CC BY
10
Реферат
БЕЗБОЛЕВАЯ ИШЕМИЯ МИОКАРДА У ПАЦИЕНТОВ С ОСТРЫМ ИНФАРКТОМ МИОКАРДА С ЭЛЕВАЦИЕЙ СЕГМЕНТА ST: ВЗАИМОСВЯЗЬ С ГИПЕРТРОФИЕЙ ЛЕВОГО ЖЕЛУДОЧКА И РАЗВИТИЕМ ЖЕЛУДОЧКОВЫХ АРИТМИЙ Свитлык Г.В., Кияк Ю.Г., Гарбар М.О., Базилевич А.Я., Полторак Л.В., Турко Ю.В., Белюсова В.Н.
Ключевые слова: безболевая ишемия миокарда, острый инфаркт миокарда с элевацией сегмента ST, гипертрофия левого желудочка, реперфузия миокарда, желудочковые нарушения ритма.
В статье наведены особенности возникновения безболевой ишемии миокарда у пациентов с острым инфарктом миокарда с элевацией сегмента ST и сопутствующей артериальной гипертензией. Раскрыта ее зависимость от степени гипертрофии левого желудочка, стратегии лечения, выяснено влияние на возникновение желудочковых аритмий.
Summary
PAINLESS MYOCARDIAL ISCHEMIA IN PATIENTS WITH ACUTE MYOCARDIAL INFARCTION ACCOMPANIED WITH ST-SEGMENT ELEVATION: RELATIONSHIP OF LEFT VENTRICULAR HYPERTROPHY AND VENTRICULAR ARRHYTHMIAS ONSETS Svitlyk H.V., Kyyak Y.H., Harbar M.O., Bazylevych A.Y., Poltorak L.V., Turko Y.V., Belyusova V.M.
Keywords: painless myocardial ischemia, acute myocardial infarction with ST-segment elevation, left ventricular hypertrophy, myocardial reperfusion, ventricular arrhythmias.
This article focuses on the features accompanying painless myocardial ischemia in patients with acute myocardial infarction, ST-segment elevation and concomitant arterial hypertension. We have revealed the dependence of painless myocardial ischemia on the intensity of left ventricular hypertrophy, its effect on the development of ventricular arrhythmias as well as proper therapeutic strategies.
УДК 613.287.8 (1-22) Синенко О.А.
ВПЛИВ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ЧИННИК1В НА ГОТОВН1СТЬ Ж1НОК С1ЛЬСЬКО1 М1СЦЕВОСТ1 ВИГОДОВУВАТИ ДИТИНУ ГРУДЬМИ
ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна акаде1^я»
Мета досл{дження. Досл{дити вплив тформацшних чиннитв на готовтстъ жток сшъсъког Mic-цевост{ вигодовувати дитину грудъми. Материал та методи. Доcлiдження проводилось у Пол-тавсъкш област1 протягом 2011-2012 рр. Для оцтки стану тдтримки ГВ була розроблена спе-щалъна анотмна анкета «Анкета матерi, яка мае дитину у вц до 2-х ротв». Всъого було об-роблено 487 анкет. Резулътати i висновки. Найбшъш обiзнаними щодо техтки ГВ були жтки, яким допомагав i навчав медичний персонал жточог консулътацп та пологового будинку. Важли-вим чинником ГВ е внутршня переконатстъ жтки в його необхiдноcтi - домтанта лактацИ. На першому мгсцг серед причин припинення ГВ е нестача молока, яку жтки визначаютъ за не-спокшною поведткою дитини, що cвiдчитъ про недостатню тформоватстъ жтки.
Ключов1 слова: грудне вигодовування, тривалють, мотивац1я, Ыформованють, навчання.
Дослщжування виконувалось в межах науково-дослщноТ роботи кафедр ппени, екологп, охорони прац1 в галуз1 та соц1альноТ медицини оргаызацп та економ1ки охорони здоров'я з бюстатистикою та медичним правознавством «Наукове обфунтування профтактики негативного впливу окремих чинниив довктля на якють життя та стан здоров'я д1тей в умовах геох1м1чноТ провш-цп», № державноТ реестрацп 0111U8522.
дитини" створило умови для активного поши-рення, захисту та тдтримки ГВ, а ктькють мате-рiв, що годують д^ей грудним молоком, почала стабтьно зростати. Якщо наприкшц 90-х роюв до 3-х мюя^в годували грудьми менше полови-ни матерiв, а до 6 мюя^в — усього 25-30%, то у 2001 роц годували грудьми до 6 мюя^в 38,1% матерiв, у 2003 роц — 40,7%, а у 2006 роц — 45,5%. Водночас збтьшилася ктькють д^ей, як до 6 мюя^в перебувають на виключно ГВ (ВГВ): з 6% у 2005 роц до 18% у 2007. Збтьшилася частка д^ей, як отримували грудне молоко у вiцi 12 мюя^в i бтьше [1].
Грудне вигодовування (ГВ) малюш, коли щуть штенсивы процеси зросту i розвитку, за-кладае фундамент здоров'я на майбутне i е го-ловним фактором, який забезпечуе гармоншний розвиток, високий рiвень iмунобiологiчного захисту [2]. Тому природне вигодовування на пер-
Вступ
Грудне вигодовування (ГВ) в УкраТн з давшх-давен традицшне, проте починаючи з 70-х роюв минулого стол^тя в нас посилилася тенден^я до зниження частоти та тривалост ГВ, а ктькють д^ей, як вигодовувались материнським молоком, почала рiзко зменшуватися. За даними офщшно'Т статистики Мшютерства охорони здоров'я, у 80-90-х роках минулого стол^тя в УкраТ-н лише близько 50% жшок годували грудьми малюкв до тримюячного вку i ттьки одна тре-тина — до 6 мюя^в [1].
Незважаючи на катастрофiчний стан ГВ в УкраТн наприкiнцi минулого стол^тя, його тра-дицiТ тепер послщовно, хоч i повiльно, вщрод-жуються. Запровадження у 1996 роц першоТ, а згодом другоТ та третьоТ програм "Пщтримка грудного вигодовування д^ей в УкраТш" та ^^а-тиви ВООЗ/ЮН1СЕФ "Пкарня, доброзичлива до
Актуальт проблеми сучасно! медицини
шому роц життя дитини материнським молоком е не тiльки «золотим стандартом» харчування, який сформований в ходi еволюцп здатний за-безпечити оптимальний розвиток i адекватний стан його здоров'я, але i е есенцiально необхщ-ним елементом екологп дитинства, особливо в умовах сучасно! демографiчно! ситуацп в УкраТн i (негативний прирют населення, низькi показники репродуктивного здоров'я, динамка перинатально!, малюково! i дитячо! смертностi) [3]. Соцн альн та економiчнi чинники, iснуюча практика охорони здоров'я, широка реклама i пропаганда продук^в дитячого харчування (замшнимв грудного молока) в масмедiа, тиск яко! переважае усi назван вище аргументи, сприяли зменшенню лактацп у матерiв та ранньому переводу д^ей на штучне харчування [4].
У дитячому амбулаторно-пол^ычному за-кладi (АПЗ), пiд нагляд якого дитина потрапляе шсля виписки з пологового будинку або неона-тологiчного стацюнару, здiйснюеться надзви-чайно важливий етап роботи, вщ оргашзаци якого значною мiрою залежить ефективнiсть втн лення Програми «Пщтримка грудного вигодову-вання дiтей в Укра!ш»
Атмосфера лкувального закладу повинна сприяти формуванню впевненостi батькiв у не-обхщносп тривалого грудного вигодовування немовлят. У мюцях, якi вiдвiдують батьки (вхщ в полiклiнiку, коридори, кабiнети лiкарiв, кабiнет щеплень, кабiнет здорово! дитини), необхщно розмiстити високоякiснi наочнi матерiали (плака-ти, стенди), якi б не ттьки пропагували ГВ, але й показували недолги i небезпеку застосування штучних молочних сумiшей. Бажано забезпечу-вати вагiтних жiнок та матерiв-годувальниць, особливо тих, якi народжують вперше або мали негативний попереднш досвiд грудного вигодовування, друкованими матерiалами з питань су-часного ведення лактацп та грудного вигодовування (брошури, пам'ятки, журнали).
Медичи працiвники (лiкарi, сестри медичнi) при кожному спткуванш з годувальницею пови-ннi придiляти достатньо уваги перевагам ГВ та допомагати у виршенш питань, як можуть вини-кнути у жшки. Так, при лкуванш хворо! дитини обов'язково слiд нагадати матера що грудне молоко - найкраща !жа пiд час хвороби дитини, яка сприяе и швидкому одужанню. Пiд час про-ведення профтактичних щеплень потрiбно нагадати матера що грудне молоко попереджуе iнфекцiйнi захворювання.
Особливо важливою для практики охорони, пщтримки та заохочення ГВ немовлят в АПЗ е правильна оргашза^я роботи первинно! ланки закладу (дтьничн лiкарi, лiкарi загально! практики, сiмейнi лiкарi та дтьничш сестри медичнi).
Особливу увагу питанням ГВ лкар та сестра медична обов'язково повиннi придiлити пщ час першого вiзиту до ам! з новонародженою дити-ною це допоможе уникнути багатьох труднощiв у майбутньому [5].
Пщ час годування малюка грудьми вiн отри-муе не ттьки пребютики, що входять до складу грудного молока, але й материнськ штами бiфi-добактерш, якi за рахунок феномену iмунологiч-но! резистентностi до материнсько! мiкрофлори найкраще приживаються в дитячому оргашзмк
Вкрай важливим ефектом ГВ е забезпечення оргашзму дитини цiлим комплексом таких бюло-гiчно активних речовин, як гормони, фактори росту та дозрiвання центрально! нервово! системи (ЦНС), легешв, шлунково-кишкового тракту, iму-нно! системи. Серед гормонiв, що потрапляють в оргашзм дитини iз грудним молоком, особливо видiляють ендорфши (так званi «гормони задо-волення»). Вони е головною ланкою проти, бо-льово! системи органiзму, мають виразний анти-стресовий ефект регулюють роботу вах iнших нейрогормонiв, зменшують спазм судин, у тому чи^ головного мозку, кишечнику, легенiв, а та-кож регулюють емоцi!. На даний час доведена також участь ендорф^в у регуляци iмунiтету та регенерацп [6].
При годуваннi малюка грудьми рiвень ендо-рфiнiв в органiзмi дитини пiдвищуеться не ттьки за рахунок надходження iз грудного молока, але й збтьшення власного синтезу даного гормону [7].
Збтьшення рiвня ендорф^в ГВ можна роз-глядати як один з механiзмiв покращення ре-зультатiв iнтенсивно! терапп та виходжування дiтей з перинатальною патолопею.
Враховуючи, що забезпеченiсть грудного молока в^амшами та мiкроелементами залежить вiд !х алiментарного надходження в оргашзм жн нки, вимоги до харчування жшки, яка годуе не-доношену або хвору дитину пщвищуються. Ра-цiон харчування тако! ж1нки повинен бути повно-цшним, збалансованим щодо вмiсту вiтамiнiв, мiкроелементiв [8].
ГВ е важливим фактором забезпечення здо-ров'я новонароджених i д^ей першого року життя, !х повноцiнного фiзичного, розумового психо-емоцшного розвитку. Хоча протягом останнiх ро-кiв в Укра!нi вiдбулись позитивы змши щодо тривалостi й розповсюдженню ГВ, однак !х не можна вважати цтком задовiльними, оскiльки загалом ц показники залишаються ще низькими.
Найперспективышими серед багатьох чинникiв, як визначають раннiй початок i тривалють ГВ, е практичнi комплекснi заходи лкувально-профтактично! допомоги дiтям та матерям вщпо-вiдно до сучасних перинатальних технологш [9].
Мета дослвдження Дослiдити вплив iнформацiйних чинникiв на готовнють жiнок сiльсько! мiсцевостi вигодовува-ти грудьми.
Матерiал та методи Дослщження проводилось у Полтавськiй обла-стi протягом 2011-2012 рр. Для оцшки стану пщ-тримки ГВ була розроблена спе^альна анонiмна
анкета «Анкета матера яка мае дитину у Bi^ до 2-х рокв». В анкет вщзначали бюлопчы показники, зокрема вiк матерi; медичн - перебiг пологiв, Тх тип ^зюлопчы, кесарiв розтин). Окрiм цього, були поставлен питання, що стосуються iнформацiйних чинникiв: джерело отримання шформаци профе-сiя, освiта, сiмейний стан.
Анкети розповсюджувались серед амбулато-рш ПолтавськоТ областi. Всього було оброблено 487 анкет.
За вковою структурою вщбувся такий розпо-дiл: жшок вiком до 20 рокiв-60 оаб (12,32%), 2025 рокiв—181 особа (37,16 %), 26-30 рокiв-164 особи (34%), 31-40 рокiв - 82 особи (16,83%). За переб^ом полопв фiзiологiчнi - 407 оаб (83,57%), кесaрiв розтин - 80 оаб (16,42%). На питання, котра дитина в ам'Т вщповти: перша -293 особи (60,16%), друга 170 оаб (34,9%) i тре-тя або бiльше - 23 особи (4,72%). За профеаею мaтерi розподiлилися таким чином: учителi - 70 оаб (14,37%), медичн пра^вники - 71 особа (14,58%), домогосподарки - 69 оаб (14,17%), доярки, свинарки, птaхiвники - 55 оаб (11,29%), продавца менеджери приватних пщприем^в -45 оаб (9,24%), службовщоператори ПК, секре-тарки - 31 особа (6,37%), ветеринары лкар^ аг-рономи - 22 особи (4,52%), пекаре кухaрi - 21 особа (4,31%) юристи - 9 оаб (1,84%). За освн тою: вища - 228 оаб (46,81%), середня - 110 оаб (22,59%), середня спе^альна - 149 оаб (30,59%). Структура подружшх стосункв була такою: у зареестрованому шлюбi перебували 402 жшки (82,55%), в «цивтьному» - 65 жшок (13,35%), сaмi виховували дитину - 20 жшок (4,11%).
На основi анкетноТ iнформaцiТ було створено бази даних, як оброблено за допомогою пакету програм STATISTICA for Windows 5.0 (Stat Soft, USA).
Отриман у процес анкетування показники обробляли методами математичноТ статистики, з розрахунком середых вибiркових значень (М), дисперси (а) та помилок середых значень (m) у групах обстежених оаб. З метою визначення вн рогiдностi рiзницi покaзникiв середньоТ клькосп випaдкiв ГВ (частота) розраховували парамет-ричний критерiй Ст'юдента.
Результати дослвдження Середня кiлькiсть жiнок, якi вигодовували
Висновки:
1. Нaйбiльш обiзнaними щодо техшки ГВ були жшки, яким допомагав i навчав медичний персонал жшочоТ консультaцiТ та пологового буди-нку.
2. Важливим чинником ГВ е внутрiшня пере-
грудьми, була найменшою у тих, кого навчали прийомам ГВ i пiдтримували родичi у 2,6 рази порiвняно з тими, кому допомагав медичний пра^вник жiночо! консультацi! i пологового бу-динку (р1-2<0,001) i у 2,1 рази з тими, хто розра-ховував на власне бажання (р2-3<0,01). Вiрогiд-них змш у тривалостi ГВ вiдповiдно джерела ш-формацi! не спостерiгали (табл. 1). Жшки, як вказали, що основною мотива^ею до грудного вигодовування було власне бажання це означае, що жшки поряд iз зовнiшнiми джерелами шформаци спираються на внутршню переконанють в необхiдностi ГВ, тобто домшанту лактацi!.
При визначеннi джерела шформаци щодо ГВ вщпов^д жшок розподтилися наступним чином: на першому мюц медичнi працiвники жiночо! консультаци - 34,6%, на другому - медичн пра-цiвники пологового будинку - 32,3%, на третьому - знання, як отримувала жшка в родин - 14,9%, на четвертому - засоби масово! iнформацi! -6,9%, 1нтернет - 5,5% , центр пщтримки вагiтних 3,1%, вщ знайомих - 2,4 %. Вiрогiдних вщмшно-стей у тривалостi ГВ вщповщно джерела шфор-мацi! не спостер^али.
Жiнка, яка народила дитину шсля пологового будинку повертаеться додому в стьську мюце-вiсть, де залишаеться наодинц з проблемами, як можуть виникнути при грудному вигодову-ваннi. При вивченнi цього питання виявилось, що на першому мюц серед причин припинення гВ е нестача молока - 44,1 %, на другому - не-бажання жшки продовжувати ГВ - 34,1%, на третьому - вихщ на роботу - 13,4%, на четвертому та п'ятому мюцях вщповщно жшка вказала за-хворювання 4,5% та трщини соскiв 3,9%. Ви-вчення причин припинення ГВ дозволяе визна-чити рiвень iнформованостi матерiв. Найбтьш розповсюджена проблема - нестача молока. Наявнють цiе! проблеми свiдчить про недостат-ню обiзнанiсть жiнок щодо ГВ, оскльки нестачу молока жшки визначали не по зниженню ваги дитини, а по тому що дитина неспокйна, плаче.
Серед жшок, як народили другу дитину, важ-ливе значення мало те, до якого вку вигодову-валась перша дитина. Т жшки, як вигодовували першу дитину до року, планували i наступну дитину годувати до цього ж термшу 99,7%. Досвщ ГВ старших д^ей е ще одним фактором, що впливае на готовнють жшки годувати грудьми.
Таблиця 1
конанють жшки в його необхщносп - домшанта лактаци.
3. На першому мiсцi серед причин припинення ГВ е нестача молока, яку жшки визначають за неспокйною поведшкою дитини, що свщчить про недостатню iнформовaнiсть жшки.
Показники ГВ Медичний прaцiвник (1) (n= 303) M±m Чоловiк, мати, iншi родичi (2) (n= 213) M±m Власне бажання (3) (n= 298) M±m
Середня юльюсть жшок, яю вигодовують грудьми 12,7±1,3 4.8±1,7 p1-2<0,001 10.2±3.7 p2-3<0,01
Тривалють вигодовування (мiс.) 10,4±2,1 10,0±2,6 10,1±2,3
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
Перспективи подальших дослiджень Подальшi дослiдження будуть спрямован на вивчення iнформованостi вагiтних жшок.
Лiтература
1. Городенчук О. Лакта^я та ТТ тривалiсть: вщдалиш ефекти для здоров'я жшки / О. Городенчук, Т. Шлемкевич // Медицина свн ту. - 2009. - С.. 173.
2. Щеплягина Л. А. Рациональное вскармливание детей первого года жизни / Л.А.Щеплягина, О.Я.Дейнеко, Т. И.Легонькова [и др.] // Педиатрия. - 2006. - №6. - С.46-52.
3. Перевощикова Н. К. Опыт работы с беременными и кормящими женщинами по сохранению и поддержанию грудного вскармливания / Н. К. Перевощикова, Е. Д. Басманова, В. И. Коба // Российский педиатрический журнал. - 2006. - № 2. - С. 56-57.
4. Шлемкевич О.Л. Вплив со^альних шформацшних та психолоп-чних чинниюв на тривалють грудного вигодовування. Охорона
материнства i дитинства / О.Л.Шлемкевич // Практична медицина. - 2006 - №1 (12). - С. 3.
Моюеенко Р. О. Оргашза^я роботи з програми «Пщтримка грудного вигодовування дтей в УкраТ'ш» у дитячих амбулаторно-пол^ычних закладах охорони здоров'я / Р. О. Моюеенко, В. Б. Педан, Т. Л. Марушко // Современная педиатрия. - №3 (16). -2007. - С. 22-26.
Ткаченко Е. И. Питание, микробиоциноз и интеллект человека / Е.И. Ткаченко, Ю.П. Успенский. - СПб., 2006. - 590 с. Неонатология: национальное руководство / Под ред. Н. Н. Володина. - М., 2009. - 848 с.
Шадрш О. Г. Деяк аспекти оптимiзацiТ' грудного вигодовування немовлят / О. Г. Шадрш, Т. Л. Марушко, Р. В. Марушко [та ш.] // Современная педиатрия. - №2(42). - С. 35-36. Шумко 6.6. Вплив впровадження 1н^ативи «ГЛкарня, добрози-члива до дитини» в закладах охорони здоров'я матерi та дити-ни ЛьвiвськоТ' област на тривалють грудного вигодовування / 6.6. Шумко, О. Л. Шлемкевич, Л. Б. Яшв // Репродуктивное здоровье женщины. - 2006. -№1(25). - С. 207.
Реферат
ВЛИЯНИЕ ИНФОРМАЦИОННЫХ ФАКТОРОВ НА ГОТОВНОСТЬ ЖЕНЩИН СЕЛЬСКОЙ МЕСТНОСТИ ВСКАРМЛИВАТЬ РЕБЕНКА ГРУДЬЮ Синенко Е. А.
Ключевые слова: грудное вскармливание, продолжительность, мотивация, информированность, обучение
Цель исследования. Исследовать влияние информационных факторов на готовность женщин сельской местности вскармливать ребенка грудью. Материал и методы. Исследование проводилось в Полтавской области в течение 2011-2012 гг Для оценки состояния поддержки ГВ была разработана специальная анонимная анкета «Анкета матери, имеющей ребенка в возрасте до 2-х лет». Всего было обработано 487 анкет. Результаты и выводы. Наиболее осведомленными по технике ГВ были женщины, которым помогал и учил медицинский персонал женской консультации и роддома. Важным фактором гВ есть внутренняя убежденность женщины в его необходимости - доминанта лактации. На первом месте среди причин прекращения ГВ является недостаточность молока, которую женщины определяют по беспокойному поведению ребенка, что свидетельствует о недостаточной информированности женщины.
Summary
INFLUENCE PRODUCES BY INFORMATION FACTORS ON WILLINGNESS OF WOMEN LIVING IN RURAL AREAS TO SUCKLE Sinenko O. A.
Key words: breastfeeding, duration, motivation, awareness, learning.
This research is aimed to study the effect produced by information factors on willingness of women living in rural areas to suckle. Material and methods. The research was conducted in the Poltava region during 2011-2012 years. To assess breastfeeding support (BF) there was worked on a special anonymous questionnaire "Questionnaire for mother who has a child under the age of 2 years." Total 487 questionnaires were processed. Results and conclusions. The best awareness of BF techniques was demonstrated by women who were helped and taught by medical staff of prenatal centers and maternity homes. Among the important factors is the internal belief of a woman in the necessity of BF which is considered to be the dominance for lactation. The lack of milk ranks the first position, which is determined by the troubled child's behavior, and this might suggest the lack of awareness of women.
5
6
7
8
9
