CC BY
19
ГЛАВНЫЕ НАПРАВЛЕНИЯ ВОСПИТАТЕЛЬНОЙ РАБОТЫ С ИНОСТРАННЫМИ СТУДЕНТАМИ НА КАФЕДРЕ ГИСТОЛОГИИ, ЦИТОЛОГИИ И ЭМБРИОЛОГИИ Шепитько В.И., Ерошенко Г.А., Лисаченко О.Д., Пелипенко Л.Б.
Статья посвящена особенностям проведения воспитательной работы среди иностранных студентов с целью быстрой адаптации к новым условиям учебы и проживания в Украине, а также главным направлениям улучшения успеваемости студентов и формированию их здорового образа жизни.
Ключевые слова: иностранные студенты, адаптация, кураторы групп.
MAIN EDUCATOR WORK ASSIGNMENTS WITH FOREIGN STUDENTS ON DEPARTMENT OF HISTOLOGY, CYTOLOGY AND EMBRYOLOGY Shepitko V.I., Yeroshenko G.A., Lisachenko O.D., Pelipenko L.B.
The article is sanctified to the features of educator works realization among foreign students with the purpose of rapid adaptation to the new terms of studies and residence in Ukraine, and also to main directions of progress of students improvement and forming of their healthy way of life.
Key words: foreign students, adaptation, counsels of groups.
удк 378.14
основн1 напрямки п1дготовки 1ноземних студент1в як фах1вц1в 13 вищою осв1тою на кафедрах внутр1шнбо1 медицини
Впровадження у систему освгти кредитно - модульно! системи передбачае застосування для навчання студентов рiзноманiтних метсощв та технологш - практичних занять, лекцш, самостийно! шдготовки iз використанням св™вого передового досвщу та застосуванням комп'ютерних, мультимедшних та телекомушкацшних технологш. Важливим завданням педагопчного колективу медунiверситету е допомога в оволодшш практичними навичками i професшними вмiннями, а також навчання налагодженню контактов з пацiентами, зокрема, комушкативнш майстерностi.
Ключов1 слова: iноземнi студенти, внутршня медицина.
Прагнення молод1 заруб1жних кра!н опанувати медицину та здобути фах л1каря у вищих навчальних закладах Укра!ни е реал1ями сьогодення. Чшьне мкце у шдготовщ квал1ф1кованих спешал1спв займае ДВНЗ «ТДМУ 1м. 1.Я.Горбачевського». Незважаючи на певш труднощ1, яю виникають у процес навчання, а саме дещо в1дмшш етнокультурш щнносп р1зних нацюнальностей [6], певш релшшш переконання та св1тогляд, недосконале знання укра!нсько! та росшсько! мов, завищену самооцшку знань та вмшь, яку мають чимало шоземних студенпв, небажання дотримуватися дисциплши, на кафедрах внутр1шньо! медицини №2 1 невщкладно! та екстрено! медично! допомоги створено належш умови для засвоення основ штершстики та шдготовки майбутшх спешалюпв, яю б усшшно надавали медичну допомогу населенню сво!х кра!н. При цьому велике значення мае необхщшсть навчити студенпв вмшню покращувати не лише ф1зичний стан, але 1 духовне благополуччя пашенпв, оскшьки духовшсть 1 медицина поняття нероздшьш 1 складають фундамент сучасно! науки 1 практики.
Важливою складовою у досягненш дано! мети е врахування релшшних в1рувань хворого. При виконанш даного завдання перед нами постае декшька проблем. З одного боку пащенти Укра!ни хоч 1 мають р1зш в1роспод1вання, проте вони, як правило, християнського спрямування (католики 1 православш).
З шшого боку, в ТДМУ навчаються не лише украшш, але 1 понад 1300 студенпв з близько 50 шших кра!н, яким не завжди близью релшшш вподобання европео!дних пашенпв. Викладач1 терапевтичних кафедр ушверситету з розумшням вщносяться до того, що на теренах сво!х держав молодим спещалютам необхщно буде працювати 1 з людьми юламського в1роспов1дання, уклад життя, звички, традицп яких суттево в1др1зняються в1д европейських. Релшшна р1зномаштшсть у цьому контекст вимагае бшьшо! толерантносп до р1зних стил1в життя 1 в1рувань студенпв. Тому важливим завданням педагопчного колективу медушверситету е не лише допомога в оволодшш практичними навичками 1 професшними вмшнями, але 1 в налагодженш контакпв з пашентами завдяки комушкативнш майстерносп, навчання терпимосп до шших свгтогляд1в та р1зних релшшних в1роспод1вань.
На допомогу у вир1шенш даних питань приходить проведення цикл1в релшезнавства. Для студенпв обладнаш в гуртожитках юмнати для молитв 1 здшснення релшшних обряд1в, в1дпов1дно до в1рувань студенпв
З метою оптим1зацп навчального процесу шоземних студенпв доречним е розумне поеднання впливу на нацюнальну гордють, патрютизм та вимогливосп в оволодшш теоретичними знаннями та практичними навичками. На кафедрах внутршньо! медицини №2 та невщкладно! 1 екстрено! медично! допомоги навчаються студенти 4, 5 1 6 курав шоземного факультету. Вони поетапно освоюють чотири модул1 [2,3] з «Внутршньо! медицини», яш розроблеш в1дпов1дно до типово! програми. Впровадження методики «Сдиного дня», циклово! системи навчання дозволяе зануритися студентам у роботу клшки протягом цшого робочого дня. Проте, часто налагодженню вшьного д1алогу з пащентами на перепош стають недостатш мовна практика 1 багаж знань, р1зш в1ков1 категорИ студента та пащента, а також часто зм1нений психоемоцшний стан останнього на грунт1 хрошчних соматичних захворювань [4]. На цьому еташ вкрай важливим е професюнал1зм викладача, який повинен пост1йно 1 ненав'язливо, теоретично 1 на власному приклад1 допомогти кожному студенту налагодити контакт з пац1ентом з метою найбшьш глибокого 1 ефективного освоення практичних, комун1кативних навик1в 1 набування профес1йних вм1нь [5].
При обстеженш пац1ент1в студенти повинн1 дотримуватися таких комушкативних алгоритм1в: Збiр скарг та анамнезу у пацieнтiв з внутрШтми хворобами: 1. Привгтний вираз обличчя, усмшка. 2. Лаг1дний тон розмови. 3. Прив1тання та представлення, прояв 1нтересу, поваги та турботи. 4. Зб1р скарг та анамнезу пашента. 5.
Пояснення результапв обстеження. 6. Пояснення дш (госпiталiзацiя, проведення певних обстежень), якi плануються до виконання в майбутньому. 7. Завершення розмови. Ф1зикальн1 методи обстеження пац1ент1в з внутрШтми хворобами 1. Привиний вираз обличчя лшаря, усмшка. 2. Лапдний тон розмови. 3. Привиання та представлення, прояв iнтересу, поваги та турботи. 4. Пояснення пащенту, яке обстеження буде зроблено та отримання його згоди. 5. Встановлення контакту з пащентом та намагання викликати його довiру. 6. Попередження про можливкть виникнення неприемних почутпв при обстеженнi. 7. Пiдготовка до проведення обстеження ( чист теплi руки, обрiзанi нiгтi, теплий фонендоскоп, при необхщносп - використання ширми ). 8. Проведення обстеження ( демонстращя клшчно! навички ). 9. Пояснення результапв обстеження. 10. Завершення бесщи. Пов1домлення результатов обстеження пац1ентам з внутрШтми хворобами. 1. Привггаий вираз обличчя лшаря, усмшка. 2. Лапдний тон розмови 3. Привиання та представлення, прояв штересу, поваги та турботи. 4. Коректна та доступна для розумшня пащента пояснення результатiв того чи шшого обстеження. 5. Залучення пацiента до беади (порiвняння результатiв даного обстеження iз попереднiми результатами, з'ясування, чи зрозумш для них вашi пояснення). 6. Завершення беади. Планування та прогнозування результатов консервативного л1кування: 1. Привггаий вираз обличчя лшаря, усмшка. 2. Лапдний тон розмови. 3. Привиання та представлення, прояв штересу, поваги та турботи. 4. Коректна та доступна для розумшня пащента пояснення необхщносп л^вання, що призначаеться. 5. Залучення пацiента (акцент на особливостях прийому препаратiв, тривалостi прийому, можливих побiчних дiях; з'ясувати, чи зрозумш для пащента вашi пояснення). 6. Завершення беади. Пов1домлення прогнозу л1кування 1. Привггаий вираз обличчя лшаря, усмiшка. 2. Лагiдний тон розмови. 3. Привггання та представлення, прояв штересу, поваги та турботи. 4. Коректне та доступне для розумшня пащента пояснення очшуваних результапв л^вання, що призначаеться. 5. Залучення пащента до беади (акцент на важливост безперервного л^вання, дотримання призначено! схеми лiкування, з'ясування чи зрозумш для пащента вашi пояснення).6. Завершення беади.
Слiд зауважити, що проел, на перший погляд, речi: чистий халат, посмшка, вiтання, шанобливе поводження дозволяють налаштувати пацiента на птадну спiвпрацю iз студентом. Доречним е на початку щоденно! роботи з хворим проводити iнструктаж студентiв iз акцентуванням уваги на нюансах роботи з окремим категорiями пацiентiв, особливостях обстеження при рiзних патологiчних станах, в тому чи^ при невщкладних, загрозливих для життя клiнiчних ситуащях (шок, колапс, кома, криз, клшчна смерть, тощо) В певних випадках, особливо на початку семестру, студентам 4 i 5 курав бажано нагадувати основнi пропедевтичнi прийоми щодо скарг, анамнезу, об'ективного обстеження хворих. Оскiльки незнання чи невмiння попршують або, навiть, i перешкоджають робол в клiнiцi, бiля лiжка хворого. Вважаеться доречним й проведення тематичних обходiв, де доповщачем юторп захворювання та штерпретацп додаткових методiв обстеження вистпае студент.
Введення циклово! системи навчання дозволило згрупувати додатковi засоби до практичних занять, створити оснащеш тематичш навчальнi кiмнати. Багаторiчний досвщ ведення циклiв фахiвцями свiдчить за те, що саме такий тдхщ дае змогу тдвищити якiсть оволодшня практичними навичками як бiля лiжка хворого, так i за умов штерпретацп додаткових методiв обстеження.
Одним з пункпв в опануваннi теоретичного матерiалу е лекци. При читанш лекцiй необхiдно враховувати ряд особливостей тдготовки фахiвцiв у медичних ВНЗ: викладання матерiалу не може бути суто теоретичним, воно повинно мати у сво!й основi практичне спрямування. При цьому необхiдним е як орiентування на свiтовi та украшсью стандарти дiагностики та лiкування захворювань внутрiшнiх органiв, на результати свггових багатоцентрових дослiджень, так i на клшчний досвiд провiдних свiтових клшк, вчених та власнi спостереження лектора.
Мультимедшний супровiд значно покращуе сприйняття слухачами матерiалу, що подаеться, за рахунок не лише слухового, але i вiзуального сприйняття. Важливим моментом у шдвищенш ефективностi даного методу навчання було би спонукання не лише до пасивного, але i до активного !х прослуховування. Вважаемо, що з шею метою доцшьно було б впровадити елемент штерактивного спiлкування з студентами. Важливим i обов'язковим елементом мультимедiйноl лекцil повинш бути короткi вiдеофiльми. Включення в лекщю коротких тестових завдань або невеликих ситуацшних задач з декшькома вiдповiдями спонукало би студентiв не лише уважно слухати, але i аналiзувати отриману iнформацiю, в тому чи^ готуватися до лiцензiйного кпиту «Крок-2». Звичайно, нерацiонально обтяжувати лекщю складними завданнями, оскшьки це може не лише забирати багато часу, але i вщволшати студентiв вщ лектора i теми лекцil. Проте, неправильш вiдповiдi змусили б слухачiв бути уважнiшими i, можливо, частше переглядати, розмiщенi на ВЕБ-порталi ушверситету, презентацil лекцiй та матерiали тдготовки до них чи, навиь, готуватися додатково до пе! чи шшо! лекцil. Цьому сприяе також видшення «лекцiйного» дня у кожному навчальному тижнi.
Самостiйна, iндивiдуальна робота студенпв е чи не найбiльш важливою складовою освiти в рамках Болонсько! системи навчання. Написання реферапв з тем позааудиторно! роботи студентами, ми вважали доречним замшити на тдготовку коротких мультимедiйних презентацiй. Необхiднiсть представлення тдготовленого матерiалу одногрупникам спонукае плщнш роботi з пiдручниками, журналами, проведенню iнформацiйного-патентного пошуку в Iнтернетi, дозволяе глибше осво!ти матерiал. Запитання студенпв i вiдповiдi доповiдача сприяють розвитку клiнiчного мислення та ораторсько! майстерносп.
Здача тестових завдань Мооё1е [1] чи написання вихщного тестового контролю на кожному практичному занятп i освоення практичних навичок iз записом у матрикулярних книжках е ваговими методами рутинного щоденного контролю за засвоенням теоретичного та набуванням практичного досв^ студентами. Ми вважаемо надзвичайно цшним проведення об'ективного структурованого клшчного юпиту [3] та кiнцевого тесового
контролю знань, що е логiчним етапом контролю у пiдготовцi майбутнiх спецiалiстiв. Новими методиками, що освоеш на кафедрi, е, також, моделювання клiнiчних ситуацiй з використанням наборiв результатiв лабораторних аналiзiв, рентген-знiмкiв, даних УЗД, КТ, МРТ дослщжень.
Перспективними напрямками в педагопчному процесi вважаемо апробацiю проблемно-комунiкативних заходiв навчання, проведення пiд час практичного заняття «мозкового штурму», як методики експертного ощнювання в ракурсi встановлено! проблеми, генерацп iдей, !х групування, вiдбору цiнних iдей, а також обов'язкове читання лекцш з використанням мультимедшного або телекомунiкацiйного обладнання, що дозволяе донести до студенпв сучасш i новiтнi технологи з дiагностики та лiкування, в тому чи^ невiдкладних станiв при рiзноманiтних патолопях внутрiшнiх органiв.
1. Ковальчук Л.Я. Результати реашзацп концепци розвитку Терношльського державного медичного унiверситету iм. 1.Я.Горбачевського на шляху його входження у свПовий освiтнiй простер / Л.Я. Ковальчук // Медична освПа, Т2, 2011. - С.12-20.
2. Нейко G.M. Болонський процес i система оргашзаци практично! пiдготовки студентiв / G.M. Нейко, Л.В. Глушко, М.1. Мiзюк [та iн.] // Медична освгта. - 2007. - №2.- С. 56 - 58.
3. Про особливоси впровадження кредитно - модульно! системи в оргашзаци навчального процесу: наказ Мшктерства освiти i науки Укра!ни вiд 20.10.2004.
4. Психоемоцшш аспекти роботи медичних фахiвцiв з пацiентами // Медична освПа. - 2006. - №4. - С.28 - 31
5. Evans P. Can medical students from two cultures learn effectively from a shared web-based learning environment? / P. Evans, Y. Suzuki, M. Begg [et al.] // Medical Education.- 2008.- Vol. 42.- P. 27-33.
6. Roberts J.H. Students' perception of race, ethnicity and culture at two UK medical schools: a qualitative study / J.H. Roberts, T. Sanders, V. Wass // Medical Education.- 2008.- Vol. 42.- P. 45-52.
W.
ОСНОВНЫЕ НАПРАВЛЕНИЯ ПОДГОТОВКИ ИНОСТРАННЫХ СТУДЕНТОВ КАК СПЕЦИАЛИСТОВ С ВЫСШИМ ОБРАЗОВАНИЕМ НА КАФЕДРЕ ВНУТРЕННЕЙ МЕДИЦИНЫ
Швед М.И., Смеян С.И., Мартынюк Л.П., Мартынюк Л.П.
Внедрение в систему образования кредитно - модульной системы предусматривает применение для обучения студентов различных методов и технологий -практических занятий, лекций, самостоятельной подготовки с использованием мирового передового опыта и применением компьютерных, мультимедийных и телекоммуникационных технологий. Важной задачей педагогического коллектива медуниверситета является помощь в овладении практическими навыками и профессиональными умениями, а также обучение налаживанию контактов с пациентами, в частности, коммуникативной мастерства.
Ключевые слова: иностранные студенты, внутренняя медицина.
BASIC TRAINING FOR FOREIGN STUDENTS AS EXPERTS WITH HIGHER EDUCATION AT THE DEPARTMENT OF INTERNAL MEDICINE Swede M.I., Smiyan S., Martyniuk L.P., Martynluk L.P.
Introduction into education the principles of credit-modul system predicts the application for the students' studies of various methods and technologies - practical lessons, lectures, and independent work. The most important aim of teachers work is combination of world scientific experience and modern computer technologies with students training of communicative professionally with each other and with their patients.
Key words: foreign students, internal medicine.
удк 616-089.5+376.68
можливост1 об'сктиввацп оцшки знань 1ноземних студент1в в аспект
болонсько! конвенцн
В данш навчально-методичнш робот! показана ефектившсть на практищ ввропейсько! освпньо! системи, яка побудована на засадах Болонсько! декларацп. Показано, як проводиться шдсумковий модульний контроль у шоземних студенпв медичного факультету на кура анестезюлогп, та штенсивно! тераш! та за допомогою конкретних фактов доведено його дiевiсть.
Ключов1 слова: Болонська декларащя, рейтингова система екзаменацшно! ощнки.
Свропейська освиня система, яка побудована на засадах Болонсько! декларацп, е найбшьш обгрунтованою i доцшьною системою освии в сучасних умовах. Такого висновку дозволяють дшти декшька основних постулапв ще! новиньо! для Укра!ни системи освгга: по-перше, дана система спрямована на тдготовку спещалкта -практика: глибом теоретичш знання не мають сенсу, якщо не шдтверджеш вмшням застосовувати в реальнш ситуаци вироблеш на !х основi i доведет до автоматизму практичш навички; -по-друге, такий шдхщ передбачае ушфшовашсть застосування знань через систему професшних стандартiв. Тобто, дi! фахiвця не залежно вiд мiсця його попереднього навчання i роботи е зрозумшими i лог1чними для вах учасникiв дано! освiтньо! системи; - потрете, такий тдхщ не виключае елементу творчостi, оскiльки ощнювання кшцевого результату мае проводитись не в закршлених межах бально! ощнки, а в системi рейтингу - суми вмшь по вiдношенню до шших осiб, якi навчаються. Практично, студент мае бути защкавлений в постшному удосконалення сво!х вмiнь, оскшьки не зважаючи на добре засвоення матерiалу, вiн може отримати ощнку нижче очiкувано! через те, що його однокурсник шляхом самотдготовки краще опанував професiйнi вмiння.
Дана робота представляе матерiали своерiдного експерименту по впровадженню елементiв Болонсько! освiтньо! системи в практику навчального процесу. Так, протягом 2010-2011 роюв ми намагались ушфшувати вимоги до пiдсумкових вмшь i ввести рейтингову систему екзаменацшно! оцшки знань iноземних студентiв медичного факультету при викладанш дисциплiни «Анестезюлопя та iнтенсивна терапiя».
