Particular qualities of psychological well-being in persons with expressed victims roledepending on gender and age Текст научной статьи по специальности «Психологические науки»

психологически науки

Дерев'янко Свштана Пе^вна, Ющенко 1рина Микола1вна, Примак Юлiя Володимирiвна ОСОБЛИВОСТ1 ПСИХОЛОГ1ЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОС1Б ...

UDC 159.922:159.923

ОСОБЛИВОСТ1 ПСИХОЛОГ1ЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОС1Б З ВИРАЖЕНОЮ РОЛЬОВОЮ В1КТИМН1СТЮ ЗАЛЕЖНО В1Д СТАТ1 ТА В1КУ

© 2019

Дерев'янко Свiтлана neTpiBHa, кандидат психологiчних наук, доцент кафедри загально!, вжово! та сошально! психологи iMeHi М. А. Скока Ющенко 1рина МиколаТвма, кандидат психологiчних наук, доцент кафедри загально!, вжово! та сошально! психологи iменi М. А. Скока Примак Юлiя Воло.1имир1вма, кандидат психолопчних наук, доцент кафедри загально!, вжово! та соцiально! психологi! iменi М. А. Скока Нацюнальнийутверситет «Черн1г1вський колеггум» 1мет Т. Г. Шевченка (14013, Украша, Черн1г1в, вулиця Гетьмана Полуботка, 53, e-mail: [email protected]) Анотащя. Феномен психолопчного благополуччя вивчаеться сучасними вченими у суб'ективному вимiрi як екзистенцiйне переживания людиною загально! задоволеносп або незадоволеностi життям, i у об'ективному як адаптованiсть людини до життя; при цьому психолопчне неблагополуччя презентуеться як особистiсна неадаптовашсть, вiктимнi прояви людини. Особистiсть з вираженою рольовою вжтимшстю як схильшстю людини до усвiдомленого або неусвщомленого вибору ролi жертви у м1жособистюних стосунках характеризуеться такими ознаками психолопчного неблагополуччя як недостатньо сформоваш вмшня долати стресовi ситуацi!, нерозвинутi емоцшш здiбностi. Емпiричне дослiджения показало, що особи з вираженою рольовою вштимшстю мають нижчi показники психологiчного благополуччя порiвняно з iншими дослiджуваними i, водночас, так1 особи мають власш способи досягнення психологiчного благополуччя. Молодi ж1нки та чоловiки з вираженою рольовою вштимшстю досягають психологiчного комфорту засобом машпулятивного впливу на шших у процесi мiжособистiсно! взаемодi!, що сприяе шдвищенню у них почуття власно! самоцiнностi. Зрiлi ж1нки з вираженою рольовою вштимшстю бiльше прагнуть до контролю власного життя та уникнення статусу жертви у мiжособистiсних стосунках. Рiзнi типи рольово! вжтимносп рiзнопланово пов'язанi з психологiчним благополуччям особистостi: соцiальна рольова вiктимнiсть (як неусвщомлюване набуття статусу жертви у процес мiжособистiсно! взаемодi!) заважае людиш по-чуватися психологiчно благополучною особою внаслщок надмiрного емоцiйного реагування на житт^ труднощi. 1грова рольова вжтимшсть (як сввдомий манiпулятивний вибiр ролi жертви у стосунках з шшими) пвдсилюе почуття власного благополуччя та сприяе прагненню до особистiсних позитивних змш

Ключовi слова: психологiчне благополуччя, психолопчне неблагополуччя, виражена рольова вжтимшсть, жшки, чоловiки, молодий вiк, зрший вiк, iгрова рольова вiктимнiсть, сощальна рольова вiктимнiсть.

PARTICULAR QUALITIES OF PSYCHOLOGICAL WELL-BEING IN PERSONS WITH EXPRESSED VICTIMS ROLEDEPENDING ON GENDER AND AGE

© 2019

Derev'yanko Svitlana Petrivna, сandidate of рsychological sciences,associate professor of the department

of general, developmental and social psychology behalf N. A. Skoka Yushchenko Irina Mikolayivna, сandidate of рsychological sciences,associate professor of the department

of general, developmental and social psychology behalf N. A. Skoka Prymak Yulia Volodymyrivna, сandidate of рsychological sciences,associate professor of the department of general, developmental and social psychology behalf N. A. Skoka National University «Chernihiv collegium» named after T. G. Shevchenko (14013, Ukraine, Chernigov, Polubotko Getman street, 53, e-mail: [email protected]) Abstract. The phenomenon of psychological well-being is studied by modern scientists both in the subjective dimension (psychological well-being - the existential experience of a man of general satisfaction or dissatisfaction with life), and in the objective (psychological well-being - adaptability of a person to life, psychological distress - personal non-adaptation, victim manifestations). A person with a pronounced victimity as a person's predisposition to conscious or unconscious choice of the role of the victim in interpersonal relationships is characterized by such signs of psychological distress as insufficiently formed ability to overcome stressful situations, undeveloped emotional abilities. An empirical study showed that individuals with pronounced victimity have lower psychological well-being than others, and at the same time, such individuals have their own ways of achieving psychological well-being. Young women and men with pronounced role of victim achieve psychological comfort by means of manipulative influence on others in the process of interpersonal interaction, which helps to increase their sense of self-worth. Mature women with a pronounced victim role tend to control their own lives and avoid the victim's status in interpersonal relationships. Different types of role-playing victimity are diversely related to the psychological well-being of the individual: social role-based victimity (as unconscious victim status in the process of interpersonal interaction) prevents a person from feeling psychologically well-off as a result of excessive emotional responses to life difficulties. Game role-based victimity (as a conscious manipulative choice of the role of the victim in dealing with others) enhances the sense of well-being and promotes the pursuit of personal positive change.

Keywords: psychological well-being, psychological distress, pronounced victim role, women, men, young age, mature age, game role-based victimity, social role-based victimity.

Постановка проблеми в загальному вигляд1 та ii зв'язок Í3 важливими науковими чи практичними за-вданнями. Проблема психолопчного благополуччя як екзистенцшного переживання людиною позитивного ставлення до власного життя, привертае увагу сучасних зарубiжних та вгтчизняних вчених у зв'язку з намаган-ням ввдповюти на риторичне питания - як людиш стати щасливою?

За даними мiжнародноi наукометрично! бази Web of Sciencе протягом останшх десяти рошв дослщження психолопчного благополуччя е досить поширеними,

що вщображено у досить великш шлькосп публжацш - на квгтень 2019 року зафжсовано 15 858 джерел (з них 4 монографп, 13 495 статей). Найб№ше наукових дослщжень проводиться в США (5 169 публшацш) та Великобритани (1 846).

Актуальшсть дослщження проблеми психолопчного благополуччя пов'язана з наступними моментами: у те-оретико-методолопчному плаш поглиблене !! вивчення сприятиме уточненню дефшщи «благополуччя», вщо-кремленню цього феномену вщ шших спорвднених понять («щастя», «душевний комфорт» та ш.). У практич-

Derev'yanko Svitlana Petrivna, Yushchenko Irina Mikolayivna, Prymak Yulia Volodymyrivna psychological

PARTICULAR QUALITIES OF PSYCHOLOGICAL WELL-BEING ... science

ному плат дослщження проблематики психолопчного благополуччя може стати тдгрунтям для розробки тре-нiнгових заходiв для осiб рiзного BiKy та стап, спрямо-ваних на переосмислення власного внyтрiшнього життя та бшьш позитивне його сприймання.

Аналгз остантх дослгджень i публ1кац1й, в яких роз-глядалися аспекти щег проблеми i на яких Трунтуеться автор; видшення невирiшених ратше частин загальног проблеми. Аналiз зарyбiжних та вичизняних джерел продемонстрував, що у широкому значенш психолопч-не благополуччя розyмieться як переживания людиною загально! задоволеносп або незадоволеностi життям [1].

У дослвдженш феномену психологiчного благополуччя можна виокремити як «прогресивш», так i «про-блемш» моменти. Зокрема, позитивним ракурсом наяв-них дослвджень можна вважати появу грунтовних робгг практичного та прикладного характеру, що сприяли по-глибленню розyмiния дефшщп психологiчного благополуччя та його розгалуженню на похвдш поняття: «про-фесiйне благополуччя» [2], «психолопчне благополуччя в екстремальних умовах» (О. Ширяева [3]), «амейне психологiчне благополуччя» (В. Kirkcaldy [4]) та ш.

Водночас у сучасних дослщженнях зазначено! проблематики спостертаеться i таке негативне явище як мето-дологiчна нечiткiсть штерпретаци самого феномену благополуччя. У низщ робгт вчених наразi з психолопчним благополуччям використовуються так1 поняття як «психолопчне здоров'я» (G. Fava, C. Ruini [5], I. Wells [6]), «щастя» (М. Селiгмаи [7], J. Weimann et. al. [8]), «само-актyалiзацiя» (О. Андроннiкова [9]).

Загалом, сyчаснi дослiджения психологiчного благополуччя можна умовно розподшити на два основш напрямки: дослвдження, спрямоваш на вивчення пи-тання «що зумовлюе психологiчне благополуччя осо-бистосп?», i проблеми «що е проявом психолопчного неблагополуччя людини?». У межах першого напрямку виявлено, що психолопчне благополуччя особистосп тiсно пов'язане зi здоров'ям людини, li сексyальнiстю та загальною привабливiстю [6], мiнiмальною шльшстю стресiв на роботi та у «м'1, а також yмiниям протистояти остаинiм [8]. Другий напрямок презентовано дослщжен-нями, в яких аналiзyються такi прояви психологiчного неблагополуччя людини як особиспсна неадаптованiсть [4], афективне реагування [5], вiктимнiсть [9-12].

У роботах вчених зазначаеться, що вжтимна особи-стiсть характеризуеться такими ознаками психолопч-ного неблагополуччя як тривожшсть, депресивнiсть, невпевненiсть у собi (Н. Marsh et. al. [13]). Особистють з вираженою рольовою вiктимнiстю, як схильшстю людини до усввдомленого або неyсвiдомленого вибору ролi жертви у мiжособистiсних стосунках, також характеризуеться певними ознаками психолопчного неблагопо-луччя, такими як рентна настанова (М. Одинцова [14]), невмшня долати стресовi ситуаци (£. Пол1щук [15]), не-розвинyтi емоцшш здiбностi (S. Gardner et. al. [13]).

Водночас, вченi зазначають, що особи з рiзним типом рольово! вiктимностi вирiзияються за характеристиками психолопчного благополуччя i е «неблагополучними» не в однаковш мiрi. Зокрема, £. Пол1щук зазначае, що «аyтовiктимнi» особи схильш обирати роль жертви у складних життевих ситyацiях з метою вщновлення емо-цшно1 рiвноваги; «вжгамш» особи у складних ситyацiях також прагнуть зайняти позицш жертви, що допомагае !м вирiшyвати сво1 внутршш проблеми [15]. Наведенi даиi дають пiдстави припустити, що особи з вираженою рольовою вжгамшстю не е щлком психологiчно неблагополучними - залежно вiд вираженостi певного типу рольово1 вiктимностi, а також (як ми припускаемо) залежно ввд вшу та статi, цi особи можуть характеризу-ватися рiзними якостями психолопчного благополуччя. Вважаемо, що особи з вираженою ировою рольовою вжтимшстю (як свщомим, прагматичним вибором ролi «жертви» у стосунках з шшими людьми), i з вираженою соцiальною рольовою вжтимтстю (як неyсвiдомлюва-80

ним набуттям статусу жертви у процеа м1жособистю-но! взаемоди) будуть використовувати вщмшш засоби досягнення психологiчного благополуччя залежно ввд статево1 приналежиостi та стал.

Формулювання цшей статтi (постановка завдання). Цшь дослвдження - охарактеризувати особливосп пси-хологiчного благополуччя оаб з вираженою iгровою та сощальною рольовою вiктимнiстю у зв'язку зi статтю та вiком.

Завдання дослщження: (1) виявити вiдмiнностi у пси-хологiчномy благополyччi осiб з вираженою та невира-женою рольовою вжтимшстю; (2) встановити зв'язок м1ж складовими психологiчного благополуччя у осiб з вираженою ировою та соцiальною рольовою вжтимш-стю; (3) визначити особливост психологiчного благополуччя осiб з вираженою ^овою та соцiальною рольовою вжтимшстю з урахуванням стап та вiкy.

Виклад основного матерiалу до^дження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результатiв. Нами було проведено емтричне дослвдження, в яко-му прийняло участь 105 осiб - студенти очно1 та заочно! форм навчання гyмаиiтарних факyльтетiв нацю-нального yнiверситетy «Чернiгiвський колегiyм» iменi Т. Г. Шевченка. За статтю вибiрка складалася з 65 жшок та 40 чоловiкiв. За вшовим параметром дослiджyванi були умовно розподшеш на юнацьку групу (вiк ввд 17 до 25 рок1в; n=67) та групу осiб зрiлого вшу (ввд 26 до 45 рошв; n=38).

У проведеному дослiдженнi було застосовано наступи методики: опитувальник «Шкали психологiчного благополуччя» К. Рiфф в адаптаци Л. Пергаменщика та М. Лепешинського (основнi шкали: «позитивш стосунки з iншими», «самоприняття», «автономiя», «yправлiния оточенням», «особистiсне зростання», «цшь у житп»), опитувальник «Тип рольово1 вiктимностi» М. Одинцово1 (основнi показники: iгрова рольова вiктимнiсть, сошаль-на рольова вжтимшсть), методика «Оцiнка емоцшного iнтелектy» Н. Холла (основнi шкали: «емоцшна обiзна-нiсть», «yправлiния власними емощями», «самомоти-вацiя», «емпатiя», «розшзнавання емоцiй»), методика «Копiнг-поведiнка у стресових ситуащях» Н. Ендлера, Д. Паркера в адаптаци Т. Крюково1 (основш шкали: емоцiйно-орiентоваиi стратеги, проблемно-орiентованi стратеги, уникнення, вiдволiкаиия, соцiальне вдаолшан-ня), графiчний тест «Зiрки та хвилЬ» У. Аве-Лаллемант (основнi показники: сшввщношення рацiонального та емоцiйного, емпатiйнiсть, емоцшна збудливють, розу-мiния емоцiй).

Зазначений комплекс методик було пщбрано з урахуванням трьох структурних складових психологiчного благополуччя: когнiтивного, емоцiйного, поведшково-го. Гiпотетично ми визначили, що когштивний аспект представлений в уявленнях про свое психологiчне благополуччя (опитувальник К. Рiфф), емоцiйний аспект - виявляеться в наявних емоцшних здiбностях (методика Н. Холла та тест У. Аве-Лаллемант), поведшковий аспект - презентовано у кошнг-стратепях (методика Н. Ендлера, Д. Паркера).

Щодо отриманих у дослщженш даних було застосовано наступш методичнi процедури: (1) формування окремих груп дослiджyваних з невираженою та вираженою рольовою вжтимшстю, а також окремих кластерних груп за рiвнями вираженосп психологiчного благополуччя (засобом кластерного аналiзy, метод К-середшх); (2) спiвставления видiлених кластерних груп за вираже-нiстю рольово1 вштимносп та рiвиями психологiчного благополуччя (засобом кростабуляци за критерiем c-ква-драт); (3) виявлення комплексу зв'язк1в мiж окремими складовими психологiчного благополуччя у груш оаб з вираженою рольовою вжтимшстю (засобом факторного аналiзy); (4) визначення особливостей психологiчного благополуччя оаб з вираженою рольовою вштимшстю шляхом порiвняння засобiв досягнення ними психоло-гiчного благополуччя за статевим (чоловiки та ж1нки) Balkan Scientific Review. 2019. Т.3. № 2(4)

психологически науки

Дерев'янко Светлана Петр1вна, Ющенко 1рина Миколашна, Примак Юлiя Володимирiвна ОСОБЛИВОСТ1 ПСИХОЛОГ1ЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОС1Б ...

та bíkobhm («юнацька» та «доросла» групп) критер1ями (засобом пор1вняння даних двох незалежних виб1рок за критер1ем Манна-У!тш).

Засобом кластеризацп даних нами було сформовано окрем1 групи оаб з невираженою рольовою вжтимшстю (n=57) та з вираженою рольовою вжтимшстю (n=48); а також групи оаб з р1зними р1внями психолопчного бла-гополуччя - високим (n=33), середшм (n=44), низьким (n=28). Статистична достов1ршсть вщмшностей м1ж кластерами - на високому р1вн1 значущосп (р<0,001).

Ствставлення видшених кластерних груп за показ-никами рольово! вштимносп та психолопчного благо-получчя продемонструвало, що б1льшють оаб з невира-женою рольовою вжгимшстю характеризуються високим або середшм р1внями психолопчного благополуччя, тод1 як переважна б1льш1сть оаб з вираженою рольовою вштимшстю виявляють середнш або низький р1вн1 психолопчного благополуччя (таблиця 1).

Таблиця 1 - Ствставлення груп дослщжуваних за р1внями психолопчного благополуччя та виражешстю рольово! вжтимносп (даш кростабуляцп; р<0,001) *

Групи дослзджуваних за Групи досл1джуваних за píbhhmh

виражешстю вштимноси психолопчного олагополуччя

ВИСОЕИЙ Середшн Ншькии

ршень (п=33) piseHb (п=44) piBeHb (п=28)

Група ocio з невираженою

р ОЛЬОВОЮ В1КТИМШСТЮ 27 23 7

<п=57)

Група ocio з вираженою

р ОЛЬОВОЮ Elíл имш с тю б 21 21

(n=4S)

* Складено авторами.

Наведет вище данi засввдчують, що притаманшсть певнiй особi рольово! вiктимностi не обов'язково означае, що ця особа е психологiчно неблагополучною, хоча у середньому показники психологiчного благополуччя нижчi у таких осiб порiвняно з iншими дослiджуваними.

З метою вивчення засобiв досягнення психологiчного благополуччя особами з вираженою рольовою вштимшстю нами було проаналiзовано данi факторного аналiзу. У зазначенiй вибiрцi дослщжуваш змiннi гру-пуються у модель з ршенням в шiсть факторiв (пояс-нюють 78,8 % сумарно! дисперсi!). Перший, найбiльш вагомий фактор (24,3 %) е двополюсним та утворений наступними змiнними: позитивний полюс - «управлшня оточенням» (факторне навантаження - 0,853), «цiль у житп» (0,843), «самоприйняття» (0,811), «управл1ння власними емоцiями» (0,724), «самомотивацiя» (0,649), «особистюне зростання» (0,636), «автономiя» (0,624), «проблемно-орiентований копiнг» (0,616), «емоцiйний iнтелект» (0,474); негативний полюс - «сощальна роль жертви» (-0,574), «емоцiйно-орiентований копiнг» (-0,498). Змют фактору ввдображае вiрогiднiсть досягнення особами з вираженою рольовою вжтимнютю стану психолопчного благополуччя за умови активних життевих позицш (цшеспрямованють, асертивнiсть та iн.), а також уникнення статусу жертви у процеа мiжособистiсно! взаемодп. Умовне позначення фактору - «Контроль свого життя».

Другий фактор (14,6 %) включае таш змiннi як «рацiонально-емоцiйна збалансованiсть» (0,906), «розумшня емоцiй» (0,798), «емпатiйнiсть» (0,692). Даний фактор вщображае значущiсть для психолопчного благополуччя рацюнально-емоцшно! гармонi!, прагнен-ня до рефлексi! власних переживань, тому змiст фактору позначено «Консонанс рацюнального та емоцiйного».

Третiй фактор (13,9 %) складаеться з таких змшних: «емоцiйний iнтелект» (0,844), «розшзнавання емоцiй» (0,820), «емпатiя» (0,783), «емоцшна освiченiсть» (0,739). Зазначений фактор об'еднуе здiбностi емоцiйного iнтелекту, серед яких найбiльш значущими для осiб з вираженою рольовою вштимнютю е вмшня, пов'язанi адекватним сприйманням та штерпретуванням

емоцiйних проявiв iнших людей. Змют фактору позначено як «Емоцшно-комушкативш здiбностi».

Четвертий фактор (11,1 %) утворений наступними змшними: «копiнг вщволжання» (0,796), «копiнг уникнення» (0,793), «сошальне вiдволiкання» (0,698). У факторi об'еднанi копiнг-стратегi!, пов'язанi з бажан-ням ввдмежуватися вiд наявних життевих проблем, по можливосп переключитися на приемне проводження часу - даний фактор отримав назву «Вщволшання ввд проблем».

П'ятий фактор (6,2 %) презентований такими змшними: «позитивш стосунки з шшими» (0,866), «емоцiйнiсть» (0,498). Фактор вщображае зв'язок м1ж успiшною мiжособистiсною взаемодiею осiб з вираженою рольовою вжтимнютю та !х емоцшними здiбностями щодо iнту!тивного розумiння емоцшних проявiв iнших людей, !х адекватного використання. Умовна назва фактору - «Позитивш емоцшш стосунки».

Останнiй шостий фактор (5,6 %) включае таю змшш: «iгрова роль жертви» (0,932), «особистюне зростання» (0,407). Цей фактор презентуе зв'язок м1ж iгровою роллю жертви та особистiсним зростанням, що сприймаеться досить парадоксально, оск1льки зазначеш якостi е рiзнополярними за сво!ми як1сними характеристиками. Можна припустити, що усввдомлене засто-сування маншулятивного впливу щодо iнших людей допомагае особам з вираженою рольовою вштимнютю коригувати власнi особистiснi вади та прагнути до пiдвищення власно! самоцшносп. Умовна назва фактору - «Машпулятивний особистiсний вплив - гра у жертву».

Порiвняння засобiв досягнення психолопчного благополуччя особами з вираженою рольовою вштимнютю залежно ввд статi показало наявнiсть значущих результапв (Таблиця 2).

Таблиця 2 - Порiвняння засобiв досягнення психолопчного благополуччя мiж ж1нками та чоловшами (група оаб з вираженою рольовою вштимнютю (п=48))*

Засоби досягнення Середш значения (М) Значундсть

психолопчного жшки ЧОЛОВ1КИ результапв

олагополуччя (р)

1. Контр о ЛЬ СБ ого життя -0Д27 0,254 р<0,05

2. Консонанс рацюнального 0,224 -0,448 р<0,05

та еыоцшного

3. Емоцщно-комушкативш 0,203 -0,406 р<0,05

ЗДЮН0СТ1

4. Вщволжання в1д проблем 0,250 -0,501 р<0,01

5.Позитивш емощиш 0,064 -0,129 -

стосунки

6. Машпулятивний -0,223 0,447 р<0,05

0 СООИСТ1СНИИ БПЛИБ

* Складено авторами.

З'ясувалося, що прагнення до емоцшно-рацюнально! збалансованосп, емоцшно! рефлекс!!, загального ввдволшання в1д проблем шляхом переключення на шш1 справи - властиве бшьше женкам. У чолов1к1в переважае прагнення контролювати свое життя та накопичувати особист1сний потенц1ал при вияв1 м1жособистюного впливу. При цьому рольова вжтимнють по-р1зному виявляеться залежно вщ стат1 - якщо чолов1ки б1льше «грають» у жертву, то ж1нки бшьше !! «переживають». По сут1, рольова вжтимшсть допомагае чолов1кам легше жити, а ж1нкам - легше виживати.

Також нами було виявлено, що маншулятивний виб1р рол1 жертви у стосунках з шшими - е бшьш характерним для молодих жшок, в1рог1дно це пов'язано з нестачею життевого досвщу та навичок устшно! комун1кативно! взаемодп. З bíkom жшки все б1льше застосовують р1зноман1тн1 особистюш ресурси з метою досягнення внутршнього комфорту - це вже не презентац1я сво!х негаразд1в, i не гра у жертву з метою набути емоцшний досв1д (як у юнацькому вiцi), а бiльш рацюнальне став-лення до життевих труднощiв i намагання впливати на шших людей не емоцiйно, приховано, а здебшьшого ос-

Derev'yanko Svitlana Petrivna, Yushchenko Irina Mikolayivna, Prymak Yulia Volodymyrivna PARTICULAR QUALITIES OF PSYCHOLOGICAL WELL-BEING ...

psychological science

мислено, вщповвдально, що насамперед е ознакою зршо1 особистостi.

Вщмшностей щодо досягнення психологiчного благополуччя чоловшами з вираженою рольовою вiктимнiстю залежно вiд вiкy в нашому дослвдженш не встановлено.

Висновки до^дження i перспективи подальших розвiдок цього напрямку. Таким чином, проведене дослвдження показало, що оаб з вираженою рольовою вжтимшстю не можна вважати цiлком психолопчно неблагополучними - у таких оаб е власш способи досягнення психолопчного комфорту (контроль свого життя, позитивнi емоцiйнi стосунки, маиiпyлятивний особистюний вплив).

Також нами виявлено рiзноплановiсть зв'язку окремих типiв рольово1 вгктимност з психологiчним благополуччям особистостi - якщо соцiальна рольо-ва вжтимшсть заважае людиш почуватися комфортно, оскшьки тiсно пов'язана з надмiрним емоцiйним реагyваииям на життевi труднощ^ то iгрова рольо-ва вжтимшсть може навiть посилювати вiдчyття психолопчного комфорту людини, зокрема сприяти и прагненню позитивно взаемодiяти перш за все зi сво1м власним «Я».

Особливостями психолопчного благополуччя молодих жшок та чоловшв з вираженою рольовою вжтимшстю е прагнення застосовувати маншулятивний вплив у процесi мiжособистiсноl взаемоди з метою пвдвищення власно1 самоцшносп. Зрiлi ж1нки бiльше прагнуть до контролю власного життя та уникнення ролi жертви у мiжособистiсних стосунках.

Перспективи подальших дослщжень вбачаемо у вивченш особливостей психологiчного благополуччя оаб з вираженою рольовою вжтимшстю у зв'язку з урахуванням !х сощально1 приналежиостi (сiмейний, освiтнiй статус, сощальна зайиятiсть тощо) та розробщ методичних засобiв щодо пiдвищения ввдчуття якостi власного життя.

СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ:

1. Брэдберн Н. Структура психологического благополучия. Ярославль: Инфра, 2005. 13 с.

2. Психологическое и профессиональное благополучие государственных служащих: монография. Волгоград: Изд-во ФГОУ ВПО ВАГС. 2007. 216 с.

3. Ширяева О. С. Модели психологического благополучия личности в разных по степени экстремальности условиях жизнедеятельности. Психология личности: проблемы и перспективы современных исследований. Петропавловск-Камчатский: Изд-во КамГУ им. Витуса Беринга. 2008. С. 3-21.

4. Kirkcaldy В. Promoting рsychological well-being in children and families. London: Palgrave Macmillan. 2015. 315 p.

5. Fava G., Ruini C. Increasing psychological well-being in clinical and educational settings: interventions and cultural contexts. Berlin: Springer, Dordrecht. 2014. 215 p.

6. Wells I. Psychological well-being. NY: Nova science publishers. 2010. 262 p.

7. Селигман М. Новая позитивная психология: научный взгляд на счастье и смысл жизни. М.: София. 2006. 456 с.

8. Weimann J., Knabe A., Schob R. Measuring happiness: the economics of well-being. Cambridge: Mit Press. 2015. 212 p.

9. Андронникова О. О. Психологическое благополучие и здоровье как актуальная потребность современного человека в рамках девик-тимизации. Вестник Кемеровского государственного университета. 2016. № 1. С. 72-76.

10. Карапетян Л.В., Глотова Г.А. Детерминанты генезиса и функционирования эмоционально-личностного благополучия // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2018. Т. 7. № 3 (24). С. 304-308.

11. Даниленко О.И. Антиципационная состоятельность как предиктор субъективного благополучия студентов //Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2018. Т. 7. № 3 (24). С. 264-268.

12. Голубева Е.В., Истратова О.Н. Опыт отношений в родительской семье как предиктор психологического благополучия молодых людей //Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2018. Т. 7. № 2 (23). С. 358-362.

13. Marsh H. W., Nagengast В., Morin А., Parada R., Craven R., Hamilton L. Construct validity of the multidimensional structure of bullying and victimization: An application of exploratory structural equation modeling. Journal of Educational Psychology. 2011. Vol. 103. № 3. Р. 701732.

14. ОдинцоваМ. А. Многоликость «жертвы», или Немного о великой манипуляции: система работы, диагностика, тренинги: учебное

пособие. М.: Флинта: НОУ ВПО «МПСИ». 2010. 256 с.

15. Полищук Е. С. Психологическое благополучие студенческой молодежи с разным уровнем ролевой виктимности. Психолого-педагогические исследования. 2016. Том 8. № 1. С. 35-44.

16. Gardner S. E., .Betts L. R., Stiller J., Coates J. The role of emotion regulation for coping with school-based peer-victimisation in late childhood. Personality and Individual Differences. 2017. Vol. 107. Р. 108113.

82

Balkan Scientific Review. 2019. Т.3. № 2(4)