CC BY
103
© Герасименко Л. О.
УДК 616. 89 - 008. 449- 005. 2
Герасименко Л. О.
ОСОБЛИВОСТ ПСИХОПАТОЛОГННОГО СТАНУ, СПРЯМОВАНОСТ ОСОБИСТОСТi, СЕКСУАЛЬНО! ПОВЕДШКИ ЖiНОК З РОЗЛАДОМ
АДАПТАЦП
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматологiчна академiя» (м. Полтава)
Дана робота е фрагментом дослщжень кафе-дри психiатрiI, наркологи та медично! психологiI ВДНЗУ «УМСА» у межах науково-дослiдноI роботи «Порушення сiмейного функцiонування при невро-тичних розладах у жшок (причини, мехаызму роз-витку, клiнiка, психокорекцiя)», № держ. реестраци 0110и003030.
Розлади адаптаци (РА) вiдносяться до вельми поширених в популяцiI i складають вщ 5% до 20% загально! ктькост амбулаторних пацiентiв, якi звер-таються за допомогою до лiкарiв психiатрiв. Розви-ток розладу адаптацiI у подальшому може сприяти трансформацiI в шин, бтьш тяжкi психiчнi розлади (депресивы, тривожнi, панiчнi, фобiчнi)[3]. В сучас-ному свiтi iснують деяк передбачення щодо мож-ливостi впливу на виникнення та певний переб^ РА попршення якостi життя, розлади сексуально! пове-дiнки, статевого життя. Так, формуванню РА можуть сприяти розлади статево! поведiнки, сексуального життя, у тому чиогм i пов'язан з особливостями психосексуального та соматосексуального розвитку, урiзноманiтненням психосексуальних титв, психо-сексуальнi, психосоцiальнi травми, гормональным порушення (абсолютна або вщносна андрогена не-достатнiсть), шфекци, що передаються статевим шляхом. В Укра!ы також мае мюце досить значне збтьшення захворюваностi на тривожно-депресив-нi розлади. Так, за офщмними даними МОЗ Укра!ни, кiлькiсть депресивних хворих складае 0,5-2,5% вiд загально! популяцп [2]. Майже 20% населення Укра-!ни можуть вiдповiдати критерiям дiагностики афек-тивних розладiв [1,6] У випадку розвитку змiшаного тривожно-депресивного розладу з вщповщним пе-рекриванням симптомiв тривоги i розлади настрою досить значне, але поеднання пригыченого настрою i тривоги ще бiльш типово[5]. Вщповщы скарги ви-словлюються найчастiше у лiкарiв загально! практики, ыж у психiатрiв[4]. Та хоча проблемi дiагностики та вiдповiдно! корекцi! тривожних розладiв присвя-чено досить велика ктькють публiкацiй [3,5], але роботи, що були присвячен проблемам, пов'язаним / з особливостями сексуального життя у поеднанн зi станом психiчно! та сексуально! сфери практично
вщсуты, внаслiдок чого це й стало передумовою проведення нашого дослiдження.
За умов шформовано! згоди нами було доотдже-но 66 осiб жшочо! статi, якi звертались за консультативною та лкувальною допомогою до кл^чно! бази кафедри психiатрi!, медично! психологи, наркологи ВДНЗУ «УМСА». Бтьшють обстежених перебували у шлюбк Першу групу склали 37 жшок i вiдповiдно подружнi пари (ПП) де у жшки (56,1%) було дiагнос-товано пролонговану депресивну реакцiю (ПДР), другу 29 (43,9%) жшок у яких спостертались клiнiчнi прояви змшаного тривожно-депресивно! розладу (ЗТДР) та в подружых парах (ПП) у яких мали мюце кгмычних ознаки розвитку подружньо! дезадаптаци (ПД). 12 подружых пар, в яких у жшок мали мiсце клiнiчнi ознаки проявiв ПДР або ЗТДР та в яких у ПП не було виявлено ознак розвитку ПД були обстежен в якост групи порiвняння. 9 жшок (13,6%) на момент обстеження були неодружен та не перебували у ци-втьному шлюбк
Соцiально-демографiчний метод використову-вали з метою аналiзу факторiв ризику формування сексуально! дисфункцп (СД) у жшок та розвитку подружньо! дезадаптаци (ПД) у дослщжуваного контин -генту. Для цього збирали шформацю про пащентку, !! родину, матерiально-побутовi умови, схильнють до розвитку девiантних та перверсних форм сексуально! поведшки, проводили якюний аналiз розвитку конфлктних ситуацiй.
Вiк обстежених становив вщ 25 до 37 роюв. По-дружжя, як правило, входило до одые! вiково! групи ^зниця складала не бiльше 5 роюв). 68,4% ПП перебували в першому шлюбi, тривалiстю вiд 2 до 7 роюв, решта у другому - тривалютю вiд 2 до 5 роюв. Початок статевого життя становив у чоловшв у се-редньому 19,3 роки, у жшок, що перебували у шлюбi - 18,4 роки. 63,2% чоловЫв i 63,,6% жiнок мали вищу й незакiнчену вищу освiту. Вщповщно 36,8% i 36,4% обстежених - середню та середню спе^альну осв^ ту. 78,9% чоловiкiв i 63,6% жшок займалися розумо-вою працею, а 21,1% чоловЫв та 36,4% жшок вщповщно займалися фiзичною працею.
KepÎBHMKaMM пщрозд^в були 38,6% чоловiкiв i 36,4% жiнок, виконавцями були вщповщно 61,4% чоловiкiв i 63,6% жшок.
До комплексу проведених дослiджень входило кл^чне обстеження як чоловiкiв так i жшок, з ви-вченням соматичного, невролопчного, психiчного CTaTyciB, та спещальне сексологiчне обстеження. Також було проведено психодiагностичне обстеження самотых жiнок, так i кожного з подружжя.
Враховуючи специфiку клiнiчних проявiв захво-рювання особлива увага придтялася клшко-пси-хопатологiчному методу у виглядi розгорнутого клiнiчного iнтерв'ю з аналiзом психiчного статусу та психоанамнестичних даних.
Психiчний стан подружжя дослiджували за до-помогою психодiагностичних методик. Структуру i штенсивнють емоцiй дослiджували з допомогою «Карти самооцiнки емоцiйного стану. Патопсихо-логiчнi особливостi розвитку невротично'| симптоматики встановлювали за допомогою об'ективiзацiï рiвню особистiсноï i реактивно'! тривожностi за методикою Ч. Д. Сптбергера - Ю. Л. Ханша. Кть-кiсну оцiнку психопатологiчних порушень здмсню-вали за допомогою використання стандартизова-них об'ективних рейтингових шкал: ктычно' шкали MADRS для оцшки депресiï i клiнiчноï шкали тривоги CAS. Причини i мехаызми порушення сексуальноï функцiï, подружнiх (партнерських) вщносин виявля-ли, використовуючи системно-структурний аналiз стану сексуального здоров'я та здоров'я родини за В. В. Кришталем, I. А. Семьонкинй Тип стате-воï конституцiï чоловiкiв визначали за методикою Г. С. Васильченка, жшок - за Л. I. Ботневою, типи сексуально: мотивацiï i мотиви статевого акту - за В. В. Кришталем, сексуальн фантазп - за класи-фiкацieю Дж. Мастерс, В. Джонсон. Оцшку Ымей-ноï тривоги проводили за допомогою методики Е. Г. Ейдемтлера «Аналiз сiмейноï тривоги», яка мю-тить три шкали: а) вини, яка визначае неадекватне вщчуття iндивiдом вщповщальност за все негатив-не, що вiдбуваеться в сiм'ï; б) тривожност^ яка дiа-гностуе вiдчуття, що ситуа^я в родинi не залежить вщ зусиль iндивiда; в) нервового напруження, яке виявляе вщчуття, що виконання Ымейних обов'язюв е непосильним завданням для шдивща. Задово-ленють сексуальними вiдносинами оцiнювали за шкалою сексуальной W. E. Snell, D. R. Papini, яка включае субшкали самооцiнки: 1) своïх сексуальних можливостей; 2) сексуальноï стурбованостi, 3) сек-суальноï депресiï.
Для статистичноï обробки даних клмычних, пси-ходiагностичних та соцюлопчних дослiджень ви-користовувались таю методи: описовоï статистики (визначення середньоарифметичних значень i се-редньоарифметичних вщхилень за кожним iз кть-кюних показникiв M±SD, частоти для якюних па-раметрiв), математичноï статистики за таблицями вщсотюв та помилок, критерм U Вiлкоксона - Манна - У|ты та t-критерiй Стьюдента з достовiрною iмо-вiрнiстю p<0,05 - для обробки результа^в психод^ агностичних дослщжень.
При дослiдженнi психоемоцiйного стану встанов-лено, що в обстежених основно! групи мало мiсце переважання негативних емоцй загально! невдо-воленост (частота спостережень - 69,6%, штенсив-нiсть - 3,8±0,4 бали), незадоволення собою (частота спостережень - 77,2%, штенсивнють - 3,1±03 бали), боязн (частота спостережень - 72,2%, штенсивнють - 2,7±0,9 бали), тривоги (частота спостережень - 78,5%, штенсивнють - 2,2±0,9 бали), страху (частота спостережень - 50,5 %, штенсивнють -2,9±0,7 бали), вщчуття образи (частота спостережень - 56,9%, штенсивнють - 1,5±0,3 бали).
Серед подружив групи порiвняння превалювали емоци позитивного ряду: довiра (частота спостережень - 86,2±3,1%, штенсивнють - 1,2±0,5 бали), вщ-чуття безпеки (частота спостережень - 84,3±2,3%, iнтенсивнiсть - 2,5±0,3 бали), вщчуття задоволенос-тi собою (частота спостережень - 81,7±2,1%, штен-сивнiсть - 2,5±0,3 бали), радiсть (частота спостережень - 80,1±2,7%, iнтенсивнiсть - 2,6±0,4 бали), загальне задоволення життям (частота спостере-жень - 74,3±3,2%, iнтенсивнiсть - 2,2±0,3 бали), упевненiсть (частота спостережень - 71,7±1,2%, штенсивнють - 1,1±0,3 бали).
Важливу роль у процесi психiчноI адаптацiI вд грають рiвень тривожност на даний момент (реактивна тривожнють) й особистiсна тривожнiсть (стала характеристика). За методикою Ч. Д. Сптбергера -Ю. Л. Ханша Виявлено, що серед чоловшв перева-жали високий i середнм рiвнi ОТ, а у чоловiкiв групи порiвняння - середнiй i низький. У бтышост жiнок з ПД превалював середнiй рiвень ОТ, тодi як для сексуально успшних характернiшим виявився низький II рiвень (р<0,01). На вiдмiну вiд показниюв ОТ, тен-денцiя в розподл РТ з превалюванням середнього II рiвня, виявилася схожою серед жшок обох груп. Для чоловшв у груп з ПД та СД виявилося характерним домшування високого i середнього рiвнiв РТ, тодi як у чоловЫв групи порiвняння встановлено переважання середнього i низького II рiвнiв (р<0,01). Таким чином встановлено, що у жшок з розладами адап-тацп переважали особи з середым рiвнем СТ i ОТ. Серед неодружених жiнок ктькють осiб iз низьким рiвнем тривожност (р<0,01) була вiрогiдно менше.
Суб'ективний стан легкое депресiI ситуативного ^енезу дiагностовано у 56% жiнок та у 31% чоло-вiкiв основное групи, у 12% - масковану депреЫю (р<0,01). Серед жiнок першо'1 групи 67,6% потерпа-ли за |'х суб'ективною оцiнкою, вiд ситуативное де-пресiI та 69% - вщ субдепресивного стану у друпй групi (р<0,01).
При аналiзi результа^в об'ективного досл^ дження психопатологiчноI симптоматики, в осно-внiй групi встановлено дисо^ацю мiж самооцiнкою свок проявiв i реальним станом обстежених. При об'eктивiзацiI психопатологiчноI симптоматики за допомогою клiнiчноI шкали МАРЯЗ, в першм групi у 64±4,6% жiнок i 25±4,3% чоловiкiв дiагностовано по-мiрний, а у другiй групi у 52±5,0% жiнок 31,5±4,8% чоловiкiв - легкий депресивний етзод. Вiдповiдно У 75±4,7% чоловiкiв i 35±4,3% жшок першо^ групи
групи i в ycix обстежених в rpyni порiвняння не було виявлено ознак присутност депресивного розладу. При верифкаци ознак тривожного розладу за шкалою CAS виявлено, що, не дивлячись на наявнють у 37,8±4,6% чоловшв ознак розвитку СД та у ПП з ПД досить високого рiвня ситуативно! тривожносД кгмычно виражений тривожний стан було дiагносто-вано лише у 32,4±3,3%, що свiдчило про схильнiсть чоловшв у першiй групi не надто переоцшювати ступiнь своÏх тривожних проявiв. Серед жiнок тен-денцiя виявилася зворотньою: високий рiвень РТ встановлений лише у 29,7±3,3%, жiнок але, кгмычно значущий тривожний стан був характерним для уже 35,1±4,6% оЫб, а, вiдповiдно 64,9±4,8% жiнок вщ-чували симптоми тривоги. Це свщчить про те, що жiнки з ПДР у випадку розвитку ПД сво! психопато-логiчнi порушення не схильн були вважати проява-ми тривожного розладу, трактуючи Ïy здебтьшого, як депресивнi або, як соматичы.
При аналiзi стану сексуальностi у чоловшв i жiнок за допомогою спе^ального сексологiчного анамнезу було встановлено, що серед титв сексуально! мотивацп, у значноÏ частини обстежених чоловшв (64,9%) вiдмiчались дисгармонiчнi ÏÏ типи, у жiнок це зустрiчалось значно рiдше - (13,6%). Вщносно часто у чоловiкiв у першм i другiй групi вiдмiчались агресивн типи сексуальноÏ мотивацiÏ (наприклад агресивно-егою-тич-ний - 17,5%). Гомеостабт^ зуючий та шаблонно-регламентований типи сексу-альноÏ мотиваци спостерiгались рiдко та практично однаково часто (12,5% та 9,4% вщповщно). 1гровий тип сексуально'! мотивацiÏ (гармонмний), вiдмiчав-ся лише у 17,5% обстежених чоловЫв, у жiнок -(65,6%). Невщповщнють типiв сексуальних мотива-цiй також слугувало дисгармонiйностi особистостк Серед мотивiв статевого акту найбтьш розповсю-дженим, як у жшок з РА, так й у Ïхнiх чоловЫв, було отримання оргазму. На другому мюц у чоловшв було зняття статевоÏ напруги, на третьому (у вкрай незначнм юлькост випадкiв) - бажання дати чуттеву насолоду сексуальному партнеру (цi).
Статева конститу^я у чоловiкiв була частше слабкою у середньому або посиленому ÏÏ варiантах (52,6%), дещо рщше середньою (36,8%), у решти випадюв сильною у послабленому ÏÏ варiантi. При структурному вивченнi компонентiв статевого потягу було встановлено, що однаково часто були порушен ус компоненти реалiзацiÏ статевого потягу.
В обох групах у жшок спостеркались й вщсут-нiсть або втрата статевого потягу та оргазмiчна дисфунк^я. Вiдсутнiсть сексуального задоволення в груп одружених жiнок значною мiрою пояснюва-лось недостатньою комунiкативною погодженютю в Ïх шлюбних вiдносинах у зв'язку з наявнютю у жшок з розладами адаптацп дисгармонiчних особистюних рис.
У бiльшостi (68,4%) жiнок визначалися все ж таки досить адекватн мотиви вступу до шлюбу, таю як побоювання самотностi та короткочасне захоплен-ня. Навiть тi з ПП, як брали шлюб з кохання, до моменту обстеження втратили це почуття.
Домшуючою мотиващею у одружених жiнок з РА при ПДР (F 43. 21) було забезпечення життевих потреб, при змшанм тривожнм i депресивнм реакци (F 43. 22) - престиж та творчють (якi частше сприй-мались не зовсiм конгруентно звичайним со^аль-ним зразкам). В цшнюних орiентацiях у жiнок з ПДР переважали професмы потреби, при ЗТДР - побут. У втьний час бтьшють жiнок з ПДР та чоловшв в ПП в^авали перевагу вiдпочинку, а з ЗТДР - самовдос-коналенню. Розбiжнiсть спрямованост особистостi вiдмiчалась у 57,9 % випадюв, що, безумовно, спри-яло розвитку дисгармонмних стосункiв. Встанов-лення психосексуальних титв обстежених засвщчи-ло, що у жшок з ПДР частше за усе спостеркались пасивно-пщкорюваний варiант типу «жiнка-мати» (46,8%) та пасивно-пщкорюваний варiант типу „жш-ка-жшка" (34%), а у чоловЫв в обох групах «чоловк-чоловк» (52,6%) та рiдше тип «чоловк-син» (28,1%). Приблизно у 1/3 ПП зустрiчались несприятливi спо-лучення психосексуальних титв чоловiка та жiнки.
У значноÏ кiлькостi жiнок було порушено стате-вий розвиток. Дослiдження формування та динамки становлення сексуальност в обстежених жшок довело, що на другому та третьому етапах психосексуального розвитку за даними спещального сексо-лопчного дослщження упродовж препубертатного та пубертатного перiодiв статевого розвитку в них виникали порушення формування стереотипу ста-теворольовоÏ поведшки та психосексуальноÏ ор^ ентацп - спрямованост статевоÏ переваги. Темпи соматосексуального розвитку були в порушеними, згщно з анамнестичних даних у третини й психосексуального - у 36,4% жшок.
Результатом цих порушень були асинхронп статевого розвитку, здебтьшого (29,2%) поеднаы, обу-мовлен патогенним впливом на психосексуальний розвиток взаемоди психогенних та соматогенних чинниюв. Такий варiант асинхронного психосексуального розвитку найчастше мав мiсце при ЗТДР - (34,5%).
Таким чином, виявлен за результатами досл^ джень жiнок з РА порушення загальноÏ, мiжосо-бистiсноÏ та сексуальноÏ комункаци у вiдбуваеться внаслiдок констеляци психопатолопчних, патопси-хологiчних та негативних соцiально-психологiчних чинниюв. Переважаючим типом СД в жшок з РА з ПДР е вщсутнють сексуального задоволення, втрата статевого потягу та оргазмiчна дисфунк^я. За даними проведених дослщжень встановлено, що при РА у виглядi ПДР, ЗТДР переважають нефункцюнальы типи шлюбу.
Проведене комплексне дослщження надало можпивють визначити психоемоцмний стан, спря-мованють особистост^ особливостi сексуальноÏ поведiнки та ÏÏ мотивацiйнi аспекти, рiвень ПА, ти-пологiю шлюбних вщносин у жшок з РА, зокрема з ПДР та ЗТДР з метою удосконалення л^вально-ре-абттацмного процесу та пщвищення якост життя та надання нових аспектiв медико-психологiчноÏ та психотерапевтичноÏ допомоги.
Л^ература
1. Классификация психических и поведенческих расстройств:клинические описания и указания по диагностике / Науч. ред. Ю. Л. Нуллер, С. Ю. Циркин. - Киев : Факт, 1999. - 272 с.
2. Кришталь В. В. Сексолопя / В. В. Кришталь, 6. В. Кришталь, Т. В. Кришталь. - Харюв : Фолю, 2008. - 990 с.
3. Нарушение психосексуального развития / В. М. Маслов [и др.] // Частная сексопатология. - 1983. - № 2. - С. 27-108.
4. Невротичш, соматоформш розлади та стрес / Л. М . Юр'ева [та Ы.]. - Дшпропетровськ [б. в.], 2005. - 96 с.
5. Подкорытов В. С. Депрессии. Современная терапия / В. С. Подкорытов, Ю. Ю. Чайка. - Харьков : Торнадо, 2003. -352 с.
6. Masters W. H. Textbook of Sexual Medicine / W. H. Masters, V. Johnson, B. Kolodny. - Boston : Miss Little Brown, 1984. -357 р.
УДК 616. 89 - 008. 449- 005. 2
ОСОБЛИВОСТ ПСИХОПАТОЛОПЧНОГО СТАНУ, СПРЯМОВАНОСТ ОСОБИСТОСТ^ СЕКСУАЛЬНО'!' ПОВЕДШКИ ЖШОК З РОЗЛАДОМ АДАПТАЦИ
Герасименко Л. О.
Резюме. Представлено результати вивчення особливостей психоемоцмного стану, психопатолопчних розладiв, ситуативно!, реактивно! тривожност^ спрямованост особистост^ психосексуальних титв, оргаы-зацií сексуально! поведшки у жiнок з розладами адаптаци.
Ключовi слова: розлад адаптаци, пролонгована депресивна реак^я, спрямованiсть особистост^ пси-хосексуальнi типи, сексуальна поведшка.
УДК 616. 89 - 008. 449- 005. 2
ОСОБЕННОСТИ ПСИХОПАТОЛОГИЧЕСКОГО СОСТОЯНИЯ, НАПРАВЛЕНОСТИ ЛИЧНОСТИ, СЕКСУАЛЬНОГО ПОВЕДЕНИЯ ЖЕНЩИН С РАССТРОЙСТВОМ АДАПТАЦИИ
Герасименко Л. А.
Резюме. Представлены результаты изучения особенностей психоэмоционального состояния, психопатологических расстройств, ситуативной, реактивной тревожности, направленности личности, психосексуальных типов, организации сексуального поведения у женщин с расстройствами адаптации.
Ключевые слова: расстройство адаптации, направленность личности, психосексуальные типы, сексуальное поведение.
UDC 616. 89 - 008. 449- 005. 2
Features of Psychopathologic State, Orientation, Sexual Behavior of Women with Adaptation Disorders
Gerasymenko L. О.
Abstract. Adaptation disorders (AD) are considered to be rather widely-spread in a population and account for 5% to 20% of the total quantity of outpatients, who come to consult psychiatrists. The development of adaptation disorder can subsequently transform into another, more severe mental disorders (depressive, anxiety, panic, and phobic ones). Nowadays there are some predictions regarding the potential impact of life quality degradation, disorder of sexual behavior and sexual life onto AD initiation and its specific clinical course. In this way AD origination may be caused by disorders of sexual behavior and sexual life, as it comes particularly to specific features of psychosexual and psychosocial traumas, hormonal dysfunctions (absolute or relative androgenic deficiency), and sexually transmitted infections. The rate of anxious-depressive disorders has been significantly increased in Ukraine recently. Official data issued by Ministry of Public Health of Ukraine shows that the quantity of depressive patients accounts for 0,5-2,5% of the entire population.
Under conditions of informed agreement, 66 female individuals have been examined, who visited clinical facility of Department of Psychiatry, Medical Psychology and Narcology at HSEEU "UMSA" for consultation and medical aid. Most of them were married. The first group included 37 women and, correspondingly, married couples (MC), in which a woman (56,1%) has been diagnosed a prolonged depressive reaction (PDR); the second group included 29 (43,9%) women with clinical manifestations of mixed anxious-depressive disorder (MADD) and married couples (MC) with clinical signs of development of marital maladjustment (MM). 12 married couples, in which women had clinical signs of PDR or MADD manifestations, and where no signs of MM development have been examined as comparison group. 9 women (13,6%) were single and were not in civil marriage at the moment of examination.
Complex of conducted studies included clinical examination of both men and women, including somatic, neurologic, mental status and specific sexological examination, as well as psychodiagnostic examination of single women and each of the spouses.
Taking into consideration the specific character of clinical manifestations of the disease, special attention has been given to clinical-psychopathologic method presented in the form of detailed clinical interview with the analysis of mental status and psychoanamnestic data. Mental state of a couple has been examined by psychodiagnostic techniques.
Findings of the studies have shown that women experienced disorders of common, interpersonal and sexual communication due to constellation of psychopathological, pathopsychological and negative sociopsychological factors. Overwhelming type of sexual dysfunction (SD) in women, suffering from AD with PDR, is lack of sexual satisfaction, loss of sexual desire and orgasmic dysfunction. Findings of the studies have established that in AD in the form of PDR, MADD, non-functional types of marriage prevail.
Complex study enables identification of psychoemotional state, orientation, specific characters of sexual behavior and its motivation aspects, degree of psychological adaptation (PA), typology of marital relations in women with AD, PDR and MADD, in particular, to enhance treatment-and-rehabilitation process and increase the quality of life, and provide with new aspects of medical-psychological and psychotherapeutic aid.
Key words: adaptation disorder, prolonged depressive reaction, orientation, psychosexual types, sexual behavior.
Рецензент - проф. Скрипншов А. М.
Стаття надшшла 11. 04. 2014 р.
