CC BY
167
10. Стасюк В. Д. Педагопчш умови професшно! подготовки майбутнх eKOHOMicTiB у комплексi «школа -вищий заклад освпи»: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / В. Д. Стасюк. - Одеса, 2003. - 291 с.
11. Урсол О. В. Формування культури професшного спшкування у майбуттх сощальних пращвниюв засобами iнтeрактивних мeтодiв навчання: автореф. ... дис. канд. пед. наук: 13.00.04 / О. В. Урсол. - К., 2012. - 20 с.
12. Фщула М. М. Педагопка: навч. поибник / М. М. Фщула. - К.: Академвидав, 2006. - 560 с.
13. Чайка I. А. Професшна тдготовка майбутнього педагога в шформацшно-освпньому ceрeдовищi науково! бiблiотeки: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / I. А. Чайка. - Тернопшь, 2012. - 236 с.
14. Шилшська I. Ф. Формування культури професшного мовлення майбуттх фахiвцiв eкономiчного профiлю у процeci вивчення гуматтарних диcциплiн: автореф. ... дис. канд. пед. наук: 13.00.04 / I. Ф. Шилшська. - Тернопшь, 2012. - 20 с.
15. Hadley A. Teaching Language in Context / А. Hadley. - Boston: Heinle and Heinle Publishers, 1993. - 532 p.
16. Irving H. H., Benjamin M. Family Mediation: Contemporary Issues / H. H. Irving, M. Benjamin. -Thousand Oaks, Calif.: Sage, 2002. - 248 р.
17. Sieron R. B. Wychowanie chrzescijanskie optymalnym modelem wychowania / R. B. Sieron // Pedagogia na dzis, praca zbiorowa pod redakj ks. dr. hab. Jana Zimnego. Stalowa Wola - Ruzomberok 2007. -S. 137-165.
УДК 378
Н. М. ПЕТРОВА
СФОРМОВАШСТЬ ЕМОЦ1ЙНОГО 1НТЕЛЕКТУ ЯК ЗАПОРУКА УСП1ШНО1 ПРОФЕС1ЙНО1 ДШЛЬНОСП МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ
На ocHoei aHani3y пcиxoлoгo-педaгoгiчнoi лтератури з'ясовано суттсть поняття «емоцшний ттелект» як кoгнiтивнo-ocoбиcтicнoгo утворення. Визначено його структурт компоненти, функ^ональне призначення i мoжливocтi формування. Вказано на неoбхiднicть цыеспрямованого формування емоцтного ттелекту майбуттх педaгoгiв у процеа прoфеciйнoi тдготовки, що сприятиме ix результативнш когттивнш дiяльнocтi, регулюванню емоцт, трансформацй емоцшних переживання у конструктивне русло, подоланню негативних психо-емо^йних cпaлaxiв, уникненню стресогенних ситуа^й як запоруки професшного устху.
Ключовi слова: емоцп, емоцшний iнтелект, майбутнш педагог, професшна тдготовка.
Н. Н. ПЕТРОВА
СФОРМИРОВАННОСТЬ ЭМОЦИОНАЛЬНОГО ИНТЕЛЛЕКТА КАК ЗАЛОГ УСПЕШНОЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ БУДУЩЕГО ПЕДАГОГА: ТЕОРЕТИЧЕСКИЙ АСПЕКТ
На основе анализа психолого-педагогической литературы выяснена сущность понятия «эмоциональный интеллект» как когнитивно-личностного образования. Определены его структурные компоненты, функциональное назначение и возможности формирования. Отмечена необходимость целенаправленного формирования эмоционального интеллекта будущих педагогов в процессе профессиональной подготовки, что будет способствовать их результативной когнитивной деятельности, регулированию эмоций, трансформации эмоциональных переживания в конструктивное русло, преодолению негативных психо-эмоциональных вспышек, избеганию стрессогенных ситуаций, как залога профессионального успеха.
Ключевые слова: эмоции, эмоциональный интеллект, будущий педагог, профессиональная подготовка.
N. M. PETROVA
FORMATION OF EMOTIONAL INTELLIGENCE AS A PREREQUISITE FOR SUCCESSFUL ACTIVITY OF FUTURE TEACHERS: THEORETICAL ASPECT
The essence of the "emotional intelligence " concept as cognitive and personal formation is revealed on the basis of psychological and educational literature. Its structural components, functionality and possibility of formation are also determined. The necessity of goal-oriented formation of emotional intelligence of future teachers in the training, which will contribute to their effective cognitive activity, emotions' regulation, transformation of emotional experiences in a constructive direction, overcoming negative psycho-emotional outbreaks, avoiding stressful situations as a prerequisite for professional success is pointed out.
Keywords: emotions, emotional intelligence, a future teacher training.
Одшею з актуальних проблем професшно1 осв^и е вивчення детермшант особиспсного та професшного саморозвитку майбутшх фахiвцiв освгшьо1 галуз^ Осшльки у педагопчнш дiяльностi завжди присутш емоцшш взаемоввдносини мiж суб'ектами освинього процесу, як можуть супроводжуватися iнтенсивними емоцiйними навантаженнями та стресогенними ситуацiями, важливою характеристикою майбутнього вчителя, що вiдображае його диспозицшний i поведiнковий аспект, е емоцшшсть.
Оск1льки емоцп виникають вiдповiдно до сприйняття особистiстю навколишньо! дiйсностi та можливостей для задоволення l! мотивацшно-потребшсно! сфери, одна i та ж ситуащя для кожного суб'екта мае сво! емоцiйнi вiдтiнки. Надмiрна емоцшшсть, особливо у професшнш дiяльностi, може призвести до виникнення проблемних ситуацш та негативних наслiдкiв для кар'ерного зросту фахiвця. Зменшення впливу емоцшносп на прийняття важливих особистiсних та професшних рiшень можливе завдяки високому рiвню емоцшно1 освiченостi. Своечасне розтзнавання педагогом емоцiй, усвiдомлення власних реакцш, як1 можуть виникнути у ввдповвдь на них, !х врiвноваження та адаптащя до ситуацп сприяе оптимiзацil мiжособистiсноl взаемодп та успiшнiй реатзацп поставлених професiйних завдань.
Пiдвищення емоцшно1 стiйкостi, емоцшно1 самосвiдомостi i, як наслвдок, професшно1 самореалiзацil та майстерносп вчителя можливе через розвиток емоцшного iнтелекту, що е системоутворюючим фактором продуктивное!! педагопчно1 дiяльностi.
Хоча поняття «емощйний штелект» з'явилося в наущ вiдносно недавно, рiзнi його аспекти до^джували I. Андреева, Р. Бар-Он, Т. Березовська, Дж. Блок, X. Вейсшгер, Х. Гарднер, Г. Гарскова, Дж. Гшфорд, Д. Гоулман, С. Дерев'янко, £. 1ванова, Д. Карузо, М. Кетс де Врю, Н. Коврига, Д. Люсш, М. Манойлова, Дж. Мейер, B. Мерлш, Е. Носенко, Г. Орме, А. Петровська, К. Саарш, П. Селовей, Д. Слайтер, Р. Стернберг та iншi вчеш.
Вiтчизнянi i зарубiжнi науковщ, вивчаючи феномен емоцiйного iнтелекту, а також окремi його складовi i !х функцiональнi характеристики, вказують, що цей конструкт сприяе особиспсним досягненням шдиввда та е основою його усшшно1 професiйноl дiяльностi. Результати до^джень свiдчать, що майже 80% устху в соцiальнiй та особистiснiй сферах життя визначае саме рiвень розвитку емоцiйного iнтелекту - EQ, i лише 20% - загальновiдомий IQ [8, с. 40]. Тому проблема вивчення узагальнених характеристик емоцшного штелекту набувае вагомого значення в контексп професшно1 пiдготовки майбутнiх учителiв.
Мета статт - з'ясувати сутнiсть емоцiйного iнтелекту, необхiднiсть i можливостi його формування у майбутнiх педагогiв.
Д. Гоулман зазначае, що усшшносп в житп неможливо досягнути, якщо немае едносп мiж емоцiями та штелектуальною сферою, оск1льки в екстрених ситуащях емоцil здатнi пiдпорядкувати собi когштивну сферу [4, с. 26]. Л. Виготський наголошував, що вiдрив штелектуально1 сторони нашо1 свiдомостi вiд ll афективно1 - одна з основних та коршних вад усiеl традицшно1 психологil. На його думку, юнуе «динамiчна система, яка е едшстю афективних та iнтелектуальних процесiв» [3, с. 678-679]. Б. Велiчковський вказуе, що емшричш дослiдження не тдтверджують iдею автономностi афективних та когштивних процесiв, а, навпаки, свiдчать про едшсть «афекту та iнтелекту» [2, с. 357].
Результати дослвджень когштивно1 та емоцiйноl сфер показують, що коли немае конструктивно1 взаемодil мiж ними, то виникають певнi особиспсш деформацil: невпевненiсть, тривожнiсть, неадекватна самооцшка, вiдсутнiсть творчо1 самостiйностi, використання лише
гoтoвиx шaблoнiв у пoвeдiнцi, вiдсyтнiсть пpoдyктивнoï мiжoсoбистiснoï взаeмoдiï тoщo. Тoмy мaйбyтньoмy фaxiвцeвi вaжливo ^агнути дo гapмoнiйнoï eднoстi poзyмy i шчутпв задля eфeктивнoгo yпpaвлiння власними eмoцiями, дoсягнeння oсoбистiсниx та пpoфeсiйниx цiлeй.
Д. Люсiн нaгoлoшye, щo сaмe eмoцiйний iнтeлeкт вiдoбpaжae зв'язoк кoгнiтивниx здiбнoстeй та oсoбистiсниx xapararepraraR Вчeний ввaжae, щo цeй кoнстpyкт фopмyeться пpoтягoм життя пiд впливoм пeвниx фaктopiв:
- кoгнiтивнi здiбнoстi (швидкiсть i тoчнiсть oпpaцювaння eмoцiйнoï iнфopмaцiï);
- yявлeння пpo eмoцiï (як пpo цiннoстi - вaжливe джepeлo iнфopмaцiï пpo сeбe та шшж тoщo);
- oсoбливoстi eмoцiйнoстi (eмoцiйнa стiйкiсть, eмoцiйнa чyтливiсть) [9, с. 34].
Зпдш з твepджeнням А. Kapпoвa та А. Пeтpoвськoï, eмoцiйний iнтeлeкт - цe мeтaпpoцeсyaльний фeнoмeн, який e вoднoчaс гогштивним (з тoчки зopy пiзнaння oсoбистiстю влaсниx eмoцiй та пoчyттiв шшж) i peгyлятивним (спpияe peгyляцiï суб^ктом влaсниx eмoцiйниx пpoцeсiв та ^ш^лю eмoцiй oтoчyючиx) [7].
Як кoгнiтивнo-oсoбистiснe yтвopeння з яскpaвим пpoявoм ^m^^rore кoмпoнeнтa; сyкyпнiсть poзyмoвиx здiбнoстeй дo poзyмiння eмoцiй та yпpaвлiння ними; сукупшсть знань, yмiнь, нaвичoк, oпepaцiй та стpaтeгiй iнтeлeктyaльнoï дiяльнoстi, шв'язанж з oпpaцювaнням та пepeтвopeнням eмoцiйнoï iнфopмaцiï, визнaчae eмoцiйний iнтeлeкт I. Aндpeeвa. На ïï думку, eмoцiйний iнтeлeкт e фaктopoм пpoдyктивнoстi та фасилиацп iнтeлeктyaльниx пpoцeсiв, який зaбeзпeчye oсмислeння eмoцiйнoï iнфopмaцiï та eмoцiйнy сaмopeгyляцiю [1, с. 240].
Анатз нayкoвoï лiтepaтypи свiдчить, щo у кoнцeптyaльнoмy пoлi eмoцiйнoгo iнтeлeктy дoслiдники oпepyють такими пoняттями як «eмoцiйнa кpeaтивнiсть», «eмoцiйнa кoмпeтeнтнiсть», «eмoцiйнe мислeння», «eмoцiйнa зpiлiсть», «eмoцiйнa кyльтypa», часто вважаючи ïx тoтoжними.
Так, I. Aндpeeвa нaгoлoшye, щo вкaзaнi шняття e сeмaнтичнo близью дo дoслiджyвaнoгo фeнoмeнa, aлe нe тoтoжнi, i здшснила спpoбy ïx дифepeнцiaцiï. Eмoцiйнa кpeaтивнiсть, на ïï думку, e ш^шим пoняттям, aнiж eмoцiйний impera; oскiльки пepeдбaчae нoвизнy eмoцiйнoï' pea^iï та нaлeжить дo дивepгeнтнoгo irn^eray (eмoцiйний iнтeлeкт - дo кoнвepгeнтнoгo). Eмoцiйнa кoмпeтeнтнiсть - цe сукупшсть знань, умшь, нaвичoк, яю с^ияють пpийняттю aдeквaтниx piшeнь та дiям на oснoвi peзyльтaтiв iнтeлeктyaльнoгo oпpaцювaння внyтpiшньoï та зoвнiшньoï' eмoцiйнoï iнфopмaцiï'. Eмoцiйнe мислeння e пpoцeсoм oпpaцювaння eмoцiйнoï iнфopмaцiï'. Eмoцiйнa зpiлiсть xaparaeproye стyпiнь poзвиткy eмoцiйнoï сфepи на piвнi aдeквaтнoстi eмoцiйнoгo peaгyвaння в швнж сoцioкyльтypниx yмoвax Eмoцiйнa кyльтypa - цe виxoвaнiсть eмoцiй, piвeнь ïx poзвиткy, eмoцiйнa чyйнiсть та ввдшввдальшсть за влaснi пepeживaння пepeд сoбoю та oтoчyючими, яка с^иж yспiшнiй сoцiaльнiй aдaптaцiï' та eмoцiйнoмy блaгoпoлyччю [1, с. 144-170].
ffl^o стpyктypи eмoцiйнoгo iнтeлeктy, тo на думку I. Aндpeeвoï, вoнa e iepapxiчнoю i включae так! склaдoвi: iнтeлeкт iндивiдa (eмoцiйний iнтeлeкт як мoжливiсть фyнкцioнaльнoï систeми), iнтeлeкт суб'erara дiяльнoстi (eмoцiйний iнтeлeкт як кoгнiтивнo-oсoбистiснe yтвopeння), iнтeлeкт oсoбистoстi (eмoцiйний iнтeлeкт у взaeмoзв'язкy з !ншими oсoбистiсними pисaми) [1, с. 217-228].
Дoслiджyючи eмoцiйний iнтeлeкт як iнтeгpaльнy oсoбистiснy влaстивiсть, Е. Hoсeнкo зaзнaчae, щo йoмy влaстивi внyтpiшнi (диспoзицiйнi) та зoвнiшнi (виявляються в oзнaкax пepeбiгy eмoцiйнoгo пpoцeсy) кoмпoнeнти, кoтpi зyмoвлюють стpeсoзaxиснy та адаптивну фyнкцiï [11, с. 71].
I. Meщepякoвa ташж aкцeнтye увагу на iнтeгpaтивнoмy xaparaepi eмoцiйнoгo iнтeлeктy i визнaчae шш як склaднe yтвopeння, щo включae у свoю стpyктypy кoгнiтивний, пoвeдiнкoвий i влaснe eмoцiйний кoмпoнeнти, зaбeзпeчye yсвiдoмлeння, poзyмiння i peгyляцiю власнж eмoцiй i eмoцiй oтoчyючиx, впливae на усшшшсть мiжoсoбистiсниx взaeмoдiй i oсoбистiсний poзвитoк. Cклaдoвими eмoцiйнoгo кoмпoнeнтa, на ïï думку, e: eмпaтiя, eмoцiйнa чуйшсть, «кopиснa» тpивoжнiсть, мoтивaцiя дoсягнeння yспixy; кoгнiтивнoгo - пoiнфopмoвaнiсть пpo eмoцiйнi якoстi, eмoцiйнa сaмoсвiдoмiсть, aдeквaтнa сaмooцiнкa, peфлeксiя; пoвeдiнкoвoгo - здатшсть кepyвaти власними eмoцiями, псиxoлoгiчнa гнучшсть у мiжoсoбистiсниx вiднoсинax, ^o^ra^rn взaeмoдiя з шшими людьми [10, с. 23].
Отже, aнaлiз нayковоï лiтеpaтypи свiдчить, що емоцiйний iнтелект e вaжливою пpофесiйною якiстю педaгогiв, пов'язaною з ефективним опеpyвaнням емоцiйною iнфоpмaцieю вiдповiдно до зaвдaнь сyб'eктa тa нaявноï ситyaцiï.
Високий piвень сфоpмовaностi дослiджyвaного феноменa виявляeться y тaких хapaктеpистикaх:
• вiдчyття психологiчного блaгополyччя;
• сyмлiннiсть, добpозичливiсть, вiдкpитiсть до нового досввду, емоцiйнa стiйкiсть;
• гapмонiйне поeднaння зовнiшнiх тa внyтpiшнiх aспектiв емоцiйного iнтелектy, що пpоявляeться в меншiй iнтенсивностi пеpебiгy емоцшних pеaкдiй, якi сyпpоводжyють piзномaнiтнi aспекти дiяльностi тa спiлкyвaння особистосп;
• низьк покaзники особистiсноï тa ситyaтивноï тpивожностi;
• низький piвень сензитивносп до емоцiогенних подpaзникiв, пpевaлювaння позитивних емоцiй нaд негaтивними, бiльшa помipнiсть y виявленнi негaтивних емоцiй [11, с. 74].
Щодо можливостей pозвиткy емоцiйного iнтелектy особистостi, то сеpед дослiдникiв iснyють piзнi думки. Ta^ Дж Maйep, П. Сaловей ствеpджyють, що тдвищити його piвень неможливо, оск1льки це вiдносно стiйкa особиспсш влaстивiсть. Погоджyeмося з думкою Д. Гоyлмaнa, який ввaжae, що да пpоцес фоpмyвaння емоцiйного iнтелектy можда впливaти з дитинствa тa шо6х!дно вдосконaлювaти y доpосломy вiцi [4, с. 10].
Резyльтaти дослiджень психолопв свiдчaть пpо пpямий коpеляцiйний зв'язок мiж piвнем емоцiйного iнтелектy i сyб'eктивного контpолю особистосп, здaтнiстю до емдати, емоцiйною стiйкiстю, сaмоpегyляцieю. Звоpотний коpеляцiйний зв'язок встановлено мiж piвнем емоцiйного iнтелектy тa особистiсною тpивожнiстю. Taк, С. Дерев'янко нaголошye да залежностi вiд рiвня розвитку емоцшного штелекту здатностi особистостi до адаптацп у студентському середовищi. На думку aвтоpa, цей пpоцес вiдбyвaeться тим yспiшнiше, чим вищий piвень здaтностi до pозyмiння тa yпpaвлiння емощями [5, с. 18].
Встaновлено, що бшьшють педaгогiв не можуть iдентифiкyвaти зa зовнiшнiми ознaкaми модaльнiсть певних емоцшних пpоявiв, вiдзнaчaють лише даявшсть позитивно!' чи негaтивноï емоцiï i то не зaвжди [6, с. 290].
З метою виявлення piвня сфоpмовaностi емоцiйного iнтелектy у мaйбyтнiх педaгогiв було пpоведено емпipичне дослiдження, в якому взяли yчaсть 54 студенти II кypсy х!мшо-бiологiчного фaкyльтетy Tеpнопiльського нaцiонaльного педaгогiчного yнiвеpситетy iменi Володимиpa Гнaтюкa. Викоpистовyвaли методику H. Холлa [12, с. 57-59], яга пеpедбaчaлa тaкi шили: «Емоцшда обiзнaнiсть», «Упpaвлiння влaсними емощями», «Сaмомотивaцiя», «Емдапя», «Розпiзнaння емоцiйних стaнiв iнших людей».
Резyльтaти пpоведеноï дiaгностики свiдчaть, що 49,5 % студенпв мaють сеpеднiй piвень емоцiйного штелекту; 37,6 % - низький; 12,9 % дослiджyвaних - високий. Щодо особливостей сфоpмовaностi склaдових дослiджyвaного феномеда зa pезyльтaтaми опитyвaльникa у бшьшосп pеспондентiв виникaють тpyднощi у pозпiзнaвaннi влaсних емоцiйних стaнiв тa емоцш оточуючих. Maйбyтнi педaгоги не зaвжди yсвiдомлюють пpичинy ix появи тa можливi нaслiдки, як! можуть виникнути у вiдповiдь нa них. Taкож стyдентaм бyвae склaдно контpолювaти штенсивш емоцiйнi pеaкдiï тa 1х зовшшнш пpояв. Haтомiсть, у мaйбyтнix педaгогiв виявлено високий piвень емпaтiï, що e нaдзвичaйно вaжливим коpелятом пpофесiйноï д!яльносп вчителя, оск1льки спpияe глибшому pозyмiнню тa пiзнaнню внyтpiшнього св!ту учня, ствоpюe можливосп для суб^кт-суб^ктних взaeмовiдносин у нaвчaльно-пiзнaвaльномy пpоцесi.
BapTO зaзнaчити, що pезyльтaти, отpимaнi зaвдяки вкaзaномy дiaгностичномy iнстpyментapiю, можуть бути не достaтньо об'eктивними, aдже опитyвaльник - це сyб'eктивнa оцiнкa pеспондентaми влaсноï усшшносп чи неyспiшностi у взaeмодiï з нaвколишньою дшсшстю. Оддак щ pезyльтaти вкaзyють нa те, що у пpоцесi пpофесiйноï тдготовки фaxiвцiв освiтньоï гaлyзi необxiдно с^ияти тдвищенню piвня сфоpмовaностi емоцiйного штелекту -вaжливоï iнтегpaльноï особистiсноï xapaктеpистики. Адже здaтнiсть pозyмiти емоцп, yзaгaльнювaти 1х змют, виокpемлювaти емоцiйний тдтекст у м!жосо6испсних взaeмовiдносинax, pегyлювaти емоци тaк, щоб тpaнсфоpмyвaти iнтенсивнi емоцшш
переживания у конструктивне русло, за допомогою позитивних емоцiй устшно здшснювати когнiтивну дiяльнiсть, долати негативш психо-емоцiйнi спалахи, бути стiйким до розчарувань, е передумовами досягнення професшного устху.
Сформованiсть емоцiйного iнтелекту проявляеться в умiннi педагога встановлювати емоцшний контакт як з колективом, так i з кожним учасником зокрема, створювати на навчальних заняттях атмосферу взаеморозумшня i довiри, керувати почуттями та думками учнiв, а також власними психо-емощйними станами, тобто вмии залишати власнi емоцiйнi проблеми поза межами колективу i не проявляти !х у професiйнiй дiяльностi. Цей феномен сприяе здатностi майбутнiх педагопв дослiджувати i проектувати власну дiяльнiсть, мiркувати i дiяти у професшнш галузi незалежно вiд чужо! вол^ обставин, самостiйно здiйсиювати вибiр i приймати вiдповiдальнi рiшения в ускладнених ситуацiях, виробляти iндивiдуальнi стратеги поведшки та досягати поставлених цiлей без надмiрних вольових зусиль, .
Психолого-педагопчш прийоми, методи, технологи цiлеспрямованого формування складових дослiджуваного феномена, важливо впроваджувати у навчально-пiзнавальний процес, оск1льки емоцшна неосвiченiсть може призвести до мiжособистiсних конфлiктiв, стресогенних ситуацiй, як1 деструктивно впливатимуть на особистiсну та професшну сфери дiяльностi майбутнього педагога.
Л1ТЕРАТУРА
1. Андреева И. Н. Эмоциональный интеллект как феномен современной психологии / И. Н. Андреева. - Новополоцк: ПГУ, 2011. - 388 с.
2. Величковский Б. М. Когнитивная наука: основы психологии познания: в 2 т. Т. 2 / Б. М. Величковский. - М.: Смысл: Академия, 2006. - 432 с.
3. Выготский Л. С. Психология развития человека / Л. С. Выготский. - М.: Смысл$ Эксмо, 2003. -1136 с.
4. Гоулман Д. Эмоциональный интеллект; пер. с англ. А. П. Исаевой / Дэниел Гоулман. - М.: ACT: ACT Москва; Владимир: ВКТ, 2009. - 478 с.
5. Дерев'янко С. П. Емоцшний штелект як чинник сощально-психолопчно! адаптацп особистоста до студентського середовища: автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.05 / С. П. Дерев'янко. - К., 2009. - 20 с.
6. Ильин Е. П. Психология для педагогов: учеб. пособие для студ. высших учеб. заведений / Е. П Ильин. - М.; СПб.: Питер, 2012. - 640 с.
7. Карпов А. В. Проблемы эмоционального интеллекта в парадигме современного метакогнитивизма / А. В. Карпов, А. С. Петровская // Вестник интегративной психологии. - 2006. - Вып. 4. - С. 4247. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://psixologiya.org/socialnaya/emocionalnyj-intellekt/1630-problema-emoczionalnogo-intellekta-v-paradigme-sovremennogo-metakognitivizma.html
8. Кетс де Врис М. Мистика лидерства: развитие эмоционального интеллекта; пер. с англ. - 3-е изд., испр. и доп. / Манфред Кетс де Врис. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2007. - 276 с.
9. Люсин Д. В. Современные представления об эмоциональном интеллекте / Д. В. Люсин // Социальный интеллект: теория, измерение, исследования; под ред. Д. В. Люсина, Д. В. Ушакова. -М.: Институт психологии РАН, 2004. -С. 29-36.
10. Мещерякова И. Н. Развитие эмоционального интеллекта студентов-психологов в процессе обучения в вузе: автореф. дисс. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / И. Н. Мещерякова. - Курск, 2011. -25 с.
11. Носенко Е. Л. Емоцшний штелект: концептуалiзацiя феномену, основш функцп: монографiя / Е. Л. Носенко, Н. В Коврига. - К., 2003. - 158 с.
12. Фетискин Н. П. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп / Н. П. Фетискин, В. В. Козлов, Г. М. Мануйлов. - М.: Изд-во Ин-та психотерапии, 2002. - 490 с.
