CC BY
29
АНТРОПОЛОГ1ЧН1 ШУКАННЯ
УДК 17.026
В. В. НАДУРАК1*
1*Пpикapпaтcький нaцioнaльний yнiвepcитeт iHem Ваеиля Стeфaникa (Iвaнo-Фpaнкiвcьк), eл. пoштa vnadurak@gmail.com; ORCID 0000-0002-7975-0095
ЕМОЦП ТА М1РКУВАННЯ У ПРИЙНЯТТ1 МОРАЛЬНИХ Р1ШЕНЬ
Метою crani е дocлiджeння cпiввiднoшeння eмoцiйниx та paцioнaльниx чинникiв y пpoцeci ^ийм^я людинoю мopaльниx piшeнь. Методолопя Poбoтa, в пepшy чepгy, гpyнтyeтьcя на aнaлiзi та yзaгaльнeннi ocнoвниx eмпipичниx дocлiджeнь пocтaвлeнoï пpoблeми, кoжнe з якт, y cвoю чepгy, викopиcтoвye мeтoди тиx нayк, в мeжax якиx вoнo пpoвoдилocь (нeйpoнayки). Наукова новизна. Загадам, пpoцec пpийняття мo-paльниx piшeнь нe мoжe 6yra oпиcaний з дoпoмoгoю eдинoï opocroi мoдeлi, яка б пoклaдaлa тшьки eмoцiй-ний чи paцioнaльний чинник в шго ocнoвy. Пpийняття мopaльниx piшeнь xapaктepизyerьcя piзними типами взaeмoдiï мiж eмoцiями та paцioнaльними мipкyвaннями. Вплив eмoцiйниx та paцioнaльниx чинникш на мo-paльнe piшeння мае ^лишний xapaктep: тaкe piшeння ж е пpoпopцiйним тим eмoцiям чи мipкyвaннями, якi йoмy пepeдyють чи oднoзнaчнo ними дeтepмiнoвaним. Висновки. ^o^c пpийняття мopaльниx piшeнь включае в ce6e взaeмoдieю eмoцiйнoгo та paцioнaльнoгo чинникiв, яка мае cклaдний piзнoтипний xapaктep. Пo-пepшe, мipкyвaння мoжyть 6ути paцioнaлiзaцieю пepвиннoï eмoцiйнoï pea^u; ro-^yre, icнyють випад-ки, кoли мipкyвaння пepeдyють eмoцiйнiй peaкцiï та визначають ïï; пo -тpeтe, y взaeмoдiï мiж даними чинни-ками мoжливa циклiчнa пpичиннicть. Вплив eмoцiй чи paцioнaльниx мipкyвaнь на мopaльнe piшeння мае нeлiнiйний xapaктep.
Ключовi слова: мopaльнe piшeння; eмoцiï; мipкyвaння; нeйpoнayки; нeлiнiйнicть
Aктyaльнicть теми дocлiджeння
Питання ^o тe, як пpиймaти мopaльнi piшeння, з дaвнix чaciв тypбyвaлo мжли-тeлiв. Toмy на cьoгoднiшнiй дeнь мoжнa знайти чимaлy кшькють нaпpaцювaнь, ^и-cвячeниx дaнiй пpoблeмi («зoлoтe пpaвилo мopaлi», кaтeгopичний iмпepaтив Канта, yтилiтapизм тoщo). Одним з найважлившж завдань пpи тeopeтичнoмy aнaлiзi питання пpийняття мopaльниx piшeнь е з'яcyвaння poлi eмoцiй та paцioнaльниx мipкyвaнь y цьoмy пpoцeci.
^чаттом пoвнoцiннoï тeopeтичнoï po6o-ти над пpoблeмoю cпiввiднoшeння eмoцiйниx та paцioнaльниx чинникiв в мopaлi мoжнa вважати ди^у^ю нaвкoлo iдeй пpeдcтaв-ниюв eтичнoгo ceнтимeнтaлiзмy, щo гоча-ла№ в пepioд Hoвoгo чacy. Стeнфopдcькa e^ циклoпeдiя фiлocoфiï, даючи пoяcнeння мo-paльнoмy ceнтимeнтaлiзмy (в шиpoкoмy ceнci cлoвa, який oxoплюe в^ тpaдицiю, а нe тшь-ки rap^ Hoвoгo чacy), зayвaжye, щo для то-гo пpeдcтaвникiв eмoцiй та бажання вщ^а-ють пpoвiднy poль в aнaтoмiï мopaлi [18]. Отожнти тaкoгo пiдxoдy в piзнiй мipi нe го-гoджyвaлиcь з пoдiбним бaчeнням i o6-cтoювaлa виpiшaльнy poль poзyмy. У
нoвiтнiй фiлocoфiï дана тeмa пpoдoвжyвaлa збepiгaти aктyaльнicть, xoчa й iнтeнcивнicть диcкyciï змeншилacь. З гочаттом XXI cт. вiдбyлacь значна aктивiзaцiя фiлocoфcькиx poзвiдoк y цiй гaлyзi. Пpичинoю цьoмy cтaли нeйpoнayкoвi дocлiджeння, якi зaпpoпoнyвa-ли вeликy кшькють нoвoгo eмпipичнoгo ма-тepiaлy з даш1' пpoблeми. Зaгaлoм, викopи-стання eмпipичнoгo мaтepiaлy oтpимaнoгo в мeжax iншиx нayк, е oдним з пpoвiдниx тpeндiв в eтицi нoвoгo тиcячoлiття. Для йoгo пoзнaчeння rapara вживaютьcя тepмiни на зpaзoк «eмпipичнa erara» [7], «eкcпepимeн-тальна мopaльнa фiлocoфiя» [2], а йoгo пpeд-cтaвникiв називають «eмпipичнo-opieнтoвaнi фiлocoфи» [23; 8].
В данш cтarтi ми пpaгнyтимeмo на ocнoвi eмпipичнoгo мaтepiaлy, який пpoпoнyють cyчacнi нeйpoнayки, poзглянyти oдин з клю-чoвиx acпeктiв зayвaжeнoï вищe пpoблeми, а caмe, poль eмoцiйниx та paцioнaльниx чин-никiв y пpoцeci пpийняrтя мopaльниx piшeнь.
Слiд зayвaжити, щo дана мeтa вжe cтoялa пepeд дocлiдникaми. В цiй цapинi вapтo вщ-значити пpaцi Д. Кeллi ^o мopaльний змicт oгиди [16], Ш. Hiкoлca пpo зв'язoк нopм, яю зaбopoняють нaнocити шкoдy iншoмy, з нaшoю eмoцiйнoю peaкцieю на та^ шкoдy
[21]. Критичний пщхщ до сучасного емшричного сентимешатзму присутнш в роботах Дж. Дармса та Д. Якобсона [8]. Роль емоцш та рацюнальних м1ркувань в процес прийняття моральних ршень дослщжують Д. Изарро та Ч. Гелюн [15], Дж. Хайдт та С. Кесб1р [13], Дж. Грш [12] та ш. Проте, з огляду на новизну матер1алу та його постшне оновлення, досягнення сформульовано! мети не може вважатись завершеним. 1снуе потреба в постшнш штерпретаци нового емтрич-ного матер1алу, появ1 нових теоретичних моделей, як б його пояснювали, та штеграци нових знань у фшософський дискурс, що тривае навколо ще! проблеми вже кшька столггь.
Мета дослщження
Метою роботи е дослщження сшввщно-шення емоцшних та рацюнальних чинниюв у процес прийняття людиною моральних ршень.
Виклад основного матерiалу
Численш сучасш дослщження засвщчують значну, якщо не виршальну, роль емоцш у процес прийняття людиною багатьох моральних ршень. Наприклад, дослщження ¡з ви-користанням нейров1зуал1зацИ продемонст-рували, що завдання, в яких пщдослщш роз-м1рковують над деякими моральними проблемами, активують у !х мозку д1лянки, як вщповщають за емоци [12; 25; 11]. 1нш1 дослщження довели, що машпуляци з емоцш-ними станами можуть змшювати моральш судження людини [26; 27]. Наприклад, учас-ники експерименту, в яких викликали почут-тя огиди, були бшьш суворими в ощнщ пев-них моральних порушень [27]. Також встано-влено, що пщшмаючи людям настрш, можна стимулювати !х до того, щоб пропонувати бшьше допомоги шшим. Тими чинниками, що шдшмали настрш в дослщженнях, були гарна погода [6], весела музика [22], гарш спогади [24], приемш аромати [4]. Клшчш дослщження виявили зв'язок м1ж пошкодженнями мозкових дшянок, що вщповщають за емоцп, та розладами в мораль-нш поведшщ [17; 9; 19]. В одному з них встановлено, що люди з пошкодженням вен-тромед1ально! д1лянки префронтально! кори головного мозку (ventro-medial prefrontal
cortex), на вщмшу вщ здорових людей, у за-вданнях, в яких перед ними сто!ть виб1р по-жертвувати життям одше! людини (особисто штовхнувши И на кол1ю) заради того, щоб врятувати життя шютьох людей, йдуть на цей крок (тобто ддать як крайш утил1таристи). Тому автори даного дослщження зауважу-ють, що ця дшянка головного мозку е критично важливою для нормальних суджень про те, що е добрим, а що поганим, принаймш для певно! категорп моральних дилем [9, с.908]. Дж. Хайдт та С. Кесб1р вщзначають, що люди, в яких пошкоджено вентромед1а-льну дшянку префронтально! кори головного мозку, втрачають здатшсть штегрувати емоцп в процес розм1рковування та прийняття ршень. Вони добре знають, яю норми морал1 юнують у суспшьсга, проте не можуть роби-ти правильного морального вибору, оскшьки позбавлеш шту!тивного вщчуття правильности Часто в них вщбуваеться занепад морально! особистост1. Якщо ж пошкодження вщ-булись ще в дитинсга, то в них може розви-нутись поведшка, яка властива психопатам [13, с.802-803]. Дослщники зазначають, що близько 1% чоловшв та значно менше жшок е психопатами i вони здшснюють 50% вс1х важких злочинiв. Дослщження виявили в таких людей брак моральних емоцш. Вони ма-ють достатнш набiр знань про сощальш норми, але !м бракуе емоцiйно!' реакцi!' на них. Вигляд страждаючо! дитини чи спотвореного тша не змушуе !х шчого вiдчувати. Дослiд-ники сходяться на тому, що центральною проблемою психопатiв е !х нездатнiсть вщ-чувати симпатда, сором, провину та iншi емоци, якi примушують нас турбуватись про шших [13, с.804].
Однi з найсильшших емоцiй, якi впливають на прийняття людиною моральних ршень, пов'язаш з емпатiею. За своею природою во-на е емоцiйним резонансом на переживання iншо! людини. Ж. Десеи, розглядаючи юто-рiю !! появи, зазначае: «Довга iсторiя еволю-цi! приматiв сформувала головний мозок ма-терi, який чутливий до сигналiв про страж-дання !! потомства. У багатьох приматiв, як i ссавцiв загалом, ця чутливють перейшла меж стосункiв мапр-дитина i, таким чином, всiм нормально розвинутим iндивiдам не по-добаеться споглядання страждань шшого» [10, с.38]. Ця реакцiя часто веде до дш, якi
cпpямoвaнi на дoпoмoгy iншoмy чи уник^н-ня cитyaцiй, якi завдають шму шкoди. Taк eмпaтiя cтимyлюe пoвeдiнкy, яку пpийнятo називати мopaльнoю.
Як зазначае П. Зак, «наближчим кандидатом на poль мexaнiзмy для eмпaтiï е гopмoн тоцин» [28, c.222]. Ж. Дeceтi тaкoж зауважуе, щo oкcитoцин е важливим фaктopoм peгyля-ц^' eмпaтiйнoï peaкцiï у теавщв i здaтeн гош-лити пoзитивнy coцiaльнy пoвeдiнкy [10, c.37].
П. Зак пpoвiв cepiю eкcпepимeнтiв, яю дoвe-ли вплив oкcитoцинy на шщальш cxвaльнy пoвeдiнкy. В пepшoмy з ниx бyлo вcтaнoвлe-ш, щo oкcитoцин cпpияe пoявi пpиxильнocтi дo блaгoпoлyччя нeзнaйoмця, який дeмoн-cтpye дoвipy, cтимyлюючи таким чишм ба-жання взaeмнocтi. В мoзкy yчacникiв e^œ-pимeнтy, дo якж виявляли дoвipy, вiдбyвaвcя викид oкcитoцинy i вoни дeмoнcтpyвaли ви-щу cтyпiнь нaдiйнocтi i взaeмнocтi у взaeмo-дiï [28, c.222-223]. В нacтyпнoмy eкcпepимe-нтi двoмcтaм учаотикам cпoчaткy бyлo наза-льнo ввeдeнo пeвнy дoзy cинтeтичнoгo тоцину, а пoтiм дaнo завдання взяти участь у rpi на дoвipy. В тaкiй гpi aнoнiмнo бepe yчacть пapa yчacникiв. Один iз ниx oтpимye дeякi кoшти, а готам з дoпoмoгoю кoмп'ютepa шму нaдxoдить пpoпoзицiя го-peвecти iншoмy yчacникy пeвнy cyмy, яка в татому випадку пoтpoюerьcя. Дpyгoмy уча^ нику пpиxoдить пoвiдoмлeння пpo oтpимaнy cyмy пepeкaзy й нaдaeтьcя пpoпoзицiя вщю-лати будь-яку cyмy у вщговщь (aбo ж нe над-cилaти нiчoгo), пicля чoгo Tpa зaкiнчyeтьcя й бiльшe нe пoвтopюeтьcя. У peзyльтaтi, «сти-мyльoвaнi» oкcитoцинoм yчacники № 1 ставали нe тiльки бiльш дoвipливими (якщo го-piвнювaти з гpyпoю людeй, яким ввoдили плaцeбo), aлe, в cepeдньoмy, у два paзи ча^ тiшe нaдcилaли вci cвoï гpoшi yчacникy № 2, якщo, згову ж таки, пopiвнювaти з плaцeбo-гpyпoю (45% i 21% вщговщго) [28, c.223]. Taким чинoм, дocлiджeння П. Зака дoвeли, щo впливаючи на piвeнь oкcитoцинy мoжнa стимулювати в людини вiдпoвiднi eмoцiйнi pea^n, якi cyrтeвим чинoм впливають на ïï мopaльнi piшeння.
Bpaxoвyючи в^ нaвeдeнy iнфopмaцiю, нe дивнo, щo чимaлo дocлiдникiв cxильнi вва-жати нaшi мopaльнi piшeння пpoдyктoм eмo-цiй. Paцioнaльнi ж apгyмeнти е гост-фактум
випpaвдaнням iнcтинктивниx peaкцiй [5]. Ocтaння тeзa дoбpe зoбpaжae oдин з юную-чж видiв взaeмoдiï мiж eмoцiями та pa^ora-льними мipкyвaннями у ^oroci пpийняrтя мopaльниx piшeнь: за eмoцiями i вчинками, якi вoни викликають, мoжe cлiдyвaти ïx pa^-oнaльнe oбгpyнтyвaння.
Boднoчac poль poзyмy в мopaльниx piшeнняx нe звoдитьcя тшьки дo цьoгo. Щoдeнний дoc-вщ та eмпipичнi дocлiджeння дoвoдять, щo poзyм мoжe нe тiльки випpaвдoвyвaти eмo-цiйнi peaкцiï, aлe й змшювати ïx. Д. Пiзappo та Ч. ^люн звepтaють увагу на oдин з вла^ тивиx людиш piзнoвидiв eмoцiйнoï peгyляцiï - тогштивну пepeoцiнкy - кoли ми pa^orn-льним шляxoм змiнюeмo cвoe бaчeння гов-ниx пoдiй i го пoтiм peгyлюe наш eмoцiйний вщгук на ниx. Ti eмoцiï, яю мають мicцe пpи мopaльнiй oцiнцi, тaкoж мoжyть бути pe^-льoвaнi з дoпoмoгoю кoгнiтивнoï пepeoцiнки [15, c. 119], щo зacвiдчye здaтнicть paцioнaль-ниx мipкyвaнь впливати на eмoцiï пpи ^ийн-ятта мopaльниx piшeнь. Ж. Дeceтi нaвoдить пpиклaд дocлiджeнь, якi дeмoнcтpyють, як здoбyтi в paцioнaльний cпociб знання мoжyть peгyлювaти eмпaтiйнy peaкцiю. Одго з ниx виявилo, щo учаетики eкcпepимeнтy були бiльш чутливими дo бoлю тиx iндивiдiв, якi зapaзилиcя СHIДoм у peзyльтaтi пepeливaння кpoвi, aнiж тиx, якi були ^ф^ват внacлiдoк нapкoтичнoï зaлeжнocтi. Taкoж актившсть мoзкoвиx дiлянoк, щo вiдпoвiдaють за бшь, була cильнiшoю, кoли люди бачили бшь бли-зькиx х'м людeй, у пopiвняннi з нeзнaйoмця-ми. Taкa peaкцiя змeншyвaлacя, толи yчacни-ки cпocтepiгaли за людишю, яка пepeд тим пoвoдилa ceбe нeчecнo чи нaлeжaлa дo iншoï eтнiчнoï гpyпи [10, c.39]. Bиxoдячи iз циx та iншиx дocлiджeнь, Ж. Дeceтi, вpeштi, дiйшoв вж^вку, щo iдeoлoгiï, peлiгiйнi iдeï мoжyть вiдфiльтpoвyвaти, пocлaблювaти чи пpигнi-чувати пpoяви eмпaтiï cтocoвнo oтoчyючиx [10, c.43].
Пoдiбнoï ж тoчки зopy дoтpимyeтьcя й П. Зак, який зауважуе, щo aвтoмaтичнa eмпaтiй-на peaкцiя мoжe впливати, а мoжe й нe впливати на piшeння. Biдчyвaючи eмпaтiю дo бeздoмнoгo, ми мoжeмo пpийняти piшeння ж давати йoмy гpoшeй, ocкiльки тoдi вiн дoзвo-лить co6í багато зaйвoгo [29, c.54]. Oтoж, мoжнa cтвepджyвaти, щo xoчa й eмo-цiйнi peaкцiï, на якиx rpyнтyeтьcя мopaль, е
еволюцшно первинними, у порiвняннi з ти-ми, що сформувались iз появою свiдомостi й таких И продукпв, як мова, культура i т.п., проте останш здатнi модифiкувати вплив ще! природно! основи, хоча i е невiддiльними вiд не! та функщонують на И rрунтi. Тому, попри те, що мораль уах людей базуеться на еди-них бiологiчних механiзмах, усе ж !х поведь нка та уявлення про добро i зло володiють значним ступенем варiативностi. Наприклад, Ж. Десет зауважуе, що батькiвська турбота, хоча й закладена на несвiдомому, глибинно-му рiвнi людсько! природи, проте взаемодiя з вищими рiвнями (тими, що зумовлеш дiею кори головного мозку, завдяки якш з'являються свщомють, мислення, мова) веде до появи велико! мшливосп у формах вихов-но! дiяльностi, що може бути виявлена серед людей [10, с.43]. Еволюцiйний розвиток нових нейронних систем породжуе бiльшу гну-чюсть та варiантивнiсть у поведiнцi, але не замщуе старшi механiзми. Бшьше того обро-бiток iнформацi!' та реагування здiйснюються на багатьох рiвнях: вiд нижчих рiвнiв систе-ми, яю е швидкими i досить ефективними, але не дуже гнучкими, до вищих рiвнiв, що е штегративними i гнучкими [10, с.43]. Отже, процес прийняття моральних ршень включае в себе як емоци, так i рацiональнi мiркування. Тому мораль е комплексним ме-хашзмом i може бути охарактеризована за слушним висловом Ф. Гайека, як феномен «мiж iнстинктом i розумом» [14, с.10]. Дж. Грiн теж констатуе, що моральш судження зазнають впливу як автоматичних емоцiйних реакцш, так i контрольованих свiдомих мiр-кувань [12, с.698]. Останнiм часом все бшьш обгрунтованою постае думка про «гнучюсть» моралi, що означае, зокрема, рiзну вагу на-званих чинникiв у рiзних контекстах, в яких приймаеться моральне рiшення [20]. Сьогодш одна з головних дискусiй точиться щодо висновку про первиншсть емоцiйних реакцiй, який зробили деяю дослiдники. Наприклад, Дж. Хайдт та С. Кесбiр пишуть, що в сучаснiй психологi! моралi дотримуються поглядiв, що розмiрковування та шту!щя ма-ють значення в моральнш поведiнцi, хоча й шту!щя важить бiльше. Моральна iнту!цiя з'являеться швидше, нiж розмiрковування, i визначае в якому напрямку людина по^м буде розмiрковувати. Розмiрковування, на !х
думку, рщко, але все ж може змшити почат-кову штущю. Саме це масться на уваз1 шд принципом «примат штущи, але не диктат» [13, с.807]. 1нш1 дослщники, наприклад Д. Изарро та Ч. Гелюн, не погоджуються з «приматом» штущи, а ïx аргументи створю-ють тдстави для подальших дискусш по цш проблем! [15].
Ша нашу думку, не варто очшувати однозна-4roï вщповщ на питання про те, емоци чи розум знаходяться в основ! процесу прийняття моральних ршень Коли ми анал1зуемо процес прийняття морального ршення конк-ретним ¿ндивщом, так! очшування можуть стимулювати пошук надм1ру спрощених розв'язюв складно].' проблеми. З того, що емоцшна моральна реакщя з'являеться швидше, не можна робити однозначного висновку про те, що вона в основ! конкретного р> шення. Це тшьки один з можливих тишв вза-емоди, в якому м1ркування (якщо вони при-сутш) справд! е тшьки рац1онал1зац1ею емо-ц1йно. реакци. Проте в шших випадках така реакщя вже могла зазнати впливу м1ркувань, яю коректують ïï штенсившсть чи спрямо-вують у визначене русло (доказом може слу-гувати хоча б феномен когнiтивноï переощн-ки). В такому випадку ми матимемо приклад дп зворотного зв'язку, коли емоцшна реакщя стае предметом мiркувань, якi зворотно впливають на не1', коректуючи ïï таким чином, що подальша емоцiйна реакщя змшю-еться. Така взаемодiя нагадуе не лiнiйну, а циклiчну причиншсть. Також можливi випа-дки, коли мiркування виразно передуватиме емоцiйнiй реакци. Це трапляеться, наприклад, тод^ коли iндивiд, осмисливши певну ситуащю, приходить до висновку про ïï мо-ральний статус та встановлюе свое вщно-шення до не!,', пiсля чого «вмикаються» моральш емоцiï, якi пiдтримують прийняте р> шення. Зрештою процес морального навчан-ня дитини виглядае подiбним чином: ш спо-чатку пояснюють неприпустимють певних дiй, наприклад, нанесення фiзичноï шкоди тваринам, пiсля чого дитина може почати вщчувати емпатiю до тварин, що шдтримува-тиме завчену норму. Тут важливо вiдзначити, що роль емоцш у процес прийняття моральних ршень в багатьох випадках зводиться до стимулювання виконання певних норм, як вже вiдомi iндивiду через соцiальне навчан-
ня. В такому випадку вони е катал!заторами, а не конструкторами ршень. Таким чином, м1ж емощями та ращональни-ми м!ркуваннями в процес! прийняття мора-льних ршень юнують р!зш типи взаемоди, тому завданням для подальшо! науково! ро-боти в цш галуз! е !х опис, систематизащя та побудова бшьш широко! теоретично! модел!, яка б пояснювала описан! взаемоди. Еврис-тичним потенц!алом, для пошуку нових тишв взаемод!й волод!ють !де! !нших вид!в при-чинност!, наприклад, реляц!йно! причинносп (relational causality), взаемно! причинност! (mutual causality).
Вплив емоцшних чи ращональних чинниюв на моральне ршення може бути добре описаний з допомогою ¿де! нелшшносп. Як вь домо, лшшний вщгук е прямо пропорцшний впливу, натомють нелшшний передбачае ю-нування р!зних вар!анпв вщгуку, жоден з яких не е ч!тко детермшованим. Моральне ршення, яке приймае людина, не е пропор-цшним тим емощям, яю йому передують, та однозначно детермшованим ними, оскшьки як ращональш м!ркування, так i ситуативн! фактори можуть суттево його зм!нити. Ана-лог!чним чином, м!ркування, як! передують р!шенню, не обов'язково вщобразяться в самому р!шенн!, адже вони можуть бути сутте-во скоректован! тими емоц!ями, як! його су-проводжуватимуть. Все це дае п!дстави стве-рджувати про нел!н!йний характер впливу емоц!й та м!ркувань на прийняття морального ршення.
Наукова новизна
Загалом, процес прийняття моральних р!шень не може бути описаний з допомогою едино! просто! модел!, яка б покладала т!льки емоц!йний чи рац!ональний чинник в його основу. Прийняття моральних ршень харак-теризуеться р!зними типами взаемод!! м!ж емоц!ями та рац!ональними м!ркуваннями. Вплив емоц!йних та рац!ональних чинник!в на моральне р!шення мае нел!н!йний характер: таке ршення не е пропорц!йним тим емоц!ям чи м!ркуваннями, як! йому переду-ють, чи однозначно ним детермшованим.
Висновки
Процес прийняття моральних ршень включае в себе взаемод!ею емоц!йного та
рац!онального чинник!в, яка мае складний р!знотипний характер. По-перше, м!ркування можуть бути рац!онал!зац!ею первинно! емоц!йно! реакц!!; по-друге, юнують випадки, коли м!ркування передують емоц!йн!й реак-ц!! та визначають !!; по-трете, м!ж даними чинниками можлива цикл!чна причинн!сть. Вплив емоц!й чи рац!ональних м!ркувань на моральне р!шення мае нелшшний характер.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Надурак, В. Система сустльно! морал!:
синергетичний п!дх!д / В. Надурак. - 1ва-но-Франк!вськ : Вид-во Прикарпатського нац. ун-ту !м. В. Стефаника, 2014. - 230 с.
2. Alfano, M. Experimental Moral Philosophy
[Електронний ресурс] / M. Alfano, D. Loeb // The Stanford Encyclopedia of Philosophy. - Режим доступу: https://plato.stanford.edu/archives/sum2016/ entries/experimental-moral/. - Назва з екрана. - Перев!рено : 06.12.2016.
3. An fMRI Investigation of Emotional En-
gagement in Moral Judgment / J. D. Greene, B. R. Sommerville, L. E. Nystrom et al. // Science. - 2001. - Vol. 293, Iss. 5537. - P. 2105-2108. doi: 10.1126/science.1062872
4. Baron, R. A. The sweet smell of ... helping:
Effects of pleasant ambient fragrance on prosocial behavior in shopping malls / R. A. Baron // Personality and Social Psychology Bulletin. - 1997. - Vol. 23, Iss. 5 - Р. 498 -503. doi: 10.1177/0146167297235005
5. Bloom, P. How do morals change? / P.
Bloom // Nature. - 2010. - Vol. 464, Iss. 7288. - P. 490. doi: 10.1038/464490a
6. Cunningham, M. R. Weather, mood, and
helping behavior: Quasi experiments with the sunshine samaritan / M. R. Cunningham // Journal of Personality and Social Psychology. - 1979. - Vol. 37, Iss. 11. - Р. 1947-1956. doi: 10.1037/00223514.37.11.1947
7. D'Arms, J. Introduction / J. D'Arms, D. Ja-
cobson // Moral Psychology and Human Agency: Philosophical Essays on the Science of Ethics. - Oxford : Oxford Univer-stiy Press, 2014. - Р. 1-8. doi: 10.1093/acprof:oso/9780198717812.001.00 01
8. D'Arms, J. Sentimentalism and Scientism / J.
D'Arms, D. Jacobson // Moral Psychology and Human Agency: Philosophical Essays on the Science of Ethics. - Oxford : Oxford Universtiy Press, 2014. - Р. 253-278. doi: 10.1093/acprof:oso/9780198717812.001.00 01
9. Damage to the prefrontal cortex increases
utilitarian moral judgements / M. Koenigs, L. Young, R. Adolphs et al. // Nature. -2007. - Vol. 446, Iss. 7138. - P. 908-911. doi: 10.1038/nature05631
10. Decety, J. The neuroevolution of empathy /
J. Decety // Annals of the New York academy of sciences., Body. - 2011. - Vol. 1231, Iss.: Social Neuroscience: Gene, Environment, Brain. - Р. 35-45. doi: 10.1111/j.1749-6632.2011.06027.x
11. Functional networks in emotional moral and
nonmoral social judgments / J. Moll, R. de Oliveira-Souza, I. E. Bramati, J. Grafman // Neuroimage. - 2002. - Volume 16. - P. 696-703. doi: 10.1006/nimg.2002.1118
12. Greene, J. D. Beyond Point-and-Shoot Mo-
rality: Why Cognitive (Neuro) Science Matters for Ethics / J. D. Greene // Ethics. -2014. - Vol. 24, No. 4. - P. 695-726. doi: 10.1086/675875
13. Haidt, J. Morality / J. Haidt, S. Kesebir //
Handbook of Social Psychology. - Hobo-ken, New Jersey : Wiley, 2010. - Vol. 2. -P. 797-832.
14. Hayek, F. A. The Fatal Conceit: The Errors
of Socialism / F. A. Hayek. - New York : Routledge, 2013. - 192 p.
15. Helion, C. Beyond dual-processes: The in-
terplay of reason and emotion in moral judgment / C. Helion, D. A. Pizarro // Handbook for Neuroethics. - Dordrecht : Springer Netherlands, 2015. - Р. 109-125. doi: 10.1007/978-94-007-4707-4_160
16. Kauppinen, A. Moral Sentimentalism
[Електронний ресурс] / A. Kauppinen // The Stanford Encyclopedia of Philosophy . - Режим доступу:
http: //plato. stanford. edu/cgi-bin/encyclopedia/archinfo.cgi?entry=moral-sentimentalism. - Назва з екрана. -Перевiрено : 06.12.2016.
17. Kelly D. Yuck!: the nature and moral signifi-
cance of disgust / D. Kelly. - Cambridge. : MIT Press, 2011. - 194 p.
18. Impairment of social and moral behavior re-
lated to early damage in human prefrontal cortex / S. W. Anderson, A. Bechara, A. Damasio et al. // Nature Neuroscience. -1999. - Vol. 2, №11. - P. 1032-1037.
19. Mendez, M. F. An investigation of moral judgment in frontotemporal dementia / M. F. Mendez, E. Anderson, J. S. Shapira // Cognitive and Behavioral Neurology. -
2005. - Vol. 18, Iss. 4. - P. 193-197.
20. Moral Judgment and Decision Making / D.
M. Bartels, C. W. Bauman, F. A. Cushman, et al. // The Wiley Blackwell Handbook of Judgment and Decision Making. - Chichester, West Sussex : Wiley-Blackwell, 2015. -P. 479-516. doi: 10.1002/9781118468333
21. Nichols, S. Sentimental Rules: On the Natu-
ral Foundations of Moral Judgment / S. Nichols. - Oxford; New York : Oxford University Press, 2004. - 226 p.
22. North, A. C. The effects of music on helping
behavior: a field study / A. C. North, M. Tarrant, D. J. Hargreaves // Environment and Behavior. - 2004. - Vol. 36, Iss. 2. - P. 266-275. doi: 10.1177/0013916503256263
23. The Blackwell guide to ethical theory. Se-
cond edition / ed. by H. LaFollette, I. Persson. - Hoboken : Wiley Blackwell, 2013. - 518 p.
24. Rosenhan, D. L. Affect moderates self-
gratification and altruism / D. L. Rosenhan, B. Underwood, B. Moore // Journal of Personality and Social Psychology. - 1974. -Vol. 30, Iss. 4 - P. 546-552. doi: 10.1037/h0037038
25. The neural basis of implicit moral attitude -
An IAT study using eventrelated fMRI / Q. Luo, M. Nakic, T. Wheatley et al. // Neuroimage. - 2006. - Vol. 30. - P. 1449-1457. doi: 10.1016/j .neuroimage.2005.11.005
26. Valdesolo, P. Manipulations of emotional
context shape moral judgment / P. Valdeso-lo, D. DeSteno // Psychological Science. -
2006. - Vol. 17, Iss. 6. - P. 476-477. doi: 10.1111/j.1467-9280.2006.01731.x
27. Wheatley, T. Hypnotic disgust makes moral
judgments more severe / T. Wheatley, J. Haidt // Psychological Science. - 2005. -
Vol. 16, Iss. 10. - P. 780-784. doi: 10.1111/j.1467-9280.2005.01614.x 28. Zak, P. J. Moral markets / P. J. Zak // Journal of Economic Behavior & Organization. -2011. - Vol. 77, Iss. 2. - P. 212-233.
В. В. НАДУРАК1*
'"Прикарпатский национальный университет имени В. Стефаника (Ивано-Франковск), эл. почта vnadurak@gmail.com; ORCID 0000-0002-7975-0095
ЕМОЦИИ И РАССУЖДЕНИЯ В ПРИНЯТИИ МОРАЛЬНЫХ РЕШЕНИЙ
Целью статьи является исследование соотношения эмоциональных и рациональных факторов в процессе принятия человеком моральных решений. Методология. Работа, в первую очередь, основывается на анализе и обобщении основных эмпирических исследований поставленной проблемы, каждое из которых, в свою очередь, использует методы тех наук, в рамках которых оно проводилось (нейронауки). Научная новизна. В общем, процесс принятия моральных решений не может быть описан с помощью единой простой модели, которая полагала бы только эмоциональный или рациональный фактор в его основу. Принятие нравственных решений характеризуется различными типами взаимодействия между эмоциями и рациональными рассуждениями. Влияние эмоциональных и рациональных факторов на моральное решение имеет нелинейный характер: такое решение не является пропорциональным тем эмоциям или рассуждениями, которые ему предшествуют или однозначно ими детерминированным. Выводы. Процесс принятия моральных решений включает в себя взаимодействие эмоционального и рационального факторов, которое имеет сложный разнотипный характер. Во-первых, рассуждения могут быть рационализацией первичной эмоциональной реакции; во-вторых, существуют случаи, когда рассуждения предшествуют эмоциональной реакции и определяют ее; в-третьих, во взаимодействии между данными факторами возможна циклическая причинность. Влияние эмоций или рациональных рассуждений на моральное решение имеет нелинейный характер Ключевые слова: моральное решение; эмоции; рассуждения; нейронауки; нелинейность.
1 *
V. V. NADURAK1
1*Vasyl Stefanyk Precarpathian National University (Ivano-Frankivsk), e-mail vnadurak@gmail.com; ORCID 0000-0002-7975-0095
EMOTIONS AND REASONING IN MORAL DECISION MAKING
Purpose of the research is the study of relationship between emotional and rational factors in moral decisions making. Methodology. The work is primarily based on the analysis and synthesis of the main empirical studies of the problem, each of which uses the methods of those sciences in which they were conducted (neurosciences). Originality. In general, the process of moral decision making cannot be described by a single simple model that would see only emotional or rational factor in foundation of this process. Moral decision making is characterized by different types of interaction between emotions and rational considerations. The influence of emotional and rational factors on moral decision is nonlinear: moral decision, which person makes, isn't proportional to those emotions that preceded it and isn't unambiguously determined by them, because rational reasoning and contextual factors can significantly change it. Similarly, the reasoning that precede the decision is not necessarily reflected in the decision, because it can be significantly corrected by those emotions that accompany it. Conclusions. The process of moral decision making involves complex, heterogeneous interaction between emotional and rational factors. There are three main types of such interaction: first, the reasoning serves to rationalize prior emotional response; second, there are cases when reasoning precedes emotional reactions and determines it; third, interaction between these factors is characterized by cyclic causality (emotion impacts reasoning, which in turn impacts emotions). The influence of emotions or rational reasoning on moral decision is nonlinear.
Keywords: moral decision; emotions; reasoning; neuroscience; nonlinearity.
29. Zak, P. J. The physiology of moral sentiments / P. J. Zak // Journal of Economic Behavior & Organization. - 2011. - Vol. 77, Iss. 1. - P. 53-65.
REFERENCES
1. Nadurak V. Systema suspilnoi morali: synerhetychnyi pidkhid [The system of social morality: synergetic approach]. Ivano-Frankivsk, Vydavnytstvo Prykarpatskoho natsionalnoho universytetu imeni Vasylia Stefanyka Publ., 2014. 230 p.
2. Alfano M., Don L. Experimental Moral Philosophy. The Stanford Encyclopedia of Philosophy. Available at: URL : plato.stanford.edu/archives/sum2016/entries/experimental-moral/. (Accessed 21 September 2016).
3. Greene J.D., Sommerville R.B., Nystrom L.E., Darley J.M. Cohen J.D. An fMRI investigation of emotional engagement in moral judgment. Science, 2001, vol. 293, pp. 2105-2108. doi: 10.1126/science.1062872
4. Baron R.A. The sweet smell of ... helping: Effects of pleasant ambient fragrance on prosocial behavior in shopping malls. Personality and Social Psychology Bulletin, 1997, vol. 23, no. 5, pp. 498-503. doi: 10.1177/0146167297235005
5. Bloom P. How do morals change? Nature, 2010, vol. 464, pp. 90. doi: 10.1038/464490a
6. Cunningham M.R. Weather, mood, and helping behavior: Quasi experiments with the sunshine samaritan. Journal of Personality and Social Psychology, 1979, vol. 37, no. 11, pp.1947-1956. doi: 10.1037/00223514.37.11.1947
7. D'Arms J., Jacobson D. Introduction. Moral Psychology and Human Agency: Philosophical Essays on the Science of Ethics. Oxford, Oxford Universtiy Press Publ., 2014, pp. 1-8. doi: 10.1093/acprof:oso/9780198717812.001.0001
8. D'Arms J., Jacobson D. Sentimentalism and Scientism. Moral Psychology and Human Agency: Philosophical Essays on the Science of Ethics. Oxford, Oxford Universtiy Press, 2014. pp. 253-278. doi: 10.1093/acprof:oso/9780198717812.001.0001
9. Koenigs M., Young L., Adolphs R., Tranel D., Cushman F., Hauser M., Damasio A. Damage to the prefrontal cortex increases utilitarian moral judgements. Nature, 2007, vol. 446, pp. 908-911. doi: 10.1038/nature05631
10. Decety J. The neuroevolution of empathy. Annals of the New York academy of sciences. Issue: Social Neuroscience: Gene, Environment, Brain, Body, 2011, vol. 1231, pp. 35-45. doi: 10.1111/j. 1749-6632.2011.06027.x
11. Moll J., de Oliveira-Souza R., Bramati I. E. Grafman J. Functional networks in emotional moral and nonmoral social judgments. Neuroimage, 2002, vol. 16, pp. 696-703. doi: 10.1006/nimg.2002.1118
12. Greene J.D. Beyond Point-and-Shoot Morality: Why Cognitive (Neuro) Science Matters for Ethics. Ethics, 2014, vol. 24, no. 4, pp. 695-726. doi: 10.1086/675875
13. Haidt J., Kesebir S. Morality. Handbook of Social Psychology. Volume 2. Hoboken, New Jersey, Wiley Publ., 2010, pp. 797-832.
14. Hayek F.A. The Fatal Conceit: The Errors of Socialism. London, Routledge Publ., 2013. 192 p.
15. Helion C. Pizarro D.A. Beyond dual-processes: The interplay of reason and emotion in moral judgment. Springer Handbook for Neuroethics, Springer Science, Business Media Dordrecht Publ., 2015, pp. 109-125. doi: 10.1007/978-94-007-4707-4_160
16. Kauppinen A. Moral Sentimentalism. The Stanford Encyclopedia of Philosophy. Available at: URL : plato.stanford.edu/cgi-bin/encyclopedia/archinfo.cgi?entry=moral-sentimentalism. (Accessed 21 September 2016).
17. Kelly D. Yuck! : the nature and moral significance of disgust. Cambridge, Mass., MIT Press Pbl., 2011. 194 p.
18. Anderson S.W., Bechara A., Damasio H., Tranel D., Damasio A.R. Impairment of social and moral behavior related to early damage in human prefrontal cortex. Nature Neuroscience, 1999, vol. 2, no. 11, pp. 1032-1037.
19. Mendez M.F., Anderson E., Shapira J.S. An investigation of moral judgment in frontotemporal dementia. Cognitive and Behavioral Neurology, 2005, vol. 18, issue 4, pp. 193-197.
20. Bartels D.M., Bauman C.W., Cushman F.A., Pizarro D.A., McGraw A.P. Moral Judgment and Decision Making. The Wiley Blackwell Handbook of Judgment and Decision Making. Chichester, Wiley-Blackwell Publ., 2015, pp. 479-516. doi: 10.1002/9781118468333
21. Nichols S. Sentimental Rules: On the Natural Foundations of Moral Judgment. Oxford, New York, Oxford University Press Publ., 2004. 226 p.
22. North A. C., Tarrant M., Hargreaves D. J. The effects of music on helping behavior: A field study. Environment and Behavior, 2004, vol. 36, no. 2, pp. 266-275. doi: 10.1177/0013916503256263
23. The Blackwell guide to ethical theory. Second edition. Hoboken, Wiley Blackwell Publ., 2013. 518 p.
24. Rosenhan D. L., Underwood B., Moore B. Affect moderates self-gratification and altruism. Journal of Personality and Social Psychology, 1974, vol. 30, no. 4, pp. 546-552. doi: 10.1037/h0037038
25. Luo Q., Nakic M.,Wheatley T., Richell R., Martin A., Blair R. The neural basis of implicit moral attitude - An IAT study using eventrelated fMRI. Neuroimage, 2006, vol. 30, рр. 1449-1457. doi: 10.1016/j.neuroimage.2005.11.005
26. Valdesolo P., DeSteno D. Manipulations of emotional context shape moral judgment. Psychological Science, 2006, vol. 17, no. 6, pp. 476-477. doi: 10.1111/j.1467-9280.2006.01731.x
27. Wheatley T., Haidt, J. Hypnotic disgust makes moral judgments more severe. Psychological Science, 2005, vol. 16, no. 10, pp. 780-784. doi: 10.1111/j.1467-9280.2005.01614.x
28. Zak P. Moral markets. Journal of Economic Behavior & Organization, 2011, vol. 77, pp. 212-233.
29. Zak P. The physiology of moral sentiments. Journal of Economic Behavior & Organization, 2011, vol. 77, no.1, pp. 53-65.
Стаття рекомендована до публжацп д. фш. н., проф. Л. А. Кац (¡зрашь)
Надшшла до редколегп: 21.12.2015 Прийнята до друку: 20.09.2016
