Научная статья на тему 'Міжпівкульна асиметрія мозку як психофізіологічна основа індивідуально-типологічних особливостей формування почуття гумору'

Міжпівкульна асиметрія мозку як психофізіологічна основа індивідуально-типологічних особливостей формування почуття гумору Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
1376
209
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ФУНКЦіОНАЛЬНА МіЖПіВКУЛЬНА АСИМЕТРіЯ МОЗКУ / ПСИХОФіЗіОЛОГіЧНі ОСОБЛИВОСТі ОСОБИСТОСТі / ПОЧУТТЯ ГУМОРУ / FUNCTIONAL ASYMMETRY OF BRAIN HEMISPHERES / THE PHYSIOLOGICAL PECULIARITIESOF PERSONALITY / SENSE OF HUMOR

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Шпортун О.М.

В статье раскрываются психофизиологические особенности междуполушарной ассиметрии мозга как основы индивидуально-типологических особенностей формирования чувства юмора. Проводится анализ влияния функциональной междуполушарной ассиметрии мозга на эмоциональные, интеллектуальные, а также физиологические оссобенности развития чувства юмора в онтогенезе. Анализ исследований межполушарной асимметрии мозга дает возможность выяснить влияние функционирования каждого из полушарий на формирование восприятия юмора. Исследования показывают, что в процессе формирования чувства юмора участвуют два функциональных полушария головного мозга. Поскольку эмоция юмора это интеллектуальная эмоция, а развитию интеллекта способствуют множество психических процессов, в формировании юмора задействованы два полушария головного мозга. Правое отвечает за эмоциональную природу юмора (интонация, звуковысотность языка, скорость реагирования на шутку и т.д.), левое за обработку словесной информации (содержание шутки, категория, замысел, анализ содержания и т.д.). Проанализировав научные исследования межполушарной функциональной асимметрии мозга человека, его психофизиологические и нейрохимические особенности, можно предположить, что люди с более развитым левым полушарием в восприятии юмора будут больше склонны к проявлениям гелотофилии, а «правополушарные» проявлять признаки гелотофобии и катагеластицизма. Исследовав половые различия межполушарной асимметрии мозга, можно утверждать, что при диагностировании чувства юмора важно учитывать гендерные особенности функционирования полушарий, ведь у мужчин более отчетливо функционирует левое полушарие, а у женщин правое. Этот факт гендерных особенностей функционирования межполушарной асимметрии мозга дает возможность объективной диагностики чувства юмора, а также различных отклонений психики человека.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Шпортун О.М.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

HEMISPHERIC ASYMMETRY OF THE BRAIN AS A PSYCHO-PHYSIOLOGICAL BASIS OF INDIVIDUAL AND TYPOLOGICAL FEATURES OF THE FORMATION OF A SENSE OF HUMOUR

The article describes the psycho-physiological peculiarities of hemispheric asymmetry of the brain as the basis of individual and typological features of the formation of a sense of humour. The analysis of the impact of the functional brain hemispheric asymmetry on emotional, intellectual and physiological features of development of sense of humour in ontogeny is conducted. Analysis of studies of inter-hemispheric asymmetry of the brain makes it possible to ascertain the impact of the functioning of each hemisphere on the formation of the perception of humour. Studies show that in the process of developing of sense of humour, two functional hemispheres of the brain are involved. As the emotion of humour is an intellectual emotion, and in the development of intelligence a lot of mental processes are involved, in the formation of humour two hemispheres of the brain are functioned. The right hemisphere is responsible for the emotional nature of humour (intonation, sound level of language, speed of response to a joke...), the left hemisphere for processing verbal information (content of the joke, category, purpose, content analysis...). After analysing the research of hemispheric functional asymmetry of the human brain, its psycho-physiological and neurochemical characteristics, it can be assumed that people with more developed left hemisphere in perceiving humour are more prone to displays of gelotophilia and “right hemisphere” people show signs of gelotophobia and katagelasticism. Examining gender differences of hemisphere asymmetry of the brain, it can be argued that diagnosing sense of humour is important to take into account gender-specific functioning of hemispheres, because men have more clearly functioning the left hemisphere, and women the right one. This fact of sexual peculiarities of functioning of inter-hemispheric asymmetry of the brain allows diagnosing objectively sense of humour, as well as different variations of the human psyche.

Текст научной работы на тему «Міжпівкульна асиметрія мозку як психофізіологічна основа індивідуально-типологічних особливостей формування почуття гумору»

5. Igrunova KM. [Mechanisms of heart damage under repeated stress and their correction]. Dissertation. Kyiv, 2007;50. Ukraine.

6. Latjushin JaV. [Laws of molecular-cellular adaptation processes in the system of blood during acute and chronic hypokinetic stress]. Dissertation. Chelyabinsk, 2010;44. Russian.

7. Livanova LM, Luk'janova LD, Troshin VI. [Effect of long-term adaptation to hypoxia in the behavioral responses of rats in the open field with a different type of behavior]. Zhurnal vysshei nervnoi deiatel'nosti. 1993;43(9):808. Russian.

8. Lomako VV, Shilo AV. [Effect of total cooling behavior of rats in the "open field"]. Problemy kriobio-logii. 2009;19(4):421-9. Russian.

9. Mulik AB, Postnova MV, Mulik JuA. [The level of total non-specific reactivity of the human body]. Volgograd: Volgograd, 2009;224. Russian.

10. Panin LE. [ Biochemical mechanisms of stress]. Novosibirsk: Nauka, 1983;233. Russian

11. Postnova MV. [The physiological mechanisms of the individual organization of an organism homeostasis]. Dissertation. Astrakhan, 2012;30. Russian.

12. Sel'e G. [ Essays about adaptative syndrome]. M., 1960;254. Russian..

13. Stepanchuk VV. [Immobilization stress and chro-norythms of humoral immunity in albino rats]. Zdorov'e i obrazovanie v XXI veke. 2013;15(1-4):227-9. http://cy-berleninka.ru/article/n/immobilizatsionnyy-stress-i-hrono-ritmy-gumoralnogo-immuniteta-u-belyh-krys. Russian.

14. Wood GE, Norris EH, Waters E, Stoldt JT, McEwen BS. Chronic immobilization stress alters aspects of emotionality and associative learning in the rat. Behav Neurosci, 2008;122(2):282-92. http://www.ncbi.nlm.-nih.gov/pubmed/18410168.

15. Gulsah Bitgul, Isil Tekmen, Didem Keles, Gulgun Oktay. Protective Effects of Resveratrol against Chronic Immobilization Stress on Testis. ISRN Urology Volume. 2013;10. http://www.hindawi.com/journals/isrn/2013/-278720/.

CraTra Hagmm^a go pegaKmï 28.03.2016

УДК 612.82-007.24:159.91:7.049.2

О.М. Шпортун М1ЖП1ВКУЛЬНА АСИМЕТР1Я МОЗКУ

ЯК ПСИХОФ1З1ОЛОГ1ЧНА ОСНОВА ШДИВ1ДУАЛЬНО-ТИПОЛОГ1ЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФОРМУВАННЯ ПОЧУТТЯ ГУМОРУ

Кшвський нацюнальний унгверситет iM. Тараса Шевченка вул. Володимирська, 60, Кшв, 01033, Украна Tarns Shevchenko National University of Kyiv Volodymyrska St., 60, Kyiv, 01033, Ukraine e-mail: Shportun_o@mail.ru

Ключовi слова: функцюнальна мiжпiвкульна асиметрiя мозку, психофiзiологiчнi особливостi oco6ucmocmi, почуття гумору

Key words: functional asymmetry of brain hemispheres, the physiological peculiaritiesofpersonality, sense of humor

Реферат. Междуполушарная ассиметрия мозга как психофизиологическая основа индивидуально-типологических оссобенностей формирования чувства юмора. Шпортун О.Н. В статье раскрываются психофизиологические особенности междуполушарной ассиметрии мозга как основы индивидуально-типологических особенностей формирования чувства юмора. Проводится анализ влияния функциональной междуполушарной ассиметрии мозга на эмоциональные, интеллектуальные, а также физиологические

оссобенности развития чувства юмора в онтогенезе. Анализ исследований межполушарной асимметрии мозга дает возможность выяснить влияние функционирования каждого из полушарий на формирование восприятия юмора. Исследования показывают, что в процессе формирования чувства юмора участвуют два функциональных полушария головного мозга. Поскольку эмоция юмора - это интеллектуальная эмоция, а развитию интеллекта способствуют множество психических процессов, в формировании юмора задействованы два полушария головного мозга. Правое отвечает за эмоциональную природу юмора (интонация, звуковысотность языка, скорость реагирования на шутку и т.д.), левое - за обработку словесной информации (содержание шутки, категория, замысел, анализ содержания и т.д.). Проанализировав научные исследования межполу-шарной функциональной асимметрии мозга человека, его психофизиологические и нейрохимические особенности, можно предположить, что люди с более развитым левым полушарием в восприятии юмора будут больше склонны к проявлениям гелотофилии, а «правополушарные» - проявлять признаки гелотофобии и катагеластицизма. Исследовав половые различия межполушарной асимметрии мозга, можно утверждать, что при диагностировании чувства юмора важно учитывать гендерные особенности функционирования полушарий, ведь у мужчин более отчетливо функционирует левое полушарие, а у женщин - правое. Этот факт гендерных особенностей функционирования межполушарной асимметрии мозга дает возможность объективной диагностики чувства юмора, а также различных отклонений психики человека.

Abstract. Hemispheric asymmetry of the brain as a psycho-physiological basis of individual and typological features of the formation of a sense of humour. Shportun O.N. The article describes the psycho-physiological peculiarities of hemispheric asymmetry of the brain as the basis of individual and typological features of the formation of a sense of humour. The analysis of the impact of the functional brain hemispheric asymmetry on emotional, intellectual and physiological features of development of sense of humour in ontogeny is conducted. Analysis of studies of inter-hemispheric asymmetry of the brain makes it possible to ascertain the impact of the functioning of each hemisphere on the formation of the perception of humour. Studies show that in the process of developing of sense of humour, two functional hemispheres of the brain are involved. As the emotion of humour - is an intellectual emotion, and in the development of intelligence a lot of mental processes are involved, in the formation of humour two hemispheres of the brain are functioned. The right hemisphere is responsible for the emotional nature of humour (intonation, sound level of language, speed of response to a joke ...), the left hemisphere - for processing verbal information (content of the joke, category, purpose, content analysis ...). After analysing the research of hemispheric functional asymmetry of the human brain, its psycho-physiological and neurochemical characteristics, it can be assumed that people with more developed left hemisphere in perceiving humour are more prone to displays of gelotophilia and "right hemisphere" people - show signs of gelotophobia and katagelasticism. Examining gender differences of hemisphere asymmetry of the brain, it can be argued that diagnosing sense of humour is important to take into account gender-specific functioning of hemispheres, because men have more clearly functioning the left hemisphere, and women - the right one. This fact of sexual peculiarities offunctioning of inter-hemispheric asymmetry of the brain allows diagnosing objectively sense of humour, as well as different variations of the human psyche.

Тривалий час мозок людини розглядався за аналопею з мозком бшьшосп хребетних з позици анатомiчноl та функщонально! еквшо-тенщальносп право! i лiвоl швкуль. Таке уявлен-ня спростувалося, як тшьки з'явилися спостереження М. Дакса (1836), П. Брока (1861) та К. Вершке (1874), яю свщчили, що в людини пiвкулi головного мозку функщонують аси-метрично. Важливо дослщити, яким чином впливае кожна швкуля головного мозку на будь-яку псж!чну функщю, зокрема на сприйняття гумору. Мiжпiвкульна асиметрiя мозку роз-кривае iндивiдуальнi особливост кожно! людини та ix формування, а також психофiзiологiчнi особливосп розвитку емоцп гумору.

Мiжпiвкульна асиметрiя (грец. А-- «без» i оиццетрш - «домiрнiсть») - одна з фундаменталь-них закономiрностей оргашзаци мозку не тшьки людини, але i тварин. Проявляеться не тшьки в морфологи мозку, але i в мiжпiвкульнiй аси-метри психiчних процешв [6]. Асиметрiя мiжпiв-

кульна - характеристика розподшу психiчних функцш мiж швкулями лiвою i правою: при виконанш одних псж!чних функцш провщною е швкуля лiва, шших - права [29]. Бшьше шж вшова iсторiя анатомiчних, морфофункщо-нальних, бiохiмiчних, нейрофiзiологiчних i пси-хофiзiологiчних дослщжень асиметри великих швкуль головного мозку в людини свщчить про юнування особливого бшатерального принципу побудови та реатзацл таких найважли-вших функцш мозку, як сприйняття, увага, пам'ять, мислення i мова.

У 1868 р. англшський невролог Джон Х'ю-лшгс Джексон висунув щею «провщно! швкулЬ>, яку можна вважати попередницею концепци домшантносп швкуль. Через 10 роюв шсля спостережень Брока концепщя, вщома в нашi дш як концепщя домшантносп швкуль, стала основною точкою зору на мiжпiвкульнi взаемо-пливи. У 1869 рощ Дж. Джексон сформулював щею провщно! швкулк «Для найважливших i

нaйгoлoвнiшиx npo^^ oбoв'язкoвo пoвиннa 6ути oднa пpoвiднa CToporn» [45,48]. У paM^x пpoвeдeниx дoслiджeнь oснoвнa yвaгa np^ дiляeться питaнням зв'язку мiжпiвкyльнoï aсимeтpiï мoзкy з псиxiчними пiзнaвaльними пpoцeсaми i впливу пoшкoджeнь oкpeмиx CTpyrcryp i дiлянoк мoзкy нa œpe6ir циx пpoцeсiв. Отжe, oскiльки ryMop фopмyeться y пpoцeсi сoцiaлiзaцiï людини, oсвoeннi нeю мoви, мoжнa 3po6rn^ пpипyщeння, щo мiжпiвкyльнa a№-мeтpiя мoзкy Mae знaчyщий вплив та фopмyвaння спpийняття ryMopy.

Cyкyпнiсть цж дaниx стaлa oснoвoю уяв-лeння пpo взaeмoдiю пiвкyль, якe oтpимaлo шиpoкe poзпoвсюджeння. Однa пiвкyля (у пpaвшiв - зaзвичaй лiвa) poзглядaлaся як ^o-вiднa для мoви тa iншиx вищиx фyнкцiй, iншa (пpaвa), a6o «дpyropяднa», ввaжaлaсь тaкoю, щo нe Mae oсoбливиx функцш тa знaxoдиться пiд кoнтpoлeм «^Mimm™].'» лiвoï [38]. Xo4a щe в той 4ac caM Х.Джeксoн тa poсiйський нeвpo-пaтoлoг В.М. Бexтepeв пiддaвaли cyмнiвy дpyгo-pяднicть тa пoвнy пiдпopядкoвaнicть пpaвoï пiвкyлi, дyмкa ïx нe бyлa пoчyтa нayкoвим тoвapиcтвoм [37, 38].

Дo 30-x pp. XX ст. нaкoпичилиcя дaнi, якi пiдтвepджyвaли cпeцифiкy пpaвoï пiвкyлi в здiйcнeннi вищиx пcиxiчниx функцш, щo oto-нyкaлo вчeниx пepeглянyти cвoю дyмкy щoдo фyнкцiï «дpyropяднoï» пoлoвини мoзкy. Рeзyль-тaти пoдaльшиx дocлiджeнь зacвiдчили, щo пpи ypaжeннi пpaвoï пiвкyлi cпocтepiгaeтьcя дeз-opieнтaцiя в пpocтopi (пopyшeнo cпpийняття пpocтopoвиx cпiввiднoшeнь, мicцeзнaxoджeння), aгнoзiя нa oбличчя, aмyзiя (втpaтa мyзичниx здiбнocтeй) [27].Отжe, з цьoгo 4acy нacтae дpy-гий eтaп у poзвиткy вчeння пpo ФМА: визнaння вaжливocтi o6ox пiвкyль у зaбeзпeчeннi пeвниx пcиxiчниx пpoцeciв. Тoбтo ввaжaeтьcя, щo тожш з пiвкyль e пpoвiднoю (дoмiнaнтнoю) пpи викoнaннi cпeцифiчниx пcиxiчниx функцш [8].

Cepeд вiтчизняниx вчeниx ФМА cтaлa oб'eктoм вивчeння 6araraox нeйpoфiзioлoгiв, пcиxoлoгiв, пcиxiaтpiв тa нeвpoпaтoлoгiв. У cepeдинi XX ст. у шкoлi нeйpoпcиxoлoгiï, cтвo-peнiй А.Р. Лypiя тa йoгo yчнями, пaнyвaлo пoлoжeння: мoзoк, peaлiзyючи будь-яку пcиxiчнy фyнкцiю, пpaцюe як пapний opra^ Мoзoк функ-цioнye як eдинa iнтeгpaтивнa cиcтeмa, a мiжпiв-культа acимeтpiя зyмoвлюe ocoбливocтi пepeбiгy piзнoмaнiтниx пcиxiчниx пpoцeciв [21]. У ^o-цeci взaeмoдiï пiвкyлям пpитaмaнний швний фyнкцioнaльний aнтaгoнiзм: aктивaцiя oднieï з нж cyпpoвoджyeтьcя дeяким фyнкцioнaльним пpигнiчeнням iншoï i, нaвпaки, пpигнiчeння

oднieï aктивiзye iншy - кoнтpлaтepaльнy [2, 31, 32]. У той жe чac фyнкцiï пiвкyль дoпoвнюють oднa oднy. Зaвдяки цьoмy пpи ypaжeннi oднieï з пiвкyль, нaпpиклaд ^и iнcyльтax, функцю-нгльний дeфiцит кoмпeнcyeтьcя зa дoпoмoгoю cимeтpичниx cтpyктyp iншoï пiвкyлi [16].

Ha дyмкy Б.1. Бeлoгo, мoжнa гoвopити пpo нaявнicть двox piзниx пpинципiв фyнкцioнyвaння пpaвoï тa лiвoï пiвкyль. Тaк, лiвa пiвкyля дie зa диcкpeтним пpинципoм, здiйcнюючи дpoблeння, aнaлiз iнфopмaцiï, щo нaдxoдить. Cтpyктypи пpaвoï пiвкyлi фyнкцioнaльнo opгaнiзoвaнi зa гoлoгpaфiчним пpинципoм, витонуючи гoлoвним чинoм cyмaцiю, зicтaвлeння, сиш^з iнфopмaцiï, щo нaдxoдить. Вiдпoвiднo лiвa пiвкyля e npo-вiднoю в здшсжнш пpoцeciв aбcтpaктнoï, cимвoлiчнoï iнтeлeктyaльнoï дiяльнocтi. Пpaвa пiвкyля дoмiнye в peaлiзaцiï eмoцiйнoï дiяльнocтi тa кoнкpeтнo-oбpaзнoмy миcлeннi [4, 23]. Взaeмoдiють пiвкyлi зa тpьoмa типaми: peци-пpoкнoï взaeмoдiï (кoнкypeнтнa взaeмoдiя, пpи якш кoжнa з пiвкyль вiдчyвae гaльмiвний вплив з бoкy iншoï), взaeмoдiï зa типoм TOM^eMe^ тapнocтi (^жга пiвкyля poбить cвiй взaeмo-дoпoвнюючий внecoк у здiйcнeння тieï чи iншoï фyнкцiï) тa нaйбiльш cклaднoмy типу взaeмoдiï — зa raroM cyпepпoзицiï (дeмпфyвaння), a6o випpaвлeння cпoтвopeнь [16, 30].

Cyчacнi yявлeння ^o мiжпiвкyльнy взaeмo-дiю знaйшли cвoe вiдoбpaжeння в кoнцeпцiï iндивiдyaльнoгo пpoфiлю фyнкцioнaльнoï aœ-мeтpiï (a6o лaтepaльнoï aнтpoпoфiзioлoгiчнoï кoнcтитyцiï), тoбтo cyкyпнocтi мoтopниx (pyки, нoги) тa ceнcopниx ^ip, cлyx i т.п.) acимeтpiй, щo пpитaмaннi пeвнoмy cyб'eктy [36]. Дaнi, oтpи-мaнi в peзyльтaтi дocлiджeнь piзниx нayкoвиx кoлeктивiв iз piзними мeтoдoлoгiчними шд-xoдaми, cвiдчaть ^o нeoднoзнaчний внecoк cтpyктyp пpaвoï тa лiвoï пiвкyль у фopмyвaння cклaднoï гaми eмoцiйниx пepeживaнь людини.

H.H. Бpaгiнa тa Т.А. Дoбpoxoтoвa вiдзнaчaють нaявнicть зaкoнoмipнocтeй кopeляцiï ocoбли-вocтeй cпpийняття iндивiдyaльнoгo пpocтopy й чacy з мiжпiвкyльнoю фyнкцioнaльнoю aœ-мeтpieю [14, 15]. Тaк, cтpyктypи лiвoï пiвкyлi пpoгнoзyють пoвeдiнкy opгaнiзмy в Ma^ бyтньoмy. Пpaвa пiвкyля вiдoбpaжae пoдiï тeпepiшньoгo, минyлoгo i пpaцюe в peжимi pe-aльнoгo чacy. Icнye вивaжeнa дyмкa, щo poзвитoк вчeнь пpo ФМА пepexoдить дo тpeтьoгo eтaпy cвoгo poзвиткy — ^eï пpo гoлoвyвaння пpaвoï пiвкyлi в пapнiй poбoтi гeмicфep [14, 15].

TamM чинoм, мiжпiвкyльнa acимeтpiя Mae нe глoбaльний, a пapцiaльний xapaктep: пpaвa й лiвa твкуля бepyть piзнy зa xapaктepoм i нepiвнy зa

значущютю участь у здшсненш психiчних функцiй. Також важливо вщзначити, що в рiзних системах характер функщонально! асиметри може бути неоднаковий.

Результати дослщжень рiзних авторiв вказують на те, що м1ж правою i лiвою твкулею головного мозку iснують анатомiчнi вщмшносп [36, 55].

Довгий час екывалентшсть право! i лiво! пiвкулi не ставилася шд сумшв. Вважалося, що права й лiва пiвкуля е просто проблемою вибору [36].

Однак, починаючи з 50-х рр. ХХ столггтя, стали з'являтися роботи, яю показали, що в мшросвт принаймш, для одного виду взаемодi! - слабкого, юнуе нерiвноправнiсть право! i лiво! [33, 41].

На рiвнi молекул ще з часiв Л. Пастера вiдомi так званi лiво- i правообертальнi форми бiлкiв та амшокислот. Цi форми рiзняться за сво!ми фiзико-хiмiчними характеристиками. Причому вс бiлки тварин i людини побудоваш тiльки з лiвообертальних форм амшокислот [34, 40].

Розглядаючи з еволюцшних позицш си-метричну органiзацiю живо! природи, слiд пiдкреслити наявнiсть прогресивно зменшу-ваного розма!ття форм симетрп. Вже в деяких безхребетних i практично у всiх хребетних збершаеться тiльки одна форма симетрi! -бшатеральна, або дзеркальна, при якш спосте-рiгаеться значна подiбнiсть мiж правими i лiвими половинами тша й деякими парними органами, зокрема, правою i лiвою пiвкулями головного мозку. Однак функци парних оргашв не завжди iдентичнi за своею структурно-функщональною органiзацiею, i це яскраво проявилося у вщ-мiнностях функцш право! i лiво! пiвкулi головного мозку людини [35, 48].

Принцип асиметри мозку рiзнився за типами мислення. Ц типи мислення мають ряд сино-нiмiв. За В. Ротенберг:

- вербальне та невербальне (оскшьки абстрактно-лопчне мислення, на вщмшу вiд образного, базуеться на здатносп до про-дукування мовлення);

- анал^ичне та синтетичне (оскшьки за допомогою лопчного мислення здшснюеться аналiз предметiв i явищ, тодi як образне мислення забезпечуе цшсшсть сприйняття);

- дискретне i симультанне (оскiльки за допомогою лопчного мислення здшснюеться ряд послщовних операцш, тодi як образне мислення мае здатшсть до одномоментного сприйняття й ощнки об'екта). Вищезазначенi типи мислення беруть участь у сприйнятп та обробщ гумо-ристично! iнформацi! [25, 52].

Геодакян порiвнюе емоцi!: негативш-пози-тивнi; розумiння: простору-часу, iменникiв-

дieслiв, простору кольорiв; здатнiсть вислов-лювань: iстинних-помилкових. Як у фiлогенезi, так i в 0HT0reHe3i першi з'являються ранiше за других. У новонароджених дiтей плач передуе посмiшцi, у котенят жалiбний писк випереджае муркотшня, у щенят скавчання починаеться на три мюящ ранiше виляння хвостом [9, 10]. При функщональному пригшченш мозку негативнi емоцiï зникають останшми й вiдновлюються першими, що означае бшьш давнiй вiк [10]. У визначенн профiлю асиметрiï психiчних функцш довгий час переважав пiдхiд, який базувався тшьки на домшантносп рук. Ниш розглядаеться профшь асиметрiï переважання лiвоï чи правоï частин у спшьному функцiонуваннi парних органiв [21].

Останшми роками дослщженню мiжпiв-кульно!' асиметрiï мозку придiляеться чимала увага. Так, автори статт «Асиметрiя мозку i адаптащя людини» дослiджували адаптащю людей з рiзними домiнуючими швкулями до рiзноманiтних умов. Ними були зроблеш висновки, що «соцiальнi стресори краще перено-сять особи, котрi мають праву домiнуючу пiвкулю. А природш стресори краще переносять люди, котрi мають лiву домiнуючу швкулю» [35, 46, 53].

У дослщженш на здорових людях, зi спостережень за пащентами з рiзною локал> зацiею уражень головного мозку, а також на пiдставi фактiв, отриманих у процесi терап^, склались досить суперечливi уявлення про роздiлення позитивних i негативних емоцiй. 1снують суперечливi гiпотези про мiжпiвкульну спецiалiзацiю для емоцш рiзного знаку (Cacioppo et al., 1979; Heller, Levy, 1981; Курницький, 1985; Симонов, 1994; Muller et al., 1999 та ш.); про вщсутшсть емоцiйноï специфiчностi швкуль (Gazzaniga, Le Doux, 1978); про випереджуючу емоцшшсть правоï пiвкулi (Ahern, Swartz, 1979; Reuter-Loren, Davidson, 1981; Жирмунская та ш., 1982; Tucker, Dawson, 1984;Stenberg, 1992); про залучення лiвоï пiвкулi при негативних емощях (Kolb, Milner, 1981), а також про те, що в процесах сприйняття емоцшно значущоï iнфор-маци беруть участь обидвi пiвкулi (Костандов, Ар-Зуманн, 1980; Костандов, 1983; Русалова, 1988) [41,47,50,51].

Однак наявш в лiтературi розбiжностi з пи-тання про локалiзацiю механiзмiв емоцiйних реакцш стосуються не лише лiвоï або правоï пiвкуль мозку як цшсних структурних одиниць, а й окремих зон кожноï з пiвкуль. Ряд дослщниюв акцентують увагу на причетносп переднiх вiддiлiв мозку в генераци емоцiй, при цьому виявляють фронтальш асиметр^ для

емоцш pi3Horo знаку. R.L. Davidson et al. (1999) показали, що при демонстраци фiльмiв при позитивних емощях бiльшою мiрою активуються лiвi, а при негативних - правi лобовi зони кори. A.J. Tomarken, A.D. Keener (1998) вважають, що в генераци позитивних емоцiй бере участь переважно лiва фронтальна зона, а негативних -права. Звщси можна зробити припущення, що симптоми розладiв гумору частiше будуть проявлятися у людей з правотвкульною аси-метрieю, а люди з провiдною лiвою пiвкулею матимуть схильнiсть до афшативного та самопiдтримувального гумору [40, 53].

У дослщженш серед хворих на реактивну депресда виявлений фокус стшко1 бета-ак-тивностi в правiй лобовш зонi, що, на думку авторiв, вказуе на гiперактивацiю зони, що бере участь у регуляци негативних емоцш [7]. Доведено, що в 10-мюячних дтей при сприй-нятп особи з виразом радостi вщзначений фокус активацiï в лiвiй твкуль Смак солодкого сиропу викликав у немовлят вираз задоволення i супроводжувався активацieю ЕЕГ в лiвiй фрон-тальнiй зонi, а розчин лимонноï кислоти - вираз незадоволення й активащю правоï фронтальноï зони (Davidson, Fox,1982). Передбачаеться, що знак емощйшл напруги в дослiджуваних на цей момент визначаеться сшввщношенням актив-ност правоï i лiвоï фронтальноï кори: при переважнш активностi лiвоï фронтально!' кори буде домшувати позитивний емоцшний фон, при переважаннi правоï - негативний [14, 15]. Ряд шших дослщниюв не пiдтверджують зв'язок мiж характером фронтальних асиметрiй i знаком емоцш (Cole, Ray, 1985; Stenberg, 1992). Про-демонстровано збшьшення тета-активносп неза-лежно вiд знака емоцшного збудження в правiй лобовiй зош, а також виявлено збiльшення пра-вопiвкульноï активацiï як при негативних, так i позитивних емощях (Schellberg et al., 1990). У дггей на rai позитивно-забарвленоï дiяльностi тета-актившсть була сильнiше виражена в правш лобовiй зонi [7, 19]. За даними Е.А. Жирмун^^ та сшвавт. (1982), емоцiйно забарвлена дiяль-нють викликае бiльш генералiзоване зрушення ЕЕГ в правш швкул^ нiж у лiвiй.

Доведено, що для позитивних емоцш ха-рактернi активацiйнi зрушення в сторону правоï пiвкулi, а для негативних - у бш скроневих зон лiвоï (Muller et al., 1999) [3, 6, 8]. Поряд з цим робляться спроби створити узагальнюючi концепций в яких видiляються загальнi опосеред-коваш чинники, вiд яких залежить фронтальна емоцшна асиметрiя. Ряд авторiв пов'язують характер фронтальноï емоцiйноï асиметрiï мозку

3 MOTHBa^HHHMH CHCTeMaMH (Gray, 1994). Y

цbому BHnagKy nepeBa^Ha aKTHBa^a CHCTeMH Ha6nH^eHHa npOgyKye nO3HTHBHi eMO^i' (pagicTb, 3agOBOneHHa, ^acTa) i cynpOBOg^yeraca aKTH-Ba^ero niBOi' noöoBoi' 3OHH, y toh nac aK aKTHBa^a CHCTeMH BigcTopoHeHHa Big aBepcuBHoro g^epena cynpoBog^yeTbca HeraTHBHHMH eмоцiaмн (Big-pa3a, CTpax) (Harmonn, Ray, 1977; Gazzaniga, Le Doux, 1978; Hager, Ekman; 1981; Davidson, Fox, 1982; Dawson, 1984; Davidson, Tomasken, 1989; Reeves et al., 1989; Smith et al., 1989; Tucker, Tomaken, Keener, 1998) [41,42,43].

Y poöoTax (Hagerman et al., 1998; Harmon-Jones, Allen, 1998; Wiedemann et al., 1999) TaKO^ HagaeTbca ocoöhhbo BenHKe 3HaneHHa 3B'a3Ky ^poHTanbHHx acHMeTpiH 3 MOTHBa^aMH Ha6nH^eH-Ha h yHHKHeHHa. OgHaK TaKHH nigxig He 3aB^gH 6yBae BHnpaBgaHHM. ^OBegeHO, ^o HeraTHBHa eмоцia rHiBy, ^o Mae MOTHBa^ro Ha6nH^eHHa, cynpoBog^yBanaca nOcHneHHaM aKTHBa^i' niBOi'

no6oBoi 3ohh (Blai et al., 1997; Hamon-Jones, Allen, 1998; PycanoBa, KOCTromHa,1999) [33,39].

Pag gocnigHHKiB po6naTb cnpo6y pO3nneHyBara reHepa^ro eMO^HHOro 36yg^eHHa Ha KinbKa CTagiH, KO^Ha 3 aKHx peani3yeTbca 3a ynacTro pi3HHx ginaHOK KopH. Ha i'xHro gyMKy, b пpоцeci eMO^HHOro pearyBaHHa BHginaeTbca KinbKa eTaniB: cnpHHHaTTa h o^HKa eMO^HHHx nocHnoK peani-3yeTbca b ocHOBHOMy 3agHiMH npaBoniBKynbHHMH BigginaMH KopH (npaBOro CKp0HeB0-TiM'aH0ro 30H0ro), Togi aK caM пpоцec nepe^HBaHHa eMO^H Big6yBaeTbca 3a ynacTro nepegHix BigginiB KopH, npHHOMy ^h пpоцec Bigo6pa^aeTbca b ix acHMeTpHHHiH aKTHBa^i' i 3ane^HTb Big 3HaKy

eMO^i' (Morgan, 1993). € gaHi npo Te, ^o no-mKog^eHHa 3agHix BigginiB npaBoi' niBKyni nepe-Ba^HO nopymye o^HKy 3HaKy eMO^i', a npH naTonorii nepegHix BigginiB niBoi' niBKyni no-ripmyeTbca gнcкpнмiнaцia MoganbHOCTi eMO^i' (OnbmaHCbKHH, 1979; EpariHa, fl06p0X0T0Ba, 1981; Kinsbourne, 1989; rno3MaH 3i cniBaBT., 2000).

^OBegeHO TaKO^, ^o npH ypa^eHm 3agHix BigginiB MO3Ky nopymyeTbca cnpHHHaTTa BaneHTHOCTi eMO-^h npH 3aranbHiH BTpaTi 3gaTHocTi go eMO^HHOro nepe^HBaHHa [14,15]. CnpHHHaTTa h оцiнкa iH-^OpMa^HHHx nocHnoK noB'a3aHa 3 npaBOro TiM'aHO-cKpoHeBoro ginaHKOro, a cy6'eKTHBHHH npo^c nepe^HBaHHa eMO^H acHMeTpHHHO peani-3yeTbca npH nacTui ^poHTanbHHx 3OH KopH

BenHKHx niBKynb (Davidson et al., 1999). 3a gaHHMH HI. A^TaHaca (1998), npaBa 3OHa KopH 6epe ynacTb b igeHTH^iKa^i eMO^HHHx cHraaniB He3ane^HO Big ix BaneHTHocTi. BBa^aeTbca, ^o nonaTKOBe eMO^HHe 36yg^eHHa neBHoi' BaneHT-HocTi MO^e BHHHKaTH b MHrganHHi, aKa Mae

анатомiчнi зв'язки, з одного боку, з гшотала-мусом, а з шшого - з гшокампом i первинними сенсорними вщдшами кори [24, 26, 28]. Вщомо також, що деяю види емоцiй (наприклад, страх) можуть бути вщсутшми в корi великих швкуль. Реакщя страху, органiзована таламусом i миг-далиною, може виникати у щурiв з видаленими зоровими i слуховими вщдшами кори [48]. У той же час щ уявлення суперечать потребi iнформацiйноï теори П.В. Симонова, згiдно з якою шформацшна оцiнка, ймовiрно, продукуе емоцшне збудження, здiйснюеться переднiми вiддiлами кори, при цьому права фронтальна кора переважно пов'язана з прагматичною шформащею, набутою рашше, i зберiгаеться в пам'яп, для задоволення потреби, а лiва - з наявною в цей момент - яка щойно надшшла [13, 23]. У забезпеченш емоцiйноï сфери людини лiва i права пiвкулi головного мозку мають рiзний вплив. Бiльш емоцiйною е права швкуля. Так, у здорових людей виявлена перевага лiвоï по-ловини зорового поля (тобто правоï пiвкулi) при оцiнцi виразу обличчя, а також лiвого вуха (теж правоï пiвкулi) - при оцшщ емоцiйного тону голосу та шших звукових проявiв людських почуттiв (смiху, плачу), при сприйняттi музич-них фрагментiв. Крiм цього, виявлено також бшьш штенсивне вираження емоцiй (мiмiчнi прояви) на лiвiй половинi обличчя. 1снуе також думка, що лiва половина обличчя бiльшою мiрою вщображае негативнi, права - позитивнi емоцп. Цi вiдмiнностi (за деякими даними) прояв-ляються вже у немовлят, зокрема в асиметри мiмiки при смаковому сприйнятт солодкого й пркого [12, 17].

З клiнiчноï практики вщомо, що емоцiйнi порушення при ураженш правоï пiвкулi вираженi сильшше, при цьому наголошуеться вибiркове попршення здатностi оцiнювати та щентиф> кувати емоцшну експресiю в мiмiцi. При лiво-бiчних ураженнях у хворих часто виникають напади тривоги, занепокоення i страху, поси-люеться iнтенсивнiсть негативних емоцшних переживань. Хворим з ураженнями правоï пiвкулi бiльш властивi стани благодушносп, веселостi, а також байдужост до оточуючих. ïм важко оцшити настрiй i виявити емоцiйнi компонента мови шших людей. Ктшчш спосте-реження за хворими з патолопчним нав'язливим смiхом чи плачем демонструють, що пато-логiчний смiх часто пов'язаний з правобiчними пошкодженнями, а патологiчний плач - з лiво-бiчними. Функцiя сприйняття емоцш за виразом обличчя у хворих з пошкодженою правою пiвкулею страждае бшьше, нiж у людей з

пошкодженою лiвою пiвкулею. Право- i лiвобiчнi пошкодження по-рiзному впливають на часовi аспекти емоцiйних явищ: з ураженням правоï пiвкулi частiше пов'язанi раптовi афективнi змiни, а з ураженням лiвоï - довго-тривалi емоцшш переживання. Кожна з пiвкуль мае власш емональнi «бачення» свiту. При цьому права швкуля, яка розглядаеться як джерело несвiдомоï мотивацп, на вiдмiну вiд лiвоï, сприймае навколишнш свiт у неприемному, загрозливому св™^ але саме лiва пiвкуля домшуе в органiзацiï цiлiсного емоцiйного переживання на свщомому рiвнi. Таким чином, коркова регулящя емоцiй здшснюеться в нормi при взаемоди двох швкуль.

На основi клiнiчних даних локальних уражень головного мозку в лiтературi склалося уявлення про те, що пiвкулi мозку специфiчно пов'язаш з регуляцiею емоцiйного стану, причому лiва пiвкуля «вщповщальна» за прояви позитивних, а права - негативних емоцш [14, 15]. Так, при ураженш скроневого вiддiлу правоï пiвкулi у хворих-правшiв поряд з шшими психiчними розладами були описанi:

- ейфорiя,

- анозогнозiя,

- моторне i мовне розгальмування,

- зниження критики [1,11].

Навпаки, при ураженш лiвоï пiвкулi у правшiв спостершалися:

- тривожна депресiя,

- порушення i збщнення мови,

- аспонтаншсть (при ураженнi лобових вщ-дшв),

- тривога i розгубленiсть (при ураженш скроневих зон),

- афект страждання (при ураженш задшх дiлянок).

При цьому вщома невiдповiднiсть ряду опублiкованих даних гшотетичним уявленням про емоцiйну специфiчнiсть пiвкуль (наприклад, випадки розвитку тужливоï депрес^, розладiв сну у виглядi збiльшення частоти i тривалостi сновидшь, перiодичноï змiни гiпоманiакального й депресивного сташв при правопiвкульних ураженнях) можна пояснити тим, що локальне пошкодження нервовоï тканини залежно вiд його обсягу та локалiзацiï може викликати як под-разнення (з бшьш-менш генералiзованою гiпер-активацiею за епшептиформним типом), так i функцiональну шактиващю ураженоï пiвкулi (з розгальмовуванням структур контралатеральноï половини мозку).

В електрофiзiологiчних дослiдженнях було встановлено, що у хворих на депресда за

показниками фоново! ЕЕГ (Бочкарьов В.К., Па-нюшкша С.В.), а також асиметрп реакцiй ЕЕГ i КГР на сенсорш стимули i при виконанш рiзних завдань (Михайлова Е.З.) виявляетъся вiдносно бiльш високий рiвенъ активацп право! пiвкулi. За даними ПЕТ, при депреаях виявляетъся зниження метаболiзму в переднiх вiддiлах лiвоi mвкулi [3, 5].

Функцiоналъна спецiалiзацiя твкуль зна-ходитъ пiдтвердження i в !х нейрохiмiчнiй аси-метрii [Flor-Henry Р., 1983]. Так, у нормi вияв-лено переважання змiсту:

• норадреналшу й серотонiну в корi право! пiвкулi;

• дофамiну, ацетилхолшу i ГАМК - в лiвiй пiвкулi.

У таламусi також виявлена асиметрiя вмiсту норадреналiну:

• у передшх зонах (тiсно пов'язаних з лiм-бiчною системою) його концентращя вище праворуч;

• в iнших дшянках - лiворуч [22, 37].

Очевидно, внаслщок порушення мiжпiв-

кулъного балансу та гшерактивацп право! пiвкулi у хворих на депресiю розвиваютъся змши ряду «правотвкульних» вищих кiркових функцш. Таю хворi виявляютъ достовiрно вщмшну вiд норми реакцiю на емоцюгенш музичнi фрагменти [Михайлова Е.С., 1992], у них утруд-нюетъся зорове сприйняття мiмiчноi експресii, вiдзначаютъся порушення емоцшно! оцiнки запаху й колъору [Михайлова Е.С. та ш, 1994; Chayanov N.V. et al., 1992; Iznak A.F., Monoso-va A.Zh. et al., 1994]. Останнiй феномен знайшов практичне застосування у виглядi дiагностично iнформативного при депресiях психометричного колiрного тесту Люшера [42,44].

Даш про мiжпiвкульну асиметрiю у вщно-шеннi регуляци емоцiй i емоцiйних розладiв лягли в основу ряду способiв нелiкарсъкоi терапн депресш. Зокрема, було виявлено, що правобiчна електросудомна терапiя (ЕСТ) бiлъш ефективна у вщношенш послаблення симптомiв депресп, нiж лiвобiчна або двобiчна ЕСТ [Трауготт Н.Н., 1979]. А.П. Чуприковим зi спiвавт. розроблено широкий спектр латератзованих фiзiотерапев-тичних методiв (масаж, холодовий вплив, латеральна черезшкiрна електростимулящя, аудiостимуляцiя, постiйна i ритмiчна, а також колiрна фотостимуляцп) для кушрування симптомiв ряду психопатологiчних станiв (у тому чи^ афективних розладiв) як при iзолъо-ваному застосуваннi, так i в поеднаннi з пси-хофармакотерапiею [38]. Наведенi факти й гшо-тези вказують на тюний (i, можливо, причинно-наслiдковий) зв'язок депресп:

• з порушеннями обмшу ряду моноамiнiв;

• з дисфункщею галъмiвних систем кори i дiенцефальних вiддiлiв мозку;

• з десинхрошзащею бiологiчних ритмiв, зокрема механiзмiв регуляци циклу сон-неспання;

• з твкульною спещатзащею контролю позитивних i негативних емоцiй.

Вони також вказують на значно бшьшу складнiстъ взаемодп нейрохiмiчних i нейро-фiзiологiчних систем при депресп, шж це випливае iз зазвичай обговорюваних спрощених «бшолярних» моделей:

• серотонiн / норадреналш,

• симпатична / парасимпатична системи,

• права / лiва твкуль

У рядi випадкiв методи, розроблеш на основi цих даних, вже практично використовуються для дiагностики й терапн депресивних станiв.

Асиметрiя мозку тюно пов'язана зi статтю. Серед дтей лiворуких, заiк, косооких, дислек-тиюв, невротикiв, якi страждають нетриманням сечi й калу, на кожну дiвчинку припадае близько п'яти хлопчикiв. Вщомо, що iснуе певна за-лежшсть мiж цими явищами, i вш вони тiсно пов'язанi з асиметрiею мозку.

Наприклад, при насильницькому переучу-ваннi лiворуких дiтей письма правою рукою у них часто з'являються перераховаш аномалii, розумова вщсталють, психози, дефекти мови. Уявлення про статевi вiдмiнностi в роботi мозку засноваш, перш за все, на результатах клшчних i поведiнкових дослщжень. При пошкодженнях лiвоi пiвкулi в результап крововиливу, пухлини або при оперативному видаленш частини скро-нево" частки, з приводу епiлепсii, дефщит вербальних функцiй у чоловiкiв бувае набагато бшылим, шж у жшок. Аналогiчнi пошкодження правоi пiвкулi також призводять до бiлъшого дефiциту функцш невербального характеру в чоловтв порiвняно з жiнками [48]. Наприклад, за вербальними здiбностями: мовлення в цшому, швидкостi i швидкостi мови, правопису, на-вичкам читання, короткочасноi пам'яп, кон-формностi мислення у вшх вiкових групах вище рiвенъ у жшок. У жшок набагато краще роз-винений i з вшом менше атрофуеться нюх. У чоловшв силънiше розвиненi просторово-зоровi здiбностi. Хлопчики в школi значно краще за дiвчаток розумiютъ геометричнi концепцii, щ вiдмiнностi меншi з алгебри, i ще меншi в арифметицi [49]. У техшчних ВНЗ максималънi переваги чоловшв також з нарисноi геометрп. Вони краще орiентуютъся у вiзуальних i так-тильних лабiринтах, краще читають географiчнi

карти, легше визначають лiву, праву сторони. У шахах, у музичнш композици, винахщнищга та iншiй творчiй дiяльностi чоловiки досягають успiху iстотно частше, нiж жiнки. Мала частка жшок серед сатирикiв, гумористiв, карикату-риспв, комiкiв та клоунiв. У чоловшв значно частiше, нiж у жшок, виявляеться також перевага правого вуха при дихотичному про-слуховуваннi i лiвоï руки у праворуких при тактильному розшзнаванш предметiв дигаптич-ним методом. Виявлено статевий диморфiзм за сшввщношенням довжин лiвоï та правоï скроневоï площин [51]. У процесi шдив> дуального розвитку вираженiсть мiжпiвкульноï асиметри змшюеться - вiдбуваеться латералiзацiя функцш головного мозку. Останш дослiдження свщчать про те, що мiжпiвкульна асиметрiя робить iстотний внесок у прояв високого ш-телекту людини. При цьому у вщомих межах юнуе взаемозамiннiсть пiвкуль головного мозку.

Важливо зазначити, що конкретний тип твкульного реагування не формуеться при на-родженнi iндивiда. На раннiх етапах онтогенезу в бшьшост дiтей виявляеться подiбний, право-пiвкульний тип реагування, i тшьки в певному вщ (як правило, вщ 10-ти до 14-ти роюв) закрiплюеться той чи шший фенотип, переважно характерний для певноï популяци (Аршавсь-кий В.) [13]. Це тдтверджуеться i даними про те, що у неграмотних людей функцюнальна аси-метрiя головного мозку менше, шж у пись-менних. У процесi навчання асиметрiя посилю-еться: лiва пiвкуля спецiалiзуеться у знакових операцiях, i права швкуля - в образних. Важливо вiдмiтити, що саме в цей перюд (10-14 рокiв) ди-тина починае диференщювати гумор, розумiти жарти, сарказм та шше.

Проаналiзувавши функцюнальну асиметрiю мозку людини, зробимо узагальнення за типом операцiйностi кожноï з швкуль. Отже, права швкуля здатна сприймати шформащю загалом, працювати вiдразу шсля багатьох каналiв i за умов нестачi iнформацiï, вiдновлювати цiле з його частин. З шшого боку, вона здатна об-робляти багато рiзноманiтноï шформаци та розглядати проблему загалом, не застосовуючи аналiзу. Права швкуля забезпечуе сприйняття реальност в усш своïй багатогранностi i повнот рiзноманiття. Тобто права пiвкуля вщповщае за функци, протилежнi за своïм значенням тим, за якi вщповщае лiва. Однак у розвитку почуття гумору не використовуються здiбностi лише однiеï пiвкулi. Для нормальноï життедiяльностi потрiбна злагоджена роботу обох швкуль мозку. Адже лопка правоï пiвкулi без сприйняття

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

зовнiшнього свiту лiвоï пiвкулi виявиться безпорадною.

Переважна бiльшiсть складних психiчних процесiв контролюеться лiвою швкулею, iнша частина - правою. Тобто залежно вiд локалiзацiï вiдповiдних центрiв у правiй i лiвiй швкуль Наприклад, <шва, домiнантна у правшiв пiвкуля, вiдiграе iстотну роль не лише у мозковш органiзацiï самих мовних процесiв, а й у мозковш оргашзаци всiх вищих форм психiчноï дiяльностi, пов'язаних з мовленням. Такими е категорiальне сприйняття, активна мовна пам'ять i лопчне мислення» [14]. Тобто лiва швкуля бере участь у процес сприйняття, пам'ят i мислення, тодi як права швкуля меншою мiрою бере участь у цих процесах. Права швкуля також менше бере участь у реалiзацiï складних штелектуальних функцш i забезпечення складних форм рухових акпв. Натомють «права пiвкуля мае безпо-середнiй вплив на аналiз iнформацiï, яку суб'ект одержуе як винагороду вщ свого власного тша, i яка пов'язана з вербально-лопчними кодами. До функцiй правоï пiвкулi належить загальне сприйняття своеï особистосп» [20]. Права пiвкуля бере участь у просторовому сприйняттi. «Права швкуля мае ютотне значення у за-безпеченнi найбiльш безпосереднiх форм сприйняття i тих, у яких мовш зв'язки вдаграють мiнiмальну роль» [20]. Примiром, дефекти у функцiонуваннi правоï пiвкулi спричиняють порушення впiзнавання особи.

У формуванш процесу сприйняття гумору велику роль вщграе уява. Уява i е сферою спе-цiалiзацiï правоï пiвкулi. Саме права швкуля дозволяе мрiяти i фантазувати, складати. З цiею функцiею правоï пiвкулi прийнято спiввiдносити творчi можливостi, штуодю, етику, спромож-шсть до адаптаци. Права швкуля вiдповiдальна за сприйняття немовних звуюв. Просторове мислення та здатнють до образотворчого мис-тецтва також шдпорядковаш правiй пiвкулi мозку. Права швкуля пов'язана з конкретним мисленням. На вщмшу вщ лiвоï, сферою спе-цiалiзацiï правоï пiвкулi е обробка невербальноï iнформацiï. Тобто вона спецiалiзуеться на обробцi шформаци, яка виражена не у словах i цифрах, а в символах i образах. Проте права швкуля все ж таки бере участь у процеш вимови. Вона вщповщае за цшюшсть змюту, забезпечуе образне мислення, сприймае емоцшне забарв-лення мовлення. Права швкуля мозку бере участь у формуванш лексичного запасу: слова, образу, яю вщтворюватимуть предметний свгт. Права пiвкуля виконуе мовш функци i формуе вiдповiднi процеси, якi зазвичай протiкають на

чуттевому рiвнi» [10]. Тобто у лiвiй пiвкулi сконцентрованi механiзми абстрактного мислен-ня, а у правiй - конкретного образного мислення. Права твкуля - для просторово-зорових функцiй, штущи, музики, iнтонацiйних особливостей мови, грубих рухiв всiеï руки, емоцшно-цшсного сприйняття, синтетичного, ситуацш-ного мислення, негативних емоцш. Вона обробляе шформащю одномоментно (холютич-но), майже не розумiе дiеслiв, абстрактних термiнiв, не здатна на помилковi висловлювання, а ïï виключення призводить до ейфорп [18, 29]. Тому особи з домшантною правою пiвкулею мозку мають схильностi до спотворення гумо-ристичноï iнформацiï, а звiдси й до розлащв почуття гумору.

Конкретизуемо тепер функцп лiвоï пiвкулi. Лiва твкуля (у нормальних праворуких) служить для смислового сприйняття i вщтворення мови, письма, тонкого рухового контролю пальщв обох рук, самосвщомосп, арифметичного рахунку, лопчного, аналiтичного, абстрактного мислення, музичноï композицiï, простору кольорiв, позитивних емоцш. Вона обробляе шформащю послщовно, добре розумiе час, дiеслова, здатна на помилковi "висловлювання", а ïï виключення призводить до депресп. Таким чином, у контекст нашого дослiдження лiва пiвкуля е домшантною у процес сприйняття гумору. I тому «швошвкульники» гарно розумiють жарти, шарж1, сарказм. Лiва пiвкуля спещатзуеться на мовленнi й абстрактному мисленш. Лiва пiвкуля вiдповiдае за обробку вербальноï iнформацiï, за здатнiсть розум^и й контролювати мову. Вона забезпечуе теоретичне мислення, вiдповiднiсть правилам, структуру промови, граматичне офор-млення висловлювання i характеристику вла-стивостей предмеив. З iншого боку, вона вщ-повiдае за нашу спроможнiсть до читання та письма i формуе ri частини нашого словникового запасу, яю спираються на точш, до^вно надаються до сприймання позначення, «слова-концепти». Також вона запам'ятовуе факти, iмена, дати i ix написання. Основна операцшна функцiя лiвоï пiвкулi - це аналiтичне мислення. Лiва пiвкуля вiдповiдае за логiку й анатз, специфiкацiю, аналiзуе всi факти, виробляе ощнку тимчасових спiввiдношень. Лiва пiвкуля розпiзнае всi цифри, математичш символи й продукуе обчислення. Також вся шформащя, яка потребуе послiдовноï, логiчноï обробки, пере-бувае шд контролем лiвоï пiвкулi. Вона вщ-повiдае за лiнiйне мислення. Завдяки лiвiй пiвкулi ми можемо поетапно обробляти шформащю. Вона працюе послщовно, вибудовуючи

ланцюжки, алгоритми, оперуючи з фактом, деталлю, символом, знаком. Лiвiй пвкулi мозку вiдповiдае абстрактнолопчний компонент у мисленнi.

На сьогодш вважаеться, що лiва пiвкуля у правшiв вiдiграе переважну роль у експресивнш та iмпресивнiй мовi, у читанш, письмi, вер-бальнiй пам'ят i вербальному мисленнi. Права ж твкуля виступае провiдною для немовного, наприклад, музичного слуху, вiзуально-просто-ровоï орiентацiï, невербальноï пам'ятi, критич-ност [27]. Також було доведено, що лiва пiвкуля бiльшою мiрою орiентована на прогнозування майбутнix сташв, а права - на взаемодда з досвiдом i з реально перебтаючими подiями.

Усi перелiченi вище здiбностi знайомi нам з дитинства, у процес дорослiшання ми про-довжуемо ïx розвивати й удосконалювати. Цi елементи псиxiчниx функцiй мають великий вплив на формування почуття гумору в людини. I якщо в людини краще за шших розвинена одна з цих здiбностей, то в œï домiнуе лiва пiвкуля мозку. Уже при народженш iснують передумови до функцiональноï асиметрп мозку.

ВИСНОВКИ

1. Отже, анатз дослiджень мiжпiвкульноï асиметрп мозку дае можливiсть з'ясувати вплив функщонування кожноï з твкуль на формування сприйняття гумору. Дослщження свщчать, що у процесi формування почуття гумору беруть участь двi функщональш пiвкулi головного мозку. Оскшьки емоцiя гумору - це штелек-туальна емоцiя, а розвитку штелекту сприяе безлiч псиxiчниx процесiв, у формуванш гумору задiянi двi пiвкулi головного мозку. Права вiдповiдае за емоцшну природу гумору (iнто-нащя, звуковисотнiсть мови, швидкiсть реагу-вання на жарт), лiва - за обробку словесноï iнформацiï (змiст жарту, категорiя, задум, аналiз змiсту).

2. Проанатзувавши науковi дослiдження мiжпiвкульноï функцiональноï асиметрп мозку людини, ïï псиxофiзiологiчнi та нейроxiмiчнi особливостi, можна зробити припущення, що люди з бшьше розвиненою лiвою пiвкулею у прийнятп гумору будуть бiльше сxильнi до проявiв гелотофiлiï, а «правопiвкульнi» - прояв-лятимуть ознаки гелотофоб^ та катагеласти-цизму.

3. Дослiдивши статевi вiдмiнностi мiжпiв-кульноï асиметрп мозку, можна стверджувати, що при дiагностуваннi почуття гумору важливо враховувати гендерш особливосп функцiо-нування пiвкуль, адже в чоловiкiв бiльш виразно функщонуе лiва пiвкуля, а в жшок - права. Цей

факт статевих особливостей функцюнування об'ективноï дiагностики почуття гумору, а також мiжпiвкульноï асиметри мозку дае можливють рiзних вiдхилень психiки людини.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Амунц В.В. К вопросу об асимметрии структурной организации мозга мужчин и женщин. Функциональная межполушарная асимметрия / В.В. Амунц // Хрестоматия / ред. Н.Н. Боголепов, В.Ф. Фокин. -Москва: Научный мир, 2004. - С. 214-219.

2. Балонов Л.Я. Функциональная асимметрия мозга в организации речевой деятельности. Сенсорные системы. Сенсорные процессы в асимметрии полушарий / Л.Я. Балонов, В.Л. Деглин., Т.В. Черниговская - Ленинград: Наука, 2009. - С. 99-114.

3. Безруких М.М. Психофизиология: Словарь / М.М. Безруких, Д.А. Фарбер. - Москва: ПЕР СЭ, 2006. - 128 с.

4. Белый Б.И. Особенности переработки информации в правом и левом полушарии мозга человека / Б.И. Белый // Журнал невропатологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 1982. - № 7. - С. 131-138.

5. Б1анш В.Л. Асиметр1я мозку тварин / В.Л. Б1а-нш. - Москва: ВЛАДОС, 2001. - 295 с.

6. Блейхер В. М.Словник псих1атричних термшв / В.М. Блейхер, 1.В. Крук. - Москва: Сфера, 1975. -486 с.

7. Вербина Г.Г. Психология эмоций: учеб. пособие / Г.Г. Вербина. -Чебоксары, 2008. - 308 с.

8. Вольф Н.В. Половой диморфизм функциональной организации мозга при обработке речевой информации. Функциональная межполушарная асимметрия / Н.В. Вольф, О.М. Разумникова // Хрестоматия / ред. Н.Н. Боголепов, В.Ф. Фокин. - Москва: Научный мир, 2004. - С. 386-410.

9. Геодакян В.А. Асинхронна асиметр1я / В.А. Геодакян // Журнал вищо! нервово! д1яльносл. -2013. - Т. 43, вип. 3. - С. 543-561.

10. Геодакян В.А. Эволюционные теории асимметрии организмов, мозга и тела / В.А. Геодакян // Успехи физиол. наук. - 2005. - № 36(1). - С. 24-53.

11. Голубев В.Л. Психосоциальные факторы, ген-дер и боль / В.Л. Голубев, А.Б. Данилов, А.М. Вейн // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова.

- 2004. - № 11. - С. 70-73.

12. Горошко Е.И. Функциональная асимметрия мозга, язык, пол: аналитический обзор / Е.И. Горошко

- Москва, Харьков: ИНЖЭК, 2005. - 280 с.

13. Денисова З. В. Мехашзми емоцшно! поведшки дитини / З.В. Денисова. - Л.: Наука, 2007. - 143с.

14. Доброхотова Т.А. О языке описания функциональной асимметрии мозга / Т.А. Доброхотова, Н.Н. Брагина // Сборник докладов I междунар. конф. памяти А.Р. Лурия. - Москва, 2004. - С. 108-114.

15. Доброхотова Т.А. Методологическое значение принципа симметрии в изучении функциональной организации человека. Функциональная межполу-шарная асимметрия / Т.А. Доброхотова, Н.Н. Брагина // Хрестоматия / ред. Н. Н. Боголепов, В. Ф. Фокин. -Москва: Научный мир, 2004. - С. 15-47.

16. Егоров А.Ю. Функциональные асимметрии мозга и важность развития клинического направления в эволюционной физиологии / А.Ю. Егоров // Тенденции развития физиологических наук. - Санкт-Петербург: Наука, 2006. - С. 159-178.

17. Жуков Д.А. Биологические основы поведения. Гуморальные механизмы / Д.А. Жуков. - СПб.: Юридический центр Пресс, 2004. - 455 с.

18. 1ванов В.В. Чгг i непарне число: асиметрiя мозку i знакових систем / В.В. 1ванов. - Киев: ВМУРоЛ, 2004. - 185 с.

19. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины / Е.П. Ильин - СПб.: Питер, 2007. - 544 с.

20. Кюри П. Избранные труды / П. Кюри [пер. с франц. Н. Андреева, И. Русакова, К. Шапошникова, Л. Сазонова; ред. Н. Андреева, Л. Сазонова ]. -Москва, Ленинград: Наука, 1966. - 399 с.

21. Лурiя А.Р. Основи нейропсихологи / А.Р. Лурiя. - Москва: Академия, 2006. - 384с.

22. Ноздрачева А.Д. Начала физиологии: учеб. для вузов / А.Д. Ноздрачева. - СПб.: Лань, 2001. -1088 с.

23. Палieнко 1.А. Латеральна тератя внутршшх захворювань / 1.А. Палieнко // Укр. мед. часопис. -2007. - № 2 (58). - 597 с.

24. Прунч Эрих. Пути развития западного пере-водоведения. От языковой асимметрии к политической / Эрих Прунч. - Москва: Р.Валент, 2015. -512 с.

25. Ротенберг В. Мозг стратегия полушарий / В. Ротенберг // Соционика, психология и межличностные отношения: человек, коллектив, общество. -2007. - № 3. - С.21-26.

26. Реброва Н.П. Функциональная асимметрия мозга человека и психические процессы / Н.П. Реб-рова, М.П. Чернышева - СПб.: Речь, 2004. - 80 с.

27. Симерницкая Э.Г. Доминантность полушарий / Э.Г. Симержицкая. - Москва, 1987 - 95 с.

28. Сенсомоторный латеральный профиль: тестирование и интерпретация / Т.В. Черниговская, Т.А. Гаврилова, А.В. Воинов, К.Н. Стрельников // Физиология человека. - 2005. - Т. 31, № 2. - C. 35-44.

29. Спршгер С. Лiвий мозок, правий мозок / С. Спршгер, Г. Дейч. - Москва: Мир, 2003. - 256 с.

30. Тартаковская И. Биологические аспекты и политические интерпретации: разделились беспощадно мы на женщин и мужчин / И. Тартаковская. -Москва: Звенья, 2006. - 260 с.

31. Творогова Н. Д. Клшчна психолопя: словник / Н.Д. Творогова. - Москва: ПЕР СЕ, 2007. - 345с.

32. Физиология высшей нервной деятельности / Т.Г. Анищенко, О.В. Глушковская-Семячкина, Л.Н. Шо-рина, Н.Б. Игошева. - Саратов: УНЦ «Колледж», 2001. - 96с.

33. Фейнман Рiчард. Фiзика суцiльних середовищ. / Фейнман Рiчард, Роберт Лейтон, Сендс Метью. -Москва: Либроком, 2015. - Т. 7. - 288 с.

34. Фолс К. Походження життя. Маленьке тепле во-доймище / К. Фолс.- Москва: Либроком, 1982. - 248 с.

35. Фоюн В.Ф. Еволюцшний аспект центрально-пе-риферично! оргашзацп функционально! межполушарной асиметри / В.Ф. Фоюн. - Москва: Наука, 2004. - 48 с.

36. Хомская Е.Д. Нейропсихология. - 4-е изд. / Е.Д. Хомская. - С.-П., 2010. - 496 с.

37. Чуприков А.П. Мир леворуких / А.П. Чупри-ков, Е.А. Волков. - Киев: Ин-т нейропсихиатрии А. Чуприкова, 2005. - 88 с.

38. Чупршов А.П. Латеральна тера^ / А.П. Чуп-ржов, А.Н. Линьов, 1.А. Марценшвський. - Ки!в: Здоров'я,1996. - 176 с.

39. Annett M. Left, right hand and brain: the right shift theory / M.Annett.- New-Jersey: Erlbaum Press, 1985. - 190 p.

40. Annett M. Handedness and cerebral dominance: the right shift theory / M. Annett // J. Neuropsychiatry Clin. Neurosci. - 1998. - Vol. 10, N 4. - P. 459-469.

41. Annett M. Hand preference observed in large healthy samples: classification, norms and interpretations of increased non-right-handedness by the right shift theory / M. Annett // Brit. J. Clin. Psychol. - 2004. -Vol. 95, Pt. 3. - P. 339-353.

42. Bakan P. Handedness and birth stress / P. Bakan, G. Dibb, P. Reed // Neuropsychologia. - 1973. - Vol. 11, N 3. - P. 363-366.

43. Bakan P., Putman W. Right-left determination and brain lateralisation. Sex differences / P. Bakan, W. Putman // Arch. Neurol. - 1974. - Vol. 30. - P. 334-335.

44. Gazzaniga M.S. The bisected brain. - New York: Appleton, 2008. - 172 p.

45. Laland K.N. A gene-culture model of human handedness / K.N. Laland, J. Kumm, J.D. Van horn // Behav. Genet. - 1995. - Vol. 25, N 5. - P. 433-445.

46. Levy J. Interhemispheric collaboration: single-mindedness in asymmetric brain / J. Levy // C. Best. Hemispheric function and collaboration in the child. -CTNY Acad. Press, 1985. - P. 11-32.

47. Levy J. Model for the genetics of handedness / J. Levy, T.A. Nagylaki // Genetics. - 2008. - Vol. 72, N 1. - P. 117-128.

48. McGlone J. Sex Difference in the Human Brain Asymmetry: a Critical Survey / J. McGlone // Behav. Brain Sci. - 1980. - Vol. 3, N 2. - P. 215-263.

49. Narris L.J. Sex Differences in Spatial Ability. Asymmetry of the Function of the Brain / Kempbel. - L.: Cambridge, 1978.

50. Swaab D. Sexual differentiation of the brain and behavior / D. Swaab // Best Practice & Res. Clin. Endocrinol. & Metabolism. - 2007. - Vol. 21, Issue 3. -P. 431-444.

51. Wada J.A. Cerebral hemisphere asymmetry in humans / J.A. Wada, R. Clark, A. Hamm // Arch. Neurol. - 2007. - Vol. 32. - P. 239-246.

52. Wanger T. D., Luan Phan K., Liberson I., Taylor S. F. Valence, gender, and lateralization on functional brain anatomy in emotion: a mete-anaysis of findings.

53. Witelson S.F. Sylvian fissure morphology and asymmetry in man and women: bilateral differences in relation to handedness in men / S.F. Witelson, D.L. Kigar // Comp. Neurol. - 2003. - Vol. 323. - P. 326-340.

REFERENCES

1. Amunts VV. [To question about asymmetry of structural organization of the brain of men and women. Functional inter-hemispheric asymmetry. Reader]. / Ed. N.N. Bogolepov, V.F. Fokin. M.: Nauchnyi mir. 2004;214-9. Russian.

2. Balonov LYa. [Functional asymmetry of brain in the organization of speech activity. Sensor system. Sensor processes in the asymmetry of hemispheres]. Leningrad: Nauka. 2009;99-114. Russian.

3. Bezrukih MM. [Psychophysiology: Dictionary]. M.: «PER SE». 2006;128. Russian.

4. Belyj BI. [Features of information processing in the right and left hemisphere of the brain of man]. Zhurnal of nevropatologii i psihiatrii. 1982;7:131-8. Russian.

5. Bianki VL. [Asymmetry of animal's brain]. L.M.:VLADOS, 2001 ;295. Russian.

6. Blejher VM. [Dictionary of psichoterminology]. M.: Sfera. 1975;486. Russian.

7. Verbina GG. [Psychology of emotions]: Stud. Manual. Chuvash. University. Cheboksary. 2008;308. Russian.

8. Volf NV. [Sexual dimorphism of the functional organization of the brain in the processing of speech information. Functional interhemispheric asymmetry:

Reader.] Ed. NN Bogolepov, VS Fokin. M.: Nauchnyi mir. 2004;386-410. Russian.

9. Geodokyan VA. [Asynchronous asymmetry]. Zhurnal vyshhoi nervnoi dejatelnosti. 2013;43(3):543-61. Russian.

10. Geodokian VA. [Evolutionary theory of asymmetry in organisms, the brain and the body]. Uspehi fiziol. Nauki. 2005;36(1);24-53. Russian.

11. Golubev VL. [Psychosocial factors, gender and pain]. Zhurnal Nevrologii i Psihiatrii. 2004;11:70-73. Russian.

12. Goroshko EI. [Functional asymmetry of brain, language, gender: an analytical review]. M.-Kh.: «INZHEK». 2005;280. Russian.

13. Denisova ZV. [Mechanisms of child emotional behavior]. L.: Nauka, 2007;143. Russian.

14. Dobrohotova TA. [About the language of describing the functional asymmetry of brain]. M.: Collection reports of the 1st international Conference in memory of A.R. Luriia. 2004;108-14. Russian.

15. Dobrohotova TA. [The methodological value of the principle of symmetry in the studying of the functional organization of the person. Functional interhemi-spheric asymmetry: Reader]. Ed. NN Bogolepov, VF Fokin. M.: Nauchnyi mir. 2004;15-47. Russian.

16. Yegorov AYu. [Functional asymmetry of the brain and the importance of the development of the clinical direction in evolutionary Physiology. Trends of development of physiological Sciences]. S-P. Nauka. 2006;159-78. Russian.

17. Zhukov DA. [Biological basis of behavior. Humoral mechanisms].SPb.: Yuridicheskiy tsentr Press. 2004;455. Russian.

18. Ivanov VV. [Even and noneven number: asymmetry of brain and sign systems] K.: VMYRoL, 2004;185. Russian.

19. Ilin YeP. [Differential psychophysiology of men and women]. SPb.: Piter. 2007;544. Russian.

20. Kjuri P. [Selected works]. Per.s fr. N Andreeva, I Rusakova, K Shaposhnikova, L Sazonova, Ed. N Andreeva, L Sazonova. M, L.: Nauka. 1966;399. Russian.

21. Lurija AR. [Basics of Neuropsychology]. M.: Akademija. 2006;384. Russian.

22. Nozdracheva AD. [The basics of the Physiology: a textbook for universities]. SPb.: Lan. 2001;1088. Russian.

23. Paliienko IA. [Lateral ttherapy of inner illnesses]. Ukr. Med. Chasopys. 2007;2(58):597. Ukrainian.

24. Prunch Erich. [The path of development of western translation studies. From language asymmetries to political]. M.: 2015;512. Russian.

25. Rotenberg V. [Brain strategy of hemispheres]. Sotsionika, psikhologija i mezhlichnostnyje otnoshenija: a person, team, society. 2007;3:21-26. Russian.

26. Rebrova NP. [Functional asymmetry of the man brain and mental processes]. SPb.: Rech. 2004;80. Russian.

27. Simernitskaya EG. [Dominance of hemispheres]. M.: Mosk. Un-ta. 1987;95. Russian.

28. [Sensomotored lateral profile: testing and interpretation. Physiology of person]. Chernihovskaya TV, Gavrilova TA, Voinov AB, Strelnikov KN. 2005;35-44. Russian.

29. Springer S. [Left brain, right brain]. M.: Mir. 2003;256. Russian.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

30. Tartakovskaja I. [Biological aspects and policy interpretation: we fell mercilessly into women and men]. M.: Zvenia. 2006;260. Russian.

31. Tvorogova ND. [Clinical Psychology]. M.: PER SE. 2007;345. Russian.

32. Anishhenko TG, Glushkovskaja- Semjachkina OB, Shorina LN, Igosheva NB. [Physiology of higher nervous activity]. Saratov: UNTs «Kolledzh». 2001;96. Russian.

33. Feynman Richard. [Physics of social environments. M.: Librokom. 2015;7:288. Russian.

34. Fols K. [The origin of life. Small warm pond]. M.: Librokom. 1982;248. Russian.

; 35. Fokin VF. [Evolutional aspect of central and peripheral organization of functional hemispheric asym-f metry]. M.: Nauka. 2004;48. Russian. . 36. KhomskayaYeD. [Neuropsychology]. S-P.: 4ed. 2010;496. Russian.

37. Chuprikov AP. [The world of lefthanded]. K.: . Institute of neuropsychiatry, 2005;88. Ukrainian.

38. Chuprikov AP. [Lateral therapy]. K.: Zdorovia, ■ 1996;176. Ukrainian.

, 39. Annett M. (1985) Left, right hand and brain: the right shift theory. Erlbaum Press, New-Jersey, 190.

40. Annett M. Handedness and cerebral dominance: the right shift theory. J. Neuropsychiatry Clin. Neurosci.,

I 1998;10(4):459-69.

41. Annett M. Hand preference observed in large healthy samples: classification, norms and interpretations

: of increased non-right-handedness by the right shift

theory. Brit. J. Clin. Psychol., 2004;95(3): 339-53. : 42. 42. Bakan, Dibb G, Reed P. Handedness and birth . stress. Neuropsychologia, 1973;11(3):363-6.

43. Bakan P, Putman W. Right-left determination and . brain lateralisation. Sex differences. Arch. Neurol.

(Chic.), 1974;30:334-5. f 44. Gazzaniga MS. The bisected brain. Appleton, 5 New York, 2008;172.

45. Laland KN, Kumm, Van horn JD, Feldman MW. . A gene-culture model of human handedness. Behav. i Genet., 1995;25(5):433-45.

46. Levy J. Interhemispheric collaboration: singlei mindedness in asymmetric brain. In: C. Best (Ed.) He. mispheric function and collaboration in the child. CTNY

Acad. Press, 1985;11-32. . 47. Levy J, Nagylaki TA. Model for the genetics of handedness. Genetics, 2008;72(1):117-28.

48. McGlone J. Sex Difference in the Human Brain , Asymmetry: a Critical Survey. Behav. and Brain Sci. . 1980;3(2)215-63.

49. Harris LJ. Sex Differences in Spatial Ability. . Asymmetry of the Function of the Brain. (Ed. Kempbel).

L.: Cambridge; 1978.

50. Swaab D. Sexual differentiation of the brain and . behavior // Best Practice & Research Clinical Endocrinology & Metabolism. 2007;21(3):431-44.

L 51. Wada JA, Clark R, Hamm A. Cerebral hemisphere asymmetry in humans. Arch. Neurol. 2007;32:239-46. i 52. Wanger TD, Luan Phan K, Liberson I, Taylor SF.

Valence, gender, and lateralization on functional brain . anatomy in emotion: a mete-anaysis of findings from neuroimaging. NeuroImage. 2003;P.1-19.

53. Witelson SF, Kigar DL. Sylvian fissure morphology and asymmetry in man and women: bilateral dif-. ferences in relation to handedness in men. Comp. Neurol. 2003;323:326-40.

CraTra Haginmga go pega^ii' 21.01.2016

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.