CC BY
8
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-221-224 УДК 616.6-006:577.213/.216
Волкогон А. Д., Обухова О. А., Гарбузова В. Ю., Атаман О. В.
СТАТЕВ1 В1ДМ1ННОСТ1 У ЗВ'ЯЗКУ ^1899663-ПОЛ1МОРФ13МУ ГЕНА ДОВГО1 НЕКОДУЮЧО1' РНК HOTAIR 13 РОЗВИТКОМ РАКУ НИРКИ Сумський державний унiверситет (м. Суми)
volkogon_andrei@ukr.net
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Представлена стаття е фрагментом НДР «Роль алельного полiморфiзму reHÍB у розвитку патолопчних процесiв i хвороб» (№ державно'1 рее-страцГГ 0110U005038).
Вступ. За останнi роки увага багатьох учених, що ранiше була направлена здебтьшого на дослщжен-ня ролi генетичних механiзмiв у розвитку онколо-пчно'Г патологГГ нирок та встановлення специфiчних внутрiшньоклiтинних сигнальних шляхiв ГГ реалГзацГГ, переключилась на дослiдження ролi епiгенетичних механiзмiв ниркового туморогенезу, зокрема мети-лювання ДНК [1], модифтаци гiстонiв [2] та некоду-ючих РНК [3]. Результати останнiх широкогеномних аналiзiв показали, що експресiя значноГ кiлькостi довгих некодуючих РНК (днРНК) е значно змiненою в клггинах нирково-клiтинного раку (НКР), якщо по-рiвнювати з контрольними незмiненими клГтинами [4,5].
Значну увагу щодо розкриття ролi у патогенезi злоякiсних пухлин нирки сьогодш придiляють HOX antisense intergenic RNA (HOTAIR) - мiжгеннiй анти-змiстовнiй днРНК, що бере участь у регуляцГГ експресГГ багатьох гешв на епiгенетичному та транскрипцшно-му рiвнях. Опублiковано низку дослщжень, присвя-чених вивченню активностi гена HOTAIR у пухлинних зразках. Так, в оглядi Yu et al. [6] описано пщвищення експресГГ цього гена в клГгинах раку молочноГ залози, раку шлунку, раку легень, гепатоцилюлярноГ карци-номи, раку пщшлунково'Г залози тощо. Разом ¡з цим зазначено, що HOTAIR зумовлюе збшьшення ¡нва-зивност та мобшьносл пухлинних клГтин, що сприяе утворенню вщдалених метастатичних вогнищ.
Щодо злояшсних пухлин нирки, то нещодавш до-слщження показали, що HOTAIR мае вщношення до стимуляцГГ еттелГально-мезенхГмально'Г трансфор-мацГГ (EMT) тд час розвитку НКР шляхом впливу на сигнальний шлях Notch [7]. КрГм того, Wu et al., ви-користовуючи РНКчнтерференщю, продемонструва-ли, що нокдаун HOTAIR може впливати на клГтинний цикл у фазГ G0/G1 i зменшувати пролГферацш та ¡н-вазш клГтин НКР [8]. Разом ¡з цим дослщники вста-новили, що ¡нактивацГя HOTAIR також призводить до пригшчення утворення пухлини в експериментах з ксенотрансплантащею in vivo.
На сьогодш у деяких популяцГях виконана незна-чна ктьшсть дослГджень, присвячених вивченню ролГ генетичного полГморфГзму HOTAIR у розвитку онколопчних захворювань, зокрема у розвитку раку молочноГ залози [9], раку печшки [10] та перед-мГхуровоГ залози [11]. Проте, роботи щодо пошуку зв'язку рГзних полГморфних варГантГв цього гена ¡з
настанням раку нирки вщсутш, що i спонукало нас до проведення власного дослiдження.
Мета дослiдження - вивчення зв'язку полГморф-ного сайту rs1899663 гена HOTAIR i3 розвитком раку нирки серед представнишв укра'Гнсько'Г популяцГГ рГз-но'Г статi.
Об'ект i методи дослiдження. Для дослiдження була використана венозна кров 101 патента 3i свГг-локлГтинним нирково-клГтинним раком (СКНКР) (42 жшки i 59 чоловшв) та 100 вГдносно здорових оаб без онколопчно'Г пaтологГГ в анамнезi (34 жГнки i 66 чоловшв). Ведення пaцiентiв здiйснювaлось на баз1 Сумського обласного ключного онколопчного диспансеру з 2005 по 2016 рт. Морфолопчний дiaгноз СКНКР встановлювався вщповщно до рекомендaцiй бвропейсько'Г асоцГацГГ уролопв (European Association of Urology Guidelines). Ус пaцiенти мали II клшГчну стaдiя раку вщповщно до TNM-клaсифiкaцií злояшс-них пухлин.
ДослГдження проводили у вщповщносп до осно-вних положень Гельсшсько'Г декларацГГ ВсесвГтньоГ медичноГ асоцГацГГ (1964 р., з подальшими доповне-ннями, включаючи версiю 2000 р.) та Наказу МОЗ УкраГни № 690 вГд 23.09.2009 р. ВГд уах оаб було отримано письмову iнформовaну згоду на участь у генетичних дослщженнях.
Видшення ДНК ¡з цтьно'Г венозноГ кровГ проводили за стандартним протоколом за допомогою GeneJET Whole Blood Genomic DNA Purification Mini Kit (Thermo Fisher Scientific, США). Для встановлення розподшу алелГв за ^1899663-локусом гена HOTAIR була використана полГмеразна ланцюгова реакцГя з наступним аналГзом довжини рестрикцшних фрагменлв (PCR-RFLP). Сумш для амплГфГкацГГ мГстила 0,1 мМ прямого (5-TGAAAGCCAGGATCATTTAACA-3) праймеру, 0,1 мМ зворотнього (5-GGGCTCATGGAGACATTTTAAG-3) праймеру, 5 мМ DreamTaq™ Green Buffer (10Х) (Thermo Fisher Scientific, США), 0,5 мМ dNTP (Thermo Fisher Scientific, США), 1U Taq-полГмерази (Thermo Fisher Scientific, США), 100 нг ДНК та 24,25 мкл деГ-ошзовано'Г води. АмплГфтащя потрГбного фрагмента гена HOTAIR складалася ¡з 33 циклГв: денатурацГя
- 94°С (45 с), пбридизащя - 59,0°С (45 с), елонгащя
- 72°С (45 с). Для рестрикцГГ 6 мкл продукту амплГфи кацГГ ¡нкубували при 37°С протягом 18 годин ¡з 2 мкл рестриктази SseG1 (ThermoFisher Scientific, США). Якщо в ^1899663-сайт гена HOTAIR мктився гуанш, амплГфГкат, що складався з 401 пар основ, розще-плювався ендонуклеазою SseG1 на два фрагменти -76 i 325 пар основ. У разГ трансверсГГ гуаншу на тимш вихГдний амплГфГкат розрГзався на три частини - 63, 76 та 262 пар основ.
Роздшення продумчв рестрикцп гена HOTAIR проводили в 2,5% агарозному гелГ з додаванням бромистого етидю Горизонтальний електрофорез (lOV/см) тривав 30 хв. Вiзуалiзацiю ДНК здшснювали за допо-могою транстюмшатора «Бюком».
Статистичний аналiз проведено iз використанням пакету SPSS (версiя 17.0). Аналiз розподiлу генотипiв у групах порГвняння, а також перевiрку вщповщносп цих розподiлiв закону Хардi-Вайнберга здшснювали за допомогою x2-критерiю. Для встановлення ризи-ку настання СКНКР iз використанням лопстично'!' ре-гресп розраховували вщношення шансiв (OR) та 95% довiрчий iнтервал (CI) для домшантно'!, рецесивно'!', супердомшантно'!' та адитивно'|' моделей успадкуван-ня. Усi тести були двостороншми, значення Р < 0,05 приймали як статистично значущi.
Результати дослщжень та 'ix обговорення. Розпо-дiл генотипiв за полiморфним сайтом rs1899663 гена HOTAIR у хворих iз СКНКР (частота мiнорного алелю 0,34) та в контрольнш грут (частота мiнорного алелю 0,41) не вiдрiзнявся вiд рiвноваги Хардi-Вайнберга (Р > 0,05).
У таблиц 1 наведено частоти рiзних генотипiв за дослГджуваним локусом гена HOTAIR у представни-кiв груп порiвняння. Показано, що рiзниця розподiлу генотипiв GG, GT i TT мiж групою па^енлв з СКНКР та контролем не була значущою (P = 0,207). Порiвняння частот генотипiв за ^1899663-локусом окремо серед осiб рГзно'!' статi дало змогу встановити, що у жшок та у чоловшв рiзниця мiж хворими з СКНКР та контрольною групою статистично значимою також не була (Р = 0,067 та Р = 0,248, вщповщно).
У таблиц 2 представлено результати аналiзу асоцаци рiзних генотитв за ге1899663-сайтом гена HOTAIR iз раком нирки в оаб рГзно'!' стaтi. За допомогою лопстично!' регресГГ було встановлено, що в осГб жшочо'! стaтi кнуе зв'язок дослiджувaного полГмор-фiзму iз ризиком СКНКР в рамках супердомшантно'!' моделi успадкування. Так, у жшок, ям е гетерозиго-тами GT, ризик настання раку нирки був у 2,7 рази (95% С1 = 1,058-6,868; Р = 0,038) вищий, шж у жшок з GG- та ТТ-генотипом. Зв'язку полiморфного локусу rs1899663 гена HOTAIR з розвитком СКНКР в осiб чо-ловГчо'!' стaтi виявлено не було в рамках жодно'| моде-лi успадкування (Р > 0,05).
Ген довго'| некодуючо'| РНК HOTAIR знаходить-ся на мiнус ланцюгу 12-í хромосоми (12q13.13). Вш складаеться з 12,649 пар нуклеотидiв, мае 6 екзошв, що роздiленi 5 штронами. На сьогоднi за даними Нацюнального центру бютехнологчно! шформап у ген HOTAIR людини нaлiчуеться 3767 полiморфiзмiв (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/snp/?term=HOTAIR).
Biдомо, що в результат альтернативного сплайсингу можуть утворюватися три рiзнi трaнскрипцiйнi вaрiaнти РНК HOTAIR. Найбтьш вивченим серед них е траснкрипт 2 (NR_003716.3), розмiр якого складае 2364 нуклеотиди. Полiморфний локус rs1899663 роз-ташований у другому штрош i мае порядковий номер 59. Експериментальш дослiдження колективу Gong et al. показали, що замша G на T (rs1899663) при-зводить до змши мЫмально'| вшьно'! енерги HOTAIR на 7,8 ккал/моль у íí центрaльнiй дГлянцГ, що чинить вплив на вторинну структуру уае! молекули [12]. ОкрГм цього дослГдницькою групою Taheri et al. показано, що трансверая G^T (rs1899663) змiнюе спо-
Таблиця 1.
Розподiл генотипiв за гс1899663-сайтом гена HOTAIR у хворих Í3 СКНКР та в контрольнiй rpyni
Група n Генотип P
GG (%) GT (%) TT (%)
Загалом
СКНКР 101 40 (39,6) 53 (52,5) 8 (7,9) 0,207
Контроль 100 35 (35,0) 49 (49,0) 16 (16,0)
Жгнки
СКНКР 42 14 (33,4) 25 (59,5) 3 (7,1) 0,067
Контроль 34 15 (44,1) 12 (35,3) 7 (20,6)
Чоловгки
СКНКР 59 26 (44,1) 28 (47,5) 5 (8,5) 0,248
Контроль 66 20 (30,3) 37 (56,1) 9 (13,6)
Примггка: n - кГлькГсть оаб у шдгруш; 95% CI - 95% довГрчий iнтервaл; P - статистична достовГрнГсть вГдмшностей за x2-критерГем.
рiдненiсть HOTAIR до таких факторiв транскрипци як HNF4 (Hepatocyte nuclear factor 4), PPAR (Peroxisome proliferator-activated receptor) та RXRA (Retinoid X receptor alpha) [11]. Останш, як вщомо, пов'язаш з виникненням та прогресieю багатьох злоякiсних пух-лин, у тому числi, раку нирки [13,14].
Отримаш у нашш роботi данi показали, що в за-гальнiй виборцi не кнуе зв'язку rs1899663-локусу гена HOTAIR iз розвитком СКНКР. Поряд iз цим, ре-алiзуючи аналiз окремо серед представнимв кожноТ статi, було встановлено, що жшки з гетерозиготним генотипом GT мають вищий ризик виникнення раку нирки, порiвняно з гомозиготами за основним та ми норним алелями (генотипи GG i ТТ). При цьому впли-ву полiморфiзму rs1899663 на настання СКНКР в оаб чоловiчоT стaтi встановлено не було.
На сьогодш опублiковaно незначна кшьмсть до-слiджень, присвячених вивченню ролi полiморфного локусу rs1899663 гена HOTAIR iз розвитком та характеристиками пухлин. Так, колективом Li et al. не виявлено достодрноТ' асоцацп мiж rs1899663-сaйтом та розвитком гепатоцелюлярноТ карциноми серед ки-
Таблиця 2.
Аналiз генотипно'| асощацм полiморфного сайту rs1899663 гена HOTAIR iз розвитком _СКНКР в оаб рiзноi стaтi_
Модель P OR (95% CI)
Жшки
Домшантна 0,337 1,579 (0,621-4,013)
Рецесивна 0,098 0,297 (0,070-1,251)
Супердомшантна 0,038 2,696 (1,058-6,868)
Адитивна' 0,116 0,321 2,232 (0,819-6,081) 0,459 (0,099-2,134)
Чолов1ки
Домшантна 0,113 0,552 (0,265-1,150)
Рецесивна 0,365 0,586 (0,185-1,861)
Супердомшантна 0,337 0,708 (0,350-1,433)
Адитивна' 0,164 0,179 0,582 (0,272-1,247) 0,427 (0,124-1,475)
Примггки: 95 % CI - 95 % довГрчий iнтервaл; OR - вГдношення шaнсiв; 'Перший рядок в адитивнш моделГ вiдобрaжaе порГв-няння GT-генотипу з генотипом GG, другий рядок - порГвняння генотипу TT iз GG-генотипом.
тайського населення [10]. Разом iз цим авторами по- штраепп^альноТ неоплазм серед азiатських жiнок
казано, що значущого зв'язку дослiджуваного локусу [16], а групою Guo et а1 не знайдено вiдмiнностей у
з настанням раку печiнки виявлено не було i пiд час дискримшаци генотипiв за rs1899663-сайтом мiж па-
аналiзу окремо серед °аб рiзноТ' стaтi. Групою Та^п фентками iз раком шийки матки та особами контр-
et а|. з'ясовaно, що iPaнськi чоловiки, якi е носiями ольноТ групи в китайськш популяци [17].
мiнорного Т-алелю за rs1899663-локусом мають бiль- висновки. Результати дослiдження показали, що
ший ризик настання гiперплaзiТ передмiхуровоТ зало- в украТнськш популяци полiморфний сайт rs1899663 зи, порiвняно iз гомозиготами GG [11]. Щодо жiнок,
гена HOTAIR пов'язаний i3 розвитком раку нирки лише в oci6 жшочоГ стал. Встановлено, що в жiнок,
то Hassanzarei et al. показано, що серед населення 1рану Т-алель мае протективний ефект стосовно роз-
витку раку молочноГ залози [15]. Схожi дат було як е гетерозиготами за rs1899663-локусом, ризик
одержано групою Yan et al для жшок китайськоí■ по- розвитку СКНКР вищий, нiж у гомозигот за основним
пуляци [9]. Вченi продемонстрували захисний ефект та мiн0рним алелем
Т-алелю у розвитку раку молочноГ залози серед оаб Перспективи п°дальших д°слщжень полягають
жiночоí статi iз вiком настання менархе пiзнiше 14 у вивченн асощаци полiморфних сайтiв гешв iнших
рокiв. Проте колективом Weng et al. не встановлено довгих некодуючих РНК з виникненням та розвитком
асощаци ^1899663-сайту iз настанням цервтальноГ онкоуролопчноГ патологи.
Лiтература
1. Li M, Wang Y, Song Y, Bu R, Yin B, Fei X, et al. Expression profiling and clinicopathological significance of DNA methyltransferase 1, 3A and 3B in sporadic human renal cell carcinoma. Int J Clin Exp Pathol. 2014;7(11):7597-609.
2. Mosashvilli D, Kahl P, Mertens C, Holzapfel S, Rogenhofer S, Hauser S, et al. Global histone acetylation levels: prognostic relevance in patients with renal cell. Cancer Sci. 2010;101(12):2664-9.
3. Li M, Wang Y, Cheng L, Niu W, Zhao G, Raju JK, et al. Long non-coding RNAs in renal cell carcinoma: A systematic review and clinical implications. Oncotarget. 2017;8(29):48424-35.
4. Liu H, Chen P, Jiang C, Han J, Zhao B, Ma Y, et al. Screening for the Key lncRNA Targets Associated With Metastasis of Renal Clear Cell Carcinoma. Medicine (Baltimore). 2016;95(2):e2507.
5. Blondeau JJ, Deng M, Syring I, Schrödter S, Schmidt D, Perner S. Identification of novel long non-coding RNAs in clear cell renal cell carcinoma. Clin Epigenetics. 2015;7:10.
6. Yu X, Li Z. Long non-coding RNA HOTAIR: A novel oncogene (Review). Mol Med Rep. 2015;12(4):5611-8. DOI: 10.3892/mmr.2015.4161
7. Lee M, Kim HJ, Kim SW, Park SA, Chun KH, Cho NH, et al. The long non-coding RNA HOTAIR increases tumour growth and invasion in cervical cancer by targeting the Notch pathway. Oncotarget. 2016;7(28):44558-71.
8. Wu Y, Liu J, Zheng Y, You L, Kuang D, Liu T. Suppressed expression of long non-coding RNA HOTAIR inhibits proliferation and tumourigenicity of renal carcinoma cells. Tumour Biol. 2014;35(12):11887-94.
9. Yan R, Cao J, Song C, Chen Y, Wu Z, Wang K, et al. Polymorphisms in lncRNA HOTAIR and susceptibility to breast cancer in a Chinese population. Cancer Epidemiol. 2015;39(6):978-85.
10. Li H, Tang XM, Liu Y, Li W, Chen Q, Pan Y. Association of Functional Genetic Variants of HOTAIR with Hepatocellular Carcinoma (HCC) Susceptibility in a Chinese Population. Cell Physiol Biochem. 2017;44(2):447-54.
11. Taheri M, Habibi M, Noroozi R, Rakhshan A, Sarrafzadeh S, Sayad A, et al. HOTAIR genetic variants are associated with prostate cancer and benign prostate hyperplasia in an Iranian population. Gene. 2017;613:20-4.
12. Gong WJ, Yin JY, Li XP, Fang C, Xiao D, Zhang W, et al. Association of well-characterized lung cancer lncRNA polymorphisms with lung cancer susceptibility and platinum-based chemotherapy response. Tumour Biol. 2016;37(6):8349-58.
13. Sanchez DJ, Steger DJ, Skuli N, Bansal A, Simon MC. PPARy is dispensable for clear cell renal cell carcinoma progression. Mol Metab. 2018;139-49.
14. Lucas B, Grigo K, Erdmann S, Lausen J, Klein-Hitpass L, Ryffel GU. HNF4a reduces proliferation of kidney cells and affects genes deregulated in renal cell carcinoma. Oncogene. 2005;24(42):6418-31.
15. Hassanzarei S, Hashemi M, Sattarifard H, Hashemi SM, Bahari G, Ghavami S. Genetic polymorphisms of HOTAIR gene are associated with the risk of breast cancer in a sample of southeast Iranian population. Tumour Biol. 2017;39(10):1010428317727539. DOI: 10.1177/1010428317727539
16. Weng SL, Wu WJ, Hsiao YH, Yang SF, Hsu CF, Wang PH. Significant association of long non-coding RNAs HOTAIR genetic polymorphisms with cancer recurrence and patient survival in patients with uterine cervical cancer. Int J Med Sci. 2018;15(12):1312-9.
17. Guo L, Lu X, Zheng L, Liu X, Hu M. Association of Long Non-Coding RNA HOTAIR Polymorphisms with Cervical Cancer Risk in a Chinese Population. PLoS One. 2016;e0160039.
СТАТЕВ1 В1ДМ1ННОСТ1 У ЗВ'ЯЗКУ ге1899663-ПОЛ1МОРФ1ЗМУ ГЕНА ДОВГО1 НЕКОДУЮЧО1 РНК HOTAIR 13 РОЗВИТКОМ РАКУ НИРКИ
Волкогон А. Д., Обухова О. А., Гарбузова В. Ю., Атаман О. В.
Резюме. Наведено результати вивчення rs1899663-полiморфiзму гена HOTAIR у 101 патента (42 жшки i 59 чоловшв) зi св^локлп"инним нирково-кл^инним раком (СКНКР) та 100 вщносно здорових оаб контрольноГ групи (34 жшки i 66 чоловшв). З'ясовано, що рiзниця розподту генотитв GG, GT i TT мiж групою пащенлв з СКНКР та контролем не була значущою як в загальнш груш (P = 0,207), так i окремо серед оаб жшочоТ (Р = 0,067) та чоловiчоí (Р = 0,248) стал. Методом лопстичноГ регреси було встановлено, що в жшок, як е гетерозиготами GT, ризик виникнення раку нирки у 2,7 рази (95% С1 = 1,058-6,868; Р = 0,038) вищий, шж у жшок з GG- та ТТ-генотипом.
^K^Bi слова: довга некодуюча РНК, HOTAIR, генетичний полiморфiзм, рак нирки.
ПОЛОВЫЕ РАЗЛИЧИЯ В СВЯЗИ ге1899663-ПОЛИМОРФИЗМА ГЕНА ДЛИННОЙ НЕКОДИРУЮЩЕЙ РНК HOTAIR С РАЗВИТИЕМ РАКА ПОЧКИ
Волкогон А. Д., Обухова О. А., Гарбузова В. Ю., Атаман А. В.
Резюме. Представлены результаты изучения ^1899663-полиморфизма гена HOTAIR у 101 пациента (42 женщины и 59 мужчин) со светлоклеточным почечно-клеточным раком (СКПКР) и 100 относительно здоровых лиц контрольной группы (34 женщины и 66 мужчин). Выяснено, что разница распределения генотипов GG, GT и TT между группой пациентов с СКПКР и контролем не была достоверной как в общей группе (P = 0,207), так и отдельно среди лиц женского (Р = 0,067) и мужского (Р = 0,248) пола. Методом логистической регрессии было установлено, что у женщин, которые являются гетерозиготами GT, риск возникновения рака почки в 2,7 раза (95% CI = 1,058-6,868; Р = 0,038) выше, чем у женщин с GG- и ТТ-генотипом.
Ключевые слова: длинная некодирующая РНК, HOTAIR, генетический полиморфизм, рак почки.
GENDER DIFFERENCES IN THE ASSOCIATION BETWEEN rs1899663 LONG NON-CODING RNA HOTAIR GENE POLYMORPHISM AND KIDNEY CANCER DEVELOPMENT
Volkogon A. D., Obukhova O. A., Harbuzova V. Yu., Ataman A. V.
Abstract. HOX antisense intergenic RNA (HOTAIR), the well-studied long noncoding RNA (InRNA), realizes the regulation of cell cycle genes expression at the epigenetic and transcriptional levels. The results of experiments showed that HOTAIR promotes epithelial-mesenchymal transition (EMT) during the renal-cell carcinoma (RCC) development. Moreover, HOTAIR knockdown inhibits proliferation and invasion of RCC cells. At the same time the role of HOTAIR gene polymorphisms in kidney cancer development is unknown.
The aim of the study was to perform a case-control study on representatives of both genders in order to assess the possible link between HOTAIR rs1899663 gene polymorphism and kidney cancer development in Ukrainian population.
Object and methods. 141 unrelated Ukrainian patients (42 female, 59 male) with clear cell renal cell carcinoma (CCRCC) and 100 healthy subjects (34 female, 56 male) were enrolled to case-control study. HOTAIR rs1899663 polymorphism genotyping was performed using polymerase chain reaction-restriction fragment length polymorphism analysis (PCR-RFLP). The mathematical processing of obtained results was done using Statistical Package for Social Science software (SPSS, version 17.0, Chicago, IL, USA). All statistical tests were two-sided, P <0.05 was considered significant.
Results. It was shown that ratio of HOTAIR rs1899663 GG-, GT- and TT-genotypes between CCRCC patients and control subjects did not differ (P = 0.207). Comparison of rs1899663 genotype frequencies in groups of different sex demonstrated no significant difference between CCRCC patients and control group in women (P = 0.067) and men (P = 0.248). The results of logistic regression analysis showed the association between HOTAIR rs1899663 polymorphic locus and CCRCC occurrence in female subjects under superdominant model of inheritance. Women with GT-genotype had 2.7 times increased risk of kidney cancer development compared to women with GG- and TT-genotypes (95% С1 = 1.058-6.868; Р = 0.038). The link between HOTAIR rs1899663 gene polymorphism and CCRCC development in male subjects was not found in any inheritance model (P > 0.05).
Conclusion. Obtained results revealed that long non-coding RNA HOTAIR rs1899663 polymorphic site was associated with kidney cancer development only in female Ukrainian patients. The risk of CCRCC occurrence in women with GT-genotype was higher than in women with GG- and TT-genotypes.
Key words: long non-coding RNA, HOTAIR, gene polymorphism, kidney cancer.
Рецензент - проф. Старченко 1.1.
Стаття надшшла 27.03.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-224-229 УДК 575.224.2:616.36.361-07
1Гайбонюк I. е.,1 Макух Г. В., 1Тиркус М. Я., 1Третяк Б. I., 2Яджин Л. М.
МУТАЦП H1069Q ГЕНА ATP7B ТА C282Y ТА H63D ГЕНА HFE В ОС1Б З ГЕПАТОБ1Л1АРНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ НЕЗ'ЯСОВАНОГО ГЕНЕЗУ 1ДУ «1нститут спадковоТ патологи НАМН УкраТни» (м. Льв1в) 2Льв1вська обласна клЫчна л1карня (м. Льв1в)
makukh.h@ihp.lviv.ua
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. У статт подаються результати досли джень, отримаш в ходi виконання науково-дослщноТ роботи, яка запланована на базi ДУ «1СП НАМН УкраТни». Тема НДР: «Дослщження генетичних чиннимв обтяженого ключного переб^у моногенних i муль-тифакторних захворювань», № державноТ реестрацп 0117U000685.
Вступ. ГепатобЫарна система - надзвичайно важлива складова травноТ системи, яка включае в себе печшку, пщшлункову залозу, жовчш протоки та жовчний мiхур, що дозволяе здшснювати там важ-ливi процеси, як травлення та виведення з оргашзму продуклв метаболiзму [1]. Результатом ТТ ураження
стае порушення обмшних процеав, процеав деток-сикаци, а також iмунноT вщпов^ i антимжробного захисту. Причини гепатобшарних порушень можуть бути рiзнi, серед них споаб життя, мкце прац та про-живання, вiруси, стреси та iншi середовищш чинни-ки, а також спадково зумовлеш порушення обмшу речовин, зокрема залiза при спадковому гемохрома-тозi та м^д при хворобi Вшьсона-Коновалова [2,3,4].
Спадковий гемохроматоз (СГХ) зумовлений мута-цями в ген HFE, успадковуеться за аутосомно-реце-сивним типом та мае частоту поширення 1:500. Най-поширешшими мутащями гена HFE е C282Y та H63D. Мутантний бток спричиняе накопичення юшв Fe2+ в печшщ, що провокуе розвиток цирозу, гепатиту та
