CC BY
39
особливо клшщист, це не тшьки педагог (вихователь, учитель, викладач), провiдною метою якого е пiдготовка всебiчно розвиненого квалiфiкованого спецiалiста, а насамперед лiкар, який мусить л^вати хворих i показувати взiрець володiння цим складним процесом. Тим бшьше, що е такi хвороби, яю можна вилiкувати або полегшити страждання тiльки добрим словом i порадою, яка дае надiю. У той же час формальним, бездушним ставленням до хворого можна завдати шкоди людинi, яка страждае, i студенту, який уважно стежить за дiями вчителя i переймае зневажливе ставлення лшаря до хворого. У зв'язку з цим, викладач повинен постшно займатися самовихованням i вдосконаленням сво!х знань, природньо, в тому середовищ^ в якому вiн живе [5].
Високий професюнатазм професорсько-викладацького складу i практичних лiкарiв, з якими стлкуеться студент, здатний вiдкривати горизонти нових медичних знань, яю через утшення в практику створюють умови правильного розумшня людьми здорового способу життя, первинно! i вторинно! профшактики захворювань, а в разi появи або загострення хрошчних хвороб - методiв ефективного лiкування.
Сучасна практика освии iноземних фахiвцiв - невщ'емний елемент ринково! економiки. Вiд якост освiти iноземних спецiалiстiв залежить piBeHb навчального закладу та його авторитет на мiжнародному piBHi. Це обумовлюе кiлькiсть студентiв, якi будуть бажати вчитися в цьому вищому медичному заклада Тому, колектив кафедри внутршньо! медицини постiйно i наполегливо працюе над вдосконаленням методiв пiдготовки шоземних студентiв, як висококвалiфiкованих фахiвцiв, враховуючи сучаснi вимоги до навчального процесу, а також використовуючи найкpащi надбання вичизняно! та свггово! медично! науки i особливостi майбутньо! роботи студенпв-шоземщв у сво!х кра!нах.
ж
1. Лящук П.М. Клiнiчна лекцiя// Актуальш питання оргашзацп та медичного забезпечення навчального процесу - Чершвщ, 2000. - С. 77-28.
2. Новак О.В. Современные подходы в подготовке врачей в условиях клиники / О.В. Новак, O.G. Ютура, О. А Черевко// - 2010. - Т.2, Ч.1. - С. 219-221.
3. Пидаев А.В. Болонский процес в Европе / А.В. Пидаев, В.Г. Передерий //- Одесса: Медуниверситет, 2004.-192с.
4. Скрыпник И.Н. Пути преодоления регресса в обучении студентов и развитии современной медицины/ И.Н. Скрыпник, М.А. Дудченко, О.В. Новак [и др.] // - Kyiv, 2011. - P. 271-278.
5. Скрипник 1.М. Перспективи, напрямки й особливост Болонського процесу в Вищих медичних закладах Укра1ни / 1.М. Скрипник, О.В. Новак, М.А. Дудченко [и др.] // - Ки'в, -2011.-додаток 2, №3.-Т.1(26) .-С. 521-527.
ОСОБЕННОСТИ ПОДГОТОВКИ СТУДЕНТОВ-ИНОСТРАНЦЕВ НА КАФЕДРЕ ВНУТРЕННЕЙ МЕДИЦИНЫ Скрыпник И.Н., Новак О.В., Гопко А.Ф., Маслова А.С., Шапошник О.А., Приходько Н.П.
Основными требованиями к современному специалисту и выпускнику медицинского вуза является высокий уровень научной и практической подготовки, организаторские способности, высокая культура и эрудиция. Это дает возможность быть конкурентно-способным на рынке труда, особенно за рубежом. Уровень знаний, способностей к самостоятельному творческому мышлению у студентов разные, поэтому обучение предполагает индивидуальный подход, особенно у студентов-иностранцев. В клинике внутренней медицины закладывается формирования будущего врача - человека, обогащенного медицинской теорией и умениями клинически мыслить. На достижение этого и направлена организация обучения студентов-иностранцев на кафедре внутренней медицины.
Ключевые слова: внутренняя медицина, клиническое мышление, студенты-иностранцы.
FEATURES OF TEACHING FOREIGN STUDENTS AT THE DEPARTMENT OF INTERNAL MEDICINE Skrypnyk, I.M., Novak O.V., Gopko O.F, Maslova, G.S., Shaposhnyk O.A., Prikhodko N.P.
The main requirements for modern specialist and graduate of the Medical University is the high level of scientific and practical skills, organizational skills, high culture and erudition. This gives the possibility to be competitive at the labor market, especially abroad. This gives the possibility to be continuously competitive job market, especially abroad. The level of knowledge and skills for independent creative thinking of students is different, so learning involves an individual approach, especially foreign students. The shaping of future doctor laid in the clinic of internal medicine. This person is enriched of medical theory and clinical thinking. Organization of foreign students training aimed at achieving of this goal at the department of internal medicine.
Key words: internal medicine, clinical thinking, foreign
students.
УДК 378.14:61
БЕЗПЕРЕРВНИИ ПРОФЕСШНИИ РОЗВИТОК У СУЧАСНШ ШСЛЯДИПЛОМШИ ОСВГГ1 Л1КАР1В
У зв'язку з розвитком науки, техшки i медичних технологш життя постшно диктуе новi вимоги до рiвня знань i вмшь пращвнимв сфери охорони здоров'я, чим обумовлена необхщшсть безперервно! професшно! освгти. Безперервний професшний розвиток реалiзуеться шляхом як безпосереднього сшлкування, так i через використання «дистанцшного навчання». Сучасна шслядипломна освгта реалiзуеться через перехщ вщ квалiфiкацiйноi моделi фахiвця до компетентшстно!.
Ключов1 слова: шслядипломна осв™ лiкарiв, безперервний професшний розвиток, компетентшстшсть.
Сьогодш у зв'язку зi швидкими темпами розвитку медично! науки у медичних пращвнишв виникае необхщшсть постшного удосконалення володшня навичками у використанш дiагностичних засобiв, л^вально-дiагностичноi апаратури, засвоення нових пiдходiв до л^вання i профiлактики патологiчних станiв. Досвщ роботи системи медично! пiслядипломноi освгги свiдчить про те, що тдвищення квалiфiкацii спецiалiстiв проводиться шляхом поповнення !х професiйних знань i вмшь за рахунок iнновацiй, якими поповнилася медицина за певний час. В останш роки вiдбулась принципова змша системи накопичення i передачi знань, зрю !х обсяг, що унеможливило
тдготовку сучасного спешалюта до самостшно! професшно! дiяльностi лише протягом його навчання у вищому навчальному заклада У зв'язку з розвитком науки, техшки i медичних технологш життя постiйно диктуе новi вимоги до рiвня знань i вмiнь працiвникiв сфери охорони здоров'я, внаслщок чого у фахiвцiв формуеться потреба докладання певних зусиль для утримання свого вщповщного високого професшного рiвня. Тому молодi лiкарi з перших кроюв свое1 професшно! дiяльностi повиннi усвiдомити iдею необхiдностi безперервно! професшно! освiти. Вперше положення про доцшьнють безперервного професiйного навчання лiкарiв висвiтлено в 60-х роках ХХ ст. в базових документах ВООЗ про тслядипломну освггу. Було введено поняття «безперервний професiйний розвиток» лiкарiв i провiзорiв як необхiдну складову ефективно1 кадрово1 полiтики в сферi охорони здоров'я будь-яко1 держави. В Украш Концепцiю безперервно1 освгти ухвалили у 2008 р.
Сучасна свггова медична освiта включае в себе не лише переддипломне i пiслядипломне навчання фахiвця, але i безперервний професiйний розвиток, який розглядаеться як самостiйна освiта, що базуеться на тлi власного досвiду, досвщу вчителiв, колег, науковцiв i може реатзуватись шляхом як безпосереднього спшкування, так i через використання «дистанцшного навчання», <^ртуальних навчальних установ», «електронних шдручнишв» тощо.
Матерiали для дистанцшного навчання можуть бути представленi у вигавд [3]: шформацп, викладено1 на паперових ноаях; матерiалiв для самостшно! роботи (тестовi завдання для штерактивного вивчення), отриманих через 1нтернет або з магштного носiя; проведення вщеоконференцп; навчання за допомогою систем телебачення та супутникових каналiв передачi даних.
Безумовно, мотиващя до оволодiння знаннями протягом усього життя е суттевою складовою усiх етапiв сучасно1 медично! освiти. Вона складаеться iз професшного бажання лiкаря надавати оптимальну допомогу кожному пащенту, поваги вимог працедавшв i суспiльства, поеднання задоволеностi працею iз запобiганням власному психоемоцiйному вигоранню.
Впровадження дистанцiйних технологiй дозволить штенсифшувати i розвинути творчi та штелектуальш здiбностi лiкаря за допомогою вщкритого доступу до всiх iнформацiйних модулiв програми [1].
Сьогоднi пiдходи до тдвищення квалiфiкацil медичних працiвникiв в аспекп !х професшно! комуткацп потребують особливого осмислення у зв'язку з процесами штеграцп Укра!ни до Свросоюзу. У зв'язку з цим виникла необхiднiсть у безперервному удосконаленнi професшно! компетентностi фахiвцiв, задiяних у сферi охорони здоров'я.
Останнiм часом у багатьох кра!нах свiту реалiзуеться перехщ вiд квалiфiкацiйно! моделi фахiвця до компетентшстно!. Квалiфiкацiя визначае функцюнальну вщповщшсть мiж вимогами професп та метою освгти, а компетентнiсть включае можливосп особистостi дiяти адекватно у бшьш широких сферах, тобто у сощум^
Потенцiйнi ключовi компетенцп медичних прашвниюв називаються «здатнiстю до дiяльностi» i являють собою [2]: володiння знаннями з найважливших проблем охорони здоров'я i пiдвищення вимог до власно! професшно! дiяльностi; позитивне ставлення до власного здоров'я i здорового способу життя; тдвищення особистого i професшного штелекту; взаемодiю з соцiумом (медичне середовище), комунiкацiйна спiвпраця: колегiальна ствпраця; стосунки «лiкар - патент»; готовшсть до виконання професiйних завдань iз урахуванням сучасних iнформацiйних iнновацiй.
Наведет вимоги пiдкреслюють, що в сучасному суспiльствi iмiдж фахiвця оцiнюеться за його професшною медичною компетентнiстю, професшними комунiкативними навичками та особистiсним зростанням. Професшна компетентнiсть медичного працiвника розглядаеться як високий рiвень знань, умшь i навичок, а також професшно важливих особистих рис, що дають можливють якюно i ефективно вести фахову трудову дiяльнiсть. Формування i подальше пiдвищення рiвня професiйноl компетентносп прямо залежить вiд варiабельноl сошально-економiчноl ситуацil та iнтеграцil сучасних шновацш у трудову дiяльнiсть.
Загальновщомий термiн «старiння знань». Якщо дотримуватись позицil обрахування «старiння знань» фахiвця (одиниця вимiру якого у США включае перюд «напiврозпаду» компетентностi, тобто зниження !! на 50% внаслщок появи ново! шформацп), то в медициш цей перiод настае рашше, нiж через 5 рокiв [2]. Тому юнуе потреба в оргашзацп пiслядипломноl освiти лiкарiв iз урахуванням розвитку сучасних технологш, досягнень уах галузей медично! та фармацевтично! науки i принципу «освiта через все життя».
Важливим фактором усшшносп заходiв iз пiдвищення квалiфiкацil лiкарiв е роль викладача, який повинен мати готовшсть до шформування i супроводу всього ходу освiтнього процесу, надаючи тим, хто навчаеться, можливiсть самим планувати, корегувати, реалiзовувати i оцшювати власнi дil. У педагогiцi, яка грунтуеться на сучасних освiтнiх технолопях, викладач повинен враховувати п'ять складових елеменпв ефективного навчального процесу [2]: особи, яю навчаються; етапи навчання; змют навчання; завдання навчання; сприятливий психолопчний клiмат i стратегi!, яю полегшують освiтнiй процес.
Не можливо ефективно навчитися будь-чому, просто отримуючи про цей предмет шформацю, вивчаючи теорда або слухаючи лекцi!. Також не може бути ефективним навчання, в ходi якого новi ди виконуються механiчно, без вiдповiдного аналiзу i пiдведення пiдсумкiв. Основний шдхщ до клiнiчного навчання базуеться на свщомому i мотивованому тренуваннi.
1. Ждан В.М. 1нновацшш технологil практично! шдготовки лiкаря в системi безперервно! професшно! освгга / В.М. Ждан, 1.М. Скрипник, Г.М. Давиденко [та ш.] // Медична освiта. - 2012. - №3. - С. 60-62.
2. Моюеенко Р.О. Нацюнальш шдходи до впровадження системи регюнатзацп перинатально! допомоги в Укра!'нi : практичш настанови / Р.О. Моюеенко // Мiнiстерство охорони здоров'я Укра!ни, 2012. - 111 с.
3. Навчальний план та ушфкована програма циклу спещалваци за фахом «Загальна практика-сiмейна медицина» К. -2012. - 69 с.
НЕПРЕРЫВНОЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ РАЗВИТИЕ В СОВРЕМЕННОМ ПОСЛЕДИПЛОМНОМ ОБРАЗОВАНИИ ВРАЧЕЙ Скрыпник И.Н., Лихачов В.К., Добровольская Л.Н., Маслова А.С., Макаров О.Г.
В связи с развитием науки, техники и медицинских технологий повышаются требования к уровню знаний и умений работников здравоохранения, что обусловливает необходимость непрерывного профессионального образования, которое реализуется путем как непосредственного общения, так и использования «дистанционного обучения». Современное последипломное образование реализуется путем перехода от квалификационной модели специалиста до компетентностной.
Ключевые слова: последипломное образование врачей, непрерывное профессиональное развитие, компетентностность.
INCESSANT PROFESSIONAL SELF-REALIZATION IN MODERN POST-GRADUATE MEDICAL EDUCATION Skrypnyk I.N., Likhachov V.K., Dobrovolskaya L.N., Maslova G.S., Makarov O.G.
Due to science, engineering and medical technologies development new demands to knowledge and skills level of people involved in public health service are arising, causing the necessity of incessant professional education. The incessant professional education is provided by means of direct communication or with the help of "distance education". Modern post-graduate education is based on transition of "qualification" model of specialist to "competent" one.
Key words: post-graduate medical education, incessant professional self-realization, competence.
УДК 37.013.73 + 376.68
ОПТИМ1ЗАЦ1Я НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНО1 РОБОТИ 13 1НОЗЕМНИМИ СТУДЕНТАМИ НА КАФЕДР1
ФШОСОФП I СУСПШЬНИХ НАУК
В статт розглянут основш проблеми навчання шоземних студентов на кафедрi фшософи i сусшльних наук, проанатзоваш можливi шляхи ix виршення.
Ключов1 слова: процес адаптаци, мiжкультурна комушкащя, педагопчш методи, гумашстичний св™гляд, фiлософiя.
Свпова практика засвщчуе, що тдготовка шоземних громадян е важливою складовою частиною дiяльностi вищих навчальних заклащв. Контингент шоземних громадян, яю навчаються у вищому навчальному заклад^ значною мiрою впливае на його визначення у свповш системi вищо! освiти, суттево тдвищуе його рейтинг. Випускники е носiями шформацп в зарубiжних кра!нах про конкретний навчальний заклад, а також систему освпи кра!ни, соцiокультурний потеншал держави.
Пiдготовка iноземних студентiв поадае дуже важливе мiсце в системi вищо! медично! освiти Укра!ни. Значна кшькють студентiв-iноземцiв ставить перед системою освгга суттевi проблеми, зокрема мiжкультурно! взаемоди, адаптаци, вибору оптимальних форм i методiв навчання. Отже, аналiз навчально! та виховно! роботи з шоземними студентами е важливим i актуальним.
Суттевi аспекти роботи з шоземними студентами розглядались у досшдженнях таких впчизняних та зарубiжних науковшв, як О.Адаменко, Л.Богиня, I.Черненко, 1.Мельничук, Л.Романiшина, О.Яцишина.
Метою дано! роботи е дослшження специфiки викладання юторп Укра!ни, iсторi! укра!нсько! культури, фшософи i полiтологi! iноземним студентам медичного вузу, а також особливосп виховно! роботи з ними, визначення характеру адаптаци шоземних студенпв до сошально-культурного простору Укра!ни.
Однiею з важливих умов адаптаци шоземних студенпв в нашш кра!ш е розумiння ними особливостей функцюнування й розвитку укра!нського суспiльства. У навчальному процесi таке розумшня формуеться за допомогою вивчення юторп Укра!ни i укра!нсько! культури, фшософи, политологи. У педагогiчнiй робот iз iноземними студентами насамперед слщ враховувати особливостi !х адаптацi! в укра!нському соцiокультурному середовищi. Як правильно зазначае Л.Богиня, студент мае звикнути до нових умов життя у незнайомш кра!ш, ознайомитися з особливостями побуту i , звичайно ж , сприйняти !х. [2]
Для багатьох студенпв вщмова вiд старих звичок i пристосування до нових умов життя - складний i навiть болiсний процес. Викладачi зобов'язаш ознайомити студентiв з правилами поведшки в укра!нському суспiльствi, iз характерними рисами юторп i культури, особливостями полпнчного життя.
Говорячи про особливосп викладання слiд пiдкреслити, що воно повинно бути адаптованим до навчального процесу з шоземцями. Викладання дисциплш повинно вiдбуватися на доступному для них рiвнi, бо навiть найпростiшi для укра!нцiв поняття i факти викликають у iноземних студентiв труднощi у сприйняттi i засвоеннi. Особливо це стосуеться iмен, географiчних назв, найменувань юторико-культурних цiнностей, фiлософських категорш. Оскiльки навчальним планом не передбачаеться вивчення релтезнавства, етики та естетики, що е важливими складовими культури кожного народу, курси «Iсторi! Укра!ни» та «Iсторi! укра!нсько! культури» покликаш об'еднати iсторiю культури, краезнавство, етику, естетику, релiгiезнавство. Необхiдно також враховувати, що викладаються дисциплши саме студентам - медикам.
Дуже важливою в процеа адаптаци студенпв-шоземшв в нашш кра!ш е мовна проблема. Необхщно враховувати ускладнене сприйняття англiйсько! мови, якою ведеться навчання деяких з них. Суспшьш дисциплши вивчаються майбутшми лшарями на 1-11 курсах. Тому мовний бар'ер е дуже вщчутним, а викладачi повиннi знаходити допомiжнi шляхи порозумiння iз iноземними студентами.
