CC BY
21
спостертаемо феномен «психологи тршки», прагнення «учитися не навчаючись», який з'являеться ще в середнш школi i переходить у ВУЗи. У окремих персоналiй впевненiсть у тому, що навчання на «тршки» не перешкодить !м стати квалiфiкованим лiкарем, взагалi зростае вiд курсу до курсу.
Адаптащя студентiв до навчального процесу закiнчуеться наприкiнцi 2-го, початку 3-го навчального семес^в. Одшею з головних причин, що ускладнюють адаптацiю до умов навчання в медичному ВУЗ^ понад 50% наших студенпв вважають недостатнiй час для самостшно! роботи при пiдготовцi домашшх завдань. Тому до 20% студенпв приходять на заняття майже нешдготовленими, сподiваючись на те, що мшмальний об'ем необхщно! шформацп вiн отримае вiд викладача протягом практичного заняття. Подiбна ситуацiя актуалiзуе завдання по робот викладача медичного ВУЗу в напрямку розробки й впровадження методiв ращонатазацп й оптимiзацil самостшно! роботи. 1снуюча система контролю за самостшною роботою студентiв через практичнi заняття аж шяк не виключае пасивносп й учбових девiацiй з боку деяко1 частини студентiв.
1. Психолопчний розвиток особистостi студента - дiалектичний процес виникнення протирiч та 1х вирiшення, переходу зовнiшнього у внутршне, саморуху, активно1 роботи над собою.
2. Бiльшi резерви для тдвищення якостi пiдготовки медичних фахiвцiв передбачае вдосконалення контролю за знаннями студенпв. Тому зруйнована система контролю устшносп на екзаменацiйних сесiях в цшому негативно впливае на кiнцевий результат тдготовки фахiвця.
3. Для вщпрацювання педагопчно! тактики й стратеги, яю забезпечать оптимальну адаптацiю студента до медичного ВУЗу, важливо знати життевi плани й iнтереси майбутнього студента, систему домшуючих мотивiв, рiвень сощальних запитiв, самооцiнку, здатнiсть до свщомо! саморегуляцп свое1 поведiнки й т.п. Устшне рiшення ще! проблеми пов'язане з розвитком психолопчно! служби в ВУЗ1
ДИНАМИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ В ПСИХОЛОГИЧЕСКОМ СТАТУСЕ ИНДИВИДУАЛЬНОСТИ СТУДЕНТА МЕДИЦИНСКОГО
ВУЗа
Шейко В.Д., Панасенко С.И., Крыжановский А.А.
Молодые люди, которые претендуют на вступление в медицинский ВУЗ, должны владеть в первую очередь высокоразвитым логическим и абстрактным мышлением, способностью произвольно руководить собственными умственными процессами. Студенты не всегда успешно овладевают новыми знаниями потому, что у них не сформированы такие составляющие личности, как готовность к обучению, способность учиться самостоятельно, контролировать и оценивать себя, умение правильно распределять свое время для самостоятельной подготовки.
Ключевые слова: Студент, личность, психологический статус.
DYNAMIC CHANGES IN THE PSYCHOLOGICAL STATUS OF THE INDIVIDUAL STUDENT'S OF MEDICAL SCHOOL
Sheiko V.D., Panasenko S.I., Krizshanovsky A.A.
Young people who are seeking entry to the medical school, must possess first highly logical and abstract thinking, the ability to freely manage their own mental processes. Students do not always successfully acquire new knowledge because they have not established such elements of personality, willingness to learn, the ability to learn independently, to monitor and evaluate themselves, the ability to allocate their time for self-study.
Key words: Student, personality, psychological status.
УДК 611.018 + 376.68
ГОЛОВН1 НАПРЯМКИ ВИХОВНО1 РОБОТИ З 1НОЗЕМНИМИ СТУДЕНТАМИ НА КАФЕДР1
Г1СТОЛОГП, ЦИТОЛОГИ ТА ЕМБРЮЛОГП
Стаття присвячена особливостям проведення виховно! роботи серед шоземних студенпв з метою швидко! адаптацп до нових умов навчання та проживання в Укра!ш, а також головним напрямкам покращення усшшност! студенпв та формуванню !х здорового способу життя.
Ключов1 слова: iноземнi студенти, адаптащя, куратори груп.
Студенти, яю прибувають на навчання в Укра!ну, потрапляють у стресовi ситуацп пов'язаш зi змшою мкця проживання, втратою ошки батьюв, новими умовами побуту та складнощами пристосування до нового колективу. На перших курсах шоземш студенти тшьки починають знайомитися з реалiями нашого життя, укра!нськими звичаями та традищями, нормами поведшки, етикетом, що призводить до значного емоцшного та психолопчного навантаження [1,2,3]. Куратори академiчних груп проводять величезну роботу для прискорення адаптацп шоземщв до умов медичного ВУЗу, сприяють формуванню повнощнних студентських колективiв, що е достатньо складним завданням, оскшьки контингент, який ми навчаемо - це люди рiзноl вiри, ментальностi, вiку, нацiональностi i життевого досвщу [5,6].
Роль куратора у вихованш студента полягае в забезпеченш гуманiстичного напрямку та прiоритету нацюнальних iнтересiв. Гуманiстична мета передбачае уявлення про людину як про складну, змютовну та самобутню сутнiсть [4]. Головними напрямками виховно! роботи викладачiв нашо! кафедри е:формування у студенпв високого професшного iнтелекту i культури;виховання демократизму ;створення широкого кругозору i культурно-штелектуально! ерудицil;виховання iнтелiгентностi та морально! бездоганностцформування у студентiв потреби у самовдосконаленш, формуваннi здорового способу життя, збереження репродуктивного здоров'я;виховання дисциплшованосп, iнiцiативностi та оргашзованостцутвердження поваги до принципiв загальнолюдсько! моралi, правди, справедливостi, патрiотизму, доброти, стриманосп, працелюбства, полiтичноl
roMipK0BaH0cri;3ax^T студентсько! молодi вiд будь-яких форм фiзичного та nCTxi4roro насильства, в тому чи^ запобтання вживання студентами алкоголю, наркотиюв та iншим шкiдливим звичкам.
Виховна робота на нашiй кафедрi передбачае реалiзацiю iндивiдуально-творчого пiдходу у виховному процесi, прогнозуе формування нових мiжособистiсних стосуншв мiж викладачем та студентами, спшьний пошук iстини, спiльне розв'язання проблем, виконання творчих завдань. Дiяльнiсть куратора спрямована на здобуття молодою людиною соцiального досвiду поведiнки, формування нацюнально! самосвiдомостi, цiннiсних орiентацiй та розвиток шдивщуальних якостей майбутнього лшаря. Важливою умовою усшшно! дiяльностi шоземних студентiв е засвоення нових правил життя та навчання у вищому навчальному закладi шшо! кра!ни, яш забезпечують внутрiшнiй комфорт та знижують можливiсть конфлiкту з оточуючим середовищем. Куратор повинен допомогти студентам скорше звикнути до умов сьогодення, розширити 1х свггогляд, посилити мотивацiю вивчення мови [5].
Основну долю робочого часу викладачi кафедри придiляють аудиторий та позааудиторнiй роботi з шоземними студентами. Ця робота спрямована на оргашзащю та проведения заходiв, метою яких е:1) покращення якостi навчання (студентсью науковi конференцп, олiмпiади, презентацп кафедри); 2) зменшення адаптацiйних труднощiв (культурно-масовi заходи, святкування нацiональних та релшйних свят як Укра1ни, так i держав, звiдки при1хали навчатися студенти, Дшв народжень, подорожi до шших мiст Укра1ни); 3) покращення устшносп студентiв i навчально1 дисциплши (модульно-рейтингова система, чергування викладачiв для надання консультацiй невстигаючим студентам, кураторство, чергування в гуртожитку); 4) професшна орiентацiя у виборi майбутньо1 спещальносп (екскурсп на кафедри i в лабораторп академп, в музе1, на виставки) [4,5].
Куратори кафедри пстологл, цитологи та ембрюлогл працюють зi студентами по дешльком напрямкам: один раз на тиждень проводяться щдиидуальш тематичнi аудиторнi виховнi години за планом, який складае кожен куратор для свое1 академiчноl групи з урахуванням навчального розкладу як викладача, так i студентiв, а також у вшлвд загально кафедральних диспупв, круглих столiв та бесiд за участю адмшютрацп академп та практичних лiкарiв, на яких обговорюються проблеми правового, морального, патрiотичного, трудового, гендерного, економiчного, релiгiйного виховання студентiв; другий напрямок роботи - це так зваш «ви1зт» виховнi години, на яких студенти разом з кураторами а поза аудиторний час вщвщують кшотеатри, художш виставки, експозицп в рiзних закладах мистецтв, проводяться заходи щодо розвитку духовностi, захисту морат, формування здорового способу життя та профшактики правопорушень, наркоманп та алкоголiзму у студентському середовищi та виховання у студентiв бережливого ставлення до власносп академп у навчальних корпусах i в гуртожитках.
Необхiдно вщмггити неоцiненну роль iндивiдуальних та групових бесiд та рекомендацiй з приводу устшносп, актуальних життевих проблем, особистих справ, мiжнацiональних вiдносин, стану здоров'я та медичного обслуговування, проблем молод^ побуту та вщпочинку [4]. Подiбнi бесiди бувають успiшними тiльки тод^ коли мiж кураторами i студентами виникае ствробггаицтво i взаеморозумiння. Куратор стимулюе штерес до навчання, спшкування, пробуджуе творчу активнiсть студентiв - шоземщв [5]. Студенти не соромляться звертатися за допомогою до кураторiв, коли в цьому виникае необхщнють.
Куратори постшно здiйснюють контроль за поточною устшнютю та дисциплiною в академiчних групах, зустрiчаються з викладачами кафедр, якi проводять практичнi заняття в курiруемих групах, проводять беади зi студентами про необхiднiсть своечасно! лшвщацп академiчноl заборгованостi. Викладачi мають пiдшефнi кiмнати у гуртожитку, ям вiдвiдують декiлька разiв на пiврiччя, перевiряють чи утримуеться житло в чистоп i порядку, допомагають студентам у виршенш виникаючих побутових проблем. Результати перевiрки фiксуються у журналi вiдвiдувань гуртожитку. Спiвробiтники кафедри також чергують у гуртожитках у святковi та вихiднi днi.
Велика увага придшяеться спiлкуванню зi студентами в часи дозвшля. Викладачi знайомлять студенпв-iноземцiв з культурою та традищями нашо! кра!ни та Полтавщини, разом вщвщують музе!, мандрують iншими мктами Укра!ни. В свою чергу, студенти-шоземщ з задоволенням розповiдають про кра!ни з яких вони при!хали на навчання. Знайомлять викладачiв з народними традищями та звичаями. Студентами оргашзуються та проводяться такi заходи, як: «Дш Палестини в Украlнi», «Нооруз - свято персiв та туркмешв», «Днi нацiональноl кухнi». Всi куратори охоче вщвщують такi заходи.
Вважаемо, що курацiя академiчних груп шоземних студенпв повинна проводитися одним куратором з першого до останнього курсу, тому що тшьки таким чином буде досягнуто повне порозумшня та довiра мiж вихователем та студентом. До ще! роботи треба залучати лише тих викладачiв, яким щкавий цей вид роботи i вони проводять И не формально, а з повною вiддачею сво!х сил i можливостей.
1. Андрущенко В.П. Проблеми формування правового поля освгги Укра!ни / В.П. Андрущенко // -Ки!в, 2000 р. С. 17-19.
2. Борисенко Б.О. Оргашзацшна та виховна робота в перюд адаптаци студент1в 1-го курсу до умов перебування у вуз1 / Б.О. Борисенко, Л.П. Смольський, М.Б. Луцюк [та ш.] // Льв1в, 2000 р. С. 16.
3. Корсак В.К. До проблеми вщповщальност! сусшльних вимог до вищо! осв1ти [ спектра моделей ушверситету / В.К. Корсак // - Кт'в, 2000р. С. 39-44.
4. Концепщя нащонального виховання та перспективний план виховно! роботи колективу академИ на 2011-2016 рр. Мшютерство охорони здоров'я Укра!ни. ВДНЗ Укра!ни «Укра!нська медична стоматолопчна академ1я».Полтава, 2011 р. С.3-5.
5. Пентюк О.О. Про ¡нститут кураторства ¡ноземних студент1в / О. О. Пентюк, М.Б. Луцюк, Б.О. Борисенко [та ш.] //-Терношль, 2002 р. С. 72-73.
6. Сушко В.В. Удосконалення шдготовки 1ноземних студент1в / В.В. Сушко, Г.М. Гладкий, С.1. Нагорний [та ш.] // - Льв1в, 2000 . 121 с.
ГЛАВНЫЕ НАПРАВЛЕНИЯ ВОСПИТАТЕЛЬНОЙ РАБОТЫ С ИНОСТРАННЫМИ СТУДЕНТАМИ НА КАФЕДРЕ ГИСТОЛОГИИ, ЦИТОЛОГИИ И ЭМБРИОЛОГИИ Шепитько В.И., Ерошенко Г.А., Лисаченко О.Д., Пелипенко Л.Б.
Статья посвящена особенностям проведения воспитательной работы среди иностранных студентов с целью быстрой адаптации к новым условиям учебы и проживания в Украине, а также главным направлениям улучшения успеваемости студентов и формированию их здорового образа жизни.
Ключевые слова: иностранные студенты, адаптация, кураторы групп.
MAIN EDUCATOR WORK ASSIGNMENTS WITH FOREIGN STUDENTS ON DEPARTMENT OF HISTOLOGY, CYTOLOGY AND EMBRYOLOGY Shepitko V.I., Yeroshenko G.A., Lisachenko O.D., Pelipenko L.B.
The article is sanctified to the features of educator works realization among foreign students with the purpose of rapid adaptation to the new terms of studies and residence in Ukraine, and also to main directions of progress of students improvement and forming of their healthy way of life.
Key words: foreign students, adaptation, counsels of groups.
УДК 378.14
ОСНОВН1 НАПРЯМКИ П1ДГОТОВКИ 1НОЗЕМНИХ СТУДЕНТ1В ЯК ФАХ1ВЦ1В 13 ВИЩОЮ ОСВ1ТОЮ НА КАФЕДРАХ ВНУТР1ШНБО1 МЕДИЦИНИ
Впровадження у систему освгти кредитно - модульно! системи передбачае застосування для навчання студентов рiзноманiтних метсощв та технологш - практичних занять, лекцш, самостийно! шдготовки iз використанням св™вого передового досвщу та застосуванням комп'ютерних, мультимедшних та телекомушкацшних технологш. Важливим завданням педагогiчного колективу медушверситету е допомога в оволодшш практичними навичками i професiйними вмшнями, а також навчання налагодженню контактов з пацiентами, зокрема, комунiкативнiй майстерностг
Ключов1 слова: iноземнi студенти, внутршня медицина.
Прагнення молодi зарубiжних кра!н опанувати медицину та здобути фах лшаря у вищих навчальних закладах Укра!ни е реалiями сьогодення. Чшьне мкце у шдготовщ квалiфiкованих спешалкпв займае ДВНЗ «ТДМУ iм. 1.Я.Горбачевського». Незважаючи на певш труднощi, якi виникають у процесi навчання, а саме дещо вщмшш етнокультурнi цiнностi рiзних нацiональностей [6], певнi релiгiйнi переконання та свпогляд, недосконале знання украшсько! та росшсько! мов, завищену самооцшку знань та вмiнь, яку мають чимало iноземних студентiв, небажання дотримуватися дисциплши, на кафедрах внутршньо! медицини №2 i невщкладно! та екстрено! медично! допомоги створено належнi умови для засвоення основ штершстики та шдготовки майбутшх спецiалiстiв, якi б усшшно надавали медичну допомогу населенню сво!х кра!н. При цьому велике значення мае необхщшсть навчити студенпв вмiнню покращувати не лише фiзичний стан, але i духовне благополуччя пашенпв, оскiльки духовнiсть i медицина поняття нероздшьш i складають фундамент сучасно! науки i практики.
Важливою складовою у досягненнi дано! мети е врахування релтйних вiрувань хворого. При виконанш даного завдання перед нами постае декшька проблем. З одного боку пащенти Укра!ни хоч i мають рiзнi вiросподiвання, проте вони, як правило, християнського спрямування (католики i православнi).
З шшого боку, в ТДМУ навчаються не лише украшш, але i понад 1300 студенпв з близько 50 шших кра!н, яким не завжди близью релшйш вподобання европео!дних пашенпв. Викладачi терапевтичних кафедр унiверситету з розумшням вiдносяться до того, що на теренах сво!х держав молодим спещалютам необхiдно буде працювати i з людьми iсламського вiросповiдання, уклад життя, звички, традицп яких суттево вiдрiзняються вiд европейських. Релiгiйна рiзноманiтнiсть у цьому контекстi вимагае бшьшо! толерантностi до рiзних стилiв життя i вiрувань студентiв. Тому важливим завданням педагопчного колективу медунiверситету е не лише допомога в оволодшш практичними навичками i професшними вмшнями, але i в налагодженнi контакпв з пацiентами завдяки комунiкативнiй майстерносп, навчання терпимостi до iнших свггогавдв та рiзних релiгiйних вiросподiвань.
На допомогу у виршенш даних питань приходить проведення цшшв релiгiезнавства. Для студенпв обладнанi в гуртожитках юмнати для молитв i здiйснення релтйних обрядiв, вiдповiдно до вiрувань студенпв
З метою оптимiзацil навчального процесу шоземних студентiв доречним е розумне поеднання впливу на нацюнальну гордють, патрiотизм та вимогливостi в оволодшш теоретичними знаннями та практичними навичками. На кафедрах внутршньо! медицини №2 та невщкладно! i екстрено! медично! допомоги навчаються студенти 4, 5 i 6 курсiв iноземного факультету. Вони поетапно освоюють чотири модулi [2,3] з «Внутршньо! медицини», яш розробленi вiдповiдно до типово! програми. Впровадження методики «Сдиного дня», циклово! системи навчання дозволяе зануритися студентам у роботу клшки протягом цшого робочого дня. Проте, часто налагодженню вшьного дiалогу з пацiентами на перепош стають недостатнi мовна практика i багаж знань, рiзнi вiковi категорп студента та пацiента, а також часто змшений психоемоцiйний стан останнього на грунп хронiчних соматичних захворювань [4]. На цьому еташ вкрай важливим е професiоналiзм викладача, який повинен постiйно i ненав'язливо, теоретично i на власному приклад допомогти кожному студенту налагодити контакт з пащентом з метою найбшьш глибокого i ефективного освоення практичних, комушкативних навикiв i набування професшних вмiнь [5].
При обстеженнi пашенпв студенти повиннi дотримуватися таких комушкативних алгоршшв: Збiр скарг та анамнезу у пацieнтiв з внутрШтми хворобами: 1. Привгтний вираз обличчя, усмшка. 2. Лагiдний тон розмови. 3. Привпання та представлення, прояв штересу, поваги та турботи. 4. Збiр скарг та анамнезу пацiента. 5.
