institute of Psychology of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine.
Melnyk Yu.
Scientific correspondent of the Laboratory of Ecological Psychology at G.S. Kostiuk Institute of Psychology of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine.
Assistant lecture of the Department of Psychology and Social Work at M. Kotsiubynsky Vinnytsia State Pedagogical University
Анотащя
У статп представлено теоретичну модель зв'язку м1ж особиспсними уявленнями про життеву ситу-ащю i стратепями поведшки в нш. Визначено пасивну, активну та стратегш управлшня. Проведено ан-кетне опитування щодо переважно! стратеги поведшки в ситуацп невизначеносп в житп в цшому та в конкретних сферах життедiяльностi. Дослщжено зв'язок стратегш поведшки в ситуаци невизначеносп i кошнг-стратегш. Виявлено, що юнуе досить сильний зв'язок мiж стратепями поведшки в ситуацп невизначеносп i емотивним компонентом. 3'яшвано зв'язок вибору стратегш поведшки в ситуацп невизначеносп i спрямованосп особистосп на досягнення усшху та уникання невдач. Враховано значення впливу стратегш поведшки на особиспсну зршсть, яка репрезентуеться, насамперед, через характеристику орiентацil у часi.
Abstract
The article presents a theoretical model of the connection between personals ideas about a life situation and strategies of behavior in it. Passive, active and coping strategies have been outlined. A questionnaire -based survey on the predominant strategy of behavior in a situation of uncertainty in life in general and in specific spheres of life has been conducted. A connection between the strategies of behavior in a life situation of uncertainty and the coping strategies is investigated. It was found out, that there is a quite strong connection between the strategies of
