CC BY
31
INJ]
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ НАУЧНЫЙ ОБЗОР /SCIENTIFIC REVIEW/
УДК 616.832-004.2:618.3]-08-02:(618.33+616-053.31)
НЕГРИЧ T.I.1, КИРИЛЮКС.Я.2, ШОРОБУРА М.С.1, НЕГРИЧ Н.О.1, ЩУР М.Б.1
1 Льввський нацональний медичний унверситет ¡м. Данила Галицького
2 Льввська обласна кл!н!чна л!карня
ОСОБЛИВОСЛ ПЕРЕБ1ГУ РОЗОЯНОГО СКЛЕРОЗУ В Ж1НОК У ПЕРЮД ВАПТНОСП ТА ВПЛИВ ПАТОГЕНЕТИЧНОГО Л^УВАННЯ НА СТАН ПЛОДА Й НОВОНАРОДЖЕНОГО
Резюме. Розаяний склероз (РС) уражае в першу чергу оаб дтородного вшу, частше жшок. Проблема планування вагiтностi при РС е одшею з найбшьш актуальних. У статтi наведет дат про перебг РС у жшок у перод вагiтностi, захисну функцт вагiтностi при РС, вплив РС на плiд, а також розглянуто питания впливу патогенетичного лтування на стан плода та новонародженого. Ключовг слова: розаяний склероз, вагттсть, патогенетичне лшування.
Розшяний склероз (РС) е одшею з найбшьш со-Шально та економiчно значимих проблем сучасно! неврологи. Хворшть у першу чергу особи молодого працездатного вшу [1, 4, 25]. У жшок РС зустрiча-еться у 2—3 рази частше, шж у чоловтв [1, 26]. При вшсутносп адекватного лшування це захворювання призводить до значних розладiв невролопчних функ-цш, аж до неможливост самообслуговування. Часто хвороба розвиваеться в жшок ще до того, як вони народили дггей. У таких випадках проблеми, пов'язаш з плануванням амейного життя i народженням дггей, стають для пашентки особливо актуальними. Водно-час питання про народження дитини виникае й у тих жшок, яы вже мають дггей.
Серед хворих на РС значно зменшуеться кшьысть шлк^в порiвняно iз загальною популяшею. У таких сiм'ях збiльшуеться кшьысть розлучень. У декiлькох роботах показано, що РС зменшуе частоту дггонаро-дження [29, 32]. Хоча юнують докази того, що хвороба не впливае на бюлопчну фертильнiсть, однак И на-явнiсть сприяе ршенню не планувати народження дiтей [4, 29]. Кшьысть медичних аборпв у ваптних
жiнок з РС е вищою, нiж можна було б очшувати [29, 31]. Причиною цього е бажання жшки перервати ва-птшсть через помилковi уявлення про несприятливий И вплив на переби РС. Також звертае на себе увагу, що таы хворi ршше вдаються до грудного вигодовування. Кожен i3 зазначених аспектiв вiдносить РС до рангу не тшьки медичних, але i вагомих соцiальних проблем суспшьства.
До кiнця 70-х роыв ХХ столiття в лiтературi домшу-вала думка про негативний вплив ваптносп на перебiг РС [1, 29]. Протягом останшх десятирiч проводилися дослщження, присвяченi впливу вагiтностi на переби РС, що змiнили уявлення про негативш наслiдки вапт-ност для хворих iз цiею патолопею [1, 14, 19, 27, 38]. Вперше Tillman i iншi автори не виявили негативного впливу вагггносп на перебiг РС [4]. У цшому отрима-нi результати вказують на те, що в перюд ваптносп частота загострень не тшьки не збшьшуеться, але,
© Негрич Т.1., Кирилюк С.Я., Шоробура М.С., Негрич Н.О., Щур М.Б., 2013
© «М1жнародний невролопчний журнал», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
навпаки, знижуеться, а caMi загострення перебтають легше [6, 17].
У робоп, виконанш в 1зраЫ, було показано, що частота загострень при РС поступово знижуеться шд час уciх трьох тримес^в вaгiтноcтi. Цими ж авторами виявлена пдвищена частота загострень у перюд iз 4-го до 6-го мюяшв пicля пологiв [4]. Sadovnik i cпiвaвт. у сво!х дослщженнях також пiдтверджують, що в тре-тьому тримеcтрi вaгiтноcтi частота загострень значно нижча, шж у контрольны групi [33]. Водночас у двох шших доcлiдженнях cпоcтерiгaетьcя пiдвищення частоти загострень у третьому тримес^ порiвняно з iншими триместрами вaгiтноcтi [25, 31]. Даш першо-го об'емного дослщження вaгiтних iз РС (PRIMS) продемонстрували, що частота загострень у перших двох триместрах залишалась такою ж, як i в перiод до вагггносп (вивчався один рiк до ваптносп), i значно знижувалася в третьому триместрь
Результати багатьох дослщжень показали, що частота загострень у першi три мicяцi пicля полопв значно вища, нiж пiд час ваптносп та в перiод до ва-гiтноcтi [23, 27, 35]. Дослщження PRIMS пiдтвердило виражений шдйом частоти загострень у першi 3 мюящ пicля пологiв, пicля чого цей показник повертався до значень перюду до ваптносп [4].
Вплив «року ваптностЬ» (9 мicяцiв ваптносп i 3 мicяцi пicляпологового перюду) на частоту загострень порiвняно з контрольною групою в одних дослщженнях виявився сприятливим, за даними шших — вщзначалася однакова частота загострень у двох групах [31, 32], i лише в однш робот цей показник був вищим у групi вaгiтних жiнок [42]. У цшому не виявлено значно! рiзницi мiж частотою загострень у «рш ваптностЬ» i перiод без ваптносп в одних i тих же ж пащенпв.
До фaкторiв ризику розвитку загострень у першi 3 мicяцi пicля пологiв вшносять високу aктивнicть захворювання протягом року, що передуе вaгiтноcтi, i наявшсть загострень пiд час вaгiтноcтi.
Описаш спостереження за вaгiтними, у яких була виконана МРТ головного мозку в перюд ви-ношування плода i в пicляпологовий перiод. У жшок у другiй половинi ваптносп число вогнищ демiе-л^заци зменшилося, а в пicляпологовий перiод повернулося до рiвня, що був перед ваптнютю [1, 36]. У цш роботi також продемонстровано вираже-не розходження мiж частотою появи нових вогнищ на МРТ i вшносно невеликою кiлькicтю клiнiчних загострень.
Вaгiтнicть, зпдно з результатами чисельних досль джень, не впливае на довготривалий прогноз хвороби [1, 20, 30, 31, 32, 37]. В однш iз перших робп" (Shapira i сшвавт.) виявлено негативний вплив вaгiтноcтi на швалшизацш пaцiентiв, хоча цi даш не були ста-тистично шдтверджеш [35]. В iнших детальних роботах не виявили впливу ваптносп на цей показник
[17, 30]. Лише в одному з бшьш шзшх дослiджень отримаш данi, що пiдтверджують виражений вплив ваптносп на iнвалiдизацiю пацieнтiв [32]. Не виявлено зв'язку мiж темпом наростання швалшизацп i такими факторами, як наявшсть та кшькють вапт-ностей у жiнок, часовий штервал мiж дебютом РС i вагiтнiстю, наявнiсть/вiдсутнiсть загострень пiд час ваптносп [1, 26, 31].
1снують припущення, що перiод вагiтностi може вщгравати позитивну роль при РС — сприяти вщстро-ченню дебюту i збiльшенню перiоду часу до переходу хвороби в фазу вторинного прогресування [1, 6, 37]. Опублшоваш даш, зпдно з якими ризик переходу РС у фазу прогресування в жшок, яы не мали ваптностей, у 3,2 раза бшьший, шж у ж1нок, якi народжували [1, 6]. За результатами шшого дослiдження [1, 37], у пашенток, якi завагiтнiли пiсля дебюту РС, перюд часу до появи тяжко! швалшизацп збшьшуеться на 50 % порiвняно з тими жiнками, яы не народжували пiсля початку хвороби. Виявлено, що ризик розвитку РС у жшок, яы не народжували, вiрогiдно вищий, нiж у жшок, яы народили трьох дiтей [1, 32].
Мехашзми захисно! ролi перюду ваптносп при РС пов'язують iз змiною гормонального фону жь нок, яы виношують дитину. Припускають, що жшки бiльшою мiрою, нiж чоловши, схильнi до ТЫ-типу лiмфоцитарно! вщповщ, що при РС лежить в осно-вi патологiчних iмунних реакцш. У перiод вапт-ностi в кровi жiнки пiдвищуeться вмiст естрюлу, 17р-естрадюлу, прогестерону, пролактину, тестостерону та збшьшуеться кiлькiсть кальцитрiолу [1, 10]. Змша гормонального фону у ваптних призводить до зниження активносп iмунно! вiдповiдi !! органiзму. У мехашзмах iмуносупресi! пiд час ваптносп, вiрогiд-но, беруть участь материнсьы та плацентарнi факто-ри, а також сам плш [1, 41]. Плш видiляe цитокiни, що знижують утворення материнським органiзмом прозапальних цитоышв, i збiльшуeться активнiсть Th2-лiмфоцитарних реакцш [1, 10, 21]. Припускають, що естрюл знижуе актившсть патологiчного процесу шляхом впливу на продукцш цитоышв i антитiл до основного бшка мieлiну, а прогестерон гальмуе синтез макрогаею оксиду азоту й тумор-некротичного фактора [1]. Можливо, естрогени, проникаючи через гематоенцефалiчний бар'ер, можуть зменшувати апоптоз нейронiв i активiзувати спраутинг аксонiв [1, 18]. Кальцитрюл також iнгiбуe ТЫ-хелпери, знижуе утворення цитоышв i пролiферацiю лiмфоцитiв [1, 10]. У цшому шдвищення рiвня естрогенiв i прогестерону призводить до домшування ТИ2-типу лiмфо-цитарно! вiдповiдi. Така локальна Th1-iмуносупресiя шд час вагiтностi з фiзiологiчних позицш попереджае реакцiю вiдторгнення плода оргашзмом матерi [1, 21] та дозволяе зберегти плш. У цей же час не вс iмуннi реакцп пригнiченi — гуморальнi iмуннi реакци ТИ2-типу необхiднi для пасивного транспорту антитш з
органiзму матерi до плода. Таким чином, виживання плода потребуе зниження активносп ТЫ-вщповш i посилення ТИ2-реакцш [1, 28]. Змiни спiввiдношень Т^мунних реакцiй при вагiтностi мають не тшьки ло-кальний (у дшянщ матки), але i системний характер. Унаслщок змiни характеру активностi iмунно! сис-теми пiд час ваптносп змiнюeться перебiг багатьох автоiмунних захворювань — ревмато!дного артиту, склеродерма, мiастенi! та iн. [1, 19]. Оскшьки РС е автоiмунним захворюванням, патогенез якого псно пов'язаний iз патолопчною лiмфоцитарною авто-агресieю, змiна характеру його перебау при вагiтностi стае цшком очевидною. Пiсля пологiв вмют статевих гормонiв i хорiонiчного гонадотрошну в кровi рiзко падае, а iмуннi функцi! повертаються до попере-днього рiвня активностi, вiдновлюeться дисбаланс системи Т^мфоципв iз переважанням активносп Th1-клiтин [1, 26].
Частота ускладнень пiд час пологiв у хворих на РС не перевищуе загальнопопуляцшну [1, 15]. Шдвище-на втомлювашсть, характерна для пацieнток [1, 11], у деяких випадках призводить до слабкосп родово! дiяльностi. 1снують даш про те, що частота оператив-них втручань при пологах у хворих на РС перевищуе аналопчну в здорових жшок [1, 9, 22].
Поодинок роботи присвяченi питанням впливу грудного вигодовування на шсляпологовий перюд, причому не було отримано конкретних вщповщей [4]. В одному з спостережень встановлено, що серед жшок, як протягом 2 мюящв продовжували грудне вигодовування i мали лактацшну аменорею, загострення протягом першого року пiсля пологiв спостераалися в 36 % випадкiв, тодi як серед тих, якi не годували, — у 87 % [1, 24]. У дослщженш, про-веденому в США, частота загострень у 36 жшок, дпи яких перебували на грудному вигодовуванш, i у 29 матерiв, якi не годували груддю, була 38 i 31 % вщ-повiдно [4]. Авторами вщзначено, що середнiй час до загострення в шсляпологовому перiодi був одна-ковим для обох груп матерiв. Грудне вигодовування вiрогiдно не впливае на ризик розвитку загострень у шсляпологовому перiодi [1, 39].
Аналiз результатiв ретроспективних i проспек-тивних дослiджень, якi проводились протягом 50 рошв, показав, що наявшсть у матерi РС не супро-воджуеться явним пiдвищенням частоти спонтанних аборпв, мертвонародження, дитячо! смертносп й вроджених мальформацiй у дитини порiвняно iз загальною популяцieю жшок [1, 12, 16, 30, 35, 42]. У той же час окремi даш свщчать про те, що при РС вище ризик народження недоношено! дитини i бшьша вiрогiднiсть вiдставання маси тiла ново-народженого вiд показника, який вщповщае його гестацiйному вiку [1, 7, 9]. Ризик розвитку РС у дитини, у яко! один з батьшв мае РС, дещо вищий, шж у загальнш популяцп [1].
Значне число молодих жшок Í3 РС отримують iмуномодулюючу терапiю. В аноташях до бiльшостi таких препарапв (авонекс, бетаферон, ребiф, тизабрi, гiленiя) у списку протипоказань до застосування е заборона на використання препарапв шд час вапт-ностi i годування груддю. Вщповщно до класифiкацii FDA (Food and Drug Administration — Управлшня з контролю за яыстю харчових продуктiв та лiкарських препарапв США) всi цi лiкарськi засоби вщнесеш до препаратiв категорп С.
Оскшьки на даний час недостатньо даних щодо впливу на плщ препарапв, якi змiнюють перебiг РС, рекомендовано припиняти iмуномодулюючу терапiю не менше нiж за три мюяш до планування вагiтностi [1, 12], шд час вагiтностi i при годуванш груддю. Перiод 3 мюящ визначений емпiрично i не мае наукових шдстав [1, 40]. Але часпше вагiтнiсть спостерiгаеться пiд час проведення терапи, нiж пiсля ii припинення. У випадку незапланованоi ваптносп прийом препаратiв рекомендують при-пинити якомога швидше [5].
Вивчався короткочасний вплив патогенетично'1' терапп, що проводилась до зачаття i на раншх термiнах вагiтностi. R. Hude i сшвавт. проаналiзували результати вагiтностей, яы виникали пiд час проведення терапп авонексом. 1з 232 вагiтностей 193 закшчились пологами, у 28 випадках вщбулися спонтаннi аборти i в 4 випадках проведено штучне переривання вагггность У 15 новонароджених виявлено аномали розвитку, але частота серйозних аномалш не перевищувала таку в загальнш популяци [3].
Ще одна група дослiдникiв iз Латинсько'1' Америки спостерiгала 43 ваптних жiнок. Як мiнiмум протягом 8 тижшв вагiтностi жiнки отримували терапш одним iз препаратiв (копаксон, штерферони Р). Не було виявлено рiзницi в кiлькостi вагiтностей, яш закiнчилися викиднями, чи наявнiстю вроджених вад розвитку в дп-ей мiж групою жiнок, якi отримували терапш, i контрольною групою ваптних жшок iз РС, яш не приймали препарати модифшуючого спрямування [5].
Розпочато дослщження TPER (Tysabry Pregnance Exposure Registry) — реестрацiя ваптностей, що ви-никли при прийомi тизабрi. З 106 проаналiзованих ваптностей у 80 випадках народилися здоровi дiти, у 20 випадках вщбулося спонтанне переривання вагiтностi, а в 6 — здшснено штучне переривання ваптносп. Таким чином, за попередшми даними, тизабрi не впливае на результат ваптносп (L. Cristiano i сшвавт.) [3] i не мае тератогенного впливу.
За результатами проведеного в Аргентиш до-слщження, частота вроджених дефекпв у дней, на-роджених жiнками, якi приймали шд час вагiтностi препарати, що змшюють перебiг РС, була вищою, нiж у дiтей тих жшок, яш припинили прийом цих препарапв за три мiсяцi до ваптносп [1, 14]. Було
проведено дослщження за наслщками ваптносп на фош терапп iнтерфероном р 1а (ребiф 22 мкг, ребiф 44 мкг, авонекс) у 63 ваптних жшок, хворих на РС. Пiд час тако! терапи з 39 пащенток у 21 % спостерiгалися самовшьш аборти, у 3 % — вади розвитку плода, ще в 3 % — смерть плода, 23 % жшок перервали ваптшсть i в 50 % ваптних на-родилися здоровi дпи. З тих ваптних iз РС, яш припинили терапiю за два тижш до зачаття, у 5 % дпи народилися з вадами розвитку, а у 95 % — здо-ровi новонародженi [8]. У цей же час аналiз даних Тератолопчно! шформацшно! служби Нiмеччини за перюд з 1996 до 2007 р. не виявив значно! ток-сичностi копаксону й iнтерферонiв р для плода в тих випадках, коли жшки продовжували приймати патогенетичне лшування протягом вагiтностi. Про-те необхщно враховувати, що в жшок, як приймали iнтерферон р1Ъ, у 28 % випадыв стався спонтан-ний аборт, у двох ваптних iз 31, якi отримували копаксон, дпи мали при народженнi вроджеш вади. У матерiв, якi приймали штерферони р, дiти народжувалися з вiрогiдно бiльш низькою масою тша, нiж у здорових жiнок та у хворих на РС, як не отримували шд час ваптносп патогенетичного лiкування [1, 40]. В шших роботах була зафшсова-на бшьш висока частота спонтанних аборпв у тих випадках, коли пащентки продовжували приймати iмуномодулюючу терапiю чи припиняли 11 пiзнiше нiж за два тижш до зачаття [1, 34].
Група вчених провела метаанатз даних 12 рiзних дослщжень, у яких взяли участь 1105 ваптних жшок, хворих на РС, як отримували iмуномодулюючу тера-пiю штерферонами р. У результатах 10 з цих дослщжень не було знайдено доказiв збiльшення ризику викиднiв чи вроджених вад розвитку плода. Тшьки результати одного дослщження продемонстрували збшьшення кiлькостi спонтанних абортiв у груш ваптних жшок, яы отримували ш препарати [5].
Питання про можливють призначення лiкарських засобiв, що змшюють перебiг РС, у перiод годування груддю залишаеться вiдкритим, тому що недостатньо вивчено вплив цих препарапв на iмунну систему дитини. Немае переконливих строив, оптимальних для вщновлення введення цих препаратiв у шсляпо-логовому перiодi. Цi питання потребують подальших дослiджень.
Пiдсумовуючи данi проведених дослщжень про вплив РС та патогенетичного лшування на перебiг ваптносп та плiд, зазначимо, що виявлено значш труднощi в органiзацií та здшсненш таких дослiджень.
Згiдно з деякими роботами, у яких дослщжувався вплив iмуномодулюючоí терапи на переби вагiтностi, частота спонтанних абортiв i рiзних аномалiй плода не перевищуе таку в загальнш популяци. В шших дослщженнях виявлено негативний вплив цього лку-вання на ваптшсть та плщ. Отже, необхiднi подальшi
дослiдження для того, щоб рекомендувати ведення ваптносп без припинення iмуномудулюючоí терапи (О. 1иНапо i спiвавт.) [2].
Практично не було дослщжень, у яких вивчався вплив патогенетичного лкування на психомоторний розвиток та стан iмунноí системи у дггей, народжених вiд матерiв, хворих на РС.
Отже, частота загострень при РС поступово зни-жуеться шд час всiх трьох тримес^в вагiтностi, також зменшуеться актившсть хвороби. Не виявлено впливу ваптносп на рiвень iнвалiдизацií. На МРТ ыльысть вогнищ, у тому чи^ активних, знижуеться пiд час ваптносп i повертаеться до початкового рiвня пiсля не!. Незважаючи на те, що протягом 3 мюяшв шсляпо-логового перiоду частота загострень значно вища, шж у контрольнiй груш, загальний вплив «року вагiтностi» не вiдрiзняеться вiд перiодiв без ваптность Пiдвище-ний ризик загострень у шсляпологовому перiодi може бути знижений призначенням хворобомодифкуючого лiкування в найкоротшi строки пiсля пологiв [4]. Цю терашю не слiд використовувати при плануванш грудного вигодовування.
Основними мехашзмами сприятливого впливу вагiтностi на перебп РС е виникнення стану iмуносу-пресП з пригнiченням автоiмунних процесiв. Цьому сприяе те, що пептиди молекул ИЬЛ 2-го класу тим-часово переривають активнiсть автоiмунних процесiв через дефект плацентарно! тканини або розтзнавання власних пептидiв ИЬЛ у хворо!. Естрогени й тестостерон можуть вiдiгравати роль iмуносупресивних агентiв. Фетоплацентарний комплекс перебудовуе материн-ський iмунний захист iз клгганно-опосередкованого в бiк посилення гуморально! ланки (посилений синтез протизапальних цитокiнiв).
Ваптним жiнкам iз РС рекомендуеться уникати медикаментозного лшування, особливо призна-чення адренокортикотропного гормону та його аналопв, циклофосфату, баклофену, бензодiази-пiнiв, карбамазешну. Вiдносно безпечним пiд час ваптносп, особливо в 2-му та 3-му триместрах, вважаеться лшування виражених загострень вну-трiшньовенним введенням кортикостероíдiв [1, 15]. Водночас описаш декiлька випадыв гiпоглiкемií й адреналово! супресií плода у ваптних на фош введення цих препарапв [1, 26]. Зпдно з бвропей-ськими рекомендацiями для лшування загострень пiд час ваптносп i в пiсляпологовому перiодi ви-користовуеться внутрiшньовенне введення iмуно-глобулшв у великих дозах [1, 13]. Бажано уникати загального наркозу шд час розродження, хоча, за шшими даними, ва види анестезП е прийнятними. При розвитку шфекци сечових шляхiв препаратом вибору е амшцилш. Категорично не рекомендуеться використовувати будь-яке експериментальне лшування. Немае протипоказань до грудного вигодовування у хворих на РС жшок.
Бажано використовувати хворобомодифiкуюче лiкування в найкоротшi строки пiсля розродження, а при вщносно м'якому перебiгу РС — не шзшше нiж через 6 мюящв пiсля нього.
Нами були зiбранi данi про перебп вагiтностi, стан новонародженого та психомоторний розвиток дггей в осiб, хворих на РС, яы приймали шд час вагiтностi хворобомодифiкуючi препарати. Дослщжено 12 хворих на РС, 8 жшок та 4 чоловiкiв. Середнш вiк пацieнтiв при народженнi дитини становив 27,7 ± 7,5 року, середня тривалiсть хвороби на момент народження дитини — 6,4 ± 3,5 року, а середнiй стушнь шваль дизацп за шкалою ЕБ88 — 2,58 ± 1,5. 1з 12 пацieнтiв четверо приймали штерферони р, двое — копаксон, трое — лаквшмод, одна пацieнтка— алемтузумаб, одна — iмуномодулюючу вакцину МВР, ще одна — Б012. Ус обстеженi пацieнтки вiдзначали суттеве полегшення симптомiв захворювання та зниження частоти загострень п!д час вагiтностi. У чотирьох жшок спостерпалися загострення в першi 3 мiс. пiсля по-логiв, в iнших двох — через рш. Загроза переривання ваптносп в першому триместрi спостерiгалася у двох жшок, хворих на РС.
У трьох ваптних iз розияним склерозом розродження вiдбулося шляхом кесаревого розтину. Нормальш пологи спостер^ались у 10 пацieнтiв, передчаснi — у двох. Здоровi новонародженi ста-новили 58,3 % (п = 7), iз низькою масою тша — 16,66 % (п = 2). 1з затримкою внутрiшньоутробного розвитку народилися двое немовлят (16,66 %), гiпоксично-iшемiчне ураження ЦНС рiзного ступеня тяжкост спостерiгалося в трьох ново-народжених (24,99 %), в одше! дитини виявлена дисплазiя кульшових суглобiв. У восьми дiтей, якi досягнули однорiчного вiку, психомоторний розвиток не вщповщав вiковим нормам. Вщставання в фiзичному розвитку спостерiгалося у двох дней, але на момент досягнення ними дворiчного вшу !х фiзичний розвиток вiдповiдав нормативним по-казникам. Особливе вiдставання вiдзначаeться в мовному розвитку, ус 8 дней мають вщхилення вiд вiкових показнишв на перiод однорiчного вiку. З п'ятьох дней, яш досягнули дворiчного вiку, трое вiдстають у розвитку мовлення.
Таким чином, зпдно з нашими даними, не реко-мендуеться використання хворобомодифшуючого лiкування в перюд вагiтностi, а також при и плануваннi як у жiнок, так i в чоловiкiв.
Список лператури
1. Белова А.Н., Качалина Т.С., Крупин В.Н., Соколова И.А. Рассеянный склероз и беременность // Неврологический журнал. — 2010. — № 6. — С. 4-10.
2. Шмидт Т.Е. По материалам 26-й конференции ЕСТШМБ (Европейского комитета по лечению и изучению рассеянного склероза) // Неврологический журнал. — 2011. — № 6. — С. 50-58.
3. Шмидт Т.Е. Современные проблемы рассеянного склероза (по материалам ХХ конгресса Европейских неврологических обществ — ENS) // Неврологический журнал. — 2011. — № 1. — С. 55-59.
4. Рассеянный склероз: клинические аспекты и спорные вопросы / Под ред. А. Томпсона, К. Полмана, Р. Холфейда. — СПб. : Политехника, 2003. — 422 с.
5. 5th Joint triennial congress of the European and Americas Committees for Treatment and Research in Multiple Sclerosis Amsterdam, The Netherlands. Рассеянный склероз и беременность. Применение ПИТРСна ранних сроках. — 2011. —
proskleroz.ru
6. Andersen O. Natural history of multiple sclerosis// Multiple Sclerosis / Eds C. Raine et al. — Saunders-Elsevier, 2008.
7. Chen Y.H., Lin H.L., Lin H.C. Does multiple sclerosis increase risk of adverse pregnancy outcomes? A population-based study // Multiple Scleros. — 2009. — Vol. 15, № 5. — P. 606-612.
8. Coyle et al. Pregnancy in multiple sclerosis patients treated with imunomodulators // Neurology. — 2003. — 60, supple. 1. — A 60.
9. Dahl J., Myhr K.M., Daltveit A.K. et al. Pregnancy, delivery, and birth outcome in women with multiple sclerosis // Neurology. — 2005. — Vol. 65, № 12. — P. 1961-1963.
10. Devonshire V., Duguette P., Dwosh E. et al. The immune system and hormones: review and relevance to pregnancy and contraception in women with MS// Int. MS J. — 2003. — Vol. 10, № 2. — P. 45-50.
11. Dittner A.J., Wessely S.C., Brown R.G. The assessment of fatigue: a practical guide for clinicians and researchers // J. Psycho-som. Res. — 2004. — Vol. 56. — P. 157-170.
12. Dwosh E., Guimond C., Sadovnick A. D. Reproductive counseling for MS: a guide for healthcare professionals // Int. MS J. — 2003. — Vol. 10, № 2. — P. 67.
13. Elovaara I., Apostolski S., van Doorn P. et al. EFNS guidelines for the use of intravenous immunoglobulin in treatment of neurological diseases: EFNS task force on the use of intravenous immunoglobulin in treatment of neurological diseases // Eur. J. Neurol. — 2008. — Vol. 15, № 9. — P. 893-908.
14. Fernandez, Liguori N., Klajn D., Acion L. et al. Epidemiological characteristics of pregnancy, delivery, and birth outcome in women with multiple sclerosis in Argentina (EMEMAR study) // Multiple Scleros. — 2009. — Vol. 15, № 5. — P. 555-562.
15. Ferrero S., Pretta S., Ragni N. Multiple sclerosis: management issues during pregnancy // Eur. J. Obstetr. Gynecol. Reprod. Biol. — 2004. — Vol. 115, № 1. — P. 3-9.
16. Fragoso Y.D., Finkelsztein A., Comina-Frota E.R. et al. Pregnancy and multiple sclerosis: the initial results from a Brazilian database // Arq. Neuropsiquiatr. — 2009. — Vol. 67, № 3A. — P. 657-660.
17. Ghezzi A., Zaffaroni M. Female-specific issues in multiple sclerosis // Expert Rev. Neurother. — 2008. — Vol. 8, № 6. — P. 969-977.
18. Harms C., Lautenschlager M., Bergk A. et al. Differential mechanisms ofneuroprotection by 17 beta-estradiol in apoptotic versus necrotic neurodegeneration//J. Neurosci. — 2001. — Vol. 21. — P. 2600-2609.
19. Hellwig K., Brune N., Haghikia A. et al. Reproductive counseling, treatment and course of pregnancy in 73 German MS
patients // Acta Neurol. Scand. — 2008. — Vol. 118, № 1. — P. 24-28.
20. Houtchens M.K. Pregnancy and multiple sclerosis // Semin. Neurol. — 2007. — Vol. 27, № 5. — P. 434-441.
21. Jansson L., Holmdahl R. Oestrogen-mediated immunosuppression in autoimmune diseases // Inflamm. Res. — 1998. — Vol. 47. — P. 290-301.
22. Kelly V.M., Nelson L.M., Chakravarty E.F. Obstetric outcomes in women with multiple sclerosis and epilepsy // Neurology. — 2009. — Vol. 73, № 22. — P. 1831-1836.
23. Korn-Lubetski I., Kahona F., Cooper G. et al. Activity of multiple sclerosis during pregnancy and the puerperium // Ann. Neurol. — 1984. — 16. — P.229-231.
24. Langer-Gould A., Huang S.M., Gupta R. et al. Exclusive breastfeeding and the risk of postpartum relapses in women with multiple sclerosis // Arch. Neurol. — 2009. — Vol. 66, № 8. — P. 958-963.
25. Lee M., O'Brien P. Pregnancy and multiple sclerosis // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 2008. — Vol. 79, № 12. — P. 1308-1311.
26. Lorenzi A.R., FordH.L. Multiple sclerosis and pregnancy // Postgrad. Med. J. — 2002. — Vol. 78. — P. 460-464.
27. Millar J.H.D., Allison R..S., Cheeseman E.A., Merrett J.D. Pregnancy as a factor influencing relapse in disseminated sclerosis // Brain. — 1959. — Vol. 82. — P. 417-426.
28. Piccinni M.-P., Scaletti C., Maggi E. Role of hormone controlled Th1-and Th2-type cytokines in successful pregnancy // J. Neuroimmunol. — 2000. — Vol. 109. — P. 30-33.
29. Poser S., Raun N.E., Wikstrom J., Poser W. Pregnancy, oral contraceptives and multiple sclerosis // Acta Neurol. Scand. — 1979. — Vol. 59. — P. 108-118.
30. Poser S., Poser W. Multiple sclerosis and gestation//Neurology. — 1983. — Vol. 33. — P. 1422-1427.
31. Roullet E., Verdier-Taillefer M.H., Amarenco P. et al. Pregnancy and multiple sclerosis: longitudinal study of125 remittent patients // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatr. — 1993. — Vol. 56. — P. 1062-1065.
32. Runmarker B, Andersen O. Pregnancy is associated with a lower risk of onset and a better prognosis in multiple sclerosis // Brain. - 1995. - Vol. 118. - P. 253-261.
33. SadovnickA.D., Eisen K., Hashimoto S.A. et al. Pregnancy andmultiple sclerosis aprospective study//Arch. Neurol. — 1994. — 51. - P.1120-1124.
34. Sandberg-Wollheim M., Frank D., Goodwin T.M. et al. Pregnancy outcomes during treatment with interferon beta-1a in patients with multiple sclerosis // Neurology. - 2005. - Vol. 65, № 6. - P. 788-789.
35. Schapira K., Poskanzer D.C., Newell D.J., Miller H. Marriage, pregnancy and multiple sclerosis // Brain. — 1966. — Vol. 89. - P. 419-428.
36. Van Walderveen M.A., Tas M.W., Barkhof F. et al. Magnetic resonance evaluation of disease activity during pregnancy in multiple sclerosis // Neurology. - 1994. - Vol. 44. -P. 327-329.
37. Verdu P., Theys P., D'Hooghe M.B. et al. Pregnancy and multiple sclerosis: the influence on long term disability//Clin. Neurol. Neurosurg. - 1994. - Vol. 96. - P. 38-41.
38. Vukusic S., Hutchinson M., Hours M. et al. Pregnancy and multiple sclerosis (the PRIMS study): clinical predictors of post-partum relapse // Brain. — 2004. — Vol. 127. — P. 1353-1360.
39. Vukusic S., Confavreux C. Multiple sclerosis and pregnancy //Rev. Neurol. - 2006. - Vol. 162, № 3. - P. 299-309.
40. Weber-Schoendorfer C., Scharfer C. Multiple sclerosis, immunomodulators and pregnancy outcomes: a prospective observation study // Multiple Scleros. - 2009. - Vol. 15, № 9. -P. 1037-1042.
41. Willer C.J., Sadovnick A.D., Ebers G.C. Microchime-rism in autoimmunity and trasplantation: potential relevance to multiple sclerosis // J. Neuroimmunol. — 2002. — Vol. 126. — P. 126-133.
42. Worthington J., Jones R., CrawfordM. et al. Pregnancy and multiple sclerosis — a three year prospective study // J. Neurol. — 1994. - Vol. 241. - P. 228-233.
OmpuMaHO 12.01.13 □
Негрич Т.И.1, Кирилюк С.Я.2, Шоробура М.С.1, Негрич Н.О.1, Щур М.Б.1
1 Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого
2 Львовская областная клиническая больница
ОСОБЕННОСТИ ПРОТЕКАНИЯ РАССЕЯННОГО СКЛЕРОЗА У ЖЕНЩИН В ПЕРИОД БЕРЕМЕННОСТИ И ВЛИЯНИЕ ПАТОГЕНЕТИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ НА СОСТОЯНИЕ ПЛОДА И НОВОРОЖДЕННОГО Резюме. Рассеянный склероз (РС) поражает в первую очередь лиц детородного возраста, чаще женщин. Проблема планирования беременности при РС является одной из наиболее актуальных. В статье представлены данные о течении РС у женщин в период беременности, о защитной функции беременности при РС и влиянии РС на плод, а также рассмотрены вопросы влияния патогенетического лечения на состояние плода и новорожденного.
Ключевые слова: рассеянный склероз, беременность, патогенетическое лечение.
Negrych T.I.1, KyrylyukS.Ya.2, Shorobura M.S.1, Negrych N.O.1, ShchurM.B.1
1 Lviv National Medical University named after Danylo Galitsky
2 Lviv Regional Clinical Hospital, Lviv, Ukraine
FEATURES OF CLINICAL COURSE OF MULTIPLE SCLEROSIS IN PREGNANT WOMEN AND IMPACT OF PATHOGENETIC TREATMENT ON STATE OF FETUS AND NEWBORN Summary. Multiple sclerosis (MS) affects predominantly individuals of reproductive age, more often women. The problem ofpregnancy planning in MS is one of the most topical. The article presents data on clinical course of MS in pregnant women, on protective function ofpregnancy in MS, and the impact of MS on the fetus. The problem of pathogenetic treatment impact on the state of fetus and newborn is also discussed.
Key words: multiple sclerosis, pregnancy, pathogenetic treatment.
