CC BY
115
УДК 613
Завгородня Н.1.
РЕЗУЛЬТАТИ ВИВЧЕННЯ ФАКТОР1В РИЗИКУ ФОРМУВАННЯ ПСИХ1ЧНИХ I ПОВЕД1НКОВИХ РОЗЛАД1В У Ж1НОК, ЩО НАРОДИЛИ НЕДОНОШЕНУ ДИТИНУ, ЗАЛЕЖНО В1Д СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ УМОВ ПРОЖИВАННЯ
Харкiвський нацiональний медичний уыверситет
В роботi вивчен особливостi преморбiдного фону ж/'нок, що народили недоношену дитину, залежно eid соцiально-економiчних умовах проживання, а також фактор'т ризику формування псих1'чних i поведнкових розлад'т псля пологiв. Такими особливостями е заниження духовно)' реал'зацИ, а також громадсько'У та службово'У пiдтримки, психолог'чного благополуччя, зовншых умов життя. Ретроспективно продемонстровано нерегулярнсть до пологового навчання жнками, що проживають у стьськШ мсцевостi або маленьких мстечках, що обфунтовуе необх'дшсть розробки та впровадження психоосв/'тн/'х програм до системи корек^йно'У роботи ie жнками, що народили недоношену дитину.
Ключов1 слова: псих1чн1, поведшков1 розлад1в у ж1нок, недоношена дитина, соц1ально-економ1чж умови
Активне виршення питань охорони материнства i дитинства в останн роки в нашш краМ е ознакою виходу ïï на якюно новий рiвень сусптьного розвитку. Однак на час залишаються проблеми здшснення заходiв щодо покращення доступност якюноГ медичноТ допомоги майбутшм матерям, що проживають в стьськш мюцевостк Закономiрним наслiдком того, що в сучасних умовах жшочоТ емансипацп ж1нки беруть все бiльше активну участь у бiзнесi, полiтичних та сусптьних процесах, бiльшу увагу придтяють кар'ерi, е зв'язок психолопчноГ дезадаптацп i якостi життя жiнки [1-3].
Вiдповiдно до визначення ВООЗ, що «якють життя - це ступшь сприйняття окремими людьми або групами людей того, що 1хж потреби задовольняються, а необхщн для досягнення благополуччя та самореалiзацiï можливостi представляються», логiчно випливае, що сутнiсть якост життя мае соцiально-психологiчну природу i полягае в оцшц iндивiдом власно'Г задоволеностi рiзними аспектами свого життя в соцiумi щодо тих сво'х психологiчних особливостей, якi пов'язанi з рiвнем запитiв [4].
Критерiем задоволеност жiнок рiвнем надання допомоги протягом ваптносп може слугувати iнтегративний показник якост життя, адже вiн включае в себе як об'ективш, так i суб'ективн критерiï, що характеризують фiзичний, психiчний i соцiальний добробут, 'х сукупнiсть яких становить здоров'я як таке [5-7].
Мета роботи
Вивчення особливостей преморбщного фону жшок, що народили недоношену дитину, залежно вщ соцiально-економiчних умовах проживання, а також факторiв ризику формування психiчних i поведiнкових розладiв пiсля полопв.
Матерiали та методи
З дотриманням принцитв бiоетики i деонтологiï нами було проведено комплексне обстеження 150 жшок, що народили недоношену дитину. Робота проводилася на базi Харшського обласного ключного перинатального центру та Харшського мюького клiнiчного перинатального центру, а також Харшсько' обласно' дитячо' кл^чно! лiкарнi № 1.
У робот були використанi наступнi методи дослщження: клiнiко-психопатологiчний, кпшко-анамнестичний, психодiагностичний, а також методи математичноï статистики.
У робот була використана методика «Оцшка якостi життя» (Mezzich I. , Cohen N. , Ruiperez M. , Lin I. , and Yoon G, 1999 р. у модифкаци Н.О.Марути), яка складаеться з 10 шкал, що характеризують рiзнi спрямованост життя з града^ею вщ 0 - «погано» до 10 - «прекрасно». Дана методика охоплюе три основних компоненти якост життя :
- суб'ективне благополуччя / задоволенють - шкали <^зичне благополуччя», «психолопчне / емоцшне благополуччя» , «загальне сприйняття життя»;
- виконання со^альних ролей - шкали «самообслуговування i незалежнють дш» , «мiжособистiсна реалiзацiя», «працездатнiсть»;
- оцшка зовышых життевих умов - шкали «соцю-емоцшна пiдтримка», «громадська та службова пщтримка» i «духовна реалiзацiя».
Результати та ïx обговорення
З метою визначення основних факторiв ризику, що впливають на формування розладiв адаптаци у ж1нок, що народили недоношену дитину та проживають у рiзних соцiально-економiчних умовах, усiх ж1нок, що приймали участь у дослщженш, було умовно розподтено на двi групи, в залежносп вiд мiсця постшного проживання. В першу групу увшшли жiнки, що постiйно проживають у стьськш мюцевосп, або маленьких мютечках - 73 особи, що становить 49%. Жшки, що постiйно проживають у мют сформували другу групу - 77 (51%).
Розподт обстежених жшок за BiKOM представлено в таблиц 1.
Таблиця 1 Розподл жнок за вком
Мюце постiйного проживання В|к (M±m) Кiлькiсть обстежених %
У стьськш мюцевост 26,62+0,83 37 24,7
У маленькому мiстi 28,28±0,77 36 24
У мю"п 29,68+0,64 77 51,3
Усього 28,59+0,44 150 100
Проведення вивчення якост життя жшок iз використанням методики «Оцшка якост життя» дозволило визначити особливостi преморбщного фону, що впливали на можливють розвитку розладiв адаптаци та Тх клiнiчнi прояви.
Результати методики «Оцiнка якостi життя» для ж1нок, що постшно проживають у мiстi, наведено в таблиц 2.
Таблиця2
Результати методики «Оценка яко^ життя» для жiнок, що по^йно проживають у мют:
Змшна Статистичш показники
Абс. кiльк. Середне Мтмум Максимум Стандартна помилка
Оцшка зовшшшх життевих умов 77 6,981039 2,600000 10,00000 0,201237
Виконання со^альних ролей 77 7,597403 3,250000 10,00000 0,172071
Фiзичне благополуччя 77 7,051948 3,000000 10,00000 0,203268
Психолопчне благополуччя 77 6,779221 3,000000 10,00000 0,221552
Самообслуговування 77 7,584416 0,000000 10,00000 0,248269
Працездатнiсть 77 8,090909 0,000000 10,00000 0,253601
Мiжособистiсна взаемодiя 77 7,246753 0,000000 10,00000 0,243266
Соцiо-емоцiйна пiдтримка 77 7,324675 0,000000 10,00000 0,268181
Громадська i службова пщтримка 77 6,545455 1,000000 10,00000 0,277639
Особистiсна реалiзацiя 77 7,129870 1,000000 10,00000 0,234098
Духовна реалiзацiя 77 7,064935 1,000000 10,00000 0,229667
Загальне сприйняття якостi життя 77 7,584416 3,000000 10,00000 0,201965
Як видно з таблица максимальним значенням, а саме 8,090909, жшки оцшили працездатнють, виконання со^альних ролей - 7,597403; самообслуговування та загальне сприйняття якост життя - по 7,584416 кожний. Питання соцю-емоцшноТ шдтримки, мiжособистiсноT взаемоди, а також особистюноТ та духовно''' реалiзацiT, фiзичного благополуччя е також значущими для жшок, що постшно проживають в мютк Вс з вищеназваних параметрiв отримали середне значення бтьше 7, що вказуе на зацкавленють ж1нок в розвитку та реалiзацiT можливостей, пов'язаних iз особистим зростанням, самореалiзацiею та самоактуалiзацiею. Крiм того, значущi рiвнi цих показникiв, на нашу думку, вказують на важливють мiжособистiсних вiдносин як в ам'Т, так i в колективi, а також потенцшну пiдтримку породiллi з боку оточуючих.
Результати, отриманi iз використанням аналогiчноT методики у жшок, що постшно мешкають у стьськш мiсцевостi або маленьких мiстечках, дозволили встановити особливост ставлення до життя та характеристики його якост (табл.3).
Таблиця 3
Результати методики "Оц/нка якот життя" для жнок, що постшно проживають у сльськШ мсцевостi або маленьких мютечках
Змшна Статистичш показники
Абс. юльк. Середне Мтмум Максимум Стандартна помилка
Оцшка зовшшшх життевих умов 73 6,774795 2,600000 10,0000 0,230414
Виконання со^альних ролей 73 8,756849 3,750000 10,0000 1,293837
Фiзичне благополуччя 73 7,013699 3,000000 10,0000 0,215895
Психолопчне благополуччя 73 6,465753 1,000000 10,0000 0,266811
Самообслуговування 73 7,698630 1,000000 10,0000 0,256339
Працездатнють 73 7,958904 1,000000 10,0000 0,233625
Мiжособистiсна взаемодiя 73 7,246575 2,000000 10,0000 0,244250
Соцю-емоцшна пщтримка 73 7,136986 3,000000 10,0000 0,256806
Громадська i службова пщтримка 73 6,301370 1,000000 10,0000 0,300105
Особистюна реалiзацiя 73 7,054795 1,000000 10,0000 0,252755
Духовна реалiзацiя 73 6,972603 2,000000 10,0000 0,262418
Загальне сприйняття якост життя 73 7,493151 4,000000 10,0000 0,221661
Як видно з таблиц 3, жшками, що проживають у стьськш мюцевосп або маленьких мютечках, м^мальною ктькютю балiв було оцiнено громадську та службову пщтримку, психологiчне благополуччя, зовышы умови життя. При цьому, абсолюты значення цих показниш були дещо нижче шж у жшок, що мешкають у мютах. Бтьше того, у жшок з стьськоТ мюцевосп був суттево нижчий показник духовноТ реалiзацiТ. Зазначенi вiдмiнностi у показниках якост життя ж1нок, що проживають у стьськш мюцевосп або маленьких мютечках, вказують на тенденцш до недостатньоТ особистюноТ уваги до питань психолопчного стану ж1нки пщ час вагiтностi.
В той же час показники виконання со^альних ролей - 8,756849; працездатносп - 7,958904;
самообслуговування - 7,698630; загального сприйняття якост життя - 7,493151 збер^аються на високих показниках, що, на нашу думку, вщображае тенденцш до стабтьного свтосприйняття та стабiльного загального ставлення до життя.
Наявнють вище окреслених особливостей у сприйнятт якостi життя жшками, що народили недоношену дитину та проживають у сiльськiй мюцевосп обумовлюе проведення заходiв покращення суб'ективно' складово''' якостi життя, що в подальшому може розглядатися як елемент профтактики розвитку розладiв адаптацп у випадку виникнення психотравмуючих ситуацiй, пов'язаних iз пологами. Особлива увага у цьому аспект, на нашу думку, мае бути придтена питанню доступност курсiв або шкiл пiдготовки до полопв ж1нкам, що проживають у селах та маленьких мютечках та готуються стати матерями, що може бути розглянуто як фактор потенцшно''' профтактики у подальшому розвитку розладiв адаптацп.
У зв'язку з цим, нами був проведений ретроспективний аналiз питання вщвщування школи майбутнiх батьмв вагiтними та проведений порiвняльний аналiз по вiдношенню до мiсця проживання (табл.4).
Таблиця 4
Показники вiдвiдування школи майбуmнiх батьюв вагiтними
Мюце проживання Характер вщвщування
Не вщвн дувала Самостшно ознайомилася iз необхщною шформа^ею Вщвщувала нерегулярно Вщвщувала регулярно Усього
У селi 34 25 10 4 73
Вщсоток 22,67% 16,67% 6,67% 2,67% 48,67%
У мют 37 23 9 8 77
Вiдсоток 24,67% 15,33% 6,00% 5,33% 51,33%
Усього 71 48 19 12 150
Вiдсоток 47,33% 32,00% 12,67% 8,00% 100,00%
Як видно з таблиц 4, лише 4 (2,67%) жшки, що проживають у стьськш мюцевосп, регулярно вщвщували школу майбутых батькiв; 10 (6,67%) жшок робили це нерегулярно. Серед основних перешкод до регулярних вщвщин школи були проблеми, пов'язан iз транспортом (необхiднiсть Т'хати у мюто або районний центр та вщсутнють пiдтримки з боку оточуючих у питаны необхщносп вiдвiдання таких курав). Самостiйно ознайомилися iз пов'язаною з ваптнютю та пологами iнформацiею 25 жшок, що складае 16,67%. Джерелами шформацп у бiльшостi випадкiв для жшок були вщомосл, отриманi вщ старших родичiв, лiкарiв акушерiв та iз спе^ально'' лiтератури. Жодна iз 25 жiнок не отримувала специфiчну iнформацiю, що могла стосуватися можливост настання передчасних пологiв, особливостей недоношеного новонародженого. Жодного разу не вщвщували занять iз пщготовки до полопв 34 жшки (22,67%). Основними причинами цього були нерозумшня необхщносп вщвщання таких курсiв та складнощi iз 'х органiзацiею, в тому чи^ невирiшенiсть транспортних питань.
Серед жшок, що постшно проживають в мют, ситуацiя, пов'язана iз вiдвiдуванням курав виявила деякi особливостi. Зокрема, 23 жшки (15,33%) прийняли ршення самостшно ознайомитися iз необхiдною iнформацiею. Основною мотива^ею такого рiшення були наявнють д^ей або складнощi поеднання робочого розкладу iз часом проведення занять. Жодного разу не були присутн на подiбних заняттях 37 жшок (24,67%).
Загалом, не дивлячись на суттеву рiзницю iз визначенням мотивiв та причин, що не дозволили ваптним вiдвiдувати регулярно школу майбутых батькiв або курси вiдповiдального батьшства, усього 71 жiнка (47,33%) не отримала необхщно! iнформацiТ. В той же час, жодна жшка iз групи жiнок, що самостiйно ознайомилися iз необхiдною на 'хню думку шформа^ею не придiлила увагу питанням недоношеностк
З метою виявлення наявност клiнiчних особливостей проявiв розладiв адаптацп у жшок у залежност вщ мiсця постiйного проживання, нами було проаналiзовано особливостi клiнiчноТ картини розладiв адаптацп у жiнок, що проживають у мют та жiнок, що проживають в стьськш мюцевосп (табл.5).
Встановлено, що скарги депресивного варiанту були представлен однаково - по 16 жшок (10,67%) в обох групах. Разом з тим, 13 жшок (8,67%), що проживають у сел^ мали переважно симптоми тривоги, у порiвняннi з жшками, що проживають в мют, ктькють яких складала лише 8 (5,33%).
Присутнють тривожного компоненту, на нашу думку, пояснюеться меншою доступнютю шформацп для жшок, що мешкають у стьськш мюцевосп, у порiвняннi iз такими, що постшно проживають у мютк
Скарги змшаного варiанту були бiльш характернi для мешканок мюта - 16 оаб (10,67%) у порiвняннi з стьськими жителями - 6 породiль (4,0%).
Таблиця 5
Клiнiчна картина проявiв розладiв адаптацп у жнок
Мюце постшного проживання
Змшаний варiант Тривожний варiант Депресивний варiант Не мае Усього
У селi 6 13 16 38 73
Вщсоток 4,00% 8,67% 10,67% 25,33% 48,67%
У мют 16 8 16 37 77
Вщсоток 10,67% 5,33% 10,67% 24,67% 51,33%
Усього 22 21 32 75 150
Вщсоток 14,67% 14,00% 21,33% 50,00% 100,00%
Висновки:
1. Особливостями преморбщного фону жшок, що проживають у сiльськiй мюцевосп або маленьких MicTe4Kax, е заниження духовно!' реалiзацN, а також громадськоТ та службовоТ пiдтримки, психологiчного благополуччя, зовышых умов життя, що вказуе на тенденцш до недостатньоТ особистюноТ уваги до питань психологiчного стану жшки пiд час вагiтностi.
2. Результати ретроспективного аналiзу щодо вщвщування вагiтними школи майбутнiх батькiв дозволили встановити нерегулярнють навчання жiнками, що проживають у стьськш мiсцевостi або маленьких мютечках, що суттево обмежуе отримання специфiчноТ шформацп з питань можливост настання передчасних пологiв, особливостей недоношеного новонародженого тощо.
3. Встановлено, що особливютю кл^чноТ картини розладiв адаптаци у жiнок, що проживають в стьськш мюцевосп, було переважання симптомiв тривоги, що пояснюеться меншою доступнiстю шформаци для ж1нок, що мешкають у таких соцiально-економiчних умовах.
4. Об'ективно визначена недостатнють шформаци з питань, що стосуються передчасних полопв та вiдносяться до навчального плану шкт майбутнiх батькiв, диктуе необхщнють розробки та впровадження психоосв^ых програм до системи корекцiйноТ роботи iз ж1нками, що народили недоношену дитину.
Лтература
1. Завьялов Ж.В. Психологическая составляющая периода беременности и процесса родов / Ж.В. Завьялов : в кн.: Психология и психоанализ беременности / Под ред. Д.Я. Райгородского. — Самара : 2003. — С. 169-176.
2. Захарийчук Ю.В. Влияние психосоматического статуса на течение беременности, родов и послеродового периода / Ю.В. Захарийчук, М. С. Вербицкая // Психотерапия и клиническая психология : научно-практический рецензируемый журнал. - 2010. - №1. - С. 91-98. -
3. Абрамченко В.В. Психосоматическое акушерство / В.В. Абрамченко.— СПб : Сотис, 2001. — 320 с.
4. Марута Н.А., Панько Т.В., Явдак И.А. и др. Критерий качества жизни в психиатрической практике / Под ред. Н.А. Маруты. — Харьков: РИФ Арсис, 2004. — 240 с.
5. Кутько I.I., Напреенко О.К., Козидубова В.М. Афективш розлади // Психiатрiя / За ред. О.К. Напреенка. - К.: Здоров'я, 2001. -353-372с.
6. Elkkinton J. Medicine and the quality of life // Annals Int. Med. - 1996; 64: Р. 711-714.
7. The WHOQOL Group. The World Health Organization Quality of Life assessment (WHOQOL): position paper from the World Health Organization. // Soc. SciMed. - 1995; 41: 1403 - Р.9.
Реферат
РЕЗУЛЬТАТЫ ИЗУЧЕНИЯ ФАКТОРОВ РИСКА ФОРМИРОВАНИЯ ПСИХИЧЕСКИХ И ПОВЕДЕНЧЕСКИХ РАССТРОЙСТВ У ЖЕНЩИН, РОДИВШИХ НЕДОНОШЕННОГО РЕБЕНКА, В ЗАВИСИМОСТИ ОТ СОЦИАЛЬНО - ЭКОНОМИЧЕСКИХ УСЛОВИЙ ПРОЖИВАНИЯ. Завгородня Н.И.
Ключевые слова: психические, поведенческие расстройства у женщин, недоношенный ребенок, социально-экономические условия
В работе изучены особенности преморбидного фона женщин, родивших недоношенного ребенка в зависимости от социально - экономических условиях проживания, а также факторы риска формирования психических и поведенческих расстройств после родов. Такими особенностями являются заниженное стремление к духовной реализации, нехватка общественной и служебной поддержки, психологического благополучия, внешних условий жизни. Ретроспективно продемонстрирована нерегулярность дородового обучения женщин, проживающих в сельской местности или маленьких городках, что обосновывает необходимость разработки и внедрения психообразовательных программ в системе коррекционной работы с женщинами, родившими недоношенного ребенка.
Summary
RESULTS OF STUDYING RISK FACTORS PREDISPOSING TO DEVELOPMENT OF MENTAL AND BEHAVIORAL DISORDERS IN WOMEN WHO GAVE BIRTH TO A PREMATURE BABY DEPENDING ON SOCIAL AND ECONOMIC CONDITIONS . Zavgorodnya N.I.
Keywords: mental and behavioral disorders in women, premature newborn, social and economic conditions.
This research paper focuses on some peculiarities of premorbid background in women who gave birth preterm babies depending on the social and economic conditions as well as on the risk factors predisposing to the development of mental and behavioral disorders which might follow the childbirth. These peculiarities may be manifested as lowered urge towards spiritual realization, the lack of social and official support, impaired psychological well-being, unsatisfactory living conditions. Retrospectively we demonstrated irregular prenatal education of women living in rural areas or small towns, which substantiated the need for the development and implementation of psycho-educational programs within the system of correctional measures for women who gave birth to premature babies.
