CC BY
26
tomography and ultrasound examination. The control group consisted of 25 healthy volunteers matched by age. The complex included a survey by the neurological examination, Doppler ultrasonography. Statistical analysis by novel methods of mathematical analysis on the personal computer using the statistical software package "Statistica-6" was performed. Then the average values and the deviation mean were calculated. On the base of received data the evidence of the most common spondylogenic abnormalities on the C4-C5, C5-C6 segments were proven. The most significant spondylogenic changes at the above discussed level included instability, spondylolysthesis, vertebral arthrosis and hernia of intervertebral disk. The obtained data have demonstrated that progression of VBI is accompanied by simultaneous lesion of craniovertebral level and C4-C5, C5-C6 levels of cervical vertebral column.
УДК 618.14.-006.363.03:159.9 Павловська М.О.
ПСИХОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 Ж1НОК 13 ЛЕЙОМ1ОМОЮ МАТКИ
Нацюнальний медичний уыверситет iMeHi О.О. Богомольця, м. Кшв
Дослiдження проведене на 67 хворих (33 пащентки з психологiчними розладами, група 1, i 34 практично здорових ж/нок, контрольна група). При вивченн/ акушерсько-г/неколог/чного анамнезу в па-центок групи 1 виявлено значно менший в/дсоток фiзiологiчних i значно б/льший - патолог/чних по-логiв i аборт/в. Мимовльних викидн/в дещо б/льше в груп жiнок без лейомоми матки. Пащентки з лейом/омою матки на тлi психолог/чних розлад/в втричi част/ше страждали на безпл/ддя. Показни-ки овар/ально-менструального виявили бльш значн/ в1'дхилення, н/ж у ж/нок без лейомоми матки. У розвитку i переб/гу лейомоми матки на тлi психолог/чних розлад/в привертають увагу значн/ роз-б/жностi м/ж групою 1 i контрольною у використаннi чолов/чих презерватив'¡в (менше в 2,2 раза), гормональних контраuептивiв (б/льше в 1,5 раза), календарного методу (б/льше в 1,5 раза), перерваного статевого акту (б/льше в 1,3 раза). Лейом/ому матки в поеднанн/ з психологiчними розладами виявили в ж/нок п/дгрупи першого в/кового пероду в 27,5%, а у ж/нок другого в/кового пероду -у 72,5%, у 54,5% спостер/галася зм/шана локал'/защя моматозних вузл/в. За кл/н/ко-ультразвуковою класиф/кащею лейомоми матки моматознi вузли характеризувалися р1'зними розм/рами та Ухньою множиннстю. У нейро-ендокринному статусi на перше м/сце висуваеться реакщя пащенток на стрес, що п/дтверджуеться п/двищенням р/вня кортизолу i АКТГ. Р/вень профес/йного стресу в жi-нок цеУ групи не являе серйозно'У проблеми i не потребуе його негайного виршення. Встановлене п/двищення р/вня особистн/сно'У тривожностi св/дчить про тенденцю до соматизацИ депресивних розлад/в. У перцептивн1'й оц/нц/ типу стресост/йкостi к/льк/сть пащенток (%), якi належали до УУ певного типу, у групi 1 можна охарактеризувати як Б>Б2>А1>А, тодi як у здорових ж/нок контрольноУ групи - А>А1>Б2>Б. 1з них ж/нки з типом Б найб/льш, а типу А - найменш стресост/йк i по-требують певно'У корекцУУ Ухнього психолог/чного стану.
Ключов1 слова: лейомюма матки, психолопчж розлади, клУчна картина.
Робота е фрагментом НДР «В/дновлення та збереження репродуктивного здоров'я i якостi життя ж/нки в сучасних умо-вах при акушерськй i гнеколог/чн/й патологи», № держ. реестрацИ' 0113U007336.
Вступ со^альж, професшн впливи, але й додатковим
_____«..п. „..„ты... може стати звернення до лкаря-пнеколога i ни-
Захворювання оргашв будь-яко1 системи дез- ^ . . ^
^ . 3. зькою сошальною оцшкою пнеколопчних захво-
оргашзуе сошальне i психолопчне життя люди- гот -г к
ни, а вдеяких випадкпх перебое гострше, ¡¡¡ж рювань [8]- Тобто, психопатолог^ розлади в
> го ст п - ■ жшок iз лейомюмою матки слщ вщнести до ко-
порушення соматичного здоров'я [3,5]. Лейомю- .. -о «
морбщних стаыв при цш патологи. Знання особ-
ма матки належить до захворювань репродукти- . "н"' ч"" «а,или,,,, oncm™ ^ww
. . ,■■„., ливостей психологiчного стану в сукупностi з
вно1 системи, якi тiсно пов'язаш з iнтимною сфе- . 3 3
. к ^ клiнiк0-анамнестичними та шструментальними
рою жiнки, i особливо часто супроводжуеться ■ .
uwwjmou чао,^ даними може стати пщфунтям для розробки ал-психоемоцiйними порушеннями в 2/3 хворих . . ^ .
мт л . .. . ^ горт^в психологiчного захисту жiнок iЗ лейомн
[10]. Однiею з теорiй розвитку лейомюми матки е „ „„ „ 3
L J м к к 3 омою матки [4].
психосоматична, яка дотримуеться думки про те, ,, L .
^ ' 3 . ^ На сьогодш недостатньо дослiдженi вплив
що психоемоцшне напруження, негативнi емоцil „и - к -
пгилоолпать „л nnnwinouua ii0urn!ini.uuv n/mvauio професiйного стресу, прояви особистнiстноl та
реактивно! тривожносп i не надана належна пе-
призводять до порушення центральних мехашз-
мiв регуляцil життедiяльностi, дисгормонемil, у ......
■ _и рцептивна оцiнка стресостiйкостi жiнок iз лейо-
результатi це може стати фактором ризику роз- ^т^ппииы!
^ 3 ^ ^ ^ 3 ^ мiомою матки [6], що зумовлюе актуальнють да-
витку гормонзалежно1 пухлини [11]. . L J ^ 3 3
ного дослтження Поеднання лейомiоми матки, як гiнекологiчно|| 14 14
патологil, iз психологiчно незадовiльним станом Мета дослщження
пацiенток може погiршити перебiг i прогноз ос- Вивчити особливостi переб^у лейомiоми мат-
новного захворювання [2]. Основним чинником ки, яка поеднуеться з психолопчними розлада-
стресових ситуацш у жiнок е не ттьки емоцiйнi, ми
Матерiал та методи дослщження
Дослiдження проведене на 67 хворих (33 па-^ентки з психологiчними розладами, група 1, i 34 практично здорових жшок, контрольна група). У груш 1 середнш bík пацieнток першого вкового репродуктивного перiоду вiком 21-35 рош (пщ-група 1а) становив (32,1±1,6) рокiв, у контроль-нiй груш (32,5±1,9) рокiв, другого вiкового репродуктивного перюду вiком 36-55 рош (пiдгрупа 1б) - (47,3±2,2) рош, у контрольнiй групi -(45,9±4,5) рокiв. Дiагноз (за МКХ-10: D 25 Лейо-мiома матки) встановлювали, згiдно Наказу МОЗ УкраТни №620 вщ 29.12.2003 р. "Про оргашзацш надання стацюнарноТ акушерсько-гшеколопчноТ та неонатолопчноТ допомоги в УкраТнГ'.
При обстеженн пацieнток звертали увагу на акушерсько-пнеколопчний анамнез (кiлькiсть ва-гiтностей, фiзiологiчних i патологiчних пологiв, абортiв, самовтьних викиднiв). Вивчали наяв-нiсть розладiв оварiально-менструального циклу (надмiрнi та част менструацiТ з регулярним i не-регулярним циклом, овуляцiйнi кровотечi, аменорея (первинна i вторинна). ол^оменорея (пер-винна i вторинна). Характеризували методи кон-трацепцiТ, якi застосовували па^ентки. Урахову-вали клiнiчнi прояви захворювання (больовий i геморагiчний синдроми, порушення функцiТ су-мiжних оргашв). Ультразвукову дiагностику для встановлення типу лейомюми проводили на апаратi Toshiba AptioMX (Япошя). Визначали розмiри матки, локалiзацiю мiоматозних вузлiв, тип лейомюми.
Рiвень гормонiв у кровi - прогестерон, естра-дiол, дегiдроепiандростерон-сульфат (ДГЕА-с), фолкулстимулюючий гормон, лютеТнiзуючий гормон, пролактин, кортизон - визначали iмунохi-мiчним методом з електрохемiлюмiнiсцентною детек^ею за допомогою аналiзатора i тест-системи Cobas 6000; Roche Diagnostics (Швей-царiя), АКТГ - iмунохiмiчним методом iз хемтю-мiнесцентною детек^ею (CLIA) за допомогою аналiзатора i тест-системи Immulite
(SiemensAG), Нiмеччина.
Оцшку професiйного стресу проводили за шкалою Фонтани (бали) [7]. Рiвнi особистюноТ та реактивноТ тривожностi в па^енток виконували за Ч.Д. Спiлбергером i Ю.Л. Ханiним (опитува-льник самооцшки тривоги, бали), перцептивноТ оцiнки типу стресостшкосп (бали) - згiдно реко-мендацiй Н.П. Фетискин и др. [9]
Отриман цифровi данi обробляли методом варiацiйноТ статистики з використанням прикла-дних програм MicrosoftExcel 7.0.
Результати дослщження та 1х обговорення
Результати клiнiко-анамнестичного аналiзу показали, що в обстежених жшок пщгруп 1а та 1б середнiй вiк менархе становив (13,9±0,7) i (13,6±1,1) роки, вщповщно; у контрольнiй -(13,6±1,2) i (13,4±1,4) роки. Середнш вк менопа-узи в пацiенток пiдгруп 1а та 1б виявився (34,0±1,6) i (46,4±2,2) рокiв, вiдповiдно, а в жшок
контрольно! групи без лейомюми менопауза настала в другому вковому пер^ в (49,1±4,3) ро-кiв. Середнiй вiк виявлення лейомюми припадав у шдгруш 1а - на (31,1 ±1,5), а в шдгруш 1б - на (40,6±2,0) рокiв. Тривалiсть захворювання на лейомюму в жiнок пщгрупи 1а визначалася в се-редньому 1,0 роком, а пщгрупи 1б - 9,7 роками.
Акушерсько-пнеколопчний анамнез у па^ен-ток на лейомюму матки на ™ психолопчних розладiв виявив, що кiлькiсть вагiтностей стано-вила 88 (у 29 жшок iз 33; 87,9%), водночас без лейомюми - 60 (у 31 жшки з 34; 91,2%). У па^е-нток групи 1 фiзiологiчнi пологи вщбулися в 28 випадках (у 21 жшки iз 33; 63,6%), порiвняно з контрольною групою - 29 iз 34; 79,4%. Патолоп-чнi пологи мали мюце в пацiенток групи 1 в 16 випадках (у 10 жшок iз 33; 30,3%). Аборти спо-стеркалися в ж1нок групи 1 у 34 випадках (у 28 жшок iз 33; 84,8%), у жшок без лейомюми матки - у 26 випадках (у 24 жшок iз 34; 61,%). самовн льн викидн трапилися в груш 1 у 10 випадках (у 5 жшок, 15,1%), у па^енток без лейомюми - у 8 випадках (у 6 жшок iз 34; 19,4%). Безплщдя в жъ нок iз лейомюмою, поеднаною з психолопчними розладами, дiагностували в 3 iз 33 па^енток (9,1%), тодi як у жшок без лейомюми - у 2,9% випадш. Тобто, у па^енток групи 1 виявлено значно менший вщсоток фiзiологiчних i значно бiльший - патолопчних пологiв i абортiв. Мимо-вiльних викиднiв дещо бiльше в груш жшок без лейомюми матки. Па^ентки з лейомюмою матки на ™ психолопчних розладiв втричi часлше страждали на безплiддя.
Серед розладiв оварiально-менструального циклу в жiнок групи 1 часлше, нiж у контрольнш групi, спостерiгалися надмiрнi та част менстру-ацп з нерегулярним (9,0%) циклом; у жшок без лейомюми матки - 2,9%. Овуляцшш кровотечi виявлен в пацiенток групи 1 у 6,0%. На надмiрнi кровотечi в перименопаузальний перiод скаржи-лися 12,1% па^енток групи 1 i 2,9% пацiенток без лейомiоми матки. Аменорея первинна в жъ нок групи 1 не виявлена, вторинна спостеркала-ся в 3,0% випадш, тодi як у групi жшок без лейомюми матки таких порушень не виявили. Олн гоменорея також була бтьш вираженою в па^е-нток групи 1: первинна -у 6,0% випадш (у контрольна групi - 2,9%), вторинна - у 12,4% (у контрольна груш - 2,9%), неуточнена - у 6,7% (у контрольнш груш не трапилася). Вищевикладене свщчить за те, що показники оварiально-менструального циклу в па^енток групи 1 виявили бтьш значн вщхилення, ыж у жшок без лейомюми матки.
Нами з'ясовано, що в груш 1 гормональн оральн контрацептиви, чоловiчi презервативи i календарний методи використовувалися жшка-ми в однаковш мiрi - 9,6% (у контрольнш груш -5,9%, 20,6% i 5,9%. вiдповiдно). Внутршньомат-кову спiраль застосовували 18,2% жшок (жшки без лейомюми - 17,6%). Чоловiчi презервативи використовували 10,0% па^енток групи 1 i
20,6% - контрольно!' групи, перерваний статевий акт - 15,1% i 11,8%. 36,4% па^енток групи 1 не застосовували контрацепцш (у контрольнш груш - 32,3%). Отже в розвитку i перебку лейомюми матки на ™i психолопчних розладiв приверта-ють увагу значн розбiжностi мiж групою 1 i контрольною у використанн чоловiчих презервативiв (менше в 2,2 раза), гормональних контрацепти-вiв (бiльше в 1,5 раза), календарного методу (6i-льше в 1,5 раза), перерваного статевого акту (бтьше в 1,3 раза).
У груш 1 лейомюму матки в поеднанн з психолопчними розладами виявили в шдгруш 1а в 27,5%, а в жшок другого вкового перюду (пщ-група 1б) - у 72,5%. Локалiзацiя мюматозних ву-злiв у жшок групи 1 мала таю особливостк У шдгруш 1а переважали штрамуральш мюматозш вузли (5 випадш, 55,6% вiд обстежених ^еТ пщгрупи). У 2 випадках спостеркали змшане роз-ташування (22,2%). Субсерозна i субмукозна ло-калiзацiя трапилися по 1 випадку (11,1% i 11,1%). У па^енток другого вкового перюду в 75,0% випадш локалiзацiя мiоматозних вузлiв виявилася змiшаною. В однаковш ктькосп спо-стерiгали штрамуральну (2 випадки, 8,3%) i суб-серозну (2 випадки, 8,3%) локалiзацiю. По одному випадку (4,2%) трапилося перешийкове та ш-тралкаментарне розташування мiоматозних ву-злiв. Таким чином у груш 1 у цтому бтьше по-ловини випадш (54,5%) склала змiшана локалн за^я.
За клiнiко-ультразвуковою класифiкацiею лейомюми матки за D.Wildemeersh, E.Schacht, I тип виявили в 9 випадках 0з 33 па^енток групи 1), II тип - у 8 випадках (24,2%) III тип - у 15 випадках (45,5%) i IV тип - у 1 випадку (3,0%). Mi-оматозн вузли характеризувалися рiзними роз-мiрами та 1'хньою множиннютю.
У ключному перебiгу лейомiоми матки в по-еднаннi з психологiчними розладами найчаспше жiнки скаржилися (20 пацiенток, 60,6% випадш) на болi рiзноï штенсивносп, 14 ж1нок (42,4%) - на виражений геморапчний синдром i 7 жшок (21,2%) - на порушення функцш сумiжних орга-жв.
Нейро-ендокринний статус пацiенток харак-теризували на пiдставi визначення рiвня стеро'Г-дних та гонадотропних гормонiв. Вмют стерощ-них гормонiв у па^енток групи 1 значно в^^з-нявся вщ здорових жiнок. Так, рiвень естрадiолу був збiльшений до (112,4±5,5) пг/мл, контрольна група - (85,8±4,2) пг/мл,Р<0,05, вмiст прогестерону зменшився до (8,2±0,4) пг/мл, контрольна група - (11,9±0,6), P<0,05. Рiвень ДГЕА-С знизи-вся до (191,8±9,5) пг/мл, контрольна група -(229,6±11,3) пг/мл, Р<0,05. Вмiст гонадотропних гормонiв також виявив вщхилення вщ 1'хнього вмiсту в здорових оаб, а саме: ФСГ становив (6,7±0,3) мМЕ /мл, контрольна група - (8,3±0,4) мМЕ/мл, Р<0,05; ЛГ - (7,8±0,3) мМЕ /мл, контрольна група - (8,5±0,5) мМЕ/мл, що не мае досто-вiрноï вiдмiнностi. Рiвень пролактину мало вщрн
знявся вiд здорових, вщповщно, (16,4±0,9) i (15,7±0,8) пг/мл, Р>0,05. У пацiенток групи 1, як мали психологiчнi розлади на ™i стрессогенного напруження, встановлено, що рiвень кортизолу зрiс у 2,46 раза до (598,1±28,9) нмоль/л, у па^е-нток контрольно!' групи становив (247,3±31,2) нмоль/л, P<0,05. Водночас вмiст АКТГ збтьшив-ся майже в 2 рази - до (42,4±1,9) пг/мл, порiвня-но з пацiентками контрольно!' групи - (22,6±1,1) пг/мл, P<0,05. Тобто естрогенний фактор розвитку лейомюми матки мае мюце, хоча гормон прогестерон i зменшуеться, це вщбуваеться в тн снш взаемодп з естрадiолом. У випадку поед-нання лейомiоми матки з психолопчними розладами на перше мюце висуваеться реак^я па^е-нток на стрес, що пщтверджуеться пщвищенням рiвня кортизолу i АКТГ.
Оцшка професiйного стресу (за шкалою Фон-тани) показала, що для па^енток групи 1 цей показник спрямований до помiрного рiвня стресу (16-30 балiв), але не е проблемою в житп па^е-нток - (15,2±4,8) бала, у здорових оаб - стано-вить 0 балiв. Тобто, такий рiвень стресу не яв-ляе серйозно!' проблеми, виникае необхщнють корекцiйних дiй, але не потребуе негайного ви-рiшення [7].
У характеристик особистнютно!' тривожностi па^енток - схильностi людини сприймати коло життевих ситуацш як загрозливих для не!' та реа-гувати станом тривоги - ми встановили, що ïï за-гальний пiдсумковий показник у жшок групи 1 становить (35,9±0,6) бала, у контрольнш груш -(23,8±0,8) бала, P<0,05. При штерпретацп величина цього показника до 30 балiв говорить про низький, а вщ 31 до 40 балiв - помiрний стушнь тривожностi. Слiд зауважити, що пщвищення рь вня особистнютно!' тривожностi свщчить за тен-денцiю до соматизаци депресивних розладiв -зосередженнi на вщчутп соматичного неблаго-получчя i висловлюванн тривожних побоювань щодо свого здоров'я. До цього загальногопщсу-мкового показника входить також реактивна тривожнють, яка характеризуе особливють пси-холопчного стану людини як реакцiю на значущу життеву подш - напруження, невротичнють, тривожнi побоювання з приводу свого здоров'я [1].
За перцептивною оцшкою за станом стресос-тiйкостi людину можна вiднести до типу А (30-40 балiв), А1 (20 - 30 балiв, схильнiсть до типу А), Б (0 до 10 балiв), Б2 (10-20 балiв, схильнють до типу Б). У груш 1 у 45,5% жшок виявили тип А, у контрольнш груш - 8,8% вщ обстежених. Ц особи характеризуються прагненням до конкуренцп, досягненню мети, зазвичай, не вдоволеж собою та обставинами i прагнуть досягнення ново!' мети. Часто проявляють агресивнють, нетерпля-чють, ппереактивнють. Тип А1 спостерiгали в 21,2% па^енток, у контрольнiй груш - у 14,7%. Це помiрно виражена схильнють до типу А, у них нерщко проявляеться нестшкють до стреав. Типом Б характеризувалися 15,2% па^енток, тодi
як у контрольнш групi - 52,9%. Люди такого типу стресостшю, прагнуть справитися з труднощами сам^ можуть довший час працювати з великим напруженням сил. Помiрна вираженiсть до типу Б проявилась у 18,2% па^енток групи 1, як стресостiйкi, але не завжди (у контрольнiй груш -23,5%). Таким чином, у перцептивнш оцшц типу стресостiйкостi ктькють пацiенток (%), якi належали до и певного типу, у групi 1 можна охарак-теризувати як Б>Б2>А1>А, тодi як у здорових жн нок контрольно! групи - А>А1>Б2>Б. 1з них жшки з типом Б найбiльш стресостшю, а типу А - най-менш i потребують певноТ корекцп Тхнього пси-хологiчного стану. Ц результати допоможуть розробити основи психолопчноТ допомоги у ви-падках стресових ситуацш, поеднаних iз захво-рюванням на лейомiому матки.
Висновки
1. При вивченн акушерсько-гiнекологiчного анамнезу в па^енток групи 1 виявлено значно менший вiдсоток фiзiологiчних i значно бтьший -патологiчних пологiв i абортiв. Мимовiльних ви-киднiв дещо бтьше в групi ж1нок без лейомюми матки. Пацiентки з лейомюмою матки на тлi пси-холопчних розладiв втричi частiше страждали на безплщдя. Показники оварiально-менструального циклу в па^енток групи 1 iз ле-йомiомою матки на ™ психологiчних розладiв виявили бiльш значн вiдхилення, нiж у ж1нок без лейомюми матки.
2. У розвитку i перебiгу лейомiоми матки на ™ психологiчних розладiв привертають увагу значн розбiжностi мiж групою 1 i контрольною у використаннi чоловiчих презервативiв (менше в 2,2 раза), гормональних контрацептивiв (бiльше в 1,5 раза), календарного методу (бтьше в 1,5 раза), перерваного статевого акту (бтьше в 1,3 раза).
3. Лейомюму матки в поеднанн з психолопч-ними розладами виявили в жшок шдгрупи 1а (перший вiковий перюд) у 27,5%, а в жшок другого вкового перiоду (шдгрупа 1б) - у 72,5%, у 54,5% спостеркалася змiшана локалiзацiя мю-матозних вузлiв. За клiнiко-ультразвуковою кла-сифiкацiею мiоматознi вузли характеризувалися рiзними розмiрами та Тхньою множиннiстю.
4. У нейро-ендокринному статус на перше мюце висуваеться реакцiя пацiенток на стрес, що шдтверджуеться пiдвищенням рiвня кортизо-лу i АКТГ.
Реферат
ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ЖЕНЩИН С ЛЕЙОМИОМОЙ МАТКИ Павловская М.А.
Ключевые слова: лейомиома матки, психологические расстройства, клиническая картина.
Исследование проведено на 67 больных (33 пациентки с психологическими расстройствами, группа 1, и 34 практически здоровых женщин, контрольная группа). При изучении акушерско-гинекологического анамнеза у пациенток группы 1 выявлено значительно меньший процент физиологических и значительно больший - патологических родов и абортов. Самопроизвольных выкидышей несколько больше в группе женщин без лейомиомы матки. Пациентки с лейомиомой матки втрое чаще страдали бесплодием. Показатели овариально-менструального цикла у пациенток с лейомиомой матки на фоне психологических расстройств выявили более значительные отклонения, чем у женщин
5. PiBeHb професшного стресу в жшок ц1еТ групи не являе серйозноТ проблеми, виникае не-обхщнють корекцшних дш, але не потребуе його негайного виршення. Встановлене шдвищення рiвня особистнiстноТ тривожностi свiдчить про тенденцш до соматизацiТ депресивних розладiв. У перцептивнш оцшц типу стресостiйкостi ктькють па^енток (%), якi належали до ТТ певного типу, у групi 1 можна охарактеризувати як Б>Б2>А1>А, тодi як у здорових жшок контрольно!' групи - А>А1>Б2>Б. 1з них ж1нки з типом Б найбтьш, а типу А - найменш стресостiйкi i потребують певноТ корекцп Тхнього психологiчного стану.
Перспективи подальших дослщжень
У ходi подальших дослiджень плануеться бiльш детально висвiтлити особливостi впливу со^альних факторiв, що формують психоемо-цiйний стан жiночого органiзму, на перебк клшн чних проявiв лейомюми матки.
Лтература
1. Батаршев А.В. Базовые психологические свойства и самоопределение личности: Практическое руководство по психологической диагностике / А.В. Батаршев. — СПб. : Речь, 2005. - С. 44-49.
2. Бейшенбиева Г.Д. Репродуктивное здоровье женщин и влияние на него медико-социальных факторов / Г.Д. Бейшенбиева // Тавр. мед.-биол. вестник. - 2009. - № 3. - С. 149-152.
3. Вассерман Л.И. Психологическая диагностика и коррекция в соматической клинике / Л.И. Вассерман, Е.А. Трифонова, О.Ю. Щелкова. - М. : Речь, 2011. - 272 с.
4. Кочарян А.С. Психологические особенности женщин с гинекологической патологией / А.С. Кочарян, А.А. Макаренко, Дин Шао Цзе // Перспективы Науки и Образования. - 2015. - № 5/17. - С. 88-921.
5. Макаренко А.О. Особливост емоцшноТ сфери жшок, яким вико-нана пстеректс^я / А.О. Макаренко // Наук. Вюник МиколаТвського державного ушверситету iменi В.О. Сухо-млинського. Серiя "Психолопчш науки". - 2010. - Т. 2, вип. 5. -С. 179-184.
6. Науменко Г.М. 1ндивщуально-психолопчш характеристики стану жшок шсля перенесених оперативних втручань з приводу лейомюми матки / Г.М. Науменко, О.С. Чабан // Медицина транспорту УкраТни. - 2013. - № 1. - С. 9-14.
7. Рогов Е.И. Общая психология / Е.И. Рогов. - М. : ВАДОС, 2002.
- 447 с.
8. Свiрiдова В.В. Порiвняльна характеристика психо-емоцшного стану жшок, як перенесли оперативш втручання на внутршшх статевих органах / В.В. Свiрiдова // Медична психолопя. - 2009.
- № 1. - С. 82-88.
9. Фетискин Н.П. Перцептивная оценка типа стрессоустойчивости / Н.П. Фетискин, В.В. Козлов, Г.М. Мануйлов // В кн. : Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. - М., 2002. - C. 248-249.
10. Powell C.B. A randomized study of the effectiveness of a brief psychosocial intervention for women attending a gynecologic cancer clinic / C.B. Powell, A. Kneier, L.M. Chen [et al.] // Gynecol. Oncol.
- 2008. - Vol. 111. - P. 137-143.
11. Roseske N.C. Hysterectomy and other gynecological surgeries a psychological view / N.C. Roseske // Gynecol. Oncol. - 2007. - Vol. 110. - P. 172-180.
без лейомиомы матки. В развитии и протекании лейомиомы матки в сочетании с психологическими расстройствами обращают на себя внимание значительные отличия между группой 1 и контрольной в использовании мужских презервативов (меньше в 2,2 раза), гормональных контрацептивов (больше в 1,5 раза), календарного метода (больше в 1,5 раза), прерванного полового акта (больше в 1,3 раза). Лейомиому матки в сочетании с психологическими расстройствами выявили у женщин подгруппы первого возрастного периода в 27,5%, а у женщин второго - в 72,5%, в 54,5% наблюдалась смешанная локализация миоматозных узлов. Согласно клинико-ультразвуковой классификации миоматозные узлы характеризовались разными размерами и их множественностью. В нейро-эндокринном статусе на первое место выдвинулась реакция пациенток на стресс, що подтверждается повышением уровня кортизола и АКТГ. Уровень профессионального стресса у женщин этой группы не является серьезной проблемой и не требует его немедленного решения. Установленное повышение уровня личностной тревожности свидетельствует о тенденции соматизации депрессивных расстройств. В перцептивной оценке типа стрессоустойчивости количество пациенток (%), которые принадлежали к ее определенному типу, в группе 1 можно охарактеризовать как Б>Б2>А1>А, тогда как у здоровых женщин контрольной группы - А>А1>Б2>Б. Из них женщины с типом Б наиболее, а типа А - наименее стрессоустойчивые, и требуют определенной коррекции их психологического состояния.
Summary
PSYCHOLOGICAL PECULIARITIES OF WOMEN WITH UTERINE LEIOMYOMA Pavlovskaya M. A.
Key words: uterine leiomyoma, psychological disorders, clinical picture.
The study involved 67 patients (33 patients with psychological disorders made up test group 1, and 34 healthy women formed the control group).
The study of obstetric and gynaecological history in the patients of group 1 demonstrated significantly lower percentage of physiological and much more abnormal childbirths and abortions. Miscarriages were more often registered in the group of women without uterine leiomyoma. The patients with uterine leiomyoma and psychological disorders as much as three times more often suffered from infertility. Indicators of ovarian-menstrual cycle revealed a significant deviation compared with those in women without uterine leiomyoma. There are significant differences between group 1 and the control group in using birth control measures as male condoms (less than 2.2 times), oral contraceptives (more than 1.5 times), calendar method (more than 1.5 times), interrupted sexual intercourse (1.3 times more).
Leiomyoma in association with psychological disorders was found in the 27.5%, of women of first age period, and in the 72.5% of the women of the second age period, 54.5% demonstrated mixed localization of myoma nodes. According to clinical and ultrasound classification, uterine leiomyoma nodes were characterized by different sizes and their multiplicity. As for neuro-endocrine status, the patients' response to stress ranked the key position, as evidenced by increased levels of cortisol and ACTH. The level of occupational stress in this group of women is not a serious problem and does not need immediate resolution. The increasing level of anxiety is evidence of the tendency to somatisation of depressive disorders. In the perceptual assessment of such stress number of patients (%), which belonged to her particular type of group 1 can be described as В> B2> A1> A, whereas healthy women in the control group - A> A1> B2> B. Among these women the most of the type B and the type A are the least stress resistant and need some correction of their psychological condition.
