CC BY
43
УДК 618.14-006.36 Литвак О.О.
КЛ1Н1КО-МОРФОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ СТАНУ РЕПРОДУКТИВНО1 СИСТЕМИ ПАЩеНТОК З ЛЕЙОМ1ОМОЮ МАТКИ П1СЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ УЛ1ПР1СТАЛА АЦЕТАТА В ЯКОСТ1 ПЕРЕДОПЕРАЦ1ЙНО1 П1ДГОТОВКИ
ДНУ «Науково-практичний центр профтактичноТ i кл^чноТ медицини» ДУС, м. КиТв
У досл'дженн'! проведено морфоiмуногiстохiмiчну оцнку стану моматозноТ тканини у па^енток з лейомомою матки пюля лкування селективним модулятором прогестеронових рецептор'т - улп-р'ютала ацетатом. У па^енток пюля трьохм'юячного курсу лкування ултрютала ацетатом вд-значалося достов'рне зниження експресп рецептор'т прогестерону, маркерiв iнгiбiтора апоптозу Вс1-2 ! пролiфераmивноl' активност/ К-67, тобто, за рахунок зменшення к'тькост'! рецептор'т прогестерону зменшуеться його д'я, внасл'док чого в'дбуваеться '¡ндукування апоптозу / зниження процесв пролiферацil, що спричиняе iнволюцiю моми.
Ключов1 слова: лейомюма матки, л1кування, д1агностика, рецептори прогестерону, прол1ферац1я, апоптоз, ултрютала ацетат.
Вивчення кпнко-морфолоячних аспе^в стану репродуктивного здоров'я (РЗ) па^енток пюля хiрургiчного лкування моми матки проводилося в рамках комплексно! НДР наукового вiддiлу малошвазивно!хiрургiТ «Удосконалення малонвазивних ме-mодiв хiрургiчного лкування окремих захворювань судин, внутрiшнiх та репродуктивних оргашв, черевноТ тнки, суглобiв, щиmоподiбноТ та прищиmоподiбно'í залоз, носоглотки, зокрема iз використанням iмпланmаmiв на основi нанобiосенсорних технологй», № держ. реестрацТ 0114Ш02120. Висловлюю щиру подяку доктору мед. наук, професору, головному науковому с^вробтнику наукового вiддiлу малоiнвазивноТ ^рургп, зав. паmогiсmологiчним центром ДНУ «(Науково-практичний центр профтактичноТ i кпiнiчноТмедицини» ДУС Курик Оленi Гзорг^вн за допомогу у Ыдготовц матералу для науковоТ сmаmmi
Вступ
Мюма матки - гормоно-залежна пухлина мю-метрю Актуальнють вивчення репродуктивного здоров'я (РЗ) па^енток пюля хiрургiчного лку-вання мюми матки обумовлена тим фактом, що в останн роки юнуе тенден^я до збтьшення ю-лькосп па^енток молодого вку з ЛМ яким в 5055% кл^чних випадмв показано оперативне л^ кування з метою вщновлення фертильностк [3]. Одним iз найактуальшших питань цього наукового напрямку е вщдалеш наслщки перенесеного хiрургiчного лкування, зокрема й консервативно! мюмектоми. Не викликае сумнiвiв той факт, що ефективнють операци багато в чому залежить вщ якост подготовки пащентки до оперативного лкування.
На сьогоднi у патогенезi мiоми основну роль вщводять комплементарнiй взаемодiТ естрогену i прогестерону, як реалiзують свiй вплив на тка-нини-мiшенi, за механiзмом дм лiпофiльних гор-монiв, через специфiчнi цитозольнi рецептори, що iнiцiюють зв'язування цих стеро'тфв з рецептором. Спочатку вщбуваеться активацiя гормон-рецепторного комплексу, який полм перемща-еться в ядро, зв'язуеться з акцепторними дтян-ками хромосом i запускае транскрипцш генiв. Матрична РНК, що утворюеться, призначена для синтезу специфiчних бiлкiв, що визначають бю-лопчний ефект стероТ'ду. Один з таких специф^ чних бiлкiв - рецептор прогестерону. Для прояву бюлопчного ефекту прогестерону необхщш ест-рогени [16,19].
В сучаснш лiтературi вiдсутнi чггк практичнi рекомендацiТ щодо передоперацiйного ведення хворих, ям плануються на консервативну мюме-ктомiю, однак одним з революцшних проривiв в цьому напрямку здшснили препарати, якi вщно-сять до блокаторiв рецепторiв прогестерон. Одним з таких препаралв е ултрютала ацетат
(УА), який дiе безпосередньо на рецептори прогестерону в ЛМ, ендометри, гiпофiзi, пригшчуе овуляцiю без значущого впливу на рiвень проду-кци естрогенiв i глюкокортикоТдiв [17]. Пригшчу-ючи процеси пролiферацiТ i посилюючи апоптоз кл^ин ЛМ, вiн не дiе на навколишнш мiометрiй. Взаемодiя УА з рецепторами прогестерону в аденогiпофизi не впливае на продукцю пролак-тину i адренокортикотропного гормонiв, разом з тим пригнiчуе продукцiю фолiкулостимулюючого i лютеТшзуючого гормонiв [7].
УА («Есмiя») вiдноситься до селективних мо-дуляторiв прогестеронових рецепторiв II поко-лшня. Клiнiчне дослiдження, проведене у 18 до-слiдницьких центрах в чотирьох краТнах бвропи, включало жiнок репродуктивного вку щонайме-нше з одшею мiомою матки вiд 3 до 10 см в дiа-метр^ розмiром матки до 16 тижшв вагiтностi, рясними менструальними кровотечами, ям мали показання до операцiТ з приводу мюми матки. Па^ентки отримали чотири курси тримюячного лiкування УА в дозi 10 мг / добу. Пюля чотирьох курав лкування частота аменореТ склала 90%, обсяг мюми матки скоротився на 72%. Значний i стшкий регрес мюматозних вузлiв дозволив вщ-мовитися вщ хiрургiчного втручання у частини па^енток [8].
Молекулярно-бiологiчнi механiзми впливу селективних модуляторiв рецепторiв прогестерону, до яких вщноситься Уа, дослщжеш переваж-но in vitro [7]. У культурi тканини ЛМ доведено пригшчення УА пролiферативноТ активностi та шдукцп апоптозу лейомiоцитiв, зниження ними продукци факторiв росту i колагену в поеднанш з пiдвищенням синтезу матриксних протеТназ. В останнi роки з'явились числены роботи, де морфолопчш змши в ЛМ пiсля впливу УА описа-нi на ключному матерiалi [1,4,5].
В ендометри у бшьшоТ частини пацiенток пiд впливом ултрютала ацетату розвиваються обо-
poTHi (протягом дектькох тижнiв HaBiTb пiсля чо-тирьох KypciB терапи) дoбpoякiснi змши, що отримали назву PAEC (PRM-associated endometrial changes - змiни eндoмeтpiя, асоцшо-BaHi i3 застосуванням мoдулятopiв peцeптopiв прогестерону), що призводять, поряд з ановуля-цieю, до аменоре!'. Пiсля припинення лiкувaння менструальний цикл зазвичай вщновлюеться через чотири-п'ять тижшв. Об'ем мioми матки, якого вдаеться досягти, може збepiгaтися до шести мюя^в. Кpiм того, лiкувaння УА зменшуе бiль, пов'язаний з мюмою матки, покращуе якiсть життя жшки [18].
Вiдoмo, що прогестерон мае протективну дш на eстpoгeн-iндукoвaну пpoлiфepaцiю ендомет-piю, а eндoмeтpiй - одна з основних тканин-мшеней для мoдулятopiв peцeптopiв прогестерону. Тому тривала терашя препаратами одте! з груп цих пpeпapaтiв бути причиною розвитку п-перплази eндoмeтpiя [11]. На вiдмiну вiд класич-них мoдулятopiв peцeптopiв прогестерону, УА модулюе aктивнiсть peцeптopiв прогестерону ештелш залоз i клiтин строми eндoмeтpiя, а не блокуе !'х активнють як, наприклад, антигестаге-ни [10]. В результату за умов збереження впливу естрогешв на клiтини ендометрш, не розвива-еться його гiпepплaзiя, а формуються спeцифiчнi i зворотн мopфoлoгiчнi змiни eндoмeтpiя з озна-ками змiшaнoгo естрогенного (слабко виражена пpoлiфepaцiя) i прогестагенного (сeкpeтopнi зм^ ни) впливу [18].
Пpoвeдeнi в даний час дослщження свiдчaть, що в майбутньому цей препарат може зайняти самостшну терапевтичну нiшу i лягти в основу пepсoнiфiкoвaнoгo i opгaнoзбepiгaючoгo лкуван-ня лeйoмioм матки, а також, можливо, iнших го-рмонально-залежних захворювань opгaнiв жшо-чо! репродуктивно! системи.
Тому, виходячи з вищезазначеного, метою даного дослщження стало зниження частоти по-рушень репродуктивно! функци та збереження фepтильнoстi у жшок пiсля консервативно! мю-мектоми шляхом впровадження у клiнiчну практику дооперацшно!' пiдгoтoвки пaцiентoк препаратом УА та проведення морфолопчного досл^ дження мюматозноУ тканини i eндoмeтpiя у пац^ енток з ЛМ матки шсля застосування УА.
Об'ект i методи дослiдження
Дослщження проводилися на пpoтязi трьох мюя^в (сiчeнь-бepeзeнь 2016р.) на бaзi вщд^ лення малошвазивноУ хipуpгil ДНУ "Науково практичний центр профтактичноУ та кл^чноТ медицини" ДУС. Застосовувалися зaгaльнi клш^ кo-лaбopaтopнi та спeцiaльнi обстеження: ш-стpумeнтaльнi (УЗД), iмунoлoгiчнi, бioхiмiчнi, ль тературний пошук, пapaмeтpичнi та непарамет-pичнi методи статистичного aнaлiзу. Проведено пстолопчне та iмунoгiстoхiмiчнe дoслiджeння ЛМ, вщдалених шляхом мюмектоми, i ендомет-piя у 9 пaцiентoк шсля тримюячного курсу лку-вання УА - 5 мг на добу (основна група). Вк жь
нок був вщ 26 до 40 рош (середнiй bîk 35,8 ± 4,2). У rpyni порiвняння дослщжували 15 ЛМ у жiнок без передоперацшно'Г гормонально!' терапи' або контрацепци'. Пацieнтки були у вiцi вщ 29 до 42 рокiв (середнш bîk - 38,6 ± 3,4 ромв). У па^е-нток основно'1 групи розмiри домiнантного вузла до лкування становили 8,6 ± 1,4, шсля лкування - 4,8 ± 1,2; в групi порiвняння розмiри домшант-ного вузла становили 5,2 ± 1,54. В обох групах вузли локалiзувалися iнтрамурально i субмукоз-но. За гiстологiчною будовою вс вузли були простими ЛМ.
Фрагменти тканини лейомюми i ендометрiя фксували в 10% розчинi нейтрального забуфе-реного формалiну. Для проводки матерiалу шс-ля фксаци' використовували гютопроцесор карусельного типу STP-120, для заливки парафшо-вих блокiв станцш EC-350, для рiзання параф^ нових бломв - ротацiйний мiкротом сери HM -340E (Microm, Hamburg, Germany). Фарбували гютолопчш препарати гематоксилшом-еозином. Використовували мiкроскоп Axioskop 40 з фотокамерою AxioCam MRc5 (CarlZeiss).
У тканинi лейомiоми в сершних парафiнових зрiзах товщиною 4-5 мкм проведено iмуногiсто-хiмiчне дослiдження рецепторiв естрогену (DAKO, EP1), прогестерону (DAKO, PgR636), маркера пролiферативноï активностi Ki-67 (DAKO, SP6), iнгiбiтора апоптозу Bcl-2 (BCL-2 alpha Ab -1 (100 / D5), а також системи вiзуалiза-ци EnVision FLEX (DAKO) з дiамiнобензiдiном (ДАБ). Процес забарвлення шляхом послщовних циклiв шкубаци' реаген^в i промивки на предме-тних скельцях проводили в автостейнерi вироб-ництва Thermo Scientific. Препарати дофарбову-вали гематоксилiном Майера. Продуктом iмуно-гiстохiмiчних реакцiй е дрiбнi коричневi гранули в дiлянках локалiзацiï антигену. Для рецепторiв естрогену i прогестрона, Ki-67 - це ядра кл^ин, для Bcl-2 - цитоплазма i ядра кл^ин.
Результати iмуногiстохiмiчних реакцш оцшю-вали за допомогою нашвктькюного морфомет-ричного методу [15]. Вiзуально оцiнювали штен-сивнiсть забарвлення кл^ин в балах вiд 0 до 3 (негативна, слабка, помiрна i виражена реак^я) i пiдраховували вщсоток позитивно зафарбова-них клiтин при кожному значены штенсивносп забарвлення, по 1000 кл^ин в 10 полях зору з найбтьш вираженою iмуногiстохiмiчною реакц^ ею при збiльшеннi мiкроскопа 400.
Також визначали середню площу експреси у вiдсотках - вщношення площi з iммунопозитив-ними ^тинами/ядрами до загальноï площi кл^ тин/ядер в полi зору. Зазначенi параметри вщо-бражають iнтенсивнiсть синтезу та накопичення дослщжуваних гормонiв i сигнальних молекул у кл^инах i тканинах.
Результати дослщження та ïx обговорення
У групi ЛМ пацiенток без передоперацшного гормонального лiкування рецептори прогестерону експресували 76,4 ± 6,8% ядер (рис. 1). Ре-
цептори естрогену визначалися в 32,8 ± 2,6% ядер. Нашi дат зб^аються з даними Потапова В.О та сшвавт., 2014, ям вщзначають, що зразки
вщзначають, що зразки
жжШ
Щг
ашШ ж
Рис. 1. Експреая ядрами гладком'язових клтин лейомюми прогестеронових рецепторiв. Пациентка без гормонального л^вання. lмуногiстохiмiчне дослiдження. Х200.
мюми характеризувалися достовiрно бтьшою експресieю прогестеронових рецепторiв в порiв-нянш з естрогеновими рецепторами [21.
V V V" Ч
^ чл ,, ■ V.' \ 1 *
- Л, V ^чл-- ^
Рис. 2. Експреая ядрами гладком'язових клiтин лейомоми прогестеронових рецепторiв. Пациентка псля прийому УА. lмуногiстохiмiчне дослiдження. Х200.
У груш па^енток шсля лкування УА звертали на себе увагу меншi розмiри гладком'язових кл^ тин та Тх ядер в ЛМ; також в^^чались вогнище-вий склероз i палшоз строми мiоматозних вузлiв. Зазначалося достовiрне зниження експреси ре-цепторiв прогестерону - 36,8 ± 1,28% (р<0,05) (рис. 2) i недостовiрне зниження рiвня експреси естрогенiв 30,7 ± 3,4 % (р>0,05). Така тенден^я описана ранiше у випадках застосування препарату з анттрогестивним ефектом - мiфепрiсто-на; в iмуногiстохiмiчних дослiдженнях виявлено значне зменшення кшькосп рецепторiв прогестерону, в той час як рiвень рецепторiв естрогешв не змiнювався, що дозволило припустити мож-ливiсть регреси мiоматозного вузла в результат прямого антипрогестеронового впливу [9]. У той же час Тихомиров А.Л. та сшвавт., 2014 вщзначають пщвищення експреси рецепторiв прогестерону ядрами гладких кл^ин при збереженнi р^ вня рецепторiв естрогенiв в групi пацiенток, ям приймали уА [5]. На думку авторiв, виявлена тенденцiя до пщвищення експреси рецепторiв прогестерону клiтинами лейомюми шсля терапи УА, можливо, являе собою компенсаторний про-цес. У той же час при такому пiдходi складно по-яснити мехашзм ди УА як селективного модулятора рецепторiв прогестерону. Прогестерон стимулюе рiст мiоми через набiр ключових генiв, що регулюють як апоптоз, так i пролiферацiю. При зв'язуванн з цими рецепторами прогестерон стимулюе в кл^инах лейомiоми вироблення факторiв росту (EGF) i шпбпору апоптозу прото-онкогена Ьс1-2, в результат експресiя маркерiв пролiферацil в кл^инах лейомiоми пщвищуеть-ся, а активнють апоптозу знижуеться. Таким чином, прогестерон здатний впливати на рют мюми за допомогою блокування апоптозу, що приз-водить до збтьшення життевого циклу пухлин-
них клiтин, а також пщвищуе Тх пролiферативну активнiсть [13].
Маркер шпб^ора апоптозу Ьс1-2 в контрольна групi був виявлений в 65,4 ± 7,2% клiтин. У па^енток пiсля прийому УА вщзначалося досто-вiрне зниження iнгiбiтора апоптозу Ьс1-2 - 42,6 ± 3,2% (р<0,05), що не збiгаеться з даними Тихомирова А.Л. i спiвавт. 2014, якi вiдзначають лише незначне i статистично недостовiрне зниження експреси iнгiбiтора апоптозу Ьс1-2 в групi пацiенток, ям приймали УА [5].
Маркер пролiферацil Ki-67 у пацiенток без гормонального лкування визначався в 11,8% ядер гладких кл^ин (рис. 3), а у жшок, що приймали УА в 7,2% кл^ин лейомюми (рис. 4), що зб^а-еться з даними Тихомирова А.Л. i сшвавт., 2014 [5], ям виявили статистично значуще зниження пролiферативноТ активност гладком'язових кл^ тин в груш па^енток пiсля прийому УА.
Морфолопя ендометрiя пiсля прийому УА по-дiбна до естроген-iндукованих змiнам ендометрiя або його пперплазп, проте змши аржтектошки за-лоз, Тх ештелю, строми i судин ендометрiя утво-рюють специфiчну морфологiчну картину.
У бшьшосп спостережень будова i взаемне розташування залоз варiюе в межах одного бю-птату, значна частина залоз кютозно розширенi. Зустрiчаються звивист залози, iнодi фестончас-тоТ, зiркоподiбноТ форми, якi бiльше вщповща-ють секреторнiй фазi, i прямi залози з вузьким просв^ом. Кютозно-розширеш залози можуть бути оточенi «комiром» з щтьнорозташованих стромальних клiтин видовженоТ форми. У про-свiтi залоз, частше кiстозно-розширених, нако-пичуеться водянистий секрет (рис. 5). При РАЕС ештелш залоз виглядае неактивним, або слабо пролiферуючим, з поодинокими м^озами (рис. 6).
т;'Г >
У р
¿г .
я
V*': с-.* -ь i V V, ¿Л ^ V ' л
с £.1 ь ■ *' /
№ 1 Л V г
V с»' Лу-. ■V . » 1
V г-
* , . »
* . * ■■ *. V .. * :
V*
Рис. 3. Експреая ядрами гладком'язових клтин лейомоми блка К-67. Пациентка без гормонального лiкування. lмуногiстохiмiчне дослiдження. х400.
При дослщженш в ендометрп маркера прол^ феративноТ активностi Кi-67 у па^енток, що приймали УА, вiдмiчаеться вкрай низька його експреая у порiвняннi з групою пацiенток без гормонального лкування ЛМ (рис. 7, 8). Хоча структура залоз бтьше вщповщае секреторнiй фазi, залозистий ештелш зазвичай сплощений кубiч-
Рис. 5. Ендометрй па^ентки псля прийму УА - юстозно розширен залози з слабо пролiферуючим сплощеним епiтелiем. Забарвлення гемато-ксилном-еозином. х200.
Рис. 4. Експреая ядрами гладком'язових клiтин лейомоми блка К-67. Пациентка псля прийому УА. lмуногiстохiмiчне дослiдження. х400.
ний або призматичний, без ознак або зi слабо вираженою стратифкащею ядер, з поодинокими м^озами (рис. 7). Частина ештелюцилв мютить в цитоплазмi базальт вакуол^ зус^чаеться се-креторний еттелш з ознаками апокриновой сек-реци, особливо в кютозно-розширених залозах.
. Г ГГЫ. Ж?ЗГ> Ьь
Рис. 6. Ендометрй па^ентки псля прийму УА - залози ен-дометрiя зi слабо пролiферуючим епiтелiем. Забарвлення гематоксилном-еозином. х200.
Рис. 7. Експреая ядрами епiтелiальних клтин ендометрiя Рис. 8. Вкрай низька експреая ядрами епiтелiальних клiтин блка К-67. Пациентка без гормонального лiкування. ендометрiя блка К-67. Пациентка псля прийому УА.
lмуногiстохiмiчне дослiдження. х400. lмуногiстохiмiчне дослiдження. х400.
Строма з щтьним розташуванням кл^ин, ни-зькою пролiферативною активнiстю, без ознак периваскулярноТ децидуоподiбноï реакцiï. Зало-зисто-стромальне спiввiдношення не порушено, але залози часто розподтеш нерiвномiрно. Зу-стрiчаються скупчення артерiй з потовщеними стшками.
РАЕС спостерiгаeться приблизно у 60% пац^ енток з симптомними лейомюмами матки, якi л^ кувалися протягом 3-х мюя^в препаратом УА. Змши ендометрiя оборотнi i самостшно регре-сують протягом декiлькох тижшв пiсля завер-шення курсу терапи [18]. Головна ознака РАЕС, окрiм порушення форми i розмiрiв залоз - це пе-реважання слабо пролiферуючого сплощеного i малоактивного секреторного або шдиферентно-го епiтелiю [14,16,18]. При естроген-шдукованих змiнах ендометрiя або його пперплазп розшире-нi залози вистелен переважно пролiферуючим, не сплощеним епiтелieм з ознаками псевдостра-тифшацп i фiгурами мiтозiв; епiтелiй бшьшосп залоз мае вигляд, характерний для середньоТ або пiзньоï стадiй фази пролiферацiï.
Висновки
У пацiенток, ям приймали УА, у гладком'язових кл^инах лейомiоми вiдмiчалося дос-товiрне зниження експреси' рецепторiв прогестерона, маркерiв iнгiбiтора апоптозу bcl-2 i прол^ феративно''' активностi Ki-67. Таким чином, в гладком'язових кл^инах мюми пiд впливом УА вiдбуваеться зменшення кiлькостi рецепторiв прогестерону, тобто зменшуеться його дiя, вна-слiдок чого вщбуваеться iндукування апоптозу i зниження процеав пролiферацiï, за рахунок чого вщбуваеться шволю^я мiоми.
Ендометрiй при лшуванш УА набувае харак-терних змш, якi потрiбно диференцiювати з ест-роген-iндукованими змiнами або гiперплазiею, тому у направленнi на патопстолопчне досл^ дження необхiдно обов'язково зазначати, що проводилась терашя УА. Патоморфолог, незна-йомий з морфологiею РАЕС, може помилково дiагностувати естрогенiндукованi змши ендоме-трiя або його пперплазш, для яких також характеры порушення структури i розташування залоз з мстозним розширенням Т'х просв^у, що може спровокувати невiрну подальшу тактику ведення пацiентки лiкуючим гшекологом.
Перспективи подальших дослiджень
У перспективi необхiдно продовжити вивчен-ня морфолопчних змiн, зокрема iмуногiстохiмiч-них характеристик мюматозно'т' тканини i ендо-метрiя у пацiенток пiсля лiкування УА для бтьш повного вивчення мехашзму його ди'.
Лiтература
1. Адамян Л.В. Антипролиферативное и проапоптотическое действие селективного модулятора рецепторов прогестерона улипристала на лейомиому матки in vivo / Л.В. Адамян, О.В. Зайратьянц, А.Л. Тихомиров [и др.] // Пробл. репродукции. -2014. - № 3. - С. 25-28.
2. Потапов В.О. Пстолопчна та iмуногiстохiмiчна оцшка стану мн оматозноТ тканини та ендометрiя у хворих на лейомюму матки
та пперплазю ендометрiя / В.О.Потапов, Ю.В.Донська, М.В.Медведев // Морфолопя. - 2014. - Вип.8, № 1. - С. 80-84.
3. Радзинский В.Е. Миома матки: курс на органосохранение. Информационный бюлетень / В.Е. Радзинский, Г.Ф.Топчиев. - М. : Редакция журнала StatusPraesens, 2014. — 24 с.
4. Тихомиров А.Л. .Клинико-морфологическая характеристика миомы матки после применения селективного модулятора рецепторов прогестерона улипристала / А.Л. Тихомиров, В.О. Зайратьянц // Вопросы гинекологии, акушерства и перинато-логии. - 2014. - Т. 13, № 1. - С. 67-72 .
5. Тихомиров А.Л. Первые клинико-морфологические результаты лечения больных миомой матки с использованием улиприста-ла ацетата / А.Л. Тихомиров, В.В. Казенашев, В.О. Зайратьянц, И.Б. Манухин // Гинекология. - 2014. - № 02. - С. 29-33.
6. Berger C. Effects of ulipristal acetate on human embryo attachment and endometrial cell gene expression in an in vitro co-culture system / C. Berger, N.R. Boggavarapu, J. Menezes [et al.] // Hum.Reprod. - 2015. - Vol. 30, № 4. - P. 800-11. doi: 10.1093/humrep/dev030.
7. Biglia N. Ulipristal acetate: a novel pharmacological approach for the treatment of uterine fibroids / N. Biglia, S. Carinelli, A. Maiorana [et al.] // Drug Des. Devel. Ther. - 2014. - Vol. 20, № 8. -P. 285-92.
8. Donnez J. PEARL II and PEARL III Extension Study Group Long-term treatment of uterine fibroids with ulipristal acetate / J. Donnez, F. Vázquez, J. Tomaszewski [et al.] // Fertil. Steril. -2014. - Vol. 101, № 6. - P. 1565-1573.
9. Engman M. Mifepristone for treatment of uterine leiomyoma. A prospective randomized placebo controlled trial / M. Engman; S. Granberg; A.R.W. Williams [et al.] // Hum. Repord. - 2009. -Vol. 24, № 8. - P. 1870-1879.
10. Fiscella J. Distinguishing features of endometrial pathology after exposure to the progesterone receptor modulator mifepristone / J. Fiscella, T. Bonfiglio, P. Winters [et al.] // Hum. Pathol. - 2011. -Vol. 42. - P. 947-953.
11. Ноте F.M. Progesterone receptor modulators and the endometrium: changes and consequences / F.M. Ноте, D.L. Blithe // Hum. Reprod. Update. - 2007. - Vol. 13. - P. 567-580.
12. Melis G. B. Phar- macokinetic evaluation of ulipristal acetate for uterine leiomyoma treatment / G.B. Melis, B. Piras, M.F. Marotto [et al.] // Expert Opin. Drug Metab Toxicol. - 2012. - Vol. 8. - P. 901-908.
13. Murdoch М. Selective progesterone receptor modulators and their use within gynaecology / M. Murdoch, M. Roberts // Obstet. Gynaecol. - 2014. - Vol 16, № 1. - P. 46-50.
14. Mutter G.L. The spectrum of endometrial pathology induced Ьу progesterone receptor modulators / G.L. Mutter, C. Bergeron, L. Deligdisch [et al.] // Mod. PathoI. - 2008. - Vol. 21. - P. 591-598.
15. Nisolle M. Immunohistochemical study of the proliferation index, oestrogen receptors and progesterone receptors A and B in leiomyomata and normal myometrium during the menstrual cycle and under gonadotrophin-releasing hormone agonist therapy / M. Nisolle, S. Gillerot, F. Casanas-Roux [et al.] // Hum. Reprod. -1999. Vol.14, № 11. - P. 2844-2850.
16. Talaulikar V.S. Progesterone and progesterone receptor modulators in the management of symptomatic uterine fibroids / V.S. Talaulikar, I. T. Manyonda // Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol. - 2012. - Vol. 165, № 2. - P. 135-40.
17. Talaulikar V.S. Ulipristal acetate: a novel option for the medical management of symptomatic uterine fibroids / V.S. Talaulikar, I. T. Manyonda // Adv. Ther. - 2012. - Vol. 29, № 8. - P. 655-663.
18. Williams A.R.W. Endometrial morphology after treatment of uterine fibroids with the selective progesterone receptor modulator, Ulipristal Acetate / A.R.W. Williams, C. Bergeron, D.H. Barlow, A. Ferenczy // Int. J. Gynecol. Pathol. - 2012. - Vol. 31, № 6. - P. 556-569.
19. Yoshida S. Cell-type specific actions of progesterone receptor modulators in the regulation of uterine leiomyoma growth / S. Yoshida, N. Ohara, Q. Xu [et al.] // Semin. Reprod. Med. - 2010. -Vol. 28. - P. 260-273.
References
1. Adamjan L.V. Antiproliferativnoe i proapoptoticheskoe dejstvie selektivnogo moduljatora receptorov progesterona ulipristala na lejomiomu matki in vivo / L.V. Adamjan, O.V. Zajrat'janc, A.L. Tihomirov [i dr.] // Probl. reprodukcii. - 2014. - № 3. - S. 25-28.
2. Potapov V.O. Gistologichna ta imunogistohimichna ocinka stanu miomatozno'i' tkanini ta endometrija u hvorih na lejomiomu matki ta giperplaziju endometrija / V.O.Potapov, Ju.V.Dons'ka, M.V.Medvedev // Morfologija. - 2014. - Vip.8, № 1. - S. 80-84.
3. Radzinskij V.E. Mioma matki: kurs na organosohranenie. Informacionnyj bjuleten' / V.E. Radzinskij, G.F.Topchiev. - M. : Redakcija zhurnala StatusPraesens, 2014. — 24 s.
4. Tihomirov A.L. .Kliniko-morfologicheskaja harakteristika miomy matki posle primenenija selektivnogo moduljatora receptorov progesterona ulipristala / A.L. Tihomirov, V.O. Zajrat'janc // Voprosy ginekologii, akusherstva i perinatologii. - 2014. - T. 13, № 1. - S. 67-72 .
5. Tihomirov A.L. Pervye kliniko-morfologicheskie rezul'taty lechenija bol'nyh miomoj matki s ispol'zovaniem ulipristala acetata / A.L. Tihomirov, V.V. Kazenashev, V.O. Zajrat'janc, I.B. Manuhin // Ginekologija. - 2014. - № 02. - S. 29-33.
6. Berger C. Effects of ulipristal acetate on human embryo attachment and endometrial cell gene expression in an in vitro co-culture system / C. Berger, N.R. Boggavarapu, J. Menezes [et al.] // Hum.Reprod. - 2015. - Vol. 30, № 4. - P. 800-11. doi: 10.1093/humrep/dev030.
7. Biglia N. Ulipristal acetate: a novel pharmacological approach for the treatment of uterine fibroids / N. Biglia, S. Carinelli, A. Maiorana [et al.] // Drug Des. Devel. Ther. - 2014. - Vol. 20, № 8. -P. 285-92.
8. Donnez J. PEARL II and PEARL III Extension Study Group Long-term treatment of uterine fibroids with ulipristal acetate / J. Donnez, F. Vázquez, J. Tomaszewski [et al.] // Fertil. Steril. -2014. - Vol. 101, № 6. - P. 1565-1573.
9. Engman M. Mifepristone for treatment of uterine leiomyoma. A prospective randomized placebo controlled trial / M. Engman; S. Granberg; A.R.W. Williams [et al.] // Hum. Repord. - 2009. -Vol. 24, № 8. - P. 1870-1879.
10. Fiscella J. Distinguishing features of endometrial pathology after exposure to the progesterone receptor modulator mifepristone / J. Fiscella, T. Bonfiglio, P. Winters [et al.] // Hum. Pathol. - 2011. -Vol. 42. - P. 947-953.
11. Norne F.M. Progesterone receptor modulators and the endometrium: changes and consequences / F.M. Norne, D.L. Blithe // Hum. Reprod. Update. - 2007. - Vol. 13. - P. 567-580.
12. Melis G. B. Phar- macokinetic evaluation of ulipristal acetate for uterine leiomyoma treatment / G.B. Melis, B. Piras, M.F. Marotto
[et al.] // Expert Opin. Drug Metab Toxicol. - 2012. - Vol. 8. - P. 901-908.
13. Murdoch M. Selective progesterone receptor modulators and their use within gynaecology / M. Murdoch, M. Roberts // Obstet. Gynaecol. - 2014. - Vol 16, № 1. - P. 46-50.
14. Mutter G.L. The spectrum of endometrial pathology induced bu progesterone receptor modulators / G.L. Mutter, C. Bergeron, L. Deligdisch [et al.] // Mod. Pathol. - 2008. - Vol. 21. - P. 591-598.
15. Nisolle M. Immunohistochemical study of the proliferation index, oestrogen receptors and progesterone receptors A and B in leiomyomata and normal myometrium during the menstrual cycle and under gonadotrophin-releasing hormone agonist therapy / M. Nisolle, S. Gillerot, F. Casanas-Roux [et al.] // Hum. Reprod. -1999. Vol.14, № 11. - P. 2844-2850.
16. Talaulikar V.S. Progesterone and progesterone receptor modulators in the management of symptomatic uterine fibroids / V.S. Talaulikar, I. T. Manyonda // Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol. - 2012. - Vol. 165, № 2. - P. 135-40.
17. Talaulikar V.S. Ulipristal acetate: a novel option for the medical management of symptomatic uterine fibroids / V.S. Talaulikar, I. T. Manyonda // Adv. Ther. - 2012. - Vol. 29, № 8. - P. 655-663.
18. Williams A.R.W. Endometrial morphology after treatment of uterine fibroids with the selective progesterone receptor modulator, Ulipristal Acetate / A.R.W. Williams, C. Bergeron, D.H. Barlow, A. Ferenczy // Int. J. Gynecol. Pathol. - 2012. - Vol. 31, № 6. - P. 556-569.
19. Yoshida S. Cell-type specific actions of progesterone receptor modulators in the regulation of uterine leiomyoma growth / S. Yoshida, N. Ohara, Q. Xu [et al.] // Semin. Reprod. Med. - 2010. -Vol. 28. - P. 260-273.
Реферат
КЛИНИКО-МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ СОСТОЯНИЯ РЕПРОДУКТИВНОЙ СИСТЕМЫ ПАЦИЕНТОК С МИОМОЙ МАТКИ ПОСЛЕ ПРИМЕНЕНИЯ УЛИПРИСТАЛА АЦЕТАТА В КАЧЕСТВЕ ПРЕДОПЕРАЦИОННОЙ ПОДГОТОВКИ Литвак Е.О.
Ключевые слова: лейомиома матки, рецепторы прогестерона, пролиферация, апоптоз, улипристала ацетат.
В исследовании проведена морфоиммуногистохимическая оценка состояния миоматозной ткани у пациенток с лейомиомой матки после лечения селективным модулятором прогестероновых рецепторов - улипристала ацетатом. У пациенток после трехмесячного курса лечения улипристала ацетатом отмечалось достоверное снижение экспресии рецепторов прогестерона, маркеров ингибитора апоп-тоза bcl-2 и пролиферативной активности Ю-67, то есть, за счет уменьшения количества рецепторов прогестерона уменьшается его действие, вследствие чего происходит индуцирование апоптоза и снижение процессов пролиферации, что способствует инволюции миомы.
Summary
MORPHOLOGICAL AND IMMUNOHISTOCHEMICAL EVALUATION OF MYOMA TISSUES IN PATIENTS WITH HYSTEROMYOMA FOLLOWING PRE-OPERATIVE ULIPRISTAL ACETATE THERAPY Lytvak H.O.
Key words: uterine leiomyoma, progesterone receptors, proliferation, apoptosis, ulipristal acetate.
Uterine leiomyoma is one of the most common benign tumors of the female genital organs. The main agents in the conservative treatment of leiomyoma are progesterone receptor blockers that suppress fibroid growth and may lead to its regression. Objectives. To study the immunohistochemical characteristics of myoma tissue in patients with uterine leiomyoma following the therapy with selective progesterone modulator ulipristal acetate. Methods. The study was carried out on tissues of leiomyomas removed in 9 patients passed through pre-operative ulipristal acetate therapy. Control group included leiomyoma of patients who did not get hormonal therapy. Immunohistochemical study of progesterone and estrogen receptors, proliferative activity marker Ki-67 and inhibitor of apoptosis Bcl-2 was performed. Results. In the patients who did not pass through preoperative hormonal therapy progesterone receptors expressed in 76,4 ± 6,8% of the nuclei, estrogen receptors - in 32,8 ± 2,6%. The group of patients after the therapy with ulipristal acetate demonstrated significant decrease of progesterone receptor expression, by 36,8 ± 1,28% (p <0,05) and an insignificant decrease of estrogen expression by 30,7 ± 3,4% (p> 0,05).. Bcl-2 in the control group was found in 65,4 ± 7,2% of cells, in leiomyomas after the therapy there was a significant decrease of bcl-2 -42,6 ± 3,2% (p <0, 05). Ki-67 in leiomyomas without hormonal treatment was determined in 11.8% of the nuclei of smooth muscle cells, and in leiomyomas after ulipristal acetate in 7,2% of leiomyoma cells. Conclusions. The patients who had passed through three month ulipristal acetate therapy demonstrated significant decrease of progesterone receptor expression, markers of apoptosis inhibitor bcl-2 and proliferative activity Ki-67. That is, reducing the amount of progesterone receptors results in the decrease in its activity, that in turn leads to the induction of apoptosis and reduced proliferation processes. All this may cause involution of fibroids.
