Научная статья на тему 'Етнопсихологічні особливості роботи з іноземним студентами та проблема їх адаптації в українському культурному просторі'

Етнопсихологічні особливості роботи з іноземним студентами та проблема їх адаптації в українському культурному просторі Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
73
29
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ЕТНОПСИХОЛОГіЯ / ВИХОВАННЯ / КУЛЬТУРНИЙ ПРОСТіР / іНОЗЕМНі СТУДЕНТИ

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — Іщейкін К. Є., Салій А. В.

Аналізуються етнопсихологічні чинники, які безпосередньо впливають на роботу із студентами-іноземцями і стосуються особливостей їх сімейного та соціокультурного виховання. Акцентується увага на адаптивних проблемах іноземних студентів в Україні.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по наукам об образовании , автор научной работы — Іщейкін К. Є., Салій А. В.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Етнопсихологічні особливості роботи з іноземним студентами та проблема їх адаптації в українському культурному просторі»

Особливосп контингенту шоземних студентiв потребують вщповщно! системи контролю знань, умшь та навичок [4,7], яю до того ж мають бути максимально стандартизованi [9]. Велике значення мае використання сучасних методiв контролю знань, наприклад тестового, але вш викликае новi проблеми: тести повинш бути наведенi англiйською мовою i час для вiдповiдей необхщно давати бiльший, оскiльки час витрачаеться для пояснення самих питань. Тому контроль знань здебшьшого повинен прово-дитись у виглядi усного опитування для постшного пiдтримування зворотного зв'язку.

Щд час важливих подiй у житл студента, тих перiодiв, якi впливатимуть на подальшу iндивiдуальну долю студента та долю вае! системи охорони здоров'я, викладачi та екзаменатори повинш обрати таю методи, яю забезпечать об'ективну, точну, надiйну та валщну оцiнку кожного майбутнього лiкаря [8]. При проведенш занять i контролю знань з нормально! фiзiологп у студенпв-шоземщв виникають проблеми в оргашзацшних, методичних та психологiчних пiдходах до навчання. Виршення цих проблем потребуе специфiчного пiдходу до методично! роботи, також треба враховувати психоемоцшний стан i рiвень iнтелектуального розвитку шоземних студенлв. Мiжкультурна компетентнiсть передбачае здатшсть особи поводитись ефективно i доцшьно у мiжкультурному середовищi, досягати комушкативних цiлей та за допомогою вербальних i невербальних засобiв органiзовувати дiяльнiсть у мiжкультурному середовищi. 1ноземний студент актившше увiйде в трудовий режим навчального закладу, якщо буде вщчувати до себе увагу, iнтерес до сво!х здiбностей i можливостей [6].

1. Адаменко О. В. Шдготовка iноземних студенпв в Укра!ш як об'ект педагогiчних дослiджень / О.В.Адаменко // - Ки!в, 2002.- С. 49-53.

2. Вороненко Ю.В. Актуальш проблеми розвитку системи пiдготовки шоземних громадян у вищих медичних (фармацевтичному) навчальних закладах Укра1ни / Ю.В. Вороненко, Ю.1. Фiсyн // -Терношль: 2002.- С.14-16.

3. Дичка 1.А. Використання сучасних технiчних засобiв в процес навчання iноземних стyдентiв / 1.А.Дичка, В.1.Прохоров, С.С.Сулема //-К.: Ки!в. нац. торг.-екон. ун-т, 2002.- С. 113-121.

4. Казаков В.Н. Высшее медицинское образование /В.Н. Казаков, А.Н. Талалаенко, М.С. Каменецкий, [и др.] // : Здоровье, 1992. - 224 с.

5. Ковешшков В.Г. Упровадження сучасних комп'ютерних технологш у навчальний процес на кафедрi анатомп людини Луганського державного медичного ушверситету / В.Г.Ковешнiков, Л.I.Чистолiнова, М.А.Руденко // Медична освгга. - 2000, № 3.- С. 43-45.

6. Мороз В.М. Досвщ оргашзацп навчально-виховно! роботи зi стyдентами-iноземцями / В.М.Мороз, В.О.Коваленко, ВЛ.Швторак //-Тернопiль: 2002.- 58 с.

7. Bligh J. G. Trends in medical education / J.G.Bligh // Eur.J.Dent.-1998.-Vol.2, N1.- P.2-7.

8. Swartz M.H. Assessment of Clinical Competence Utilizing Standardized Patients: What are we Really Measuring? /M.H. Swartz, M. Friedman, S. Gambert // Approaches to the assessment of clinical competence.-1992.- 261 p.

9. Sutnick A.I. The global value of standards in medical knowledge and competence / A.I. Sutnik // Changing medical education, 1993.- 27 p.

ОСОБЕННОСТИ ПРЕПОДАВАНИЯ ФИЗИОЛОГИИ НА АНГЛИЙСКОМ ЯЗ1КЕ НА КАФЕДРЕ ФИЗИОЛОГИИ УКРАИНСКОЙ МЕДИЦИНСКОЙ СТОМАТОЛОГИЧЕСКОЙ АКАДЕМИИ Запорожец Т.Н., Мищенко И.В., Павленко А.П., Ткаченко Е.В., Федотенкова Н.Н. Обучение студентов-иностранцев на английском языке является актуальным вопросом. Кафедра физиологии Украинской медицинской стоматологической академии осуществляет обучение на английском языке с 2005 года. Преподаватели активно используют интерактивные средства обучения и компьютерные программы в учебном процессе. Его главными проблемами являются: слабое владение английским студентами и невозможность повысить языковой уровень преподавателей за рубежом.

Ключевые слова: студенты-иностранцы, английский язык, преподаание физиологии.

PECULIARITIES OF PHYSIOLOGY TEACHING IN ENGLISH AT UKRAINIAN MEDICAL STOMATOLOGICAL ACADEMY PHYSIOLOGY CHAIR Zaporozhets T.N., Mistchenko I.V., Pavlenko A.P., Tkachenko E.V., Fedotenkova N.N.

Teaching the students-foreigners in English represents an actual question. Ukrainian medical stomatological academy Physiology chair having been performed teaching in English since 2005. The teachers apply teaching interactive means and computer programs in the study process significantly. Its major problems are: English bad knowledge by the students and impossibility to improve the language level abroad for the teachers.

Key words: students-foreigners, English, teaching Physiology.

УДК 378.14 + 376.68

ЕТНОПСИХОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 РОБОТИ З 1НОЗЕМНИМ СТУДЕНТАМИ ТА ПРОБЛЕМА IX АДАПТАЦП В УКРАШСЬКОМУ КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОР1

Анал1зуються етнопсихолопчш чинники, яга безпосередньо впливають на роботу iз студентами-шоземцями i стосуються особливостей !х амейного та соцюкультурного виховання. Акцентуеться увага на адаптивних проблемах шоземних студенпв в Укра!ш.

Ключов1 слова: етнопсихолопя,виховання, культурний простгр, шоземш студенти.

Починаючи з 90-х роюв ХХ столитя Укра!на е активним учасником свиового освинього процесу. Громадяни Укра!ни вщкривають для себе усе новi i новi горизонти у здобутп вищо! освии у вищих навчальних закладах Свропи та Америки, а вищi навчальш заклади Укра!ни, у свою чергу, проводять активну роботу по залученню до сво!х лав студенпв з шших держав. У цьому контекст^ перший етап роботи з шоземними

студентами потребуе особливо! уваги i серйозного ставлення, адже, у даному випадку, вищий навчальний заклад презентуе державу i !! намiри. У якостi мети дано! публшацп нам хотiлося б визначити дослщження етнопсихологiчних особливостей притаманних рiзним етнiчним групам iноземних студентiв, яю проходять навчання у вищих медичних навчальних закладах Укра!ни. Звiдси виводитиметься i комплекс завдань, якi ставлять перед собою автори: визначення та характеристика чинниюв етнопсихолопчного характеру, ям впливають на навчально-виховний процес iз iноземними студентами; позначення основних ментальних особливостей, яю впливають на !х стереотипи мислення та принципи взаемоди iз оточуючим культурним середовищем.

Найбшьш iнтенсивною зоною мiжетнiчних контактiв завжди було студентське середовище. Адже саме у вищих навчальних закладах можна зустрии представниюв найрiзноманiтнiших етнiчних груп, i вступають у контакт рiзнi системи свiтосприйняття i свiторозумiння. Саме в результата такого спшкування у багатьох студенпв закрiпляються стереотипи мiжетнiчноl поведiнки, яку вони пронесуть через усе свое життя.

Загалом студентський вш 17 -23 роки, вважаеться виршальним перiодом розвитку етшчно! самосвщомосп i !! закрiплення. Пiд час навчання у вищому навчальному заклащ етнiчна самосвiдомiсть молодо! людини розширюе !! уявлення про оточуючий свп. Студентський вiк являе собою кризовий етап переходу мiж юнiстю та дорослютю, на протязi якого всередиш особистостi вiдбуваються багатовимiрнi, складнi процеси: набуття доросло! iдентичностi i нового ставлення до оточуючого свiту [1].

За сво!м нацiональним складом середовище шоземних студентiв е достатньо строкатим. Тут ми можемо говорити про представниюв бiльше нiж 40 рiзних держав, якi рiзняться мiж собою не тшьки у мовному аспекп, а головно культурно та за етшчно-релшйними традицiями. Невеликий вiдсоток серед студенпв-шоземщв складають громадяни кра!н Центрально! Африки (деяю з них поеднують рiднi вiрування i традицiйне католицьке виховання), громадяни колишшх республiк Радянського Союзу, громадяни так звано! «шютнадцято!» радянсько! республiки - Болгарп та студенти з Китаю. Як показуе досвщ, робота iз зазначеними категорiями студентiв рiдко коли мiстить конфлштш ситуацп, якi грунтуються на релтйно-культурних непорозумiннях. Та найбiльш представлена у студентському середовищi етнонацiональна група - це представники кра!н мусульманського свпу. Тут для викладача криеться перша, але дуже серйозна пастка, адже йому необхщно пам'ятати, що не ва мусульмани е арабами. Тому вживання словосполучення «арабсью студенти», що у нашш свiдомостi поеднуе щ поняття, повинно бути виважене i обгрунтоване. Араби складають лише частину юламського свiту. До ще! етшчно! групи вiдносять бiльшiсть представникiв кра!н Аравiйського пiвострова, Швшчно! Африки, Сгипту, 1раку, Близького Сходу. Вони спов^ють рiзнi течи iсламу: переважна бшьшють арабiв - мусульмани-суннiти; у 1раш, Пiвденному i Схiдному 1раку - ши!ти; Саудiвськiй Аравп - ваххабпи. Але неможна забувати i те, що бшьшють арабiв Лiвану та Сирп сповiдують рiзноманiтнi течи християнства.

Студенти-мусульмани - це досить рiзнобарвна, перш за все, етнолiнгвiстична спшьнота в серединi яко! пiдтримуеться усталена система морально-етнiчних вiдносин, яш пронизаш iсламським вiровченням та спiльною арабською мовою. Бшьшють таких студенпв росли i виховувались в умовах принципу 'асабша, що до^вно означае «пов'язанють» [5]. Фактично вони цiлковито тдпорядковуються iнтересам с1м'! та родини. Особливо це стосуеться перспектив вибору майбутньо! професп, яка вiдбуваеться не за власними уподобаннями, а за ухвалою старших членiв родини. Цей момент необхщно враховувати у процесi викладання, оскiльки вiн може суттево вплинути на внутрiшню мотивацiйну сферу студенпв i знижувати !хню пiзнавальну активнють в ходi вивчення рiзних дисциплш [2]. Однак, у контекстi вищенаведеного, неможливо не звернути увагу i на позитивнi моменти iснуючих тюних родинних зв'язкiв, коли вони проявляються у зацiкавленостi старших братiв процесом навчання у братiв молодших тощо.

Однiею з вiдмiнних етнопсихологiчних рис студенпв-мусульман е !хня пiдвищена iмпульсивнiсть та емоцiйнiсть, коли вiдповiдi чи реплши супроводжуються бурхливими коментарями або жестикулящею. Така реакцiя часто викликае негативну реакщю з боку викладачiв або оточуючих, хоча з позицш самих студентiв нiчого осудного у таких дiях немае, так як така поведшка е абсолютно нормальною у !хньому культурному просторi. Вираження емоцiй i реакцiя на оточуюче середовище саме через iмпульсивнiсть е невщ'емною ознакою спiлкування, а стриманють навпаки, часто може тлумачитись як небажання вступати в контакт. У такому випадку основне завдання викладача як раз i полягатиме у тлумаченш норм та традицш укра!нського культурного середовища, щоб студент, не втрачаючи власно! шдив^альносп, все ж розумiв, що його поведiнка i висловлювання повиннi вписуватися у традищю укра!нсько! моральностi.

Дуже важливою етнопсихолопчною особливiстю студентiв з арабського та юламського свiту е ставлення до часу та будь-якого розпорядку. При робоп з таким студентами, особливо на початковому етат, необхiдно враховувати, що час для них поняття вщносне. У спшкуванш, який би характер воно не мало, головне не стшьки результат, скшьки процес. На цьому може грунтуватися i ставлення до такого обов'язкового для нас явища як пунктуальнють, а звщси i частi запiзнення. Якщо ми орiентуемося часто на економю власного часу i часу стврозмовника, то для арабiв буде характерним вшьне розпоряджання часом як сво!м так i iнших. На заняттях вони взагалi можуть займатися кшькома справами одночасно.

Досить вiльно шоземними студентами може тлумачитись i поняття особистого простору у процеа спшкування. Традицшна вiдстань при спiлкуваннi - не менше 50 см., яка е характерною для представнишв заидного свiту, студентами-мусульманами може часто порушуватись. Адже правила !х етикету таких обмежень не знають.

Схожа поведшка може спостертатись i пiд час знайомства, коли деяю студенти будуть намагатися привiтатися особисто протягуючи руку для привггання. Жест абсолютно неприйнятний з позицш европейсько! субординацп, тим не менш на Сходi розглядатиметься як нормальний, а головне як такий, що виказуе повагу. При

такому привгганш традицшно подаеться права рука, так як вона асоцюеться з удачею i щастям. Жести лiвою рукою, яка пов'язуеться з неблагополуччям, невдачами взагалi бажано не допускати. Тим паче не прийнятно передавати лiвою рукою документи, вiзитiвки, що може бути розцшено як вираз неповаги [4].

Одшею iз найгострiших проблем у процес навчання iноземних студентiв у вищих навчальних закладах Укра!ни е ставлення до жшки-викладача. Це питання взагалi не може бути проблемою, коли мова ведеться про студенпв iз кра!н колишнього СРСР, студенпв з КНР чи держав колишнього так званого «сошалктичного табору». Але проблема постае тодг коли ми говоримо про студентiв-арабiв або мусульман з кра!н Швшчно! Африки чи Аравшського пiвострова.

Проблема мiсця жшки у iсламському суспiльствi е одшею iз найгострiших у контекстi гендерних вiдносин. Тут ми можемо говорити про юлька аспектiв проблеми: юламське суспiльство та жiнка-мусульманка i юламське суспiльство та жiнка-немусульманка. Розкриття даного питання мае ус перспективи перетворитись на окреме дослiдження, тому у данш працi ми акцентувати увагу на ньому не будемо. Зазначимо лише, що в юламських кра!нах жiнка-викладач займае досить не однозначну позицiю. Професiйною викладацькою дiяльнiстю тут мають можливють займатися тiльки чоловши, але i жiнки виборюють собi таке право. В деяких кра!нах, як наприклад 1ран, на викладацьку дiяльнiсть жiнок накладають все бшьше i бiльше заборон. 1х звшьняють з унiверситетiв, а iнодi з навчальних закладiв виключають i студенток. Хоча тут слщ зазначити, що таю заборони стосуються не вах факультета [3]. В таких кра!нах як Афганiстан, особливо на територiях пiдконтрольних Талiбану, заборони стосуються будь-яко! громадсько! активностi жiнки. У випадку укра!нсько! системи освiти проблема вщносин мiж жiнкою-викладачем i студентом-мусульманином чи арабом досить швидко зникае, якщо викладач мае належну психологiчну тдготовку i навички роботи з таким контингентом.

Сьогодш ми повиннi розумгти, що оточуючий нас свiт поступово перетворюеться на велику едину ам'ю. Зрозумiло, що основними рушiями наступаючо! глобайзацп будуть економiчнi i комушкацшш стимули. Час прiоритету етноцентричних держав поступово вщходить у минуле, поступаючись мюцем кра!нам полiцентричним, не говорячи вже про багаточисленнi мiжнароднi альянси i постiйнi процеси змiшування рас i нацiй. I якщо рашше дослiджувати психологiчнi особливостi народiв - за професшною потребою - доводилось дипломатам, бiзнесменам та мандрiвникам, то зараз чи не кожен повинен орiентуватись у складних особливостях нацюнально! психологи тих, з ким доводиться ствпрацювати чи просто спшкуватися. Чим доводиться розраховуватися за етнопсихолопчне невмаство, добре вiдомо тим, кому довелося зштовхнутися iз традицiями, вiруваннями i поведiнковими стереотипами традицiйно орiентованих суспшьств.

Помилковою буде позицiя, прихильники яко! вважають, що етнопсихологiчнi вiдмiнностi визначаються тшьки особливостями, якi були успадковаш в процесi навчання i виховання соцюкультурних стереотипiв. Сьогоднi фахiвцi наполягають i на важливому впливi бюлопчних складових нацiонального характеру.

Кожна культурна особистють сучасного свiту мае не просто знатися на етнопсихолопчнш проблематищ -вона повинна iдентифiкувати перш за все себе у такому багатоплановому етнокультурному простора Етнопсихологiчна тематика в наш час може визначатися як одна iз найактуальшших у зв'язку iз постiйно зростаючою тенденщею до полiмiксингу - змiшуванню i взаемодп рiзноманiтних етнiчних спiльнот як у культурному плаш, так i у бiогенетичному.

1. Бутузов В.Ю. Влияние этнического фактора на российское общество и политическое поведение студентов / В.Ю. Бутузов // - Мн.: Харвест, 2004. - С. 471 - 493

2. Заячгавська А. Врахування етнопсихолопчних особливостей арабських студентов у навчально-виховному процесi шдготовчого вiддiлення для iноземцiв / А. Заячгавська // - 2008. - вип. 3. - С. 131 - 134

3. Назрин Н. Исключение женщин из университетов Ирана указывает на то, что право женщин на образование будет обеспечено только руками искреннего исламского руководства Халифата / Н. Назрин // Режим доступу. - http://www.hizb.org.ua/ru/izdaniya/proklamacii/692-hizb-ut-tahrir.html

4. Сканави А. Арабский этикет. Языковые изыски, которые всегда на пользу / А. Сканави // Азия и Африка сегодня. - 2004. - № 7. - 68 с.

5. Якубович М. 1сламська перспектива глобалiзацil в контекст сощального вчення 'Абд ар-Рахмана iбн Хальдуна. 1слам i сучасний свгт / М. Якубович // - К.: Ансар Фаундейшн, 2009. - С. 243 - 263

2. Заячгавська А. Врахування етнопсихолопчних особливостей арабських студентов у навчально-виховному процесi шдготовчого вщдшення для iноземцiв / А. Заячгавська // - 2008. - вип. 3. - С. 131 - 134

3. Назрин Н. Исключение женщин из университетов Ирана указывает на то, что право женщин на образование будет обеспечено только руками искреннего исламского руководства Халифата / Н. Назрин // Режим доступу. - http://www.hizb.org.ua/ru/izdaniya/proklamacii/692-hizb-ut-tahrir.html

4. Сканави А. Арабский этикет. Языковые изыски, которые всегда на пользу / А. Сканави // Азия и Африка сегодня. - 2004. - № 7. - 68 с.

5. Якубович М. 1сламська перспектива глобалiзацil в контекс^ сощального вчення 'Абд ар-Рахмана iбн Хальдуна. 1слам i сучасний свгт / М. Якубович // - К.: Ансар Фаундейшн, 2009. - С. 243 - 263

ЭТНОПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ РАБОТЫ С ИНОСТРАННЫМИ СТУДЕНТАМИ И ПРОБЛЕМА ИХ АДАПТАЦИИ В УКРАИНСКОМ КУЛЬТУРНОМ ПРОСТРАНСТВЕ Ищейкин К.Е., Салий А.В.

Анализируются этнопсихологические факторы, которые непосредственно влияют на работу с иностранными студентами и касаются особенностей их семейного и социокультурного воспитания. Акцентируется внимание на адаптивных проблемах студентов в Украине.

Ключевые слова: этнопсихология, воспитание, культурное пространство, иностранные студенты.

ETHNO PSYCHOLOGICAL FEATURES OF WORK WITH

FOREIGN STUDENTS AND THE PROBLEM OF ADAPTATION OF THE UKRAINIAN CULTURAL SPACE Ishcheikin K.E., Sally A.V.

Analyzes the ethno psychological factors, which directly affect the work with foreign students and relate to the characteristics of their family and socio-cultural education. Focuses on adaptive problems of the students in Ukraine.

Key words: ethno psychology, education, cultural space, foreign students.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.