CC BY
54
УДК 618.1./.7:378.14
ШЛЯХИ УПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТ1В СВРОПЕЙСЬКО! МОДЕЛ1 ОСВ1ТИ ДЛЯ ОПТИМ1ЗАЦП ВИКЛАДАННЯ АКУШЕРСТВА ТА ГШЕКОЛОГП У ВИЩИХ МЕДИЧНИХ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРА1НИ
В стата наведен основнi положення по впровадженню елементiв европейсько! кредитно-трансферно! системи при викладанш навчально! дисциплiни «акушерство та пнеколопя». Звертаеться увага на особливост навчання по кредитно-трансфернiй системi з урахуванням психотипiв студентiв. Велика увага придшена самостiйнiй роботi студенев, набуттю ними практичних навичок, оцшщ рiвня пiдготовки студентiв.
Ключовi слова: кредитно-трансферна система, навчальний процес, модульна форма навчання, акушерство i пнеколопя.
Впровадження кредитно-модульно! системи передбачае тдвищення якосп тдготовки фах1вц1в та !х конкурентоспроможносп, забезпечення доступу фах1вц1в до риншв прат, посилення престижу укра!нсько! вищо! освгти у свгтовому освгтньому простор^ досягнення сумюност програм тдготовки та квал1ф1каци. Модульна форма оргашзаци навчання передбачае подш матер1алу курсу на навчальш модул1 - самоспйш роздши або теми курсу з ввдповвдною системою оргатзаци навчання, методичного забезпечення, д1агностики та контролю навчального процесу.
Викладачу необхвдне чгтке визначення кшькосп навчального матер1алу, обсягу 1ндив1дуальних завдань, вимог до знань та вмшь, як студент мае засво!ти та продемонструвати тсля завершення роботи над модулем. Все це сприяе систематичнш рштшчнш робот студенпв, планом1рному засвоенню матер1алу курсу.
Навчальний процес 1з кожно! дисциплши стае повнютю ввдкритим для студенпв 1 мае демократичний характер, що дозволяе кожному обрати р1вень навчання та спос1б одержання тдсумково! оцшки з дисциплши, поспйно контролювати свш р1вень тдготовки, вносити своечаст корективи в навчальну роботу.
Рейтинг устшносп студента - це загальний бал, який отримав студент за виконання завдань, передбачених програмою дисципл1ни: р1вень тдготовки студента з кожного боку модуля ощнюеться певною кшькютю бал1в за р1зними формами контролю; у раз1 перескладання тем блоку модуля бшьше одного разу зтмаеться бал; р1вень тдготовки студента з кожного модуля визначаеться сумою бал1в, як студент набрав за кожний блок модуля; сумарний рейтинг, що охоплюе результати вс1х вид1в контролю знань, зокрема тдсумкового атестування, отнюеться за бальною системою.
Введення модульно! форми навчання на кафедр1 акушерства 1 гшекологп передбачае розподш програми на окрем1 модуль Вивчаючи акушерство, слад брати до уваги особливосп викладання предмета з урахуванням деонтологп. Для студенпв IV курсу передбачаеться, що складання модул1в мае ввдповвдати програм1 й охоплювати вивчення допологового нагляду, ведення полопв - першого, другого 1 третього перюд1в. Окремо складаеться модульна програма навчання з ускладнень полопв: слабкють пологово! д1яльносп, стимулятя пологово! д1яльносп, кровотеч1 тд час та тсля полопв, септичт ускладнення. Вважаемо, окремим блоком слад розробити модул1 з оперативного акушерства.
Особливу увагу слад придшити складанню модуля з теми "Догляд за новонародженим та реатматя", тому що тут мае бути "наскр1зний" модуль, який 1нтегруеться з аналопчним модулем 1з неонатологп.
Втшення в навчальний процес основних вимог ВООЗ, протокол1в ведення ваптних, родшь та породшь спонукае до включення модул1в "Змши системи охорони материнства", «Репродуктивне здоров я» та програми "Безпечне материнство". Це важливо для студенпв IV, VI курс1в, лшар1в - 1нтертв.
Наводимо приклад складання модуля "Безпечне материнство" як самоспйного роздшу, що охоплюе частину теоретичного курсу разом 1з практичними знаниями. Кожен модуль розбиваеться на окрем1 блоки. Модуль починаеться оглядовою I настановчою лектею викладача. Викладач анал1зуе досягнення в систем! охорони здоров'я матер1 та дитини, тдкреслюе заходи щодо охорони здоров'я [ накреслюе шляхи необхвдного нагляду за ж1нкою для запоб1гання захворюваносп та смертность Це передбачае розгляд таких тем, як: доступна консультативна допомога; рододопомгжт служби; служба планування с1м'!; перегляд статусу жшки; зниження смертносп [ захворюваносп. Над цими блоками студенти працюють самоспйно. Викладач рекомендуе лгтературу, яка зор1ентуе студента в даних темах. Кр1м того. надаеться комплект методичних розробок для самоспйно! роботи студенпв. Особлива увага в груш придшяеться робот! над опануванням практичними навичками. Необхщна куратя ваптних, породшь та хворих жшок, використання протокол1в призначення лшарських засоб1в. Для опанування практичними
© Талаш В.В., 2014
навичками з "безпечного материнства" необхвдно вивчати питання про особливостi визначення вагiтних "высокого ризику", звертати увагу на вмшня студентiв iнформувати жiнку про стан и вагiтностi, особливiсть перебiгу пологiв, можливi ускладнення.
Засвоення практичних навичок е особливо складним у сучасних умовах через низку специфiчних особливостей дисциплiни акушерства та гшекологп: вивчення iнтимних подробиць життя пацiентки; страх ваптно! перед ускладненнями, пов'язаними iз обстеженням студентами; введення платних послуг; вiдмова вiд огляду при великих групах студентiв.
У зв'язку з цим самостiйна робота студента ускладнюеться i проводити И вiн може лише з дозволу пацiентки у присутносп викладача. В свою чергу це передбачае, по-перше: тiсний контакт викладача iз вагiтною або хворою, по-друге, роботу з пацiенткою малими групами студентiв, що можливо лише при скороченн академiчних груп до 5 о«б. Враховуючи це досить актуальним е демонстрацiя вiдео та кiнофiльмiв, вiдпрацювання мануальних навичок на фантомах, що потребуе достатньо! кшькосп техшчних засобiв навчання.
В цих умовах пiдвищуеться актуальнiсть оргашзаци ушверситетських клiнiк, де можна навчати студенев без упередженого вiдношення керiвникiв ввддшень.
Лише в цих умовах можна реалiзувати принципи демократизаци навчання та змiнити взаемовiдносини викладача i студента в бш спiвробiтництва що, безперечно, тдвищить мотивацiю навчання i покращить завершальний результат пiдготовки лiкаря.
По зашнченш кожного блоку студенти виконують тестовi завдання.
Рiвень тдготовки студента ощнюеться кiлькiстю балiв за рiзними формами контролю, зокрема i тдсумкового тестування. Визначаючи рейтинговi бали, доцшьно враховувати виконання студентами наукових робгт, !х участь у конкурсах, наукових семiнарах, конференщях.
Для цього необхвдно заохочувати студентiв до рiзних форм самоспйнох роботи, а саме: роботи з лгтературою, пiдготовки рефератiв i доповiдей iз конкретних проблем, огляди актуальних питань акушерства та гшекологп, що проводяться на заняттях, залучення студентiв до дослiдження архiвного матерiалу клiнiки та його аналiзу, яке частше реалiзуеться в ходi виконання студентами науково-дослвдно1 роботи.
У процес навчання за модульно-рейтинговою системою зростають зацiкавленiсть i активнiсть у чергуваннях у клiнiцi. У зв'язку iз цим набувае значення робота студенев у науково-дослiдному, а точшше, науково-практичному гуртку, на заняттях якого здшснюються вечiрнi обходи та розбiр iсторiй хвороб, а також вш'зш заняття на базах медико-генетично! консультаций центру планування «м% кабiнету кольпоскопп та iн. Добре активiзуе самоспйну роботу проведення олiмпiад iз визначенням кращого студента в опануваннi предметом.
Вважаеться, що для тдвищення якост медично1 освiти необхiдно унiфiкувати тдходи до ощнки знань студентiв. Для цього ниш широко застосовуеться тестовий контроль. Наявшсть протоколiв надання медично1 допомоги, основаних на принципах доказово1 медицини, дае можливiсть тдвищити яшсть контролю знань i вмiнь по окремих модулях.
Незважаючи на те, що ця система навчання, безумовно, досить ефективна в пiдвищеннi самоспйност1 студентiв та бiльш зручна для засвоення ними знань, водночас юнуе небезпека "застандартизованосп" - втрата або послаблення можливостi розвитку в студенпв клiнiчного мислення, так необхiдного для формування лiкаря.
Якiсть упровадження кредитно-модульно1 системи як ново1 моделi оргашзаци навчального процесу залежить вiд багатьох факторiв, починаючи з п1дготовки викладачiв, розробки нових педагогiчних та шформацшних технологiй навчання, зак1нчуючи iндивiдуальним тдходом до навчання студентiв та стимулюванням росту 1хнього iнтелектуального розвитку.
Стимулювання iндивiдуального розвитку базуеться на виявленш та розвитку здiбностей кожного окремого студента, що е можливють брати участь у навчальному процесi, його плануванш, робота у додаткових курсах семiнарiв та лекцiй, спрямованих на формування шдивщуальних здiбностей.
Стимулювання штелектуального розвитку передбачае свiдоме творче ставлення до навчання, умiння користуватися науковою лгтературою, критично ставитися до власно1 роботи, участь у студентських наукових конференщях, публiкацil в наукових журналах. Для виконання цих завдань викладач мае використовувати рiзнi форми роботи в однш групi, враховуючи психотипи студентiв. Так, студенту iз системним типом потрiбнi завдання з "ввдкритими" запитаннями, як1 дають можливiсть подшяти на частини, аналiзувати, творити. Аналгтичний тип матиме кращi результати при розв'язуванш задач.
Студент iз вiзуальним психотипом ефективнiше працюватиме над письмовими завданнями та зоровими образами.
Аудiальний тип ввддаватиме перевагу усним пояснениям, читанню статей, шнестетикам потрiбен рух, часп перерви, вони краще засвоюють демонстрацшний матерiал, рольову гру. Залежний психотип бачитиме медицину на практицi. 1ндуктивний - бачитиме правила i принципи в дп.
Види завдань, ям посилюють розумову дiяльнiсть студеитiв, теж абсолютно рiзнi залежно вiд психотипу. Так, контекст-залежним студентам пропонують "мозковi штурми", самостiйиу роботу. Вправи iз використанням 1ндукцп. Контекст-незалежним - запитання з вибором вiдповiдей, завдання на заповнення, заучування через повторення. Аналггикам - тести численного вибору, шформащю з тдручника. Для студентiв iз абстрактним типом мислення бiльш ефективш письмовi вправи та лекцИ. За конкретного типу мислення матерiал краще засвоюеться через вправи рук, демонстраций клшчш обходи.
Окрiм цього викладач мае враховувати психофiзiологiчнi особливостi студенпв р1зно! статi. Наприклад, дiвчата краще запам'ятовують вербальний матерiал, тодi як хлопщ - технiчний. Безперечно вiдрiзняються також мовлення, увага, емоцшна стшшсть, iнтелект i мотиващя до навчання залежно вiд статi. Основною проблемою в реалiзацil нових пiдходiв до навчання по кредитно-модульнш системi е велика кшьшсть студентiв у академiчнiй грут. Про який iндивiдуальний тдхвд, а тим бiльше iндивiдуальнi завдання може йти мова, коли в грут 10-12, а то 1 бшьше студентiв. У цьому разi академiчного заняття не вистачить для яшсного засвоення теми.
Безумовно модульно-рейтингова система випдно в1др1зняються в1д традицшних форм навчання тим, що студент може самоспйно працювати з навчальним матерiалом у вигляд1 модул1в, як1 мютять конкретну мету навчання, банк шформацп та методичнi вказiвки щодо досягнення поставлено1 мети.
Формування ново1 системи ощнювання д1яльносп студента забезпечуе нову рису в стосунках м1ж студентом i викладачем - максимальну ввдкритють, прозорють шформацп про досягнення ! недолiки в повсякденний навчальнш робота
Отже, незважаючи на перетдготовку викладачiв, забезпечення новим методичним матер!алом, упровадження нових прогресивних навчальних технологш прямо залежить в1д умов, у яких можливий устх цих перебудов: зменшення кшькосп студентiв у академ!чних групах та матерiальна забезпеченiсть фантомами для опанування практичними навичками. Кр!м того, без спiлкування з хворими неможливо пiдготувати повнощнного лiкаря. Тести вони можуть ввдповюти, чи навмання поставити галочку, але не зможуть виконати головний постулат лiкаря: «Якщо тсля бесвди з лiкарем хворому не стало краще - це поганий лшар».
Майбутне у розвитку навчання за кредитно-модульною системою - це ушверситетськ! кл1н1ки, де студенти будуть завжди бажаними, бо хвор! будуть обiзнанi, що вони лшуються у висококвалiфiкованiй кл1н1ц1, де проводиться навчання студенпв. Вважаемо, що унiверситетськi кл1н1ки - один 1з прюритетних напрямк^в у реформуваннi вищо1 медично1 школи та практично1 охорони здоров'я.
1. Мшерян B.G. Методичнi основи тдготовки та проведення навчальних занять в медичних вузах (методичний поабник) / В. £. Мiлерян:- Кшв, «Хрещатик», - 2004.- 80 с.
2. Наказ МОЗ Украши вщ 22.03.2004 №148 «Про заходи щодо ре^зацй положень Булонсько! декларацil в системi вищо! медично! та фармаколопчно! освiти».
3. Основнi засади розвитку вищо! освт Укра!ни в контексп Болонського процесу. Документи i матерiали 2003-2004 рр.: 66.
4. Тимчасове положення про оргашзащю навчального процесу в кредитно-модульнш системi пiдготовки фахiвцiв. Затверджено наказом МОН Укра!ни вщ 23.01.2004 р. №48.
5. The Black Book of the Bologna Process. The National Unions of Students in Europe. May 2005, http: // www. Bologna-bergen 2005.no/Docs/02-ESIB/0505_ESIB_blackbook.pdf.
ПУТИ ВНЕДРЕНИЯ ЭЛЕМЕНТОВ ЕВРОПЕЙСКОЙ МОДЕЛИ ОБРАЗОВАНИЯ ДЛЯ ОПТИМИЗАЦИИ ПРЕПОДАВАНИЯ АКУШЕРСТВА И ГИНЕКОЛОГИИ В ВЫСШИХ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЯХ УКРАИНЫ Талаш В. В.
В статье приведены основные положения по внедрению кредитно-модульной системы в учебный процесс. Обращается внимание на особенности обучения по кредитно-модульной системе на кафедре акушерства и гинекологии с учетом психотипов студентов. Большое внимание уделено самостоятельной работе студентов, приобретению ими практических навыков, оценке уровня подготовки студентов.
Ключевые слова: кредитно-модульная система, модульная форма обучения, акушерство и гинекология.
Стаття надшшла 05.03.2014 р.
THE WAY OF IMPLEMENTATION OF THE EUROPEAN MODEL OF EDUCATION ELEMENTS TO OPTIMIZE THE TEACHING OF OBSTETRICS AND GYNECOLOGY IN HIGHER MEDICAL EDUCATIONAL INSTITUTIONS OF UKRAINE Talash V. V.
Basic principles according introduction of the credit-module system into educational process have been described in the acticle. Special attention is paid to peculiarities of teaching according to credit-module system taking into account the students psychological types at the department of obstetrics and gynaecology. Great attention has been paid to independent work of students, to gaining practical skills and estimation of students training level.
Key words: credit-module system, module of studies, obstetric and gynecology.
