CC BY
45
^^/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616-053.1:613.221:618.63
СЕМАНЬ-М1НЬКО 1.С., НЕЧИТАЙЛО Ю.М., БУРЯКО.Г. Буковинський державний медичний унверситет, кафедра педютрИ, неонатологн та перинатально! медицини, м. Черн1вц1
СУЧАСН ТЕНДЕНЦП ГРУДНОГО ВИГОДОВУВАННЯ НЕМОВЛЯТ ТА ОСОБЛИВОСП ВЗАвМОДП ПАРИ «МАТИ — ДИТИНА»
Резюме. Уданому оглядiлтератури наведет сучаст дат стосовно переваг грудного вигодовування дтей першогороку життя та показано, що природне вигодовування е невiд'eмною складовою процесу вiдтво-рення, а також iдеальним способом вигодовування немовляти. Обговорен сучасш погляди на принципи рацонального вигодовування та дитячо'1 нутрицюлогп дтей грудного вжу.
Ключовi слова: грудне вигодовування, пара «мати — дитина», рацональне вигодовування, дти грудного
Природне вигодовування е единою формою харчування людини, що була сформована тд час П бюлопчно! еволюцп. Воно е фiзiологiчно адекват-ним способом харчування новонароджених i дггей першого року життя. Природне вигодовування слад розглядати як феномен найбшьшо! мудрост еволюцп життя, загальнобюлопчного впливу на безпосередне та вщдалене здоров'я дитини й доросло! людини, включаючи й основи 11 духовност [7, 11, 14, 38, 39, 44]. Природне вигодовування ви-конуе широке коло життево важливих функцш не лише харчового та захисного характеру, але й най-тоншо! регуляцп — управлiння розвитком i дифе-ренцiюванням [9, 17, 23, 39].
З шщативи провiдних педiатрiв свiту i ВООЗ проведенi дослщження з ешдемюлогп природного вигодовування як у розвинутих крашах, так i в кра1нах, що розвиваються. Це дозволило скласти об'ективне уявлення про поширешсть i тривалiсть природного вигодовування на рiзних континентах [32, 42]. На вигодовування в рiзних крашах впли-вають економiчний рiвень, сощально-економiч-нi умови життя матер^ традицп щодо тривалостi грудного вигодовування, що, безумовно, пов'язаш з рiвнем постачання продуктами дитячого харчування й пошформовашстю матерiв стосовно 1х використання. Даними дослiдженнями було вста-новлено, що в бiдного мюького i, особливо, сшь-ського населення лактацiя тривае не менше 1,5—2 роюв. Бiльшiсть дiтей, якi народилися в крашах Африки, отримують грудне молоко протягом три-валого часу (iнодi до 3—4 рокiв) [27, 42, 46, 48]. У крашах Схвдно! Азп тривалiсть природного вигодовування е найбшьшою в сшьських регiонах [45].
Дослiдження, проведенi в Австралп, показали, що такi фактори, як низький рiвень освiти, недо-статнi знання про переваги природного вигодовування, неправильна техшка прикладання дитини до груд^ негативно впливають на тривалiсть году-вання груддю [42]. Важливим фактором, що впли-вае на тривалiсть природного вигодовування, е шдтримка iнших членiв родини. У грут жiнок, чоловiки яких не бачили рiзницi мiж природним i штучним вигодовуванням, 56,5 % матерiв зовсiм не годували д^ей грудним молоком або годували впродовж одного мюяця. Такi фактори, як зрос-тання зайнятостi жiнок у виробництв^ процес ур-башзацп, емансипащя, призвели до вiдмови вiд годування дггей грудним молоком.
Пiсля загального захоплення штучними за-мiнниками грудного молока настало загальне отверезшня, причиною якого стали негативш ре-зультати поширення раннього штучного вигодо-вування. Так виникла потреба знову повернути-ся до природного вигодовування. З початку 80-х роюв минулого столптя за швдативою ВООЗ/ ЮН1СЕФ проводиться активна робота з тдтрим-ки природного вигодовування в уах кра!нах свь ту. В останнi десятирiччя дослвдження динамiки тривалостi природного вигодовування сввдчать про тенденцiю до його збшьшення [3]. За даними американських учених, середнш щорiчний по-казник тдвищення тривалостi лактацп становить 9,4 % [34, 49].
© Семань-Мшько 1.С., Нечитайло Ю.М., Буряк О.Г., 2013 © «Здоров'я дитини», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
КлШчна пед1атр1я / Clinicаl Pediatrics
У 1989 рощ ВООЗ i ЮН1СЕФ опублжува-ли спiльний звiт «Захист, сприяння i пiдтримка природного вигодовування: особлива роль родо-помiчних служб». У ньому зазначено, як служба охорони здоров'я материнства може тдтримувати грудне вигодовування. «Десять кроюв до устш-ного грудного вигодовування» — це стислий змют основних рекомендацш цього звiту, в основу яко-го покладено фiзiологiчнi принципи формування й шдтримки лактацп. Цi кроки покладеш в основу iнiцiативи «Лжарш доброзичливого ставлення до дитини». Для того щоб пологовий заклад отримав статус «Лжарня доброзичливого ставлення до дитини», необхвдно втiлити в життя «Десять кроюв до устшного грудного вигодовування», що стосу-ються найбiльш раннього перiоду вигодовування, який проводиться в пологовому будинку [22, 30, 31, 35].
Вплив природного вигодовування на оргашзм дитини багатовекторний, його можна предста-вити у виглядi чотирьох напрямюв — харчове за-безпечення, бiологiчна пiдтримка, психоемоцшш зв'язки та оптимiзацiя розвитку травно! системи [19].
Грудне молоко мае оптимальну кгльюсть i якiсть основних нутрiентiв, мiкрокомпонентiв, що винятково важливi для повноцiнного росту й розвитку дитини. Воно мютить також компонента (ферменти), що сприяють засвоенню основних нутрiентiв. Склад нутрiентiв грудного молока динамiчно змiнюеться, пристосовуючись до потреб дитини в процес росту. Формуються шляхи оптимально! метаболiзащi нутрiентiв, що забез-печують адаптащю до продуктiв, якi отримувати-ме дитина тсля грудного молока. Забезпечуеться захист вiд ушкоджуючо! дГ! надлишкового над-ходження нутрiентiв. Навiть при надлишковому харчуваннi, пов'язаному з штенсивним смоктан-ням i високою концентращею нутрiентiв у молоцi матерi, дгги реагують тiльки пiдвищеним накопи-ченням жирово! тканини. Це не супроводжуеться дистрофiчними змiнами в тканинах i гетерохрош-зацiею розвитку, що мае мюце при надлишковому введеннi нутрiентiв при штучному вигодовуванш [6, 37].
Також сучасними науковими дослвдження-ми доведено, що ризик розвитку в майбутньо-му ожиршня, атеросклерозу, цукрового дiабету, хронiчних захворювань органiв травлення, сто-матологiчних порушень значно нижчий, шж у дiтей, яких годували штучними сумiшами. Пев-ний iнтерес становить гшотеза про те, що при штучному вигодовуванш спостериаеться ранне ураження судинно! стiнки на рiвнi мжроцир-куляторного русла iмунними комплексами, що формуються тд впливом харчових антигешв. У лiтературi е вiдомостi про зв'язок раннього штучного вигодовування з рiзними захворюваннями, у патогенезi яких домiнують iмуннi реакцп. Так, штучне вигодовування е фактором ризику роз-
витку хвороби Крона i виразково-некротичного ентероколггу в дорослому вiцi, сприяе розвитку целiакii, iнсулiнозалежного цукрового дiабету [7, 13, 29, 44].
Грудне молоко сприяе формуванню захисту вщ алергiчних реакцiй та iмунологiчноi толерантност до антигенiв продуктiв, що вживае мати. З груд-ним молоком дитина отримуе обмежену кшьюсть нешфекцшних антигенiв i алергенiв. За останш роки вiдмiчаеться зростання алерпчно! патологи серед дггей. Це спричинюе i поширення штучного вигодовування. Хоча природне вигодовування не е панацеею вщ алергiчних захворювань, !х частота значно менша в тих дггей, яких вигодовували грудним молоком. В окремих дослщженнях тд-тверджуеться значення достатньо тривалого природного вигодовування (бгльше нгж 6 мiсяцiв) у зниженш частоти харчово! алергп в д^ей до одно-рiчного вжу. Доведено, що штучне вигодовування збгльшуе ризик алергiчних захворювань у д^ей першого року життя, яю не мають атопiчних захворювань у имейному анамнезi. Особливо рiзко збiльшуеться частота бронхiальноi астми й алер-гiчного бронхiту [7, 44].
Ешдемюлопчш дослiдження, якi включали обстеження 930 дггей, показали, що алерпчш реакцп на медикаменти та харчовi продукти е по-ширеним станом серед обстежених дггей. Так, серед дггей, яю були переведет на штучне вигодовування на першому мюящ життя, алерпчш реакцп спостерпались у 21,7 % — у два рази час-тше, нiж серед дiтей, якi отримували грудне молоко бгльше шж 6 мiсяцiв (10,9 %). При вивченш поширеностi алергiчних реакцiй на медикаменти та продукти з'ясувалося, що дана патолопя час-тiше спостерпаеться в дiтей, якi вигодовувалися коров'ячим молоком. Крiм того, данi алерпчш стани виникають частше в дггей при введенш !м коров'ячого молока на першому мюящ життя дитини [10, 38].
За даними зарубгжних i вiтчизняних учених, дгти, якi вигодовуються грудним молоком, дуже рiдко мають анемп, у той час як у 30 % дггей, яю вигодовуються сумшами, спостерпаються анемп рiзного ступеня тяжкост [23, 33]. На тдста-вi багаторiчного вивчення ешдемюлогп гострих лейкозiв сформульована концепцiя зв'язку появи лейкозу з темпами росту й розвитку. Установлено, що серед дггей, рано переведених на штучне вигодовування, захворювашсть на гострi лейкози вища. Вщносний ризик розвитку злояюсних но-воутворень через порушення в iмуннiй системi в дiтей, яких вигодовували штучно, вищий, особливо при вщлученш ввд грудi в першi 6 мiсяцiв життя [18].
У процес тривалого й найтiснiшого фiзичного й емоцiйного контакту при годуванш розвиваеть-ся психоемоцiйний зв'язок мгж матiр'ю i дитиною. Поступово цей зв'язок трансформуеться в постш-ну й незалежну вщ годування реакщю на матiр як
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
джерело та символ спокою й захисту. Взаемодiя у парi «мати — дитина» е взаемною, але з активною роллю матерi [43].
Дослвдження останнiх десятилiть, проведе-нi в багатьох кра!нах свiту, показали, що при-родне вигодовування е головною умовою, яка визначае здоров'я сучасних i майбутшх поко-лiнь, фiзичне i психiчне здоров'я суспiльства. Природне вигодовування позитивно впливае на здоров'я матерь Годування груддю е одним з етатв реалiзацii фертильно! функци для жiнки i надае процесу народження дитини певно! фь зюлопчно! завершеностi. Перший цикл пологiв i грудного годування дитини забезпечуе завер-шення морфофункцiонального дозрiвання ма-теринського оргашзму. Це стосуеться як самих молочних залоз, так i системи нейроендокрин-но! регуляци лактаци, гормонального статусу жшки [37, 47].
Годування груддю сприяе нормальному пере-бпу пiсляпологового перiоду (зменшуе ризик кро-вотеч, анемп, гнiйно-септичних захворювань). Не менш важливим е психологiчний вплив годування. 6 переконливi шдтвердження того, що ста-новлення i закрiплення материнсько! поведiнки з домшуванням комплексу емоцiй любовi, турбо-ти формуеться не в процес ваптносп i пологiв, а саме при прикладанш новонароджено! дитини до грудей [31, 40, 49].
Завершешсть фiзiологiчного перiоду розвитку й дiтородного циклу при грудному вигодовуванш мае значення й для подальшого життя та здоров'я жшки у ввддалеш термши. Рядом дослiджень показано суттеве зменшення частоти мастопатш, злоякiсних новоутворень грудно! залози, яечни-кiв, матки в жшок, якi годували груддю тривалий час [31].
Нервово-психiчний розвиток дггей на природному вигодовуванш, навпаки, може бути випере-джаючим. Показано, що навiть iз перших дшв життя дiти, якi отримували грудне молоко, були бгльш активними i емоцiйно, i рухомо. Важливим компонентом ранньо! сощалiзащi е звукова сигна-лiзацiя взаемного пристосування: певш типи зву-кiв iз боку дитини — сигнали голоду, насичення, комфорту, дискомфорту, а з боку матерi — слова, штонацп заспокоення, пщтримки, допомоги. Це в подальшому сприяе формуванню особистост дитини.
У дослщженнях, присвячених впливу природного вигодовування на розвиток дггей, вказуеть-ся, що фiзичний розвиток дiтей, яю отримують грудне молоко, вiдбуваеться за шшими законо-мiрностями, нiж у дггей, якi отримують штучнi сумшь Так, у першi 2—3 мюящ життя повноцiнне природне вигодовування забезпечуе бшьш штен-сивну прибавку маси тгла. При цьому вiдбуваеться й домшуючий рiст жирово! тканини. А при штучному вигодовуванш переважае утворення нежи-рових компоненпв.
Починаючи з 4—5 мюящв життя в дггей на природному вигодовуванш починають переважати процеси росту й дозрiвання. При штучному вигодовуванш зменшення швидкост приросту маси тгла ввдбуваеться повгльшше, н1ж при природному вигодовуванш, а подвоення маси тгла вщбуваеться швидше при вигодовуванш сумшами [9, 10, 36].
Незважаючи на переконливi переваги природного вигодовування, усе ж частота грудного вигодовування як в Укра!ш, так i у свт ще зали-шаеться ввдносно низькою з ряду причин. Майже третина дiтей мiсько'i та сгльсько! мiсцевостi про-тягом перших трьох мюящв перестають отриму-вати грудне молоко. За даними лггератури, саме в цей перюд у жшок-годувальниць вiдмiчаються так званi лактацiйнi кризи, причина виникнен-ня яких пояснюеться в основному психогенни-ми факторами [4, 15, 34]. При наявносп молока в матерi майже 4 % жшок протягом першого мь сяця життя дитини догодовують сво!х д^ей штуч-ними замiнниками молока та коров'ячим молоком. Жшки мюта вiрогiдно частiше, н1ж жшки сгльсько! мюцевосп, для догодовування сво!х немовлят на першому мiсяцi життя використову-ють адаптованi та нашвадаптоваш сумiшi [20]. За вiдсутностi молока жшки мюта вигодовують сво-!х дiтей низькоадаптованими сумiшами також у 5 разiв частiше, нiж сучасними адаптованими сумь шами. У той же час жшки сгльсько! мюцевосп за ввдсутносп у них молока вiрогiдно частiше, нiж жiнки мюта, використовують для годування сво!х дггей коров'яче молоко i в 3 рази рвдше адаптованi сумiшi [18].
Уи причини зниження тривалостi та пошире-ностi грудного вигодовування можна роздшити на чотири групи: сощальш, медико-бiологiчнi, медико-органiзацiйнi та екологiчнi. За даними лггератури, на тривалють природного вигодовування може вплинути група сощальних факторiв, до яких належать рiвень освiти матерi, матерiаль-но-побутовi умови, сiмейний стан, харчування та шкiдливi звички батькiв. Жiнки з середньою освь тою вiрогiдно частше припиняли годувати сво!х дiтей молоком на першому мюящ життя, шж жiн-ки з вищою освгтою [2, 31, 40].
Проведений аналiз тривалостi лактацГ! в ж1нок залежно ввд роду занять показав, що у груш жшок, яю займаються фiзичною працею, 18,0 % жшок припиняли годувати груддю сво!х дггей на першому мюящ життя, а в груш непрацюючих жшок — 8,6 %. Серед жшок, яю проживають у задовгльних умовах, припинення лактаци до трьох мюящв ввд-мiчено в 34,1 % випадюв проти 51,2 % у тих, хто вважав сво! умови проживання незадовгльними. При аналiзi взаемозв'язку тривалосп лактацГ! й сi-мейного стану встановлено, що в неповних ам'ях припинили годувати сво!м молоком дггей на першому мюящ у два рази бгльше жшок, шж у повних сiм'ях (16 проти 9,1 % вщповщно). Така ж рiзниця вiдмiчена i в тривалосп природного вигодовуван-
ня довше нiж 6 мiсяцiв м1ж повними та неповними сiм'ями [1, 16].
Крiм того, погiршуе емоцшний фон жшки-го-дувальницi i зменшуе термiн лактацп палiння чо-ловжа, зловживання ним алкоголем та недостат-ня допомога чоловiка жiнцi в доглядi за дитиною. Так, у ам'ях, у яких матерi годували сво!х дiтей груддю до 3 мюящв, чоловiки палили в 92,5 % ви-падкiв та 11,7 % серед них зловживали алкоголем. Проте в ам'ях, у яких матерi вигодовували сво!х дiтей довше н1ж 6 мiсяцiв, кiлькiсть чоловтв, якi палили, становила 66,3 %, зловживали алкоголем 3,3 % чоловтв. Аналопчш результата отримаш й при аналiзi впливу допомоги чоловiка жшщ в до-глядi за дитиною. Незважаючи на те що в засобах масово! шформацп достатньо багато придгляеться уваги питанням шкiдливого впливу шкотину на дитину, бiльше н1ж 20 % ж1нок продовжують па-лити в цей важливий перюд. Так, серед ж1нок, якi палили, припинення лактацп в першi три мюящ вiдмiчено вдвiчi частiше, шж у тих, хто не палить [28, 30].
На жаль, дослвдження показали, що навгть бiльшiсть медиюв не достатньо володiе шфор-мащею про переваги природного вигодовування для здоров'я матерi i дитини. Адже саме для них цi знання е надзвичайно фахово важливими. Результата анкетування молодих матерiв-медикiв указують, що 1х рiвень володiння навичками природного вигодовування майже не вiдрiзняеться вГд такого учшвсько! i студентсько! молодi немедич-ного профглю, якi ще не мають дггей. Це свiдчить про недостатню або невмглу роботу медичного персоналу з ваггтними жiнками та жшками-году-вальницями. Даш проведеного нами анкетування показали, що необхвдно змшювати суспгльний свГтогляд г свГтогляд сучасно! молодГ з питань тдтримки природного вигодовування. Адже вь домо, що вед обГзнаност та свщомого ставлення до материнства Г батьювства значною мГрою за-лежить усшшшсть грудного вигодовування дггей, а значить, здоров'я майбутнього поколшня. Даш анкетування молодГ свщчать про недостатш знання щодо планування ам'1 та переваг природного вигодовування в школГ, у вищих навчальних закладах немедичного профшю та засобах масово! шформацп. З огляду на це проблема природного вигодовування та планування сГм'! стае досить актуальною [8, 25, 30, 31].
Щодо джерел шформацп про фактори, що впливають на формування здоров'я матерГ й дитини, майже половина опитаних молодих матерГв вщзначае роль сво1х батьюв. Другим за важли-вютю джерелом шформацп юнаки та дГвчата на-зивають спглкування зГ сво1ми однолгтками, але шформацГя вед друзГв бувае не завжди вГропдною й повною. Трете мюце займають засоби масово! шформацп, незначна кгльюсть респонденпв ввд-значае роль учителГв та викладачГв у формування свгшгляду стосовно здорового способу життя [26].
KpiM того, коли молодi MaTepi хочуть годувати дь тей грудним молоком, але в них виникають neBHi тpуднощi чи визначаеться зниження кiлькостi молока, вони не мають знань про тактику подолання тpуднощiв, про стимуляцiю утворення молока. А це може бути причиною справжньо! втрати природного вигодовування в майбутньому [12].
Зпдно з рекомендашями ВООЗ i ЮН1СЕФ, основнi принципи, яких необхщно дотримувати-ся в проведенш природного вигодовування пiсля пологового будинку i про яю повинш знати май-бутнi мaтepi та породгллГ, вiдобpaжaють цiлий ряд моменпв [4]. Грудне вигодовування е не лише засобом харчування немовлят, але й сошально необхвдним елементом екологИ дитинства. Воно визначае влaстивостi розвитку й здоров'я як на перюд дитинства, так i на наступш перюди життя [41]. Оптимальною формулою грудного вигодовування для дгтей перших мюяшв життя необ-хщно вважати винятково грудне вигодовування, що здшснюеться через прикладання дитини до грудГ мaтepi. Можливими, але менш адекватними альтернативами грудному вигодовуванню е ви-годовування зцiджeним материнським молоком, молоком жшки-годувальниш, пастеризованим донорським (при використанш донорського молока необхщно пам'ятати про можливГсть шфГку-вання рГзними збудниками) [5, 22, 24, 26].
Сповгльнений тип ввдновлення маси тiлa но-вонародженого не е шдфунтям для доповнення харчування розчином глюкози, солодким чаем, штучними молочними сумiшaми. Випорожнення до 6—8 paзiв на добу при задовгльному загальному стaнi дитини при винятково грудному вигодову-вaннi не може вважатися причиною для припинення прикладання до грудГ, пастеризацИ молока i проведення бактерюлопчних дослвджень молока i випорожнень. ЗапальнГ захворювання молочно! залози до виникнення показань до !х хГрургГчного лГкування не е показанням для припинення прикладання дитини чи пастеризацИ молока. Питан-ня про адекватшсть чи неадекватшсть грудного вигодовування не можуть бути виршеш простою калькуляцГею, орГентованою на рекомендован добовГ норми потреб хГмГчних речовин i енергИ [4, 26, 30].
Жшщ-годувальниш необхГдно давати поради стосовно рацюну харчування i, при необхщносп, наполягати на змГнах цього рацюну. Основними об'ектами контролю повинш бути джерела вггамь нГв i солей.
Надзвичайно важливо не зшмати харчове зане-покоення дитини допоюванням м1ж годуваннями, розчином глюкози та штучними суммами. Досль дження, проведен в багатьох крашах, показали, що додаткове надходження енергп з розчинами глюкози негативно впливае на апетит дитини, знижуе актившсть смоктання i, таким чином, ско-рочуе тривалють лактацп в матерГ. Використання замшниюв грудного молока не тГльки знижуе апе-
тит дитини до материнського молока, але й збшь-шуе ризик шфекци i алергИ [13, 21].
При впровадженш режиму спiльного перебу-вання матерi й дитини, особливо в першi днi пiсля пологiв, породшля повинна отримати увагу й про-фесiйну допомогу з боку медичного персоналу. Це е одна з проввдних умов доцшьносп використання режиму спшьного перебування матерi й дитини як головно!, центрально! ланки вие! сучасно! систе-ми пiдтримки природного вигодовування [13].
Висновки
Медико-органiзацiйнi фактори можуть бути значною складовою в комплекс причин, що спричинюють зниження тривалост природного вигодовування, але в той же час можуть бути
легко усунутi мюцевими службами охорони здоров'я. Разом iз тим, згiдно з лiтературними даними, найкращi результати щодо збереження тривалост природного вигодовування спостерь гаються там, де е лжарш доброзичливого став-лення до дитини, сформованi групи тдтримки грудного вигодовування. При контролi вигодовування не потрiбно прагнути формування ращ-онiв додаткового харчування з метою отримання бшьш високих темтв росту й вагових збшьшень. Тактика введення додаткового харчування i вибiр страв прикорму повинш бути орiентованi на потреби дитини.
Списоклтератури знаходиться в редакци Отримано 21.01.13 □
Семань-Минько И.С., Нечитайло Ю.Н., БурякА.Г. Буковинский государственный медицинский университет, кафедра педиатрии, неонатологии и перинатальной медицины, г. Черновцы
СОВРЕМЕННЫЕ ТЕНДЕНЦИИ ГРУДНОГО ВСКАРМЛИВАНИЯ МЛАДЕНЦЕВ И ОСОБЕННОСТИ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ ПАРЫ «МАТЬ — РЕБЕНОК»
Резюме. В данном обзоре литературы приведены современные данные о преимуществах грудного вскармливания детей первого года жизни и показано, что естественное вскармливание является неотъемлемой составляющей процесса воспроизводства, а также идеальным способом вскармливания младенца. Обсуждены современные взгляды на принципы рационального вскармливания и детской нутрициологии детей грудного возраста.
Ключевые слова: грудное вскармливание, пара «мать — ребенок», рациональное вскармливание, дети грудного возраста.
Seman-Minko I.S., Nechytaylo Yu.M., Buryak O.G. Bukovinian State Medical University, Department of Pediatrics, Neonatology and Perinatal Medicine, Chernivtsi, Ukraine
MODERN TRENDS OF BREASTFEEDING OF INFANTS AND FEATURES OF INTERACTION IN «MOTHER — CHILD» PAIR
Summary. In this review of the literature the current data on the benefits of breastfeeding of infants had been demonstrated, as well as the fact that breastfeeding is an integral component of the process of reproduction, and the ideal way to feed a baby. Current views on the principles of rational feeding and child threpsology of infants had been discussed.
Key words: breastfeeding, «mother — child» pair, rational feeding, infants.
