CC BY
13
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академхя»
Реферат
ИЗМЕНЕНИЕ УРОВНЕЙ АУТОНТИТЕЛ К БЕЛКУ ТЕПЛОВОГО ШОКА 60, ИНТЕРЛЕЙКИНА-10 У БОЛЬНЫХ ОСТРЫМ ИНФАРКТОМ МИОКАРДА, КАК ПРЕДИКТОРОВ НЕБЛАГОПРИЯТНЫХ СОБЫТИЙ Шапошник О.А.
Ключевые слова: цитокины, острый инфаркт миокарда, атеросклероз.
С целью изучения изменений уровня аутоантител к белку теплового шока 60, уровня интерлейкина-10 у больных острым инфарктом миокарда, как предикторов неблагоприятных событий, обследовано 47 больных с острой формой ишемической болезнью сердца. Определено, что повышение доли от разделения уровня шаперонових аутоантител к уровню интерлейкина-10, снижение интерлейкина-10 определялись у больных с осложненным течением ОИМ. У больных с повторным ОИМ характерны более выраженные изменения воспалительного, в том числе аутоиммунного потенциала по сравнению с теми, кто имели первичный ОИМ. Итак, полученные результаты позволяют рекомендовать ранние (в первые 72 часа заболевания) измерения уровней маркеров воспаления, в том числе аутоиммунного (аутоантитела к шаперон 60), противовоспалительного защиты (интерлейкин-10) для определения неблагоприятных событий ОИМ.
Summary
CHANGES IN LEVELS OF AUTOANTIBODIES TO HEAT SHOCK PROTEINS 60 AND INTERLEUKIN-10 IN PATIENTS WITH ACUTE MYOCARDIAL INFARCTION AS PREDICTORS OF ADVERSE EVENTS Shaposhnik О.А.
Key words: cytokines, acute myocardial infarction, atherosclerosis.
To study changes in the levels of autoantibodies to heat shock protein 60 and interleukin-10 in patients with acute myocardial infarction as predictors of adverse events 47 patients with acute forms of ischemic heart disease were examined. It has been found out the increasing the share of the division between the level of chaperone autoantibodies to in-terleukin-10 level, the decrease in IL-10 were determined in patients with abnormal myocardial infarction. Patients with recurrent AMI showed more pronounced changes in inflammatory potential, including autoimmune potential compared with those who had primary acute myocardial infarction. Thus, the results allow to recommend early (in the first 72 hours of illness) measuring markers of inflammation, including autoimmune (autoantibodies to chaperon 60), and anti-inflammatory protection (IL-10) to identify adverse events of AMI.
УДК 616.853—055.2 Шиндер В.В.
1НТЕГРАТИВНА 0Ц1НКА ЯК0СТ1 ЖИТТЯ У Ж1Н0К, ЯК1 ХВ0Р1ЮТЬ НА ЕП1ЛЕПТИЧНУ ХВОРОБУ
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
В дослгдженш вивчена ттегративна оцтка якостг життя паЦенток з етлепс1ею. Встановлено, що жтки з етлептичною хворобою характеризувались наявшстю незадоволеностг по критергях фгзичного, психологгчного та емоцшного благополуччя, самообслуговування, незалежностг дш, осо-бистгсною реалгзацгею та власне, загального сприйняття якостг життя. Ключовi слова : ептепая, якють життя
Вступ
Проблема ептепси на сьогодшшшй день е однь ею iз самих актуальних в дослщженнях свтовоТ нау-ковоТ сптьноти сучасноТ медицини. Насамперед при-вертае увагу рiзноманiтнiсть ТТ хворобливих проявiв, що потребують активного вивчення з метою подаль-шоТ якюноТ дiагностики, призначення оптимальних те-рапевтичних тактик та проведення ефективних меди-ко-реаботацмних заходiв, що, безумовно, сприятиме повноцшному со^альному функцюнуванню па^етчв. За офщмними даними поширенють ептепси у зага-льнш популяцп бтьшост краТн Свропи становить 80230 випадгав на 100 тис. населення. В УкраТн на неТ страждають в середньому 50-73 особи на 100 тис. населення. Згщно з даними бтьшост епщемюлопчних дослщжень сьогодн спостер^аеться зростання питомоТ ваги ептепси в загальшй структурi захворю-вань нервовоТ системи - з 0,5% до 0,8-1,2% [1]. Останшми роками ептептична хвороба активно до-слщжуеться провщними втизняним та зарубiжними науковцями. З лп"ературних джерел останнiх рокiв вь домо, що ряд дискусмних питань в процес вивчення патологiТ поступово знаходять своТ вiдповiдi. Так, ава-
нгардними залишаються питання дiагностики та лку-вання конвульсивних станiв. Успiшними в процес ТТ виявлення е збтьшення числа консультативних кабь нетiв, дiагностики - застосування вiдеомониторингу [2,3,4], лкування - застосування препаратiв нового поколЫня, якi доводять свою ефективнiсть в доказо-вiй та практичнiй медицин [5,6].
За визначенням МiжнародноТ протиептептичноТ лiги та Мiжнародного бюро по ептепси 2005 р. (11-АЕ, 1ВЕ, 2005) «епiлепсiя - це розлад (захворювання) головного мозку, яке характеризуемся стiйкою схильнь стю до генераци (розвитку) епiлептичних нападiв, а також нейробюлопчними, когнiтивними, психолопч-ними та со^альними наслiдками цього стану». З ви-щевказаного визначення стае зрозумтим, що чимало питань залишаються не дослщженими, потребують свого виршення та впровадження, що потенцiйно мо-же не тiльки збiльшити медичний ресурс допомоги хворим на ептепаю, але дозволить наблизити до оптимального со^ального функцюнування даного контингенту хворих до категорп со^ально адаптованоТ популяцiТ. Данi питання були викладеними та впрова-дженнi в життя в 1997 роц в Дубл^ на 22-му мiжна-родному конгрес з прийняттям дiючоТ по тепершшй
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академя»
час программ «Ептепая з пш».
Сучасний пщхщ до проблематики лкування епь лепсií включае вирiшення ряду питань, яга стосуються не ттьки терапевтичного ефекту, але адекватного та комфортного функцюнування хворих у сусптьствк Для вирiшення цього завдання беззаперечним явля-еться вивчення показника якосп життя у пацiентiв з епшепаею. Згiдно визначення ВОЗ: «якiсть життя -сприйняття людьми свого положення в контекст куль-туральних та цшнюних орiентацiй у вiдповiдностi з 'х особистими цiлями, очiкуваннями, стандартами та турботами» [7,8]. Фундаментальними категсрями показника якостi життя е задоволенють сво'ми фiзич-ним, психiчним та соцiальним благополуччям у вах аспектах його функцiонування в сусптьствк Ягасть життя е одним з ключових понять, яке дозволяе дати багатоплановий аналiз бiологiчних, iндивiдуально -особиспсних i соцiальних проблем хворо' людини [9]. У даний час в психолопчнш лiтературi вiдсутнi систе-матизованi уявлення щодо психологiчних особливос-тей оцiнки хворими на епшепсю якостi свого життя, що, в свою чергу, пщкреслюе необхiднiсть проведен-ня спецiального комплексного дослiдження, спрямо-ваного на аналiз оцiнки якосп життя.
Потенцiйно вiдмiчаеться кореляцiйний зв'язок якосп життя з ефективнiстю та побiчним ефектами терапií, психоемоцiйними порушеннями. У поодиноких дослiдженнях наводились дат щодо покращення по-казникiв якосп життя при застосуваннi протиепшеп-тичних препарапв нового поколiння [9]. Ептептична хвороба асоцiйована з широким колом економiчних та соцiальних негараздiв, що обмежують фаховi можли-вi, призводить до низького зароб^ку та високого рiв-ня безробiття.
В численних дослщженнях показано, що па^ен-ти з ептепаею рiдше вступають у шлюбн вiдносини, частiше знаходяться в со^альнш iзоляií в порiвняннi з генеральною популяцiею або пацiентами, яга мають iншi хронiчнi захворювання [10]. Причини амейного неблагополуччя хворих на ептепсю мають ряд причин, яга пов'язан з низьким рiвнем самооцiнки, сексуальною дисфункцiею, наявнютю нападiв та iн.
Мета дослвдження
Мета дослiдження - вивчити специфку самосп-рийняття якостi життя у хворих жшок на епiлепсiю та порiвняти и iнтегративнi показники з загальною попу-ляцiею жiнок.
Матерiали та методи дослiдження
Нами обстежено 60 жшок, вiком вiд 18 до 70 ро-кiв, яга були подтеш на двi групи - основну та контро-льну. До основно' групи увiйшли 30 жшок (середнiй вiк 45±2,2 рогав), якi хворiли на епiлепсiю. До контрольно' - 30 жшок (середнш вк 43 ± 3,4 рогав), яга на не' не хворши. Представниц останньо' групи психоневроло-пчних розладiв не мали. Дослiджуванi основно' групи проходили лiкування в умовах Полтавсько' обласно' клiнiчноí психiатричноí лкары iм. О.Ф. Мальцева, Полтавського обласного психоневролопчного диспансеру та невролопчного вiддiлення Полтавсько' облас-но' кгмшчно''' лiкарнi iм. М.В. Склiфосовського. Дiагноз епiлептичноí хвороби вказувався за МКХ- 10 у виглядi розладiв особистосп та поведiнки внаслiдок епiлепсií, деменцп внаслiдок епiлепсií (Р 02.8), епшепсп (О 40) без особистiсних, поведшкових та когнiтивних пору-шень. Середнш вш епiлептичного захворювання в ос-
новой rpyni склав 28 ± 2,8 poKiB.
Кpитеpiями включення були згода патента на участь в дослщженш, наявнiсть конвульсивних станiв та безсудомних паpoксизмiв в рамках дiагнoстoванoí епiлепсií. Кpитеpiями виключення: вiк до 18 рогав, вщ-сyтнiсть згоди в проведены дослщження, розлади, яга не вщповщали рубрикам F 07.8, F02.8, G 40.
Дослщження було експериментальним вщкри-тим, пopiвняльним в паралельних групах хворих, яга проходили лкування у вищеозначених лкувальних закладах. На етап скpинiнгy пацiенти основно''' групи oцiнювались за основними кpитеpiями включення та виключення, проходили клшко - психoпатoлoгiчне дoслiдження з використанням шкали « Якiсть жит-тя»[11]. Аналiз отриманих даних проводився за допо-могою метoдiв математично''' статистики SPSS.
Результати дослвдження та ix обговорення
Методика визначення якосп життя дозволила виявити, що юнують вipoгiднi poзбiжнoстi та загальнi закoнoмipнoстi в оцшц якoстi життя в жшок, хворих на ешлепаю. Так, жшки контрольно' групи, на вiдмiнy вщ основно''', схильнi були досить високо оцшювати влас-ний piвень самообслуговування, незалежносп дiй та мiжoсoбистiснoí взаемодп, були вiднoснo задoвoленi станом свого фiзичнoгo, психiчнoгo благополуччя та piвнем громадсько' та службово' пiдтpимки. Вщмшно-стi мiж основною та контрольною групами хворих ви-значались практично за вама факторами шкали. Жшки, яга хворти на ептепсю, досить низько oцiнювали якiсть власного життя, були незадоволен своею реа-лiзацiею, пiдтpимкoю вiд оточуючих, вщчували вщсут-нiсть фiзичнoгo та психолопчного благополуччя, були
незадoвoленi oсoбистiснoю pеалiзацiею (р<0,о05),
вiдчyвали недoстатнiсть сoцio-емoцiйнoí пщтримки (р<0,01), низько oцiнювали piвень власного психолопчного та емоцшного благополуччя (р < 0,05) та, взага-лi, були бiльш незадoвoленi ягастю свого життя (р<0,05) та piвнем громадсько' та службово' пiдтpимки (р < 0,05). В таблицi 1 наведена пopiвняльна характеристика показнигав якoстi життя жiнoк в контрольнш та oснoвнiй гpyпi.
Таблиця 1
Пор1вняльна характеристика показниюв якост1 життя ж-нок в контрольн1й та основой apyni
Критерп Контрольна група (середнм пока-зник в балах) Основна гру-па (середнм по-казник в балах)
1-фнзичне благополуччя 8 3
2-психолопчне та емоцмне благополуччя 6 3
3-самообслуговування та незалежнють дiй 8 3
4- працездатнють 8 4
5-мiжoсoбистiсна взаемoдiя 8 4
6-сoцio-емoцiйна пiдтpимка 7 4
7- громадська та службова пщтримка 6 4
8- особистюна pеалiзацiя 7 3
9-духовна pеалiзацiя 8 5
10 - загальне сприйняття якoстi життя 7 3
Усереднений сумарний по-казник 7,3 3,6
Актуальш проблеми сучасно!' медицини
Так, було визначено, що жiнки контрольно! групи значно вище оцЫювали показники задоволеност рiв-нем соцiо-емоцiйноí пiдтримки (р< 0,0001). Це може бути пов'язаним з тим, що жЫки з ептепаею частiше та бiльше потребують пщтримки близьких в складних ситуа^ях i, як наслiдок цього, шукають та реалiзують свою потребу, вимагають потреби в емоцiйнiй пщтри-мцк Спостерiгалися вiдмiнностi мiж основною та контрольною групами за фактором «Особистюна реалiза-цiя». Жiнки, яга хворти на епiлепсiю, також були бтьш незадоволеними рiвнем фiзичного благополуч-чя та були менше задоволен своею загальною якiстю життя.
Висновки
Таким чином, проведене дослщження продемо-нструвало низький рiвень задоволеностi якосл життя обстежених жiнок, якi хворють на епiлептичну хворобу в порiвняннi з жiнками, якi ептепаею не хворiли по всiх критерiях оцiночноí шкали « Якiсть життя». Най-менша задоволенiсть спостерiгалася по критерiях фь зичного, психологiчного та емоцмного благополуччя, самообслуговування та незалежност дiй, особистiсноí реалiзацií та власне, загального сприйняття якостi життя. Результати даного дослщження виявили наяв-нють загальних патопсихологiчних особливостей, ха-рактерних для епiлептичноí хвороби та специфки психологiчних особливостей жiнок. Отриманi результати слщ враховувати при проведены лкувально-профiлактичних та психокорекцiйних заходiв.
Реферат
ИНТЕГРАТИВНАЯ ОЦЕНКА КАЧЕСТВА ЖИЗНИ ЖЕНЩИН, БОЛЕЮЩИХ ЭПИЛЕПСИЕЙ Шиндер В.В.
Ключевые слова : эпилепсия, качество жизни
В исследовании изучена интегративная оценка качества жизни пациенток с эпилепсией. Было установлено, что женщины с эпилептической болезнью характеризовались наличием неудовлетворенности по критериям физического, психологического и эмоционального благополучия, самообслуживания, независимости действий, личностной реализацией и, собственно, общего восприятия качества жизни.
Summary
INTEGRATIVE ASSESSMENT OF LIFE QUALITY IN WOMEN WITH EPILEPSY Shynder V.V.
Key words: epilepsy, quality of life.
The study was devoted to the investigation of integrative assessment of the life quality of female patients with epilepsy. Women with epilepsy were dissatisfied with their physical, psychological, emotional well being, had some problems with self-service, personal activity, and the general life quality as a whole.
УДК 618.17-008.14-005.1-053:616.9 Громова А.М., Афанасьева О. €., Громова О. Л. К0МБ1Н0ВАНА РЕЗЕКЦ1Я ЕНД0МЕТР1Я В Л1КУВАНН1 Г1ПЕРПЛАСТИЧНИХ ПР0ЦЕС1В ЕНД0МЕТР1Я
ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
Метою нашо'1 роботи було проведення поргвняльного аналг зу гормонотерапИ та комбтованог резек-цИ ендометргя в лжуванш не атипово'1 гтерплазп ендометргя. Комбтовану резекцю ендометргя можливо вважати ефективним методом лкування гтерпластичних процесгв ендометргя, особливо в груш жток з високою екстрагеттальною захворюватстю та наявшстю протипоказань до гормонально.i терапИ, що надасть можливють значно знизити р1 вень г1 стеректомш.
Ключовi слова: гiперплазiя ендометрiя, комбшована резега^я ендометрiя, гормональна тератя, лкування пперплази ендометрiя.
Серед пнеколопчних захворювань пперпластич- це. Достг^рно зазначено, що гiперплазiя ендометрiя ш процеси ендометрiя (ГПЕ) займають особливе мю- (ГЕ) - основна та найбтьш часта форма захворювань
Лтратура
1. М^енко Т.С. Епiдемiологiя неврологiчних захворювань в УкраТнл / Т.С. Мiщенко // НЕЙРОNEWS. - 2008. - № 3 (07). — 77с.
2. Меликян Э.Г. Качество жизни в эпилептологии / Э.Г. Меликян
[та Ы.] // Журнал психиатрии и неврологии им. Корсакова. — 2008. - № 3. - С. 28-34.
3. Рудакова И.Г. Влияние современных противоэпилептических
препаратов на качество жизни больных эпилепсией / И.Г. Рудакова, О.С. Морозова, А.С. Котов // Журнал психиатрии и неврологии им. Корсакова. - 2008. -№ 3. - С. 36-40.
4. Айвазян С.О. Видео - ЭЭГ - мониторинг в диагностике эпиле-
псии у детей / С.О. Айвазян, Ю.С. Ширяев // Журнал психиатрии и неврологии им. Корсакова. - 2010. - № 6. - С. 70-75.
5. Лкування ептепси: гра в рулетку чи усвщомлений вибiр стар-
тового препарату? // Нейро№\«8. - 2008. - №7. - С 21-24
6. Воронкова К.В. Современные принципы терапии эпилепсии /
К.В.Воронкова [и др.] // Журнал психиатрии и неврологии им. Корсакова. - 2010. - № 6. - С. 24-36.
7. Денисов Е.М. Социальное функционирование и качество жиз-
ни женщин, страдающих шизофренией, в зависимости от длительности болезни / Е.М. Денисов // Журнал психиатрии и медицинской психологии. - 2002. — № 1 (9). - С. 66-71.
8. Критерий качества жизни в психиатрической практике / [Мару-
та Н.А. и др.]. - Харьков : РИФ Арсис, ЛТД, 2004. - 240 с.
10. Харитонов В.И. Эпилепсия и коморбидные психические расстройства / В.И. Харитонов // НейроNews. - 2009. -№ 8(19). -С. 13-15.
11. Mezzich Juan E. Validation of an efficient quality of life index / E. Mezzich Juan [и др.] // Abstracts of the XI World Congress of Psychiatry "Psychiatry on New Thresholds". - Hamburg, Germany, 1999. - P . 427-428.
