CC BY
54Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24 (63). 2011 г. №2. Часть 1. С.432-436.
УДК 330:159.9
ДОСЛ1ДЖЕННЯ Р1ВНЯ ЕМОЦ1ЙНОГО 1НТЕЛЕКТУ В СТУДЕНТ1В-Ф1ЛОЛОГ1В
Руда О. В.
Льв1вський нац1ональний ун1верситет ¡мен! 1вана Франка, м. Льв1в, Украна
У стaттi проведено комплексний аналiз емоцшного ттелекту в студентiв фiлологiчних дисциплт.
Ключовi слова: емоцшний штелект, комуткацшна компетенттсть, емоцшна компетенттсть, керування емощями
Вивчати емоцшний штелект (англ. ЕQ/укр. Е1) розпочали зарубiжнi вчеш, трактуючи його по^зному: спочатку - з позици психологи (П. Саловей, Дж. Майер, Г. Гарднер, Е. Торндайк, Р. Стернберг, Д. Гоулман), а пiзнiше - соцiологiчного шдходу (у працях Т. Купршо!). Проблема емоцшного штелекту не е новою в психологи, оскшьки проблема «едносп афекту та штелекту» дослiджувалася ще в класичних роботах П.К. Анохша, Л.С.Виготського, С. Л. Рубiнштейна [6]. Введення поняття емоцiйного iнтелекту у психолопчний тезаурус сприяло iнтенсивному зростанню кшькост дослiджень, спрямованих на функцiонування емоцшно-штелектуально! моделi (I. Андреева, О.Власова, Г. Гарскова, Д. Карузо, Д. Люсш, Дж.Д. Майер, Е. Носенко, Р. Робертс, П.С. Саловей), дослщження адаптивних функцiй та адаптацiйного потенщалу емоцiйного iнтелекту (I. Аршава, Н. Коврига, Т. Кумскова, В. Овсянникова, Г. Юсупова), виявлення зв'язку мiж складовими емоцiйного iнтелекту та лщерськими, управлiнськими якостями (Д. Гастелло, Д. Гоулман, В. Ермаков, Т. Купрша, А. Мiтлош, А. Петровська), розвиток емоцшного штелекту та його складових (М. Манойлова, С. Мшасян, М. Нгуен, О. Приймаченко, К. Саарш). Одшею з перспективних областей дослщження емоцiйного iнтелекту е сфера освгги (Е. Аронсон, С. Дерев'янко, М. Манойлова) [5, с. 4]. Мета статт1 -аналiз емоцшного штелекту в студенпв фшолопчних дисциплiн.
За останш роки суспiльство переосмислило значущють багатьох соцiальних категорiй. Емоцiйному штелекту придшяеться багато уваги й у сучаснш економiчнiй, соцiологiчнiй, психологiчнiй, педагопчнш, лiнгвiстичнiй лiтературi. Передусiм це пращ Т. Осшово! [13], В. Борисенко [1], Т. Купрша [8]. Украшсью дослщники А. Гаврилюк, О. Мельник, Е. Носенко та Н. Коврига вважають, що термiн "емоцшний штелект" можна пояснити за допомогою поняття "розумшсть", яке не тiльки "шдшмае нас над нашими пристрастями та слабкостями, а й допомагае скористатися з наших переваг, таланпв та добродшносп" [11, с. 23]. Емоцшний штелект можна визначити як рiвень розвитку здатносп людини успiшно застосовувати зважеш судження i обгрунтоваш мiркування з метою адекватно!
емоцшно1 поведiнки, а також И оцiнки у себе та шших людей. Емоцiйний iнтелект (Е1) також передбачае piBeHb розвитку емоцiйних реакцш, що базуються на рацiональних переконаннях, а також чiтку оцiнку i розмежування неадекватних або Чррацюнальних" та "рацюнальних" емоцiй. Людина з високим piB^M емоцiйного iнтелекту в piзних ситуацiях демонструе адекватнi "pацiональнi" емоци. Вiдповiдно, такi емоци е мотивом до розважливо1 соцiально прийнятно! поведшки [10, с. 129]. Незважаючи на певш pозбiжностi науковцiв у визначеннях Е1, практично всi дослiдники схиляються до того, що наявнiсть розвиненого емоцшного iнтелекту -це неодмшна умова успiшного лiдеpства [2; 4; 8; 11; 12].
У працях початку XXI ст. емоцшний штелект розглядають насамперед як здатнiсть людини аналiзувати сво! емоци, керувати ними, умшня визначати емоци iнших та умшня керувати емощями iнших людей [13, с. 178]. Адже, на думку сучасних психолопв та соцюлопв, успiшнiсть у пpофесiйнiй сфеpi на 85% залежить вщ емоцiйного штелекту, однак ще 15 pокiв тому коефщент IQ вважали визначальним показником професшно! компетентностi у кадpовiй справ^ зокрема для кеpiвникiв вищого piвня. Однак дослiдження доводять, що люди з добре розвиненою емоцiйною сферою можуть краще налагодити стосунки з тими, хто довкола них, швидше знайдуть вихiд зi складного становища, здатш бiльш цiлеспpямовано керувати сво!ми емоцiями.
1снуе також ряд визначень, що таке емоцшний штелект. Так, О. Горяшов дотримуеться думки, що емоцшний штелект - це здатшсть людини до усвщомлення, прийняття й регуляци емоцiйних станiв i почутпв iнших людей i себе самого. У стpуктуpi емоцiйного iнтелекту, вш видiляе два аспекти: внутpiшньо особистюний й мiжособистiсний, або соцiальний (шшими словами, здатнiсть управляти собою й здатшсть управляти вщносинами з людьми) [3, с. 26]. На думку I. Фшшпово! [14], актуальшсть вивчення EI зумовлена ще й тим, що емоцшний штелект е одшею з головних складових у досягненш максимального успiху в життi та вщчуття щастя. Якщо в XX d^i'm в дипломати, упpавлiннi та бiзнесi важливим був логiчний штелект, то в XXI столот^ коли процес глобалiзацil охопив усi сфери життя, актуальним е емоцiйний штелект i пов'язанi з ним форми практичного i творчого iнтелекту. Украшська дослiдниця Н. Коврига запропонувала iеpаpхiчну структуру piвнiв сфоpмованостi емоцiйного штелекту, яка виявляеться в залежно вщ характеру його внутpiшнiх опосередковувальних компонент [7]. Вона стверджуе, що найнижчому piвню сфоpмованостi емоцiйного iнтелекту вщповщае здiйснення емоцiйного реагування за мехашзмом умовного рефлексу (реактивна дiя); шщдавання активностi на сенсорно-перцептивному piвнi; здшснення активностi з переважанням зовнiшнiх компонент над внутpiшнiми, на низькому piвнi ll усвiдомлення, при низькому виявленш самоконтролю, з високою ситуативною зумовлешстю, а середньому piвню сфоpмованостi емоцшного штелекту вщповщае здiйснення зовнiшньоl активносп (дiяльностi, спiлкування) довiльно, на пiдставi уявлень (мислення), iз застосуванням певних вольових зусиль, що вiдповiдним чином вщбиватиметься у свiдомостi на piвнi емоцiйних переживань; переважання внутpiшнього над зовшшшм; високий piвень прояву самоконтролю, поеднання у пеpеважаючiй поведiнцi стратеги концентрацп зi стpатегiею емоцiйного реагування,
з вщбиттям на рiвнi вщчуття психологiчного благополуччя позитивного ставлення до себе як суб'екта життедiяльностi та спiлкування [7]. Найвищий рiвень сформованостi емоцiйного iнтелекту вщповщае, на думку Н. Ковриги, найвищому рiвню розвитку внутрiшнього свiту людини. Вiн базуеться на наявностi у суб'екта вщповщного настановлення щодо можливих для нього особисто альтернатив поведшки у конкретних ситуацiях життедiяльностi. Ц настанови вiдбивають iндивiдуальну систему цшностей суб'екта, яка чiтко усвiдомлена ним [7].
За спостереженнями Н. Ковриги, актившсть зароджуеться на рiвнi уявлень людини про те, як треба поводитись у цшому клас подiбних ситуацiй життедiяльностi, що свiдчать про наявшсть у не! системи знань про розумну особистюну поведiнку [7]. Такий етап розвитку емоцшного штелекту характеризуеться гармонiйним спiввiднесенням внутрiшнього i зовнiшнього, бо людина вiдчувае себе звшьненою вiд безпосереднiх ситуацiйних вимог. Вибiр характеру поводження, адекватного ситуаци, здiйснюеться нею без надмiрних зусиль вол^ бо вiн вiдбивае систему сощальних навичок, якi сформувались шд впливом переконань на рiвнi свщомосп [7]. Мотивування тако! поведшки, зазначае Н. Коврига, здшснюеться суб'ектом не ззовш, а зсередини, тобто достатнш рiвень самоконтролю мае штернальний локус i людина у зовшшнш поведiнцi виявляе досить помiрний рiвень сензитивностi до можливих емоцiогенних подразниюв та iнтенсивностi реагування на них [7]. Н. Коврига також шдкреслюе, що самооцшка суб'екта, який володiе високим рiвнем емоцiйного iнтелекту, е досить високою у вшх аспектах И прояву. «Людина вiдчувае також досить високий рiвень психологiчного благополуччя як форми вщбиття у свщомосп власного оцiнювання адекватностi свое! поведшки, уявлення про те, як И треба здшснювати розумно у гармони з шшими людьми. В цьому виявляеться стресозахисна й адаптивна функцп емоцiйного iнтелекту. Людина з високим рiвнем емоцiйного iнтелекту вiдчувае певну незалежнiсть вiд ситуаци у виборi стратегiй подолаючо! поведiнки, бо щ стратеги базуються на настановах, яю сформувались i закрiпились у досвщЬ> [7]. У ходi емпiричного дослщження Н. Коврига пiдтвердила наявнiсть вищезазначених трьох рiвнiв прояву емоцiйного штелекту. Емшричне дослiдження дозволило 1й продемонструвати зв'язок емоцiй з iнтелектом у рiзних ситуацiях життедiяльностi людини i практичну можливiсть i доцiльнiсть цшеспрямованого формування емоцiйного iнтелекту [7]. Н. Коврига, також встановила, що розбiжностi у рiвнях сформованостi емоцiйного штелекту найбшьш контрастно виявляються в показниках, що характеризують ставлення людини до себе як суб'екта життедiяльностi [7]. На другому мющ в цш своерiднiй iерархil, за спостереженнями Н. Ковриги, перебувають розбiжностi, що виявляються у ставленш суб'екта до шших як партнерiв по спшкуванню i взаемодil, i найменш суттево суб'екти з рiзними рiвнями сформованоси внутрiшнiх ознак емоцiйного iнтелекту вiдрiзняються в аспектi ставлення до св^ i оцiнювання зовнiшнiх подiй [7].
Дане експериментальне дослщження було проведено в 2010 р. на базi Львiвського нацюнального унiверситету iм. I. Франка. Дослiдженням було охоплено 30 студенпв (iз них 4 чоловiчоl та 26 жiночоl стал) 3-х курсiв гуманiтарноl спецiальностi вшом вiд 20 до 22 роюв, що склали окремi вибiрки дослщження,
сформованi за курсом навчання та за основними параметрами репрезентативностi (вшом, статтю, професiйною спрямованiстю). Аналiз даних, отриманих за допомогою тестiв «Self-scoring emotional intelligence tests», дозволив видшити двi основнi групи: з yciei' кiлькостi опитаних студентiв 20 дослщжуваних увiйшли до групи з високим рiвнем емоцiйного iнтелектy, 7 дослщжуваних - до групи з середшм та 3 дослiджyваних - до групи з низьким рiвнем прояву емоцiйного iнтелектy. Тест 1. - 26,8%; Тест 2. - 27,5%; Тест 3. - 21,3%; Тест 4. - 24,7%; Тест 5. -24,1%; Тест 6. - 21,7%; Тест 7. - 25,1%; Тест 8. - 28,4%. Загальний бал - 24,95%. Таким чином, можна сказати, що для дано! групи студенев характерний другий (середнш) рiвень емоцшного штелекту, близький до верхньо! межi (20-27 балiв). Однак дуже близько до третього рiвня (високого) наближаються даш тесту 2 - 27,5% i 8 - 28,4% (28-36 балiв), що вказуе на позитивну самосвщомють. Студенти реально ощнюють сво! можливостi, те вщчуття комфорту, яке вони мають, передаеться iншим. Данi тесту 8 - 28,4% також вщповщають третьому (високому) рiвню, що свiдчить про низький рiвень мiнливостi, тобто студенти можуть шти на певнi поступки з елементом гри, що корелюе з даними тесту 5, як вщповщають образу «дорослого-дитини». Слiд вiдзначити й даш тесту 1 (26,8%), тобто наближення до верхньо! межi другого рiвня, що вказуе на достатньо висою спроби керування сво!ми як позитивними, так i негативними емощями. Найнижчi бали за тести 3 (21,3%) i 6 (21,7%). Однак, за даними тесту, 3 нижчi бали вважаються швидше бiльш позитивним результатом, який свщчить про бшьшу екстраверсiю, що е необхiдною для дано! групи студенев при широкому спек^ комyнiкацiй, а данi тесту 6 свщчать про те, що дослщжуванш грyпi слiд розвивати !х задатки лiдерства. Вони трyдолюбивi, добросовюш, серйозно ставляться до виконувано! роботи.
С. Дерев'янко виявила також гендерш вiдмiнностi у рiвнях прояву внутршньоособистюного регулятивного компоненту емоцiйного iнтелектy: бшьш високий рiвень здатностi до управлшня власними емоцiями та контролю експресп виявлено у юнакiв [5, с. 11-12]. Однак у нашому дослщженш таких вiдмiнностей не виявлено, можливо через незначний вщсоток представникiв чоловiчо!' статi. Данi, отриманi С. Дерев'янко, вщповщають загальним гендерним уявленням про експресившсть жшок та емоцiйнy стримашсть чоловiкiв i вiдкривають перед науковцями новi горизонти для дослiджень, оскшьки викладання iноземно! мови е основою для розвитку мiжкyльтyрно! комyнiкативно! компетенци й емоцiйно! компетентностi як !! складово! та передбачае вдосконалення не тшьки лiнгвiстичних навичок, але й також комушкативних в полiкyльтyрномy контекста
Список лiтератури
1. Борисенко В.М. Емоцшний компонент у структур1 осв1ти вищого навчального закладу на сучасному етат. [Електронний ресурс] / В.М. Борисенко. - Режим доступу: http://www.bdpu.org/scientific_published/pedagogics_4_2009/borysenko.pdf
2. Гаврилюк А.М. Природа резонансного лщерства та яюсш ознаки сучасного лщера-управлшця. [Електронний ресурс] / А.М. Гаврилюк. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Dutp/2007-2/txts/07gamslu.htm
3. Горя!нов О.М. Методичш вказiвки до практичних занять i самостiйно! роботи з дисциплiни «Основи логiстичного консультування» (для стyдентiв напряму тдготовки 0502 (6.030601)
"Менеджмент" спещальност 8.050208, 7.050208 «Лопстика»): [навчальне видання] / О.М. Горя'нов. - Харкiв: ХНАМГ, 2009. - 36 с.
4. Гоулман Д. Эмоциональное лидерство: Искусство управления людьми на основе эмоционального интеллекта: [Пер. с англ.] / Д. Гоулман, Р. Бояцис, Э. Макки. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. - 301 с.
5. (а)Дерев'янко С.П. Емоцшний штелект як чинник сощально-психолопчно' адаптаци особистост до студентського середовища: автореф. дис. канд. психолог. наук: спец. 19.00.05 «Сощальна психолопя; психолопя соцiальноï роботи» / С.П. Дерев'янко. - Кшв, 2009. - 23 с.
6. (б)Дерев'янко С.П. Управлшня емоцiями як регулятивний компонент емоцшного iнтелекту [Електронний ресурс] / С.П. Дерев'янко. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchdpu/2009_74_1/31.pdf
7. Коврига Н.В. Стресозахисна та адаптивна функци емоцшного штелекту: автореф. дис. канд. психолог. наук: спец. 19.00.01 «Загальна психолопя, iсторiя психологи» / Н.В. Коврига. - Кшв, 2003. - 20 с.
8. Куприна Т.В. Эмоциональное лидерство - новая модель менеджмента аудитории / Т.В. Куприна // Иностранные языки и литература в современном международном образовательном пространстве.
- Екатеринбург: УРФУ, 2011. - С. 86-91.
9. Куприна Т.В. Управление эмоциями в зеркале кросс-культурных исследований: [Монография] / Т.В. Куприна, С.М. Минасян, О.В. Руда. - Ереван: Лимуш, 2010. - 151 с.
10. Мельник О.Г. Емоцшний штелект i критичне мислення / О.Г. Мельник // Науюда Записки Нацюнального ушверситету "Острозька академiя": [зб. наук. праць]. - Серiя "Психолопя i педагопка". - Випуск 12. - Тематичний випуск: "Сучасш дослщження когнiтивноï психологи".
- Острог, 2009. - С. 122-131.
11. Носенко Е.Л. Емоцшний штелект: концептуалiзацiя феномену, основш функци: [монографiя] / Е.Л. Носенко, Н.В. Коврига. - К.: Вища школа, 2003. - 126 с.
12. Орбан-Лембрик Л.Е. Психолопя управлшня: [навч. поЫб.] / Л.Е.Орбан-Лембрик. - 1вано-Франювськ: Плай, 2001. - 695 с.
13. Осшова Т. Комушкативний кодекс укра'шщв: вщображення ди закону поглинання емоцш в украшському паремшному фондi / Т. Осшова // Лшгвютичш студи. - Випуск 18. - 2009. - C. 178-181.
14. Фшшпова I. Емоцшний штелект як зааб устшно'' самореалiзацiï [Електронний ресурс] / I. Фшшпова. - Режим доступу: http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=6&n=72&c=1686
Руда О.В. Исследование уровня эмоционального интеллекта у студентов-филологов // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология.Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №2. Часть 1. - С.432-436.
В статье проведен комплексный анализ эмоционального интеллекта у студентов филологических дисциплин.
Ключевые слова: эмоциональный интеллект, коммуникативная компетентность, эмоциональная компетентность, управление эмоциями.
Ruda O. V. The investigation of the emotional intelligence of language students
// Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №2. Part 1. - P. 432-436.
The article is concerned with a comprehensive study of the emotional intelligence of students-philologists.
Key words: emotional intelligence, communication competence, emotional competence, emotion management.
Поступила до редакцИ' 17.03.2011 р.
