CC BY
17
УДК 616.314.13-002-053.2:711.454
О.1. Остапко ВЗАСМОЗВ'ЯЗОК Х1М1ЧНОГО СКЛАДУ
ЕМАЛ1 ТА СТАНУ ТВЕРДИХ ТКАНИН ПОСТ1ЙНИХ ЗУБ1В У Д1ТЕЙ ПРОМИСЛОВОГО РЕГ1ОНУ
Нацюнальний медичний утверситет iMeni О.О.Богомольця
кафедра дитячо'1 терапевтично'1 стоматологИ та профшактики стоматологiчних захворювань (зав. - д. мед.н , проф. Л.О. Хоменко) м. Кигв
Ключовi слова: дiти, постiйнi зуби, карieс, емалъ, хiмiчнi елементи, промисловий регюн Key words: children, permanent teeth, caries, enamel, chemical elements, industrial region
Резюме. В статье представлены результаты изучения состояния твердых тканей постоянных зубов у детей 6, 12 и 15 лет, которые постоянно проживают в промышленно развитом регионе Украины. Методом рентгеновской фотоэлектронной спектроскопии изучено содержание 17 химических элементов в эмали. Выявлены особенности распространенности и интенсивности кариеса, флюороза постоянных зубов, а также количества микроэлементов в эмали, которые могут влиять на её кариесрезистентностъ.
Summary. In the article the results of research of dental hard tissues condition in children aged 6, 12 and 15 years who permanently live in industrially developed region of Ukraine are shown. By method of X-ray photoelectronic spectroscopy, maintenance of 17 chemical elements in the enamel was studied. Distinctions in prevalence and intensity of permanent tooth decay and fluorosis, as well as amount of macro- and microelements in enamel, which may influence its caries-resistance were revealed.
На сьогодт Kapiec 3y6iB залишасться най-бшьш поширеним стоматолопчним захворю-ванням як серед дорослого, так i серед дитячого населення рiзних репошв Украши [10, 13]. Однак показники розповсюдженосп та штен-сивносп карieсy мають певт репональт особ-ливосп, зумовлет впливом низки чинниюв, в тому чи^ еколопчних.
Результати дослщжень, яю проводилися в Укра!т , свщчать про залежшсть стану зyбiв у дiтей вiд екологiчних та геохiмiчних умов ре-гiонy, в якому вони мешкають [ 1, 3, 4, 7, 8, 9 ]. Так, у репош промислового видобування шрки розповсюдженiсть карieсy тимчасових зyбiв у дiтей становить 93,75%, постшних - 79,01% при штенсивносп вiдповiдно 5,67±0,17 та 4,18±0,09. У грунтах цих регiонiв виявлено нагромадження хiмiчних елементiв 1-Ш класiв небезпечносп ( Pb, Zn, Ba, Cr, P), у питнiй водi виявлено вщ-сyтнiсть фтору, йоду та брому, забруднення рос-линницько! продукцп свинцем та кадмieм [12]. Поширенють карieсy зyбiв у дiтей, яю мешкають на територiях хiмiчного забруднення, в окремих вшових групах складае 33,8 - 96.75 % , у деяких репонах досягае 100%. 1нтенсившсть карiесy у 12-рiчних дггей сягае 4,57±0,38 - 7,24±0,40. Зах-ворюванiсть на гiпоплазiю емалi зyбiв коли-ваеться в межах 6,47 - 62,2%. Рiзке пiдвищення поширеносп некарiозних уражень твердих тка-
нин зубiв може свiдчити про суттеве погiршення еколопчно! ситуаци в регюш [4, 7, 8].
Зпдно з сучасними уявленнями, карiесрезис-тентшсть емалi вiдiграе провiдну роль у пато-генезi карiесу зубiв. Мшеральну основу зуба утворюють iзоморфнi кристали апатитiв, до складу яких входять рiзнi хiмiчнi елементи, кшьюсть яких в органiзмi тiсно пов'язана з 1х кiлькiстю в навколишньому природному середовищi. Вста-новлено, що в процесi мiнералiзащl зуба беруть участь понад 40 хiмiчних елеменпв, важливе значення серед яких належить кальцiю, фосфору, фтору. Недостатнiй вмют або надлишок певних мiкроелементiв у довкшл^ насамперед у грунтах та питнш водi, може змiнювати 1х вмiст в ор-ганiзмi, а вщтак i в твердих тканинах зубiв, впливаючи на 1х стшюсть до карiесу [1, 3, 6, 15].
У лiтературi наведенi даш про залежнiсть вмiсту деяких мжроелеменпв у твердих тканинах постшних зубiв вiд 1х кiлькостi в навколишньому природному середовищi в рiзних гео-хiмiчних регiонах Украши, а також 1х змiни в умовах шдвищеного вмiсту важких металiв у довкiллi [1,3, 5,9, 10, 15]. Встановлено, що в репонах iз високим вмютом у грунт свинцю по-ширенiсть карiесу зубiв у дiтей становить 92,6±0,72%, при iнтенсивностi 4,6±0,0 [12]. Ц данi отримали експериментальне пiдтвердження:
08/ Том XIII/ 4
113
утримання лабораторних тварин на KapiecoreHHm дieтi з додаванням у воду солей важких мет^в ( Cd, Co, Zn, Fe) та оргашчних сполук ( штрати, нiтpити, фенол, фоpмальдегiд ) у концентращях , що перевищують ГДК у 5 pазiв, збшьшуе по-казник уpаженостi каpieсом у 2,2 раза [10, 17].
Мета дослщження - пpоаналiзувати взаемо-зв'язок мiж хiмiчним складом емалi та станом твердих тканин постшних зубiв у дiтей у про-мислово розвиненому репош Укра!ни.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Проведено стоматологiчне обстеження 420 дь тей вiком 6, 12 i 15 pокiв, яю народилися i пос-тiйно мешкають у мiстi Маpiуполь Донецько! обласп (пiвденно-схiдний pегiон, зона еколо-пчно! кризи). Стан твердих тканин зубiв оцшю-вали за показниками розповсюдженосн та штен-сивносн каpiесу постшних зубiв ( iндекси КПВ зубiв та КпПпВ поверхонь). Ступiнь тяжкосн флюорозу оцiнювали за класифiкацiею Мшлера (1975), рекомендованою ВООЗ (1998).
Вмют 17 хiмiчних елементiв було вивчено в емалi 10 постiйних зубiв, видалених за ортодон-тичними показаннями у дтей вiком 14-15 роюв. Вивчення хiмiчного складу емалi проведено методом рентгешвсько! фотоелектронно! спектроскопа на апаpатi Kratos Analytical 800 XPS (Великобриташя) у вiддiлi спектроскопа повер-хнi твердого тiла 1нституту металофiзики iменi Г.В.Курдюмова НАН Укра!ни ( директор - акад. НАН Укра!ни А.П.Шпак).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Регiон Донбасу, зокрема Донецька область, характеризуеться складною еколопчною ситу-ацiею. Тривале поеднання iнтенсивного вуглеви-добування з роботою пiдпpиемств металургш-
ного комплексу, нафтохiмн, машинобудування -все це призвело до нашнтенсившшого в Укра!ш забруднення навколишнього середовища. Сумар-не техногенне навантаження на одиницю тери-торн Донецького репону в 4 рази вище за середне по Укра!ш. У мюн Марiуполь - одному з великих iндустрiальних центрiв Донецько! областi - сумарний викид шюдливих речовин становить 5,83 тон/ кв. км, при цьому на одного жителя припадае 1474,6 кг на рш. У зв'язку з цим м. Марiуполь посщае трете мюце серед вду-стрiально розвинених мiст Донецько! обласп за ступенем забруднення повiтряного середовища i протягом багатьох рокiв е мютом пiдвищено! екологiчно! небезпеки. Важлива роль у забруд-неннi довкшля у промислово розвинених реп-онах належить важким металам.
У результат вивчення стоматологiчного статусу встановлено, що показники захворюваносп на карiес постiйних зубiв у дiтей, як постiйно мешкають в промислово розвиненому репош, в цшому характеризуються помiрним рiвнем, нез-важаючи на високий стутнь техногенного та антропогенного забруднення довкшля (табл. 1). Так, у дтей, що народилися i постшно мешкають у м. Марiуполь Донецько! обласп, розповсюд-женiсть карiесу постшних зубiв у дiтей 12 роюв становить 72,7% ("середня" за оцшювальною шкалою ВООЗ), у 15 роюв - 80,3 % . 1нтен-сивнiсть карiесу постiйних зубiв у 12^чних д> тей м. Марiуполя складае 2,23±0,21 i розцшю-еться як "низька" за оцiнювальною шкалою ВООЗ. До 15роюв iнтенсивнiсть карiесу зростае до рiвня "середньо!" - 3,91 ±0,39, прирют карiесу за 3 роки становить 1,68. 1ндекс карiесу поверхонь в обох групах обстежених дггей незначно перевищуе вдекс карiесу зубiв.
Таблиця 1
Стан твердих тканин у дггей р1зного в1ку, що мешкають у м. Мар1уполь
Показники В1к
6 рок1в 12 рок1в 15 рокш
Поширен1сть кар1ссу 1нтенсивн1сть кар1ссу: - КПВ -КпПпВ
Активтсть кар1озного
процесу:
компенсована
субкомпенсована
декомпенсована
Ускладнення каргёсу
Флюороз зуб1в
40,6 %
0,81±0,16 0,87±0,14
6,25%
72,7 %
2,23±0,21 2,45±0,25
81,7 % 16,2 % 2,1 % 4,5 % 22,7 %
80,3%
3,91±0,39 4,68±0,38
59,4 % 28,8 % 11,8 % 9,4 % 28,1%
Оцшюючи aктивнiсть кapiозного пpоцесy згiдно з pекомендaцiями Т.Ф.Виногpaдовоï (1988), слiд зaзнaчити, що у 12-piчних дiтей пеpевaжae компенсовaний стyпiнь aктивностi кapieсy - 81,7%. nrn^a вaгa декомпенсовaноï фоpми кapieсy в цьому вiцi досить низьта i доpiвнюe 2,1%.
У 15^чних дiтей достовipно зpостae питомa вaгa сyбкомпенсовaноï i декомпенсовaноï фоpм кapieсy - 28,8% тa 11,8% вщповщно. Кiлькiсть yсклaдненого кapieсy сеpед обстежених дiтей обох вiкових ^уп бyлa вiдносно невисокою (4,59,4%).
Звеpтae нa себе yвaгy той фaкт, що пpи стомaтологiчномy обстеженш дiтей м. Mapi-уполя тми виявлено флюоpоз постiйних зyбiв у
всГх вiкових гpyпaх, що може свщчити пpо нaдлишкове нaдходження фтоpy до оpгaнiзмy д> тей. ^йвищою виявилaсь pозповсюдженiсть флюоpозy у дггей 15 pокiв - 28,1%. Cеpед дiтей 12 pокiв вонa бyлa дещо нижчою - 22,7%, дос-товipно меншою pозповсюдженiсть флюоpозy виявилaся у 6-piчних дiтей - 6,25%. Можливо, це пов'язaно з тим, що вш нapодження цих дГтей збiгaeться з pокaми вщносного спaдy ^омисло-вого виpобництвa, що сyпpоводжyвaлось певним покpaщенням екологiчноï ситyaцiï в мши.
Pезyльтaти дослiдження хГмГчного склaдy емaлi постшних зубГв у дГтей, яю мешкaють у пpомислово pозвиненомy pегiонi Укpaïни, таве-денi у тaблицi 2.
Таблиця 2
Вмкт х1м1чних eлeмeнтiв в eмaлi nocriN^x зуб1в у дiтeй пpoмиcлoвoгo perio^
(% в1д cухoгo зaлишку)
Нaзвa eлeмeнту Вмicт Нaзвa eлeмeнту Вмкт
Киceнь 59,611±6,131 М1дь 0,0174± 0,0015
Клльцш 23,775±3,101 Цинк 0,0388± 0,0039
Фocфop 14,521±1,758 Mapгaнeць 0,0116± 0,0009
Ca/P кoeфщi£нт 1,63 Saràîo 0,0264± 0,0025
IKiiîn 0,1756±0.019 Хpoм 0,0032 ± 0,0004
Хлop 1,4010±0,131 Нiкeль 0,0120± 0,0013
Нaтpiй 0,3660±0,045 Koбaльт 0,0092± 0,0004
Cвинeць 0,0242±0,0028 Фтop 0,0078± 0,0002
Ka^iN 0,0046±0,0009 ^po^iN 0,0034± 0,0006
Як видно з дaних тaблицi, вмют кaльцiю i фосфоpy, як основних мaкpоелементiв емaлi, в постшних зyбaх у дiтей м. Mapiyполь Донецько1' облaстi доpiвнювaв 23,775±3,101 тa 14,521±1,756 (% вщ сухого зaлишкy).
Вщомо, що стушнь кapieсpезистентностi емa-лГ визнaчaeгься спiввiдношенням у нш кшькосп кaльцiю i фосфоpy - тaк звaним кaльцiй-фосфоp-ним коефщГентом емaлi. Якщо сшввщношення Ca/P доpiвнюe 1,67 i вище, то емaль ввaжaeться кapieсpезистентною. Якщо ж знaчення цього кое-фщГенту не пеpевищye 1,67, то емaль ввaжaeться кapieсспpийнятливою [2, 11]. №ми встaновлено, що в емaлi постшних зубГв дГтей м. Mapiyполь Ca/P коефщГент доpiвнювaв 1,63, тобто шбли-жaвся до 1,67, тому емaль постшних зубГв у дГтей цього pегiонy можнa ввaжaти в достaтнiй мipi кapieсpезистентною. Можливо, цей фaкт i по-
яснюе дещо нижчГ покaзники pозповсюдженостi тa штенсивносп кapieсy зубГв у дГтей цього пpомислового pегiонy Укpaïни.
Лiтеpaтypнi дaнi свiдчaть пpо суттевий вплив pядy мiкpоелементiв нa фоpмyвaння кapieсpе-зистентно1' aбо кapieсспpийнятливоï емaлi [11]. Це в пеpшy чеpгy стосуеться фтоpy, опти-мaльний вмют якого зумовлюе високу стшкють емaлi до ди кapieсогенних чинниюв. Aнaлiз отpимaних нaми дaних свщчить пpо те, що вмют фтоpy в емaлi постшних зубГв виявився досто-вipно вищим у дГтей м. Mapiyполь Донецько1' облaстi - 0,0078±0,0002 , шж у обстежених нaми дГтей з шших pегiонiв Укpaïни. Це може свщ-чити пpо те, що вмют фтсфу у нaвколишньомy пpиpодномy сеpедовищi твденно- схщного pе-гюну Укpaïни е достaтнiм, a шодГ й шдвищеним. Це пiдтвеpджyють виявлеш нaми ктшчш пpояви
08/ Том XIII/ 4
115
флюорозу постшних зубiв у дней саме в цьому регюш.
За даними М.А.Кодоли [8], шдвищуе карiес-резистентнiсть емалi оптимальний вмiст у нiй таких мшроелеменпв, як нiкель, кобальт, мщь, залiзо, молiбден та стронцiй. В емалi постiйних зубiв дiтей м. Марiуполь Донецько! областi по-рiвняно бiльшим виявився вмiст таких мшро-елементiв, як нiкель (0,0120±0,0013), кобальт (0,0092±0,0004), цинк (0,0388±0,0032), тдвище-ний вмiст яких у довкiллi дослщжуваного реп-ону мае техногенне походження. Накопичення зазначених мiкроелементiв в емалi постiйних зубiв у перiод 11 мiнералiзацi! також може спри-яти тдвищенню 11 карiесрезистентностi.
Знижуе карiесрезистентнiсть емалi шдви-щений вмiст у нш свинцю, магнiю, марганцю. Свинець е одним iз токсичних для оргашзму мiкроелементiв, кiлькiсть якого в навколиш-ньому середовищi зазвичай пов'язана зi ступенем його антропогенного забруднення. Вмiст свинцю в зубах е маркером довготривалого впливу цього токсиканту на оргашзм, збiльшення його вщ-буваеться в середньому на 3,4 % щорiчно [5,12]. Свинцевi штоксикаци викликають порушення структури твердих тканин зубiв, замщуючи в кiстковiй тканинi iони кальщю.
Отриманi нами данi демонструють значш розбiжностi у кiлькостi свинцю в емалi пос-тiйних зубiв у дггей, що мешкають у регюнах iз рiзним рiвнем антропогенного забруднення дов-кiлля. Вмiст свинцю в емалi постiйних зубiв дь тей м. Марiуполь виявився вiдносно високим -0,0242±0,0028. Накопичення його з вшом в орга-
нiзмi дитини може бути причиною поступового зниження стшкосп до карiесу, що тд-тверджуеться результатами клiнiчних спосте-режень.
ВИСНОВКИ
1. Показники розповсюдженосп та штен-сивностi карiесу постiйних зубiв у дней про-мислово розвиненого швденно-схвдного регiону Украши е вiдносно нижними ( 72,7-80,3%), шж у швшчних та захiдних регiонах. Поряд iз цим , у дiтей зазначеного регюну Украши достовiрно частiше дiагностовано флюороз постiйних зубiв в ушх вiкових групах ( вiд 6,0 у б^чних дiтей до до 28,1% - у 15 рiчних). Встановлеш розбiжностi можуть бути зумовлеш як геохiмiчними особли-востями регюну, так i рiвнем антропогенного забруднення довкшля.
2. Виявлено вiдмiнностi у хiмiчному складi емалi постiйних зубiв дiтей, що мешкають у промислово розвиненому регюш Украши. В ема-лi постiйних зубiв дiтей м. Марiуполь Донецько! областi виявлено достовiрно вищий вмiст фтору, а також шдвищений вмiст таких мiкроелементiв, як цинк, кобальт, шкель. Досить високим виявився i вмiст свинцю (0,0242± 0,0028).
3. Особливостi хiмiчного складу емалi пос-тiйних зубiв у дiтей, що постiйно мешкають у промислово розвиненому швденно-схщному регюш, визначають И карiесрезистентнiсть та знач-ною мiрою впливають на регюнальш особли-востi розповсюдженостi , штенсивносп карiесу та некарiозних уражень зубiв. Цi данi доцiльно враховувати при розробщ регiональних програм профшактики карiесу постiйних зубiв у дтей.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Алексеенко Н.В. Поражаемость зубов кариесом и содержание микроэлементов в питьевых водах и почвах различных промышленных регионов Днепропетровской области: Автореф. дис. ... канд. мед. наук.- К.,1986.-18с.
2. Антонишин Б.В., Наконечна О.М. Хiмiчний склад емалi та И карieс- резистентшсть // Укра1нський стоматолопчний альманах.-2001.-№6.-С.5-8.
3. Антонова А.А. Кариес зубов у детей в условиях микроэлементозов Хабаровского края: патогенез, профилактика: Автореф.дис. ... д-ра мед. наук. -Омск, 2006.-39с.
4. Безвушко Е.В. Забруднене довкшля як фактор ризику виникнення флюорозу зубiв у дггей // Новини стоматологй'.-1996.-№ 4. - С.14-16.
5. Главацька В.1. Вмiст свинцю у молочних зубах дней промислового мiста // Довкшля i здоров"я.-2001.- №3.-С.54-56.
6. Дычко Е.Н., Афанасьева Э.П., Корепанов А.Г.
Распространенность и интенсивность заболеваний зубов и околозубных тканей у детей в условиях интенсивной промышленной зоны // Профилактика и лечение стоматологических заболеваний: Сб. науч. трудов.- Днепропетровск, 1988.-С.65-66.
7. Еколопчний стан геолопчного середовища як фактор масового захворювання дггей флюорозом в Червоноградському прничо-промисловому райош / Рудько Г.1., Скатинський Ю.П., Смоляр Н.1. та 1н. // Медико-геоеколог1чний анал1з стану довк1лля як 1н-струмент оц1нки та контролю здоров"я населення. -1вано-Франшвськ, Льв1в, 2001. - С.192-266.
8. Еколог1чний стан геолопчного середовища як фактор стоматолопчно! захворюваносп у Явор1всь-кому г1рничо-промисловому райош / Смоляр Н.1., Рудько Г.1., Крупник Н.М. // Медико-геоеколог1чний анал1з стану довк1лля як 1нструмент оцшки та контролю здоров"я населення. - 1вано-Франшвськ, Льв1в, 2001. - С.267-295.
9. Коваленко Л.И. Зависимость поражаемости кариесом от содержания микроэлементов в тканях зубов // Терапевтическая стоматология. - К., 1982. -Вып. 17. - С. 7-11.
10. Ковач И.В. Развитие экспериментального кариеса зубов под действием ксенобиотиков // Современная стоматология.- 2005.- № 1.- С.148-151.
11. Кодола Н.А. Микроэлементы в профилактике кариеса зубов.- К.: Здоровя, 1979.- 160с.
12. Крупник Н.М. Карieс зубiв у дней, яш про-живають у репош срчаного виробництва // Вюник стоматологи.- 1997.- № 3.- С.454-457.
13. Навколишне середовище i стоматолопчне здоровья дiтей Украши / Хоменко Л.О., Остапко О.1., Бщенко Н.В., Тимофеева О.О. // Архiв клiнiчноï меди-цини.- 2004.- №1.- С.82-85.
14. Падалка 1.О., Амосова Л.1. Поширенiсть та динамiка флюорозу постшних 3y6iB у школярiв Пол-тави // Вiсник стоматологи.-2000.-.№ 3.-С.20-22.
15. Хребтатий К.П. Поражаемость зубов кариесом и содержание микроэлементов в питьевых водах и почвах различных агроклиматических зон Черниговской области: Автореф. дис. ... канд. мед. наук.-К., 1973.-17с.
16. Чижевский И.В. Эпидемиология кариеса зубов у детей Донбасса // Вестник гигиены и эпидемиологии.- 1999.- Т.3, № 1.- С.154-155.
17. Anja Anttila. Concentration of lead and some other trace elements in deciduous teeth measured by proton-induced X-ray emission Acad. Dissertation.- Helsinki: 1987. - 64p.
УДК: 616.314-007-053.5
H.I. Смоляр, Т.Г. Кортенко
САМОРЕГУЛЯЦ1Я Д1АСТЕМИ СЕРЕД Д1ТЕИ ШК1ЛЬНОГО В1КУ
Львiвський нацюнальний медичний утверситет iM. Данила Галицького кафедра стоматологи дитячого eiKy з курсом ФПДО (зав. - д. мед. н., проф. Н.1. Смоляр)
Ключовi слова: дiастема, прорiзування, саморегуляця Key words: diastema, eruption, self-regulation
Резюме. Определена способность диастемы к саморегуляции среди детей школьного возраста. Приведены изменения данного показателя по мере прорезывания постоянных зубов фронтальной группы верхней челюсти.
Summary. Ability of diastema to self-regulation was defined among schoolchildren. Changes of the given index as eruption of permanent teeth in the frontal group of muxilla occurs are presented.
Зпдно з даними лггератури [1, 7, 9, 11], на сьогодшшнш день спостерпаеться тенденщя до зростання частоти зубощелепових аномалш, серед яких значне мюце займае дiастема. За даними рiзних авторiв [4,8], серед пащенпв з ано-малiями розвитку зубощелепово! системи ано-мальне розташування центральних рiзцiв з наяв-нютю промiжку мiж ними складае вщ 7,3% до 76%. Серед дггей 6-13 роюв (за даними Ками-шево! Л.1.) поширенють дiастем у середньому становить 47,9% [2]. Високий рiвень показника в перюд змiнного прикусу тдтверджуе також у сво!х роботах Г.Б. Оспанова [6]. Автор вiдмiчае, що пiсля формування у дiтей постшного прикусу частота дано! аномалiï знижуеться до 9,7%. Таке коливання даного показника пояснюеться схиль-нiстю до саморегуляци аномалiï по мiрi про-
рiзування постiйних зубiв фронтальноï дшянки
[3].
Згiдно даних Edwards J.C. [10], наявнють невеликих промiжкiв мiж рiзцями верхньоï щелепи вважаеться нормальним до прорiзування верхнiх шол. Дослiдник стверджуе, що при вщсутносп глибокого рiзцевого перекриття такi промiжки зазвичай закриваються самостiйно. Проте, якщо промiжок мiж центральними рiзцями верхньоï щелепи бiльший, нiж 2 мм, його спонтанне закриття неможливе. В такому випадку наявнють дiастеми пов'язують з розщiлиною в альвеолярному вщростку, де знаходяться волокна вуз-дечки верхньо1' губи.
Однак не вс науковцi пов'язують саморе-гулящю дiастеми з прорiзуванням постiйних зубiв. Так, результати дослiджень ортопантомо-
08/ Том XIII/ 4
117
