CC BY
19
УДК 616.89-008.48:159.923:615.851-055 МАРКОВА М.В., ПЮНТКОВСЬКА О.В.
Харювська медична академя п/слядипломно! осв'ти МОЗ Украни КЗОЗ Обласна дитяча кл!н1чна лкарня № 1, м. Харюв
Я я Я V ■■
функщональнють с1меин01 системи як фактор предикци/превенцп розвитку порушень псижчного здоров'я в батьюв д!теИ, хворих на онколопчну патолопю
Резюме. Уробоmi вивчений та оцшений nсихiчний стан батьтв онкохворих дтей залежно вiд функцiональностi стейно! системи. Установлено, що в подружжiв з онкохворою дитиною, вiдносини яких характеризувалися порушенням подружньо! взаемодп, психiчний дистрес був бльш високим та мав тенденцт до трансформаци у клтгчно окреслен психiчнi розлади. Виявлет гендерш особливостi прояву психопатологiчноiсимптоматики таризикирозвитку психiчних розладiв. Поширетсть nсихiчних розладiв серед батьтв онкохворих дтей, особливо в см'ях з порушеннями амейного функцюнування, свiдчить про необхiднiсть оргатзащ та проведення заходiв, спрямованих на тдтримання та збереження психiчного здоров'я батьтв дтей з онкопатологiею та орiентованих на тдвищення внутршньоамейного ресурсу та реабштацшного потенщалу.
Ключовг слова: психiчнi порушення, ст'я, батьки, онкохворi дти.
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОПОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Виявлення онколопчно! патологи в дитини стае штен-сивним психолопчним стресом для батьк!в, що обумовлене складшстю та рiзноплановiстю проблем, i3 якими стика-еться с1м'я [1—3]. Одним i3 наслщтв психотравматичносп впливу онколопчного захворювання на батьк1в хворо! дитини постае рiзноманiтна психопатолопчна симптоматика [4, 5]. Псинчш порушення — провщна ознака псинчно! дезадаптацй особистостi у стресовш чи складнiй життевiй ситуацй. Тодi як психiчне здоров'я батьтв хворо! дитини е значимою складовою психолопчно! та психосоцiально! адаптацй дитини до захворювання та лжування, що обумов-люе актуальнiсть та важливють вивчення станiв i чинник!в дезадаптацй' члешв см'! до онкологiчно! хвороби дитини.
З метою вивчення стану псинчного здоров'я батькiв онкохворих дней на базi дитячого онкологiчного вщщлення КЗОЗ Обласна дитяча клiнiчна лкарня № 1 м. Харкова на основi iнформовано! згоди було проведено ощнку псинч-ного стану 428 опитуваних батьк!в (214 родин). Обстеження проводилося на момент повторно! госттал1зац1! онкохворо! дитини до стацiонару для протипухлинного лiкування. Виявлення психопатологiчно! симптоматики, визначення
синдромальних та нозолог!чних характеристик проводилося у вигляд! структурованого штерв'ю з використанням да-гностичних критерив МКХ-10 [6]. Процедура обстеження включала розгорнуте кл!н!чне !нтерв'ю з анал!зом псих!чного стану та анамнестичних даних, оц!нку умов та прояв!в ма-шфестаци психопатолог!чно! симптоматики, !! тривалоста, особливостей переб1гу. Проводилося градуювання штен-сивност1 та частоти симптом1в. Для комплексно! оц1нки по кожному з пункпв використовувався 1нтегральний показник (1П), що служив характеристикою вираженост1 i частоти псих1чного розладу. Також дослщження вираженост1 пси-хопатолог1чно! симптоматики здшснювалося за допомогою опитувальника Symptom Check List-90-revised (SCL-90r) [7].
Адреса для листування з авторами:
Маркова Марiанна Владислав1вна
Харк1вська медична академ1я тслядипломно! освiти МОЗ Украши 61176, м. Харюв, вул. Корчагшщв, 58 [email protected]
© Маркова М.В., Шонтковська О.В. 2013 © «М1жнародний невролог1чний журнал», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
Опитуваш родини було роздтено на групи залежно вiд стану подружнiх взаeмовiдносин та функцюналь-ност шмейно! системи в ситуацп наявностi онколопч-ного захворювання в дитини (дiагностика подружньо! конфлклносп та взаемоди здiйснювалась з викорис-танням методики PARI [7]). Група 1 — 80,8 % шмей (173) вщзначали наявнiсть напруженостi в амейних вiдносинах, сiмейних конфлiктiв, як пов'язаних i3 лiкуванням дитини, так i ескалацп iснуючих ранiше мiжособистiсних та подружнiх проблем, що призво-дило до дистанцiювання та зниження внутршньось мейного ресурсу. У груш 2 — 19,2 % (41) родин шмейна система характеризувалася згуртовашстю, здатнiстю до гнучко! адаптацп до стресово! ситуацп та ресурсом виршувати актуальнi проблеми, що виникали шд час лiкування дитини.
За результатами дослщження (табл. 1) у 100 % жь нок та 42,2 % чоловтв групи 1 та 17,1 % жшок i 9,8 % чоловшв вiдповiдно у груш 2 виявлено психiчнi роз-лади афективного чи невротичного характеру. Розлади афективного репстру дiагностовано у 37,6 ± 4,8 % ма-терiв та 16,8 ± 3,7 % батьыв з групи 1, невротичного — у 57,2 ± 4,9 % та 24,3 ± 4,3 % ошб. Виявлено розлади осо-бистостi i поведiнки у зртому вiцi в групi 1 у 5,2 ± 2,2 % жшок та 1,7 ± 1,3 % — чоловшв. У групi 2 невротичш, пов'язанi зi стресом розлади виявлено в 17,1 ± 3,8 % жшок та в 9,8 ± 3,0 % чоловiкiв.
Серед жiнок групи 1 у 23,1 ± 4,2 % осiб виявлено депресивний епiзод легкого ступеня та 14,5 ± 5,5 % — середнього. У чоловiкiв з групи 1 було дiагностовано депресивний етзод легкого ступеня у 12,1 ± 3,3 % та
середнього — у 4,6 ± 2,1 % обстежених батькiв. У жшок групи 1 серед розладiв невротичного регiстру домшу-вали змшаний тривожний та депресивний розлад — 17,9 ± 3,8 %, специфiчнi фобп — у 13,3 ± 3,4 % матерiв та розлад адаптаци у виглядi пролонговано! депресивно! реакциу 6,4 ± 2,4 % та змшано! тривожно!та депресивно! реакци — у 6,9 ± 2,5 %. Також у 3,5 ± 1,8 % ж1нок iз групи 1 виявлено соматоформну дисфункцш вегетативно! нервово! системи, в 1,2 ± 1,1 % — шохондричний розлад та у 8,1 ± 2,7 % — неврастенiю. В 11,6 ± 3,2 % чоловiкiв iз групи 1 визначено змiшаний тривожний та депресивний розлад, у 9,1 ± 2,9 % — розлад адаптаци та у 3,5 ± 1,8 % — iпохондричний розлад. У груш 2 як серед жшок, так i чоловшв було дiагностовано розлад адаптаци у виглядi короткочасно! депресивно! реакци у 17,1 ± 3,8 % матерiв та 9,8 ± 3,0 % батькiв.
Детальний аналiз стану психоемоцшно! сфери у батьыв дггей зi злояк1сними новоутвореннями наведений у табл. 2.
Серед жшок групи 1 було виявлено бшьшу серед-ню ыльысть симптомiв в одше! особи (19,0), шж у чоловiкiв (12,4). У кшшчнш картинi психопатоло-пчно! симптоматики у жiнок ще! групи домшували такi симптоми: пiдвищена психiчна втомлюванiсть (1П = 5,00); тривога (1П = 5,0); емоцiйна лабшьшсть (1П = 5,0); порушення засинання (1П = 4,87); дра-пвлива слабкiсть (1П = 4,84); неадекватно знижений настрш (1П = 4,76); шдвищена фiзична втомлюва-нiсть (1П = 4,48). Таким чином, у матерiв групи 1 домiнували афективний, астешчний та вегетатив-ний синдроми. У чоловшв ще! групи превалювали
Таблиця 1. Псих1чн1 порушення в батьюв дтей з онколопчним захворюванням, % ± m
Кластер Група1,n = 346 Група 2, n = 82
Жшки, n = 173 Чоловiки, n = 173 Жiнки,n = 41 Чоловши, n = 41
Афективн розлади F30-39 37,6 ± 4,8 16,8 ± 3,7 - -
ДЕ легкого ступеня F32.0 23,1 ± 4,2 12,1 ± 3,3 - -
ДЕ середнього ступеня F32.1 14,5 ± 5,5 4,6 ± 2,1 - -
Невротичы, пов'язан 3i стресом, та соматоформн розлади F40-48 57,2 ± 4,9 24,3 ± 4,3 17,1 ± 3,8 9,8 ± 3,0
Специфiчнi ОзольованО фобií F40.2 13,3 ± 3,4 - - -
Змшаний тривожний та депресивний розлад F41.2 17,9 ± 3,8 11,6 ± 3,2 - -
Короткочасна ДР F43.20 - 2,9 ± 1,7 17,1 ± 3,8 9,8 ± 3,0
Пролонгована ДР F43.21 6,4 ± 2,4 4,0 ± 2,0 - -
Змшана тривожна та ДР F43.22 6,9 ± 2,5 2,3 ± 1,5 - -
1похондричний розлад F45.2 1,2 ± 1,1 3,5 ± 1,8 - -
Соматоформна дисфунк^я ВНС F45.3 3,5 ± 1,8 - - -
Неврастеыя F48.0 8,1 ± 2,7 - - -
Розлади особистост i поведiнки в зрiлому вiцi F60-69 5,2 ± 2,2 1,7 ± 1,3 - -
Примтки: ДЕ — депресивний етзод; ДР — депресивна реакця, ВНС — вегетативна нервова система.
Таблиця 2. Анал'з кл'/н'чного характеру порушень психоемоц1йно/ сфери в батьюв дтей з онкопатолог'ею на етап ¡х повторноI госп'тал'зацн, сер. бал ± т
■ S Група 1, n = 346 Група 2, n = 82
но Симптом Жiнки, n = 173 Чолов^и, n = 173 Жiнки, n = 41 Чоловiки, n = 41
s I Пiдвищена фiзична втомлюванють 4,48 ± 1,00 1,33 ± 0,84 1,56 ± 0,96 1,21 ± 0,82
Пiдвищена психiчна втомлюванiсть 5,00 ± 1,42 2,32 ± 1,60 2,00 ± 1,63 1,41 ± 1,57
I W н о < Дратiвлива опабкють 4,84 ± 2,23 2,55 ± 2,20 1,00 ± 0,82 2,10 ± 1,43
Психiчна гiперестезiя 2,84 ± 2,01 2,15 ± 2,56 1,50 ± 0,50 1,35 ± 0,50
Соматична гiперестезiя 2,43 ± 1,82 1,68 ± 2,75 0 0
Неадекватно знижений настрм 4,76 ± 1,92 3,10 ± 1,98 2,23 ± 0 2,00 ± 1,27
Неадекватно пiдвищений настрм 0,36 ± 0,12 0,64 ± 0,21 0,50 ± 0,50 0,30 ± 0,08
1деаторна та моторна загапьмованiсть 2,34 ± 1,94 2,40 ± 1,40 1,00 ± 0,00 0,41 ± 0,14
1деаторна та моторна прискоренiсть 1,30 ± 1,58 1,34 ± 0,64 0,11 ± 0,00 0,11 ± 0,00
ш Апатiя 2,10 ± 1,74 1,55 ± 1,78 1,50 ± 0,50 2,50 ± 1,50
£ W Туга, печаль 3,25 ± 1,10 2,47 ± 2,04 1,00 ± 0,63 0,81 ± 0,64
< Тривога 5,00 ± 2,23 3,47 ± 1,24 1,78 ± 1,35 1,81 ± 1,05
Добовi копивання настрою 2,01 ± 1,94 1,14 ± 1,90 0,94 ± 0,50 0,30 ± 0,09
Емоцмна пабiпьнiсть 5,00 ± 2,10 2,64 ± 2,31 2,61 ± 1,00 1,12 ± 1,01
Суíцидапьнi думки та тенденци 1,14 ± 0,32 0,35 ± 0,20 0 0
Нав'язпивi думки 2,64 ± 2,10 1,69 ± 2,48 1,64 ± 0,98 1,00 ± 0,00
Нав'язпивий рахунок 0,74 ± 1,65 0,63 ± 0,72 0
I Нав'язпивi дií 0,44 ± 0,82 0,41 ± 0,26 0,50 ± 0,50 0
о W о \о Ритуапи 0,88 ± 0,77 0,75 ± 1,62 0 0
Дисморфофобií 0,05 ± 0,20 0,06 ± 0,27 0 0
о Нав'язливi спогади 2,15 ± 2,80 2,20 ± 2,76 0 0
Фобií 3,65 ± 1,72 1,79 ± 1,10 1,60 ± 0,73 0,50 ± 0,50
и m lстеричнi парези, контрактури 0 0 0 0
Демонстративнiсть скарг 0,34 ± 0,31 0,14 ± 0,25 0 0
CÖ d ■=J (P 1стеричний клубок 1,04 ± 1,66 0,54 ± 1,48 0,21 ± 0,00 0
° I " о 1стеричний тремор 1,20 ± 1,82 1,22 ± 1,90 0 0
lстеричнi порушення чутпивостi 0,10 ± 0,59 0,23 ± 0,67 0 0
s 1 I О X 1— s Фксащя на впасному здоров'í 1,88 ± 1,52 2,30 ± 0,87 0 0
<u ct <в о о x о Сенестопатií 0,24 ± 0,56 0,22 ± 0,70 0 0
Порушення засинання 4,87 ± 1,53 1,97 ± 1,24 2,39 ± 1,12 1,17 ± 0,56
Порушення глибини, тривалос^ сну 2,92 ± 1,53 1,68 ± 1,51 0,78 ± 0,97 0,50 ± 0,50
s I Сонливють вдень 1,46 ± 1,34 1,00 ± 1,63 1,00 ± 0,43 1,10 ± 0,65
Знижений АТ 0,54 ± 0,64 0,10 ± 0,23 1,00 ± 1,00 0
m s 1- Пщвищений АТ 1,88 ± 0,42 3,75 ± 2,20 0 0
CÖ 1- w Головний бiпь 3,53 ± 1,12 3,47 ± 1,27 0,89 ± 1,16 1,92 ± 1,63
l_ w CD Запаморочення 1,90 ± 0,42 1,00 ± 0,42 0,33 ± 0,30 0,67 ± 0,15
Кардiапгií, дизритмií 1,76 ± 0,47 1,74 ± 0,48 0,56 ± 0,14 0,69 ± 0,19
Порушення апетиту 2,54 ± 1,12 1,24 ± 1,19 0,89 ± 0,50 0,91 ± 0,42
Диспептичнi розлади 2,75 ± 1,37 1,04 ± 0,36 1,11 ± 0,03 1,00 ± 0,39
шдвищений АТ (1П = 3,75); тривога та головний б1ль (1П = 3,47); неадекватно знижений настрш (1П = 3,10). Тим часом у матер1в i батьк1в групи 2 встановлеш поодинок1 слабко виражен1 симптоми астешчного та афективного характеру.
Досл!дження психопатолог1чно! симптоматики за методикою SCL-90r виявило, що 1снувала значима р1зниця у прояв1 симптом1в за окремими шкалами та загальному р1вн1 прояву психопатолопчних порушень серед батьк1в онкохворих датей 1з групи 1 та 2, у тому числ1 м1ж вищеназваними показниками серед ж1нок та чоловтв (табл. 3).
У жшок з групи 1 1нтенсивн1сть психопатолопчних симптом1в була вищою пор1вняно з обстежуваними жшками групи 2 за вс1ма шкалами. Тод1 як серед чоло-в1к1в з групи 1 та 2 було виявлено значим! вщмшносп за шкалами соматизац!!, тривоги, депрес!!, додаткових скарг з б1льш вираженими проявами у батьк1в групи 1 з р < 0,05. Вщмшностей у чоловтв за шкалами м1ж-особист1сно! сензитивност1, обсесивностькомпульсив-ност1, ворожост1, паранояльних тенденц1й, психотизму, фоб1чно! тривожност1 встановлено не було. Пор1внюючи виражен1сть психопатолог1чних симптом1в у жшок та чоловтв, виявлено, що у батьыв з групи 1 та 2 штен-сивн1сть прояв1в була нижчою пор1вняно з матерями т1е! ж групи за вс1ма шкалами з р < 0,05.
Отже, вивчивши псих1чний стан батьк1в онкохворо! дитини на етапах л1кувального процесу, можна зробити так1 висновки:
— у батьыв датей з онколопчною патолог1ею, в1д-носини яких характеризувалися порушенням подруж-
ньо! взаемодп, псих1чний дистрес мав тенденц1ю до трансформац!! у кл1н1чно окреслен1 псих1чн1 розлади афективного та невротичного репстру;
— пров!дними психопатолог1чними проявами у батьыв д1тей з онкопатолог1ею встановлен1 соматизац1я, тривожн1сть, депрес1я, обсесивн1сть-компульсивн1сть та неспециф1чш симптоми;
— виявлен1 гендерн1 особливосп прояву психо-патолог1чно! симптоматики, а саме, у матер1в штен-сившсть псих1чного дистресу вища, н1ж у чоловшв, а також, ж1нки мали б1льший ризик виникнення псих1чних порушень у пор1внянш з чолов1ками, що значною м1рою обумовлено роллю матер1 як догля-даючо! особи.
Тим часом результати вивчення особливостей психоемоцшно! сфери батьк1в, чи! д1ти хворшть на онколог1чну патолог1ю, дають шдставу вважати, що наявн1сть та виражешсть !! порушень залежить не стшьки в1д самого психотравмуючого факту тяжкого захворювання в дитини, сыльки в!д усп1шност1 с1мей-них в1дносин та адаптованосп с1мейно! системи, яка в даному випадку стае або додатковим обтяжуючим, або превентивним фактором щодо розвитку психосоць ально! дезадаптаци. Деформац1я подружньо! взаемод!! та дисфункц1ональн1 с1мейш в1дносини в поеднанн1 з необхщшстю л1кування дитини з1 злояк1сним ново-утворенням сприяе формуванню в батьыв, особливо в матер1в, невротичних i афективних розлад1в де-пресивного, тривожно-депресивного та тривожно-фоб1чного спектра. У той же час гармоншна подружня взаемод1я та функц1ональн1сть с1мейно! системи,
Таблиця 3. Виражешсть психопатолопчно)' симптоматики за SCL-90r серед батьюв онкохворих дтей,
сер. бал ± m
Шкали Група1,n = 346 Група 2, n = 82
Жшки, n = 173 Чолов^и, n = 173 Жшки, n = 41 Чоловiки, n = 41
Som 1,04 ± 0,04 0,84 ± 0,06 0,84 ± 0,06 0,57 ± 0,06
Anx 1,08 ± 0,02 0,41 ± 0,04 0,88 ± 0,04 0,43 ± 0,04
O-C 1,00 ± 0,04 0,39 ± 0,04 0,69 ± 0,06 0,34 ± 0,08
Add 1,01 ± 0,06 0,80 ± 0,06 0,72 ± 0,05 0,63 ± 0,04
Dер 1,06 ± 0,02 0,65 ± 0,04 0,70 ± 0,02 0,46 ± 0,02
Int 0,88 ± 0,04 0,30 ± 0,04 0,47 ± 0,04 0,24 ± 0,04
Phob 0,54 ± 0,05 0,31 ± 0,04 0,40 ± 0,04 0,26 ± 0,04
Hos 0,42 ± 0,04 0,27 ± 0,04 0,29 ± 0,04 0,20 ± 0,04
Par 0,34 ± 0,04 0,24 ± 0,04 0,26 ± 0,04 0,18 ± 0,06
Psy 0,24 ± 0,04 0,16 ± 0,04 0,12 ± 0,04 0,10 ± 0,04
GSI 0,82 ± 0,04 0,44 ± 0,04 0,63 ± 0,04 0,38 ± 0,04
PST 45,2 ± 1,2 34,8 ± 1,4 35,4 ± 1,6 27,2 ± 1,4
PSDI 1,70 ± 0,04 1,32 ± 0,04 1,50 ± 0,04 1,17 ± 0,04
Примтки: Som — соматизаця; O-C — обсесивнсть-компульсивнсть; Int — м1жособист1сна сенситивнсть; Dep — депресЯ; Anx — тривожн1сть; Hos — ворож1сть; Phob — фоб1чна тривожнсть; Par — паранояльн тенденцп; Psy — психотизм; Add — додатков'1 скарги; GSI — загальний ¡ндекс тяжкост'1 симптомв; PST — загальне число позитивних вщповщей; PSDI — ¡ндекс поточного симптоматичного дистресу.
що забезпечуе здатнiсть i"í членiв до адаптацп щодо стресово! ситуацй', стае фактором превенцп розвитку в них порушень психоемоцiйноi сфери, джерелом психолопчно! пiдтримки, що пiдвищуе адаптацiйний ресурс у зазначеного контингенту.
Таким чином, поширешсть псимчних порушень та розладiв серед батькiв дiтей, хворих на онкопатологш, вказуе на нагальну необхщшсть органiзацií та проведен-ня заходiв, спрямованих на пiдтримання та збереження псих^чного здоров'я батьив онкохворих датей. I особливо важливим е те, що подiбнi заходи обов'язково мають Грунтуватися на розумiннi шм'! як цiлiсноi системи, по-винш бути орiентованi на пiдвищення шмейного ресурсу та реабiлiтацiйного потенцiалу.
Список л1тератури
1. Маркова М.В. Проблеми nовiдомлення дiагнозу i спiлкування з онкохворою дитиною та íí батьками / М.В. Маркова, О.В. Шонтковська, 1.Р. Кужель // Медична психологiя. — 2013. — Т. 8, № 1 (29). — С. 7-13.
2. Psycho-Oncology / Holland J.C, Breitbart W.S., Jacob-sen P.B. [et al.]. — Oxford University press, 2010. — 745р.
3. Li H.C. The impact of cancer on children's physical, emotional, and psychosocial well-being / H.C. Li, O.K. Chung, S.Y. Chiu // CancerNurs. — 2010. — Vol. 33, Issue 1. — P. 47-54.
4. Emotional functioning of parents of children with cancer: the first five years of continuous remission after the end of treatment / H. Maurice-Stam, F.J. Oort, B.F. Last [et al.]//Psychooncology. — 2008. — Vol. 17, Issue 5. — P. 448-459.
5. Parental perceptions of health-related quality of life in children with leukemia in the second week after the diagnosis: a quantitative model / M. Tremolada, S. Bonichini, G. Altoe [et al.]// Support Care Cancer. — 2011. — Vol. 19, Issue 5. — P. 591-598.
6. Класифiкацiя ncuxiunux i noeediHKoeux розладiв: КлШчний опис i eKasieKU по дiагностицi. — К.: Сфера, 2005. — С. 149-151.
7. Практическая психодиагностика. Методики и тесты: Учебное пособие / Под ред. Д.Я. Райгородского. — Самара: Бахрах-М, 2001. — 672 с.
Отримано 01.06.13 О
Маркова М.В., Пионтковская О.В.
Харьковская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины
КУЗ Областная детская клиническая больница № 1, г. Харьков
функциональность семеинои системы как фактор предикции/превенции развития нарушении психического здоровья у родителеи детеи с онкологическои патологиеи
Резюме. В работе изучено и оценено психическое состояние родителей онкобольных детей в зависимости от функциональности семейной системы. Установлено, что у супругов, отношения которых характеризовались нарушением семейного взаимодействия, психический дистресс был более выражен и имел тенденцию к трансформации в клинически очерченные психические расстройства. Выявлены гендерные особенности проявления психопатологической симптоматики и риски развития психических нарушений. Распространенность психических расстройств среди родителей онкобольных детей, в особенности в семьях с нарушением семейного функционирования, свидетельствует о необходимости организации и проведения мероприятий, направленных на поддержание и сохранение психического здоровья родителей детей с онкопатологией и ориентированных на повышение внутрисемейного ресурса и реабилитационного потенциала.
Ключевые слова: психические нарушения, семья, родители, онкобольные дети.
Markova M.V., Piontkovska O.V.
Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education of Ministry of Public Health of Ukraine
Municipal Health Care Institution «Regional Pediatric Clinical Hospital № 1», Kharkiv, Ukraine
functionality of the family system as a factor of prediction/prevention for development of mental health problems in parents of children with cancer pathology
Summary. This paper studied and evaluated the mental state of the parents of children with cancer, depending on the functionality of the family system. It is established that in the couple, whose relations were characterized by a violation of family interaction, mental distress was more pronounced and had a tendency to transform into a clinically-defined mental disorder. Gender-specific manifestations of psychiatric symptoms and risk of developing mental disorders were identified. The prevalence of mental disorders among parents of children with cancer, especially in families with a violation of the family's functioning, indicating the need to organize and carry out activities aimed at maintaining and preserving the mental health of parents and children with cancer targeted at increasing intra-family resource and rehabilitation potential.
Key words: psychiatric disorders, family, parents, children with cancer.
