CC BY
76
© Завгородня Н. I.
УДК [616. 89-055. 26-02:618. 396]-08 Завгородня Н. I.
П1ДХОДИ ДО КОРЕКЦИ РОЗЛАД1В АДАПТАЦИ У Ж1НОК, ЩО НАРОДИЛИ
НЕДОНОШЕНУ ДИТИНУ
Харкiвський нацiональний медичний ушверситет (м. XapKiB)
Робота е фрагментом теми кафедри психiатрп. наркологiI та медично! психологiI Харкiвського на-цюнального медичного унiверситету «Психоосвiтнi програми в системi реабiлiтацiI психiчно хворих». № держ. реестраци 0112и001823.
Вступ. Передчаснi пологи створюють передумо-ви для розвитку ктычно значущих розладiв адаптаци жiнки до стану материнства, що, у свою чергу, негативно впливае як на стан само! породтл^ так i на стан новонародженого та потребують заходiв корекци. Корекцiя розладiв адаптацiI проводиться широким спектром психолопчних, психотерапевтичних. психофармаколопчних та допомiжних засобiв [2-5, 9-10]. Осюльки бiльшiсть жiнок з ^ею патологiею можуть здiйснювати грудне вигодовування новона-роджених, це обмежуе можливост фармакотерапii, пiсляпологових депресiй, з огляду на те, що антиде-пресанти здатн проникати у грудне молоко i чинити несприятливу дiю на дитину. ^м того, приймаючи до уваги той факт, що бтьшють випадюв розладiв адаптацiй пiсляпологового перюду та пiсля полого-вих депресм перебiгають на непсихотичному рiвнi. доцтьним е використання психотерапевтичних пiдходiв [6,7,9].
Класичний психотерапевтичний процес роз-глядаеться як тривалий та такий, що часто не може бути обмеженим у час [1]. Однак в рамках надан-ня допомоги в умовах неспецiалiзованих закладiв. за необхщност обмеження тривалост психотера-певтично! корекци пщ впливом зовнiшнiх чинниюв. практичн завдання корекцiйноI роботи, на нашу думку, можуть бути виконан в умовах попередньо визначеного лiмiту тривалост процесу.
Мета дослiдження - розробити короткостро-ковий варiант методу психотерапи, адаптований для роботи з породтлями в умовах соматичного стацiонару. Оцшити терапевтичну ефективнiсть роз-робленого варiанта психотерапiI на основi вивчення динамки клiнiко-психопатологiчних i психометрич-них характеристик жшок.
Об'ект i методи дослщження. З дотриманням принципiв бiоетики i деонтологiI нами було проведено комплексне обстеження 150 жшок, що народили недоношену дитину. Робота проводилася на базi Харкiвського обласного кглычного перинатального центру та Харювського мiського клiнiчного перинатального центру, а також Харювсько! обласно!
дитячо! клiнiчноI лiкарнi № 1. У po6oTÍ були викорис-TaHi наступнi методи дослiдження: клшко-психопа-толопчний, клiнiко-aнaмнестичний, клшко-психо-пaтологiчний, психодiaгностичний, а також методи математично! статистики [8,11].
Клшко-психопатолопчний метод базувався на загально прийнятих стандартах психiaтричного обстеження па^енпв шляхом проведення направлено! ктычно! бесiди та спостереження за патентом пiд час iнтерв'ю. Клiнiко-aнaмнестичний метод доотдження використовувався для оцiнки даних анамнезу життя, особливостей розвитку, отримано! освiти, трудово! дiяльностi, рiвня мiжособистiсноi, комунiкaцiI, в тому числi у Ым'!.
Клiнiко-психопaтологiчний метод iз застосуван-ням дiaгностично-дослiдницьких критерив МКХ-10, передбачав використання стандартизованих ктычних шкал: шкали депреси Бека (Бек А. Т., 1961), шкали реактивно! та особистюно! тривожност1 Спiлбергерa-Хaнiнa (C. Spielberger i спiвaт., 1970; Ю. Л. Ханш, 1976); методики «1ндекс вини, що сприймаеться» (Perceived Guilt Index, Otterbacher i Munz, 1973). Психодiaгностичне доотдження включало вивчення: вирaженостi психопатолопчно! симптоматики з використанням Торонтсько! шкали алекситими (TAS, G. J. Taylor i ствавт.,1985), методики експрес^агностики неврозу К. Хека i X. Хесса (Hock К., Hess E., 1975).
Результати досл1джень та Ух обговорення. Бтьшють жшок, якi прийняли участь у обстеженнг постiйно проживають у великому мiстi - 77 (51 %), 37 опитаних постмно проживае в селi (25 %) i 36 - в маленькому мют (24 %). На момент ваптност та половiв 128 жшок перебували у шлюбi (85 %), незaмiжнiми були 18 (12 %), 4 жшки були розлучен1 (3 %).
На етап первинного обстеження жiнок, що народили недоношену дитину була виявлена наявнють зв'язку (р < 0,05) мiж шдексом вини, що сприймаеться, i рiвнем депреси, вимiряно! за шкалою Бека (непараметричний коефМент Спiрменa на рiвнi
= 0,3377 для всiх опитаних), а також рiвнем ре-
активно! та особистюно! тривожност (вiдповiдно RSP = 0,3251 i RSP = 0,2676). Наявнють вщчуття вини у жшок, на нашу думку, е пусковим фактором розвитку розлaдiв адаптаци у жшок. Ктычно розлади адаптаци у жшок, що народили недоношену дитину
проявлялися депресивними, тривожними симптомами, а також змшаним ктычним варiантом.
В ходi роботи була сформульована теза про основоположну роль у виникненн i розвитку суб'ективного почуття провини вщсутност досто-вiрноI та зрозумiлоI Ыформаци щодо особливос-тей стану недоношеного новонародженого, його подальшого розвитку, можливих ускладнень. Крiм того, за нашими спостереженнями, ус матерi мали високий рiвень потреби в медичнiй шформацп, що вiдображаe питання причин передчасного настання пологiв. Основною метою психоосвтьо! програми було заповнення наявного у хворих i членiв 1х Ымей специфiчного iнформацiйного (медичного) дефiци-ту знань.
Варто вщзначити, що незалежно вiд результате попереднього клiнiко-анамнестичного та психо^а-гностичного доотдження для всiх породiлль про-водилися психоосвiтнi заходи. Психоосвiтнi заняття проходили в закритих групах по 7-8 жшок. Кожне заняття тривало в середньому 45 хвилин. Структура заняття включала теоретичну частину, подальше двосторонне обговорення i формування певного когытивного навику. Тривалють зустрiчей не пере-вищувала 1-1,5 години. Перевищення зазначеного часу виявилося небажаним (у деяких випадках вза-галi неможливим) внаслiдок складнощiв перебуван-ня матерi без дитини протягом тривалого промiжку часу. Бiльш коротка тривалють проведення занять не дозволяла повноцЫно розглянути обговорюва-нi питання. Оптимальною частотою зустрiчей стало проведення занять 2-3 рази на тиждень (протягом усього термшу перебування матерi з дитиною в нео-натальному вешены). В середньому кiлькiсть зу-стрiчей становила 10-12.
Основними методами, що використовуваними при проведены психоосв^ньо! програми, були наступи: лекцiI, консультування, варiанти комунка-тивно! терапiI та проблемно-орiентованi дискуси в групах. В якост додаткових методiв використовува-лися: емоцмна пiдтримка, роз'яснення, уточнення, об'ективащя, iнтерпретацiя.
Перше заняття мало на мет знайомство учасникiв групи, ознайомлення !х iз планом подальшо! роботи, формування емпатiI та взаемоповаги шляхом створення атмосфери довiри, щирост та спо-кою. ВЫ наступи зустрiчi обов'язково починалися iз обговорення змiн у станi новонароджених, при бажаннi жiнки розлого розповщали про подiI, що безпосередньо були пов'язан iз перебуванням у стацюнари Крiм того, на початку кожного заняття придтялася увага самопочуттю самих породтль. З одного боку, це сприяло пщтриманню атмосфери взаемоповаги та взаемозацкавленост, а з iншого -надавало можливють лiкарю, що проводив заняття, виявляти ктмычно значимi змЫи у станi жiнок та, за необхщност, в подальшому проводити iз жшками, чий стан прогресивно змшювався пiд впливом зовнiшнiх чинникiв, Ыдивщуальну корекцiю.
На подальших трьох зустрiчах жiнки були ознайомленi з основними питаннями виходжування
недоношених новонародженим, в тому числи роз-глядалися перспективи реабiлiтацiI дитини, можлив1 ускладнення перюду реабiлiтацiI та !х профтактика, правила оргаызаци догляду, режиму дня i вигодову-вання з урахуванням особливостей новонароджено! дитини. Особливе значення придтялося питанням уточнення причин настання передчасних полопв, а також активному роз'ясненню та обговоренню рол1 жiнки в шдукци початку родового процесу з метою мiнiмiзацií почуття власно! значущост в iндукцií початку пологово! дiяльностi.
На другому етапi занять (5-8 заняття) особлива уваги придтялася шформуванню батьюв про особливост розвитку !х дитини. Питання, що об-говорювалися на цьому етат, були об'еднанi у змiстовнi блоки за наступними темами:
- особливост зовышнього вигляду недоношеного новонародженого;
- особливост терморегуляцií недоношено! дитини;
- особливост обмiну речовин та вигодовуван-ня новонародженого;
- фактори, що можуть потенцiйно сприяти пщвищенню захворюваностi недоношено! дитини;
- особливост виходжування та догляду за не-доношеним новонародженим.
Варто вiдзначити, що у пщготовц лекцiй для проведення даного етапу брали участь лкари неонатологи профтьних медичних установ.
^м обговорення фактичного матерiалу та аспек^в, що пщдаються ускладненому розумЫню, прицтьна увага зверталася на емоцiйне забарв-лення та реагування жiнки на отриману Ыформацю, асоцiацií та фантазп, що виникають при отриманн1 нових знань, а також на можливють появи нових страхiв i проблем, безпосередньо пов'язаних iз но-вими даними. В процес роботи iз жiнками, всi питання та побоювання були вичерпно обговорена запропонован методики аутокорекцií, що жiнка зможе за потреби використовувати самостмно.
На третьому етат, що проходив на 9-10 заняттях, основною метою було визначено формування па-терну активно! та вщповщально! поведшки молодо! матери Важливим елементом було також спонукан-ня до iнiцiативноí дiяльностi жшки, активно! участ1 !! у доглядi за дитиною, змiни патерну поведшки з позицп власно! безiнiцiативностi на пози^ю активного прийняття ршення i взаемодií з дитиною. На останньому, заключному етапi (11-12 зустрiчi) основними питаннями до обговорення були шляхи оптимiзацií мiжособистiсноí взаемоди в сiм'í, в тому чи^ формування адекватного ставлення до стану дитини, реальнм оцiнцi можливого впливу факту передчасного народження на подальший розвиток дитини. У процесi роботи було зроблено акцент на формування об'ективного сприйняття стану дитини (завищен або занижен очкування негативно впли-вали на ефективнiсть реабiлiтацií жшок).
Блок емоцiйноí пiдтримки матерiв був спрямо-ваний на пiдтримку породть в питаннi вирiшення проблем щентичност^ а також ухвалення змiн
соцiальних ролей - перехщ в якiсно нову роль - вщ ролi ваптно! до ролi матерi.
На останньому занятт жiнкам була повiдомлена шформа^я про джерела допомоги та нових знань. потреба у яких з'являтиметься iз розвитком та зростанням новонародженого. Був пiдведений пiдсумок, закрiпленi основы питання-акценти, висловлен побажання на майбутне та слова пщ-тримки i взаемно! пiдтримки.
Таким чином, психоосвтя програма, що мала на мет заповнення наявного дефщиту знань медич-ного спрямування складалася iз трьох послщовних етапiв, кожний iз яких було розбито на окрем1 повноцшы заняття, в ходi яких були реалiзованi основнi завдання психоосвiтнього модуля та ство-рене пщфунтя для ефективно! психокорекцiйно!, роботи, яка здмснювалася паралельно. За основу створення власно! моделi короткостроково! терапi!, нами була обрана парадигма короткостроково! штерперсонально! психотерапи для лiкування депресií. Нами цей варiант терапií було обрано у зв'язку iз можливiстю поеднання у рамках дано! методики психоосв^ых елементв (психоосвiта) та вивчення межособистiсноí взаемоди, очiкувань та попереднього досвiду патента.
Базуючись на отриманих даних, щодо ктычного перебiгу розладiв адаптацií нами було визначено в якост мети проведення психотерапевтично! корекцi!, подолання негативних особистюних реакцiй на на-родження недоношено! дитини, що проявляються патогенними особистюними утвореннями в рамках кл^чних проявiв розладiв адаптацií та створення системи превенци розвитку станiв дезадаптаци у подальшому шляхом вiдновлення функцюнальних можливостей породiллi та усвiдомлення принципо-во нових напрямiв особистiсноí реалiзацií.
В процесi роботи умовно було видтено три основнi етапи: етап первинно! адаптацií до пси-хотерапевтичного процесу, етап безпосередньо! корекцií та етап профшактично! роботи.
Стратегiчноí метою психотерапевтично! корекци було подолання дезадаптаци та потенцiювання адаптивних особистiсних механiзмiв породiллi.
Корекцiя здiйснювалася на засадах особистюно орiентованоí парадигми психотерапií iз дотриманням принципiв еклектичност та мультимодальности
Нами були видiленi основнi фактори, що спонука-ли нас до обрання саме короткострокового варiанту психотерапевтично! корекци, а саме:
- необхщнють встановлення на тераыю чiткого часового обмеження, що було лiмiтоване термшом перебування жiнки з дитиною у спецiалiзованому неонатологiчному стацiонарi;
- встановлення критерив терапií патентом. тобто потреба орiентуватися на об'ективно значущ1 змши у станi жiнки, якi, в свою чергу, впливали на !! функцюнування;
- обмеженiсть фокусу терапи рамками терапií;
- пiдвищена активнють з боку психотерапевта.
Практичне вттення психотерапевтично! стратегi!,
було реалiзовано в рамках розроблено! нами
тактично! схеми, що складалася iз 10-15 послщовно вибудованих занять, якi провадилися паралельно iз заняттями модулiв психоосвiти. Така кiлькiсть зустрiчей була обрана, враховуючи узагальнен термiни перебування жшок iз новонароджени-ми в умовах спецiалiзованих неонатологiчних стацiонарiв, iз подальшим переведенням !х до iнших закладiв або випискою додому. В ходi проведення психотерапевтично! корекцií нами виршувалися наступнi запити (або актуальнi, суб'ективно значущ1 потреби):
- бажання позбутися вщ наявних негативних емоцiйних станiв, що виникли у наслiдок стресово! ситуаци, пов'язано! iз народження дитини перед-часно, перебуванням у стацiонарi, неможливютю постiйного спiлкування iз сiм'ею;
- необхщнють прийняття допомоги вщ сторонах людей (лiкарiв, медичного персоналу);
- потреба отримувати об'ективну шформа^ю щодо стану дитини, методiв лкування, якi викори-стаються, можливих захворювань у майбутньому та особливостей I! подальшого розвитку;
- потреба в профтактиц негативних ефекпв стигматизацií (зниження самооцшки, вiдчуття вини, почуття сорому, страху дискримшаци у майбутньому);
- необхщнють усвщомлення вiдповiдальностi за свм емоцiйний стан та стан дитини;
- формування навичок психолопчно! самодо-помоги та саморегуляцií пiсля виписки зi стацiонару;
- формування реалютично (позитивного) образу майбутнього дитини.
Для проведення психокорекцмно! роботи було обрано групову модель психотерапи.
До методiв, що використовувалися в процес1 роботи, належать: вщреагування, спiвчуття, пщ-бадьорення, розкриття, дискусiя, iнтерпретацiя. роз'яснення, пщтримка. У якостi допомiжних тех-нiк в роботi були використаы методики тiлесно-орiентованоí терапií, а саме самостмного I! роздiлу - психопмнастики. Перед завершенням терапií особлива увага придтялася навчанню жшок методикам аутокорекци, враховуючи можливiсть потрапляння жшки у новi стресогеннi умови в майбутньому.
В результат проведено! психокорекцмно! та психоосвггньо! роботи з жшками, що народили не-доношену дитину, були вщзначеы наступнi позитивы змши психоемоцмного стану та сощального функцiонування:
- вiдбулося усвiдомлення та поглиблення вщчутпв та переживань, пов'язаних iз сприйняттям актуально! психотравмуючо! ситуаци;
- пщвищилася критичнiсть до власних переживань, проявiв, бажань;
- збтьшилася готовнiсть до нових досвщв та процесiв;
- поглибилися знання про власы можливост та внутршы ресурси.
З метою оцiнки ефективност розроблено! системи психокорекцií розладiв адаптацií у жiнок. що народили недоношену дитину було проведено
повторне психодiагностичне обстеження породiль iз використанням наступних методик: «1ндекс вини, що сприймаеться», «Шкала депресiI Бека», «Шкала особистюно! та реактивно! тривоги Спiлбергера -Ханша». У подальшому, нами було пщтверджено зни-ження показникiв вищеописаних шкал, що свiдчить про ефективнють використання психоосвiти у якост1 методу дестигматизацп жiнок, що народили недоно-шену дитину.
Пiсля практично! реалiзацi! заходiв психокорекцi! було продемонстровано статистично значу-ще (р < 0,05) зниження показниюв ситуативно! тривожностi iз 33,62 ± 0,9895 до 22,11 ± 0,7560.
^м того, показане ывелювання проявiв депре-сивного розладу та достовiрне зниження показникiв 1ндексу вини, що сприймаеться. Осктьки розподт значень по названим шкалам у вЫх пащенток до та пiсля проведених заходiв психокорекцi! не е нор-мальним, порiвняння проводилося за критерiем Вiлкоксона, який показав !х достовiрну вiдмiну (р < 0,0000). Так, показники рiвня депресивного розладу зменшилися вiдповiдно з 14,83 ± 0,7096 до 9,44 ± 0,3486; показники шдексу вини, що сприймаеться були редукован iз 11,35 ± 0,3043 до 8,87 ± 02356.
Повторне проведення методики шкала депреси Бека визначило об'ективне покращення стану породiль: у переважно! бтьшост опитаних вiдсутнi ознаки депресивного розладу - 73 жшки (49 %), ви-ражена депресiя була верифкована у 3 випадках (2 %), важка - у жодному (табл. 1).
Таблиця 1
Рiвень депресм у жiнок, що народили недоношену дитину, за даними шкали депресГГ Бека (повторне дослiдження)
Категорп Абсолютна к1льк1сть Вщсоток
Немае ознак депресм 73 49
Субдепрес1я 64 42
Помлрна депрес1я 10 7
Виражена депрес1я 3 2
Важка депрес1я 0 0
Крiм того, окремо вивчалася динамiка суб'е-ктивного сприйняття вiдчуття вини, що оцшювалася iз використанням методики «1ндекс вини, що сприймаеться». Повторне проведення вказано! методики виявило наступи результати:
- пюля проведено! психокорекцiйно! роботи лише у 40 жшок (27 %) значення вказаного шдексу бто вище 10, що вказуе на присутнють суб'ективно значимого вiдчуття вини;
- 68 породть (45 %) отримали значення менше 10, що пщтверджуе зниження актуальностi вiдчуття провини за народження недоношено! дитини;
- 42 жшки (28 %) отримали за результати повторного дослщження 10, що вказуе на повернення до фонових вщчутпв, як жшка переживала протя-гом вагiтностi. Жшкам цiе! групи може бути реко-мендоване продовження терапi! iз використанням
методик аутокорекци з метою подальшого зниження показникiв та суб'ективного покращення.
Слщ звернути увагу, що в результат проведено! роботи iз жшками, що народили недоношену дитину, було вщзначено змiнення дисфункцiональних когнщм, пов'язаних iз вiдчуттям вини, ставленням до дитини, сприйняттям свое! ролi у !х станi та подальшому розвитку. Проте, наявними залишилися дезадаптивн компоненти, пов'язанi iз особливостя-ми структури особистостi i для ефективно! роботи iз якими короткотривало! психокорекцiйно! корекцi! недостатньо.
З метою об'ективiзацi! оцiнки ефективност1 проведено! психокорекцiйно! роботи та основно! I! ланки - психоосвтього модуля до фахово! оцшки були залученi лiкарi-неонатологи, що постмно спiлкувалися iз жiнками. Для визначен-ня ефективностi соцiалiзацi! жiнки та покращення I! функцюнування та можливост вирiшення повсяк-денних практичних завдань i прийняття рiшень, лiкарям було запропоновано оцшити якiсть тера-певтичного альянсу iз жiнками. Дослiдження проводилося на початку роботи та по завершенню модуля психоосвiти, таким чином було оцшено динамiку те-рапевтичного альянсу iз лiкарями-неонатологами. Представлен реальнi та втiленi можливостi покращення тако! взаемодi! мiж лкарем практично! ланки та жiнкою, впливали на покращення сприйняття значущост психоосвiти та психокорекцi!, як важливих складових роботи iз породiллями. Це стосуеться, подолання проявiв дезадаптивно! поведшки породiлль по вiдношенню до лiкарiв-неонатологiв та медичного персоналу загалом, що проявлялася у виглядi конфл^них ситуацiй, вiдмови вiд лiкування, агресивно! поведiнки, вiдмова або вiдстрочення часу прийняття ршень, пов'язаних з л^ванням дитини, невиправдана невдоволенiсть побутовим аспектом перебування у стацiонарi тощо. Значущють цей показник набувае при сприйнятт особливостей терапевтичного альянсу при л^ваны соматичних захворювань, та його присутнють саме у випадках адаптивного типу взаемодп з хворобою. Результати вивчення терапевтичного альянсу наведено в таблиц! 2.
Таблиця 2
Результати вивчення терапевтичного альянсу до та шсля проведення психокорекцшноТ роботи iз жшками, що народили недоношену дитину
До проведення психокорекцмно! роботи абс. (вщсоток) П1сля проведення психокорекцмно! роботи абс. (вщсоток)
Задовтьний 81 (54 %) 145 (97 %)
Незадовтьний 69 (46 %) 5 (3 %)
Як видно з таблиц! 2, лкарями-неонатологами було вщзначено покращення якост взаемоди iз жшками та зменшення ктькост породть, iз якими лiкарi вщзначали наявнiсть складнощiв у спткуваны
та побудовi ефективних взаемовiдносин: пiсля про-ведення психокорекцмно! роботи лише у 5 жшок (3 %) терапевтичний альянс був визначений як незадовтьний, у порiвняннi iз 69 випадками (46 %) до проведення корекци.
Паралельно самим породтлям було запропоно-вано оцшити динамiку довiри до лкаря-неонатолога, що опiкуеться здоров'ям новонародженого. За результатами опитування, 55 жшок вщзначили пщвищення довiри до лiкаря (37 %), 95 зазначили. що воно не змшилося (63 %), жодна не повщомила про зменшення ступеня довiри. В процесi обгово-рення цього питання жшки зазначали, що покра-шення розумiння лiкаря та, як наслщок, пiдвищення довiри до його ршень та дiй, стало можливим пiсля отримання iнформацií щодо значень основних ме-дичних термов, пов'язаних iз недоношенютю. роз'ясненням особливостей розвитку дитини та заходiв, як мають здiйснюватися в процесi адаптаци дитини у ранньому неонатальному перюд^ що стало можливим завдяки реалiзацií модуля психоосвiти.
Також жiнкам пропонувалося оцшити динамку сощально! взаемодií (у процес пояснення термiну було визначено, що пщ соцiальною взаемодiею слщ розумiти вiдносини iз членами родини, бать-ком дитини, iншими жшками, що перебувають у вщдшены, медичним персоналом). 91 жшка (61%) повщомила про покращення комункаци iз оточую-чими, зменшення кiлькостi конфлiктних ситуацй покращення сприйняття ново! iнформацií та адаптаци до не!, 59 породть (39 %) не помiтили жод-них змiн у спiлкуваннi iз оточуючими, жодна жiнка не зафксувала погiршення нi якостi, нi ефективност1 процесу соцiальноí взаемодií.
Отриманi результати можуть бути iнтерпретованi з позици неможливостi ефективного впливу на особистюы особливостi в рамках короткостроко-вого методу роботи та, як наслщок, збереження характеролопчних та ментальних особливостей, що потенцмно впливатимуть на яюсть спiлкування.
Висновки.
1. Методичною основою розробки змюту занять психотерапевтично! програми е статистич-но пщтверджена гiпотеза про визначальну роль вщчуття вини у формуваннi розладiв адаптаци, що кл^чно проявляються депресивними, тривожними та змшаними варiантами.
2. Розроблена психокорекцмна програма була здiйснена в дектька послiдовних етапiв, якi мали на мет дестигматизувати породшля. Основними пи-таннями, що були висвгглеы в ходi психоосвiтнього процесу були питання, пов'язан iз особливостями розвитку дитини та лквщування дефiциту необхщно! медично! iнформацií, що була запропонована у максимально доступному та зрозумтому вигляди
3. Грунтуючись на проведенм комплекснiй оцiнцi ефективностi обраного методу та методик практичного вттення психолопчно! корекцi!, розладiв адаптаци, що включали в себе модуль психоосвггньо! програми та короткострокову пси-хотерапевтичну групову роботу, було визначено, що розроблена система комплексно! психокорекцмно! роботи iз жшками, що народили недоношену дити-ну, довела свою ефективнють i може бути рекомендована до подальшого використання та впровад-жена в практичну ланку надання допомоги в галуз1 перинатально! медицини.
Перспективи подальших дослiджень. В подальшiй перспективi науковi дослiдження можуть бути присвячен питанням розробки загально! методологií, принципiв та методичних пiдходiв до довгостроково! корекцií розладiв адаптацií у жiнок, що народили недоношену дитину, яка вклю-чатиме елементи психотерапевтично! роботи та психоосвгги з залученням критерив ефективности що використовувалися для оцшки результатiв впро-вадження короткострокового варiанту корекцiйно!, роботи.
Л^ература
1. Карвасарский Б. Д. Психотерапия / Б. Д. Карвасарский. - М. : Медицина, 1985. - 303 с.
2. Когнитивная терапия депрессии / А. Бек, А. Раш, Б. Шо, Г. Эмери. - СПб. : Питер, 2003 - 304 с.
3. Королева Е. Г. Психодинамические подходы в терапии депрессии / Е. Г. Королева // Актуальные вопросы диагностики. терапии и реабилитации психических и поведенческих расстройств : материалы междунар. конф, посвящ. 50-летию каф. психиатрии и наркологии, 14 мая 2012 г. - Гродно : ГрГМУ, 2012. - С. 145-148.
4. Мазурова Н. В. Психолого-педагогическое сопровождение недоношенного ребенка и его семьи в структуре комплексной реабилитации / Н. В. Мазурова // Российский педиатрический журнал. - 2012. - № 5. - С. 13-17.
5. Пезешкиан Н. Психосоматика и позитивная психотерапия / Н. Пезешкиан. - М. : Медицина, 1996. - 464 с.
6. Прибытков А. А. К вопросу о нозологической структуре и факторах риска депрессивных расстройств невротического уровня в послеродовом периоде / А. А. Прибытков // Российский психиатрический журнал. - 2005. - № 1. -С. 16-18.
7. Прибытков А. А. Психогенные послеродовые депрессии непсихотического уровня (клиническая картина и опыт терапии) / А. А. Прибытков // Социальная и клиническая психиатрия. - 2011. - Т . 21, № 1. - С. 9-13.
8. Психологическая диагностика / Под ред. М. К. Акимовой, К. М. Гуревича. - СПб. : Питер, 2003. - 304 с.
9. Старцева Н. В. Особенности адаптационных реакций при преждевременных родах женщин с патологическими типами гестационной доминанты / Н. В. Старцева, Л. В. Юшкова, М. В. Швецов // Пермский медицинский журнал. -2011. - Т. 28, № 4. - С. 98-103.
10. Чернуха Е. А. Состояние психовегетативной сферы у женщин в послеродовом периоде / Е. А. Чернуха, Ю. Д. Соловьева, С. К. Кочиева // Акушерство и гинекология. - 2001. - № 5. - С. 28-32.
УДК [616. 89-055. 26-02:618. 396]-08
П1ДХОДИ ДО КОРЕКЦП РОЗЛАД1В АДАПТАЦПУ Ж1НОК, ЩО НАРОДИЛИ НЕДОНОШЕНУ ДИТИНУ
Завгородня Н. I.
Резюме. Базуючись на статистично пщтвердженм rinoTe3i щодо основоположно! ролi вiдсутностi достовiрноI та зрозумто!' iнформацiI медичного спрямування, як пускового елементу для розвит-ку розладiв адаптацп, була розроблена та впроваджена комплексна схема психокорекцiI, що включала модуль психоосвгги та короткострокове психотерапевтичне втручання. Грунтуючись на проведент комплекснiй оцiнцi li ефективностi, а саме: зниження показниюв ситуативно! тривожност i3 33,62 ± 0,9895 до 22,11 ± 0,7560; вщсутнють ознак депресивного розладу у переважно! бiльшостi жшок - 73 породiлля (49 %); збереження лише у 40 жшок (27 %) значення 1ндексу вини, що сприймаеться вище 10 - було визначено, що розроблена система комплексно! психокорекцмно!' роботи iз жшками, що народили недоношену дитину, довела свою ефективнють i може бути рекомендована до подальшого використання та впроваджена в прак-тичну ланку надання допомоги в галузi перинатально! медицини.
Ключовi слова: жiнки що народили недоношену дитину, психоосвiта, психокорек^я.
УДК [616. 89-055. 26-02:618. 396]-08
ПОДХОДЫ К КОРРЕКЦИИ РАССТРОЙСТВ АДАПТАЦИИ У ЖЕНЩИН, КОТОРЫЕ РОДИЛИ НЕДОНОШЕННОГО РЕБЕНКА
Завгородняя Н. И.
Резюме. Основываясь на статистически подтвержденной гипотезе относительно основополагающей роли отсутствия достоверной и понятной информации медицинской направленности, как пускового элемента для развития расстройств адаптации, была разработана и внедрена комплексная схема психокоррекции, включавшая модуль психообразования и краткосрочное психотерапевтическое вмешательство. Проведенная комплексная оценка ее эффективности, а именно: снижение показателей ситуативной тревожности с 33,62 ± 0,9895 до 22,11 ± 0,7560; отсутствие признаков депрессивного расстройства у подавляющего большинства женщин - 73 роженица (49 %); сохранение только у 40 женщин (27 %) значения Воспринимаемого индекса вины выше 10 - позволила считать разработанную система комплексной психо-коррекционной работы с женщинами, которые родили недоношенного ребенка, эффективной и рекомендовать к внедрению в практическую звено оказания помощи в области перинатальной медицины.
Ключевые слова: женщины родившие недоношенного ребенка, психообразование, психокоррекция.
UDC [616. 89-055. 26-02:618. 396]-08
Approaches to Correction of Adaptation Disorder in Women who Gave Birth to Premature Baby
Zavgorodnia N.
Abstract. Introduction. It is known that birth of a premature baby is a cause-significant psycho traumatic situation, which can be a trigger of adaptation disorder, which, in turn, may manifest by borderline neuropsychic disorders.
Correction of adaptation disorders carries out with the wide range of psychological, psychotherapeutic and psychopharmacological methods.
The purpose of the work was to develop a short version of a method of psychotherapy, adapted to work with a woman in a somatic hospital and estimate the efficacy of psychotherapy developed variant based on the study of the dynamics of clinical-psychopathological and psychometric characteristics of women.
Materials and Methods. With respect to the principles of bioethics and ethics we conducted a complex examination of 150 women who gave a premature baby. The work was carried out at Kharkov Regional Clinical Perinatal Center, Kharkov City Perinatal Clinical Center, and Kharkov Regional Clinical Hospital № 1. Clinical psychopatho-logical method, history taking, psycho diagnostic method and methods of mathematical statistics were used.
Results and Discussion. Most women participating in the survey, 77 (51 %), permanently resided in a city, 37 respondents resided in rural areas (25 %) and 36 in small towns (24 %).
The main purpose of the psycho educational program was to fill the specific information (medical) knowledge deficit in patients and their families. Psycho educational program classes were held in closed groups of 7-8 women. Each session lasted an average of 45 minutes. The optimal frequency of meetings was conducting exercises 2-3 times a week (for the duration of stay of mother with a baby in the neonatal ward): average number of meetings was 10-12.
The basis of creating of short-term therapy model the interpersonal psychotherapy paradigm of short-term treatment of depression were used. In the process, conventionally distinguished three main phases: initial phase of adaptation to the psychotherapeutic process, immediate correction phase and stage of preventive work. Practical implementation of psychotherapeutic strategies have been made within the tactical scheme, which consisted of 10-15 consistently lined up sessions that were conducted in parallel with studies on psycho educational modules.
Based on a comprehensive evaluation of the efficiency of psycho correction: a decline of points of situational anxiety from 33,62 ± 0,9895 to 22,11 ± 0,7560; no signs of depressive disorder in the vast majority of women - 73 (49 %); only 40 women (27 %) hag the results of Perceived Guilt Index above 10 - it was determined that a designed
comprehensive system has proven effective and can be recommended for further use and implemented in perinatal medicine.
The methodological basis of the development of content of psychotherapeutic program is statistically confirmed the hypothesis about the primary role of the feeling of fault in forming of adaptation disorders, clinically manifested by depressive, anxiety and mixed variants.
The developed psychological correction program has been carried out in several successive stages, aimed at destigmatization of parturient woman. The main issues that were discussed during the psychoeducational process were issues related to the peculiarities of the development of the child and elimination of shortage of essential medical information that has been offered in the most accessible and coherent form.
On the ground of the complex evaluation of the efficiency of the chosen approach and methods of practical implementation of psychological correction of adaptation disorders, including the block of psychoeducational program and short-term psychotherapeutic group work, it has been determined that the developed system of complex psychocorrectional work with women, who gave birth to premature baby, proved its effectiveness and may be recommended for further use and be implemented into practical link of providing assistance in the field of perinatal medicine.
Keywords: women delivering a premature baby, psycho education, psycho correction.
Рецензент - проф. Скрипншов А. М.
Стаття надшшла 19. 08. 2014 р.
