CC BY
18
iмунологiчних порушень е пiдставою для проведения iмунолоriчноí корекци препаратом Глутоксим. Застосування препарату Глутоксим виявилося ефективним i покращувало iмунологiчнi показники у хворих з рiзновекторними порушеннями клiтинноi ланки iмунiтету. Доповнення стандартно! терапii комбiнацiею Глутоксима i L-аргiнiну аспартату призводило не тшьки до полiпшення показникiв iмунологiчного захисту органiзму, але i до ютотного покращeння всiх параметрiв якост життя хворих. Полiпшення цих показниюв сприятливо позначалося I на встановленш комплаенса. Довгостроков1 спостереження у даних хворих демонстрували зниження кiлькостi загострень, що можливо пов'язано з тдвищенням стiйкостi до стресу у них.
Ключовi слова: обструктивний бронхiт, бронхоектази, артерiальна гiпертензiя, глутоксим, L-аргшш.
Стаття надiйшла 10.01.2017 р.
типы иммунологических нарушений являются основанием для проведения иммунологической коррекции препаратом Глутоксим. Применение препарата Глутоксим оказалось эффективным и улучшало иммунологические показатели у больных с разновекторными нарушениями клеточного звена иммунитета. Дополнение стандартной терапии комбинацией Глутоксима и L-аргинина аспартата приводило не только к улучшению показателей иммунологической защиты организма, но и к достоверному улучшению всех параметров качества жизни больных. Улучшение данных показателей благоприятно сказывались и на установлении комплаенса. Долгосрочные наблюдения у данных больных демонстрировали снижение количества обострений, что возможно связано с повышением стрессоустойчивости больных.
Ключевые слова: обструктивный бронхит, бронхоэктазы, артериальная гипертензия, глутоксим, L-аргинин.
Рецензент Бобирьов В.М.
УДК 618.14-006.363.03: [616.12-008.331.1+616-056.52
ОСОБЛИВОСТ1 КЛ1Н1ЧНОГО ПЕРЕБ1ГУ ЛЕЙОМ1ОМИ МАТКИ НА ТЛ1 МЕТАБОЛ1ЧНОГО СИНДРОМУ
Обстежено 30 пащенток iз лейомюмою на тлi метаболiчного синдрому i 34 пащентки контрольно! групи без лейомiоми. Встановлено, що в жшок, хворих на лейомюму матки на тлi метаболiчного синдрому, у патогенезi i переб^у захворювання в першому вiковому перiодi менопауза настае ранiше. Акушерсько-гiнекологiчний анамнез виявив меншу кiлькiсть вагiтностей i фiзiологiчних пологiв iз деяким збшьшенням патологiчних пологiв, втричi частiше дiагностуеться безплiддя. Порушення оварiально-менструального циклу проявляються овуляцiйними кровотечами (у 6,7% випадюв), надмiрними кровотечами в перименопаузальному перiодi (у 10,0% випадкiв), розвитком аменоре! та олтоменоре!. Пацiентки ще! групи найчастше використовували гормональнi оральнi контрацептиви. Локалiзацiя мю!дних вузлiв у другому вковому перiодi iнтерстицiальна в 73,1% випадюв. Лейомюми за типом належать до I, II i III типу в рiвнiй мiрi. Нейро-ендокринний статус характеризуеться вiрогiдним збiльшенням рiвня естрадiолу, зменшенням - прогестерону i незначним зменшенням ДГЕА-С. Вмiст гонадотропних гормонiв мало вiдрiзняеться вiд показниюв здорових жшок.
Ключов! слова: лейомюма матки, метабол1чний синдром, гормональний статус.
Робота е фрагментом НДР «Вiдновлення та збереження репродуктивного здоров 'я i якостi життя жтки в сучаснихумовах при акушерсъкш i гiнекологiчнiй патологи», № держреестрацн 0113и007336.
Лейомюма е одним ¡з найбшьш поширених захворювань статево! системи в жшок репродуктивного вшу. Лейомюм1 присвячеш численш дослщження, в яких висв1тлено р1зш аспекти етюпатогенезу та ктшко-морфолопчних особливостей переб1гу [1, 5, 7, 10]. У них детально розглядаються фактори ризику розвитку лейомюми [4], до яких вщносять спадкову схильнють. психоемоцшний стрес, надм1рна маса тша, в1к до 45 роюв та шшь Не уникли уваги науковщв порушення стану нейро-ендокринно! системи, неадекватна контрацепщя [9].
За остантми даними лейом1ма часто поеднуеться з супутшми захворюваннями. Ц комбшацп мають багато вар1анпв, коли виявляють вплив одного захворювання на розвиток { прогресування шшого [12]. Проблем1 поеднано! патологи лейомюми матки з шшими захворюваннями надаеться все бшьшого значення з метою уточнення впливу етюлопчних чинниюв та мехашзм1в гшерпластичних процес1в при лейомюм1 матки [11].
Метабол1чний синдром та ожиршня е актуальною проблемою для гшекологп { е одними з фактор1в пол1морбщност (коморбщност1), як обтяжують перебп гшеколопчних захворювань, потребують ч1тких шдход1в до д1агностики, передбачення ризиюв розвитку та на 1хнш шдстав1 цшеспрямованого патогенетичного лшування. Виявлено зв'язок м1ж надлишковою масою тша 1 попршенням репродуктивно! функцп в жшок [2], що спонукае до поглибленого вивчення перебпу лейомюми матки на тш метабол1чного синдрому.
Метою роботи було вивчити особливост перебпу лейомюми матки, яка поеднуеться з метабол1чним синдромом.
Матер1ал та методи дослщження. Дослщження проведене на 64 хворих (30 пащенток ¡з метабол1чним синдромом, група 1, 1 30 практично здорових жшок, контрольна група). У груш 1
середнш bík пащенток першого BiKOBoro репродуктивного перюду bíkom 21-35 poKÍB (пiдгрупа 1а становив 33,2±2,7 рoкiв (контрольна група 32,5±1,9 рoкiв), другого вiкoвoгo репродуктивного перюду вшом 36-55 рoкiв (тдгрупа 1б) - i 49,1±6,3 роюв (контрольна група - 45,9±4,5 роюв). Дiагнoз (за МКХ-10: D 25 Лейомюма матки) встановлювали, згiднo Наказу МОЗ Укра!ни №620 вiд 29.12.2003 р. " Про oрганiзацiю надання стацюнарно! акушерсько-гшеколопчно! та неонатолопчно! допомоги в Укра!ш". Маркерами метабoлiчнoгo синдрому слугували: рiвень артерiальнoгo тиску, i^^^ маси тiла, показники лiпiднoгo спектру крoвi та наявнiсть глшемп. У жшок групи 1 систoлiчний артерiальний тиск становив (146,6±4,9) мм рт. ст., дiастoлiчний -(94,6±2,4) мм рт. ст., у контрольнш груш - (117,56± 2,3) / (71,9± 1,3) мм рт. ст.); i^^^ маси тiла в середньому - 33,4 кг/м2 (у кoнтрoльнiй груш - 25,3 кг/м2); показники лтдограми характеризувалися, пoрiвнянo з пацiентками контрольно! групи, зменшенням вмiсту лшопротеадв високо! щiльнoстi, збiльшенням лшопротещв низько! щшьноси, триглiцеридiв та загального холестерину, тдвищенням рiвня глюкози в 1,74 раза.
При обстежент пацiентoк вивчали акушерсько-гшеколопчний анамнез (кiлькiсть вагiтнoстей, фiзioлoгiчних i патолопчних пoлoгiв, абoртiв. самoвiльних викидшв). Звертали увагу на наявнiсть рoзладiв oварiальнo-менструальнoгo циклу (надмiрнi та част менструацп з регулярним i нерегулярним циклом, овуляцшш крoвoтечi, аменорея (первинна i вторинна). олтоменорея (первинна i вторинна).
Характеризували методи контрацепци, як застосовували пацiентки. Ураховували клiнiчнi прояви захворювання (больовий i гемoрагiчний синдром, порушення функци сумiжних oрганiв).
Рoзмiри матки та лoкалiзацiю мioматoзних вузлiв для встановлення типу лейoмioми визначали методом ультразвуково! дiагнoстики, яку проводили на апарат Toshiba Aptio MX (Япошя). Рiвень гoрмoнiв у крoвi - прогестерон, естрадioл, дегiдрoепiандрoстерoн-сульфат (ДГЕА-с), фолшулостимулюючий гормон, люте!шзуючий гормон, пролактин, кортизол визначали iмунoхiмiчним методом з електрохемшюмшюцентною детекцiею за допомогою аналiзатoра i тест-системи Cobas 6000; Roche Diagnostics (Швейцарiя), АКТГ - iмунoхiмiчним методом з хемiлюмiнiсцентнoю детекщею (CLIA) за допомогою аналiзатoра i тест-системи Immulite (Siemens AG), Шмеччина.
Отриманi цифрoвi данi обробляли методом варiацiйнol статистики з використанням прикладних програм Microsoft Excel 7.0 та STATISTICA.
Результати дослiдження та Тх обговорення. Клiнiкo-анамнестичний аналiз показав, що в обстежених жшок пiдгруп 1а i 1б середнiй вiк менархе становив (13,6±1,2) i (13,4±1,4) роюв, вiдпoвiднo, у кoнтрoльнiй групi - (12,2±0,8) i (12,4±0,8) роки. Середнш вш менопаузи в пацiентoк групи тдгрупи 1а досяг (34,6±0,5) i тдгрупи 1б - (48,5±4,2) роюв, вiдпoвiднo, тoдi як у жшок контрольно! групи без лейомюми - (49,1±4,3) рoкiв. У пiдгрупi 1а середнш вш виявлення лейoмioми припадав на (32,5±2,1), а в тдгрут 1б - (38,5±2,7) рoкiв. Тривалють захворювання на лейoмioму в пащенток тдгрупи 1а визначалася, у середньому, 0,7 роками, а в тдгрут 1б - 10,2 роками.
Акушерсько-гшеколопчний анамнез у пащенток на лейомюму матки на rai метабoлiчнoгo синдрому виявив, що кшьюсть вагiтнoстей становила 73 (у 24 жшок iз 30; 80,0%), водночас без лейомюми - 60 (у 31 жшки з 34; 91,2%). Ваптносп закшчилися в пащенток групи 1 фiзioлoгiчними пологами в 25 випадках (у 24 жшок iз 30; 66,7%), пoрiвнянo з контрольною групою - 29 iз 34; 79,4%. Патолопчт пологи мали мiсце в пащенток групи 1 в 11 випадках (у 23,3%). Аборти спостерталися в жшок групи 1 у 29 випадках (у 18 жшок iз 30; 19,9%), у жшок без лейомюми матки - у 26 випадках (у 24 жшок iз 34; 61,%). самовшьт викидт трапилися в груш 1 у 8 випадках (у 5 жшок, 16.7%), у пащенток без лейомюми - у 8 випадках (у 6 жшок iз 34; 19,4%). Безплщдя в жшок iз лейомюмою, поеднаною з метабoлiчним синдромом, дiагнoстували в 3 iз 30 пащенток (10,0%), тoдi як у жшок без лейомюми - у 2,9% випадюв. Як бачимо, найбiльшi рoзбiжнoстi в пащенток групи 1 i контрольно! виявлено мiж показниками загально! кшькосн вагiтнoстей, фiзioлoгiчними i патoлoгiчними пологами. Абор^в i мимoвiльних викиднiв дещо бiльше в групi жiнoк без лейомюми матки. На безплщдя втричi частiше страждали пацiентки з лейомюмою матки на rai метабoлiчнoгo синдрому.
У цих же пащенток прoаналiзoванo дат щодо рoзладiв oварiальнo-менструальнoгo циклу. У жшок групи 1 частше спостерталися надмiрнi та частi менструаци з регулярним (3,3%) i нерегулярним (6,7%) циклом; у жшок без леймюми матки 2,9% i 2,9%, вщповщно. Овуляцшш крoвoтечi виявленi лише в пащенток групи 1 - 6,7%. На надмiрнi крoвoтечi в перименопаузальний перюд скаржилися 10,0% пащенток групи 1 i 2,9% пащенток без лейомюми матки. Аменорея первинна виникла у 6,7% жшок групи 1, вторинна - у 10,0%, неуточнена - у 6,7%, тoдi як у груш
жшок без лейомюми матки таких порушень не спостертали. Олтоменорея також була бшьш вираженою в пацieнток групи 1: первинна - у 10,0% випадюв (у контрольнш rpyni - 2,9%), вторинна - у 13,3% (у контрольнш груш - 2,9%), неуточнена - у 6,7% (у контрольнш груш не трапилася). Тобто, у показниках оварiально-менстрyального циклу в пащенток групи 1 виявлено бшьш значш вщхилення, шж у жшок без лейомюми матки.
Певне значення в розвитку лейомюми на тл метаболiчного синдрому набувають методи контрацепцп. Нами з'ясовано, що найбiльшy вагу в груш 1 мали гормональнi оральт контрацептиви -26,6% жшок (у контрольнш груш - 5,9%). Внутршньоматкову страль, як i перерваний статевий акт, застосовували 13,3% i 13,3% (ж1нки без лейомiоми - 17,6% i 11,8%, вiдповiдно). Чоловiчi презервативи використовували 10,0% пацiенток групи 1 i 20,6% - контрольно! групи. У рiвнiй мiрi пацiентки обох груп обрали способом контрацепцi! перерваний статевий акт та iншi варiанти (6,7% i 6,7%). Отже в розвитку i перебiгy лейомiоми матки на тт метаболiчного синдрому слщ звернути увагу на такий фактор, як оральт гормональт контрацептиви.
Лейомюму матки в поеднаннi з метаболiчним синдромом дiагностyвали (86,6%), переважно, у жшок другого вшового перiодy (шдгрупа 2), порiвняно з пiдгрyпою 1. Характеризуючи локалiзацiю мiоматозних вyзлiв у жшок групи 1, слщ зауважити, що переважала змшана форма лейомюми (19 випадюв) i це були пащентки другого вiкового перiодy, що становило 73,1% (63,4% вщ пащенток уше! групи). Значно в меншш кiлькостi спостерiгалось iнтрамyральне розташування, як у шдгруш 1, так i в пiдгрyпi 2 - iз 30 обстежених по 3 i 3 випадки, вiдповiдно, 10,0% i 10,0% вiд yсiх жiнок групи 1). Субсерозна локалiзацiя лейомiоми мала мюце у 4 жiнок шдгрупи 2 (13,3%), субмукозна - в одше! пацiентки першого вiкового перюду (3,3%). Атиповi форми не спостертали.
За клiнiко-yльтразвyковою класифiкацiею лейомiоми матки за D.Wildemeersh, E.Schacht [3], I i II тип виявили в однаковш кшькост (по 10 випадюв, 33.3%), III тип - у 9 випадках (30,0%). В одному випадку з 30 обстежених (3,3%) лейомюма матки за сукупшстю ознак наближалася до IV типу - множинш iнтрамyральнi i сyбсерознi вузли, серед яких один iз шдозрою на субмукозний. Тобто мiоматознi вузли характеризувалися рiзними розмiрами, множиннiстю при вщсутност субмукозних форм.
Клiнiчний перебт лейомiоми матки в поеднаннi з метаболiчним синдромом у 76,7% випадюв супроводжувався больовим синдромом, у 46,7% - геморапчним синдромом i 16,7% -порушенням фyнкцiй сyмiжних оргашв (сечового мiхyра i прямо! кишки).
У патогенезi лейомiоми матки велике значення набувае нейро-ендокринний статус пащентки з визначенням рiвня гормонiв - стеро!дних та гонадотропних. Ми звернули увагу на те, що вмют стеро!дних гормонiв у пацiенток групи 1 значно вiдрiзнявся вiд здорових жiнок. Так, рiвень естрадiолy був збшьшений до (124,5±6,1) пг/мл, контрольна група - (85,8±4,2) пг/мл, P<0,05, а вмiст прогестерону зменшився до (4,72±0,19) пг/мл, контрольна група - (11,9±0,6), P<0,05. Водночас виявлено незначне зменшення ДГЕА-С до (212,3±10,2) пг/мл, контрольна група - (229,6±11,3) пг/мл, Р>0,05. Вмiст гонадотропних гормонiв не вщхилявся вiрогiдно вiд !хнього вмюту в здорових осiб, а саме: ФСГ становив по (8,3±0,4) мМЕ /мл в обох групах. Рiвень пролактину мало вiдрiзнявся вiд здорових - (16,1±0,7) i (15,7±0,7) пг/мл вщповщно, Р>0,05; ЛГ -(10,5±0,6) i (8,5±0,5) мМЕ/мл, Р<0,05. Тобто тдтверджуеться естрогенний фактор розвитку лейомюми матки, хоча гормон прогестерон ниш трактуеться як шщатор ланцюга молекулярно-генетичних порушень у тiснiй взаемодп з естрадiолом. Завдяки подвiйнiй дп прогестерону -блокyваннi естрогенiв через мехашзм пригнiчення експресi! !хнiх рецепторiв i безпосередньо! дп через рецептори прогестерону. Цьому питанню придiляеться велика увага з метою уточнення тонких механiзмiв розвитку лейомiоми матки. Безперечно, у випадку поеднання лейомiоми матки з метаболiчним синдромом слiд ураховувати той факт, що в такш ситyацi! значну кiлькiсть естрогену синтезують адипоцити з андрогенних попередникiв i жирова тканина може стати додатковим джерелом продукцп естрогенiв. До того ж кттини жирово! тканини синтезують лептин, який може впливати на низку ендокринних функцш i до цього часу його втручання в процеси синтезу стеро!дних гормонiв залишаються недостатньо вивченими [6, 14, 15].
1. Встановлено, що у жшок, хворих на лейомюму матки на rai метаболiчного синдрому, у патогенезi i перебiгy захворювання в першому вiковомy перiодi менопауза настае рашше. Акyшерсько-гiнекологiчний анамнез виявив меншу кшьюсть вагiтностей i фiзiологiчних пологiв iз деяким збiльшенням патологiчних пологiв, втричi частiше дiагностyеться безплiддя.
2. Порушення овар1ально-менструального циклу проявляються овуляцшними кровотечами (у 6,7% випадюв), надм1рними кровотечами в перименопаузальному перюд1 (у 10,0% випадюв), розвитком аменоре! та олпоменоре!. Пащентки ще! групи найчаспше використовували гормональш оральт контрацептиви.
3. Локатзащя мю!дних вузл1в у другому вшовому перюд1 штерстищальна в 73,1% випадюв. Лейомюми за типом належать до I, II 1 III типу в р1внш м1р1.
4. Нейро-ендокринний статус характеризуеться в1ропдним збшьшенням р1вня естрадюлу, зменшенням - прогестерону { незначним зменшенням ДГЕА-С. Вмют гонадотропних гормошв мало в1др1зняеться вщ показниюв здорових жшок.
5. Вищенаведеш порушення при лейомюм1 матки, поеднано! з метабол1чним синдромом, можна вважати факторами, яю вщграють визначену роль у патогенез1 1 розвитку лейомюми на тт метабол1чного синдрому, що потребуе подальших грунтовних дослщжень.
1. Voropotvelyan P. N. Mioma matki u zhenschin reproduktivnogo vozrasta / P. N. Voropotvelyan, A. A. Bondarenko. N. P. Voropotvelyan // Zdorove zhenschinyi. - 2015. - No.10. - S. 153-156.
2. Ginekologicheskaya zabolevaemost i reproduktivnyie vozmozhnosti zhenschin s ozhireniem / B. B. Pinhasov, G. A. Skosyireva, Yu. P. Shorin [i dr.] // Vestnik NGU. Seriya:Biologiya,klinicheskaya meditsina.- 2010. - Tom 8, vyip. 2. - S. 62-67.
3. Zaporozhan V. M. Akusherstvo i ginekologiya. Pidruchnik: u 2-h tomah. T.2. / V. M. Zaporozhan, M. R. Tsegelskiy, N. M. Rozhkovska // - Odesa., - 2005. - 420 s.
4. Zaporozhan V. M. Faktori riziku rozvitku miomi matki u zhinok reproduktivnogo viku / V. M. Zaporozhan, S. M. Neporada // Odeskiy medichniy zhurnal. - 2014. - No.2 (162). - S. 37-40.
5. Kondratovich L. M. Sovremennyiy vzglyad na etiologiyu, patogenez i sposobyi lecheniya miomyi matki / L. M. Kondratovich // Rossiyskiy meditsinskiy zhurnal. - 2014. - No.5. - S. 36-40.
6. Masyakina A. V. Diagnostika i lechenie dobrokachestvennyih giperplasticheskih zabolevaniy matki u zhenschin s endokrinno-obmennyimi narusheniyami / Masyakina A.V., Kudrina E.A. // Arhiv akuscherstva i ginekologii im. V.F. Snegireva.
- 2015. - No.3. - S. 20-24.
7. Chayka K. V. Istoriya voprosa i sovremennyie predstavleniya ob etiologii, pato- i morfogeneze leyomiomyi matki / K. V. Chayka, T. N. Demina, N. A. Firsova // Mediko-sotsialni problemi sim'yi. - 2014. - Tom 19, No.3. - S. 58-67.
8. Chernuha G. E. Ozhirenie kak faktor riska narusheniy reproduktivnoy sistemyi u zhenschin / E. E. Chernuha // Consilium Medicum. - 2007. - No.6. - C. 115-118.
9. Chubey G. V. Aktualni pitannya etiologiyi ta patogenezu leyomiomi matki u zhinok reproduktivnogo viku / G. V. Chubey // Zdorove zhenschinyi. - 2013. - No.10. - S. 10-15.
10. Shtoh E. A. Mioma matki. Sovremennoe predstavlenie o patogeneze i faktorah riska / E. A. Shtoh, V. B. Tshay // Sibirskoe meditsinskoe obozrenie. - 2015. - 1. - S. 22-27.
11. Yavorskiy P. V. Ozhirinnya ta stan statevih steroyidiv u zhinok z leyomiomoyu matki / P. V. Yavorskiy // // Ukrayina. Zdorovya natsiyi. - 2012. - No.1 (17). - S. 98-101.
12. Yavorskiy P. V. Znachennya koefitsienta poednannya dlya kilkisnoyi harakteristiki vplivu etiologichnih chinnikiv leyomiomi matki / P. V. Yavorskiy // Ukrayina. Zdorovya natsiyi. - 2012. - No.3 (23). - S.294-299.
13. Yarotskiy M. E. Novi pidhodi do diagnostiki dobroyakisnih zahvoryuvan matki u zhinok reproduktivnogo viku z metabolichnim sindromom / M. E. Yarotskiy, L. V. Demyanenko // Klinichna endokrinologiya ta endokrinna hirurgiya. - 2015.
- No.2. - S. 51-57.
14. Cook J. D. Treatment strategies for uterine leiomyoma: the role of hormonal modulation / J.D. Cook // Reprod. Med. - 2004.
- Vol.22 (2). - P. 53-62.
15. Zhao Y. The expression of estrogen receptor isoforms alpha, beta and insulin-like growth factor-1 in uterine leiomyoma / Y. Zhao, W. Zhang, S. Wang // Gynecol. Endocrinol. - 2008. -Vol.24, №10. - P. 549-554.
ОСОБЕННОСТИ КЛИНИЧЕСКОГО ТЕЧЕНИЯ ЛЕЙОМИОМЫ МАТКИ НА ФОНЕ МЕТАБОЛИЧЕСКОГО СИНДРОМА Павловская М. А.
Обследовано 30 пациенток с лейомиомой матки на фоне метаболического синдрома и 34 пациентки контрольной группы без миомы. Установлено, что у женщин, страдающих лейомиомой матки на фоне метаболического синдрома, в патогенезе и течении заболевания в первом возрастном периоде менопауза наступает раньше. Акушерско-гинекологический анамнез указывает на меньшее количество беременностей и физиологических родов с некоторым увеличением патологических родов, втрое чаще диагностируется бесплодие. Нарушения овариально-менструального цикла проявляются овуляционными кровотечениями (в 6,7% случаев), чрезмерными кровотечениями в перименопаузальном периоде (в 10,0% случаев), развитием аменореи и олигоменореи. Пациентки этой группы чаще всего использовали гормональные оральные контрацептивы. Локализация миоматозных узлов во втором
CLINICAL FEATHERS OF LEIOMYOMA ON THE BACKGROUND OF METABOLIC SYNDROME Pavlovska M. O.
The research involved 30 patients with leiomyoma associated with metabolic syndrome and 34 control group patients without leiomyoma. Found that in women with uterine leiomyoma associated with metabolic syndrome in the pathogenesis of the disease and age at first period, menopause occurs earlier. Obstetric and gynecological history showed fewer pregnancies and births of some physiological increase in abnormal births, three times more frequently diagnosed infertility. Violation of ovarian-menstrual bleeding occur ovulatory (in 6.7% of cases), excessive bleeding in the perimenopausal period (in 10.0% of cases), the development of amenorrhea and oligomenorrhea. Patients in this group often used hormonal oral contraceptives. Localization of myoma
возрастном периоде в большинстве случаев интрамуральная (в 73,1%). Миомы по типу принадлежат к I, II и III типу в равной степени. Нейро-эндокринный статус характеризуется достоверным увеличением уровня эстрадиола, уменьшением прогестерона и незначительным уменьшением ДГЭА-С. Содержание гонадотропных гормонов мало отличается от показателей здоровых женщин.
Ключевые слова: лейомиома матки, метаболический синдром, гормональный статус.
Стаття надшшла 3.01.2017 р.
units in the second interstitial age period in 73.1% of cases. Leiomyoma belong to the type I, II and III type equally. Neuro-endocrine status characterized by a probable increase in estradiol levels, decrease - slight decrease of progesterone and DHEA-S. The content of gonadotropin hormones differs little from that of healthy women.
Key words: uterine leiomyoma, metabolic syndrome, hormonal status.
Рецензент Баштан В.П.
УДК 613.995
СОЩАЛЬНО-ППеНШШ АСПЕКТИ ПРОФ1ЛАКТИКИ ШК1ДЛИВИХ ЗВИЧОК СЕРЕД
МОЛОД1
Куршня - це не просто шюдлива звичка, але й абсолютно не сумюне зi здоровим способом життя захоплення. Можна впевнено констатувати, що кожна нова затяжка тютюновим димом скорочуе людське життя щонайменше на подих, а кожна викурена цигарка - на 15 хвилин. У курщв шкотин стае не лише звичним, але й необхщним елементом в оргашзм^ Так i виникае шкотинова залежшсть. В свт щороку вщ хвороб, спричинених куршням, вмирае 1,5 млн. людей. Ккотин негативно впливае на нервову систему, дихальну, серцево-судинну системи та систему травлення. Iмовiрнiсть захвор™ раком легешв, бронх^ом, стенокардiею, гастритом, виразкою шлунку значно вища у людей, що курять. Статистика засвщчуе, що рак легешв у людей, яю курять, зустрiчаеться у 30 разiв частiше. Особливо! шкоди завдае куршня жшкам та пiдлiткам. Безумовно, найбшьш серйозного негативного впливу зазнае сама людина, що курить, однак значно! шкоди завдае i пасивне куршня, коли людина, що не курить змушена вдихати пов^ря, отруене тютюновим димом. Тому важливим компонентом боротьби зi шкiдливими звичками е тклування про свое здоров'я, формування св^оглядно! системи свiдомостi пiдлiткiв, молодо майбутнiх матерiв, яка Грунтуеться на ефективному використанш здорового потенцiалу народних звичок та обрядiв.
Ключовi слова: шкiдливi звички, молодь, профiлактика.
Робота е фрагментом НДР «Вивчення комплексноI характеристики хрошчних вiрусних гепатитiв В i С з оцшкою клiнiчних та лабораторних показнитв периферичноI кровi в прогнозуванн перебiгу хвороби», номер держреестрацн 011би002213.
Проблема вживання алкоголю, тютюну { наркотиюв дуже актуальна в наш! дш. 1х споживання з кожним роком зростае. Вщ цього страждае все сустльство, але в першу чергу шд загрозу ставиться шдростаюче поколшня: д1ти, шдл!тки, молодь, а також здоров'я майбутшх матер1в. Адже алкоголь, тютюн { наркотики особливо активно впливають на несформований оргашзм, поступово руйнуючи його [1, 2].
Наслщки шюдливих звичок очевидш. Доведено, що при !х попаданш всередину оргашзму, вони розносяться по кров! до вс1х оргашв { несприятливо ддать на них, аж до руйнування. Особливо це впливае на м'язов! тканини { розумову д1яльн1сть. Куршня тютюну мае майже 500-р1чну 1стор1ю. В1дкриття Христофором Колумбом в 1492 рощ Америки пов'язано з виявленням европейцями багатьох нових для них рослин, серед яких був { тютюн. Незважаючи на заборону великого мореплавця, деяю з його моряюв таемно привезли листя та насшня тютюну в Свропу. Особливо популярним тютюн став в XVII -XVIII ст. [4, 5].
Фактори, пов'язаш з1 способом життя, таю як тютюнопалшня, надм1рне вживання алкоголю лежать в основ! багатьох хрошчних захворювань в Укра!ш Зокрема, при систематичному вживанш алкоголю розвиваеться небезпечна хвороба - алкогол1зм; при тривалому палшш - рак легешв { ясен; при нав1ть короткочасному вживанш наркотичних речовин - руйнування мозку, 1, отже - людини, як особистост1 [3]. 36% укра!нського населення палить, { 31% палить щоденно. Це вище середнього показника по Свропейському рег1ону (за даними ВООЗ 28,6%). Кр1м того, палшня починаеться у ранньому в1ц1; середнш в1к початку пал1ння серед курщв, яю палять щоденно, знижуеться. Курець, який палить щодня, викурюе в середньому 18 цигарок на день, що становить близько одше! пачки. Вживання тютюну е зростаючою проблемою, особливо серед молод! в Укра!ш [17]. Зпдно бази даних ВООЗ «Здоров'я для вс!х» (ИБА) в Укра!ш, 56,8% ушх причин смертей е вживання тютюну (56,3% та 59,9% серед чоловтв та жшок, вщповщно). Нездоровий спос!б життя дорослого населення свщчить про те, що багато укра!нщв не усв!домлюють ризиюв, на як! вони наражаються. Саме нездоровий спошб життя - палшня,
