CC BY
2322. Hakenberg O.UrethritisinMenandWomen/ O. Hakenberg, N.Harke, F. Wagenlehner// EuropeanUrologySupplements. - 2017. -Vol. 16, Issue 4. -P.144-148. - DOI: http://dx.doi.org/10.1016/j.eursup.2017.01.002.
23. DiagnosisofCytomegalovirusInfections / S. A. Ross, Z.Novak, S.Pati [etal.] //Infect. Disord.DrugTargets. - 2011. -October, №11 (5). - Р. 466-474.
24. Johnson J. PreventionofMaternalandCongenitalCytomegalovirusInfection / J. Johnson, B.Anderson, R. F.Pass //Clin.Obstet.Gynecol. - 2012. -June, № 55(2). - Р. 521-530.
25. Lebedev KA. Immunogramme in clinical practice.- Moscow: Nauka, 1990.- 224 p.
(Rus.)
Работа поступила в редакцию 07.05.2017 года. Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования.
УДК 618.11:159.923
А. В. Камгнський
ПСИХОЛОГ1ЧН1 ТА СОЦ1АЛЬН1 АСПЕКТИ ПАЦ1СНТОК З БЕЗПЛ1ДДЯМ В ЦИКЛАХ ДОПОМ1ЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГ1Й
Нацюнальна медична aKaAeMia тслядипломно! освгги iM. П.Л. Шупика, м. Кшв, Украша
Summary. Kaminsky A. V. PSYCHOLOGICAL AND SOCIAL ASPECTS OF PATIENTS WITH INFERTILITY IN THE CYCLE OF ASSISTED REPRODUCTIVE TECHNOLOGIES. - P. L. Shchupik National Medical Academy for Post-Graduate Education, Kiev, Ukraine; e-mail:olena@gmail.com. The article analyzes the study of psychological and social aspects of patients with infertility in cycles of assisted reproductive technologies. Under observation it were 233 women who need infertility treatment by ART. The control group K comprised 90 fertile women, who already had children, and applied for pregravid preparation. To assess the psychological and social status, questioning was used, as well as testing on the individual-typological questionnaire, L. N. Sobchik. It is established that the main parameters of the psychological state of infertile female patients of ART programs are close to those of patients with psychosomatic disorders. The indicators of anxiety, lability, sensitivity are 6.5; 4.2; 6.8 points respectively and exceed those in healthy fertile women. Patients with ART programs have increased suspicion, timidity, vulnerability and sensitivity to environmental pressure, pessimism, mood swings and motivational instability with a normal desire for self-assertion, self-confidence and a somewhat aggressive style of interpersonal behavior. Such characteristics indicate a difficulty in adaptation, a neurotic structure of experiences. The findings raise the issue of the need to introduce a complex of professional psychological correction and rehabilitation.
Key words: infertility, auxiliary reproductive technologies, psychological state, individual-typological questionnaire.
Реферат. Каминский А. В. ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ И СОЦИАЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ ПАЦИЕНТОК С БЕСПЛОДИЕМ В ЦИКЛЕ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫХ РЕПРОДУКТИВНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ. В статье проведен анализ изучения психологических и социальных аспектов пациенток с бесплодием в циклах вспомогательных репродуктивных технологий. Под наблюдением находилось 233 женщины, нуждающиеся в лечении бесплодия методами ВРТ. Контрольную группу К составили 90 фертильных женщин, которые уже имели рожденных детей, и обратились для
© Камшський А. В.
предгравидарнои подготовки. Для оценки психологического и социального статуса применяли анкетирование, а также тестирование по индивидуально-типологическим опроснику Л. Н. Собчик. Установлено, что основные параметры психологического состояния бесплодных женщин-пациенток программ ВРТ близки к показателям больных с психосоматическими нарушениями. Показатели тревожности, лабильности, сензитивности составляют 6,5; 4,2; 6,8 баллов соответственно и превышают таковые у здоровых фертильных женщин. У пациенток программ ВРТ отмечается повышенная подозрительность, робость, уязвимость и чувствительность к давлению окружающей среды, пессимистичность, изменчивость настроения и мотивационная неустойчивость при нормальном стремлении к самоутверждению, самоуверенность и несколько агрессивный стиль межличностного поведения. Такие характеристики свидетельствуют о затруднении адаптации, невротической структуре переживаний. Полученные данные поднимают вопрос о необходимости внедрения комплекса профессиональной психологической коррекции и реабилитации.
Ключевые слова: бесплодие, вспомогательные репродуктивные технологии, психологическое состояние, индивидуально-типологический опросник.
Реферат. Камшський А. В. ПСИХОЛОГ1ЧН1 ТА СОЦ1АЛЬН1 АСПЕКТИ ПАЩеНТОК З БЕЗПЛ1ДДЯМ В ЦИКЛАХ ДОПОМ1ЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГИЙ. У статп проведений аналiз вивчення психолопчних та сощальних аспекпв пащенток з безплщдям в циклах допомiжних репродуктивних технологш. Шд спостереженням знаходилося 233 жшки, яш потребували лiкування безплiддя методами ДРТ. Контрольну групу К склали 90 фертильних жшок, як1 вже мали народжених дiтей, i звернулися для передгравидарно! пiдготовки перед запланованою черговою ваптшстю. Для оцiнки психологiчного i соцiального статусу застосовували анкетування, а також тестування за iндивiдуально-типологiчним опитувальником Л. М. Собчик. Встановлено, що основш параметри психологiчного стану безплщних жiнок-пацiенток програм ДРТ близьк1 до показнишв хворих з психосоматичними порушеннями. Показники тривожностi, лабiльностi, сензитивностi складають 6,5; 4,2; 6,8 балiв вщповщно i перевищують так1 у здорових фертильних жшок У пацiенток програм ДРТ вiдмiчаеться пiдвищена пiдозрiлiсть, боязшсть, вразливiсть i чутливiсть до тиску навколишнього середовища, песимiстичнiсть, мiнливiсть настрою i мотивацiйна нестiйкiсть при нормальному прагненш до самоствердження, самовпевненостi i дещо агресивному стилi м!жосо6испсно! поведшки. Так характеристики свiдчать за утруднення адаптацп, невротичну структуру переживань. Отримаш данi пiдiймають питання про необхщшсть впровадження комплексу професшно1 психолопчно1 корекцп та реабштацп.
Ключовi слова: безплщдя, допом!жш репродуктивнi технологи, психолопчний стан, iндивiдуально-типологiчний опитувальник.
Органiзм людини являе цшсну систему, збереження балансу яко! забезпечуеться взаемодiею вах функцiональних систем. Без сумшву, головний мозок залишаеться заключною точкою в будь-якому регуляторному ланцюзг Абсолютна к1льк1сть органно! патологи мае психосоматичний елемент. Можливють негативного впливу психосощального стресу у матерi на можливють заплiднення та розвиток плода залишаеться областю зростаючого наукового штересу. Ц ще1 вперше виникли в 1950-х роках в роботах Селье, який спостерiгав атрофiю яечнишв у щдав, що пiддаються р!зним дратiвливим стимулам [6].
Вважаеться, що р!зш типи дистресу, що включають психосощальний стрес, тривожш розлади, депресш, негативно впливають на зачаття i перебiг вагiтностi [1, 2, 5]. Кр!м того, стрес, спровокований стресовими факторами, знижуе здатнiсть органiзму до адаптацп [8].
Нейрогормональн1 реакци на стрес включають активащю симпатично1 нервово1 системи з послвдовною щдвищеною секрещею катехоламiнiв, явищем, яке отримало набагато менше уваги, шж акгивацiя гiпоталамо-гiпофiзарноl вга. Але давно ведомо, що л!мфо]дш органи сильно iннервуються норадренерпчними нервовими волокнами, i iснуе регуляця !мунно! системи через симпатичну нервову систему та видшення катехоламiнiв на региональному, мiсцевому та системному р!внях. Наприклад, л!мфоцити експресують адренергiчнi рецептори та реагують на
стимуляцию катехоламшами з розвитком сгрес-1ндукованого л1мфоцитозу та виразними змшами в перемщент л1мфоцит1в, кровообиу, прол1ферацй' та виробницта иитоютв [4].
Тютюнопалшня е одним i3 прояв1в психолопчних проблем пащенпв. Ймов1рн1сть проведення успiшного циклу ДРТ в 2 рази вище для пар, що не палять, у порiвняннi з тими, що палять [3, 7].
Все це тдкреслюе необхщшсть професiйноï психологiчноï пiдтримки пащенток програм ДРТ, а також максимального уникнення ятрогенних стрес-iндукованих порушень iмплантацiï в цих програмах.
Метою дослщження стало вивчення психологiчних та сощальних аспектiв пацiенток з безплiддям в циклах допомiжних репродуктивних технологiй.
Mamepim та методи
Пд спостереженням знаходилося 233 жшки групи I, яш потребували лiкування безплщдя методами ДРТ. Уа жiнки були обстеженi в «Клшщ репродуктивних технологiй Украïнського державного шституту репродуктолопв» НМАПО iм. П.Л. Шупика. Контрольну групу К склали 90 фертильних ж1нок, як1 вже мали народжених дiтей, i звернулися для передгравидарно1' пiдготовки перед запланованою черговою вагiтнiстю.
Для оцiнки психолопчного i соцiального статусу застосовували:
1. Спещально розроблену анкету, в яшй ж1нки вiдповiдали на питання про амейний стан, професiю, репродуктивний анамнез, наявшсть тютюнопалiння у ж1нки та ïï сексуального партнера, вiдвiдування жшкою психотерапевта.
2. Тестування за iндивiдуально-типологiчним опитувальником Л. М. Собчик (ITO) [8]. В основi теоретичного обгрунтування тесту - опора на вроджеш властивостi, як1 в процесi соцiалiзацiï трансформуються в риси характеру i попм - в особливостi особистосп. Кiлькiснi показники методики дозволяють вщмежувати нормальну, врiвноважену особистiсть вiд акцентуйовано1' i дезадаптовано1'.
ITO вiдрiзняеться ввд бiльшостi iнших опитувальник1в малим числом пункпв (всього 91) i простотою включених в нього тверджень, яш не викликають захисних реакцiй i настороженосп з боку випробувано1', так як не спрямоваш на ïï морально -етичш цiнностi та стосуються в основному сторiн характеру, пов'язаних з темпераментом людини, з швидшстю ïï реакцiй на зовнiшнi стимули або повiльнiстю, з ïï товарисьшстю або замкнутiстю, зi стiйкiстю або мшливютю ïï емоцiонального стану, з наступальною жорстшстю поведiнки або обережшстю i ранимiстю, тобто з такими iндивiдуально-особистiсними особливостями, як1 найменше пiдлягають соцiально-оцiночному обговоренню як погаш або хорошi риси.
Опитувальник складаеться з 8 основних шкал, що ощнюють 4 пари полярних якостей: екстраверая - iнтроверсiя, спонтаннiсть - сензитивность, агресившсть -тривожнiсть i рипдшсть - лабiльнiсть. Крiм того, можливе видiлення вторинних, «дерiватних» (по Собчик) якостей з поеднань первинних якостей. Вторинних якостей також 8, i вони теж роздшеш на чотири пари полярних якостей: лщерство - залежшсть, конформность - неконформность, iндивiдуалiзм - комушкатившсть i конфлжтшсть -компромiснiсть.
Крiм основних восьми шкал, методика мютить шкали достовiрностi: «брехня» i «агравацiя», що дозволяють судити про надшшсть отриманих результатiв.
Iнтерпретацiя знаходиться в прямш залежностi вiд кiлькостi значущих вщповщей за шкалами: 0-1 бал - гшоемопвность, погане саморозумiння або невщвертють при обстеженнi; 3-4 бали - в межах норми, гармоншна особиспсть; 5-7 балiв - помiрковано виражеш значения, акцентуйованi риси; 8-9 балiв - надлишково вираженi значения, наявшсть дезадаптивних властивостей.
Статистичну обробку отриманих даних здшснювали за допомогою електронно1' програми Microsoft Office 2007 for Windows XP Professional, STATISTICA 6.0 (Stat. Soft. Inc. США).
Результати та ïx обговорення
Бшьшють жшок - 185/233 (79,4 %) суб'ективно ощнювали психолопчну атмосферу у власнiй родиш як спок1йну i доброзичливу, 31 (13,3 %) жшка вiдзначала наявшсть етзодичних конфлiктiв i т1льки 17 (7,3 %) шддослвдних скаржилися на систематичш конфлiкти (рис. 1).
10% 20% 30% 40% 50% 60% 70%
Рис. 1. Розподш суб'ективного сприйняття жшками сшейно! атмосфери
Серед психогенних факторiв сiмейно-побутового життя уа випробовуванi перше мiсце вiдводили проблемi ненастання вагiтностi, далi по значущосп йшли проблеми матерiально-побутовоl невлаштованостi, конфлжти на роботi.
При аналiзi частоти тютюнопалшня у ж1нок обстежених груп виявлено, що шкодлива звичка в груш I мала мкце у 153/233 (65,7 %) жшок; в груш контролю - у 15/90 (16,7 %) обстежених (р<0,01; ВШ 9,56; Д1 5,16-17,72).
За даними анамнезу з'ясовано, що 28 (35,0 %) з 80 пащенток, що не палять, групи I припинили палити на перших етапах планування вагiтностi; 24/80 (30,0 %) мали в анамнезi епiзоди вiдновлення i припинення тютюнопалiння, проте, на даному етапi вони не палять. Крiм того, за даними анамнезу тютюнопалшня 153 жшок-курщв з'ясовано, що 67 (43,8 %) з них припиняли палити на початку планування ваптносп, проте в результата багаторазових невдалих спроб i наростаючого в зв'язку з цим психоемоцiйного напруження вщновили тютюнопалiння.
За даними обробки результапв 1ТО, виявлено, що недостовiрнiсть вщповвдей за шкалою «брехш» (бiльше 5 балiв неадекватних вiдповiдей) у груш I рееструвалася у 61 (26,2 %) пащентки групи I та у 6 (6,7 %) групи К (ВШ 4,97; 95%Д1 2,06-11,95). Тобто вщсоток недостовiрних тестiв за шкалою «брехш» в групi пацiенток програм ДРТ був в 3,9 рази вище, нiж в групi (К р<0,02). Отриманi результати говорять про тенденщю до сощально! бажаностi показати себе в кращому свiтлi, нещиросп, неготовностi до вiдвертого дiалогу жшок з тривалим перiодом безплiддя в анамнеза
Результати, отриманi при дослщження iндивiдуально-типологiчних властивостей ж1нок обстежених груп, наведен на рис. 2.
При порiвняннi середнiх результапв тестування жшок обстежених груп було з'ясовано, що показники шкал сензитивносп, тривожносп, лабшьносп у жiнок програм ДРТ значимо перевищували так1 в групi контролю. Причому значення середнiх показник1в у жшок групи I перевищули норму i вщносилися до межових статв, в той час як показники групи К вщповщали середньостатистичнiй норм^ Показники шкали рипдносп в груш I також були трохи вище, шж в контролi. Для жшок групи К спостерпали щдвищення показнюв шкал спонтанносп, екстраверси та шгроверси, а показники шкали агресивносп не мали значущо! рiзницi в обох групах.
Таким чином, пащентки циклiв ДРТ характеризуються щдвищеною пiдозрiлiстю, боязк1стю, вразливютю i чутливiстю до тиску навколишнього середовища, песимiстичнiстю, мiнливiстю настрою i мотиващйно! нестiйкiстю, при нормальному прагнент до самоствердження, самовпевненосп i дещо агресивним стилем м1жособиспснох поведiнки.
Нами був проведений аналiз результапв тестування пащенток програм ДРТ, що значно перевищують контрольнi показники i середньостатистичт норми.
Рис. 2 Графiчний профшь iндивiдуально-типологiчних властивостей жшок обстежених груп.
Середнiй показник за шкалою тривожносп у жшок з безплщдям склав 6,5 бала (3,9 бала в груш К). Причому, у 104 випробовуваних (44,6 %) цей показник становив вщ 4 до 7 балiв, що говорить про наявшсть акцентуацiй - тдвищену помисливiсть, боязк1сть, незахищенiсть; у 96 (41,2%) шддослщних показник рiвня тривожностi перевищував 7 балiв, що говорить про дезадаптивний стан, схильшсть до нав'язливих страхiв i пашчних реакцiй. Потрiбно також вiдзначити, що в жодно! пацiентки групи К рiвень тривожностi не перевищував 7 балiв (р<0,01); 4-7 балiв набрали лише 6 (6,7 %) жшок (р<0,01; ВШ 11,3; 95%ДI 4,74-26,88).
Середнш показник по шкалi сензитивности склав 6,8 бала (4,0 бала в контрольнш груш). Причому у 142 (60,9 %) шддослщних показник склав 4-7 балiв, що вказуе на !х вразливють i чутливють до тиску навколишнього середовища, песимютичшсть в оцiнцi перспектив; у 62 (26,6 %) пащенток - 8-9 балiв, що говорить про бшьш виражену, невротичну структуру переживань; у 29 (12,5 %) шддослщних - менше 4 балiв, тобто риса проявлялася гармонiйно. У групi К гармоншний прояв сензитивности вiдмiчався у 78 (86,7 %) осiб (показник менше 4) (р<0,01; ВШ 0,24; 95% Д! 0,08-0,71); 8-9 балiв не набрав нiхто (р<0,01), а ввд 4 до 7 балiв - 12 (13,3 %) пащенток (р <0,01; ВШ 10,1; 95% ДI 5,23-19,67).
Середнш показник по шкалi лабшьносп в групi I склав 4,2 бала (2,2 бала в контрол^. Причому у 102 (43,8 %) пащенток цей показник склав 5-7 балiв, що свщчить про виражену мшливють настрою, мотивацшну нестшшсть, сентиментальнiсть, прагнення до емоцшно! залученостi; у 85 (36,5%) жшок - понад 7 балiв, що говорить про надмiрну емотивнiсть, виражену демонстратившсть, прояви ютерошних рис. Гармоншш прояви рис (менше 5 балiв) спостерiгалися у 46 (19,7%) шддослшних групи I, тодi як у груш К гармоншш прояви риси за шкалою лабшьносп спостерталися у 78 (86,7 %) пащенток (р<0,01; ВШ 0,12; 95% ДI 0,061-0,23).
При оцшщ психологiчного стану за шкалою рипдносп у 57 (24,5 %) жшок програми ДРТ показник перевищував 7 балiв, що говорить про шертшсть, тугорухливiсть установок, суб'ективiзм, пiдвищене прагнення до вiдстоювання сво!х поглядiв i принципiв, критичнiсть
щодо шших думок, нeстiйкiсть до стресу.
За шкалою aгрeсивностi 55 (23,6 %) пащенток програми ДРТ отримали оцiнку в 6-7 бaлiв, що свiдчить про впeртiсть, свавшля, агресивну манеру самоствердження всупереч iнтeрeсaм оточуючих; 3 (1,3 %) пaцiентки - бшьше за 7 бaлiв, що говорить про схильшсть до агресивних дiй i висловлювань; 175 (75,1 %) - менше за 4 бали, що вказуе на брак впевненосп в соб^ нeвмiння вщстоювати свою точку зору, боротися за сво! iнтeрeси. I хоча середш результати в контролi i у пащенток програми ДРТ були практично однаковими, у груш К оцшка бшьше за 6 бaлiв була вщсутня (р<0,01).
Висновки
1. Неможливють зaплiднeння природним шляхом та безустшне лiкувaння трaдицiйними методами призводить до формування у жiнок-пaцiенток програм ДРТ тривожно-шохондричного особистiсного фону; нaйбiльш значимий стресовий фактор для них - проблема ненастання ваптносп, дaлi по значущосп йдуть проблеми мaтeрiaльно-побутово! нeвлaштовaностi, конфлiкти на роботi; 79,4 % пащенток суб'ективно ощнюють психолопчну атмосферу в ам'1 як спокшну i доброзичливу, отже результати дослщження обумовлeнi не сiмeйними негараздами, а саме нагальною потребою в зачатп та виношувaннi дуже бажано! дитини.
2. Тютюнопалшня, як один iз проявiв психологiчних проблем, виявлено у 65,7 % жшок з безплщдям; 35,0 % пaцiенток ДРТ, що не палять, припинили курити на перших етапах планування вaгiтностi i лiкувaння бeзплiддя; 43,8 % безплщних жiнок-курцiв припиняли курити на початку планування ваптносп, проте в результат багаторазових невдалих спроб i наростаючого в зв'язку з цим психоемоцшного напруження вiдновили тютюнопaлiння.
3. Для пащенток ДРТ характерний в 3,9 раза вищий вщсоток нeдостовiрних теспв за шкалою «брехш», що характерно для тенденцп до сощально1 бажаносп, потреби показати себе в кращому свiтлi, нeщиростi, нeготовностi до вадвертого дiaлогу.
3. Основнi параметри психолопчного стану бeзплiдних жiнок-пaцiенток програм ДРТ близью до показнишв хворих з психосоматичними порушеннями. Показники тривожностi, лабшьносп, сeнзитивностi складають 6,5; 4,2; 6,8 бaлiв вiдповiдно i перевищують таи у здорових фертильних жшок. У пащенток програм ДРТ вiдмiчaеться тдвищеноюа тдозршсть, боязк1сть, врaзливiсть i чутливють до тиску навколишнього середовища, песимютичшсть, мiнливiсть настрою i мотивaцiйнa нестшшсть, при нормальному прaгнeннi до самоствердження, самовпевненосп i дещо агресивному стит мiжособистiсноl повeдiнки. Так1 характеристики свщчать за утруднення адаптацп, невротичну структуру переживань. Нaвiть при однакових середшх результатах психологiчного тестування з фертильними жшками у пaцiенток програми ДРТ рiзко збiльшeнa aмплiтудa коливань показнишв теспв в ту, чи шшу сторону вщ общeстaтiстичноl норми, в той час як фертильних жшок тако! тенденцп не виявлено.
4. Виявлеш особливосп психологiчного статусу несприятливо впливають на eфeктивнiсть лiкувaння в програмах ДРТ, i пiдтвeрджують припущення про те, що ж1нка, яка перебувае в постшному стрeсi, не здатна самостшно впоратися з психоемоцшним напруженням, що призводить до порушення процeсiв aдaптaцil, невротичним проявам, шдшмае питання про нeобхiднiсть впровадження комплексу професшно1 психологiчноl корeкцil та реабштацп.
ЛШератури:
1. Буданов П.В. Роль психосоциального стресса и инсулинорезистентности в репродуктивной дисфункции / П.В. Буданов, В.С. Флорова // Международный научный журнал «Инновационная наука». - 2015. - № 6. - С. 227-232.
2. Собчик Л.Н. Психодиагностика в медицине: Практическое руководство / Л.Н. Собчик. - Боргес, 2007. - 416 с.
3. Discrete survival model analysis of a couple's smoking pattern and outcomes of assisted reproduction / J.C. Vanegas, J.E. Chavarro, P.L. Williams et al. // Fertil. Res. Pract. -2017. - Vol. 3. - P. 5.
4. Nakamura K. Stress and reproductive failure: past notions, present insights and future directions / K. Nakamura, S. Sheps, P. C. Arck. // J. Assist. Reprod. Genet. - 2008. - Vol. 25, № 2-3. - P. 47-62.
5. Schmidt D. Functional Biomarkers of Depression: Diagnosis, Treatment, and Pathophysiology Heath / D. Schmidt, R. C. Shelton, R. S. Duman // PLOS ONE. - 2014. - Vol. 9, Issue 1. e86597.
6. Selye H. Stress in Health and Disease / H. Selye. - Butterworth, 1976. - 1256 р.
7. The effect of cigarette smoking, alcohol consumption and fruit and vegetable consumption on IVF outcomes: a review and presentation of original data / S. Firns, V. F. Cruzat, K. N. Keane et al. // Reprod. Biol. Endocrinol. - 2015. - Vol. 13. - P. 134.
8. Zutter A.-M. Modele d'intervention psychologique rapide en gynecologie psychosomatique / A.-M. Zutter, F. Bianchi-Demicheli // Gynecologie Obstetrique Fertilite. -2004. - Vol. 32, № 2. - Р. 147-152.
References
1. Budanov PV, Florova VS. The role of psychosocial stress and insulin resistance in reproductive dysfunction. International scientific journal "Innovative Science". 2015; 6: 227232.
2. Sobchik L.N. Psychodiagnostics in Medicine: A Practical Guide. Borges, 2007. 416 pp.
3. Vanegas JC, Chavarro JE, Williams PL et al. Discrete survival model analysis of a couple's smoking pattern and outcomes of assisted reproduction. Fertil Res Pract. 2017; 3: 5.
4. Nakamura K, Sheps S, Arck PC. Stress and reproductive failure: past notions, present insights and future directions. J Assist Reprod Genet. 2008; 25; 2-3: 47-62.
5. Schmidt D, Shelton RC, Duman RS. Functional Biomarkers of Depression: Diagnosis, Treatment, and Pathophysiology Heath. PLOS ONE. 2014. 9; 1: e86597.
6. Selye H. Stress in Health and Disease. Butterworth, 1976. 1256 р.
7. Firns S, Cruzat VF, Keane KN et al. The effect of cigarette smoking, alcohol consumption and fruit and vegetable consumption on IVF outcomes: a review and presentation of original data. Reprod Biol Endocrinol. 2015; 13; 134.
8. Zutter A.-M. Modele d'intervention psychologique rapide en gynecologie psychosomatique / A.-M. Zutter, F. Bianchi-Demicheli // Gynecologie Obstetrique Fertilite. 2004: 32(2): 147-152.
Работа поступила в редакцию 26.04.2017 года.
Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования.
