CC BY
30
_ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА_
6. Сисоева С. О. Творчий розвиток особистост в процесi неперервно! професшно! освгги / С. О. Сисоева // Неперервна професшна освiта: теорiя i практика: зб. наук. праць / за ред. I. А. Зязюна та Н. Г. Ничкало. В 2-х ч. — К., 2001. — Ч. 1. — С. 45—54.
7. Фiлософiя: навч. поибник / I. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко, I. В. Бойченко та ш.; за ред. I. Ф. Надольного. — К.: Вкар, 1999. — 624 с.
8. Чаплицька Г. В. Формування творчого ставлення до професшних знань студенлв еконо]шчних спещальностей: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Г. В. Чаплицька. — Харюв, 2003. — 17 с.
9. Чернилевский Д. В. Креативная педагогика и психология / Д. В. Чернилевский, А. В. Морозов. — М.: МГТА, 2001. — 301 с.
УДК 378.147
В. 6. БЕРЕКА
МОДУЛЬНИЙ ПРИНЦИП ОРГАШЗАЦИ ПОЗААУДИТОРНО1 НАВЧАЛЬНО1
Д1ЯЛЬНОСТ1 СТУДЕНТ1В
Розглянуто проблему модульного принципу оргатзацп позааудиторног навчальног дiяльностi студентiв щодо забезпечення покращення ефективностi навчального процесу у вищому навчальному закладi (ВНЗ). Обгрунтовано доцтьтсть застосування модульного принципу в процеЫ самостшног навчальног дiяльностi.
Ключовi слова: модуль, навчальна дiяльнiсть, позааудиторна навчальна дiяльнiсть, принцип.
В. Е. БЕРЕКА
МОДУЛЬНЫЙ ПРИНЦИП ОРГАНИЗАЦИИ ВНЕАУДИТОРНОЙ УЧЕБНОЙ
ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СТУДЕНТОВ
Рассмотрено проблему модульного принципа организации внеаудиторной учебной деятельности студентов с точки зрения обеспечения улучшения эффективности учебного процесса в высшем учебном заведении. Обосновано целесообразность применения модульного принципа в процессе самостоятельной учебной деятельности.
Ключевые слова: модуль, учебная деятельность, внеаудиторная учебная деятельность, принцип.
V. E. BEREKA
MODULE PRINCIPLE OF ORGANIZATION OF STUDENTS OUT-OF-CLASS
EDUCATIONAL ACTIVITY.
The problem of module principle of organization of out of class educational activity of students from the point of view of providing the improving of effectiveness of educational process at the higher educational establishment has been viewed. Expediency of module principle use in the process of individual educational activity has been proved.
Key words: module, educational activity, out of class educational activity, principle.
3mîh^ що ввдбуваються останшм часом у вищш школi Украши, вимагають сучасних фахiвцiв, яю не тшьки володшть професшними знаниями, вмшнями та навичками, а й здатш застосувати ïx в повсякденнш практичнш дiяльностi, за умов складних (нетипових) ситуацш. Сформувати такого фаxiвця можливо за умови використання нових технологш навчання, зокрема, модульно1 технологи, яка сприяе активiзацiï навчально-mзнавальноï дiяльностi студента.
Питання модульно! оргашзаци навчально! дiяльностi студенпв висвiтлено в працях А. Алексюка, Я. Болюбаша, В. Голованово!, В. Бондаря, I. Мороза, Н. Ничкало, Л. Романишино!, П. Сшорського, С. Сисоево! та ш.
Однак недостатньо розробленою залишаеться проблема модульно! оргашзаци позааудиторно! навчально! дiяльностi студенпв.
Мета статтi — дослщити аспекти модульного принципу органiзацi! позааудиторно! навчально! дiяльностi студенпв щодо забезпечення покращення ефективностi навчального процесу у вузг
Модульне навчання передбачае структурування навчального матерiалу, змiсту навчання та оргашзащю роботи студентiв з повними, лопчно завершеними дiяльнiсними блоками (модулями). Модуль, як правило, ствпадае з темою навчального процесу, проте, на вiдмiну ввд теми, в модулi всi елементи мають свою оцшку: вiдвiдування занять, виконання завдань, навчально-тзнавальна дiяльнiсть, початковий, промiжний та тдсумковий рiвень знань, робота з додатковими джерелами iнформацi! [6]. У модулi чiтко визначенi цiлi навчання, завдання та рiвнi засвоення навчального матерiалу, зазначенi дидактичнi засоби та засоби дiагностики. За умови модульного навчання послвдовшсть вивчення навчального матерiалу, рiвень та контроль якостi його засвоення тддаеться програмуванню [16]. Дуже важливим е забезпечення студентiв змiстовим методичним матерiалом, а також доступом до локальних шформацшно-пошукових мереж ВНЗ. Тут у нагодi стануть розробленi викладачами електроннi пiдручники, посiбники та ввдеофшьми [4].
Аналiзуючи результати наукових до^джень з питань запровадження модульно-рейтингово! технологi! навчання, опираючись на нормативну базу щодо !! запровадження в навчально-виховний процес ВНЗ Укра!ни [10], можна зробити загальнi висновки стосовно переваг модульно! технологи навчання над традицшною, зокрема:
• навчання у модулях, де мютяться мета, алгоритм дш, шформацшний блок, навчально-матерiальне забезпечення та засоби самоконтролю, демократизуе та лiбералiзуе процес навчання, тдвищуе його як1сть;
• систематизацiя роботи студента в позааудиторний час розвивае !х активне творче мислення, що надзвичайно важливо пiд час вщпрацювання та прийняття рiшення в повсякденних ситуацiях педагогiчно! дiяльностi;
• перенесення акценту в органiзацi! навчального процесу з аудиторних занять на самостшну роботу яшсно формуе навички самостшно! навчально! дiяльностi, пiдвищуе вiдповiдальнiсть студента за результати свое! пращ;
• форми ввдносин викладача i студента стають рiвноправними, суб'ект-суб'ектними;
• застосування рейтингово! оцiнки диференцiюе навчальний процес, тдвищуе його змагальтсть, дае змогу кожному студенту розкрити сво! особиспсш здiбностi.
Перехiд до модульно! системи навчання потребуе перегляду квалiфiкацiйних вимог до викладачiв, освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня випускникш i термiнiв навчання. Враховуючи, що замовники на пiдготовку фахiвцiв не защкавлеш в збiльшеннi термiнiв навчання, перед ВНЗ постае завдання перебудови змюту та форм навчання з метою забезпечення якосп освии на рiвнi европейських вимог при збереженш належного рiвня фахово! спецiально! тдготовки. За чотири роки надати необхвдну базову пiдготовку та пiдготувати фахiвця, здатного професiйно виконувати оперативно-службовi завдання, - це складна i пов'язана з дефщитом часу проблема.
Модульна система навчання, як найбiльш прогресивна в наш час, висувае вимоги, за якими студент «повинен сввдомо бути вiдповiдальним за к1льк1сть, продуктившсть i яшсть свое! працi, а, отже, i повною мiрою бути ствучасником органiзацi! навчального процесу за принципом «суб'ект - суб'ект». У будь-якому випадку для забезпечення якосп освiти в навчальному закладi, який ставить собi це за мету, мае бути сформовано систему штелектуального виховання» [5].
Беручи до уваги дослщження науковцiв (А. Алексюк [1], Л. Романишина [15], П. Сшорський [17]) щодо побудови навчальних модулш, як1 пов'язанi мiж собою за стльною ознакою, мiстять завдання, спрямоваш на розвиток умiнь самостiйно! навчально! дiяльностi, в органiзацi! позааудиторного навчального часу студенпв нами було запроваджено модульний пiдхiд. Всю позааудиторну навчальну дiяльнiсть студентiв ми структурували на три модуль
Кожний модуль мiстив компоненти, як складали його 3mîct та розкривали поетапний MexaHi3M виконання навчальних завдань студентом у позааудиторний час.
Перший оргашзацшний модуль складався з комплексу заходiв органiзацiйного плану, i спрямований на забезпечення належних умов навчально1 дiяльностi студента в позааудиторний час. Вш був органiзований за трьома ршнями: рiвень навчального закладу; рiвень факультету; рiвень навчально1 групи.
На рiвнi навчального закладу в повсякденнш дiяльностi були передбаченi наступш заходи:
• вiдображення модульно1 технологiï навчання та органiзацiï позааудиторно1 навчально1 дiяльностi в положениях про ВНЗ та його структурш пiдроздiли;
• проведення оперативних нарад керiвництва вузу щодо стану успiшностi навчання та вiдвiдування занять студентами;
• проведення методичних семiнарiв щодо модульно1 технологiï навчання з науково-педагогiчними працiвниками та кураторами у системi професiйноï тдготовки;
• вивчення досвiду використання модульноï технологiï навчання та позааудиторноï навчальноï дiяльностi студентiв у педагогiчному ВНЗ тд час роботи школи педагопчно1' майстерностi;
• запровадження мотивацiйних чиннишв в органiзацiï позааудиторно1' навчально1' дiяльностi студентiв (фотографiï на дошцi пошани, вiдряджения науковцiв до iнших вузiв з метою обмiну досвiдом, iншi заходи);
• органiзацiя роботи комп'ютерних клаив пiд час позааудиторного навчального часу;
• оргашзащя позапланово1' роботи бiблiотек у неробочий час.
На рiвнi факультету було заплановано проведення:
• службових нарад керiвництва факультету щодо стану з ввдпрацюванням незадовшьних оцiнок та пропущених занять;
• навчально-методичних зборiв з кураторами щодо оргашзаци позааудиторно1' навчально1' дiяльностi студенпв, академiчних груп факультету щодо шдсумшв навчально1' дiяльностi за семестр, визначенням мiсць з навчання серед академiчних груп:
• iнструктивно-методичних занять з кураторами щодо оргашзаци навчання студенпв за модульною технологieю в позааудиторний час з дисциплш спецiальноï та профшьно1' пiдготовки;
• самостiйноï тдготовки у вихвдш днi зi студентами, яш мали проблеми з ввдпраиюванням незадовiльних оцiнок та пропущених занять.
Другий змютовий модуль включав в себе навчальний, методичний та комушкативний компоненти.
Навчальний компонент визначав порядок самостшно1' навчально1' дiяльностi студента в позааудиторний час:
- планування пiдготовки до занять на день та навчальний тиждень;
- використання у свош самостiйнiй навчальнш робот вiд одного до чотирьох дидактичних ресурс1в: конспект або тдручник (посiбник); консультацiя на кафедрi; бiблiотечнi ресурси; сучаснi iнформацiйнi технологiï;
- за необхвдшстю планування роботи з ввдпраиювання пропущеного навчального матерiалу та отриманих незадовiльних оцiнок;
- планування роботи з тдготовки до складання тдсумкових (модульних) контролiв, залiково-екзаменацiйноï сеси.
Методичний компонент розкривав методику самостшно1' навчально1' дiяльностi студента в позааудиторний навчальний час, яка мала за мету навчити:
• пооперацшному виконанню навчальних дiй з поетапного засвоення навчального матерiалу, вибору цих дш пiд час роботи;
• самоспйному формуванню навичок розумово1' дiяльностi, користуванню засобами самодiагностики визначення рiвня знань;
• умiлому використанню наявних дидактичних засобiв, вмiнню самост1йно аналiзувати iнформацiю та робити висновки;
• своечасному вiдпрацюванню пропущених занять та незадовiльних оцiнок, формуванню вiдповiдальностi за результати свое! навчально! пращ;
• основам оргашзаци науково-дослвдно! та пошуково! роботи й ш.
Комунiкативна як1сть особистостi е важливою характеристикою, яка визначае процес адаптаци до умов професiйно! дiяльностi [14, с. 156]. Студент практично завжди перебувае в колективi та оточенш засобiв iнформацi!, успiшнiсть його дiяльностi пов'язана з умiнням налагодити з ними взаемодш. Комунiкативний компонент модульно! оргашзаци позааудиторного часу студентiв здшснювався через:
• навчальну взаемодiю в ланщ: «викладач - студент», «куратор - студент», «куратор -викладач»; «студент - студент»;
• шформацшну взаемодш шляхом отримання студентами навчально! шформаци через бiблiотечнi ресурси та 1нтернет;
• самопрезентацiй наукових доповвдей та публiчних виступiв студенпв перед аудиторiею пiд час засвдань наукових гуртк1в, роботи наукових семiнарiв та конференцiй.
Третiй контрольний модуль був закладений в алгоритмi роботи куратора тд час органiзацi! позааудиторного навчального часу. Перший компонент цього модуля полягав у тому, що куратор тд час позааудиторно! навчально! дiяльностi студенпв здшснював контроль !! органiзацi!: початок та зак1нчення самостшно! пiдготовки; присутнiсть студентiв пiд час !! проведения, порядок отримання навчально-методично! лiтератури, iншi контрольнi заходи.
Другий компонент передбачав здшснення куратором, старостою групи контролю використання студентами позааудиторного навчального часу за призначенням. Куратори в перевiряли:
- розподш видiленого позааудиторного навчального часу на тдготовку до конкретних навчальних дисциплш;
- порядок вiдвiдування студентами кафедр, бiблiотек та комп'ютерних класiв;
- ввдпрацювання студентами пропущених занять i незадовiльних оцiнок;
- залучення студенпв до науково-дослвдно! та пошуково! роботи. Куратори намагалися оргашзовувати позааудиторний час студенпв так, щоб кожному навчальному завданню вiдповiдали рацiональнi форми його оргашзаци.
За умови модульно! технологи в навчальних модулях розкриваються засоби контролю та самодiагностики. Контрольний модуль, який зазначав порядок контролю результапв навчально! пращ студенпв, легко було здшснити на практищ. Вiн складався з перевiрок:
• виконання навчальних завдань та готовносп студентiв до занять на наступний день i тиждень;
• виправлення студентами незадовiльних ощнок;
• вiдпрацювання студентами пропущених занять, шших навчальних завдань.
В окремих випадках, у разi неготовносп студенпв до занять, куратор переносив термши виконання навчальних завдань в iншi часовi iнтервали позааудиторного часу: особистий час, виконання виховних та оргашзацшних заходiв.
Досвiд використання модульно! технологи засвiдчив, що самостiйна навчальна дiяльнiсть студенпв набула ознак систематичностi та послвдовносп. Студент розумiе, яке значення у його навчально-пiзнавальнiй дiяльностi ввдграе самостiйна робота над навчальним матерiалом.
Це сшвпадае з головною метою модульно! технологи навчання, яка створена на засадах Болонського процесу: навчити студента вчитися. Модульна технолопя передбачае освоення студентами навчальних модулiв з предмепв навчання та запровадження системи рейтингового ощнювання. П. Сiкорський акцентуе, що рейтингова система оцiнювания спрямована на стимулювання навчально! працi, !! систематизацiю [17]. За модульною технолопею навчання «... студент самостiйно вчиться плануванню свое! навчально-пiзнавально! дiяльностi, !! органiзацi!, а також здiйснюе самоконтроль та самоощнку досягнутих результатiв. Це надае йому можливiсть усвiдомити себе в навчальному процес^ самому визначити рiвень засвоення знань та видш дiяльностi, побачити iснуючi проблеми» [7, с. 25].
Цьому сприяло проведення рейтингового контролю, що облiковував уа результати навчально! працi студента: актившсть пiд час навчальних занять, використання рiзноманiтних форм навчально! дiяльностi в позааудиторний час, науково-дослвдна робота, участь у наукових
семiнарах (конференцiях) та шших заходах. Рейтипгова оцiнка знань, вмшь та навичок найбiльш повно характеризувала яшсть пiдготовки студеннтiв з обрано1' спецiальностi. Оцiнцi в балах тдлягало кожие завдания, встановлювався його рейтинг та термши виконания, отже, здшснювались контроль i оцiнка якосп знань та вмшь з урахуванням систематично!' роботи студента [3].
Шдсумовуючи до^дження з реалiзацiï модульноï технологiï навчання та запровадження рейтинговоï оцiнки визначення рiвня знань i вмiнь студенпв у вищш школi ми визначаемо рейтинг як комплексний шльшсний та яшсний показник, що враховуе результати навчально-пiзнавальноï дiяльностi студента в вах видах аудиторних занять та його самостiйноï навчальноï роботи у позааудиторний час протягом визначеного навчального перюду (мiсяць, семестр, навчальний рш).
Модульна система навчання пропонуе шший пiдхiд у ввдпрацюванш заборгованостей. Наприкшщ вивчения кожного модуля студенти складали модульний контроль i в разi неуспiшного результату студент не ми приступити до вивчения наступного навчального матерiалу. Система складания модульних контролш спонукала студентiв вчасно виконувати ва контрольнi завдания кожного модуля. Це вимагало нових пiдходiв до оргашзаци самостiйноï роботи зi студентами, iндивiдуальноï роботи викладача з кожиим студентом, забезпечення навчально-методичними матерiалами «ввдкритосп» та «прозоросп» органiзацiï навчального процесу. У зв'язку з цим пiдвищуеться актуальшсть проблеми своечасного вiдпрацювания пропущеного матерiалу.
Студент через систему iндивiдуальних завдань тд керiвництвом куратора i за допомогою викладача вчився самостiйно вирiшувати навчальнi завдания, вiдпрацьовувати алгоритм дш, що спонукало його до ввдповщального ставления до навчання, а в подальшш педагогiчнiй дiяльностi буде допомагати йому правильно приймати педагогiчнi ршення. Вирiшуючи iндивiдуальнi творчi завдания, вш також вчився рацiонально використовувати навчальний час, выведений на самостiйну роботу. Шдвищувалися вiдповiдальнiсть студентiв за результати навчання, мотиващя навчання, вiдбувався розвиток його особиспсних здiбностей.
Спрямованiсть останшх кершних документiв МОН Украши [10; 11; 12; 13] на iндивiдуально-орiентовану оргашзащю навчального процесу вiдкривае перед вузами перспективу встановлення та розвитку власних пiдходiв до стимулювания систематичноï робота студентiв протягом усього перюду навчання, формування у них навичок самостiйноï роботи.
Вибiрка з комп'ютерноï бази даних облшу успiшностi та вiдвiдування занять виявило незадовiльну динамiку ввдпрацювания студентами на протязi певного навчального перюду пропущених занять:
• на I кури з 9 студенпв, яш ввдпрацьовували пропущеш заняття в семестрi, до початку вивчення новоï теми лише 3 своечасно ввдпрацювали пропущений матерiал;
• на II урсi з 11 студенпв, яш вiдпрацьовували пропуски, лише 2 вклалися у вдаедеш термiни;
• на III кура з 4 студенпв, яш ввдпрацьовували пропуски, тiльки 2 студенти своечасно склали заборгованiсть.
На II кура часова вiдстань мiж пропуском та його ввдпрацюванням в окремих студенпв становила 5-6 тижшв, на III кура - 4 тижш Така картина з вiдпрацюванням пропущених занять характерна майже для всiх навчальних дисциплш профiльноï пiдготовки студентiв.
Фактичне вiдпрацювания пропущених занять вiдбувалося так: студенти ввдпрацьовували пропущенi теми несвоечасно, не до початку вивчення нового навчального матерiалу, а вже тсля подачi нових тем навчальноï програми - iз запiзненням на одне-два заняття.
Як наслiдок, в окремих студенпв не закршлювалася логiчна послвдовтсть та втрачалася взаемопов'язанiсть елементiв навчального матерiалу, в навчальному процесi не досягалося мети та завдань дисциплши, студенти зазнавали складнощiв у навчанш, не проявляли iнтересу до навчальноï дiяльностi.
Аналiзуючи ситуацiю з фактичним вiдпрацюваниям пропущеного та незасвоеного матерiалу студентами ми запропонували такий мехашзм для вузiв, який би максимально унеможливлював затягувания з вiдпрацюваниям. Задля цього куратори, котрi безпосередньо планували позааудиторний час студентiв, активно втручалися в цей процес.
Вирiшення завдань та досягнення позитивних результатiв стало можливим за рахунок реалiзацiï ресурсу позааудиторного часу. Адже пiд час позааудиторного часу студент вчився планувати свою навчальну дiяльнiсть, рацiонально використовувати його для ввдпрацювання пропущеного навчального матерiалу, формування професiйних здiбностей.
За аудиторними годинами, що фшсуються в журналах обл^ навчальних занять, можна вiдстежити вда^вання та ввдпрацювання пропущених занять студентами. Години самостiйноï пiдготовки не ввдображаються в розкладах та журналах обл^ занять, за винятком iндивiдуальноï роботи тд керiвництвом викладача. Вiдповiдно, не можна проаналiзувати стан справ iз засвоенням тем, що вiдводяться на самостшну пiдготовку, або за учасп студентiв у самостiйнiй пiдготовцi.
З метою обл^ всiх годин, як вiдводяться на навчальну дисциплiну, в навчальних групах Хмельницькоï гуманiтарно-педагогiчноï академн були заведенi журнали облiку самостiйноï роботи студента, де фiксувалися години самостшно1' роботи з навчальних дисциплш. Досввд запровадження таких журналiв показав, що вс аудиторнi i позааудиторш години з навчально1' дисциплiни, що передбачеш навчальним планом, вiдображаються в звиних документах i показують виконання навчального плану. Ввдповвдальтсть за ведення журналiв несли старости груп як безпосередш органiзатори навчально1' позааудиторно!' роботи студенпв.
Практика доводить, що пропуски студентами лекцш (з поважних причин) можна не облшовувати, оск1льки студент самостшно може вiдтворити лекцiю за допомогою конспекту шшого студента, знайти необхвдний навчальний матерiал у поабниках i пiдручниках, бiблiотецi, електронних джерелах та опрацювати його в позааудиторний час. За умови поширення iндивiдуалiзацiï навчання в навчально-виховному процесi, посилення вiдповiдальностi студента за свое учшня, це сприяе встановленню робочих стосуншв мiж викладачем i студентом, студент стае рiвноправним учасником педагогiчного процесу [2].
Шд час семшарських та практичних занять визначаеться поточний рiвень засвоення студентами навчального матерiалу, вiдбуваеться демонстрацiя студентами отриманих знань шляхом суджень, доповiдей, дискусiй, виконання практичних дш, рiшення типових професшних задач.
За вiдсутностi студента на семшар^ практичному заняттi або його неготовносп, викладач робив певний висновок, що студент не засво1в пройдений матерiал i переходити до вивчення наступного йому зарано. Куратор налагоджував роботу з ведення облiку пропущених занять та 1х ввдпрацювання, працював у тiснiй взаемодiï з викладачем. Встановлення контролю за ввдпрацюванням пропущених занять надало певнi результати в навчальнш дiяльностi, привчило студенпв до виконавськоï дисциплiни та планування позааудиторного часу. З часом на старших курсах ввд такого контролю, за умови своечасного ввдпрацювання студентами пропускав, куратори вiдмовилися.
Володiючи iнформацiею щодо пропущених занять з дисциплши характеру пропускав, куратор контролював рiвномiрнiсть службового навантаження студентiв, органiзував роботу зi студентами, як1 тривалий час перебували на лiкуваннi, були звiльненi ввд занять тощо.
У випадку тривалоï вiдсутностi, к1льк1сний еквiвалент якоï умовно встановимо пропуск 8 та бшьше семшарських (практичних) занять з однiеï дисциплши, студент тд керiвництвом викладача складав та погоджував з ним шдив^альний графiк вiдпрацювання пропущених тем. В оргашзаци навчального процесу вузу е рекомендаци щодо формування модуля, кратному цшому кредиту або його половит з урахуванням цього стандартний модуль з навчальноï дисциплiни складав 18-36 аудиторних годин занять [8, с. 9]. При пропуску тдряд 6 аудиторних годин навчання студент зазнавав складнощiв в опрацюванш навчального модуля.
Контроль за виконанням шдив^альних графiкiв здiйснювавпроректор з навчальноï роботи. Створення кожному студенту найбiльш сприятливих умов для оволодiння програмним матерiалом - одна iз сторiн реалiзацiï принципу iндивiдуального навчання i е прюритетним службовим завданням куратора.
Запроваджена схема вiдпрацювання пропущених занять була випробувана на практищ i показала, що:
1) реалiзацiя послiдовностi вивчення навчальних тем (модулiв) сприяла засвоенню робочоï навчальноï програми з дисциплши на як1сному рiвнi;
2) студенти не зазнавали певних складнощiв при засвоеннi навчального матерiалу, в них формувався штерес до навчальноï дiяльностi;
3) у позааудиторний час студенти привчалися до планування самостiйноï навчальноï дiяльностi, в них тдвищилася вiдповiдальнiсть за ïï результати, формувалися навички самоорганiзацiï та самоконтролю;
4) зросли показники навчального процесу: загальна устшшсть, яшсть навчання та середнш бал з навчальних дисциплш.
За умови модульноï технологи навчання використання тiльки аудиторного часу стае недостатшм, оск1льки ця система передбачае перенесения акценту в навчальному процес на самостiйне оволодiння студентами системою знань, що ввдбуваеться, як правило, у вшьний вiд занять час. Ресурси цього часу були спрямоват на формування власноï навчальноï дiяльностi студенпв, що призвело до розкриття 1хнього потенцiалу, розвитку самооргашзаци. Вiдповiдно рiвень самостiйноï навчальноï дiяльностi студентiв пiдвищив результати навчания. Процес став керованим з боку викладацького складу, керiвництва навчального закладу.
Отже, модульне навчания - це провщна форма навчальноï дiяльностi студентiв, спрямована на пiдвищения освiтнiх результатiв. Його використання тд час самостiйноï роботи дае змогу: демократизувати та лiбералiзувати процес навчания, тдвищити його яшсть; розвивати актив не творче мислення студенпв; формувати навички самостiйноï навчальноï дiяльностi; зробити рiвноправними вiдиосини викладача i студента; застосувати рейтингову оцшку навчального процесу, тдвищити його змагальшсть, забезпечити студенту розкриття сво1х особистiсних здiбностей.
Всю позааудиторну навчальну дiяльнiсть студенпв структуровано на три модулi (оргашзацшний, змiстовий, контрольний). Перший складаеться з комплексу заходш органiзацiйного плану, спрямований на забезпечения належних умов навчальноï дiяльностi студента в позааудиторний час. Другий включае в себе навчальний, методичний та комушкативний компоненти. Третш модуль - передбачае роботу куратора тд час органiзацiï позааудиторного навчального часу, а також засоби самоконтролю та самодiагностики з боку студента.
Л1ТЕРАТУРА
1. Алексюк А. М. Педагопка вищо" освiти Украши. Iсторiя. Теорiя: пiдручник / А. М. Алексюк. - К.: Либвдь, 1999. - 557 с.
2. Болюбаш Я. Я. Оргашзац1я навчального процесу у вищих закладах освiти: навч. пос. для слухачiв закладiв шдвищ.квал. вищо1 освiти] / Я. Я. Болюбаш. - К.: ВВП «КОМПАС», 1997. - 64 с.
3. Вища освгга Украши i Болонський процес: Навч. поибник / Степко М. Ф., Болюбаш Я. Я., Шинкарук В. Д., Грубшко В. В., Бабин I. I.: за ред. В. Г. Кременя. - Тернопшь: Навчальна книга -Богдан, 2004. - 384 с.
4. Голованова В. М. Модульне навчання як заиб формування навмчок самоосвгги студента / В. М. Голованова / Сучасш тенденци та перспективи розвитку освии i науки у ВНЗ: всеукр. наук.-теор. конф., 12 трав. 2006 р.: тези допов. _Хмельницький: Нац. академ. держ. прикор. служби Украши iin. Б.Хмельницького, 2006. - С.6-7.
5. Модершзащя вищо" освгга Украши i Болонський процес: матерiали до першо1 лекци / уклад. М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, К. М. Левювський, Ю. В. Сухарнiков; ввдп. ред. М. Ф. Степко. - К. 2004. - 24 с.
6. Мороз I. В. Кредитно-модульна система в оргашзаци навчального процесу: доввдник для студенпв / I. В. Мороз - К.: Освиа Украши, 2005. - 90 с.
7. Образцов П. И. Дидактика высшей школы: уч.ебное пособие / П. И.Образцов, В. М. Косухин. -Орел: Академия спецсвязи России, 2004. - 317 с.
8. Положения про оргашзащю навчального процесу в Хмельницькш гуманиарно-педагопчнш академи / укл. В. С. Берека, I. М. Шоробура. - Хмельницький: ХГПА, 2007. - 52 с.
9. Положения про оргашзащю навчального процесу у вищих навчальних закладах: затв. наказом мш. освии Украши 02.06.1993 № 61: зб. норм. акпв та метод. реком. з питань оргашзаци, планування та проведення навчально-виховного процесу в навч. пед. закладах / укл. Я. Я. Болюбаш та ш. К.; 1999.
10. Про впровадження кредитно-модульно" системи оргашзаци навчального процесу: наказ Мшстерства освии i науки Украши вгд 30.12.2005 № 774 // Вища освпа в Украш: норм. зб. у 2-х т. Т. 1 / за заг. ред.. М. Ф. Степка, Л. М. Горбуново!. - К.: Форум, 2007. - С. 314-317.
11. Програма проведення педагопчного експерименту щодо впровадження кредитно-модульно! системи оргашзаци навчального процесу у вищих навчальних закладах: наказ Мiнiстерства освгга i науки Укра!ни вiд 23.01.2004 № 48 // Вища освгта в Украш: норм. Зб. у 2-х томах, т. 1 / за аг. ред. М. Ф. Степка, Л. М. Горбуново!. - К.: Форум, 2007. - С. 214-230;
12. Про запровадження у вищих навчальних закладах навчально! дисциплiни «Вища освгта i Болонський процес»: наказ Мiнiстерства освiти i науки Укра!ни вiд 21.05.2004 №414: Вища освгта в Украш: норм. зб. у 2-х т., т. 1 / за аг ред. М. Ф. Степка, Л. М. Горбуново!. - К.: Форум, 2007. - С. 213;
13. Про особливост впровадження кредитно-модульно! системи оргашзаци навчального процесу: наказ Мшстерства освгга i науки Укра!ни вщ 20.10.2004 №812: Вища освгга в Украш: норм. Зб. у 2-х т., т.1 / за аг. ред.. М. Ф. Степка, Л. М. Горбуново!. - К.: Форум, 2007. - С. 214-313;
14. Психология и педагогика: учебник / под ред. А. Г. Маклакова. СПб.: Питер, 5005. - 464 с.
15. Романишина Л. М. Модульно-рейтингова технологи викладання у вищих навчальних закладах / Людмила Михайл1вна Романишина. - Тернотль. - ТДПУ, 2000. - 48 с.
16. Романишина Л. М. Система поетапного контролю навчально! дшльноси студенлв педагопчних ушверситетав за модульно-рейтинговою технолопею навчання з дисциплш природничого циклу: автореф. дис. д-ра пед. наук: 13.00.04 / Л. М. Романишина. - К., 1998. - 39 с.
17. Сжорський П. I. Модульно-рейтингова система навчання в лщеях: навч.-метод. поЫбник / П. I. Сжормський. - Львiв: Академiчний експрес, 1997. - 96 с.
УДК 372.8:378:811
О. В. МАРТИНЮК
РЕАЛ1ЗАЦ1Я ПРОГРЕСИВНИХ 1ДЕЙ ДОСВ1ДУ США З ПОДГОТОВКИ
МАГ1СТР1В ТЕХН1ЧНОГО ПЕРЕКЛАДУ В ОСВ1ТНЬОМУ ПРОСТОР1
УКРА1НИ
Проаналiзовано системи профестног тдготовки nерекладачiв в Укран та США. Розкрито змiст поняття «техтчний переклад». Визначено чинники впливу на ефективтсть оргатзацп навчального процесу при тдготовщ техтчних перекладачiв. Висвтлено особливостi оргатзацп навчання магiстрiв техтчного перекладу у вищих навчальних закладах США. Виокремлено прогресивт iдеi американського досвiду з профестног тдготовки техтчних перекладачiв за освiтньо-квалiфiкацiйним рiвнем «магiстр» та обгрунтовано напрями гх реалiзацiiу системi вищог освти Украти.
Ключовi слова: професшна освта, техтчний переклад, магiстр.
Е. В. МАРТЫНЮК
РЕАЛИЗАЦИЯ ПРОГРЕССИВНЫХ ИДЕЙ ОПЫТА США В ПОДГОТОВКЕ
МАГИСТРОВ ТЕХНИЧЕСКОГО ПЕРЕВОДА В ОБРАЗОВАТЕЛЬНОМ
ПРОСТРАНСТВЕ УКРАИНЫ
Проанализированы системы профессиональной подготовки переводчиков в Украине и США. Раскрыто содержание понятия «технический перевод». Определены факторы, влияющие на эффективность учебного процесса при подготовке технических переводчиков. Освещены некоторые особенности организации образования магистров технического перевода в высших учебных заведениях США. Выделены прогрессивные идеи американского опыта профессиональной подготовки технических переводчиков в рамках образовательно-квалификационного уровня «магистр» и обоснованы направления их реализации в системе высшего образования Украины.
Ключевые слова: профессиональное образование, технический переводчик, магистр.
