CC BY
12
УДК 618.14-006
ЗВ'ЯЗОК ОДНОНУКЛЕОТИДНОГО ПОЛ1МОРФ1ЗМУ С-1562Т ГЕНА МАТРИКСНО1 МЕТАЛОПРОТЕ1НАЗИ-9 У Ж1НОК З ЛЕЙОМ1ОМОЮ МАТКИ ТА ЕКСТРАГЕН1ТАЛЬНОЮ ПАТОЛОГИЮ
Наведено результати визначення полiморфiзму С-1562Т гена матриксно! металопроте!нази-9 у 108 жшок з лейомiомою матки (ЛМ) i 84 жiнок без вказано! патологи (контрольна група). Встановлено, що у жiнок i3 ЛМ стввщношення генотипiв С/С, С/Т i Т/Т становило 60,2%, 33,3% i 6,5%, а в контролi 64,3%, 33,3% i 2,4% вiдповiдно (Р=0,402 за x2-критерiем Пiрсона). Таким чином, зв'язку мiж полiморфiзмом С-1562/Т гена ММР-9 i розвитком лейомiоми матки не юнуе. Також не виявлено асощаци мiж даним SNP у жшок з ЛМ, переб^ яко! супроводжувався хрошчним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) (Р>0,05) та хронiчним гастритом (Р>0,05).
Ключов! слова: матриксна металопротешаза-9, лейомюма матки, ХОЗЛ, гастрит.
Робота е фрагментом НДР "Патологiчне значення nолiморфiзму поодиноких Hymeomndie у розвитку найпоширешших паmoлoгiчних процеЫв i хвороблюдини", № держреестраци 0114U006297.
У структур1 доброяюсно! пухлинно! патологи репродуктивно! системи жшки перше мюце посщае лейомюма матки (ЛМ). Це гормонозалежна шкапсульована пухлина, що розвиваеться з гладеньких мюципв шийки або тша матки.
Важливють ктшчно! проблеми обумовлюе висока оперативна актившсть з приводу дано! патологи у гшеколопчних стацюнарах. За даними А. Л Тихомирова середнш вш пащенток з ЛМ, яким виконуеться г1стеректом1я складае 40±3,4 роки. Таких пащенток бшьше, шж 90% [7]. У зв'язку з цим, збереження репродуктивно! функци жшки на сьогодш е найважлившим завданням.
З розвитком молекулярно-генетичних технологш з'явилися широк можливосп для вивчення генетично! складово! гшерпластично! та пухлинно! патологи жшочо! репродуктивно! системи. Утворення та прогресування пухлин забезпечуеться порушенням р1вноваги ироцеав прол1ферац1! та апоптозу, руйнащею м1жклпинних зв'язюв та взаемодш, перебудовою пухлинного м1крооточення. Ц процеси забезпечуються роботою щло! системи цинк-вмюних бшюв - матриксних металопроте!наз (ММР), яю забезпечують пдролпичне розщеплення вах волокнистих компоненпв сполучно! тканини. Бшки ММР експресуються у вс1х тканинах, на вс1х етапах онтогенезу.
Система ММР натчуе бшьше 25 протеол1тичних ферменпв. За специф1чшстю найактившшими представниками серед них е колагенази (ММР-1), желатинази i стромел1зини. Серед желатиназ основними е ММР-2 (желатиназа А) та ММР-9 (також вщома як желатиназа В, 92kDa желатиназа, 92kDa тип IV колагеназа). Саме ММР-9 розщеплюе колаген IV i V типу, що входить до складу базальних мембран ештел1ев стшок л1мфатичних та кровоносних судин, забезпечуючи процеси швазивносн та метастазування [1, 3, 5].
Транскрипцшна актившсть гена ММР-9, як i будь-яких шших ММР, стимулюеться певними онкогенами, гормонами, цитокшами, факторами росту, адгезивними молекулами, компонентами позакттинного матриксу i активними формами кисню [8, 12]. Функцюнування ММР-9 може залежати вщ р1зних фактор1в, у тому числ1 й вщ структури гена, що кодуе бшок.
Ген ММР-9 у людини локал1зований на довгому плеч! 20 хромосоми (20q 11.2-q 13.1) i складаеться з 13 екзошв, що подшеш 12 штронами. Зрший бшок мае молекулярну масу 92кДа. На сьогодш описано понад 154 пол1морф1зми поодиноких нуклеотищв у геш ММР-9 людини. Найбшьш вивченим е пол1морф1зм промоторно! дшянки С-1562Т. Вщомо, що Т- алель за пол1морф1змом С-1562Т гена ММР-9 асощюеться з шдвищеним синтезом вщповщного ферменту та його накопиченням, це i обумовлюе прогресування хвороби та передуе виникненню ускладнень. Даш щодо розподшу алельних вар1анпв гена ММР-9 у жшок 1з лейомюмою матки в укра!нськш популяци вщсутш
Метою роботи було встановити частоту генотитв за пол1морф1змом С-1562Т гена матриксно! металопроте!нази-9 у хворих 1з лейомюмою матки та вивчити зв'язок алельних вар1анпв гена ММР-9 за вказаним пол1морф1змом у хворих з ЛМ 1з екстрагештальною патолопею (хрошчне обструктивне захворювання легень, хрошчний гастрит).
Матерiал та методи дослiдження. Основну групу склали 108 пащенток, вшом вщ 26 до 60 роюв (середнш вш 47,82 ± 6,6 роки), що мали лейомюму матки р1зних розм1р1в та р1зного ктшчного перебиу. Пащентки основно! групи лшувалися з ускладненнями ЛМ в гшеколопчних вщдшеннях Путивльсько! та Конотопсько! ЦРЛ, мюьких лшарень №1 та №5 м. Суми, Обласного
© Савченко 1.М., Гарбузова В.Ю., 2015
першатального центру. До основно! групи увшшли 7 (6,5%) жшок репродуктивного вшу (до 37 POkíb), 39 (36,1%) жшок пременопаузального вшу (38-48 роюв) та 62 (57,4%) жшок у менопауза
Контрольну групу склали 84 жшки менопаузального вiку (середнiй вiк 69,75 ± 8,4 рокiв) без будь-яких клiнiчних та ультразвукових ознак пухлинно! патологи матки. Цi жiнки, звернувшись до гiнеколога з приводу щорiчного профiлактичного огляду, проходили обстеження в Конотопськш ЦРЛ у зв'язку з лшуванням екстрагештально! патологи.
Загальноклiнiчне обстеження включало збiр анамнеза, загальний огляд, зовшшне та внутрiшнe гiнекологiчне обстеження, повне клшко-лабораторне обстеження, було виконано кольпоскошю та Рар-тест. Функцiональне обстеження включало трансвагшальне та трансабдомiнальне ультразвукове дослщження. З метою виявити екстрагештальну патологiю, жiнки були обстеженi терапевтом, ендокринологом, невропатологом та отримали певш консультаци вiд лiкарiв. За даними обстежень сушжними спецiалiстами жiнок обох груп встановлено, що серед екстрагештально! патологи часто зустрiчалося хронiчне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) у 43,5% жшок з ЛМ та у 63,1% жшок без пухлини та хрошчний гастрит у 49,1% та у 53,6% вщповщно. Цукровий дiабет I типу зафшсовано лише у 3,4% хворих основно! та 8,3% жшок контрольно! груп. Остеохондроз рiзних вщдшв хребта супроводжував перебiг ЛМ у 78,7% випадюв та дiагностувався в 69% жiнок без пухлини.
Аналiзуючи данi гiнекологiчного анамнезу в жшок контрольно! групи, було встановлено, що ранне менархе (до 15 роюв) спостершалось у 63,1% пащенток. У 53,6% жшок виявлено порушення менструального циклу в анамнезi, в тому чи^ у 51,2% випадках по типу альгодисменоре! та у 42,8% випадках по типу гiперполiменоре!. У 61,9% пащенток без ЛМ статевий дебют вщбувся до 19 роюв, а менопауза до 53 роюв спостершалася у 38,1% жшок.
Серед жшок основно! групи ранне менархе мали 75,9% пащенток, а порушення менструального циклу за типом гiперполiменоре! спостершалося у 53,7% хворих. Ус жшки обох груп реалiзували свою репродуктивну функцiю. Хворих iз ЛМ i жшок контрольно! групи, залежно вщ наявностi часто! екстрагештально! патологи, було подшено на шдгрупи: а) за наявнiстю хронiчного обструктивного захворювання легень; б) за наявнютю хронiчного гастриту в анамнезi.
Дослщження проводили з дотриманням основних положень Конвенщ! Ради Свропи про права людини та бiомедицину, Гельсiнсько! декларацн Всесвiтньо! медично! асоцiацi! про етшчш принципи проведення наукових медичних дослщжень за участю людини (1964, з подальшими доповненнями, включаючи версiю 2000) та Наказу МОЗ Укра!ни № 690 вщ 23.09.2009 р. Bti пацiенти пiдписали iнформовану угоду на участь у дослщженнях з наступним забором венозно! кровi на генетичний аналiз.
Визначення С-1562Т полiморфiзму (rs 3918242) гена ММР-9 проводили за допомогою методу полiмеразно! ланцюгово! реакци iз наступним аналiзом довжини рестрикцшних фрагментiв при видiленнi !х шляхом електрофорезу в 2,5% агарозному гель
Для генотипування венозну кров набирали у стерильних умовах в моновети, об'емом 2,7мл., з калiевою сшлю етилецщамштетраоцтово! кислоти («Sarstent», Шмеччина), що слугувала антикоагулянтом. Кров заморожували i збертали при температурi - 20°С. ДНК iз не! видiляли, використовуючи набори «Изоген» (Росiя). Амплiфiкацiю дшянки гена, що мiстить сайт С-1562Т полiморфiзму в промоторi гена ММР-9, проводили за допомогою пари специфiчних праймерiв: прямого (sence) 5' GCCTGGCACATAGTAGGCCC 3' i зворотного (antisense) 5' CTTCCTAGCCAGCCGGCATC 3' Для амплiфiкацi! брали 50-100 нг ДНК i додавали до сумш^ що мютила 5 мкл 5- кратного PCR-буферу, 1,5 мМ сульфату магнiю, 250 мкМ сумiшi чотирьох нуклеотидтрифосфатiв, по 15 рМ кожного з праймерiв i 1,0 ОД Таq- полiмерази, об'ем доводили до 25 мкл деюшзованою водою. Програма амптфшаци: денатурацiя - 94°С (50с), гiбридизацiя праймерiв 62,5 °С (45с), елонгацiя 72 °С (1хв.) разом 30 циклiв. Для рестрикцшного аналiзу 6 мкл продукту амплiфiкацi! iнкубували при 37 °С упродовж 18 годин з 3 ОД рестриктази PaeI (SphI) у буферi Tango такого складу: 3,3 мМ трис-ацетату (рН 7,9), 10 мМ ацетату магшю, 66 мМ ацетату калда, 0,1 мг/мл альбумшу. Наявшсть в -1562С-й позиц^! гена ММР-9 цитозину перешкоджае рестрикц^!, а при його замш на тимш рестриктаза розщеплюе амплiфiковану дiлянку (довжина -436 пари азотистих основ) на два фрагменти - 242 i 194 пари основ. Амплiфiкати одержаного фрагменту гена ММР-9 шсля рестрикцн дшили в 2,5% агарозному гел^ що мiстив бромистий етидш, горизонтальний електрофорез (0,1 А; 14ОУ) проводили протягом 35 хв. Статистичний аналiз проводили з використанням програми SPSS-17. При цьому достовiрнiсть вiдмiнностей визначали за х2 критерiем. Значення Р<0,05 вважали достовiрним.
Результати дослщження та Тх обговорення. nepeBipKa розподшу генотитв за С-1562Т полiморфiзмом гена ММР-9 на вiдповiднiсть закону Хард>Вайнберга показала, що i в контрольнш, i в основнiй групах вщхилення вiд встановленого рiвноваги не е статистично значущими. З'ясовано, що сшввщношення алелей в обох групах ютотно не вiдрiзняеться вiд очiкуваних (P> 0,05). Порiвняння частоти рiзних варiантiв С-1562Т полiморфiзму у хворих основно! i контрольно! груп дало таю результати: сшввщношення генотипiв С/С, С/Т i Т/Т у групi з ЛМ становило вщповщно 60,2%, 33,3%, 6,5%, а в контролi - 64,3%, 33,3% i 2,4%. Показник P, визначений за %2-критерiем Ирсона, дорiвнював 0,402 i свiдчив про вщсутшсть статистично достовiрно! рiзницi у розподш алельних варiантiв гена ММР-9 за полiморфiзмом С-1562Т у хворих з ЛМ i пацiенток без пухлини (табл.1). Таким чином, отримаш результати свiдчать про вiдсутнiсть зв'язку мiж С-1562Т полiморфiзмом гена ММР-9 i ризиком розвитку лейомiоми матки.
Таблиця 1
Зв'язок С-1562Т пол1морф1зму гена MMP-9 з розвитком лейомюми матки (ЛМ)_
Генотип Контроль, n (%) ЛМ, n (%)
С/С 54 (64,3) 65 (60,2)
С/Т 28 (33,3) 36 (33,3)
Т/Т 2 (2,4) 7 (6,5)
Х2 = 1,823; P = 0,402
Подiл пащенток на пiдгрупи за наявностi або вщсутност в анамнезi хронiчного обструктивного захворювання легень (табл.2), вказав на вщсутшсть iстотно! вiдмiнностi в розподш частот алельних варiантiв С-1562Т полiморфiзму гена ММР-9 мiж хворими на ЛМ i пацiентками контрольно! групи серед жшок iз ХОЗЛ (Р=0,821) та пацiенток без цiе! патологи легень (Р=0,342). Розподiл частот алельних варiантiв полiморфiзму С-1562Т гена ММР-9 за наявнютю або вiдсутнiстю в анамнезi хронiчного гастриту в групах порiвняння подано в табл. 3
Таблиця 2
Розподш частоти ос1б i3 р1зними генотипами за С-1562Т пол1морф1змом гена ММР-9
Генотип Наявшсть ХОЗЛ Вщсутшсть ХОЗЛ
Контроль, n (%) ЛМ, n (%) Контроль, n (%) ЛМ, n (%)
С/С 35 (66,0) 31 (66,0) 19 (61,3) 34 (55,7)
С/Т 16 (30,2) 13 (27,7) 12 (38,7) 23 (37,7)
Т/Т 2 (3,8) 3 (6,4) 0 (0) 4 (6,6)
Х2=0,394; Р =0,821 Х2=2,148; Р =0,342
Примiтки: n - кiлькiсть осiб; Р - значимкть вiдмiнностей у розподiлi генотишв мiж контролем i ЛМ.
Таблиця 3
_Розподш частоти pci6 iз рiзними генотипами за С-1562Т полiморфiзмом гена ММР-9_
Генотип Наявшсть гастриту Вщсутшсть гастриту
Контроль, n (%) ЛМ, n (%) Контроль, n (%) ЛМ, n (%)
С/С 29 (64,4) 32 (60,4) 25 (64,1) 33 (60,0)
С/Т 16 (35,6) 18 (34,0) 12 (30,8) 18 (32,7)
Т/Т 0 (0) 3 (5,7) 2 (5,1) 4 (7,3)
Х2=2,630; Р =0,269 Х2=0,254; Р =0,881
Примгтки: n - кшьгасть осiб; Р - значимкть вiдмiнностей у розподiлi генотипiв мiж контролем i ЛМ.
Зв'язку мiж даним генетичним маркером i наявнютю чи вiдсутнiстю в анамнезi хрошчного гастриту у жiнок контрольно! та основно! груп виявити не вдалося (Р =0,269, Р =0,881).
Вщомо, що полiморфiзм С-1562Т (замiна цитозину на тимiн) локалiзований у промоторнш дiлянцi гена ММР-9, впливае на рiвень транскрипцi! даного гена. Промотор з тимшом мае бiльш високу транскрипцшну активнiсть, нiж варiант промотору з цитозином. Т-алель забезпечуе шдвищений синтез бiлка ММР-9. Одержанi нами результати свщчать про вiдсутнiсть ютотних вiдмiнностей у розподiлi генотипiв за полiморфiзмом С-1562Т гена ММР-9 мiж хворими з ЛМ та пащентками контрольно! групи. Аналiз даних про зв'язок полiморфiзму С-1562Т гена ММР-9 з частою екстрагештальною патологiею також виявив вiдсутнiсть асоцiацi! дослiджуваного SNP iз ХОЗЛ та хронiчним гастритом серед пащенток з лейомюмою та жшок без пухлини. Серед жшок контрольно! групи без ХОЗЛ та з хрошчним гастритом в анамнезi жодного ношя полiморфного алеля ММР-9 (-1562Т) в гомозиготному сташ (генотип ТТ) знайдено не було.
Лгтературних даних щодо дослiдження асоцiацi! полiморфiзму С-1562Т гена ММР-9 у жшок, що мають ЛМ iз ХОЗЛ серед шших популяцiй, нами не знайдено. Але вщомо, що гшерпродукщя ММР-9 бере участь у патогенезi багатьох патологiчних процесiв бронх1в та легень (брониальнш астмi, емфiземi, пневмофiброзi), якi супроводжують перебiг iнших хвороб. Вщтак, Е.А. Кочеткова i
cпiвавтоpи встановили pоль матpикcноï металопpотеïнази-9 в патогенезi оcтеопоpоза (On) y пациeнтiв iз XOЗЛ [4]. Пpи On MMP-9 cекpетyeтьcя оcтеоклаcтами та ix попеpедниками, а в поeднаннi з патологieю бpонxо-легеневоï cиcтеми ще й кштинами епiтелiю бpонxiв, кштинами Клаpа, фiбpоблаcтами, макpофагами, лiмфоцитами, нейтpофiлами. Тому шдвищення кiлькоcтi циx клiтин y бpонxо-легеневiй тканинi e cвоepiдним маpкеpом ^о^озу xвоpоби, бо, на наш погляд, тicно пов'язане зi зpоcтанням piвня MMP-9 та cтyпенем поpyшення функцп легень [9, 14]. Натомicть, Ito I. et al. y cвоïx доcлiдженняx не виявили ато^анл Т- алеля з XOЗЛ, пpоте даний алель був ашищований c веpxньодольовою емфiземою легень [16]. Joos L. y cвоïx доcлiдженняx також не встановив аcоцiацiï полiмоpфiзмy MMP-9 з патолога бpонxо-легеневоï cиcтеми [17].
Пдвищений cинтез MMP-9 часто пpовокye picr злоякicниx пyxлин внyтpiшнix оpганiв, який завжди cyпpоводжyeтьcя yтвоpенням новиx cyдин (ангiогенезом); поpyшенням мiжтканинниx баp'epiв, яке вiдбyваeтьcя пpи pyйнацiï базальниx мембpан кpовоноcниx та лiмфатичниx cyдин. Базальна мембpана e баp'epом мiж епiтелieм та iнтеpcтицieм. Ïï вагомими компонентами e колаген IV типу та ламшш, що належить до глiкопpотеiнiв. Клiтини пyxлини за допомогою так званж «ламiнiновиx мютюв» забезпечують ^оце^ мiгpацiï та метаcтазyвання, вивiльнюючи MMP-9, яка i py^ye колаген IV база^ьн^ мембpан. Потpапивши в im^ci^rn, пyxлиннi клiтини пpикpiплюютьcя до колагену I i III типiв за допомогою так званж «фiбpонектиновиx мютюв», зумовлюючи iнвазивнicть [1]. Зокpема вщомо, що пiдвищена екcпpеciя MMP-9 в пеpвиннiй пyxлинi чи метаcтазаx cnp^e виcокiй iнвазивноcтi та пiдвищенню метастатично1' активноcтi pакy шлунка [26], молочно1' залози [13, 22], щитовидно!' залози [2C], поpожнини pота [21], а також, каpциноми пiдшлyнковоï залози [23] та колоpектального pакy [11], обумовлюючи невтiшний пpогноз для пацieнта та cкоpочyючи тpивалicть його життя. Так, y доcлiдженняx Chu D. y xropMx на pак шлунка Т-алель MMP-9 доcтовipно чаcтiше аcоцiювавcя з глибиною швазп, метастазами y лiмфатичнi вузли та вiддаленими метастазами. А безpецидивний пеpебiг був коpотшим y rax пацieнтiв, pак шлунка якж не cyпpоводжyвавcя пiдвищеною пpодyкцieю MMP-9 [12]. Bикоpиcтовyвати пiдвищенi piвнi ММП-9 в якоcтi молекyляpниx маpкеpiв пyxлинноï iнвазiï та метастазування y xвоpиx на каpциномy шлунка пpопонyвав i Zhang S [25]. А Wu C. et. а1. y cвоïx доcлiдженняx довели, що для такого пpогнозyвання кpащим показником e piвень плазмовоï MMP-9, поpiвняно з cивоpотковим ïï piвнем [24].
Доcлiдження зв'язку полiмоpфiзмy гена MMP-9 з гiпеpплаcтичними патологiями жiночоï pепpодyктивноï cиcтеми малочиcельнi i неоднозначнi. Доcлiдивши велику популящю жшок Пiвнiчного Китаю Kang S. i Yan Li, зв'язку полiмоpфiзмy С-1562Т гена MMP-9 з pизиком pозвиткy епiтелiального pакy яeчникiв не виявили, водночаc встановили аcоцiацiю даного полiмоpфiзмy з ендометpiозом матки та аденомюзом i пpопонyють викоpиcтовyвати MMP-9 як маpкеp для пpогнозyвання cxH^mcri до циx гiпеpпластичниx патологiй [1S, 19].
У фуиндюнуванн тканин та оpганiв, що забезпечують фiзiологiчний пеpебiг пpоцеciв в оpганiзмi, MMP-9 вiдiгpаe також важливу pоль, адже cy^e^ впливаe на меxанiзми pоcтy ембpiон-нальниx cтpyктyp. Biдтак, Behrendtsen O. виявив, що пiд чао iмплантацiï плiдного яйця в ендомеpтiй y ^оце^ iнвазiï тpофоблаcта в децидуальну оболонку збiльшyeтьcя активнicть MMn-9, а ^и iнгiбyваннi MMn-9 в кyльтypi тканин cпецифiчними антитiлами гальмye швазившсть тpофоблаcта [1С]. За даними Соболeвоï Г. M. тpивале неплiдця та звичне невиношування вагiтноcтi на rai xpонiчного ендометpитy аcоцiюeтьcя зi зниженням активноcтi MMP-9. Пiдвищення активноcтi MMP-9 до ж^ми вiдобpажаe зниження iнтенcивноcтi ендометpитy. Таким чином, для ycпiшноï iмплантацiï необxiднi адекватнi piвнi екcпpеciï MMP-9 в ендометpiï, для pyйнyвання матpикcy та забезпечення мiгpацiï клтин заpодка [6]. Доведено pоль MMP-9 y фiзiологiчниx пpоцеcаx загоeння pан. Пiд чаc запалення найбiльше MMP-9 ^одукують нейтpофiли, еозинофiли, тyчнi клтини, макpофаги. Bcra-новлено, що MMn-9 не лише пеpвинно cекpетyeтьcя тд ча€ pозвиткy запалення, а й може в^ц^авата певну pоль на бшьш пiзнix етапаx загоeння i cинтезyватиcя кеpатиноцитами [2]. Таким чином, пщвищений cинтез феpментy MMP-9, пов'язаний з ^^y^dre тимiнy в позицп -1562 пpомотоpа гена e важливим маpкеpом пеpебiгy як патологiчниx, так i фiзiологiчниx пpоцеciв в оpганiзмi.
Pезyльтати виконаниx нами доcлiджень показали, що не icrnye зв'язку мiж полiмоpфiзмом С-1562Т гена MMP-9 i pозвитком лейомiоми матки. Також не виявлено аcоцiацiï мiж даним SNP y жшок з ЛM, пеpебiг якоï cyпpоводжyвавcя xpонiчним обcтpyктивним заxвоpюванням легень та xpонiчним гаcтpитом.
nepcneKmueu подальших дoслiджeнь. Maлoчuсeльнiсть данш щодо вплшу piзнuх вuдiв пoлiмopфiзмy гeнa ММР-9 на poзвuтoк дoбpoякiснuх пухлшных пpoцeсiв матт свiдчaть npо складшсть пpoблeмu i зумовлюють нeoбхiднiсть npoдoвжyвaтu дoслiджeння в цьому нanpямi.
1. Атаман О. В. Патофiзiологiя I том (загальна патолопя): тдр. [для студ. вищ. навч. закл.] / О.В. Атаман. - Вшниця: Нова книга, - 2012. - 347 с.
2. Безродний Б. Г. Роль матриксних металопроте'шаз у фiзiологiчних процесах загоення ран / Б.Г. Безродний, О.М. Петренко, А.О. Тихомиров // Здоров'я Укра'ши. - 2013. - №10. - С. 11-13.
3. Должиков А. А. Молекулярно-генетические факторы прогноза гладкомышечных новообразований матки: роль матриксных металлопротеиназ / А.А Должиков, М.И. Чурносов, С.П. Пахомов [и др.] // Человек и его здоровье. - 2012.
- №2. - С. 138-146.
4. Кочеткова Е. А. Роль матриксной металлопротеиназы-9 в патогенезе остеопороза у пациентов с хронической обструктивной болезнью легких / Е.А. Кочеткова, Л.Г. Угай, Ю.В. Майстровская [и др.] // Терапевтический архив. -2012. - № 8. - С. 37-40.
5. Рогова Л. Н. Матриксные металлопротеиназы, их роль в физиологических и патологических процессах (обзор) / Л.Н. Рогова, Н.В. Шерстенина, Т.В. Замечник [и др.] // Вестн. новых мед. технологий. - 2011. - Т.18, № 2. - С. 86-89.
6. Соболева Г. М. Семейство матриксных металлопротеиназ: общая характеристика и физиологическая роль / Г.М. Соболева, Г.Т. Сухих // Акушерство и генекология. - 2007. - № 1. - С. 5-7.
7. Тихомиров А. Л. Применение левоноргестрел-рилизинг-системы в комплексном лечении миомы матки / А. Л. Тихомиров, Е. В. Залеева // Гинекология. - 2005. - № 1. - С. 63-65.
8. Шойхет Я. Н. Роль матриксных металлопротеиназ при воспалительных заболевания легких / Я.Н Шойхет [и др.] // Проблемы клинич. медицины. - 2008. - № 3. - С. 99-101.
9. Atkinson J.J. Matrix metalloproteinase-9 in lung remodeling. / J.J Atkinson, R.M Senior // Am J Respir Cell Mol Biol. - 2003.
- Vol.28. - Р. 12-24.
10. Behrendtsen O. Metalloproteinases regulate parietal endoderm differentiating and migrating in culture mouse embryos / O. Behrendtsen, Z. Werb // Develop. Dyn. - 1997. - Vol.208. - P. 255-265.
11. Bendardaf R. MMP-9 (gelatinase B) expression is associated with disease-free survival and disease-specific survival in colorectal cancer patients / R. Bendardaf, A. Buhmeida, M. Hilska [et al.] // Cancer Invest. - 2010. - Vol.28, №1. - Р. 38-43.
12. Chu D. Matrix metalloproteinase-9 is associated with disease-free survival and overall survival in patients with gastric cancer / D. Chu, Z. Zhang, Y. Li [et al.] // Int J Cancer. - 2011. - Vol.129, №4. - Р. 887-95.
13. Chiranjeevi P. Gelatinase B (-1562C/T) polymorphism in tumor progression and invasion of breast cancer / P Chiranjeevi, K.M Spurthi, N.S Rani [et al.] // Tumour Biol. - 2014. - Vol.35, №2. - Р. 1351-1356.
14. Fini M. E. Regulation of MMP gene expression, in Parks WC, Mecham RP (eds): Matrix Metalloproteinases / M.E. Fini, J.R. Cook, R. Mohan [et al.] // San Diego, CA, Academic Press. - 1998. - P. 299-356.
15. Greenlee K. L. Matrix metalloproteinases in lung: multiple, multifarious and multifaceted / K.L Greenlee, Z. Werb, F. Kheradman // Physiol Rev. - 2007. - Vol.87, - Р.69-98.
16. Ito I. Matrix metalloproteinase-9 promoter polymorphism associated with upper lung dominant emphysema / I. Ito, S. Nagai, T. Handa [et al. ] // Am. J. Respir. Crit. Care Med. - 2005. - Vol.172, - Р. 1378-1382.
17. Joos L. The role of matrix metalloproteinase polymorphisms in the rate of decline in lung function / L. Joos, J.Q. He, M.B. Shepherdson [et al.] // Hum. Mol. Genet. - 2002. - Vol.11, - Р.569-576.
18. Kang S. Polymorphisms in the promoter regions of the matrix metalloproteinases-7, -9 and the risk of endometriosis and adenomyosis in China / S. Kang, L-F Zuo, H. Du [et al.] // Mol Hum Reprod. - 2006. - Vol.12, №1. - Р. 35-39.
19. Li Y. Polymorphisms in the promoter regions of the matrix metalloproteinases-1, -3, -7, and -9 and the risk of epithelial ovarian cancer in China / Y. Li, X. Jin, S. Kang [et al.] // Gynecol Oncol. - 2006. - Vol.101, №1. - Р. 92-96.
20. Marecko I. Enhanced activation of matrix metalloproteinase-9 correlates with the degree of papillary thyroid carcinoma infiltration / I. Marecko, D. Cvejic, S. Selemetjev, S. Paskas [et al.] // Croatian Medical Journal. - 2014. - Vol.55, №2. - Р. 128-137.
21. Patel B.P. Clinical significance of MMP-2 and MMP-9 in patients with oral cancer / B.P. Patel, S.V Shah, S.N Shukla [et al.] // Head Neck. - 2007. - Vol.29, №6. - Р. 564-572.
22. Provatopoulou X. Circulating levels of matrix metalloproteinase-9 (MMP-9), neutrophil gelatinase-associated lipocalin (NGAL) and their complex MMP-9/NGAL in breast cancer disease / X. Provatopoulou, A. Gounaris, E. Kalogera [et al.] // BMC Cancer. - 2009. - №.9. -390 р.
23. Tian M. Proteomic analysis identifies MMP-9, DJ-1 and A1BG as overexpressed proteins in pancreatic juice from pancreatic ductal adenocarcinoma patients / M. Tian, Y.Z Cui, G.H Song [et al.] // BMC Cancer. - 2008. - №.8. -241 р.
24. Wu C.Y. Plasma matrix metalloproteinase-9 level is better than serum matrix metalloproteinase-9 level to predict gastric cancer evolution / C.Y Wu, M.S Wu, E.P Chiang [et al.] // Clin Cancer Res. - 2007. - Vol. 13, №7. - Р. 2054-60.
25. Zhang S. Imbalance between expression of matrix metalloproteinase-9 and tissue inhibitor of metalloproteinase-1 in invasiveness and metastasis of human gastric carcinoma / S. Zhang, L. Li, J.Y. Lin [et al.] // World J Gastroenterol. - 2003. -Vol.9, №5. - Р. 899-904.
26. Zhao Z.S. Prognostic value of tumor-related molecular expression in gastric carcinoma / Z.S. Zhao, Y.Y. Wang, Z.Y. Ye [et al.] // Pathol Oncol Res. - 2009. - Vol.15, №4. - Р. 589-596.
СВЯЗЬ ОДНОНУКЛЕОТИДНОГО ПОЛИМОРФИЗМА С-1562Т ГЕНА МАТРИКСНОЙ МЕТАЛЛОПРО-
ТЕИНАЗЫ-9 У ЖЕНЩИН С ЛЕЙОМИОМОЙ МАТКИ С ЭКСТРАГЕНИТАЛЬНОЙ ПАТОЛОГИЕЙ Савченко И.Н., Гарбузова В. Ю. Приведены результаты определения полиморфизма С-1562Т гена матриксной металлопротеиназы-9 у 108 женщин с лейомиомой матки (ЛМ) и 84 женщин без указанной патологии (контрольная группа).
THE CORRELATION BETWEEN SINGLE NUCLEOTIDE POLYMORPHISM C-1562T OF THE MATRIX METALOPROTEINAZA-9 GENE IN WOMEN WITH LEIOMYOMA AND EXTRAGENITAL PATHOLOGY Savchenko I. M., Garbuzova V. Yu. During the work, was used the venous blood of 108 women diagnosed with leiomyoma (average age was 47,82 ± 6,6 years) and the venous blood of women without it (average age was 69,75 ± 8,4 years). The C-1562T detection of the MMP-9
Установлено, что у женщин с ЛМ соотношение С/С, С/Т и Т/Т генотипов составляло 60,2%, 33,3% и 6,5%, а у пациенток контрольной группы 64,3%, 33,3% и 2,4% -соответственно (Р=0,402 по х2-критерию Пирсона). Таким образом, связи между С-1562Т полиморфизмом гена ММР-9 и ЛМ не существует. Также не выявлено ассоциации между данным у женщин с ЛМ, течение которой сопровождалось хроническим обструктивным заболеванием легких (ХОЗЛ) (Р>0,05) и хроническим гастритом (Р>0,05).
Ключевые слова: матриксная металопротеиназа-9, однонуклеотидный полиморфизм, лейомиома матки, ХОЗЛ, гастрит.
Стаття надшшла 10.12.2014 р.
gene polymorphism was conducted with the help of polymerase chain reaction method with further restriction fragments length analysis while allocating them by electrophoresis in agarose gel. Statistical data processing was carried out with the help of SPSS-17 software package. In addition, the differences were determined by x2 criterion. Values with P<0,05 were accepted as accurate. Results. The received results show the absence of considerable differences in the distribution of genotypes by the polymorphism C-1562T of the MMP-9 gene between patients diagnosed with leiomyoma and patients of the control group.
Key words: matrix metaloproteinaza-9, single nucleotide polymorphism, leiomyoma, COPD, gastritis.
Pe^roeHT CTapneHKO I.I.
УДК 616.716.8-002-053.2-085
ЕКОНОМ1ЧНИИ ЕФЕКТ В1Д ЗАСТОСУВАННЯ Р1ЗНИХ Л1КУВАЛЬНИХ СХЕМ У Д1ТЕЙ З ГОСТРИМИ ЗАПАЛЬНИМИ ПРОЦЕСАМИ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВО1 Д1ЛЯНКИ ТА ХРОН1ЧНИМ ПАРЕНХ1МАТОЗНИМ ПАРОТИТОМ
В наведенш статт представлено результати тдрахунку загального економiчного ефекту вщ застосування нових наукових розробок сшвроб^ниюв кафедри дитячо! хiрургiчно! стоматологи ВДНЗ Укра!ни «Украшська медична стоматолопчна академiя», що стосуються комплексного лжування гострих гншних запальних захворювань щелепно-лицево! дшянки у дiтей та загострення хрошчного паренхiматозного паротиту. Цi впровадження в повсякденну клiнiчну практику за стащонарних та амбулаторних умов дозволять значно зменшити матерiальнi витрати.
Ключевые слова: дети, экономический эффект, схемы лечения.
Проблема гострих i хротчних запальних захворювань щелепно-лицево! д1лянки у д1тей вщносшъся до одне! 1з найбшьш актуальних в сучаснш ирурпчнш стоматологи. За даними науковщв, серед них в структур! гострих процесв превалюють л1мфаден1ти, одонтогенний остеом1ел1т, аденофлегмони, а серед хротчних перше мюце займае хрончний парениматозний паротит, на долю якого приходиться 78% вщ всх нозолопчних форм хрончних ааладентв [2, 4, 5, 7, 12, 13, 16]. Звертае на себе увагу i значне попршення за останн роки умов якост життя та харчування внаслщок загально! тенденцл, пов'язано! з економ1чною ситуащею, впливом ф1зичних, х1м1чних, бюлопчних негараадв, що суттевим чином впливае на загальний стан здоров'я дней [6, 8, 10, 15].
Якщо в лшуванн гострих гншних одонтогенних та неодонтогенних патолопчних процесв вдаеться досягти певних вщчугаих усп1х1в за рахунок арсеналу сучасних нових фармаколопчних препаратв, то в терапи хрончних захворювань залишаеться безл1ч проблем. Зокрема, вiдсугнiсгь едино! точки зору на !х егiологiю, складовi компонента патогенезу, часте виникнення рецидивiв i негривалi перiоди ремiсi! спричиняють вiдповiднi груднощi у вирiшеннi питань пiдвищення якосгi допомоги хворим цих категорш [1, 7, 9, 11, 14].
На даний час багато аспекпв цiе! проблеми активно вивчаеться i бiльшiсгь заходiв спрямованi на пошук найбшьш рацюнальних, пагогенегично обгрунтованих способiв та мегодiв впливу на запальний процес з позицi! вибору лшувальних засобiв, доз, схем тощо [2, 3, 5, 7, 14].
Метою роботи був пошук нових меподiв лiкування та проведення анатзу економiчно! ефекгивносгi !х застосування.
Матерiал та методи дослiдження. Магерiалом дослщження були результати клiнiчного обстеження i лiкування протягом 4 рокiв (2009-2013) 424 хворих. За рш лшувалося 170-180 дiгей. 1з них в середньому 99 дтей з гострим гнiйним лiмфаденiгом щелепно-лицево! дiлянки рiзно! анагомiчно! локалiзацi!, 31 - з гострим одонтогенним осгеомiелiгом, 25 - з аденофлегмоною та 26 дтей з загостренням хронiчного парениматозного паротиту. Хворi були роздiленi за кшьюстю на практично рiвнозначнi групи. На першому етап було прораховано кшьюсть днiв, проведених хворими на стацюнарному лiкуваннi i затрачених на лшвщащю загострення хронiчного запалення в привушних залозах. У них було проведено встановлення резульгагивносгi протокольного лiкування для кожно! нозологiчно! форми захворювання [18].
Друга група хворих лiкувалась з додатковим введенням до складу вщповщних протокольних заходiв, стосовно кожного захворювання, патогенетично обгрунтованих доповнень, що базуються на
© Ткаченко П.1., Коротич Н.М. та тт., 2015
