Особливості психологічного консультування безплідних жінок в циклах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 618.11:159.923

А. В. Камтсъкий

ОСОБЛИВОСТ1 ПСИХОЛОГ1ЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ БЕЗПЛ1ДНИХ Ж1НОК

В ЦИКЛАХ ДОПОМ1ЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГ1Й (ДРТ)

Нацiональна медична aKaAeMiH шслядипломно! освгга iM. П.Л. Шупика, м. Кшв, Укра!на

Summary. Kaminskyy A. V. PECULIARITIES OF PSYCHOLOGICAL CONSULTATION OF INFERTILE WOMEN IN THE CYCLE OF ASSISTED REPRODUCTIVE TECHNOLOGIES (ART). - P. L. Shchupik National Medical Academy of Post-Graduate Training, Kiev, Ukraine; e-mail:[email protected]. The article presents the results of studying the effectiveness of conducting psychological counseling for infertile women, patients of ART cycles. It is shown that for women with a violation of the reproductive function, the following emotional experiences are characteristic: a high level of personal and reactive anxiety, a propensity for depression, a high level of frustration, an anxious and ambivalent style of experiencing the expected pregnancy and future motherhood. The author has proved that the emotional experiences of women with a violation of the reproductive function and associated psychosomatic disorders are the object of psychological influence, in which counseling can be one of the main effective directions. Advantages of psychological counseling consist in its short-term and personal orientation in connection with the state of women's reproductive health, the attitudes to the situation in which they turned out to be a psychological preparation for medical procedures.

Key words: infertility, assisted reproductive technologies, personal and reactive anxiety, psychosomatic disorders, psychological counseling.

Реферат. Каминский A. В. ОСОБЕННОСТИ ПСИХОЛОГИЧЕСКОГО КОНСУЛЬТИРОВАНИЯ БЕСПЛОДНЫХ ЖЕНЩИН В ЦИКЛЕ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫХ РЕПРОДУКТИВНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ (ВРТ). В статье приведены результаты изучения эффективности проведения психологического консультирования бесплодных женщин, пациенток циклов ВРТ. Показано, что для женщин с нарушением репродуктивной функции характерны следующие эмоциональные переживания: высокий уровень личностной и реактивной тревожности, склонность к депрессии, высокий уровень фрустрированности, тревожный и амбивалентный стиль переживания ожидаемой беременности и будущего материнства. Автор доказал, что эмоциональные переживания женщин с нарушением репродуктивной функции и связанные с ними психосоматические нарушения выступают объектом психологического воздействия, в котором консультирование может быть одним из основных эффективных его направлений. Преимущества психологического консультирования заключаются в его краткосрочности и личностной направленности в связи с состоянием репродуктивного здоровья женщин, установками на ситуацию, в которой они оказались, психологической подготовкой к медицинским процедурам.

Ключевые слова: бесплодие, вспомогательные репродуктивные технологии, личностная и реактивная тревожность, психосоматические расстройства, психологическое консультирование.

Реферат. Камшський A. В. ОСОБЛИВОСТ1 ПСИХОЛОГ1ЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ БЕЗПЛ1ДНИХ Ж1НОК В ЦИКЛАХ ДОПОМ1ЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГ1Й (ДРТ). У статп приведет результата вивчення ефективносп проведения психолопчного консультування безплвдних жшок, пащенток циктв ДРТ. Показано, що для жшок з порушенням репродуктивное' функцп характерш наступи емоцшш переживання: високий рiвень особиспсно! та ситуативно! тривожносп, схильшсть до депреси, високий рiвень фрустрування, тривожний i aмбiвaлентний стиль переживання оч^вано! ваптносл i майбутнього материнства. Автор довiв, що емоцшш переживання жшок з порушенням репродуктивно! функцп та пов'язаш з ними

© Камшський A. В.

психосоматичш порушення виступають об'ектом психологiчного впливу, в якому консультування може бути одним з основних ефективних його напрямшв. Переваги психолопчного консультування полягають в його короткостроковостi й особиспсно1 спрямованостi в зв'язку зi станом репродуктивного здоров'я жшок, установками на ситуацш, в яко! вони опинилися, психолопчною пiдготовкою до медичних процедур.

Ключовi слова: безплвддя, допомiжнi репродуктивш технологи, особистiсна та реактивна тривожшсть, психосоматичнi розхлади, психологiчне консультування.

Одшею з актуальних проблем сучасностi е порушення репродуктивно! функци ж1нок, зокрема безплвддя. За останнi 30 рошв вiдбувся феноменальний прогрес в його лшувант: в 1978 роцi народилася перша дитина шсля ДРТ - Лу!за Браун [7]. На сьогодшшнш день завдяки ДРТ в свт з'явилося бiльше 5,4 млн. дггей - близько 1% дiтей/рiк в США, 0,3% дтгей/рш - в Укрш'ш. За даними Нацiонального реестру, в Укрш'ш в рiк проводиться понад 17 000 циклiв [8]. Так як репродуктивна сфера являе собою систему фiзiологiчних i психiчних механiзмiв, об'еднаних для реалiзацil завдання репродукци [6], то безплвддя привносить в цю систему дизадаптащю i часто супроводжуеться розвитком психоемоцiйних та психосоматичних патологiчних станiв. Психологiчне неблагополуччя у свою чергу посилюе фiзичне нездоров'я, що приводить до формування порочного кола. Тому жiнки з безплвддям вимагають надання психолопчно1 допомоги у виглядi психотерапи, психологiчного консультування, психокорекци та iнш.

Метою роботи було вивчення ефективностi проведення психолопчного консультування безплщних ж1нок, пацiенток цимв ДРТ.

Матерiали та методи. П1д спостереженням знаходилося 233 ж1нки групи I, як1 потребували лiкування безплвддя методами ДРТ. Усi жiнки були обстежеш в «Клшщ репродуктивних технологш Украшського державного iнституту репродуктолопв» НМАПО iм. П.Л. Шупика. У груш I було видшено двi групи: група 1А (п=128), в якш жiнкам на передконцепцiйному етапi та тд час ДРТ проводилося психолопчне консультування, i група 1Б (п=105), в як1й пацiентки не отримували консультування у психолога. Контрольну групу К склали 90 фертильних жшок, яш вже мали народжених дней, i звернулися для передгравидарно1 подготовки перед запланованою черговою вагiтнiстю.

Психiчний стан ж1нок оцiнювали сумiсно з психологом за допомогою методики Ч. Д. Спшбергера, Ю.Л. Ханiна (1976) [2, 4], яку застосовували для самооцшки рiвня три-вожностi в даний момент (реактивна тривожшсть, як стан) та особислсно1 тривожносп (як стшка характеристика людини). Особистiсна тривожшсть характеризуе стшку схильнiсть сприймати великий круг ситуацш як загрозлив^ реагувати на так1 ситуацп станом тривоги. Реактивна тривожнiсть характеризуеться напругою, занепокоенням, нервознiстю. Дуже ви-сока реактивна тривожшсть викликае порушення уваги, школи порушення тонко1 координа-цц. Дуже висока особиспсна тривожнiсть прямо корелюе з наявнiстю невротичного конфлiкту, з емоцшними i невротичними зривами та психосоматичними захворюваннями. Випробуванiй пропонували оцшити свiй поточний i звичайний стан, вщзначаючи на бланку вибранi вщповщ по чотирьохбальнiй системi: 1 - ш, це не так, 2 - мабуть, так; 3 - вiрно, 4 -абсолютно вiрно. Для оцшки як реактивно1, так i особистiсноl тривожностi обстежуванi вщповщали на 20 питань. 1з суми вщповвдей на прямi питання вщшмали суму вiдповiдей на непрямi питання i додавали 35 (для оцшки реактивно1 тривожностi) i 35 (для оцшки особиспсно1). Iнтерпретацiя: до 30 балiв - низька тривожнiсть, 31-45 - помiрна, 46 i бшьше - виражена. Оцiнювали наявнiсть особистюно1 та ситуативно1 тривожностi на початку звернення пацiентки та на початку проведення контрольовано1 оварiальноl стимуляцil.

Психолопчне консультування включало сукупшсть процедур, метою яких було до-помогти жшкам у вирiшеннi проблем заплiднення та виношування дитини, прийняттi рi -шень щодо професiйноl кар'ери, шлюбу, с1м'1, вдосконалення особистостi та мiжособис-тiсних вiдносин. На консультацil жшщ намагалися надати вiдповiдi на питання про и стан, його причини та можливi шляхи його нормалiзацil, а також приблизно позначити необхвд -ний час обстеження, передконцепцшно1 подготовки i прогнози щодо репродуктивних ре-зультатiв. Клiнiчна беседа будувалася в формi полуструктурованого iнтерв'ю з використан-ням технiк «слухання», «психолопчно1 пiдтримки пацiента», «насичення паузи» [6]. 1нтер -в'ю мiстило перелж обов'язкових аспектiв, щодо яких жшка була повинна отримати iнфор-мацш. Пiд час бес1ди з пащенткою та И чоловiком обговорювали проблеми, як1 хвилюють

пащентку; проводили дiагностику емоцiйного стану жшки; 3MicTy материнсько1' сфери та ïï онтогенезу; виявлення змiстy цiнностi дитини, «впроваджували» цiнностi, типи та тенденцп iнтерференцiï цiнностей; визначали особливостi передконцепцшного етапу i розвитку мате-ринсько1' сфери; обговорення подання про дитину. Вважали за доцiльне з метою зниження ситуативно!' тривожностi давати домашне завдання за пiдсyмками першоï зyстрiчi.

При проведеннi консультування враховували можливий вплив негативних емоцiйних переживань жшок на соматичну систему. Ще З. Фрейд сшльно з Й. Брейером довели, що «пригнiчена емоцiя», «психолопчна травма» шляхом «конверсiï» можуть проявлятися соматичними симптомами. Б. Д. Карвасарский [3] серед причин виникнення рiзних соматичних захворювань також зазначае психолопчш чинники. Отже, психологiчне консультування в цьому випадку було направлено на профшактику виникнення або стабiлiзацiю психосоматичних захворювань.

При роботi з жшками ураховували особливостi консультування ж1нок з порушенням репродуктивно1' функци: облiк високого рiвня тривожностi первинних пацiенток; проведення первинно1' консyльтацiï в формi полуструктурованого iнтерв'ю, що складаеться iз спещальних тематичних блоков; облiк впливу емоцшних переживань ж1нок на соматичну систему; корекщя на всiх щаблях консультування негативних емоцшних переживань; подолання пасивно1' позицй' ж1нок i орiентацiя на роботу з собою, особистюну вщповвдальшсть; облiк критерш часу; пiдвищення ефективносп психологiчного впливу через роботу з обома подружжям [5].

Статистичну обробку отриманих даних здiйснювали за допомогою електронно1' програми Microsoft Office 2007 for Windows XP Professional, STATISTICA 6.0 (Stat. Soft. Inc. США).

Результати та ïx обговорення. Рiвень самооцiнки реактивно!' та особистiсноï три-вожностi у ж1нок з безплщдям виявив, що 135(57,94 %) жшок мали емоцшно-ввдсторонений тип переживания ненастання вагiтностi, 98 (42,06 %) - тривожно-амбiвалентний.

Рiвень особистiсноï тривожностi складав у ж1нок з безплiддям 36,42±1,51 бала, що в 1,24 раза перевищувало такий у осiб контрольно!' групи К (29,43±1,54 бала) з адаптивним вiдношениям до настання вагггносп (р<0,002) (табл. 1).

Таблиця 1

PiBeHb особистiсноï тривожностi за шкалою Ч. Д. Спшбергера-Ю.Л. Xanina у обстежених жшок (n=323)_

Ввдношення до очiкyваиоï вагiтностi Середня к1льк1сть балiв (M±m) Кiлькiсть т инок з визначеним рiвнем ривожносп (р,%)

Низька тривожшсть Помiрна тривожшсть Висока тривожшсть

Девiантне (n=233) 36,42±1,51к 115 (49,36) 32 (13,73) к 86 (36,91) к

Емоцiйно -вiдсторо -нене (n=135) 25,77±0,49 к,т 115 (85,19) кт 20 (14,81) 0 (0,0) к,т

Тривожно-амбiвалентне (n=98) 50,66±0,69 ке 0 (0,0) к,е 12 (12,24) 86 (87,76) к,е

Адаптивне(n=90) 29,43±1,54 д,т,е 54 (60,0) т,е 27 (30,0) д 9 (10,0) д,т,е

Примтка: дтек - рiзниця статистично вiрогiдна вiдносно аналогiчних показник1в в груш жшок з девiантним, емоцiйно-вiдстороненим, тривожно-амбiвалентним i адаптивним стилем переживання очжувано!' вагiтностi (р<0,05).

Найвищий рiвень особистюно! тривожностi був у ж1нок з тривожно-амбiвалентним стилем переживання оч^вано! ваптносл - 50,66±0,69 бала. У жшок з емощйно-ввдсторо-неним стилем переживання оч^вання вагiтностi рiвень особистюно! тривожносп був ниж-чий за такий у груш жшок з адаптивним в 1,14 раза (р<0,05) i з тривожно-амбiвалентним - в 1,97 (р<0,0001). Для 115 (49,36 %) жшки з девiантним ввдношенням до очшувано! вагiтностi був характерний низький рiвень особистюно! тривожностi, а високий И рiвень зустрiчався в 2,69 рази рвдше за помiрний (р<0,0007). Серед ж1нок з емоцiйно-вiдстороненим стилем переживання оч^вано! вагiтностi переважав низький рiвень особистюно! тривожностi - у 85,19 % випадшв, з тривожно-амбiвалентним - високий 87,76 %.

Рiвень реактивно! тривожностi перевищував рiвень особистюно! в групi з девiантним

вщношенням до оч^вано! вагiтностi в 1,16 раза (р<0,01), в групi з емоцшно-ввдстороненим стилем переживания безплiддя - в 1,24 (р<0,0001), з тривожно-амбiвалентним - в 1,10 (р<0,0003), з адаптивним - в 1,35 (р<0,0001) (табл. 2).

Таблиця 2

Рiвень реактивно! тривожностi за шкалою Ч. Д. Спшбергера-Ю.Л. Ханiна у обстежених жшок (п=323)_

Вщношення до очiкувано! вагiтностi Середня шлькють балiв (М±т) Кiлькiсть ж1нок з визначеним рiвнем тривожностi (р,%)

Низька тривожнiсть Помiрна тривожнiсть Висока тривожшсть

Девiантне (п=233) 43,21±1,12 95 (40,77) 49 (21,03) 89(38,20)

Емоцшно-вщсто-ронене (п=135) 33,39±0,52 к,т 95 (70,37) т 40 (29,63) к,т 0 (0,00) к,т

Тривожно -амбiва-лентне (п=98) 55,63±1,11 ке 0 (0,00) к,е 9 (9,18) ке 89 (90,82) ке

Адаптивне(п=90) 39,97±1,13 те 9 (10,00) т 54 (60,00) т,е 27 (30,00) т,е

Примтка: д,т,е,к - рiзниця статистично вiрогiдна вщносно аналогiчних показник1в в групi жшок з девiантним, емоцiйно-вiдстороненим, тривожно-амбiвалентним i адаптивним стилем переживання очжувано! ваптносп (р<0,05).

Найвищим рiвень реактивно! тривожносп був у ж1нок з тривожно-амбiвалентним стилем переживання вагiтностi - 55,63±1,11 бала. У ж1нок з емоцшно-вщстороненим стилем переживання вагiтностi рiвень реактивно! тривожносп був менше за такий у групi ж1нок з адаптивним стилем переживання оч^вано! вагiтностi в 1,20 раза (р<0,01), з тривожно-амбiвалентним - в 1,67 (р<0,001). Для 95 (40,77 %) жшок з девiантним вiдношенням до оч^вано! вагiтностi був характерний низький рiвень реактивно! тривожностi, а високий рiвень зустрiчався в 1,82 рази рщше за помiрний (р<0,0003). 95 (70,37) жшок з емоцшно-вiдстороненим стилем переживання очшувано! вагiтностi демонстрували низький рiвень реактивно! тривожностi, тодi як серед оаб з тривожно-амбiвалентним стилем переважав високий рiвень, який спостер^ався у 89 (90,82 %) жшок.

Проведене консультування пацieнток привело до вiрогiдного зниження рiвня високо! особиспсно! тривожностi в 11,49 (табл. 3) i високо! реактивно! тривожностi в 1,47 раза (табл. 4).

Таблиця 3

Рiвень особисткноТ тривожностi за шкалою Ч. Д. Спшбергера-Ю.Л. Ханша

у обстежених жшок на початок коптро. п.овапоТ стимулящТ овуляцi'l'

Група Середня кшьшсть балiв (М±т) Кiлькiсть пацieнток з визначеним рiвнем тривожностi (р,%)

Низька тривожнiсть Помiрна тривожшсть Висока тривожнiсть

Група 1А (п=128) 38,05±0,33 64 (50,00) к 57 (44,53)к,к 7(5,47) 1б

Група1Б (п=105) 43,55±1,49 к 15 (14,29) к 24 (22,86)1а 66(62,86) к1а

Група К(п=90) 29,43±1,54 1а, 1б 54 (60,0) 1а 27 (30,0) 1а 9 (10,0) 1б

Примiтка:

. к, 1а, 1б

- рiзниця статистично вiрогlдна вадносно аналогiчних показнишв в

групi К, 1А, 1Б (р<0,05).

Таблиця 4

Рiвень реактивно! тривожносп за шкалою Ч. Д. Спшбергера-Ю.Л. Ханша

Вiдношення до очiкувано! вагггносп Середня кшьшсть балiв (М±т) Кiлькiсть пацieнток з визначеним рiвнем тривожностi (р,%)

Низька тривожнiсть Помiрна тривожнiсть Висока тривожшсть

Група 1О (п=128) 42,82±0,34 15 (11,72) 54 (42,19) 59(46,09)

Група 1П(п=105) 50,27±1,78 к 9 (8,57) 25 (23,81) к 71(67,62) к

Група К(п=90) 39,97±1,13 1п 9 (10,00) т 54 (60,00) 1п 27 (30,00) 1п

Примiтка: к 1а 1б - рiзниця статистично вiрогiдна вiдносно аналогiчних показник1в в груш К, 1А, 1Б (р<0,05).

Висновки

Емоцшш переживания жшок з порушенням репродуктивно! функцiï та пов'язанi з ними психосоматичш порушення виступають об'ектом психологiчного впливу, в якому консультування може бути одним з основних його напрямшв. Переваги психологiчного консультування полягають в його короткостроковостi i особистiсноï спрямованостi в зв'язку 3i станом репродуктивного здоров'я жiнок, установками на ситуацш, в яко1 вони опинилися, психологiчною пiдготовкою до медичних процедур. Психологiчне консультування жшок з порушенням репродуктивно! функцiï повинно ураховувати високий рiвень тривожностi первинних пащенток, яка тягне за собою сощальне фрустрування, депресивнi реакцiï.

Лтература

1. Алешина Ю. Е. Индивидуальное и семейное психологическое консультирование.

- М.: Независимая фирма «Класс», 1999. - 208 с.

2. Астахов В. М. Психодиагностика в репродуктивной медицине [Текст] / В. М. Астахов, О. В. Бацылева, И. В. Пузь. - Винница : Нилан ЛТД, 2016. - 380 с.

3. Карвасарский Б. Д. Неврозы. - М.: Медицина, 1990. - 576 с.

4. Карелин А. Большая энциклопедия психологических тестов [Текст] / А. Карелин.

- М. : Эксмо, 2007. - 416 с.

5. Лосева Н.В. Особенности психологического консультирования женщин с нарушением репродуктивной функции / Н. В. Лосева, И. В. Ярославцева // Бюллетень ВСНЦ СО РАМН. - 2014. - № 4 (98). - С. 96-99.

6. Рябова М.Г. Индивидуально-психологические особенности женщин с различными типами нарушения репродуктивной функции / М.Г. Рябова // Вестник Тамбовского государственного университета. - 2013. - Вып. 9 (125). - С. 190-198.

7. Стршко Г. В. Лшування безплщдя: допом1жш репродуктивш технологи (ДРТ) [Електронний ресурс] / Г.В. С^лко // Страна врачей - ресурс для специалистов в области здравоохранения. - 2011. - Режим доступу: http://medstrana.com/articles/3216/. - Заголовок з екрану.

8. Юзько О. М. Допом1жш репродуктивш технологи Украши - 25 рошв устху / О.М. Юзько // Зб. наук. пр. Асощацд акушерiв-гiнекологiв Украши. - Кшв: ТОВ «Видавництво «ЮСТОН»», 2016. - С. 393-396.

References

1. Aleshina Yu. E. Individual and family psychological counseling. -Moscow: Independent firm "Klass", 1999. - 208 p. (Rus.)

2. Astakhov VM, Batsyleva OV, Puz IV. Psychodiagnostics in reproductive medicine. -Vinnytsia: Nilan LTD., 2016. - 380 p. (Rus.)

3. Karvasarskii B. D. Neuroses. - Moscow: Medicine, 1990. - 576 p. (Rus.)

4. Karelin A. A large encyclopedia of psychological tests. - Moscow: Eksmo, 2007. - 416 p. (Rus.)

5. Loseva NV, Yaroslavtseva NV. Features of psychological counseling for women with a violation of reproductive function // Bulletin VSSC of RAMS. -2014.- N 4 (98).- P. 96 - 99 (Rus.).

6. Ryabova MG. Individual psychological characteristics of women with different types of reproductive harm // Bulletin of Tambov State University.- 2013.- N 9(125).- P. 190-198 (Rus.).

7. Strilko GV. Infertility Treatment: assisted reproductive technologies (ART). Country doctors - a resource for health care specialists. - 2011. Access: http://medstrana.com/articles/3216/.

8. Yuzko AM. Assisted reproductive technologies of Ukraine - 25 years of success. Proceedings of the Association of Obstetricians and Gynecologists of Ukraine.- Kyiv: LLC "Publishing Yuston ", 2016.- 396 p. (Ukr.)

Работа поступила в редакцию 01.03.2017 года.

Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования