CC BY
18
,Ceim медицини та бюлоги", номер 2 2013piK
УДК: 378.661(477-25)-057.875-054.6:159.922.4
ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕИ ЕМОЦ1ИНО1 РЕГУЛЯЦИ 1НОЗЕМНИХ СТУДЕНТ1В НАЦЮНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ У КОНТЕКСТ1 ПРИНАЛЕЖНОСТ1 ДО ЕТН1ЧНИХ МЕНШИН
Вивчення особливостей емоцшно1 регуляци шоземних студентов Нацiонального медичного унiверситету у контекст приналежност до етнiчних меншин. Мета. Визначення та аналiз вщмшностей в емоцшно1 регуляци серед студенпв iноземцiв рiзних етнiчних груп. Методи дослщження: спостереження, багатовимiрна шкала сощально! шдтримки, анкетування. Стаття присвячена дослщженню емоцшно1 регуляци серед студенпв рiзних етнiчних груп. На пiдставi проведеного дослщження у статтi охарактеризованi результати та висв^леш припущення стосовно актуального стану адаптацшних особливостей студенпв.
Ключов1 слова: емоцшна регулящя, етшчш групп, багатовийпрна шкала сощально! шдтримки, студенти-шоземщ.
Перюд ХХ1 стор1ччя знаменуеться етапом глобашзаци, що мае вщношення не лише до техшчного розвитку або б1знесових структур, але й до освпнього простору. На сучасному еташ, кра1ни, ям дотримуються Болонського процесу в освпньому простор^ звертають увагу на один з найважливших компоненпв розвитку вищо! освгги, а саме на тдтримку академ1чно1 мобшьносп та сумюносл освггшх програм, що е важливим шструментом для тдвищення !х якосп [6]. Сл1д зазначити про те, що Укра1на бере активну участь у розвитку освггнього процесу, про що свщчить щор1чно зростаюча кшьюсть шоземних студенпв у вищих навчальних закладах. В свою чергу, на усшшнють оволодшня шоземцем академ1чного матер1алу, безумовно впливае усшшнють адаптацп, лабшьнють мовленневих бар'ер1в, етшчне походження та емоцшна регулящя.
В оволодшш академ1чним матер1алом велике значения мають наступн складов^ 1нтелект, мовлення та емоцшна сфера, яш у сукупносп забезпечують сприятлив1 умови для засвоення матер1алу. Найважлив1шу роль в1д1грае емоцшна сфера, а саме емоцшна регуляц1я. У процеа навчання, у студенпв виникають як позитивн1 так i негативн1 переживання: якщо емоцiйнi позитивш переживання забезпечують активнiсть як внутршню, так i зовнiшню, а отже, i успiх, то негативнi - навпаки, гальмують активнiсть. Однак, iнодi у певно1 категорil студентiв, надшених сильними вольовими якостями негативнi емоцц, викликанi незадоволенiстю вiд виконання завдання, можуть стимулювати активнiсть. В свою чергу, дезоргашзащя поведiнки е наслщком емоцiйного напруження, що призводить до ослаблення уваги, попршення оперативно: пам'ял, зниження загально1 працездатностi. Вище зазначеш як позитивнi, так i негативш характеристики емоцiйноl регуляц^1, слiд розглядати у контекстi етнiчноl приналежностi шоземних студенпв, оск^льки, для молодо1 людини, етшчна приналежнiсть вiдiграе важливу роль у жштадяльносп особистостi.
Метою роботи було визначення та аналiз вщмшностей в емоцшнш регуляцil серед студенпв iноземцiв рiзних етнiчних груп.
MaTepia™ та методи досл1дження. У робоп з визначеннi вiдмiнностей в емоцшнш регуляцп iноземних студентiв використовувались наступш емпiричнi методи: спостереження; багатовимiрна шкала сощально1 пiдтримки ( Multidimensional Scale of Perceived Social Support ) [7];анкетування. Дослщження проводилося на базi ВМНЗ Укра1ни, НМУ iменi О.О. Богомольця. У дослщженш брали участь п'ятдесят два студента. Студенпв шоземщв з Польщi - двадцять двi особи, серед яких: вiсiм дiвчат та чотирнадцять хлопцiв, в свою чергу студенпв шоземщв з 1раку - двадцять шiсть осiб, серед яких: одинадцять дiвчат та п'ятнадцять хлопщв.
Результати дослiджeння та ix обговорення. У результатi проведення дослщження, використовуючи вище зазначенi методики та статистичну обробку результатiв (SPSS), а саме Т-критерш Стьюдента, було визначено, що серед студенпв I курсу, рiзних етшчних меншин, вiдсутнi вщмшносп у механiзмах адаптацii. В свою чергу, використовуючи багатовимiрну шкалу соцiальноi пiдтримки ( Multidimensional Scale of Perceived Social Support ), яка мютить 3 шкали, а саме: шкалу друзiв, шкалу сiм'i та шкалу шших факторiв, у студенпв обох етшчних груп переважае шкала ам^ (52%), в той час, як шкала шших факторiв (39%) та шкала друзi ( 9%) знаходяться на нижчих сходинках вагомосл На нашу думку, це пов'язано з тим, що незважаючи на етшчну приналежнiсть, на даному еташ перед студентами обох етнiчних меншин актуальним е одне завдання - позитивно адаптуватися до нових сощально-культурних умов, що в свою чергу вимагае вiд молодих людей активiзацii особистiсних ресурсiв.
Використовуючи метод анкетування, зпдно статистичного аналiзу, за Т-критерiем Стьюдента, у студентiв iснують вщмшносп у регуляцii емоцiйноi сфери на рiвнi значимостi p<0,05. Згiдно з показниками, студенти з Польщi е емоцшно лабiльними, стриманими, на вщмшу вiд студентiв 1раку. Отриманий результат може бути обумовлений тим фактором, що емоцшна регуляцгя може залежати не лише вщ умов, у яких перебувае людина, але й вщ ii особистiсних якостей та властивостей, яю мають здатнiсть успадковуватись. Б. Ф. Ломов наголошуе, що основним об'ектом психолопчних дослiджень е людина, як найскладшша з систем, що мае ушкальш характеристики i, насамперед, здатнiсть до саморегуляцii [4].
Слщ зазначити, що при використанш методу спостереження, було звернено увагу на те, що студенти з Польщi мають вищий рiвень академiчноi успiшностi, що обумовлено гнучкiстю емоцiйноi сфери. В свою чергу, у даному випадку суттеву роль вдаграе емоцшний iнтелект. 1.М. Андреева наголошуе, що розвиток емоцшного iнтелекту формуе емоцшну компетентнiсть майбутнього професiонала, яка обумовлена вираженою потребою в емоцшному благополуччi й включае розвиток здатносп до емпатii, до умiння диференщювати власнi емоцii та
„Ceim медицини та бюлогп", номер 2 2013piK
емоци iнших людей, до саморегуляцп та самомотивацп [1].
Необхщшсть розвитку емоцiйного iнтелекту студенлв у процесi 1х пiдготовки до професшно! дiяльностi зумовлена необхiднiстю формування у кожного з них свое! шдивщуальносп, свого «Я», яке передбачае рефлексiю !х життя. В свою чергу, необхщшсть розвитку емоцiйного штелекту пов'язана з питаннями самоконтролю та саморегуляцп, що мае вагоме значения у життедiяльностi та адаптацп шоземних студентiв до нових сощально-культурних умов. В умовах конфлштно! ситуацп або незадоволення, у суб'ектiв, як правило, виникають негативнi переживання, яю часто не сприяють розв'язанню конфлшту, а навпаки - ускладнюють ситуацю. Тому, здатнiсть до емоцiйного регулювання е невiд'емною складовою у розв'язанш конфлiктних ситуацiй або життево необхщних питань. Таким чином, будь-яка складова нашого життя пiдкрiплена емоцiйними проявами, що ввдграе велике значення у життедiяльностi кожно! особистостi, зокрема шоземних студенлв. Оскiльки перебуваючи у нових умовах, молодим людям необхщно не лише позитивно адаптуватися, але й бути устшним у професшно-академiчнiй сферi, а це в свою чергу вимагае актуашзацп особистiсних ресурав та емоцшно! регуляцп.
1. Одним з найголовшших показникiв академiчноl устшносл iноземних студентiв - е емоцшна регуляцiя, яку слiд розглядати у контексл диференшацп етнiчних меншин.
2. Серед адаптацшних особливостей iноземних студенлв I курсу з Польщi та 1раку вiдмiнностi вiдсутнi; в свою чергу, зпдно статистичному аналiзу кнують вiдмiнностi у регуляцп емоцшно! сфери на рiвнi значимостi р<0,05.
3. 1ноземним студентам I курсу з Польщi притаманна емоцiйна лабiльнiсть, в той час як студентам з 1раку -емоцшна збудливють, що обумовлено особислсними якостями та властивостями певно! етшчно! групи населення.
ж
1. Андреева И.Н. Взаимосвязь социальной компетентности и эмоционального интеллекта у подростков / И.Н. Андреева // - Минск, 2003. - С. 194 - 196 с.
2. Гура О.1. Психолого-педагопчна компетентшсть викладача вищого навчального закладу: теоретико-методологiчний аспект: Монографiя / О.1. Гура // - Запорiжжя: ГУ „З1ДМУ", 2006. - 332 с.
3. Дерев'янко С.П. Емоцшний штелект як чинник сощально-психолопчно1 адаптаци особистост до студентського середовища / С.П. Дерев'янко // - Кшв, 2009. - 20 с.
4. Кон И.С. Психология ранней юности / И.С. Кон //- М.: Просвещение, 1989. - 255 с.
5. Шевякова Н.Л. Позитив - Перспектива: Психолого-педагопчний супровщ емоцшно-вольово1 саморегуляцiï студентов / Н. Л. Шевякова // -Ншополь : Нiкопольська друкарня, 2009. - 47 с.
6. The Bologna Process 2020 - The European Higher Education Area in the new decade, Communique of the Conference of European Ministers Responsible for Higher Education, Leuven and Louvain-la-Neuve, 28-29 April 2009. Електронний ресурс: http://www.afterdeployment.org
ИЗУЧЕНИЕ ЭМОЦИОНАЛЬНОЙ РЕГУЛЯЦИИ ИНОСТРАННЫХ СТУДЕНТОВ НАЦИОНАЛЬНОГО МЕДИЦИНСКОГО УНИВЕРСИТЕТА В КОНТЕКСТЕ ПРИНАДЛЕЖНОСТИ К ЭТНИЧЕСКИМ МЕНШИНАМ Мельник Н.А., Никоненко И.А.
Определение и анализ различий в эмоциональной регуляции среди иностранных студентов различных этнических групп. Методы исследования: наблюдения, многомерная шкала социальной поддержки, анкетирование. Статья посвящена исследованию эмоциональной регуляции среди студентов разных этнических групп. На основании проведенного исследования в статье охарактеризованы результаты и освещены предположения относительно актуального состояния адаптационных особенностей студентов.
Ключевые слова: эмоциональная регуляция, этнические группы, многомерная шкала социальной поддержки, студенты-иностранцы.
THE STUDY OF EMOTIONAL REGULATION OF FOREIGN STUDENTS OF NATIONAL MEDICAL UNIVERSITY IN THE CONTEXT OF BELONGING TO ETHNIC MINORITIES Melnyk N., Nikonenko I. Aim.
Identification and analysis of differences in emotional regulation of foreign students from different ethnic groups. Methods of research: observation, methods of Multidimensional Scale of Perceived Social Support, questionnaires. The article is devoted to research emotional regulation of international students of different ethnic minorities. As results of made research this article represents the results of given research and characterizes supposition of the emotional regulation of the students.
Key words: emotional regulation, ethnic minorities, multidimensional scale of perceived social support, international students.
УДК 37.018:81:61-057.875
воспитательный потенциал предметов языковой подготовки для студентов
ВЫСШИХ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ
Целью работы является изучение воспитательного потенциала русского языка как иностранного для студентов высших медицинских учебных заведений, а также способов его повышения. Материалом для написания статьи послужили изучение передового опыта педагогических коллективов, а также наблюдение за педагогическим экспериментом. Анализ результатов данного эксперимента позволяет заключить, что наибольшим потенциалом для формирования межкультурной компетентности и воспитания воспитание компетентной коммуникабельной, толерантной личности иностранных студентов-медиков в процессе языковой подготовки имеют внеаудиторные формы работы.
Ключевые слова: языковая подготовка, воспитательный потенциал, межкультурная компетенция, толерантная личность, студенты-медики.
В современной практике обучения проблема воспитания нравственных качеств не теряет своей значимости и актуальности, а ее решение представляет большую ценность. Именно вуз является важнейшим этапом в процессе формирования и развития поликультурной личности, этапом, когда осознанно формируются
