CC BY
16УДК 616.594.14-06:616.8-055.2-085.851
К. В. Аймедов, В. В. Живилко
OСОБЛИВОСТИ СОЦ1АЛЬНО-ПСИХОЛОГ1ЧНО1 АДАПТАЦП Ж1НОК З АЛОПЕЦКТО
Одеський нацюнальний медичний ушверситет
Summary. Aymedov V. K., Zhivilko V. V. PECULIARITIES OF SOCIAL-PSYCHOLOGICAL ADAPTATION OF WOMEN WITH ALOPECIA. - Odessa National Medical University, e-mail: psychotype@gmail.com. The authors consider alopecia as a multifactorial disease and indicate that the problems or difficulties that arise with hair loss are have mainly psychological nature and can significantly worsen the quality of a human's life. In order to identify the predicates of socio-psychological maladaptation in alopecia patients, the authors conducted their own empirical study. Its results are disclosed in the article presented. The level of social functioning, social frustration, the features of socio-psychological adaptation and the personality traits associated with it, the physical and psychological component of alopecia health patients are described. It is noted that alopecia patients do not need only clinical treatment (biotic, pharmaceutical and other drugs), but also require the development of individual psychological support and support programs during treatment.
Key words: alopecia, dermatological disease, socio-psychological adaptation, psychological support, dermatological disease.
Реферат. Аймедов К. В., Живилко В. В. ОСОБЕННОСТИ СОЦИАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ АДАПТАЦИИ ЖЕНЩИН С АЛОПЕЦИЕЙ. Авторы рассматривают алопецию как мультифакторное заболевания и указывают на то, что проблемы или трудности, которые возникают при потере волос, лежат, в основном, в психологической плоскости и могут значительно ухудшить качество жизни человека. С целью выявления предикатов социально-психологической дезадаптации больных алопецией, авторами проведено собственное эмпирическое исследование. В данной работе представлены результаты исследования уровня социального функционирования, социальной фрустрированности, особенностей социально-психологической адаптации и связанных с этим черт личности, физического и психологического компонента здоровья больных алопецией. Авторы полагают, что лица, страдающие алопецией нуждаются не только в клиническом лечении (биотическими, фармацевтическими и другими препаратами), но и требуют разработки индивидуальных психологических программ поддержки и сопровождения во время лечения.
Ключевые слова: алопеция, дерматологическое заболевание, социально -психологическая адаптация, психологическое сопровождение, дерматологическое заболевание.
Реферат. Лймедов К. В., Живилко В. В. OСОБЛИВОСТИ СОЦ1АЛЬНО-ПСИХОЛОГ1ЧНО1 АДАПТАЦП Ж1НОК З АЛОПЕЩСЮ. У статп автори розглядають алопецш як мультифакторне захворювання, вказують на те, що проблеми або труднощ^ яю виникають при втрал волосся, лежать здеб№шого в психолопчнш площиш i можуть значно попршити яшсть життя людини. З метою виявлення предикапв сощально-психолопчно! дезадаптацп хворих алопещею, автором проведено власне емтричне дослщження. В данш робоп розкрито результати дослщження: рiвня соцiального функцюнування, соцiальноi фрyстрованостi, особливостей соцiально-психологiчноi адаптацп та пов'язаних з цим рис особистосп, фiзичного та психологiчного компоненту здоров'я хворих алопещею. Автором тдкреслено, що особи яш хворi на алопецш потребують не тiльки клжчного лiкyвання (бiотичними, фармацевтичними та шшими препаратами), а й потребують розробки iндивiдyальних психологiчних програм пiдтримки та супроводу пiдчас лiкyвання.
© Лймедов К. В., Живилко В. В.
Ключовi слова: алопещя, дерматолопчне захворювання, сощально-психолопчно! адаптаци, психолопчний супроввд, дерматолопчне захворювання
Актуальтсть до^дження. В процеа нормального розвитку людини випадшня волосся ввдбуваеться постшно [1, 5, 8]. У здорово! людини в норм! щодня випадае б1ля сотш волосшв [8, 12]. Якщо ж кшьшсть волосся, яке випадае, перевищуе допустиме значения, спостертаеться вкорочення, витончення i порщння волосся, то це вказуе на розвиток алопеци [3, 11].
Алопещя сама по соб1 не призводить до втрати працездатносп, не несе загрози здоров'ю людини i е косметолопчним дефектом [10, 14]. Проблеми або труднощ1, що виникають при втрап волосся, лежать в основному в психолопчнш площиш i можуть значно попршити яшсть життя людини, особливо оаб молодого вшу та жшок [2, 9]. Дане захворювання не пльки порушуе психолопчний статус хворих, але i е причиною сощально! дезадаптаци, змушуючи пащенпв уникати громадських заход1в, змшювати звичний зовшшнш вигляд (наприклад, стрижку, стиль одягу) [4, 6].
Викладення основного Mamepiany
В сфер! шшрно! патологи на сьогодтшнш день алопещя займае в вагоме м1сце i стае все бшьш актуальною проблемою серед жшок. Дандашл1 А.П. (1993), Кулагш В.1. (1992), Адаскевич В.П., Мяделец О.Д., Т1хоновськая 1.В. (2000) [1, 7, 12] та деяш rnmi науковщ вважають, що поодинош осередки алопеци в бшьшосп випадк1в спостер1гаються саме у оаб жшочо! стал. Однак, останш дослщження вказують на !! розповсюдження як серед чоловшв, так i серед ж1нок (McDonagh S. 2003) [13].
Проведений анал1з лггератури дае змогу стверджувати, що виявлення предикапв сощально-психолопчно! дезадаптаци хворих алопещею, дослщження р1вня сощального функщонування, сощально! фрустрованосп, особливостей сощально-психолопчно! адаптаци та пов'язаних з цим рис особистосп, ф1зичного та психолопчного компоненту здоров'я хворих алопещею, дозволить розробити та впровадити ефективш програми профшактики, л1кування та супроводу хворих на алопещю.
Mamepianu та методи до^дження. За умови шформовано! згоди на баз! Ушверситетсько! клшки Одеського нащонального медичного ушверситету було обстежено 233 особи жшочо! стал в1ком ввд 22 до 45 рошв. З них 76 жшок умовно здорових оаб склали групу пор1вняння (ГП), 138 хворих ввшшли до основно! групи дослщження (ОГ), 16 оаб не було враховано у дослвдженш зпдно критерив включення/виключення.
В процеа дослвдження використано комплекс метод1в, а саме: теоретичний (теоретико-методолопчний анал1з проблеми, систематизащя даних лггературних джерел, !х пор1вняння та узагальнення), сощально-демограф!чний, психод1агностичний (психолопчне тестування), статистичний.
Для досл1дження психосощальних особливостей використоано низку теспв: методика д1агностики р1вня сощально! фрустрованост! Л. I. Вассермана (модифжащя В.В. Бойко), тест сощально-психолопчно! адаптаци К. Роджерса та Р. Даймонда.
Для оцшки якосп життя пащенпв використовували опитувальник SF-36 (The Short Form-36), який дозволив визначити загальний р1вень благополуччя i стутнь задоволеносп тими сторонами життед1яльност1 людини, на яш впливае стан здоров'я.
Одним !з основних еташв психод1агностичного дослщження було вивчення р1вня сощального функщонування у обстежених жшок. З даною метою, було використано методику д1агностики р1вня сощально! фрустрованост! Л. I. Васермана (в адаптаци В. В. Бойко). Отримаш даш було занесено до таблиц! 1.
В результат! дослвдження р!вня соц!ального функщонування ж!нок з алопец!ею визначено, що найбшьший р!вень фрустрованост!, у дано! категори пац!енток викликають з макросощальних фактор!в - «обстановка в сусшльств! (держав!)», з м!кросоц!альних -«вщносини з чоловжом», «ввдносини з батьками» та «можливють проводити в!дпустку». На другому мющ за р!внем фрустрованост!, на думку жшок з алопещею, знаходяться фактори «незадоволешсть сферою послуг i побутового обслуговування», «в!дносини з диъми», «незадоволен!сть матер!альним положенням», «незадоволешсть сферою медичного обслуговування» та «незадоволешсть вщносинами з друзями/знайомими».
За допомогою методики К. Роджерса та Р. Даймонда було проведено вивчення особ-ливостей сощально-психолопчно! адаптаци та пов'язаних з цим рис особистост! (рис. 1.).
Таблиця 1
Розподiл дослiджених за рiвнем сощально1 ф рустрованосп (середнiй бал)
PiBeHb задоволення Середш бали Р
ОГ (n=138) ГП (n=79)
1. своею освггою 1,6 1,4 р>0,05
2. взаеминами з колегами по робот 2,6* 1,5 р<0,05
3. взаеминами з адмшстращею на робот 3,3* 2,0 р<0,05
4. взаеминами з колегами 2,6* 1,5 р<0,05
5. змютом свое1 роботи в цшому 1,9 1,7 р>0,05
6. умовами ирофесшно1 дiяльностi (навчання) 1,8 1,6 р>0,05
7. сво1м положенням в суспiльствi 2,8 2,0 р>0,05
8. матерiальним положениям 2,7 2,5 р>0,05
9. житлово-побутовими умовами 2,4 2,2 р>0,05
10. ввдносинами з чоловiком 3,3* 2,1 р<0,05
11. ввдносинами з дитиною (дiтьми) 2,8 2,1 р>0,05
12. ввдносинами з батьками 3,0 2,2 р>0,05
13. обстановкою в суспшьстш (держав^ 3,2 3,0 р>0,05
14. ввдносинами з друзями, знайомими 2,6 1,9 р>0,05
15. сферою послуг i побутового обслуговування 2,9* 1,6 р<0,05
16. сферою медичного обслуговування 2,7* 1,7 р<0,05
17. проведенням дозвiлля 2,6* 1,4 р<0,05
18. можливютю проводити ввдиустку 3,0* 1,7 р<0,05
19. можливiсть вибору мюця роботи 1,8 1,4 р>0,05
20. сво1м способом життя в цшому 2,5* 1,5 р<0,05
Рис. 1 Розподш дослщжених ж1нок з алопецieю за рiвиями адаптацп (данi наведено у середшх балах)
Данi, наведенi на дiаграмi, сввдчать про наявнiсть достовiрноl рiзницi м1ж групами ОГ та ГП щодо рiзних складових сощально1 адаптацп. Найнижчi показники адаптацп стосувались складово! «емощйний комфорт». Також, достовiрно б№ш низькими у порiвняннi з ГП були показники, отримаш в ОГ за шкалами «адаптащя», «самоприйняття», «прийняття iнших», «емоцiйний комфорт» (p<0,05). Б№ш високим в ОГ, у порiвняннi з ГП, був показник «потяг до домывания».
Наступним етапом виявлення особливостей сощально-психолопчно1 адоптаци ж1нок з алопещею стало оцiнювали як1сть життя пацieнтiв за допомогою опитувальника SF-36 (The Short Form-36), який дозволив дослщити загальний рiвень благополуччя i ступiнь задоволеностi сторонами життедiяльностi людини, на яш впливае стан здоров'я. Вс 8 шкал опитувальника групуються в два показники: PH («Фiзичний компонент здоров'я») i MH («Психолопчний компонент здоров'я»). Шкали фiзичного компоненту здоров'я (Physical health (PH)): фiзичне функцюнування; рольове функцiонувания, обумовлене фiзичним
станом; irneHCTBHicTb болю; загальний стан здоров'я. Шкали психологiчного компоненту здоров'я (Mental Health (MH)): психiчне здоров'я; рольове функщонування, обумовлене емоцiйним станом; сощальне функцiонування; життева активнiсть.
Розглянемо отримаш результати дослщжения осiб, що входили до складу ОГ та ГП, за допомогою опитувальника SF-36.
В таблищ 2 наведено середш бали, отриманi по шкалах опитувальника SF-36, в групах дослiдження.
Таблиця 2
Даш, отримаш за шкалами опитувальника SF-36 (середнш бал)_
Шкали Групи Р
ОГ (n=138) ГП (n=79)
Фiзичне функцiонування (PF) 72,4±3,81 83,1±4,22 р>0,05
Рольове фiзичне функцiонування (RP) 61,9±4,13 85,4±3,97* р<0,05
Тiлесний бiль (BP) 83,5±3,16 92,2±3,02 р>0,05
Загальне здоров'я (GH) 68,2±3,96 88,7±3,56* р<0,05
Життездатнiсть (VT) 66,7±4,01 87,5±3,72* р<0,05
Соцiальне функцiонування (SF) 58,5±4,19 86,0±3,90* р<0,05
Рольове емоцшне функцiонування (RE) 57,8±4,20 89,6±3,43* р<0,05
Психiчне здоров'я (MH) 75,3±3,67 95,1±2,43* р<0,05
PF RP BR GH
Рис. 2. Показники фiзичного компоненту здоров'я в групах дослщження
Для всiх шкал при повнш вiдсутностi обмежень або порушень здоров'я максимальне значения дорiвнювало 100 балiв. За даним тестом, чим вищим був показник за кожною шкалою, тим кращою слщ було вважати як1сть життя за цим параметром.
Як можна бачити з таблищ 2 та з нижченаведених рис. 2-3, рiвень якосп життя всiх дослвджених був значно зниженим за всiма показниками фiзичного та псих1чного компонентiв здоров'я.
Показники за шкалою RP, яка демонструе роль фiзичних проблем в обмеженш життeдiяльностi, досягали низьких значень в ОГ - 61,9 бали, (р<0,05). Пащенти вiдмiчали, що стан 1хнього здоров'я лiмiтуе виконання звичайно! дiяльностi, обмежуе виконання роботи або повсякденних обов'язк1в.
Найнижчий бал хворi ОГ отримали за показником загального здоров'я GH (68,2 бали (р<0,05)). Так даиi сввдчать про досить негативну оцiнку наявного власного стану здоров'я, перспектив лшування i здатностi опиратись хворобi.
Середнi значення за шкалами PF та ВР в ОГ були досить високими (РБ - 72,4 бали; ВР - 83,5 бали (р<0,05)). Дослiдженi практично не вiдмiчали обмежень фiзичноl активностi та больових ввдчутпв.
Даиi, якi розмщено на рис. 3 демонструють результати ощнки дослiдженими власного псих1чного компоненту здоров'я. Шкала УТ оцiнювала ввдчуття пацiентом повноти сил i енерги. Низьк1 бали, отриманi в ОГ за даною шкалою (66,7 бали), (р<0,05), сввдчать про стан загального стомлення та виснаження дослiджуваних, зниження 1х життево! активностi.
\Л ЗР ЯЕ МН
Рис. 3. Показники псих1чного компоненту здоров'я в групах дослщження
Про незадоволешсть р1внем власно! сощально! активносп, а також обмежешсть можливостей спшкуванням, проведення часу з друзями, ам'ею, сусвдами, в колектив1, сввдчили показники, отримаш за шкалою SF (58,5 бали), (р<0,05).
Значно зниженим в ОГ був показник рольового емоцшного функцюнування (ЯЕ), який визначае, в як1й м1р1 емоцшний стан пащента заважае виконанню роботи або шшо! звичайно! повсякденно! д1яльност1, включаючи велик1 витрати часу на !х виконання, зменшення об'ему зроблено! роботи, зниження И якостг
За даними дослщження, середнш показник за шкалою ЯЕ в ОГ досягав значення 57,8 бал1в, (р<0,05); що свщчить про емоцшне виснаження пащенпв, яке негативно впливае на яшсть життя дослщжених.
Дещо зниженими в основнш груш дослвджених виявились 1 значення за показником «Псих1чне здоров'я» (шкала МН) (75,3 бали), (р<0,05). Низьк1 бали за даним показником сввдчили про наявшсть у пащенпв депресивних, тривожних сташв та загальне психолопчне неблагополуччя.
Висновки. Таким чином тдчас дослвдження р1вня сощально-психолопчно! адоптацп ж1нок з алопещею ми дослвдили: р1вень сощального функцюнування, деяк1 складов! сощально! адаптацИ, а також особливосп ф1зичного та психолопчного компоненту здоров'я хворих алопещею.
За результатами дослщження р1вня сощального функцюнування ж1нок з алопещею визначено, що найбшьший р1вень фрустрованосп, у дано! категори пащенток викликають з макросощальних фактор1в - «обстановка в сусшльств1 (держаи)», з м1кросощальних -«вщносини з чоловжом», «ввдносини з батьками» та «можливють проводити вщпустку». На другому мющ за р1внем фрустрованосп, на думку жшок з алопещею, знаходяться фактори «незадоволешсть сферою послуг 1 побутового обслуговування», «вщносини з дггьми», «незадоволешсть матер1альним положенням», «незадоволешсть сферою медичного обслуговування» та «незадоволешсть вщносинами з друзями/знайомими».
Також була ввдм1чена достов1рна р1зниця м1ж групами ОГ та ГП щодо р1зних складових сощально! адаптацп. Найнижч1 показники адаптаци стосувались складово! «емоцшний комфорт». Також, достов1рно бшьш низькими у пор1внянш з ГП були показники, отримаш в ОГ за шкалами «адаптац1я», «самоприйняття», «прийняття шших», «емоцшний комфорт» (р<0,05). Бшьш високим в ОГ, у пор1внянш з ГП, був показник «потяг до домшування».
Слш зазначити, що тд час дослщження сощально-психолопчних особливостей хворих на алопецш жшок було виявлено деяк1 дезадаптивш прояви, яю обумовили зрив адаитацiйних мехашзм1в, що шдсилювалось впливом ризик1в на р1вш сощального функцюнування (незадоволешстю ввдносинами з чоловшом, колегами та адмшстращею, неможливютю задов1льно проводити дозв1лля та вшпустку, зниженням загально! сощально-психолопчно! адаптаци та якосп життя). Визначеш характеристики психосощально! дезадаптацп повинш в майбутньому стати мшенями психокорекцшного впливу яш слад враховувати при побудов1 програм психосощального супроводу ж1нок з алопещею.
Лтература:
1. Адаскевич В. П. Алопеция (гнездная, андрогенетическая, диффузная) / В. П.
Адаскевич, О. Д. Мяделец, И. В. Тихоновская.— М: Мед. книга; Н. Новгород: Изд-во НГМА, 2000.— 192 с.
2.Андрашко Ю. В. Современный взгляд на себорейный дерматит. Рациональная тактика лечения легких и неосложненных форм дерматоза / Ю. В. Андрашко, Т. I. Чечерська // Дерматолог. - 2015. - Т. 2, №4. - С. 46 - 49.
3. Асриян Я. И. Оптимизация диагностики и патогенетической терапии гнездной алопеции : Автореф. дис. ... канд. мед. наук : спец. 19.00.04 "медицинская психология" / Асриян Я. И. - СПб, 2013. - 23 с.
4. Байбарак Н. А. Додатковi даш до вибору iндивiдуальноl тактики протирецидивного л^вання рекурентного депресивного розладу / Н. А. Байбарак // Украшський вюник психоневрологи. - 2015. - № 11. - С. 40 - 43.
5. Гамаюнов Б. Н. Оценка эффективности парентерального введения высоких доз метилпреднизолона в период манифестации и прогрессирования гнездной алопеции на экспериментальной модели мышей линии HRS / Б. Н. Гамаюнов, Н. Г. Короткий, М. А. Стенина // Детская больница. - 2013. - №1. - С. 37-40.
6. Горлинский В. В. Культура устойчивого человеческого развития: ее конституирование и аксиологическое содержание / В. В. Горлинский // Философия и культура. - 2015. - № 5. - С. 658-669.
7. Дандашли А. П. Комплексная патогенетическая терапия больных облысением с учетом состояния психического статуса и церебральных сосудов : автореф. дис. . канд. мед. наук. - М., 1993. - 19 с.
8. Дегтяренко Н. И. Лечение волос: лучшие средства и методы / Н. И. Дегтяренко. -Минск: Современная школа, 2008. - 320 с.
9. Доброхотова Ю. Э. Андрогензависимая дермопатия как проявление синдрома гиперандрогении: методы коррекции / Ю. Э. Доброхотова, И. М. Корсунская, Э. М. Джобава, З. Э. Рагимова // Гинекология. - 2014. - № 5. - С. 11-13.
10. Жукова И. К. Себорея и перхоть / И. К. Жукова // Медицинский журнал. - 2009. - №3. - С. 116-124.
11. Кандалова О. А. Андрогенетическая алопеция у мужчин и женщин / О. А. Кандалова // Журнал по прикладной эстетике. - 2014. - №2. - С. 136-139.
12. Кулагин В.И. Современные особенности клиники, нейро-эндокринные, сосудистые, иммунные механизмы патогенеза гнездной алопеции и дифференцированные методы терапии больных : автореф. дис. ... канд. мед. наук / Кулагин В.И. - М., 1992. - 21 с.
13. MacDonald-Hull S. Post therapy relapse rate in alopecia areata after successful treatment with dyphencyprone / S. MacDonald-Hull, W. Cunliffe.// Clin Psyh.- 1989. - Vol. 4. -Р. 71- 75
14. Saleh H. Alopecia and mesotherapy // Ann. Dermatol. Venerol. - 2012. - №4. - P. 338343.
References:
1. Аdaskevich VP., et al. Аlopecia (nidicolous, androgenetic, diffused).— Мoscow: Medical Book, 2000.— 192 p. (Rus.)
2. Аndrashko YuV. Modern view upon seborrhea dermatitis. Rational treatment tactics of light and con-complicated forms of dermatosis // Dermatolog. - 2015. - V. 2, №4. - P. 46 - 49 (Rus.).
3. Аsriyan YaI. Оptimization of diagnistics and pathogenical therapy of nidicolous alopecia : Synopsis of candiadate thesis : spec. 19.00.04 "Medical Psychology". - StPeresburg, 2013. - 23 p. (Rus.)
4. Baybarack NA. Additional data to the choice of individual tactics of anti-recurrent treatment of depressive disorder // Ukr herald for Psychoneurology. - 2015. - № 11. - p. 40 - 43 (Ukr.).
5. Gamayunov BN. Estimation of efficacy of paranteral injection of high doses of methylprednisol at manifestation and progression of nidico;ous alopecia on the experimental model of mice of HRS stock // Children Hospital. - 2013. - №1. - P. 37-40 (Rus.).
6. Gorlinsky VV. Culture of a stable human development: its constitution and axiological content // Philosophy and Culture. - 2015. - № 5. - P. 658-669 (Rus.).
7. Dandashli AP. Complex pathogenic therapy of alopecia patients with taking into account their psychic status and cerebral vessels : Synopsis of candidate thesis. - Moscow, 1993. - 19 p. (Rus.)
8. Degtiarenko NI. Hair treatment: the best remedies and methods. - Minsk: Modern school, 2008. - 320 p. (Rus.)
9. Dobrokhotova YuE. Androgen-dependent dermatological pathology as a symptom of hyperandrogenia: methods of correction // Gynecology. - 2014. - № 5. - P. 11-13 (Rus.).
10. Zhukova IK. Seborrhea and scruf // Med J. - 2009. - №3. - P. 116-124 (Rus.).
11. Kandalova О. A. Androgenic alopecia in men and women // J Appl Esthetics. - 2014. - №2. - P. 136-139 (Rus.).
12. Kulagic VI. Modern peculiarities of clinics, neuro-endocrine, vascular, immune mechanisms of nidicolous alopecia pathogenesis and differentiated therapeutical methods of treatment : Synopsis of cand thesis. - Moscow., 1992. - 21 p. (Rus.).
Работа поступила в редакцию 10.03.2017 года.
Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования
УДК 618.39-079.6:571.27
К. П. Головатюк
ОСОБЛИВОСТ1 ПРОДУКЦП ПРОЗАПАЛЬНИХ ЦИТОК1Н1В
МОНОНУКЛЕАРАМИ ПЕРИФЕРИЧНО1 КРОВ1 У Ж1НОК З1 ЗВИЧНИМ НЕВИНОШУВАННЯМ ВАГ1ТНОСТ1, ЩО НАСТАЛА ПРИ ЗАПЛ1ДНЕНН1
1Н В1ТРО (З1В)
Одеський нацюнальний медичний ушверситет, Украша
Summary. Golovatyuk K. P. PRODUCTION PECULIARITIES OF PROINFLAMMATORY CYTOKINES BY MONONUCLEAR CELLS OF PERIPHERAL BLOOD IN WOMEN WITH RECURRENT MISCARRIAGE, OCCUR IN VITRO FERTILIZATION (IVF). - Odessa National Medical University, Ukraine; e-mail: olena.nosenko@gmail.com. In the article it were presented results of the study of mononuclear cells cytokine production activity in the peripheral blood and the serum levels of cytokines IL-1a, IL-p and IL-1Ra in patients with recurrent miscarriage, pregnancy who came in cycles of IVF. It is proved that in these women still in the preconception stage it was registered an increase of serum levels of proinflammatory cytokines IL-1a, IL-p and IL-1Ra in the background of dysregulated activity of circulating blood mononuclear, incredibly high indexes of production stimulation of IL-1a, IL-p and virtually unchanged the stimulation index of production IL-1Ra, which may be exacerbated if pregnancy occurs and have resulted in another miscarriage.
Key words: recurrent miscarriage, in vitro fertilization, the serum levels of cytokines, peripheral blood mononuclear cells, IL-1a, IL-1P, IL -1Ra.
Реферат. Головатюк Е. П. ОСОБЕННОСТИ ПРОДУКЦИИ ПРОВОСПАЛИ-ТЕЛЬНЫХ ЦИТОКИНОВ МОНОНУКЛЕАРАМИ ПЕРИФЕРИЧЕСКОЙ КРОВИ У ЖЕНЩИН С ПРИВЫЧНЫМ НЕВЫНАШИВАНИЕМ БЕРЕМЕННОСТИ, НАСТУПИВШЕЙ ПРИ ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНОМ ОПЛОДОТВОРЕНИИ (ЭКО). В
работе представлены результаты изучения цитокинпродуцирующей активности мононуклерных клеток периферической крови и сывороточного уровня цитокинов IL-1a, IL-P и IL-1Ra у пациенток с привычным невынашиванием беременности, наступившей в циклах ЭКО. Доказано, что у таких женщин еще на преконцепционном этапе регистрируется повышение сывороточных уровней провоспалительных цитокинов IL-1a,
© Головатюк К. П.
