CC BY
26КЛ1Н1ЧНА МЕДИЦИНА
УДК 618.146-006.5-07-084
DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.3267326
О. М. Носенко, С. В. Юрченко
РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛ1З ЕФЕКТИВНОСТ1 Л1КУВАННЯ НЕАТИПОВО1 Г1ПЕРПЛАЗП ЕНДОМЕТР1Я У БЕЗПЛ1ДНИХ Ж1НОК
Одеський нацiональний медичний ушверситет
Summary. Nosenko Ye. N., Yurchenko S. V. RETROSPECTIVE ANALYSIS OF THE EFFECTIVENESS OF ENDOMETRY NON-ATYPICAL HYPERPLASIA TREATMENT IN INFERTILE WOMEN. - Odessa National Medical University; e-mail: [email protected]. Endometrial hyperplasia is the main form of hyperproliferative diseases of the uterine mucosa and the most common benign pathology of the uterus in women of different age groups. The basis of the pathology is the changes in the glandular-stromal relationship, the function and morphology of the endometrium, the effects of gonadotropin-rillsing-hormone (GnRH), gonadotropins and sex steroids on the subcellular level, or monoclonal growth of genetically modified glands. The effect of treatment is often incomplete or temporary, there is a tendency towards a recurrent course of EH, the disease progresses with the development of precancerous forms of pathology. Objective: to study the factors that increase the risk of ineffective treatment and relapse of proliferative diseases of the endometrium. Materials and methods: case histories of 96 reproductive age patients (group I) who reffered for infertility treatment, and 30 conditionally gynecologically and somatic healthy women (group K). The complaints, gynecological, obstetric, somatic, allergic and infectious anamnesis have been studied in detail, evaluated anthropometric data. All patients in group I performed hysteroscopy on the 22 day of MC with subsequent histological examination of endometrial specimens. In all cases the diagnosis was confirmed histologically. Results: The average age of infertile patients with EH -31-35 years (42.71%); high frequency of chronic adnexitis (73,96%, p <0,01), uterine leiomyomas (45,83%, p <0,01), genital endometriosis (17,71%, p <0,02), erosion of the cervix (26.04%, p> 0.05). Infertility in 40.63% of women is primary and in 59.38% - secondary; a high frequency of medical abortions (45.83%, p <0.01), involuntary abortions (13.54% (p <0.04), ectopic pregnancies (11.46%, p <0.05), a 2.7 times increase in the average the number of pathological births (p <0,05). Treatment of EH in women with infertility is ineffective in 10.42% of cases. Pregnancy in these group of women after the end of treatment during the year occurs in 25.00% of cases Conclusion: The results obtained show the advantages of hormonal treatment of EH with aGnRH and the need to develop more effective treatment options, taking into account the ppatients' body weight.
Key words: hyperproliferative diseases of the uterus, gonadotropin-hormone release agonists, infertility.
Реферат. Носенко Е. Н., Юрченко С. В. РЕТРОСПЕКТИВНЫЙ АНАЛИЗ ЭФФЕКТИВНОСТИ ЛЕЧЕНИЯ НЕАТИПИЧНОЙ ГИПЕРПЛАЗИИ ЭНДОМЕТРИЯ У БЕСПЛОДНЫХ ЖЕНЩИН Гиперплазия эндометрия - основная форма гиперпролиферативных заболеваний слизистой матки и наиболее частая доброкачественная патология матки у женщин разных возрастных групп. В основе патологии лежат изменения железисто -стромальных взаимоотношений, функции и морфологии эндометрия, действия гонадотропин-рилизинг-гормональных (ГнРГ), гонадотропинов и половых стероидов на субклеточном уровне или моноклональное разрастания генетически измененных желез. Эффект от лечения часто оказывается неполным или временным, наблюдается тенденция к
© Е. Н. Носенко, С. В. Юрченко
рецидивирующему течению патологии, заболевание прогрессирует с развитием предраковых форм. Цель: изучить факторы, повышающие риск неэффективности лечения и рецидивирующего течения пролиферативных заболеваний эндометрия. Материалы и методы: истории болезней 96 пациенток репродуктивного возраста (группа I), обратившихся по поводу лечения бесплодия и 30 условно гинекологически и соматически здоровых фертильных женщин (группа К). Детально изучены жалобы, гинекологический, акушерский, соматический, аллергологический и инфекционный анамнез, антропометрические данные. Всем пациенткам I группы и была выполнена гистероскопия на 22-й день МЦ с последующим гистологическим исследованием образцов эндометрия. Во всех случаях диагноз был подтвержден гистологически. Результаты: средний возраст бесплодных пациенток - 31-35 лет (42,71%); отмечена высокая частота хронического аднексита (73,96%, р <0,01), миомы матки (45,83%, р <0,01), генитального эндометриоза (17,71%, р <0,02), эрозии шейки матки (26,04%, р> 0,05). Бесплодие у 40,63% женщин первично и в 59,38% - вторично; характерна высокая частота медицинских абортов (45,83%, р <0,01), самопроизвольных абортов (13,54% (р <0,04), внематочной беременности (11,46%, р <0,05), увеличение числа патологических родов в 2,7 раза (р <0,05). Лечение заболеваний ендометрия у женщин с бесплодием является неэффективным в 10,42% случаев. Беременность у женщин этой группы после окончания лечения в течение года наступает в 25,00% случаев. Вывод: Полученные результаты показывают преимущества по использованию для лечения заболеваний эндометрия аГнРГ и необходимость разработки более эффективных способов лечения с учетом массы тела пациенток.
Ключевые слова: гиперпролиферативные заболевания слизистой матки, агонисты гонадотропин-релизинг гормона, бесплодие.
Реферат. Носенко О. М., Юрченко С. В. РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛ1З ЕФЕКТИВНОСТ1 Л1КУВАННЯ НЕАТИПОВО1 ГШЕРПЛАЗП ЕНДОМЕТР1Я У БЕЗПЛ1ДНИХ Ж1НОК. Гiперплазiя ендометрш - основна форма гiперпролiферативнiх захворювань слизово! матки i найбшьш поширена доброяшсна патолопя матки у жшок рiзних вшових груп. В основi патологи лежать змши железисто-стромальних взаемовщношень, функцп i морфологи ендометрш, ди гонадотропин-рилiзинг-гормональних (ГнРГ), гонадотропишв i статевих стерощв на субклтгинному рiвнi або моноклональне розростання генетично змiнених залоз. Ефект вщ лiкування часто бувае невоним або тимчасовим, спостертаеться тенденщя до рецидивуючого протiкання патологи, захворювання прогресуе з розвитком передракових форм. Мета: вивчити фактори, що тдвищують ризик неефективностi лiкування i рецидивуючого пропкання пролиферативних захворювань ендометрiю. Матерiали i методи: ютори хвороби 96 пащенток репродуктивного вiку (група I), яш звернулися з приводу л^вання безплiддя i 30 умовно пнеколопчно i соматично здорових фертильних жшок (група К). Детально вивченi жалоби, гiнекологiчний, акушерський, соматичний, алергологiчний i iнфекцiйний анамнез, антропометричнi данi. Вам пащенткам I групи була виконана гистероскотя на 22-й день МЦ з послвдуючим гiстологiчним дослiдженням зразшв ендометрiю. У всiх випадках дiагноз був пiдтверджений гiстологiчно. Результати: середнш вiк безплвдних пацiенток -31-35 рошв (42,71%); вiдмiчена висока частота хрошчного аднекситу (73,96%, р <0,01), мюми матки (45,83%, р <0,01), гениального ендометрiозу (17,71%, р <0,02), ерози шийки матки (26,04%, р> 0,05). Безплщдя у 40,63% жшок первинно i у 59,38% - вторинно; характерна висока частота медичних аборпв (45,83%, р <0,01), самовтних абортiв (13,54% (р <0,04), позаматочно! вагiтностi (11,46%, р <0,05), зб№шення числа патологiчних пологiв у 2,7 рази (р <0,05). Лшування захворювань ендометрш у жшок з безплщдям е неефективним у 10,42% випадшв. Ваптшсть у жiнок цiеl групи тсл зак1нчення лiкування впродовж року настае у 25,00% випадк1в. Вивод: Отриманi результати показують переваги з використання для лiкування захворювань ендометрш аГнРГ i необхiднiсть розробки бшьш ефективних способiв лiкування з урахуванням маси тiла пацiенток.
Ключовi слова: гiперпролiферативнi захворювання слизово! матки, агошсти гонадотропiн-релiзiнг гормону, безпл1ддя.
Вступ. Гшерпластичш процеси ендометрiя (ГПЕ) до тепершнього часу залишаються важливою медико-сощальною та економiчною проблемою суспiльства, актуальшсть яко! визначаеться, в першу чергу, зростанням дано! патологи, схильнiстю до рецидивуючого перебiгу, а також високим ризиком !х мал^шзаци [7]. Вщповщно до сучасних уявлень, ГПЕ розглядають як фоновий процес для розвитку раку ендометрiя (РЕ), а рецидивний ГПЕ визначають як «клшчний» передрак [3, 4]. Незважаючи на досить великий клшчний досвiд терапи ГПЕ, ефект ввд лiкування часто виявляеться неповним або тимчасовим, спостерiгаеться тенденщя до рецидивуючого перебiгу ГПЕ, захворювання прогресуе з розвитком передракових форм патологи [5, 6]. Частота виникнення рецидиву гшерплази ендометрiя у жшок репродуктивного вiку пiсля гормонально! терапи, за даними рiзних авторiв, рееструеться у 15,0% - 30,0% [7, 8], протягом 5 рок1в досягае в середньому ввд 20,0% до 60, 0% [9]. Ввдомо, що ожирiння i асоцiйованi з ним метаболiчнi розлади е одним з ютотних факторiв ризику прогресування ГПЕ в рак ендометрiя [10, 11, 12]. У пащенток репродуктивного вшу з ожиршням частота рецидивного переб^ ГПЕ пiсля гормонально! терапi! досягае 45,4 - 64,3% [13,14]. Особлива роль ГПЕ в розвитку онколопчних захворювань ендометрiя визначае необхiднiсть вивчення факторiв, що пiдвищують ризик неефективносп лiкування i рецидивного перебiгу пролiферативних захворювань ендометрiя.
Гiперплазiя ендометрiя - основна форма гiперпролiферативних захворювань слизово! матки й найбiльш часта доброяшсна патологiя матки у ж1нок рiзних вiкових груп [28-30], в основi яко! лежать змiни залозисто-стромальних взаемоввдносин, змiни функцi! й морфологi! ендометрiя втратою координацi! м1ж залозистим i стромальним компонентами, обумовленою порушеннями апоптозу, ди гонадотропiн-рiлiзiнг-гормоннiв (ГнРГ), гонадотропiнiв та статевих стерощв на субклiтинному рiвнi або моноклональним розростанням генетично змшених залоз [31].
Серед жiнок репродуктивного вщу з безплiддям гiперпластичнi процеси ендометрiя зустрiчаються до 50% випадшв i приводить до порушень репродуктивно! функцi! [35]. При цьому репродуктивна функцiя пiсля лiкування реалiзуеться лише в 27% випадшв [36]. Особлива роль НГЕ в розвитку безплвддя визначае необхвдшсть вивчення факторiв, що шдвищують ризик неефективностi лiкування i рецидивного перебiгу пролiферативних захворювань ендометрiя.
1снуе багато вiдомих факторiв ризику розвитку ЕГ, таких як ожиршня, екзогенш естрогени, гiперандрогенiзм, вiдсутнiсть ваптностей, анамнез дiабету та гiпертензi!. Ожиршня е добре вщомим фактором ризику розвитку гiперпролiферацi! ендометрiя [4, 5]. У женщин репродуктивного возраста ожирение в рамках МС является одной из наиболее частых причин ановуляторного бесплодия, невынашивания беременности на ранних сроках. Частота данной патологии составляет примерно 30-35% в структуре нарушений репродуктивной функции и до 70% среди пациенток с рецидивирующими гиперпластическими процессами эндометрия [6]. Жшки з тдвищеною масою тша мають щдвищений рiвень ендогенних естрогенiв у зв'язку з перетворенням андростендiону в естрон в периферiйнiй жировiй тканини [2]. Продукцiя цих естрогенних субстанцш, пов'язаних з к1льк1стю жирово! тканини, може бути суттевим джерелом естрогешв у ж1нок, як1 страждають на ожиршня. Таке збшьшення циркулюючих естрогешв мае локальний вплив на ендометрш, що призводить до його пролiферацi!, розвитку ендометрiально! гiперплазi!, а в деяких випадках - до раку ендометрiя [3]. Запобiгання та лжування ожирiння як ключового фактора розвитку резистентносп до iнсулiну може знизити не тшьки частоту злояк1сних патологш ендометрiя, а й частоту доброяшсних патологiй та злояк1сно! трансформацi! [1].
Зв'язок мiж ЕСа i ожиршням залишаеться неясним, але запропоновано три можливi механiзми [3]: По-перше, жшки з ожиршням мають бшьш високий рiвень циркулюючого естрогену в результал периферичного перетворення андрогенiв у жирову тканину до естрогенiв, таких як естрадюл i естрон. По-друге, жшки з ожиршням мають тдвищену продукцш адипокiнiв, а саме лептину та адипонектину, з жирово! тканини, яка, як було показано, стимулюе раковi клiтини, бере участь у ангюгенез^ клiтинному апоптозi, клiтиннiй iнвазивностi та створюе прозапальний стан продукування цитошшв, таких як iнтерлейкiни 6 i 12, i фактор некрозу пухлини альфа. По-трете, ожирiння призводить до розвитку гшершсулшемп, що виникае внаслiдок хрошчно! резистентностi до iнсулiну, що
пов'язано зi складними молекулярними змiнами та взаeмодiями, що сприяють утворенню пухлини.
Складнiсть i неоднорiднiсть патогенезу захворювання, рiзноманiтгя у тлумаченнях окремих його ланок, неоднозначнють тактичних пiдходiв (з/без урахування iндивiдуальних особливостей гормональних зрушень) створюють певнi труднощi у виборi патогенетично обгрунтованого лiкування, особливо гормонально! терапп, що викликае неабиякi труднощi в лiкуваннi. Саме цими обставинами зумовлений пiдвищений науковий i практичний iнтерес до дано! проблеми [1].
Не пльки ступiнь ожирiння, але й розподiлення жирово! тканини в органiзмi ж1нки -важливi фактори, яш впливають на стан репродуктивно! системи. У жiнок з ожиршням по абдомiнальному типу частiше, чим у популяцп, зустрiчаються гiперандрогенiя, гiперiнсулинемiя, iнсулiнорезистентнiсть, зниження секс-стеро!дзв'язуючого глобулiну (ССЗГ). Все це - як ланки одного ланцюгу подш, що призводять до порушення процесу овуляцп при ожиршш, i, внаслiдок цього, до зб№шення стрiчаемостi гiперпластичних процесiв ендометрш, раку ендометрш, раку яечник1в, злояшсного протiкання ендометрiозу [6].
Матерiал та методи дослщження
Ретроспективно вивчено ¡сторИ хвороб 96 пащенток групи I з НГЕ репродуктивного в^, яш звернулися з приводу лiкування безплщдя, та 30 умовно гiнекологiчно та соматично здорових, плвдних ж1нок групи К. У обстежених пащенток детально вивчено скарги, пнеколопчний, акушерський, соматичний, алергологiчний та iнфекцiйний анамнез. Оцшеш антропометричнi данi. Всiм пацiенткам групи I була виконана гiстероскопiя на 22-й день МЦ з наступним гiстологiчним дослiдженням зразк1в ендометрiя. У вах випадках дiагноз НГЕ був шдтверджений гiстологiчно.
Вибiрковi данi ощнювалися за кiлькiсною, номiнальною та ранжированою шкалами. Одержанi результати обробляли на ЕОМ типу 1ВМ РС iз застосуванням пакету програм Statistica 6.0 та Бюстат i методiв аналогично! статистики: за допомогою вибiркового методу ощнювали параметри генерально! сукупностi за даними вибiрки; за допомогою статистичних критерпв визначали правомочнiсть висунутих гшотез: t-критерiй застосовували для порiвняння середшх значень незалежних вибiрок та зв'язаних (залежних) вибiрок; х2-критерш - для аналiзу спряження ознак, порiвняння частот подш; кореляцшний аналiз - для вивчення стохастично! залежностi м1ж показниками.
Результати та Ух обговорення
Вiк обстежених ж1нок коливався вiд 21 до 41 року i в середньому склав: у групi Р 31,96±0,48 рок1в, у контрольнiй груш - 30,63±0,79 (р>0,05). Серед безплщних пацiенток з НГЕ переважали жшки вiково! категорi! 31-35 рок1в (42,71%), жшки у вiцi до 25 рошв зустрiчалися в 5,13 рази рвдше (р<0,01).
Вивчення соцiального статусу обстежених пащенток показало, що найбшьш часто серед жшок, що страждають на НГЕ, зустрiчалися службовцi (59,38±0,79%). Домогосподарки (34,38±0,60%) були представленi рвдше в 1,73 рази (р<0,01), робгтнищ (6,25±0,26%) - у 9,50 (р<0,01). Розподiл даного показника в групах обстеження не мав достовiрних вщмшностей.
Дослiдження антропометричних даних ж1нок груп при порiвняннi з контрольною групою показало, що для пацiенток з НГЕ була характерна бтша маса тша на 8,13% (66,21±1,23 проти 61,23±1,31 кг, р<0,01). У груш з НГЕ 33 (34,38%) жшки мали 1МТ понад 25 кг/м2, тодi як в контрольнiй груш - лише 4 (13,33%, р<0,03), що й зумовило середне тдвищення 1МТ в групi з НГЕ порiвняно з групою К1 на 9,61% (24,48±0,46 проти 22,33±0,47 кг, р<0,01).
Середнiй вiк менархе, склав в I груш 12,92±0,17, у контролi - 12,73±0,16 рок1в (р>0,05). Розподiл даного показника за вшовими категорiями не мав характерних особливостей у групах обстеження.
Середня тривалiсть менструально! кровотечi (5,27±0,13 проти 5,10±0,10 днiв, р>0,05) i тривалють МЦ (27,73±0,26 проти 28,10±0,10 дшв, р>0,05) у пацiенток обстежених груп достовiрно не розрiзнялася. Однак шльшсть пацiенток з тривалiстю менструацi! понад 5 дшв серед жшок з НГЕ (38,54±0,64%) була б№ше, тж така серед ж1нок контрольно! групи (6,67±0,48%) у 5,78 рази (р<0,01). Кiлькiсть МЦ на рiк у груш Р достовiрно перевищувала таку в контролi (13,29±0,14 проти 12,99±0,04, р<0,05).
Найбшьш вираженими були вiдмiнностi, що стосуються характеру менструацш за к1льк1стю втрачаемо! кровi i вираженостi больового синдрому. У пащенток з НГЕ ряст менструацi! зустрiчалися в 2,66 рази часпше (35,42±0,61 проти 13,33±0,68%, р<0,03), помiрнi - у 1,28 рази рщше (62,50±0,81 проти 80,00±1,65%, р<0,03), скуднi - в 4,81 рази рвдше (2,08±0,15 проти 10,00±0,59%, р<0,05), тж у контрольнiй групi. Болсн менструацi! рееструвалися в 2,14 рази часпше у безплiдних пацiенток з НГЕ, шж у здорових жшок (42,71±1,65 проти 20,00±0,83%, р<0,03). У 25,00±0,51% ж1нок I групи були виявлеш нерегулярнi менструацп, р<0,01.
Середнш вiк початку статевого життя у обстежених жшок склав в груш Р 18,88±0,20, в контрольнiй - 18,17±0,29 рок1в (р<0,05).
Аналiз анамнестичних даних обстеження ж1нок на наявшсть урогенiтальних iнфекцiй показав, що найбшьш часто НГЕ супроводжували урогенiтальний хламщоз (20,83±0,47%, р<0,01), уреаплазмоз (21,88±0,48%, р<0,01) i цитомегаловiрусна iнфекцiя (27,08±0,53%, р<0,01). З приводу бактерiального вагiнозу отримували лiкування 13,54±0,38% ж1нок з НГЕ (р<0,04).
У структурi гiнекологiчно! патологи у пащенток з НГЕ рееструвалися хрошчний аднексит (73,96±0,88%, р<0,01), лейомiома матки (45,83±0,69%, р<0,01), генiтальний ендометрiоз (17,71±0,43%, р<0,02), ектопiя шийки матки (26,04±0,52%, р>0,05).
Акушерсько-гiнекологiчнi операцп, апендектомп та тонзилектоми в анамнезi хворих групи Р i контролю зустрiчалися з достовiрно однаковою частотою.
Частота шфекцшних захворювань дитячого вiку i соматична захворюванiсть у групi Р i в К1 також не мали статистично значущих вiдмiнностей.
Дослiдження даних, що характеризують стан репродуктивно! функцп в групах спостереження, показало, що в груш з НГЕ безплщдя було первинним у 39 (40,63±0,65%) жшок i вторинним - у 57 (59,38±0,79%). Середня тривалiсть безплщдя склала 4,60±0,37 рок1в.
Стимуляцiю овуляцп кломiфен-цитратом в анамнезi отримували 58,33±0,78% жiнок з НГЕ; з метою преграввдарно! подготовки комбiнованi оральнi контрацептиви - 37,50±0,63% i метформiн - 31,25±0,57 %; шсемшацп спермою чоловжа - 30,21±0,56%; допомiжнi репродуктивнi технологи - 12,50±0,36%; резекцiя яечник1в проводилася у 13,54±0,38% пацiенток, ввдновлення прохщносп труб - у 8,33±0,30%, сальтнгоектоми - у 13,54±0,38%.
К1льк1сть валтностей в групi з НГЕ i контролi не мала достовiрних вщмшностей (1,56±0,15 проти 1,47±0,11%). При НГЕ шльшсть жiнок з медичними абортами (45,83±0,69%) перевищувала таку в контролi (13,33±0,68%) у 3,44 рази (р<0,01), а середне число штучних аборпв було в 1,40 рази бтше (1,40±0,08 проти 1,00±0,00, р<0,01). Слщ зазначити, що у 12,50±0,36% пащенток з НГЕ ваптносп були представлен тiльки медичними абортами. 13,54±0,38% (р<0,04) ж1нок з НГЕ мали в анамнезi мимовiльнi аборти, середне число яких склало 1,38±0,07. Кiлькiсть пащенток з пологами в анамнезi в груш з НГЕ було менше в 2,18 рази (45,83±0,69% проти 100±0,00%, р<0,01), при цьому середня шльшсть полопв в обстежуваних групах не в^^знялася (1,24±0,05 проти 1,33±0,09), тодi як середня к1льк1сть патолопчних пологiв у жiнок з НГЕ достовiрно перевищувала таку в контролi в 2,7 рази (0,27±0,05 проти 0, 10±0,06, р<0,05). У 11,46±0,35% жiнок з НГЕ вагiтностi були позаматковими (р<0,05).
З приводу НГЕ тсля гiстероскопi! i вишкрiбання ендометрiя пацiентки отримували гестагени у 47(48,96±0,72%) випадках i аГнРГ - у 49(51,04±0,73%) протягом 6 мiсяцiв. При контрольнш пстероскопп через 6 мюящв лiкування було неефективним у 10 (10,42±0,33%) жiнок, серед яких лише у 1(2,04±0,21%) з 49 пащенток з НГЕ, як отримували агошсти ГнРГ, та у 9 (19,15±0,64%) з 47, як1 отримували гестагени (р<0,01). У ж1нки з неефективним л^ванням аГнРГ спостерiгалася надлишкова маса тша. З 9 ж1нок з неефективним л^ванням гестагенами к1льк1сть пащенток з надлишковою масою (6(33,33±1,40%)) перевищувала таку без надлишково! маси (3(10,34±0,61%) у 3,22 рази (р<0,05).
Через ргк пiсля зак1нчення лiкування тд наглядом залишилося 66 жiнок, яш не завагiтнiли. При контрольному обстежент рецидив захворювання у них виявлений у 9 (14,29±0,28%) випадках, в яких л^вання проводилося гестагенами (р<0,01). Серед 9 жiнок з рецидивом НГЕ через р1к пiсля л^вання гестагенами 3(14,29±0,84%) з 21 були без надлишково! маси тша i 6(54,55±2,33%) з 11 - з надлишковою масою тша (р<0,02), тобто рецидив НГЕ через ргк тсля зашнчення лiкування рееструвався вiрогiдно часпше у ж1нок з
надлишковою масою тша в 3,82 рази.
Ваптшсть у rpyni Р настала тсля зак1нчення лiкування протягом року у 24 (25,00±0,51%) пацieнток, з яких у 7 (14,89±0,57%) тсля лшування гестагенами i у 2,33 рази часпше при лiкyвання агошстами ГнРГ - у 17(34,69±0,85%), р<0,01. Настання вагiтностi пiсля лiкyвання гестагенами спостершалося частiше у ж1нок без надлишково! маси тiла у 3,72 рази порiвняно з такими з надлишковою (6 (20,69±0,86%) проти 1 (5,56±0,57%), р>0,05), аналогiчно пiсля лiкyвання аГнРГ - частiше у 2,06 рази (14 (41,18± 1,11 %) проти 3 (20,00±1Д9%), р<0,04).
Таким чином, для когорти безплвдних пацieнток з НГЕ характерний вш 31-35 рок1в (42,71%); пiдвищення 1МТ в 1,09 рази (p<0,01); тривалкть менструацп понад 5 днiв (38,54 %, р<0,01); ряснi (35,42%, p<0,03), хворобливi (42,71%, p<0,03) i нерегулярт (25,00%, p<0,01) менструацп; висока частота хрошчного аднекситу (73,96%, р<0,01), лейомюми матки (45,83%, р<0,01), генiтального ендометрюзу (17,71%, р<0,02), ерозй' шийки матки (26,04%, р>0,05).
Безплщдя у 40,63% ж1нок з НГЕ е первинним i у 59,38% - вторинним, середня тривалють його становить 4,60±0,37 рок1в. Для репродуктивного анамнезу пащенток з НГЕ характерна висока частота медичних аборпв (45,83%, р<0,01), мимовiльних абортiв (13,54% (р<0,04), позаматкових вагiтностей (11,46%, р<0,05), збiльшення середнього числа патологiчних полопв в 2,7 рази (р<0,05).
Лшування НГЕ у жшок з безплщдям е неефективним у 10,42% випадшв, серед яких частiше при лшуванн гестагенами порiвняно з агонiстами ГнРГ у 9,39 рази (р<0,01) i у пащенток з надлишковою масою у 3,22 рази (р<0,05). Через рш тсля зашнчення лiкyвання гестагенами рецидив захворювання виявляеться у 14,29% випадшв, часпше у жiнок з надлишковою масою тша в 3,82 рази (р<0,02).
Ваптшсть у жшок з безплщдям з НГЕ тсля зашнчення лiкyвання протягом року настае у 25,00% випадшв, з яких у 2,33 рази (р<0,03) часпше при лшуванш агошстами ГнРГ, шж гестагенами. Настання ваптносп пiсля лшування гестагенами спостерiгаеться частiше у жшок без надлишково! маси тша у 3,72 рази (р>0,05), аГнРГ - часпше у 2,06 (р<0,04).
Отримаш результати ретроспективного дослвдження переконливо показують переваги щодо використання для гормонального л^вання НГЕ аГнРГ та необхiднiсть розробки бiльш ефективних способiв лiкyвання з урахуванням вих1дно! маси тiла пащенток.
Лiтература/References:
1. Гiперпластичнi процеси ендометрш: термiнологiя, етiопатогенез, дiагностика, лiкyвання. Частина 2. Лшування гiперпластичних процесiв ендометрш / Ю.П. Вдовиченко, О.В. Голяновський, 1.В. Лопушан [Електронний ресурс] // Жшоче здоров'я. - 2013. - № 1 (31). Режим доступу: http://www.health-medix.com/articles/anti aging/2012-12-28/woman 1.pdf. 1 [Hyperplastic processes of endometrium: terminology, etiopathogenesis, diagnosis, treatment. Part 2. Treatment of hyperplastic processes of endometrium / Yu.P. Vdovichenko, O.V. Golyanovsky, IVLopushan [Electronic resource] // Women's health. - 2013. -No. 1 (31). Access Mode: http://www.health-medix.com/articles/anti_aging/2012-12-28/woman_1.pdf. 1]
2. Kaya S, Kaya B, Keskin HL, Kayhan Tetik B, Yavuz FA. Is there any relationship between benign endometrial pathologies and metabolic status? J Obstet Gynaecol. 2019 Feb;39(2):176-183. doi: 10.1080/01443615.2018.1469606.
3. Graul A, Wilson E, Ko E, Haggerty AF, Reed H, Koelper N, Kim SH. Conservative management of endometrial hyperplasia or carcinoma with the levonorgestrel intrauterine system may be less effective in morbidly obese patients. Gynecol Oncol Rep. 2018 Sep 12;26:45-48. doi: 10.1016/j.gore.2018.09.001. e-Collection 2018 Nov.2
4. Owuor TO, Reid M, Reschke L, Hagemann I, Greco S, Modi Z, Moley KH. Maternal obesogenic diet induces endometrial hyperplasia, an early hallmark of endometrialcancer, in a diethylstilbestrol mouse model. PLoS One. 2018 May 18;13(5):e0186390. doi: 10.1371/journal.pone.0186390.
5. Wise MR, Jordan V, Lagas A, Showell M, Wong N, Lensen S, Farquhar CM. Obesity and endometrial hyperplasia and cancer in premenopausal women: A systematic review. Am J Obstet Gynecol. 2016 Jun;214(6):689.e1-689.e17. doi: 10.1016/j.ajog.2016.01.175.
6. Ramezanali F, Khalili G, Arabipoor A, Bagheri Lankarani N, Moini A. Relationships between Serum Luteinizing Hormone Level, Endometrial Thickness and Body Mass Index in Polycystic Ovary Syndrome Patients with and without Endometrial Hyperplasia. Int J Fertil Steril. 2016 Apr-Jun;10(1):36-41.
7. Л.А.Озолиня, И.А.Лапина, Е.Б.Болдина Ожирение и его роль в развитии гинекологической патологии. Вестник РГМУ. - 2011. - №2. - C. 30-33 [ L. Ozolina, I. A. Lapina, E. B. Boldin. Obesity and its role in the development of gynecological pathology. Bulletin of the Russian State Medical University, 2011, №2, p. 30-33].
8. Шакирова Е. А., Артымук Н. В. Факторы риска неэффективности лечения и рецидивирующего течения гиперпластических процессов эндометрия у женщин репродуктивного возраста с ожирением. Fundamental аМ Clinical Medicine.2016; 1;1:20-25 [Shakirova E. A., Artymuk N.V. Risk factors for treatment failure and recurrent endometrial hyperplastic processes in women of reproductive age with obesity. Fundamental and Clinical Medicine. -2016; 1; 1: 20-25].
9. Шакирова Е.А., Зотова о.а. Состояние метаболических процессов у женшин репродуктивного возраста с ожирением и гиперпластическими процессами эндометрия. Fundamental and clinical medicine.2016; 1;2:77-82. 3 [Shakirova EA., Zotov O.A. The state of metabolic processes in women of reproductive age with obesity and endometrial hyperplastic processes. Fundamental and clinical medicine.2016; 1; 2: 77-82. 3]
Робота надшшла в редакщю 06.05.2019 року.
Рекомендована до друку на заадант редакцшно! колегй тсля рецензування
УДК 616.36-002.2-074 - 078
DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.3267334
Е. Н. Усыченко1, Ю. И. Бажора1, Е. М. Усыченко1, В. А. Гудзь1, В. А. Мозговая2
ОСОБЕННОСТИ КЛИНИЧЕСКОГО ТЕЧЕНИЯ, БИОХИМИЧЕСКОГО И
ИММУННОГО ОТВЕТА У БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМ ГЕПАТИТОМ СМЕШАННОЙ ЭТИЛОГИИ
1 Одесский национальный медицинский университет;
2КП «Одесская городская клиническая инфекционная больница»
Summary. Usychenko E. N., Bazhora Yu. I., Usychenko E. M., Gudz V. A., Mozgovaya V. A. THE PECULIARITIES OF CLINICAL MANIFESTATIONS, BIOCHEMICAL AND IMMUNE RESPONSE IN PATIENTS WITH CHRONIC HEPATITIS OF MIXED ETIOLOGY. - Odessa National Medical University; Municipal Clinical Infection Hospital; e-mail:The number of patients increases annually, not only with chronic hepatitis C and B, but also patients in whom hepatitis has a mixed etiology. At the same time, the potentiating effect of the association of HBV and HCV with a high risk of developing progressive forms of chronic viral hepatitis and hepatocellular carcinoma is noted. Viral hepatites mixed etiologies are the result of superinfection, less often co-infection with the sequential or simultaneous activity of several hepatotropic viruses. It has been shown that viral mixed hepatitis is more often caused by a combination of HBV + HCV, as well as HCV + HBV + HDV. At the same time, HCV replication is noted in 64% of cases, and HBV replication - in 58% of cases. The objective: to study the immune status and biochemical parameters in patients with chronic hepatitis of mixed etiology (B + C) for a more accurate assessment of the severity of the
© Усыченко Е. Н., Бажора Ю. И., Усыченко Е. М., Гудзь В. А., Мозговая В. А.
