CC BY
26PSYCHOLOGICAL SCIENCES
ЕМПАТ1Я В СТРУКТУР1 ОСОБИСТОСТ1 МАЙБУТН1Х РЯТУВАЛЬНИК1В, ЯК ФАХ1ВЦ1В ЕКСТРЕМАЛЬНОГО ВИДУ Д1ЯЛЬНОСТ1
Вавритв О. С.
Викладач кафедри практично'1 психологИ та педагогжи Львський державний унгверситет безпеки життедгяльностг, м. Льв1в
EMPATHY IN THE PERSONALITY STRUCTURE OF FUTURE RESCUERS AS SPECIALISTS IN
EXTREME ACTIVITIES
Vavryniv O.
Lecturer, Department of Practical Psychology and Pedagogy, Lviv State University of Life Safety, Lviv,
Ukraine
АНОТАЦ1Я
У стати узагальнено визначення поняття дшльшсть, охарактеризовано особливосп екстремального виду дiяльностi на прикладi майбутшх рятувальнишв. Визначено мiсце емпати у структурi особистостi фахiвцiв екстремального профшю. Також подано результати емпiричного дослщження емпати майбутнiх рятувальник1в. Визначено, що дiяльнiсть в особливих та екстремальних умовах вимагае ввд фахiвцiв наяв-ностi не лише високого рiвня квалiфiкацii, знань, навичок та досвщу, а й наявностi певних особистюних якостей. Розглянуто емпатiйну дш як складну функцiональну систему, в якш когнiтивний та емоцiйний компоненти складають взаемозумовлену еднiсть, що опосредковуе дш та формуе допомагаючу поведiнку.
ABSTRACT
The article generalizes the definition of the concept of activity, describes the features of extreme activity on the example of future rescuers. The place of empathy in the personality structure of specialists of extreme profile is determined. The results of an empirical study of future rescuers' empathy are also presented. It is determined that activity in special and extreme conditions requires from specialists not only high level of qualification, knowledge, skills and experience, but also presence of certain personal qualities. Empathic action is considered as a complex functional system in which the cognitive and emotional components form an interconnected unity that mediates action and shapes assistive behavior.
Ключевi слова: дiяльнiсть, екстремальний вид дiяльностi, емпапя, емпатшний дистрес, допомагаюча поведшка, майбутнш рятувальник.
Keywords: activity, extreme activity, empathy, empathy distress, helping behavior, future rescuer.
Все б№ше сучасних науковщв в якосп предмету дослщження обирають дiяльнiсть. Про те свь дчить низка психолопчних праць вiтчизняних та за-рубiжних дослiдникiв рiзних напрямiв та течш.
Визначення поняття «даяльшсгь» у психологи характеризуемся неоднозначнiстю та багатофунк-цiональнiстю. Так, iснуе думка, зпдно з якою «дiя-льшсть» це процес необхiдноi активностi особис-тосп [10, с. 3; 18, с. 9].
Проте ряд шших авторiв пiд поняттям <даяль-нють» розумшть: вмiння i здатнiсть особистостi пе-ретворювати реальну дiйснiсть; фактор розвитку особистостi, вiдношення до соцiального оточення, формування свого життя i сощально! реальностi; духовний та матерiальний вплив у «суб'ект-об'ект-нш» взаемодii.
На основi теоретичного можна сказати про ю-нування багатьох пiдходiв до вивчення структури дiяльностi. Теоретичний аналiз численних досль джень психологiв дозволяе видшити мотивацiйну (мотивацiйно-потребнiсна сфера), щльову (мета дь яльностi) та шструментальну (засоби дiяльностi) складовi структури дiяльностi. Саме цi структурнi визначають внутршню та зовнiшню органiзацiю дiяльностi.
£.Ктмов в рамках суб'ектного пiдходу, цент-ральним компонентом структури дiяльностi видь ляе особистiсть, яка ii здшснюе [7].
Проте, аналiзуючи проблему структури дiяль-ностi належне потрiбно вiддати iншим пiдходам та концепщям. Так, функцiонально-алгоритмiчний пiдхiд розглядае дiяльнiсть з позицii структурного аналiзу та на думку В. Шадрикова включае в себе 5 рiвнiв [21]:
- рiвень особистiсно-мотивацiйного аналiзу. На даному рiвнi вiдбуваеться вивчення потреб осо-бистостi та можливих варiантiв !х задоволення в за-лежносп особливостей обрано1 професii;
- рiвень компонентно-цiльового аналiзу. На даному рiвнi виокремлюеться мета та значення вах операцiй (дiй), !х зв'язок з псих^чними процесами i властивостями, що забезпечують виконання тiеi чи шшо1 дiяльностi;
- рiвень структурно-функцiонального аналiзу. На даному рiвнi вивчаються окремi пiдсистеми та пiдструктури дiяльностi, особливосп !х взаемодii, значущiсть i вагомють окремих компонентiв;
- рiвень шформацшного аналiзу. На даному рь вт визначаються способи отримання необхiдноi ш-формацii, яка е важливою для виконання професш-них дiй;
- психофiзiологiчний рiвень аналiзу. Даний рь вень дае змогу для вивчення фiзiологiчних систем, як опосередковують дiяльнiсть.
Увага дослвднишв концепцп психофiзiологiч-ного змiсту дiяльностi зосереджуеться на чотири-компонентнiй структурi, як включае в себе: штен-цюнальний компонент, операцiйний компонент, ак-тивацшно-регулюючий компонент, базовий компонент.
Дiяльнiсть у концепцп iнтегральних псих1чних процеав розглядаеться з позицп макроструктури.
В. Щадржов у свош концепцп системогенези розглядае дiяльнiсть як цiлiсну систему и основних складових. Також в рамках ще1 ж концепцп дiяль-нiсть виступае як еднiсть системного, генетичного та психологiчного аспектiв дiяльностi [21].
Безлiч зарубiжних та вггчизняних науковцiв, активно дослiджують проблему саме професшно! дiяльностi. На основi аналiзу !х наукових праць мо-жна стверджувати, що професiйна дiяльнiсть вима-гае спещально1 фахово1 пiдготовки та наявносп не-обх1дних особистiсних якостей. Осшльки саме пси-хологiчний аналiз професшно1 дiяльностi дае можливiсть сформувати вимоги до професiйно ва-жливих якостей.
Здебшьшого у психологiчнiй лiтературi розглядаеться професшна дiяльностi учителiв, виклада-чiв вищо1 школи, психологiв, iнженерiв, медишв, соцiальних працiвникiв та iн..
Проте особливо1 уваги привертае до себе дiя-льнiсть фахiвцiв екстремального профiлю. Зокрема, дослвджения присвячено дiяльностi таких фахiвцiв: працiвники аыацп, вшськових, прикордонник1в, фахiвцiв залiзничного та автомобшьного транспорту, моряков, спiвробiтникiв оргашв внутрiшнiх справ, рятувальник1в
Науковцi наголошують на тому, що на здат-нiсть до дiяльностi в екстремальних умовах вплива-ють певнi фактори, а саме: вид, тривалють та штен-сивнiсть ди екстремального чинника i характеру дь яльностi; попереднш досввд, iндивiдуально-типологiчнi особливостi особистосл (нервово-пси-х1чна стiйкiсть, тип темпераменту, домiнуючi акце-нтуацп, як1 призводять до порушення поведiнки та психогенних деструкцш) [19].
Серед основних професшно важливих якостей працiвникiв диспетчерсько1 служби ДСНС Укра-1ни, на думку Л. Гонтаренко, важливими е атен-цiйнi, iмажинiтивнi, емоцiйнi, мнемiчнi, моторш, вольовi та комунiкативнi якостi, а також проввдш мотиви професiйного вибору пращвнишв чергово-диспетчерських служб екстреного виклику ДСНС Украши [4].
В. Бут, здшснивши аналiз професiйно важливих якостей газодимозахисника, визначив так блоки особиспсних якостей: мотивацiйний, мнемь чний, мисленневий, управлiнський, емоцшно-во-льовий, атенцiйний та фiзичний [3].
О. Сафш у сво1х працях розглядае психолого-акмеологiчнi особливостi особистiсного та профе-сiйного розвитку фахiвцiв екстремальних професш. Вiн говорить про вплив особиспсних якостей на ви-
конання робгг в особливих умовах дiяльностi, а також про проввдш властивостi психiки яш забезпе-чують здатнiсть успiшно виконувати дек1лька пев-них дiй одночасно [17].
О. Запорожченко головною професшною яш-стю рятувальник1в вважае адаитившсть, важливь шою навiть нiж псих1чна стiйкiсть. Також на думку науковця, рятувальнику мають бути притаманнi так! якосп як тактичне мисленя, здатшсть до ситуативного лiдерства, готовшсть брати вщповвдаль-шсть за прийняп ршення [6].
Анал!з психолопчного впливу командира на тдлеглих у вшськово-професшнш д!яльносп дос-л!джуе О. Матеюк. Автор видшив систему метод!в альтерацшного (трансформуючого) та пенетрант-ного (проникаючого) титв впливу начальника, що дозволяе зруйнувати сощально-психолопчний за-хист тдлеглого, також вш вщзначае малу ефектив-шсть деформуючого (дисторцшного) типу впливу начальника [12].
Анал!зуючи психолопчш аспекти професш-ного становления суб'екта вшськово-професшно! д!яльносп В. Осьодло, виявляе вплив на д!яльшсть суб'ектно! активносп особистосп. У структуру вш-ськово- професшно! д!яльносп вш включае д!яль-шсний, регулятивний та рефлексивний компоненти
[15].
На основ! власних емтричних дослщжень С.1ващенко стверджуе, що пращвники аваршно-ря-тувальних шдроздшв надшеш сангвшчним типом темпераменту, низьким р!внем особиспсно! триво-жносп, низьким р!внем домагань, готовшстю до ризику та високим р!внем самооцшки.
Дослщження З. Дияново! та I. Конопак дозво-ляють говорити про те, що рятувальники прита-манш штернальшсть, схильшсть до дом!нування, високий самоконтроль, реалютичшсть суджень, адекватна самооцшка. Також рятувальники ствер-джують що !м притаманш так! якосп, як самоконтроль, виносливють, тертння. Я-образ у них маску-лшного типу [5].
А. Самсонов дослщжуючи рятувальнишв ви-явив, що майже у половини респонденпв спостерь гаеться сильна нервова система ! низький р!вень тривожносп, у третини було виявлено готовшсть до ризику. У рятувальнишв !з низьким р!внем гото-вносп до ризику спостертаеться слабка нервова система та високий р!вень тривожносп. Пращвники аваршно-рятувальних служб з вираженою готовш-стю до ризику, як правило завчасно та ретельно здшснюють шдготовку до д!яльносп в особливих умовах. Проте, надм!рне ф!зичне та психолопчне навантаження шдвищуе ймов!ршсть здшснення професшних помилок.
С. Мул здшснюючи дослщження психолопч-но! готовносп офщера-прикордонника до професшно! д!яльносп, виокремив в тй так! компоненти - мотивацшний, оцшний, вольовий, ор!ентацшний, де основними показниками виступають: професш-ного сп!лкування, комун!кативн! та орган!зац!йн! зд!бност!, стил! кер!вництва, ситуативно-особист!-сна ор!ентац!я. На думку автора найб!льш опти-мальними для професшно! д!яльносп у особливих
умовах е змшаш стил! спiлкування та керiвництва, осшльки дають можливiсть для бiльш конструктивно! взаемоди [13].
Також у науковш лiтературi широко дослвджу-еться проблема психолопчно! безпеки працiвникiв екстремального профшю. Наприклад, I. Приходько у сво!х працях описуе здатнiсть до вщновлення спе-цiалiстiв, який визначаеться через як термш «пруж-нiсть системи психолопчно! безпеки». Автор виок-ремлюе такi типи органiзацii психологiчноi без-пеки: продуктивний, репродуктивний та непродуктивний. Також вiн наголошуе на тому, що вона залежить ввд таких факторiв [16]:
— попередня цiлеспрямована професiйна пiд-готовка;
— ефектившсть психологiчного супроводу дь яльностi;
— сощальна пiдтримка оточення;
— часу на ввдновлення;
— рефлексiя пережитих стресових ситуацiй.
Структура екстремально! дiяльностi на думку
М. Козяра, включае в себе так! компоненти: акти-вацiйно-регуляторний; виховний; операцiйний; ба-зовий, який регулюе стан ф!зюлопчних функцш i забезпечуе неспецифiчне напруження; штенцшний або потребнiсно-мотивацiйний; оргашзацшно-управлiнський та комушкативний [8].
Виокремлено також так! елементи д!яльносп фахiвцiв екстремального профшю, а саме операти-вно-рятувальних шдроздшв, як: змютовш, шфор-мацшш, органiзацiйнi та оперативно-дшовг Змютовш елементи, включають в себе: тип д!яльносп; мету; завдання; загрози; м!ру ризику для життя; мо-жлив! наслiдки; готовнють до подолання перешкод; вщповвдальшсть; самостiйнiсть у прийнятп рь шення. 1нформацшш елементи включають в себе: шформацшне перевантаження або недостатнють iнформацi!, що створюе пашчш слухи. До оргашза-цшних елеменпв екстремально! д!яльносп вщно-сяться: стушнь оргашзованосп; компетентшсть та авторитет кер!вництва. До оперативно-дшових елеменпв вщносяться: дефщит часу; труднощ! розу-мшня обстановки, як! зумовлеш багатограншстю розвитку подш; погане засвоення дш та операцш, !х високий темп та невдач при виконаннц специф!ч-нють реакцш психолопчного захисту; наявшсть операцшного та емоцшного напруження; шдви-щеш вимоги до розумових ресурав та психомотор-них функцш; сильне емоцшне напруження, яке впливае на працездатшсть особистосп; значну за-лежшсть ефективносп пращ вщ властивостей нер-вово! системи, як! визначають витривалють до екстремального напруження; зм!ну псих!чного напруження ввд високого до низького р!вшв, що часом призводить до помилок навиъ шсля припинення ди стресогенного чинника; зв'язок результата роботи з попередшм досввдом, при якому людина звикае до екстремальних ситуацш [19].
Спещальна лгтература щодо проблеми екстремально! д!яльносп дае змогу видшити !! основш
_61
специфiчнi особливостi, до яких належать: стихш-нiсть i непередбачувашсть; загроза для здоров'я та життя, як свого так i шших учасник1в екстремально! ситуацii (потерпiлих); недостатня прогнозованiсть; вiдсутнiсть виробленого алгоритму дш та !х неста-ндартнiсть; обробка великого обсягу iнформацii, яку потрiбно сприйняти в умовах дефiциту часу; монотоншсть в умовах очiкування сигналу до екст-рених дiй; часто вщсутшсть достовiрноi шформа-цii, що провокуе велике псих1чне i фiзiологiчне на-вантаження на психофiзiологiчнi функцп ! психiчнi процеси; наявнiсть ризику та постшних або ешзо-дичних стресогенних ситуацiй i чисельних психот-равмуючих стрес-факторiв, як1 виникають у результата стих1йних лих, вшн та катастроф, що створюе загрозу для життя людей; порушення звичного режиму пращ i вiдпочинку; можливiсть появи негати-вних масових психiчних сташв - панiки, мародерства, гшву, жаху тощо.
Саме тому до фахiвцiв екстремального про-фiлю висуваються певнi вимоги: умiння працювати у команд^ що потребуе значно! сумюностц високий рiвень професшно!' придатностi; шзнавальна актив-нiсть та здатнiсть до швидкого логiчного аналiзу; можливiсть швидко! адаптацп у нових умовах; працездатшсть, яка буде позбавляти втоми пращвника; здатшсть контролювати свою поведшку, та вщповь дальнiсть за прийняте рiшення. Часто фахiвцi зму-шеш працювати у надзвичайних ситуацiях у безпе-рервному режимi, при шдвищенш активностi орга-нiзму, значному шформацшному навантаженнi, при сумiсних взаемод1ях, виконуючи одразу деш-лька функцiй, що потребуе сильного напруження. При цьому, як стверджують науковцi, виникають зрушення як у показниках дiяльностi, так i у психо-фiзiологiчних функц1ях.
Особливостi поведiнки в екстремальних умовах проявляються в !! дезоргашзацп; гальмуваннi набутих навичок; неадекватних реакц1ях на подраз-ники; зниженнi працездатностц погiршеннi переключения i розподшу уваги; звуження обсягу сприй-няття; провалах пам'ятi; появi iмпульсивних дш; погiршеннi продуктивного мислення; порушеннi моторики. З'являються також вегетативнi, психофь зюлопчш та бiохiмiчнi зсуви, зокрема, зб№шення у сечi лейкоцитiв, аскорбiновоi кислоти, кортикос-тероiдiв; порушення частоти серцевих скорочень, дихання, кров'яного тиску.
Аналiзуючи науковi працi щодо проблеми екстремальних факторiв, як складових елеменпв екстремально! ситуацп, можна говорити про об'ективш, професiйнi та внутршш фактори екстремально! дь яльностi.
До об'ективних факторiв ввдносяться: фактори середовища i фактори професiйноi дiяльностi. Фактори середовища - це шуми, вiбрацiя, випромь нення, загазованiсть, задимлешсть, температурнi умови, радiацiя десинхроноз та шше.
До факторiв професiйноi дiяльностi належать: гiподинамiя, монотонiя, перенавантаженiсть, дефь цит, або перевантаження iнформацiею, сенсорний голод, перешкоди; загроза життю та здоров'ю, за-
стосування збро1 та спещальних засобiв, забезпе-чення правопорядку у перюд масових заходiв; лж-вща^.
До внутрiшнiх факторiв екстремальних видiв робiт ввдносять: загальний iнтелектуальний рiвень; особистiсну стабiльнiсть, що зумовлюе резистент-нiсть до стресу, соцiалiзацiя; ввдсутшсть у струк-турi особистостi напруження, тривоги i психопати-чних проявiв; психодинамiчнi властивостi, як1 зу-мовлюються типом нервово1 системи; екстра-штроверая; нейротизм.
Загалом дiяльнiсть в екстремальних умовах пов'язана iз рiзноманiтними стихшними i техноген-ними аварiями i катастрофами, бойовими дiями, ма-совими заворушеннями, що характеризуеться мак-симальним перевантаженням псих1чних функцiй особистостi [19].
Також багато праць демонструють досль дження щодо процесiв адаптацп та и закономiрно-стi як курсантiв спецiалiзованих вузiв, так i пращв-ник1в аварiйно-рятувальних служб. Здiйснено дос-лiдження щодо негативного впливу стресу на адаптацшш процеси працiвникiв ДСНС Украши. Широко дослвджуються особистiснi i поведiнковi особливостi, як1 провокують виникнення професш-ного стресу пiд час роботи у екстремальних ситуа-щях. Також дослiджуються засоби формування емоцшно! стiйкостi та толерантнiсть до стресу у вшськовослужбовщв. Вивчаються також профе-сiйно важливi якостi особистостi, що е необхвдними для дiяльностi в особливих та екстремальних умовах, а саме: стресостiйкiсть та компетентнють. Про-аналiзовано також професiйну надшнють фахiвця ДСНС Украши, його ввдповщальшсть та значимi психологiчнi властивостi, зокрема риси характеру i темпераменту, а також вольовi якостi. На основi таких дослiджень було доведено, що слабка нервова система е несприятливою для екстремальних умов, осшльки тдвищуе стiйкiсть до монотонного фактора. У фахiвцiв аварiйно-рятувальних пiдроздiлiв зi слабкою нервовою системою, при високому емо-цiйному напруженнi ранiше знижуеться активнiсть дiяльностi [1; 8; 9; 11].
Також встановлено, що у людей зi слабким типом нервово1 системи у екстремальних умовах знижуеться загальний рiвень надшносп аваршно-ряту-вально1 роботи, оск1льки так фахiвцi бiльше шдда-ються впливу подразнишв та частiше допускають помилки. Основними причинами, що призводять до помилок, дослщники називають емоцп, пов'язанi iз завданнями професшно! дiяльностi невизначеностi екстремально1 ситуацп. Також деяк1 автори ^м ш-дивiдуально-психологiчних якостей, вiдмiчають вплив на ефективнiсть дiяльностi настанов особис-тостi, таких як: наполегливе бажання досягнути мети; готовнiсть до екстремально1 дiяльностi; бажання досягнути висот у професшнш кар'ерi.
Багато робгт присвячено впливу на змiст i ре-зультати екстремально1 дiяльностi штегральних псих1чних процесiв та швидкостi розумових i фiзи-чних реакцiй, як и активних регуляторiв. Також психологами названо особистiснi та психiчнi особ-
ливост!, що призводять до профес!йно! травматиза-цп - низький р!вень концентрацп та швидкосп пе-реключення уваги;
- недостатня сенсомоторна та сенсорна коор-динац!я;
- низький р!вень емоц!йно! ст!йкост!;
- негнучшсть мислення ! поверховють су-джень.
В. Бодров [2, с. 265] вважае, що псиичт фун-кц!!, як! зад!ян! в екстремальн!й д!яльност! необх!-дно ощнювати враховуючи певш характеристики:
- м!ра важливосп кожно! функци для досяг-нення к!нцевого ефекту при виконанн! конкретного виробничого завдання, або операц!!;
- тривалють ! завантажешсть функци впро-довж робочого процесу;
- м!ра завантаженост! функц!! при зд!йсненн! окремих операц!й;
- стутнь складносп реал!заци кожно! функци.
Особист!сн! якост! розвиваються у д!яльност!
п!д впливом соц!ального середовища, у результат! чого формуеться захищен!сть людини та !! схиль-шсть до ризику. Встановлено також, що особиспст властивосп ! процеси взаемодшчи з! структурою ! умовами д!яльност! утворюють функц!ональн! стани особистост!, як! визначають !! готовн!сть до д!яльност!, над!йн!сть, придатн!сть ! псих!чну ц!ну роботи. Найб!льш активно у фах1вщв, що працю-ють в екстремальних умовах, досл!джуеться стан псих!чно! напруги, оск!льки присутн!сть псих!чно! напруги знижуе мобшзацшш резерви оргашзму [1; 2; 20].
Проте готовн!сть до д!яльност! в особливих та екстремальних умовах визначаеться наявшстю вну-тр!шньо! мотивац!! до надання допомоги людям як! !! потребують. Мотивом-посередником у д!яльност! представник!в екстремального проф!лю впевнено можемо назвати емпат!йне сп!вчуття та сп!впере-живання.
Осшльки емпапя вважаеться важливим фактором мотивац!! допомагаючо! повед!нки, тому в основному, дискус!! стосуються здеб!льшого особли-востей емоцшного вщгуку: нормативного та ситуа-ц!йного. Також проблема емпат!! постае при необх!дност! виокремлення р!зноман!тних форм допомагаючо! повед!нки: просоц!альна повед!нка, альтру!стична повед!нка, власне д!! спрямован! на допомогу.
Ефективне виконання професшних обов'язшв пращвником служби ДСНС Укра!ни потребуе не лише оперування широкими й р!зноб!чним профе-с!йними знаннями, вм!ннями та навичками, а й ви-магае наявност! певних психолог!чних якостей. Оск!льки профес!йна д!яльн!сть рятувальник!в пов'язана з! значним психоемоц!йним навантажен-ням та ризиком для життя саме бажання допомогти людям у багатьох випадках переважае над страхом смерт!, що дае можлив!сть усп!шно виконувати профес!йне завдання.
Реальна небезпека у рятувальнишв часто ви-кликае нервове збудження. Саме емпат!я, у форм!
допомагаючо! повед!нки моб!л!зуватиме та спону-катиме !х до зд!йснення авар!йно - рятувальних д!й, спрямованих на порятунок потерп!лих.
Говорячи про взаемозв'язок емпати та допо-моги, важливо наголосити на такому феномен! як емпатшний дистрес. Проявляеться емпатшний дис-трес у вигляд! негативних почутпв та емоцш вна-сл!док споглядання на страждання !ншо! людини. Високий особист!сний емпат!йний дистрес слугуе мотивом виникнення допомагаючо! поведшки [22].
С.К. Нартова-Бочавер вважае, що шдгрунтям допомагаючо! повед!нки е власне готовн!сть особи-стост! до прояву допомоги. Готовн!сть до допома-гаючо! повед!нки передбачае наявн!сть певних осо-бистюних ресурав: когштивних (анал!зуеться не-сприятлива ситуац!я в як!й знаходиться !нша людина, розумшня того, чим ми можемо допомогти та приймаемо оптимальне р!шення), повед!нкових (передбачаеться наявн!сть зд!бностей та можливо-ст! надання допомоги) та мотивац!! допомоги (вну-тр!шне бажання врятувати людину в!д страждань). Поняття мотивац!! допомоги зазвичай використо-вуеться в контекст! афективного компонента готов-ност! до допомоги як мотивац!йно-афективно! сфери особистосп. Тобто шщше альтру!стичний вчинок. Дослвдження даного автора сввдчать про те, що необх!дною умовою надання допомоги е ст!й-шсть альтру!стичного нам!ру [14].
З метою визначення р!вня емпат!йност!, як од-н!е! !з важливих профес!йних якостей особистост! майбутн!х рятувальник!в нами було зд!йснено ем-п!ричне досл!дження. Досл!дження проводилось на баз! Льв!вського державного ушверситету безпеки життед!яльност! за допомогою методики д!агнос-тики р!вня емпатшних зд!бностей В.В. Бойка.
На основ! отриманих результапв можемо зро-бити наступн! висновки: високий р!вень емпат!й-них зд!бностей спостертаеться у 8 % майбутшх ря-тувальник!в, середн!й р!вень - 48 %, занижен! пока-зники спостер!гаються у 34 % респонденпв та дуже низький р!вень емпат!! у 11% учасник!в досл!-дження. Дана методика також дала нам можливють визначити який канал прояву емпат!йност! спосте-ртаеться у учаснишв дослщження. Отже, у майбу-тн!х рятувальник!в переважае канал установок, як! сприяють емпат!! (24%). Можемо сказати, що у б!-льшосп майбутшх рятувальнишв ввдсутт установки, як! заважають емпат!йному сприйняттю. Саме тому, !м н!чого не заважае проявляти сп!вчуття, сп!впереживання та бажання допомогти людям, як! цього потребують. У 19 % респонденпв спостерта-еться емоцшний канал емпати. За Бойко В.В. емо-ц!йний канал емпат!! передбачае входження в емо-ц!йний резонанс !з партнером. В нашому випадку, емоцшний канал емпати майбутшх рятувальнишв, на основ! емоц!йного сп!вчуття опосередковуе д!ю спрямовану на надання допомоги потерп!лим. Про-никаюча здатшсть до емпати спостертаеться у 18% учасник!в досл!дження. Рятувальникам часто доводиться сп!лкуватися !з потерп!лими та очевидцями аварш, надзвичайних ситуацш, пожеж тощо. Вмь ючи налагодити емпат!йний контакт та створити
дов!рчу атмосферу сп!лкування, рятувальники мо-жуть попередити виникнення пан!ки серед учасни-шв надзвичайно! ситуаци. Майбутш рятувальники у яких спостер!гаеться рац!ональний канал емпат!! (15%) та щентифжащя в емпати(15%) в!др!зня-ються особливим вмшням аналггачно анал!зувати ситуац!ю яка в!дбуваеться. Вони пост!йно готов! до надання допомоги потребуючим. У найменшо! к!-лькост! курсант!в спостер!гаеться !нту!тивний канал емпат!!, лише 9 %. Майбутн! рятувальники, у яких розвинутий !нту!тивний канал емпат!! харак-теризуються вм!нням розум!ти партнер!в в умовах дефщиту шформаци та часу. Це вщбуваеться за ра-хунок збереження попереднього досв!ду та емпа-т!йного сприйняття партнер!в.
П!дсумовуючи, можемо сказати, що д!яльн!сть в особливих та екстремальних умовах вимагае в!д фах!вц!в наявност! не лише високого р!вня квал!ф!-каци, знань, навичок та досвщу. Важливими будуть також особист!сн! якост!, психодинам!чн! власти-вост!, як! зумовлюються типом нервово! системи, оп!рн!сть до стресу, низький р!вень тривожност!, ум!ння працювати у команд!, п!знавальна актив-н!сть та здатн!сть до швидкого лог!чного анал!зу, стшшсть психоф!зюлопчних функцш та псих1чних процес!в.
Таким чином, емпатшну даю дощльно розгля-дати як складну функцюнальну систему, в якш ко-гштивний та емоцшний компоненти складають вза-емозумовлену едшсть, що опосредковуе дш та фо-рмуе допомагаючу повед!нку. Також можна стверджувати, що саме емпат!йн!сть спонукае до вибору професи допомагаючого типу.
Лiтература
1. Бикова О.В. Формування готовносп до профес!йно! д!яльност! майбутн!х оф!цер!в по-жежно! охорони : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Ки!в, 2001. 21 с.
2. Бодров В.А. Психология профессиональной пригодности : учеб. пособ. для вузов. 2-е изд. Москва : Per Se, 2006. 511 с.
3. Бут В.П. Формування професшно важли-вих якостей газодимозахисник!врятувальник!в МНС Укра!ни : автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.09. Ки!в, 2008. 20 с.
4. Гонтаренко Л.О. Професюграф!чний анал!з д!яльност! прац!вник!в чергово-диспетчерсь-ко! служби екстреного виклику МНС Укра!ни : автореф. дис. ... канд. психол. наук : 19.00.09. Харшв, 2008. 22 с.
5. Диянова З.В., Конопак И.А. Особенности профессионального самопознания личности пажар-ников спасателей. Ананьевские чтения: матер. науч. - практ. конф., г. Санкт-Питербург, 2001. С. 15-16.
6. Запорожченко О.А. Профессионализм спасателя: экстремальность, норма и нормативность. СПб.: Питер, 2000. С. 205 - 206.
7. Климов Е.А. Психология профессионала: избранные психологические труды. Москва : Ин-т практической психологи; Воронеж: НПО «МОДЭК», 1996. 400 с.
8. Козяр М.М. Екстремально-професшна щдготовка до дiяльностi у надзвичайних ситуацiях : монографiя. Львiв : СПОЛОМ, 2004. 376 с.
9. Корольчук В.М. Психолопя стресостш-косп особистостi : дис. ... д-ра психол. наук : 19.00.06. Ки1в, 2009. 388 с.
10. Крушельницька Я.В. Фiзiологiя i психолопя працi. Ки1в : КНЕУ, 2002. 182 с.
11. Лефтеров В.О. Особиспсний та професш-ний розвиток персоналу в екстремальних видах дiяльностi. Актуальнi проблеми психологи! / за ред. С.Д. Максименка. Ки1в, 2008. Т.Х : Психолопя. Ч. 8. С. 328-335.
12. Матеюк О.А. Психолопчний вплив командира на тдлеглих у вшськово-професшнш дiяль-носп : дис. ... д-ра психол. наук : 19.00.09. Хмель-ницький, 2006. 437 с.
13. Мул С.А. Психолопя готовносп офщера-прикордонника до професшно! дiяльностi : авто-реф. дис. ... д-ра психол. наук : 19.00.09. Ки1в, 2016. 38 с.
14. Нартова-Бочавер С.К., Потапова А.В. Введение в психологию развития. М., 2005. 216 с.
15. Осьодло В.1. Психолопя професшного ста-новлення офiцера : монографiя. Ки1в : ПП «Золоп ворота», 2012. 463 с.
16. Приходько I.I. Психолопчна безпека персоналу екстремальних вид!в д!яльносп (на приклад! вшськовослужбовщв внутршшх вшськ МВС
Укра!ни) : автореф. дис.....д-ра психол. наук :
19.00.09. Харшв, 2014. 40 с.
17. Сафш О.Д., Сщак В.С. Психолого-ак-меолопчш основи професшного та особиспсного самовдосконалення сшвробггнишв правоохорон-них оргашв Укра!ни : монограф!я. Ки!в : Вид-во НА СБ Украни, 2004. 168 с.
18. Семиченко В.А. Психология деятельности. Киев: Издатель Эшке А.Н., 2002. 248 с.
19. Орко P.I. Дослщження особливостей професшно! д!яльносп психолога в екстремальних умовах. Pedagogy and Psychology. Science and Educational a New Dimension. Budapest, 2016. IV (46). Issue 97. Р. 80-83.
20. Смирнов Б.А., Долгополова Е.В. Психология деятельности в экстремальных ситуащях. Харьков : Гуманитарный Центр, 2007. 276 с.
21. Шадриков В.Д. Деятельность и способности. Москва : Логос, 1994. 320 с.
22. Batson, C.D., Ahmad, N. Empathy-induced altruism in a prisoner's dilemma II: What is the target of empathy has defected? European Journal of Social Psychology, 2001. С. 25-36.
VZTAH MEZI VUDCOVSKYMI KVALITAMI A SPECIFIKAMI ODPOVEDNOSTI STUDENTU NÀRODNÎ UNIVERZITY OBCANSKÉ OBRANY UKRAJINY
Panova V.
Nârodni univerzita civilni obrany Ukrajiny, asistent Katedry psychologie cinnosti ve zvlâstnich podminkâch
Kharkov, Ukrajina
INTERRELATION BETWEEN LEADERSHIP QUALITIES AND LEVEL OF RESPONSIBILITY OF STUDENTS OF NATIONAL UNIVERSITY CIVIL DEFENSE OF UKRAINE
Panova V.
National University of Civil Defense of Ukraine, Assistant of the Department of Psychology of Activities in Special Conditions
Kharkiv, Ukraine
Abstrakt
Clanek popisuje zvlastnosti projevu odpovednosti u studentu a vztah mezi vudcovskymi vlastnosti a odpoved-nosti u studentu. Uvadi se, ze korelace mezi urovni vudcich kvalit a mirou zodpovednosti muze charakterizovat urcite typy osobnosti a take definovat perspektivy a smer vyvoje vudcich schopnosti jednotlivce.
Abstract
The article describes the peculiarities of the expression of responsibility students have and the relationship between their leadership qualities and responsibility. It is reported that the correlation between the level of leadership qualities and the degree of responsibility can characterize certain types of personality and also determine the perspectives and direction of the individual's leadership development.
Kl'cova slova: vudcovske vlastnosti, odpovednost, studenti.
Keywords: leadership, responsibility, students.
Vymezeni problému. Aktualnost zkoumani prob-lému vztahu mezi vûdcovskymi vlastnostmi a odpovednosti ve studentském veku primo souvisi se soucasnou socioekonomickou situaci na Ukrajine, ktera vyzaduje vznik skutecnych vûdcû mezi mladymi lidmi -vzdelanymi a kulturnimi specialisty, kteri mohou nasledne vést procesy ekonomického a duchovniho
obrozeni nasi zeme. Je zcela zrejmé, ze v brzké bu-doucnosti bude cast studentû krome ùkolû, které jsou urceny specifikou jejich povolani, zapojena do ridicich funkci rûznych statnich a verejnych organizaci.
Vûdcem je zpravidla jednotlivec, jenz ma max-imalni potrebu seberealizace, osoba, jejiz prvotni bio-logické potreby jsou v celku uspokojené, „skutecné ja" se neodchyluje od „idealniho ja", a proto on nebo ona
