CC BY
132
УДК 616.89 - 008.454- 055.2:615.858 Герасименко Л. О.
КЛ1Н1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ПСИХ1ЧНИХ НЕПСИХОТИЧНИХ РОЗЛАД1В У Ж1НОК, ЯК1 СТРАЖДАЮТЬ НА ОРГАЗМ1ЧНУ ДИСФУНКЦ1Ю
ВДНЗУ «Украшська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава
Порушення сексуального характеру, зокрема, неможливсть досягнення оргазму призводить до дисгармони статевих та м'жособист'юних в'дносин мiж чоловком та жiнкою (дисгами), зниження частоти / ритму статевих контакт'т, застшноТ гiперемii' тазових органiв / сприяе виникненню невротичних порушень. У результатi проведеного досл'дження встановлено певний взаемозв'язок м'ж р1'зними варiантами оргазмiчних дисфунк^й у жнок з психiчними непсихотичними розладами, що необхдно враховувати при проведенн психод'агностичних, лкувальних, а також психотерапевтичних заход/'в. Ключов1 слова: оргазм1чна дисфункц1я, дисгам1я, невротичн1 розлади.
Робота виконана вiдповiдно до плану дослiджень кафедри психiатрii', наркологи та медичноТ психологи ВДНЗУ «УМСА» у межах науково-дослiдноi' роботи «Порушення амейного функ^онування при невротичних розладах у ж\нок (причини, механiзму розвитку, клМка, психокорек^я)».
Актуальшсть
Даш наукових джерел, як в^чизняних так i закордонних, свщчать про досить значне зростання порушення амейноТ адаптаци внаслщок психiчних непсихотичних розладiв, а також розладiв сексуального характеру у жшок. Оргазмiчнi дисфункцп е одним з найбтьш поширених сексуальних порушень у жшок. За даними А.К^еу [1] , 17 % жшок , що живуть статевим життям не менше 5 рош, ыколи не вщчували оргазму. За даними З.В.РожановськоТ [2], на пiдставi проведеного дослщження встановлено, що з 412 жшок, ям регулярно жили статевим життям не менше 3 ромв , оргазм вщчували при кожнш або майже при кожнш статевоТ близькост лише 24% , бiльше, ыж у половинi випадкiв - 31 %, не бiльш нiж у половит випадкТв - 27,4 % i нiколи - 18 % жшок. Аналопчш данi на пiдставi популяцiйного дослiдження наводять Б.1.Каплан i В J Sadock [3] - 46 % що звертаються за сексолопчноТ допомогою жшок - зазнавали труднощiв у досягненн оргазму (гiпооргазмiя або загальмований, вiдстрочений оргазм) i 15% - не досягали його взагалк Значна кiлькiсть авторiв [4,5,6] пов'язують аноргазмию з порушеннями сексуального потягу (ппо-, алiбiдемiя, латентними девiантними тенденцiями), затримкою психосексуального розвитку, конфлктними партнерськими вiдносинами i психiчними непсихотичними розладами. Порушення сексуального характеру, зокрема, неможливють досягнення оргазму призводить до дисгармони статевих та мiжособистiсних вщносин мiж подружжям (дисгамии) [7], зниженню частоти i ритму статевих контак^в, застшноТ гшереми тазових органiв та сприяе виникнення невротичних порушень [8, 9].
Мета дослщження
Вивчення взаемозв'язку оргазмiчноТ дисфункцп та психiчних непсихотичних розладiв у ж1нок, особливостей переб^у ктычноТ динамiки з використанням диференцшованих лкувально-реабiлiтацiйних заходiв.
Матерiали та методи дослщження
У дослщження брали участь 75 жшок вком вщ 21 до 42 рош (середнш вiк 20,85 ± 5,93), як звернулися за консультативною допомогою на кафедру психiатрiТ, наркологи та мед. психологи ВДНЗУ «УМСА» та перебували на лкуванш у вщдтены неврозiв ПолтавськоТ обласноТ кл^чноТ лiкарнi iм.. О.Ф. Мальцева в 2010-2013 роках. До комплексу проведених дослщжень входило кл^чне обстеження всiх жiнок з вивченням соматичного, невролопчного, психiчного статуав та спецiальне сексологiчне дослiдження. Психiатричне обстеження проводилось за умов шформованоТ згоди та участi лiкаря-психiатра вщповщно до критерiТв психiчних та поведшкових розладiв згiдно МКХ-10. Всiм па^енткам встановлено дiагноз - оргазмiчна дисфунк^я (F52.3). Психодiагностичне обстеження включало проведення методики ММР1 та шкали Гамтьтона. Оцiнка та аналiз психiчного та сексолопчного статусу хворих здiйснювалися як на момент обстеження, так i в процесi лiкування.
Результати дослщження та 1х обговорення
В результат комплексного обстеження пацiенток за характером психiчноТ' патологiТ розподiлено на 2 кшшчш групи . До першоТ групи включили - жiнок з невротичними розладами - 39 (37,1 %): у виглядi тривожно -депресивного розлади (33,3 %), тривожно-фобiчнi розладу (15,3 %), неврастени (51,3 %). Друга група складалася з розладiв особистостi - 36 осiб (37,1 %): у виглядi шизоТдного (35,8 %), iстеричного (51,3 %), тривожного (12,8 %).
Розлади оргазму в 44 % випадш виникали шсля перiоду нормального статевого життя на ™ психотравмуючоТ ситуаци - подружня зрада, втрата близькоТ людини, небажан аборти (за
наполяганням партнера). У решти хворих оргазмiчнi розлади спостер^алися з самого початку статевого життя. У жшок з неврастешею та тривожно - депресивними розладами окрiм порушень оргазму спостер^алося зниження лiбiдо. У 32 % жшок з тривожно -фобiчним розладом статевий потяг не мав ознак порушень, однак, внаслщок внутршньоамейних конфлк^в вiдзначалось зменшувалась частоти оргазму. У переважноТ частини (р < 0,05) хворих з ютерощними та шизоТдними розладами особистостi аноргазмия вiдзначалась з початку статевого життя на фон ретардацп психосексуального розвитку, патохарактерологiчних особливостей, особливостей виховання (погрози, заборони, покарання) та мала як тотальний (26,6 %), так i пар^альний характер (73,4 %). За результатами сексолопчного обстеження виявлено, що ж1нки даноТ групи отримували сексуальне задоволення внаслщок незртих форм сексуальноТ активностi.
У разi шизоТдного розладу особистостi (11 жшок) па^ентки ставали бiльш замкнутими, вщчуженими, емоцiйно нестiйкими, нездатними ствпереживати партнеру та прислухатися до Тх прохань i зауважень, що поступово формувало порушення психологiчного клiмату амейнш в парi, як наслiдок сексуальн контакти ставали бiльш рiдкiсними та небажаними. Стосунки з протилежною статтю у жiнок з шизоТдним розладом особистост набували епiзодичного характеру внаслщок обмеження со^альних контактiв.
Для хворих з ютеро'щним розладом особистостi (13 жшок) характерна демонстративнють у поведшц та драматизацiя переживань, що пов'язан з сексуальноТ дисфункцiею. Жiнки даноТ групи досить часто виглядали молодше свого вку, звертали на себе увагу: прагнення пщкреслити свою неповторнють, психiчний iнфантилiзм, надмiрна образливiсть.
У жшок з тривожним розладом особистост (12 па^енток) сексуальним порушенням сприяли наявн тривожнi риси, зокрема, дра^вливють, сенситивнiсть, напруженiсть, Для даноТ групи жшок завжди присутня схильнiсть до виникнення тохондричних переживань, однак з виникненням сексуальноТ дисфункцп набували стшкого характеру та стосувалися переважно статевоТ сфери. Пацiентки неодноразово зверталися за допомогою до лiкарiв рiзного профтю: гiнекологiв, психологiв, психоаналiтикiв. При зверненн до лiкаря-психiатра визначено, що сексуальний потяг у даноТ групи па^енток не порушений.
Отриман результати свщчать про значний внесок ролi особливостей психосексуального розвитку (його затримка) та статевоТ конституцп (слабкоТ) у формуванн оргазмiчних розладiв . За аналiзом гiнекологiчного анамнезу вiдзначено, що 22,9 % жшок вщ загальноТ кшькосп обстежених були здоровi, в 77,1% - дiагностовано наступнi захворювання статевоТ сфери: запальн процеси -28,6 %, шфекцп, що передаються статевим шляхом - 18,5%, венеричн захворювання - 1,1 %, аборти - 28,9 %. Отриманi данi свщчать про негативн наслiдки статевого життя в анамнезу що мали значний психотравмуючий вплив на формування почуття невпевненосп, незахищеностi, що перешкоджае повнш довiрi партнеру.
Ретардация психосексуального розвитку спостер^алася у обох групах (44%, 56 %, вiдповiдно), що обумовлена певними особистюними особливостями та наявною психiчною патологiею. Патогенний вплив даних факторiв проявляеться на раннiх етапах формування сексуальность Наступн характернi для тривожного типу риси, як боязкють, надмiрна сором'язливiсть, замкнутiсть, образливiсть, емоцшна лабiльнiсть призводять до труднощiв в комушкацп, формуванню сурогатних форм сексуальноТ активность При iстероiдному розладi особистост внаслiдок значного рiвня домагань, емоцшноТ лабiльностi, яскравого фантазування формуються вщокремлеы вiд реальностi тенденцiТ. При спробi реалiзувати данi тенденцiТ виникають внутршньо особистiснi та мiжособистiснi конфлiкти з об'ектом потягу. Непорозумiння, постiйна змша об'ектiв обумовлюють порушення комунiкацiй та амейноТ адаптацiТ.
При шизоТдному розладi особистостi труднощi комунiкацiТ найбiльш виразн та переважно вiдзначаеться асинхрония психосексуального розвитку.
Оцшка ступеня виразностi тривожноТ та депресивноТ симптоматики проводилася за допомогою шкали Гамтьтона. Середнiй показник тривоги в I i II групах склав 12,5 ± 4,57 та 11,74 ± 2,75, що свщчить про наявнiсть у па^енток обох груп вираженоТ тривожностi.
У па^енток з неврастенiю в кл^чнш картинi переважали астенiчнi явища, що пщтверджуеться результатами шкали суб'ективноТоцшки астенп (MFI -20). Середнiй показник загальноТ астенп для цих хворих склав 18,21 ± 2,34 бали, що вщповщае астенп середньому ступеню виразностк
Висновки
Таким чином , в результат проведеного дослiдження встановлено певний взаемозв'язок мiж рiзними варiантами оргазмiчних дисфункцiй у ж1нок з психiчними непсихотичними розладами. У пацiенток з невротичними розладами спостер^алася переважно пар^альна аноргазмия, що поеднуеться з гiполiбiдемiею та виникае в переважно на ™ астенiчних явищ та тривало юнуючоТ психотравмуючоТ ситуацп. У хворих зi специфiчними розладами особистостi оргазмiчнi дисфункцп спостерiгалися з початку статевого життя на фош затримки психосексуального розвитку та патохарактеролопчних особливостей, порушеного виховання та носили, як тотальний, так i пар^альний характер, досить часто поеднувались з гiполiбiдемiею та диспареуниею. Виявлен нами дан повинн враховувалися при проведеннi психодiагностичних, лкувальних та психотерапевтичних заходiв, що дозволить пщвищити Тх ефективнiсть.
Лтература
1. Kinsey A.C. Sexual behavior in the human female / A.C. Kinsey. - Philadelphia : Saunders, 1963. - 842 р.
2. Рожановская З.В. / З.В. Рожановская, А.М. Свядощ // Вопросы сексопатологии : Мат. конф. - Москва, 1969. - С.125-127.
3. Клиническая психиатрия: из синопсиса по психиатрии. В 2 т. Т.1 / Г.И. Каплан, Б.Дж. Сэдок - М. : «Медицина», 1994. - 492 с.
4. Кришталь В.В. Сексология / В.В. Кришталь, С.Р. Григорян. - Харьков : Акад. сексол. исследований, 1999. - 1152 с.
5. Луценко О.Г. Особливост оргашзацп' сексуально!' поведшки i3 генералiзованим тривожним розладом // Медицинская психология. - 2012. - №1 (25). - С.43-47.
6. А.М. Скрипшков Сексуальна дисгармошя подружньоТ пари, в якш чоловк хворie ептепЫею, та вплив бюлопчних рт™в на ÏÏ перебг / А.М. Скрипшков [та ш.] // П^чне здоров'я. - 2013. - №1-2. - С.22-25.
7. Шнейдер Л.Б. Психология семейных отношений. Курс лекцш / Л.Б. Шнейдер. - М. : Апрель-Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. - 512 с.
8. Марута Н.А. Эмоциональные нарушения при невротических расстройствах/ Н.А. Марута. - Харьков : РИФ «Арсис ЛТД», 2000. - 159 с.
9. 1саков Р. I. Состояние семейной адаптации при неврастении у женщин / Р.1. 1саков, Л.О. Герасименко // Медицинская психология. -2011. - №1 - С.12-15.
Реферат
КЛИНИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ПСИХИЧЕСКИХ РАССТРОЙСТВ У ЖЕНЩИН, СТРАДАЮЩИХ ОРГАЗМИЧЕСКОЙ
ДИСФУНКЦИЕЙ
Герасименко Л. О.
Ключевые слова: оргазмическая дисфункция, дисгамия, невротические расстройства.
Нарушение сексуального характера, в частности, невозможность достижения оргазма приводит к дисгармонии половых и межличностных отношений между супругами (дисгамии), снижению частоты и ритма половых контактов, застойной гиперемии тазовых органов и способствует возникновению невротических нарушений. В результате проведенного исследования установлена определенная взаимосвязь между различными вариантами оргазмическим дисфункций у женщин с психическими непсихотическими расстройствами, что необходимо учитывать при проведении психодиагностических, лечебных, а также психотерапевтических мероприятий.
Summary
CLINICAL FEATURES OF MENTAL DISORDERS IN WOMEN SUFFERING FROM ORGASMIC DYSFUNCTION Herasymenko L.O.
Keywords: orgasmic dysfunction, dysgamia, neurotic disorders.
Dysfunctions of a sexual nature, and in particular, inability to achieve orgasm lead to disharmony in sexual and interpersonal relationships between spouses (dysgamia), reduce the frequency and rhythm of intercourses, congestive hyperemia of the pelvic organs and contribute to the development of neurotic disorders. The study allows us to establish a definite correlation between the various types of orgasmic dysfunction in women and non-psychotic mental disorders that should be considered when carrying out psychodiagnostic, medical and psychotherapeutic interventions.
