Особистісний профіль безплідних пацієнток циклів допоміжних репродуктивних технологій

А. В. Камінський

3. Горячковский А. М. Клиническая биохимия в лабораторной диагностике: справочное пособие / А. М. Горячковский. - 2 - е изд. перераб. и доп. - Одесса: Экология, 2005. - 616 с.

4. Янченко Т.С. Динамика показателей соматического и психологического уровней здоровья под влиянием повторных амбулаторных комплексов реабилитации детей после специального лечения злокачественных новообразований / Т.С. Янченко // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2012. - №1. - С. 81 - 84.

References

1. . Poberskaya V. A. Kompleksnyye programmy sanatorno-kurortnoy reabilitatsii detey s onkogematologicheskimi zabolevaniyami / V. A. Poberskaya // Meditsinskaya reabilitatsiya, kurortologiya, fizioterapiya. - 2010. - № 4. - S. 33 - 36.

2. Obosnovaniye primeneniya mineral'nykh vod v vosstanovitel'nom lechenii detey s onkogematologicheskoy patologiyey / A.V. Panenko, T. A. Belichenko, T. V. Pol'shchakova, Ye. A. Ivanitskaya // Medichna reabilitatsiya, kurortologiya, fizioterapiya. - 2010. - №2. - S. 8 - 12.

3. Goryachkovskiy A. M. Klinicheskaya biokhimiya v laboratornoy diagnostike: spravochnoye posobiye / A. M. Goryachkovskiy. - 2 - ye izd. pererab. i dop. - Odessa: Ekologiya, 2005. - 616 s.

Yanchenko T.S. Dinamika pokazateley somaticheskogo i psikhologicheskogo urovney zdorov'ya pod vliyaniyem povtornykh ambulatornykh kompleksov reabilitatsii detey posle spetsial'nogo lecheniya zlokachestvennykh novoobrazovaniy / T.S. Yanchenko // Vestnik fizioterapii i kurortologii. - 2012. - №1. - S. 81 - 84.

Работа поступила в редакцию 23.01.2018 года.

Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования

УДК 618.11- 159.922.8

DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.1240500

А. В. Камтський

ОСОБИСТ1СНИЙ ПРОФШЬ БЕЗПЛ1ДНИХ ПАЩСНТОК ЦИКЛ1В ДОПОМ1ЖНИХ

РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГ1Й

Нацюнальна медична академ1я тслядипломно'1 oceimu M. П .Л.Шупика

Summary. Kaminsky A. V. PERSONAL PROFILE OF INFERTILIZED PATIENTS OF PROGRAMS OF AUXILIARY REPRODUCTIVE TECHNOLOGIES. - P. L. Shchupik National Medical Academy of Post-Graduate Education, Kyev, Ukraine; e-mail: nosenko.olena@gmail.com. In the work, the specificity of the personal profile of women of reproductive age suffering from infertility and being patients of cycles of assisted reproductive technologies is assessed. The study included 237 women aged 25-44 years, of whom 103 were infertile and 134 fertile patients. To assess personality characteristics, the Freiburg Personal Questionnaire was used. It was found that the levels of depressivity, introversion and femininity in infertile patients were lower, and the communicability was higher than in fertile women, the consistency of the reproductive function did not have a significant connection with the personal profile of women.

Key words: infertility, assisted reproductive technologies, Freiburg personal questionnaire, personal profile.

Реферат. Каминский А. В. ЛИЧНОСТНЫЙ ПРОФИЛЬ БЕСПЛОДНЫХ ПАЦИЕНТОК ПРОГРАММ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫХ РЕПРОДУКТИВНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ. В работе оценена специфика личностного профиля женщин репродуктивного возраста, страдающих бесплодием и являющихся пациентками циклов вспомогательных репродуктивных технологий. В исследование были включены 237 женщин в возрасте 25-44 лет, из которых 103 бесплодных и 134 фертильных пациентки. Для оценки свойств личности использовали Фрайбургский личностный опросник. Установлено, что уровни депрессивности, интроверсии и феминности у бесплодных пациенток были ниже, а коммуникабельности выше, чем у фертильных женщин, состоятельность репродуктивной функции не имела значимой связи с личностным профилем женщин.

Ключевые слова: бесплодие, вспомогательные репродуктивные технологии, Фрайбургский личностный опросник, личностный профиль.

Реферат. Камшський А. В. ОСОБИСТ1СНИЙ ПРОФШЬ БЕЗПЛ1ДНИХ ПАЩСНТОК ЦИКЛ1В ДОПОМ1ЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГ1Й. У

робот оцшена специфша особиспсного профiлю жшок репродуктивного в^, яш страждають на безплщдя i е пащентками цимв допомiжних репродуктивних технологiй. У дослщження були включенi 237 ж1нок вжом 25-44 рок1в, з яких 103 безплщних i 134 фертильних жшки. Для оцiнки властивостей особистостi пащенток використовували Фрайбурзький особистiсний опитувальник. Встановлено, що рiвнi депресивностi, штроверси i фемiнностi у безплiдних пацiенток нижч^ а комунiкабельностi - вищi, шж у фертильних ж1нок, спроможнiсть репродуктивно! функци не мае значимого зв'язку з особистюним профiлем ж1нок.

Ключовi слова: безплщдя, допомiжнi репродуктивнi технологи, Фрайбурзький особистюний опитувальник, особистiсний профщь.

Безплщдя - це психологiчний стрес i одне з найважливiших кризових явищ для жiнок [1-4, 5, 8, 19]. Стрес внаслщок безплщдя може бути також розглянутий на меж1 допом1жних та копiнг-ресурсiв особистосп [7, 12]. Крiм того, дiагностичнi процедури i лiкування безплщдя також можуть вплинути як на психосоматичне, так i сексуальне здоров'я безплщно! ж1нки [1, 2, 5, 15].

Як емоцшно стресовi ситуаци, як само безплщдя, обидва, так i його лiкування можуть викликати депресш i тривогу [9]. З шшого боку, тривога та депресивнi симптоми можуть бути причиною або наслщком безплщдя. Ефективнiсть лiкування безплщдя залежить як вщ рiвня успiшностi лшувального закладу, так i емоцiйного благополуччя жiнок, як1 отримують лiкування [13]. Крiм того, стрес, пов'язаний з безплщдям, може зменшити шанси зачаття, але роль тривоги i депреси щодо результатiв безплщдя лiкування е суперечливим. Деяк1 дослiдження свiдчать про посилення тривоги або депреси, вказують, що це може призвести до зниження вагггносп, iншi вказують на те, що калька фiзiологiчних змшних, так1 як вiк, тривалiсть безплщдя, кiлькiсть ранiше невдалих спроб штучного заплщнення, вщновлення прохiдностi маткових труб при безплщд^ попереднi вагiтностi, кшьшсть гарно! якостi перенесених ембрiонiв i число овоцитiв, е незалежними предикторами лжування безплiд,дя [10].

Якою б не була природа взаемоди, емоцшш ефекти безплiд,дя можуть бути результатом особистюних рис iндивiдуума [20] i в1дпов1дь на безпл1ддя може залежати в1д таких атрибутiв, як адаптившсть, культурнi очiкування та система сощально! пiдтримки [17]. Наприклад, зовнiшня пщтримка з боку родини та друзiв може зменшити емоцiйний вплив безплщдя [3] або, навпаки, бути додатковим стресором [4, 8, 9, 11, 14]. Крiм того, непiдтримувальнi реакци, специфiчнi для безплiд,дя, можуть бути пов'язаш з збiльшеними симптомами депреси та загальним рiвнем психологiчного стресу, соцiальноl та соматично! дезадаптацil [1, 2, 5].

Одним з найбшьш перспективних методiв лiкування безпл1ддя е допом1жш репродуктивнi технологil (ДРТ). Але сама процедура ДРТ е емоцшним i фiзичним тягарем як для жшки, так й для И партнера. Таю аспекти, як гормональне л^вання, багаторазовi обстеження, пункцiя, оч^вання, коли дозр1ють статевi клiтини, буде чи не буде заплщнення, перенос ембрюшв, очшування настання клiнiчноl ваптносл здатнi вплинути

на сутшсть подружшх взаeмовiдносин. Рiзнi стади циклiв ДРТ, очiкування результатiв та невдалi спроби можуть надати негативний вплив на психосощальн функцп та адаптащю ж1нки та И чоловжа [2].

Тому метою дослщження стало вивчення специфiки особистiсного профшю ж1нок репродуктивного вiку, як1 страждають на безплщдя i е пащентками циклiв допом1жних репродуктивних технологiй.

Матерiал та методи

У дослiдження були включен 237 ж1нок вiком 25-44 рошв. Безплщдя дiагностовано у 103 (43,5%) жшок - цi пащентки склали групу Б. Решта 134 фертильних ж1нки увiйшли до групи Ф.

У осiб групи Б первинне безплщдя було виявлено у 36 (15,2%) жшок (група Б1), вторинне - у 67 (28,3%) жшок (група Б2). У груш Б2 не мали дггей 26 пащенток (група Б2н), були дти у 41 пацiентки (група Б2д).

Для оцiнки властивостей особистостi пащенток використовували Фрайбурзький особистiсний опитувальник (РР1).

Статистичну обробку матерiалу проводили методами варiацiйного, кореляцiйного та графiчного аналiзу з використанням критерив Стьюдента, Фшера, %2-квадрат, Манна-У!тш, Уiлкоксона та Мак-Немара, вщношення шансiв, стандартних та спецiалiзованих комп'ютерних програм.

Результати та Ух обговорення

Бiльше половини пацiенток були службовцями: в групi Б - 53,4% жшок, в груш Ф -54,5% (р>0,05), кожна третя - домогосподарка (вiдповiдно 30,1% i 32,1% жшки; р>0,05), робiтничi професп були найбiльш рвдшсно! категорiею (вщповвдно 16,5% i 18 13,4% жшки; р>0,05).

Вивчення психометричних шкал БР1 показало (табл.), що частота високо! депресивносп у респонденток з безплвддям виявилась нижчою у 8,5 раза (р<0,001), нж у фертильних пацiенток. А ось частота високо! комушкабельносп, екстраверси i маскулiнностi в групi Б, навпаки, iстотно перевищувала таку в груш Ф: в 1,7 раза (р<0,03), в 1,8 (р<0,002) i в 4,2 (р<0,02) вiдповiдно.

Порiвняльний аналiз профiлей особистостi груп Б1 i Б2 виявив, що при вторинному безплiддi частiше, нiж при первинному вiдзначались низька спонтанна агресившсть (у 1,8 раза, р<0,007) та низька сором'язливкть (в 6,1, р<0,03), а при первинному - висока вщкрипстъ (в 1,8 раза, р<0,04) та висока емоцiйна лабiльнiсть (в 2,4, р<0,007).

У вторинно безплвдних пацiенток з дiтьми в порiвняннi з такими без дiтей в 3,1 раза часпше зустрiчалася висока невротичность (р<0,02), в 4,3 частше низька екстраверсiя (р<0,04), а у пащенток без дней - в 3,4 раза часпше вiдмiчена висока комушкабельшсть (р<0,002) та в 1,4 - низька спонтанна агресившсть (р<0,04). Профшь особистостi респонденток групи Б2д не мав значних вiдмiнностей ввд профiлю фертильних пацiенток i мало в^^знявся ввд показник1в ж1нок з первинним безплвддям. А ось жшки групи Б2н демонстрували найнижчу невротичшсть, мiнiмальну спонтанну агресивнiсть, найвищу комушкабельшсть i найнижчу iнтроверсiю i емоцшну лабiльнiсть серед ж1нок усiх дослвджуваних вибiрок. Такий профiль вiдповiдае високш маскулiнностi, i, дiйсно, кожна четверта жшка дано! групи мала даний психотип. У жшок груп Б2д i Ф вiн спостерiгався в поодиноких випадках -вiдповiдно в 5,6 i 8,7 рази рiдше, шж у вибiрцi Б2н (див. табл.).

Узагальнюючи результати дослвдження особистiсного профшю пащенток з безплвддям, в першу чергу слад ввдзначити низьку частоту виражено! депресивностi, яка виявлена в поодиноких випадках - 2,9 % проти 24,6 % у фертильних пащенток (вщношення шанав ВШ = 9,6; 95% Д1 5,3-14,0). Тобто, безплщним пацiенткам були бiльшою мiрою властивi життерадiснiсть, енергiйнiсть i шдприемливють, гнучк1сть i багатостороннiсть психiки, невимушешсть у мiжособистiсних вiдносинах, впевненiсть в сво!х силах, успiшнiсть у виконанш рiзних видiв дiяльностi, що вимагають активностi, ентузiазму i рiшучостi.

До особливостей iнфертильних ж1нок слiд також зарахувати досить низьку iнтроверсiю, що характерно для оаб активних, честолюбних, що прагнуть до суспiльного визнання, лiдерства, не мають труднощiв у встановленш контактiв, охоче беруть на себе керiвнi ролi у взаеминах з оточуючими, що волод1ють високою сощальною активнiстю, вмiло оцiнюють взаемини в колективi i використовують шших людей для досягнення сво!х

власних цшей.

Висок1 значения шкали товариськосп безплiдних пацiенток свiдчать за властиву для них виражену потребу в сшлкуванш i постiйну готовнiсть до и задоволення. Так1 iндивiдууми легко сходяться з людьми, мають широке коло друзiв, люблять працювати i вiдпочивати в колективi, активно допомагають ближнiм, беруть активну участь в !х життi.

Ще однiею вiдмiнною особливiстю безплщних ж1нок була тдвищена частота маскулiнного психотипу. Для таких респонденток була характерна псих1чна дiяльнiсть за чоловiчим типом з притаманними 1й смiливiстю, пiдприемливiстю, прагненням до самоствердження, схильнiстю до ризику, швидких, рiшучих дiй без достатнього !х обмiрковувания. 1х iнтереси вузьк1 i практичнi, судження тверезi i реалютичш, в поведiнцi бракуе оригiнальностi. Вони намагалися уникати складних, заплутаних ситуацш, погано розбиралися в iстинних мотивах свое! i чужо! поведiнки, поблажливо ставилися до сво!х слабкостей, були не схильш щодо рефлексп та самоаналiзу, любили чуттевi задоволення.

У доступнш науковiй лiтературi ми не знайшли публiкацiй, що шдтверджують нашi висновки про те, що рiвнi депресивностi, штроверси i фемiнностi у безплщних пацiенток нижчi, а комушкабельносл - вищi, шж у фертильних жшок. Найбiльш близькими до наших висновшв е результати дослщження М. Bidzan et а1. (2011) [6], зпдно з якими спроможнiсть репродуктивное' функцп не мае значимого зв'язку з особистюним профiлем жiнок.

Таблиця

Розподш бально'1 ощнки шкал опитувальника РРГ пащенток цик ив ДРТ, п (%)

Шкала опитувальника БР1 Наявнiсть безплщдя Вид безплщдя Наявнiсть дiтей у груш Б2

група Б, п=103 група Ф, п=107 група Б1, п=36 група Б2, п=67 група Б2н, п=26 група Б2д, п=41

Висока невротичнiсть 45 (43,7) 55 (41,0) 19 (52,8) 26 (38,8) 5 (19,2) 2, 3 22 (53,7)

Низька спонтанна агресивнiсть 68 (66,0) 86 (64,2) 15 (42,7) 52 (77,6)22 24 (92,3)1, 222, 3 27 (65,9)

Висока депресивнiсть 3 (2,9) 111 33 (24,6) - 3 (4,5)" - 3 (7,3)

Висока драпвливють 37 (35,9) 33 (24,6) 17 (47,2)1 20 (29,9) 6 (23,1) 14 (34,1)

Висока комунiкабельнiсть 40 (38,8)1 31 (23,1) 12 (33,3) 28 (41,8)1 18 (69,2)11:, 2, 33 9 (22,0)

Низька врiвноваженiсть 48 (46,6) 65 (48,5) 19 (52,8) 29 (43,3) 9 (34,6) 21 (51,2)

Низька реактивна агресившсть 58 (56,3) 58 (43,3) 19 (52,8) 39 (58,2) 18 (69,2) 1 21 (51,2)

Низька сором'язливють 22 (21,4) 19 (14,2) 2 (5,6) 20 (29,9)1, 2 8 (30,8) 2 12 (29,3)2

Висока вщкрипсть 45 (43,7) 44 (32,8) 22 (61,1)1 23 (34,3)1 6 (23,1) 2 17 (41,5)

Висока iнтроверсiя 30 (29,1)п 57 (53,0) 7 (19,4)п 23 (34,3)1 3 (11,5)", 3 21 (51,2)2

Висока емоцшна лабiльнiсть 33 (32,0) 45 (33,6) 19 (52,8) 15 (22,4)2 3 (11,5) 22 12 (29,3)

Висока маскулiннiсть 13 (12,6)! 4 (3,0) 5 (13,9)1 8 (11,9)1 6 (23,1)ш 2 (4,9)

Примiтка: п, 111 - значимють рiзницi вщносно показника жшок групи Ф; 2, 22, 222 -групи Б1; 3, 33, 333 - групи Б2д вiдповiдно р<0,05, р<0,01 и р<0,001 (%2- критерiй i точний критерш Фiшера).

Висновки

Полiпшения емоцшно-мотивацшно! сфери особистосп потребують бiльшою мiрою фертильнi жшки. Профiль особистостi пацiенток з безплщдям е неоднорщним. На тлi первинного безплщдя частiше спостерiгаеться пiдвищена спонтанна агресившсть, у таких пацiенток тдвищений рiвень психопатизацп, що створюе передумови для iмпульсивноl поведiнки, з вщсутшстю соцiальноl конформностi, з поганим самоконтролем, з невмшням

або небажанням стримувати задоволення сво1х бажань. Так ж1нки б1льш сором'язлив1 i вщкрип, тобто бiльш схильнi до стресового реагування на звичайнi житв ситуацп за пасивно-оборонним типом, бшьш тривожнi, скутi, невпевненi, високо самокритичш, часто вiдчувають труднощi в сощальних контактах i при цьому прагнуть до довiрливо-вiдвертоl взаемоди з оточуючими людьми. Все це поеднуеться з високою емоцiйною лабiльнiстю, що вказуе на частi коливання настрою, тдвищену збудливiсть, дратiвливiсть, недостатню саморегуляцш. Так жiнки мають тонку духовну оргашзащею, чутливi, вразливi, з художнiм сприйняттям навколишнього, зануренi в фантази, вiршi i музику. Реальне життя легко 1х ранить.

Особливим е психотип безплщних жiнок, в анамнезi яких при наявносп вагiтностей вiдсутнi пологи. 1х особистiсний профiль виглядае досить гармонiйним: товариськ1 неагресивнi екстраверти з низьким рiвнем невротичностi i емоцшно! лабiльностi. I тiльки висока частота маскулинного психотипу певною мiрою кореспондуеться з репродуктивними проблемами цих пащенток.

Наявшсть дiтей тiснiше асоцшеться з особливостями особистосп, нiж фактор безплщдя.

Лiтература

1. Адамов ММ. Психологическая характеристика женщин, у которых для лечения бесплодия использовали вспомогательные репродуктивные технологии. Здоровье женщины. 2012; 8: 198-200.

2. Гарданова ЖР. Тревожно-депрессивные расстройства у женщин в программе эксткорпорального оплодотворения. Вестник ОГУ. 2006; 12: 171-177.

3. Федина ЛП. Исследование индивидуально-психологических особенностей бесплодных супружеских пар, вступивших в протоколы экстракорпорального оплодотворения. Вестник МГГУ им. М.А. Шолохова. 2011; 1: 103-108.

4. Шлемкевич АМ, Вдовиченко СЮ. Пограничные психические расстройства у пациенток в процессе лечения бесплодия методами вспомогательных репродуктивных технологий. Здоровье женщины. 2009; 6:187-189.

5. Ясюкевич ЮВ, Уразаев АМ, Берестнева ОГ, Шелехов ИЛ, Миненко ЛИ, Шабанов ЛВ. Развитие личностной сферы женщины как субъекта репродуктивного поведения в современной системе социальных ролей. Вестник ТГПУ. 2009; 11: 120-125.

6. Bidzan M, Podolska M, Bidzan L, Smutek J. Personality traits and the feeling of loneliness of women treated for infertility. Ginekol Pol. 2011; 82(7):508-13.

7. Chu K, Zhang Q, Han H, Xu C, Pang W, Ma Y, Sun N, Li W. A systematic review and meta-analysis of nonpharmacological adjuvant interventions for patients undergoing assisted reproductive technology treatment. Int J Gynaecol Obstet. 2017 Dec;139(3):268-277. doi: 10.1002/ijgo. 12310.

8. Girard E, Galani V, Toma S, Streuli I. Psychological distress and infertile couple : a global approach. Rev Med Suisse. 2017 Feb 8;13(549):371-374.

9. Haemmerli Keller K, Alder G, Loewer L, Faeh M, Rohner S, von Wolff M. Treatment-related psychological stress in different in vitro fertilization therapies with and without gonadotropin stimulation. Acta Obstet Gynecol Scand. 2018 Mar;97(3):269-276. doi: 10.1111/aogs.13281.

10. Karlidere T1, Bozkurt A, Ozmenler KN, Ozsahin A, Kucuk T, Yetkin S. The influence of emotional distress on the outcome of in-vitro fertilization (IVF) and/or intracytoplasmic sperm injection (ICSI) treatment among infertile Turkish women. Isr J Psychiatry Relat Sci. 2008;45(1):55-64.

11. Lakatos E, Szigeti JF, Ujma PP, Sexty R, Balog P. Anxiety and depression among infertile women: a cross-sectional survey from Hungary. BMC Womens Health. 2017 Jul 24;17(1):48. doi: 10.1186/s12905-017-0410-2.

12. LoGiudice JA, Massaro J. The impact of complementary therapies on psychosocial factors in women undergoing in vitro fertilization (IVF): A systematic literature review. Appl Nurs Res. 2018 Feb;39:220-228. doi: 10.1016/j.apnr.2017.11.025.

13. Neter E, Goren S. Infertility Centrality in the Woman's Identity and Goal Adjustment Predict Psychological Adjustment Among Women in Ongoing Fertility Treatments. Int J Behav Med. 2017 Dec;24(6):880-892. doi: 10.1007/s12529-017-9693-9.

14. Nicoloro-SantaBarbara JM, Lobel M, Bocca S, Stelling JR, Pastore LM. Psychological and emotional concomitants of infertilitydiagnosis in women with diminished ovarian reserve or anatomical cause of infertility. Fertil Steril. 2017 Jul;108(1):161-167. doi: 10.1016/j.fertnstert.2017.05.008.

15. Omidvar S, Faramarzi M, Hajian-Tilak K, Nasiri Amiri F. Associations of psychosocial factors with pregnancy healthy life styles. PLoS One. 2018 Jan 25;13(1):e0191723. doi: 10.1371/journal.pone.0191723.

16. Oti-Boadi M, Oppong Asante K. Psychological health and religious coping of Ghanaian women with infertility. Biopsychosoc Med. 2017 Jul 12;11:20. doi: 10.1186/s13030-017-0105-9.

17. Rockliff HE, Lightman SL, Rhidian E, Buchanan H, Gordon U, Vedhara KA. A systematic review of psychosocial factors associated with emotional adjustment in vitro fertilization patients./ Hum Reprod Update. 2014; 20 (4): 594-613.

18. Salih Joelsson L, Tyden T, Wanggren K, Georgakis MK, Stern J, Berglund A, Skalkidou A. Anxiety and depression symptoms among sub-fertile women, women pregnant after infertility treatment, and naturally pregnant women. Eur Psychiatry. 2017 Sep;45:212-219. doi: 10.1016/j.eurpsy.2017.07.004.

19. Sominsky L, Hodgson DM, McLaughlin EA, Smith R, Wall HM, Spencer SJ. Linking Stress and Infertility: A Novel Role for Ghrelin. Endocr Rev. 2017 Oct 1;38(5):432-467. doi: 10.1210/er.2016-1133.

20. Volgsten H, Ekselius L, Poromaa IS, Svanberg AS. Personality traits associated with depressive and anxiety disorders in infertile women and men undergoing in vitro fertilization treatment. Acta Obstet Gynecol Scand. 2010; 89 (1): 27-34.

21. Yamanaka-Altenstein M, Henrich E, Heinrichs N. Motivational Goals and Couple Relationship Quality in a Sample of Individuals with Infertility. Psychother Psychosom Med Psychol. 2017 Dec;67(12):514-524. doi: 10.1055/s-0043-109019.

References

1. Adamov MM. Psychological characteristics of women who used auxiliary reproductive technologies for the treatment of infertility. Women's health. 2012; 8: 198-200.

2. Gardanova ZR. Anxious-depressive disorders in women in the program of extracorporeal fertilization. Bulletin of the OSU. 2006; 12: 171-177.

3. Fedina LP. Investigation of the individual psychological characteristics of infertile couples who entered into the protocols of in vitro fertilization. Bulletin of MSGU after them. M.A. Sholokhov. 2011; 1: 103-108.

4. Shlemkevich AM, Vdovichenko SY. Borderline mental disorders in patients in the process of infertility treatment by methods of assisted reproductive technologies. Women's health. 2009; 6: 187-189.