CC BY
138. Ulrich-Lai Y.-M., Fulton S., Wilson M., Petrovich C., Rinaman L. Stress
Exposure, Food Intake, and Emotional State. Stress. 2015; 18(4): 381-399. doi: 10.3109/10253890.2015.1062981.
Работа поступила в редакцию 01.12.2017 года. Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования
УДК 618.11-089.168-036.88-08
Т. П. Чуева - Павловська
ВПЛИВ АНАМНЕЗУ, ОБТЯЖЕНОГО ПЕРЕНЕСЕНИМИ АКУШЕРСЬКИМИ ТА Г1НЕКОЛОГ1ЧНИМИ ОПЕРАТИВНИМИ ВТРУЧАННЯМИ, НА Р1ВЕНЬ ПСИХОЕМОЦ1ЙНОГО СТАНУ ВАГ1ТНИХ
Департамент охорони здоров'я Одесько! обласно! державно! адмшстрацп
Summary. Chueva-Pavlovskaya T. P. INFLUENCE OF ANAMNESE, WEIGHED DOWN WITH OBSTETRIC AND GYNECOLOGICAL OPERATIONAL INTERVENTIONS, ON THE LEVEL OF THE PSYCHOEMOATIONAL STATE OF THE PREGNANT. The article presents the results of a study of the psychoemotional state in 150 pregnant women who had previously undergone obstetric and gynecological surgeries and 100 pregnant control groups. It has been established that for pregnant women with an anamnesis weighed down with obstetrical and / or gynecological surgeries, pregnancy is a pronounced stressor that increases personal and reactive anxiety after previous operations on reproductive organs. The author concludes that the revealed peculiarities of the impact of obstetric and / or gynecological operations not only testify to the potential psychological impact of the operation as such, but also dictate the need to take into account the psychological status of the pregnant woman when taking it under observation and developing the necessary methods of psychocorrection.
Key words: pregnancy, psychoemotional state, operative interventions on pelvic organs, operational stress, reaction to pregnancy, reactive and personal anxiety
Реферат. Чуева - Павловская Т. П. ВЛИЯНИЕ АНАМНЕЗА, ОТЯГОЩЕННОГО ПЕРЕНЕСЕННЫМИ АКУШЕРСКИМИ И ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИМИ ОПЕРАТИВНЫМИ ВМЕШАТЕЛЬСТВАМИ, НА УРОВЕНЬ
ПСИХОЭМОЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ БЕРЕМЕННОЙ. В статье представлены результаты исследования психоэмоционального состояния у 150 беременных, перенесших ранее акушерские и гинекологические операции, и 100 беременных контрольной группы. Установлено, что для беременных с отягощенным акушерско-гинекологическим анамнезом вследствие перенесенных акушерских и / или гинекологических оперативных вмешательств беременность является выраженным стрессогенным фактором, который усиливает личностную и реактивную тревожность после перенесенных операций на репродуктивных органах. Автор делает вывод, что обнаруженные особенности воздействия акушерских и / или гинекологических оперативных вмешательств не только свидетельствуют о потенциальном психологическом воздействии операции, как таковой, но и диктуют необходимость учета психологического статуса беременной при взятии ее под наблюдение и разработку необходимых методов психокоррекции.
Ключевые слова: беременность, психоэмоциональное состояние, оперативные вмешательства на органах малого таза, операционный стресс, реагирование на беременность, реактивная и личностная тревожность.
© Чуева - Павловська Т. П.
Реферат. Чуева - Павловська Т. П. ВПЛИВ АНАМНЕЗУ, ОБТЯЖЕНОГО ПЕРЕНЕСЕНИМИ АКУШЕРСЬКИМИ ТА Г1НЕКОЛОГ1ЧНИМИ
ОПЕРАТИВНИМИ ВТРУЧАННЯМИ, НА Р1ВЕНЬ ПСИХОЕМОЦ1ЙНОГО СТАНУ ВАГ1ТНИХ. У стап представленi результати дослiдження психоемоцшного стану у 150 вагiтних, як1 рашше перенесли акушерськ1 та гiнекологiчнi операци, та 100 oci6 контрольно! групи. Встановлено, що для вагiтних з обтяженим акушерсько-пнеколо^чним анамнезом внаслiдок перенесених акушерських i/або гiнекологiчних оперативних втручань вагiтнiсть е вираженим стресогенним фактором, який посилюе особистiсну та реактивну тривожнiсть пiсля перенесених оперативних втручань на репродуктивних органах. Автор робить висновок, що виявленi особливостi впливу акушерських i / або пнеколопчних оперативних втручань не тiльки сввдчать за потенцiйний психологiчний вплив операци, як тако!, але й диктують необхiднiсть урахування психологiчного статусу ваптно! при взяттi !! пiд спостереження i розробку необхвдних методiв психокорекци.
Ключовi слова: вагiтнiсть, психоемоцiйний стан, оперативш втручання на органах малого тазу, операцшний стрес, реагування на ваптшсть, реактивна та особистiсна тривожшсть.
Розглядаючи вагiтнiсть як особливий вид домшанти, можна говорити про неминучий розвиток процеав адаптивно! перебудови рiзноманiтних функцiй органiзму ж1нки, спрямованих на тдтримку внутрiшнього гомеостазу в системi «мати-дитя» [4]. Схильнiсть до дезадаптаци, яка зовнi може не проявляти себе на початковому етапi ваптносп, згодом може розвинутися в рiзнi гестацiйнi ускладнення аж до мимовшьного !! переривання [3].
Вагiтнiсть як один з видiв бiологiчного стресу iстотно пiдвищуе напруженiсть практично вах систем органiзму, що призводить до тдвищено! активацi! пристосувальних механiзмiв [6]. При початково зниженому рiвнi здоров'я та адаптацшних можливостей органiзму, у жшок, особливо з обтяженим акушерсько-пнеколопчним анамнезом, вiдзначаеться вiдмiннiсть в захворюваннях, що виникають при вагiтностi [1-2, 5-7], так як саме центральна нервова система в значнш мiрi здшснюе функцiю регуляцi!' психоемоцiйного i гормонального статусу вагiтно!' ж1нки.
Метою дослвдження було з'ясувати як анамнез, обтяжений перенесеними акушерськими та пнеколопчними оперативними втручаннями, впливае на рiвень психоемоцiйного стану вагiтних.
Матерiал та методи
Проведено дослвдження психоемоцiйного стану у 150 ваптних основно! групи I та 100 контрольно! групи II, яш знаходились тд спостереженням з приводу вагiтностi в перюд з 2014 по 2017 ргк в жiночих консультацiях КУ «Пологовий будинок № 2» та «Пологовий будинок № 7» м. Одеси. У групу I ввiйшли ваптш, як1 ранiше перенесли акушерськ1 та пнеколопчш операцi!, групу II склали умовно здоровi вагiтнi з фiзiологiчним перебiгом вагiтностi. Психоемоцiйний стан оцшювався шляхом опитування за шкалою Ч. Д. Спшбергера-Ю.Л. Ханiна у термш 19-21 тижнiв вагiтностi.
Статистична обробка даних проводилася за допомогою програми EXCEL.
Результати та ix обговорення
Вiк обстежених ваптних групи I варшвав вiд 20 до 43 рошв i в середньому склав 29,13±0,39 рок1в, у груш К - ввд 21 до 42 рошв i в середньому був 29,72±0,39 рок1в (p>0,05).
Анамнез пацiенток групи I був обтяжений перенесеними акушерськими та пнеколопчними оперативними втручаннями, у тому числ1 кесарiв розтин мали 37,3 % (56) ваптних; консервативну мiомектомiю - 6,6 % (10); х1рурпчне л^вання ендометрiозу - 27,3 % ( 41); операци з приводу ектотчно! ваптносп - 4,0 % (6); шст яечникiв - 6,6 % (10); мануальш аспiрацi!' пл1дного яйця у випадку викидня - 7,3 % (11) i штучного переривання ваптносп - 10,6 % (16).
Уа вагiтнi групи I в анамнезi перенесли акушерську i / або пнеколопчну операцiю : одну - 69,3 % (104) оаб; двi оперaцi! - 21,3 % (32); три операци - 9,3 % (14).
У вах дослщжуваних ваптшсть настала природним шляхом.
Серед екстрагенггально! пaтологi! у вaгiтних групи I дiaгностувaли серцево-судиннi захворювання у 4,0 % (6) випадюв; надлишкову масу тша - у 18,7 % (28), шфекцшно-зaпaльнi захворювання сечостатевих шляхiв - у 7,3 % (11).
Характер психогенного травмування пвд час ваптносп внаслiдок перенесених акушерських i/та пнеколопчних операцiй мав цiлу ланку особливостей: це був багатофакторний i нерiвноцiнний за силою емоцiйного впливу характер травми: усвiдомлення та переживания небезпеки для свого здоров'я самого факту ваптносл пiсля перенесено! операцii; усввдомлення та переживання неможливостi 11 переривання; усвiдомления та переживання "виальносп" плоду (конфлжт тiлесностi); переживання, пов'язанi з розкриттям таeмницi виношування вагiтностi. Крiм того, в рядi випадк1в спостертали додатковi стресори, наприклад, погiршення амейно-шлюбних вiдносин, соцiально-економiчнi проблеми в ам'!'. Це ставило перед вагiтною завдання використання ресурсiв психологiчного захисту. Стресовий вплив, якому пвддавалися ж1нки, був тривалим за часом i спостер^ався весь гестацiйний перiод. Психогенний конфлжт перебiгав на специфiчному тл1, так як сама ваптшсть з и закономiрними нейроендокринними i психосоматичними змшами на рiзних етапах створювала особисп умови для формування психiчних розлащв.
Психiчнi реакцii на вагiтнiсть дослвджуваних ж1нок характеризувалися рiзними видами реагування. Умовно адаптивне реагування на ваптшсть мали 24,7 % (37) оаб групи I проти 43,0 % (43) ваптних групи К (ВШ 0,43; 95 % Д1 0,25-0,75); тривожно-амбiвалентне -72,0 % (108) проти 43,0 % (43) (ВШ 3,41; 95 % Д1 2,00-5,81); емоцшно-ввдсторонене - 3,3% (5) i 14,0 % (14) (ВШ 0,21; 95 % Д1 0,07-0,61).
При умовно адаптивному реагуванш настання ваптносп вiдразу усввдомлювалося як вкрай небажане, загрозливе багатьма насл1дками. Тому першою реакцieю таких ж1нок було бажання перервати цю вагiтнiсть. Емоцiйна реакщя на звiстку супроводжувалася загальною психiчною напругою, афектом страху з наступною мобшзащею на пошук заходiв, спрямованих на переривання вагiтностi. Сл1д ввдзначити, що серед ж1нок, як1 рашше мали акушерськi i/або гiнекологiчнi операци, такий тип реагування на ваптшсть зустрiчався в 1,74 раза рвдше (p<0,01).
Тривожно-амбiвалентне реагування на ваптшсть в 1,67 раза (p<0,01) частше рееструвалося у групi I. Воно супроводжувалося афективною напругою, тривогою, розгублешстю, вiдсутнiстю чiткоi' лiнii поведiнки, амбiвалентнiстю когнiтивних i поведiнкових реакцiй. У сввдомосп таких жiнок амбiвалентно сшвюнували бажання перервати вагiтнiсть, i страх перед абортом ("у мене були операци i ваптностей бiльше не буде", «я буду погано себе ввдчувати»), бажання мати дитину, жал1сть до себе. Спроби перервати ваптшсть зазвичай були в'ялi та непослвдовш. Жiнки покладалися на поради чоловжа, подруг та родичiв. При цьому дiяли або грубо, прямолiнiйно, iмпульсивно, або недостатньо послiдовно, а iнодi й зовсiм неадекватно.
Серед жшок з емоцiйно-вiдстороненим типом реагування на ваптшсть у вах 5 жшок з цим типом реагування на ваптшсть спостертали ейфоричний рiзновид, тодi як серед ж1нок контролю у 11 випадках був гiпоестезичний рiзновид, пльки у 3 - ейфоричний. Звютка про вагiтнiсть зустрiчалася з радютю, а iнодi навiть iз захопленням, як виконання давньо! мрii, особливо у груш I, де ваптшсть виникла тсля перенесених оперативних втручань. Але це заперечувало реал1ям складно! життево! ситуацп, стану здоров'я та соцiально-економiчним умовам. Неприемностi та можливi небезпеки iгнорувалися, можливi труднощi приймалися та недооцiнювалися на тл1 пасивно!, непослiдовноi поведiнки. Так1 особи довго приховували ввд сво!х родичiв факт ваптносп. При гiпоестезичному реагуваннi на ваптшсть ж1нки покладалися на долю, в'яло реагували на зникнення менструацш, нагрубання молочних залоз, виникнення шгментаци, а iнодi - й на збiльшення об'ему живота, й також на початок ворушшня плода. Емоцiйно-вiдсторонений тип реагування зустрiчався у прооперованих ранiше ваптних в 4,24 раза рвдше, шж в контролi (p<0,01).
При вивченш рiвня самооцiнки реактивно! тривожностi встановлено, що середня к1льк1сть балiв у груш I (38,19±0,59) перевищувала таку у групi К (33,48±0,54) в 1,14 раза ф<0,01). Переважною когортою в обох дослвджуваних групах були жшки з помiрною реактивною тривожшстю: у групi I 73,3 % (110) проти 67,0 % (67) у груш К ф>0,05). Юльшсть жшок з низькою тривожшстю у груш I була менше порiвняно з групою К в 2,58 раза - 12,0 % (18) проти 31,0 % (31) (ВШ 0,30; 95 % Д! 0,16-0,58, p<0,01). Число ваптних з високою тривожшстю у груш I оч^вано було б№ше порiвняно з групою К в 7,33 раза -14,7 % (22) проти 2,0 % (2) жшок (ВШ 0,21; 95 % 0,07-0,61, p<0,01).
Аналiз рiвня самооцшки особислсно! тривожносп виявив, що середня к1льк1сть бал1в
у груш I (53,03±0,69) перевищувала таку у групi К (46,38±0,98) в 1,14 раза (p<0,01). В обох дослвджуваних групах переважали вaгiтнi з вираженою особистiсною тривожнiстю: у груш I 83,3 % (125) проти 50,0 % (50) у груш К (ВШ 5,00; 95 % Д 2,80-8,94, p<0,01). Кiлькiсть ж1нок з низькою тривожнiстю у груш I була менше, шж у груш контролю в 7,52 раза - 1,33 % (2) проти 10,0 % (10) (ВШ 0,12; 95 % Д 0,03-0,57, p<0,01). Число ваптних з помiрною тривожшстю у групi I очiкувaно було нижче, тж у групi К в 2,61 раза - 15,3 % (23) проти 40,0 % (40) жшок (ВШ 0,27; 95 % Д 0,15-0,49, p<0,01).
Операцшний стрес визначаеться як стан полiфункцiонaльних змш, що виникають в оргaнiзмi пaцiентки пiд впливом агресивних чиннишв оперативного втручання. При цьому слад пам'ятати про одночасний потенцiйний вплив оперативного втручання на психолопчний стан пащентки. Стан психоемоцiйного напруження, який зaкономiрно формуеться у пaцiентки в даному випадку, е нaслiдком поеднання неприемних фiзичних вiдчуттiв, як1 часто супроводжують оперативне л1кування, i И внутршшх переживань. Основоположним психологiчним компонентом цього стану е особистюна i реактивна тривожнiсть, зниження емоцiйно! стаб№носп особистостi [1-3, 5]. Поява тривожносп як основний одиницi дистресу в даному контекст е фiлогенетичним способом мобшзаци всiх захисних систем оргашзму i, отже, мае розглядатись як процес своерiдно! адаптадЦ. На жаль, в ситуацп, пов'язано! з ваптшстю, зростання психоемоцiйного напруження втрачае свш адаптивний характер, приводить до формування непродуктивних поведiнкових реaкдiй.
Особливостi сприйняття пaдiенткaми оперативних втручань на органах репродуктивно! системи пов'язaнi з особливим ставленням ж1нок до дано! системи оргашв. Iдентифiкaцiя свое! жiночостi i бажання стати мaтiр'ю, з одного боку, i боязнь втратити дат позицi!, з iншого, визначають виникнення почуття тривоги, визначено! пiдозрiливостi та навиъ депресивних стaнiв пiд час ваптносп у ж1нок з рашше перенесеними оперативними втручаннями на органах репродуктивно! системи.
Висновки
Для ваптних з обтяженим aкушерсько-гiнеколоiгчним анамнезом внаслвдок перенесених акушерських i/або гiнекологiчних оперативних втручань ваптшсть е вираженим стресогенним фактором, який посилюе особистiсну та реактивну тривожнiсть пiсля перенесених оперативних втручань на репродуктивних органах. Виявлет особливостi впливу акушерських i / або пнеколопчних оперативних втручань не тшьки сввдчать за потенцiйний психолопчний вплив операци, як тако!, але й диктуе необхiднiсть урахування психолопчного статусу вaгiтно! при взяттi !! пiд спостереження i розробку необхвдних методiв психокорекцп.
Лiтература
1. Бунятян А.А., Мизиков В.М. Влияние анестезии на организм. Операционный стресс. Анестезиология: Национальное руководство. М.: ГЭОТАРМедиа 2011; 102-130.
2. Голяновський О.В. Лежненко С.П. Психоемоцшний стан ж1нок тсля використання рiзних методiв хiрургiчного гемостазу масивних акушерських кровотеч. Здоров'я жшки. 2013; 8: 98-100.
3. Ширяева Ю.В., Жуковская И.Г., Сандакова Е.А., Карпунина Т.И. Особенности психоемоционального статуса женщин с отягощенным репродуктивным анамнезом и возможности коррекции выявленных нарушений на прегравидарном этапе. Вестник уральской медицинской академической науки. 2011; 1: 50-52.
4. Frazier T., Hogue C.J., Yount K.M. The Development of the Healthy Pregnancy Stress Scale, and Validation in a Sample of Low-Income African American Women. Matern. Child Health J. 2017 Nov 30. doi: 10.1007/s10995-017-2396-7.
5. Nishimura D., Kosugi S., Onishi Y. Psychological and endocrine factors and pain after mastectomy. Eur. J. Pain. 2017; 7. DOI:10.1002/ejp.1014.
6. Seng J.S., Li Y., Yang J.J., King A.P., Kane Low L.M., Sperlich M., Rowe H., Lee H., Muzik M., Ford J.D., Liberzon I. Gestational and Postnatal Cortisol Profiles of Women With Posttraumatic Stress Disorder and the Dissociative Subtype. J. Obstet. Gynecol. Neonatal Nurs. 2017 Nov 22. pii: S0884-2175(17)30441-0. doi: 10.1016/j.jogn.2017.10.008.
7. Sullivan N., de Faoite E.Psychological Impact of Abortion due to Fetal
Anomaly: A Review of Published Research. Issues Law Med. 2017 Spring; 32(1):19-30.
References
1. Buniatyan AA, Mizikov VM The effect of anesthesia on the body. Operational stress. Anesthesiology: National leadership. Moscow: GEOTARMedia 2011; 102-130.
2. Golyanovsky OV, Lezhnenko SP Psychoemotional status of women after using various methods of surgical hemostasis of massive obstetric bleeding.Women's health. 2013; 8: 98-100.
3. Shiryaeva Yu.V., Zhukovskaya IG, Sandakova EA, Karpunina T.I. Peculiarities of the psycho-emotional status of women with a burdened reproductive history and the possibility of correcting the revealed violations at the pre-graft stage. Bulletin of the Ural Medical Medical Science. 2011; 1: 50-52.
4. Frazier T, Hogue CJ, Yount KM.The Development of the Healthy Pregnancy Stress Scale, and Validation in a Sample of Low-Income African American Women.Matern Child Health J. 2017 Nov 30. doi: 10.1007/s10995-017-2396-7.
5. Nishimura D, Kosugi S, Onishi Y. Psychological and endocrine factors and pain after mastectomy. Eur J Pain 2017; 7. DOI:10.1002/ejp.1014.
6. Seng JS, Li Y, Yang JJ, King AP, Kane Low LM, Sperlich M, Rowe H, Lee H, Muzik M, Ford JD, Liberzon I. Gestational and Postnatal Cortisol Profiles of Women With Posttraumatic Stress Disorder and the Dissociative Subtype.J Obstet Gynecol Neonatal Nurs. 2017 Nov 22. pii: S0884-2175(17)30441-0. doi: 10.1016/j.jogn.2017.10.008.
7. Sullivan N, de Faoite E.Psychological Impact of Abortion due to Fetal Anomaly: A Review of Published Research. Issues Law Med. 2017 Spring;32(1):19-30.
Работа поступила в редакцию 11.11.2017 года.
Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования
УДК 616.127-002.1-022.7-053.2-085-074/-078
О. О. Старець, О. В. Федоренко
АНАЛ1З ОСНОВНИХ ПОКАЗНИК1В ГОМЕОСТАЗУ ПРИ Р1ЗНИХ СХЕМАХ Л1КУВАННЯ ГОСТРОГО ШФЕКЦШНОГО М1ОКАРДИТУ У Д1ТЕЙ
Одеський нацюнальний медичний ушверситет
Summary. Starets O. O., Fedorenko O. V. ANALYSIS OF THE MAIN PARAMETERS OF HOMEOSTASIS IN DIFFERENT SCHEMES OF ACUTE INFECTIOUS MYOCARDITIS TREATMENT IN CHILDREN. - Odessa National Medical University, Ukraine; e-mail: [email protected] main indicators of homeostasis -lipid peroxidation, antioxidant defense and acid-alkaline state of blood - in acute infectious myocarditis in children, and their changes under different treatment regimens were studied. The indexes of the intensity of lipid peroxidation (diene conjugates, malonic dialdehyde), antioxidant protection status (superoskiddismutase and catalase), and the values of partial pressure of oxygen (PO2) and carbon dioxide (РСО2) in four groups of children (89 children from 3 to 16 years) with acute infectious myocarditis before treatment and in 4-6 days of therapy are analyzed. The results obtained were calculated with dispersive and discriminant analyzes. According to the results of the dispersion and discriminant analysis the most effective was complex therapy, conducted in the III group of children with acute infectious myocarditis.
© Старець О. О., Федоренко О. В.
