CC BY
22
УДК 618.14-006.03-055.2-08.
КЛ1Н1ЧНА ЕФЕКТИВН1СТЬ ЗАСТОСУВАННЯ СЕЛЕКТИВНИХ МОДУЛЯТОР1В ПРОГЕСТЕРОНОВИХ РЕЦЕПТОР1В У Л1КУВАНН1 ДОБРОЯК1СНИХ ПУХЛИН МАТКИ
У Ж1НОК РЕПРОДУКТИВНОГО В1КУ
У статтi представленi даш про проведення консервативно! мюмектомп у 19 жшок репродуктивного вiку на тт комбiнованого лiкування найбiльш ефективними групами препарата: агонiсти гонадотропiн-рилiзинг гормонa та селективними модуляторми прогестеронових рецепторiв. Аналiзуючи отриманi данi, нами була визначена велика ефектившсть застосування жшками з мiомою матки селективних модуляторiв прогестеронових рецепторiв в порiвняннi з агошстами гонадотропiн-релiзинг гормону. Застосування селективних модуляторiв прогестеронових рецепторiв, сприяе зниженню симптомiв гшоестрогени, зменшенню обсягу матки, сприяе настанню вагiтностi. Вiдзначено полшшення якостi життя через 3 мюящ пiсля оперативного лiкування.
Ключовi слова: фiбромiома, консервативна мiомектомiя, агонiсти гонадотропiн-рилiзинг гормонa, селективнi модулятори прогестеронових рецептор1в, оцшка якоси життя.
Робота е фрагментом НДР «Вивчення патогенетичних механiзмiв виникнення захворювань репродуктивной системи у жшок, розробка методiв удосконалення IX профилактики, консервативного та оперативного л^вання i реабттацй», державний реестрацшний № 0112и002900.
Мюма матки залишасться одшею ¡з актуальных проблем гшекологп { зустр1чаеться у 3035% жшок репродуктивного вшу, а в вщ1 45 роюв И частота досягае 40%. Дана патолопя досить часто проявляеться аномальними матковими кровотечами { залишаеться одшею з причин пстеректомш [1, 3].
Однак для багатьох жшок репродуктивного вшу, яю прагнуть уникнути операцп, збер1гаеться необхщшсть проведення ефективного консервативного лшування. До недавнього часу можливосп медикаментозного лшування були обмежеш ад'ювантним шдходом -застосуванням агошспв гонадотрошн-ритзинг-гормону (а-ГнРГ) [4, 5, 7, 11].
Безумовно, мюма матки - гормонально-залежне захворювання, в розвитку якого прогестерон грае провщну роль. Так, в екстрацелюлярному матрикс мюми матки, вш забезпечуе И зростання. У жшок з мюмами матки шдвищена експрес1я активша А - фактора росту з шмейства ТОБ-бета, активуется синтез ф1бронектину { в той же час вщм1чаеться шдвищення продукцп металопротешаз 2, 10, 12 { зниження !х тканинних шпб1тор1в 1, 2, 3 [5, 6, 9].
Поява в 2012 рощ в крашах Евросоюзу, нового препарату з групи селективш модулятори прогестеронових рецептор1в (СМПР) дозволило проведення ефективного медикаментозного лшування в груш жшок фертильного вшу з1 збереженням репродуктивно! функцп. Було показано, що застосування СМПР сприяе зменшенню обсягу мюми матки не тшьки внаслщок ¡ндукцп апоптозу, але 1 за рахунок зниження прол1феративно! 1 м1тотично! активносп [4, 10]. Це призводить до редукцп судинного русла, ремоделювання { зменшення обсягу екстрацелюлярного матриксу мюми, пояснюе швидке, виражене 1 пролонговане зменшення обсягу мюми матки [2, 5, 6].
Значний { стшкий регрес мюматозних вузл1в дозволяе вщмовитися вщ х1рурпчного втручання у частини пащенток або провести консервативну мюмектомда з1 збереженням репродуктивно! функцп. Кр1м того, лшування селективними модуляторами прогестеронових рецептор1в зменшуе бшь, пов'язану з мюмою матки, та покращуе яюсть життя жшки [2, 8].
Метою роботи було визначення ефективносп застосування у жшок репродуктивного вшу з лейомюмою матки селективних модулятор1в прогестеронових рецептор1в у пор1внянш з агошстами гонадотрошн-ритзинг гормону.
Матер1ал та методи дослщження. Клш1чне дослщження проводилося у 19 неваптних жшок репродуктивного вшу (25-40 роюв) з наявшстю мюми матки великих розм1р1в (д1аметр домшантного мюматозного вузла становив вщ 5 до 12 см). У обстежених жшок не було знайдено вщмшностей, яю стосувалися б соматичного та акушерсько-гшеколопчного анамнезу. Тривалють захворювання коливалася вщ 1 до 10 роюв. Вщзначалися скарги на наявшсть тазових болей, стомлювашсть, слабюсть, дюпареушю, часте сечовипускання. У даних жшок зустр1чались р1зномаштш порушення менструального циклу, аномальш матков1 кровотеч1, у 16 (84,2%) жшок д1агностована безплщшсть.
В залежносп вщ методу лшування вс пащентки були розподшеш на дв1 групи: першу групу склали 8 жшок, яю отримували терашю селективними модуляторами прогестеронових
pe^rnopiB; другу групу - 11 пащенток, яким призначали курс терапи агонiстами гонадотрошн-рилiзинг гормону. На першому еташ, перед проведенням оперативного втручання, лшування призначали впродовж 3 мiсяцiв. На другому еташ хворим проводили консервативну мюмектомда з подальшим продовженням терапи протягом 3 мiсяцiв.
Поряд з ощнкою даних анамнезу, скарг, клшчних показникiв, перебiгу дослщжувано! патологи жшкам проводилося ультразвукове дослiдження на 5 та 7-й день менструального циклу. Проводилась ощнка розмiрiв, локалiзащf, обсягу фiброматозних вузлiв i загального обсягу матки з ощнкою iндексу резистентност в судинах мiоматозних вузлiв на апарат Ultima PA EXPERT. Ощнка якост життя проводилась до та шсля консервативного та оперативного лшування за допомогою опитувальника UFS-QOL. Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою програми „STATISTICA 6.0" (StatSoftInc, США).
Результати дослiдження та Тх обговорення. Розмiри матки у обстежених пацiенток до операци склали в груш I - 326,4±158,2 см3, в групi II - 337,6±169,5 см3 (р>0,05). Обсяг матки в дослщжуваних групах був збiльшений за рахунок наявносп рiзних за характером i локалiзацiею лейомiоматозних вузлiв. У 6 (31,6%) обстежених жшок вщзначалося субсерозне розташування вузлiв, у 3 (15,8%) - штрамуральне i у 10 (52,6%) - змшане. При дослщженш iндексу резистентностi, пiд час проведення доплерографи мiоматозних вузлiв в I та II групах не було виявлено статистично значущих вщмшностей, (0,64±0,12 та 0,65±0,11, вiдповiдно; р>0,05).
При пiдвишеннi тонусу судин та !х жорсткостi збiльшуеться iндекс резистентносп, що свiдчить про зниження кровопостачання органу. При зниженнi тонусу судинно! стiнки периферичний судинний опiр зменшуеться, у результатi чого кровопостачання матки покращуеться [1, 5].
Передоперацiйна терашя в обох групах дозволила зменшити розмiри матки в середньому на 38,4%. Кшьюсть вилучених вузлiв була вщ 1 (субсерозного, в дiаметрi 7 см) до 28 (змшане розташування, субсерозно-iнтрамуральнi, розмiрами вiд 1,5 до 12 см). Операци проводили з урахуванням мшмально! травматизаци тканин, ретельного гемостазу, пошарового ушивання рани матки в^шовими швами.
Проведення консервативно! мюмектоми пiсля застосування терапи СМПР сприяло кращому видiленню фiброматозних вузлiв та зменшенню крововтрати у порiвняннi з II групою пацiенток, яким призначали курс терапи агошстами Гн-РГ. Оперативне втручання у дано! групи жшок супроводжувалось утрудненою енуклеацiею вузлiв за рахунок морфологiчних змiн 1'х капсули. За даними гiстологiчного дослщження операцiйного матерiалу вiдзначалася гiперплазiя гладком'язових структур, набряково-дистрофiчнi змiни тканин i пролiферацiя стiнок судин.
В шсляоперацшному перiодi антибактерiальна терапiя застосовувалася з урахуванням чутливосп до мiкрофлори. В шсляоперацшному перiодi пацiентки дослiджуваних груп продовжували прийом СМПР i агошспв Гн-РГ гормону продовж трьох мюящв. Пiсля проведення консервативно! мiомектомi! i на тлi запропоновано! терапи обсяг матки в обох тдгрупах однаково прогресивно знижувався i до кшця третього мiсяця зменшився на 70-75% вщ вихiдних значень.
При проведенш контрольного ультразвукового дослiдження через три мюящ пiсля закiнчення гормонального лшування було виявлено, що значення обсягу матки в I груш залишалося незмшним, а в II груш вiдмiчалося збiльшення даного показника майже в 2 рази.
При застосуванш СМПР у жiнок I групи вiдмiчали меншу вираженiсть побiчних ефекпв, якi зумовленi гiпоестрогенiею (на вщмшу вiд агонiстiв Гн-РГ) - не було тяжко! вазомоторно! симптоматики (гарячих приливiв).
Iнтегральний показник «загальна яюсть життя» був iстотно знижений в I та II групах до початку лшування (58,2±26,7 та 55,9±29,8, вiдповiдно); пiсля проведеного лiкування вiдмiчалось полiпшення даного показника (68,5±19,3 та 65,8±27,5, вiдповiдно); а через 3 мюящ шсля операци спостерпалось значне покращення «загально! якостi життя» (I - 89,1±16,8, II - 77,3±18,3, вiдповiдно).
У 11 (57,9%) жшок обох груп ваптшсть наступила протягом перших двох роюв, в подальшому виникнення вагiтностi спостерiгалось у 5 (26,3%) жшок. Перебп вагiтностi в 56,3% випадюв ускладнився загрозою переривання. В одному випадку стався викидень. Кесаревим розтином родорозрiшенi 73,3% ваптних.
Аналiзуючи отриманi данi, нами була визначена бшьша ефективнiсть застосування жшками з мiомою матки селективних модуляторiв прогестеронових рецепторiв у порiвняннi з агошстами гонадотропiн-рилiзинг гормону.
2. Kachestvo zhizni posle konservativnoy miomektomii. Rol agonistov GnRg // Zdorove zhenschinyi. - 2007. - No.3. - S. 84 -86.
3. Karimov Z. D. Konservativnaya miomektomiya v probleme vosstanovleniya fertilnosti u molodyih zhenschin / Z. D. Karimov, B. S. Abdikulov, G. I. Niyazmatova [i dr.] // Zhurnal akusherstva i zhenskih bolezney. - 2011. - Tom 60, No. 4. - S. 41-47.
4. Lutsenko N. S. Vybir taktyky likuvannia leiomiomy matky v zalezhnosti vid typu yii anhioarkhitektoniky / N.S. Lutsenko, H.I. Reznichenko, I.O. Yevtereva [ta in.] // Metodychni rekomendatsii (80.15/52.16) MOZ Ukrainy Ukrainskyi tsentr naukovoi medychnoi informatsii ta patentno-litsenziinoi roboty - Kyiv - 2016. -32 s.
5. Potapov V. A. Suchasni aspekty diahnostyky ta likuvannia leiomiomy matky / V.A. Potapov, D. Yu. Stepanova // Medychni perspektyvy. - 2011. - T. 16, No. 4. - S. 10-15.
6. Tihomirov A. L. Sovremennyie printsipyi terapevticheskogo lecheniya miomyi matki / A. L. Tihomirov // "Effektivnaya farmakoterapiya. Akusherstvo i ginekologiya" -2015. - No.1 (5). - C. 53 - 56.
7. Chayka K. V. Sravnitelnaya otsenka effektivnosti primeneniya blokatorov progesteronovyih retseptorov i agonistov gonadotropin-relizing gormona v terapii leyomiomyi matki u zhenschin reproduktivnogo vozrasta / K. V. Chayka, R. V. Zhiharskiy // Zbirnik naukovih prats Asotsiatsiyi akusheriv-ginekologiv Ukrayini. - K.:Intermed, - 2012. - S.396-400.
8. Harding G. The responsiveness of the uterine fibroid symptom and health-related quality of life questionnaire (UFS - QOL) / G. Harding, K.S., Coyne, C.L. Thompson [et al.] // Health Quall Life Outcomes. - 2008. - T. 6, -99 c.
9. Ichigo S. Beneficial effects of dienogest on uterine myoma volume: a retrospective controlled study comparing with gonadotropin-releasing hormone agonist / S. Ichigo, H. Takagi, K. Matsunami [et al.] // Arch. Gynecol. Obstet. - 2011. - Vol. 284, № 3. - P. 667-670.
10. Islam M. S. Uterine leiomyoma: available medical treatments and new possible therapeutic options / M.S. Islam, O. Protic, S.R. Giannubilo [et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2013. -Vol. 98, No. 3. - P. 921-934
11. Mladenovi-Mihailovi A. Immunocytochemical characteristics of submucosal uterine myomas / A. Mladenovi-Mihailovi, Z. Mladenovi-Bogdanovi, P. Mitrovi [et al.] // Vojnosanit. Pregl. - 2010. - Vol. 67, No. 12. - P. 977-982.
1. Аналiз результат роботи показав доцшьшсть застосування в передоперацшному та шсляоперацшному перюдах селективних модуляторiв прогестеронових pe^nropiB протягом 3 мюящв.
2. Призначення селективних модуляторiв прогестеронових рецепторiв полшшуе показники якосп життя.
3. При застосуванш селективних модуляторiв прогестеронових рецепторiв знижуються прояви симптомiв ппоестрогени та зростання обсягу матки.
Перспективи подальших дослгджень. Проведет дотдження вказують на rno6xidmcmb подальшого пошуку нових ефективних можливостей л^вання, у жшок з доброятсними пухлинами матки, спрямованих на збереження репродуктивное функцн.
1. Gromova A. M. Differentsirovannyie podhodyi k lecheniyu dobrokachestvennyih opuholey matki / A. M. Gromova, L. A. Nesterenko, S. V. Baydo [i dr.] // Visnik problem biologiyi i meditsini. - 2011. - Vipusk 1. - S.76 - 78.
КЛИНИЧЕСКАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ СЕЛЕКТИВНЫХ МОДУЛЯТОРОВ ПРОГЕСТЕРОНОВЫХ РЕЦЕПТОРОВ В ЛЕЧЕНИИ ДОБРОКАЧЕСТВЕННЫХ ОПУХОЛЕЙ МАТКИ У ЖЕНЩИН РЕПРОДУКТИВНОГО ВОЗРАСТА Громова А. М., Нестеренко Л. А., Тарасенко К. В., Мартыненко В. Б.
В статье представлены данные о проведении консервативной миомэктомии у 19 женщин репродуктивного возраста на фоне комбинированного лечения наиболее эффективными группами препаратов: агонистами гонадотропин-рилизинг гормона и селективными модуляторми прогестероновых рецепторов. Анализируя полученные данные, нами была определена большая эффективность применения женщинами с миомой матки селективных модуляторов прогестероновых рецепторов в сравнении с агонистами гонадотропин-рилизинг гормона. Применение селективних модуляторов прогестеронових рецепторов, способствует снижению симптомов гипоэстрогении, уменьшению объема матки, способствует наступлению беременности. Отмечено улучшение качества жизни через 3 месяца после оперативного лечения.
Ключевые слова: фибромиома, консервативная миомэктомия, агонисты гонадотропин-рилизинг гормона, селективные модуляторы прогестероновых рецепторов, оценка качества жизни.
Стаття надшшла 18.02.2017 р.
CLINICAL EFFICACY OF USING SELECTIVE MODULATORS OF PROGESTERONE RECEPTORS IN THE TREATMENT OF BENIGN TUMORS OF THE UTERUS INWOMEN OF FERTILE AGE
Gromova A.M., Nesterenko L.A., Tarasenko K.V., Martynenko V.B.
The article presents data on the conduct of a conservative myomectomy in 19 women of reproductive age against a background of combined treatment. The most effective groups of drugs are gonadotropin-releasing hormone agonists and selective modulators of progesterone receptors. Analyzing the obtained data, we determined the high efficiency of the use of selective modulators of progesterone receptors in women with uterine myoma in comparison with gonadotropin-releasing hormone agonists. The use of selective modulators of progesterone receptors, contributes to reducing hypoestrogenic symptoms, reducing the volume of the uterus, contributes to the onset of pregnancy. Improvement of quality of life was noted 3 months after surgical treatment.
Key words: fibromyoma, conservative myomectomy, gonadotropin-releasing hormone agonists, selective modulators of progesterone receptors, quality of life assessment, resistance index.
Рецензент Лiхачов В.К.
