CC BY
25
ОГЛЯДИ
УДК 616.31-053.2-02:613.11 М.А. Лучинський
ВПЛИВ НЕСПРИЯТЛИВИХ ЕКОЛОГ1ЧНИХ ЧИННИК1В
НА СТАН СТОМАТОЛОГ1ЧНОГО ЗДОРОВ'Я Д1ТЕЙ (ОГЛЯД Л1ТЕРАТУРИ)
ДВНЗ «Тернопшьський державний медичний унiверситет iм. 1.Я. Горбачевського МОЗ УкраТни», м. Тернопiль
Останн1ми роками у св1т1 досягнутий пом1тний прогрес у проф1лактиц1 стоматолопчних захворю-вань, проте в деяких кра'нах бвропи поширен1сть кар1есу серед д1тей сягае 70-90 % при стшкш тен-денцИ до збтьшення цього показника. Вивчення наукових публкацш дозволяе констатувати, що стоматолог1чне здоров'я дитячого населення Укра'ни продовжуе неухильно попршуватися [8, 9, 17, 20, 23]. Так, потреба д1тей у лкуванш зросла з 40 до 75 %, а охоплення санац1ею знизилося з 85 до 45 % [17]. На думку експерт1в, низька ефектив-н1сть проф1лактичних заход1в може бути зумовле-на впливом неврахованих чиннимв, у тому числ1 еколог1чних [1, 2, 10, 15, 19, 24].
Питання антропогенного забруднення довктля надзвичайно актуальне для Укра'ни: к1льк1сть за-бруднень на 1 км2 площ1 в 6,6 раза бтьше, н1ж у США, та в 3,2 раза бтьше, шж у кра'нах 6С. Те-ритор1я Укра'ни завантажена 2 млрд тонн вщхо-д1в, 1з яких 13 млн тонн е високотоксичними I не-безпечними для здоров'я людей. На кожного жителя нашо' кра'ни припадае 300 кг шкщливих тех-ногенних речовин, у тому числ1 й важких метал1в. Несприятливого впливу атмосферних забруднень в УкраТш зазнае 34 % населення, 28 % постшно перебувають в умовах небезпечного для здоров'я р1вня забруднень пов1тряного середовища [6]. Близько 15 % територи Укра'ни з населенням по-над 10 млн ос1б знаходиться в критичному еколо-пчному стан1, а 2 % цих територш визнан1 регю-нами еколопчного лиха. Суттевий внесок у попр-шення еколопчно''' ситуаци в УкраТш робить забруднення довк1лля юшзуючим випром1нюванням унасл1док авари на Чорнобильськш АЕС [12].
Висока чутлив1сть оргашзму дитини до дм еко-патогенних чинник1в зумовлена наявн1стю критич-них перюд1в розвитку орган1в I систем, особливос-тями процес1в обм1ну в орган1зм1, який росте, не-зртютю низки ферментних систем детоксикаци, обмеженими функцюнальними можливостями пе-ч1нки I нирок, незавершеним формуванням 1мунно!
системи, здатнютю до накопичення ксеноб1отик1в I радюнуклщ1в [11, 37]. Як вщомо, стан здоров'я д1-тей - це чутливий шдикатор стану довктля. Установлено, що загальна захворюванють д1тей у за-бруднених репонах у 1,5-5,3 раза вища, шж у в1д-носно чистих [22, 24, 33].
В умовах зростаючого антропогенного забруднення довктля в наш час простежуються негативы тенденци в процесах морфофункцюнального становлення дитячого оргашзму I пщвищення р1в-ня патолог1чно' ураженост1 дитячого контингенту [28, 34, 35]. Результати дослщження свщчать [3], що забруднення довктля, дефщит фтору I йоду суттево впливають на р1вень ф1зичного розвитку д1тей. В еколог1чно забруднен1ших населених пунктах часпше виявляють д1тей з1 зростом нижче середнього (низькоросл1). У середньому зр1ст д1в-чат з еколопчно забруднених рег1он1в становить (149,12±1,87) см, а з групи пор1вняння -(157,2±1,84) см; хлопц1в - в1дпов1дно (149,03±2,21) I (154,74±1,63) см [3].
Зубощелепна система - одна з критичних мор-фофункцюнальних систем орган1зму. У цьому контекст! потенцмно небезпечним чинником виступае вплив еколопчних фактор1в на стан стоматолопчно-го здоров'я д1тей I пщл™в [27]. Досл1дження впливу окремих чинниш на розвиток стоматолог1чних за-хворювань у д1тей, проведене Р.В. Казаковою [10], св1дчить, що негативний вплив способу життя на стоматолопчне здоров'я д1тей становить б1льше 35 %, геох1м1чних чинник1в - 35%, кл1матичних - 19 %, медичних - близько 11%.
Несприятливий вплив шкщливих чиннимв довктля зумовлюе неповноцшнють структури твер-дих тканин зуб1в ще в пер1од !'х розвитку, сприяе п1двищенню частоти кар1есу I захворювань тканин пародонта, некарюзних уражень зуб1в. Так, поши-ренють кар1есу в д1тей, як1 живуть на забруднених територ1ях, у р1зних в1кових групах становить 33,8-96,7 %, а в деяких сягае 100 % при 1нтенсив-ност1 ураження вщ 4,57 до 7,24 зуба. Поширенють
ппоплази емал1 та флюорозу постшних зуб1в ле-жить у межах 6,47-62,2 %, захворювань тканин пародонта - 14,3-77,2 %, зубощелепних аномал1й - 47,5-59,9 % [17].
За даними О.1. Остапко (2011), на виникнення й особливост переб1гу основних стоматолог1чних захворювань у д1тей впливають як природн1, так i антропогенн1 фактори, дiя яких взаемопотенцшю-чою. У розвитку карieсу постiйних зубiв провiдна роль належить геохiмiчним особливостям регiону проживання, а саме вмюту фтору в питнш водi, рь вню и загально' мiнералiзацil, кiлькостi остеотро-пних мiкроелементiв у Грунтах. У виникненнi захворювань тканин пародонта першочергове зна-чення мають антропогеннi чинники, серед яких вищi ранги займають шдекс забруднення атмосферного повiтря, шдекс забруднення поверхневих вод, умют свинцю в навколишньому природному середовищi [19].
Установлено, що рiвень захворюваностi на ка-рieс зубiв багато в чому визначаеться геохiмiчни-ми й агро^матичними особливостями мiсцевостi, хiмiчним складом води, фунту, пов^ря, Тж1, що характеризують екологiчне середовище iснування людини [27].
Укра'на належить до числа найбтьше забез-печених водою кра'н, проте якiсть води незадов^ льна. Забруднення IT хiмiчними вiдходами призво-дить до порушень у робот багатьох органiв i систем оргашзму. Певну роль серед чинниш забруднення води вiдiграе забруднення IT фтором. Висок концентраци фтору рееструють у питнш водi багатьох кра'н свiту (США, ^я, Китай та iн.) [30]. Як в^чизняш, так i зарубiжнi вчеш зазначають, що пiдвищений умiст фтору найнегатившше впливае на бiохiмiчнi процеси оргашзму, який перебувае в стаж росту, запускаючи ланцюг аномального ме-таболiзму, внаслщок чого виникають порушення внутрiшньоклiтинного i мiжорганного обмiну речо-вин [25, 31].
З л^ературних джерел вiдомо, що нестача есен^альних хiмiчних елементiв створюе неспри-ятливi умови для розвитку i мiнералiзацil зубiв, що призводить до ураження 1'х карiесом. Проведене клiнiчне дослщження дiтей указуе на погiршення стоматолопчного здоров'я школярiв, якi прожива-ють у регюш з низьким умютом макро- i мiкроеле-ментiв та нестачею йоду в об'ектах довктля, що проявляеться високими числовими значеннями показниш поширеностi й iнтенсивностi карiесу тимчасових i постiйних зубiв, високою частотою тяжкого переб^у карiозного процесу iз великою м-лькiстю деструктивних форм карюзного ураження зубiв, що призводить до раннього 1'х видалення. З вком зменшуеться кiлькiсть д^ей iз карiозним ураженням твердих тканин зубiв I ступеня актив-ност та збiльшуеться кiлькiсть пацiентiв iз III сту-пенем активностi карiесу.
При вивченнi поширеностi карiесу зубiв у дiтей у промислових репонах виявлено прямий зв'язок мiж поширенютю захворювання i вмiстом у фунтах марганцю, залiза, хрому, магшю, мiдi та зво-
ротний зв'язок для фтору, стронцш i шкелю [32].
За даними Н.М. Крупник [13], у регюш промис-лового видобування арки, де в фунт виявлений пщвищений умiст хiмiчних елементв 1-3 клaсiв небезпеки (Pb, Zn, Ba, Cr, P), поширенiсть кaрiесу тимчасових зубiв становить 93,75 %, постiйних -79,01 % при штенсивносп ураження 5,67 та 4,18 карюзного зуба вщповщно. У бтьшосп дiтей дiaг-ностовано III ступшь aктивностi кaрiозного процесу. При цьому в питнш видi було виявлено недо-стaтнiсть фтору, йоду i брому, а рослинницька продук^я виявилася забрудненою свинцем та ка-дмiем. Зaзнaченi негaтивнi чинники, за даними автора, сприяли штенсивному розвитку кaрiесу й об-тяжували його перебiг.
Установлений вищий рiвень стомaтологiчноI' зaхворювaностi населення поблизу автомагютра-лей з iнтенсивним рухом дозволяе вважати забруднення атмосферного пов^ря викидами автотранспорту чинником ризику розвитку стоматоло-пчних захворювань. У дослщженш [21] показано, що проживання поблизу автомагютралей з штен-сивним рухом пщвищуе вiрогiднiсть захворювань пародонта i видалення зубiв. В оаб, якi прожива-ють поблизу автомагютралей з штенсивним рухом, часпше виявляли видалення зубiв (76,0 %), нiж серед осiб, якi проживають поблизу автомагютралей iз невисокою штенсивнютю руху (61,2 %). Також серед оаб, як проживають поблизу автомагютралей з штенсивним рухом, захворювання пародонта траплялися в 60,8 % випадш, а серед оаб, як проживають далеко вщ автомагютралей або поблизу автомагютралей iз невисокою штенсивнютю руху, - у 32,6 % [21].
У дослщженш [8] установлений зв'язок високо' стоматолопчно!' захворюваност д^ей у район з ютотним перевищенням покaзникiв пестицидного навантаження i навантаження вiд мiнерaльних добрив. Останне майже в 3 рази перевищувало допустимий рiвень.
Роль важких метaлiв i Тхжх сполук у пaтогенезi кaрiесу зубiв дослiджувaли багато aвторiв. Установлено, що Co, Cu, Zn, Fe, Cd упливають на процеси глiколiзу на поверхш емaлi зубiв, що приско-рюе процеси демiнерaлiзaцil' твердих тканин зубiв. За нaдмiрного надходження цих елементв у орга-нiзм дитини спостер^аеться суттеве зростання зaхворювaностi на кaрiес, розвиток запальних захворювань у тканинах пародонта, а також збть-шуеться кiлькiсть бaктерiй у порожниш рота [19].
Дослiдженнями А. В. Вербицько' (2007) установлено, що захворюванють на кaрiес зубiв у реп-онi iнтенсивних промислових розробок склала в д^ей 7^чного вiку 35 %, а у 12^чних - 76 % при штенсивносп кaрiесу 1,1 та 2,5 карюзного зуба вщповщно [5]. Прямим пщтвердженням виникнення кaрiесогенноI' загрози в дослщжуваних умовах життя д^ей е досить грубi порушення iмунних ре-aкцiй за даними стану гуморального iмунiтету. Ви-значено зниження вмюту S IgA в ротовш рiдинi за одночасного зниження рiвня лiзоциму й пщви-щення рiвня молочно'' кислоти. Подiбнi явища бу-
ли властив1 як 7-, так i 12-л1тн1м школярам. Про-веденими дослiдженнями встановлено зниження рiвня кальцiю в ротовiй рщиш в 2,5 раза в 7^чних i у 2 рази - у 12^чних дiтей. Аналогiчнi явища спостер^али i щодо рiвня фосфа^в у ротовiй рн динi, зниження якого виявляли майже в 1,5 раза в порiвняннi з оптимальним [5]. Це пщтверджуе шкн дливий вплив еколопчного забруднення на якють обмiнних процесiв, у тому чи^ мiнеральних ре-човин, якi становлять основу формування повно-цшно''' емалi зубiв, що прорiзалися [9].
Епщемюлопчш дослiдження свiдчать про нега-тивний вплив високо' жорсткостi (до 16,54 мг екв/л при нормi 0,7 мг екв/л) i лужностi питно' води, високо'' забрудненостi пов^ря сiрчистим ангiдридом i зваженими речовинами (до 1,5 мг/м3 при нормi 0,05 мг/м3) на поширенiсть та штенсивнють ура-ження карieсом зубiв у 12-рiчних дiтей (74 % i (3,8±0,3) карiозного зуба). У них виявлено змен-шення швидкост слиновидiлення, рН ротово' рь дини, вмюту кальцiю в ротовiй рщиш, активност каталази, пiдвищення концентрацп малонового дiальдегiду й уреази в ротовш рiдинi, що призво-дить до виникнення карiесогенноТ ситуацп в поро-жнинi рота в дiтей та свщчить про загальну деза-даптацш органiзму, а також про необхщнють активного скринiнгу i вживання санацшних заходiв [1].
Особливостями карюзного процесу в школярiв iз забруднених репошв е зменшення кiлькостi дь тей зi здоровими зубами, збтьшення частоти де-компенсовано' форми карiесу, зростання питомо'' частки зубiв iз деструктивними формами карiесу та видалених зубiв. В умовно забрудненому реп-онi кiлькiсть дiтей з штактними зубами становить 3,32 % випадш, дiтей iз III ступенем активност карiозного процесу - 20,75 %, а в умовно чистому регюш - 14,29 i 13,61 %, вiдповiдно [18].
Оприлюдненi Т.В. Михайловою i Ю.Г. Чумако-вою (2010) даш переконливо показують вплив геохiмiчних умов мiсцевостi, головним чином якю-ного i хiмiчного складу питно'' води, на рiвень за-хворюваност на карiес зубiв у д^ей, а також шкн дливий вплив екотоксикан^в довкiлля на органiзм дитини, що необхщно враховувати в плануванш та проведеннi лiкувально-профiлактичних заходiв [15]. Проведений спектральний аналiз емалi й дентину штактних зубiв, видалених у д^ей за орто-донтичними показаннями, показав, що вмют каль-цiю, залiза i мiдi в тканинах зубiв корелюе з кон-центрацiею цих елементiв у питнш водi.
З метою вивчення поширеност захворювань тканин пародонта в д^ей, якi проживають у еколо-пчно забруднених регiонах, було оглянуто 126 дь тей вiком 9-13 рош. Установлено наявнiсть патологи тканин пародонта в 67,8 % д^ей [23]. Основна форма уражень тканин пародонта - хрошчний катаральний гшпв^ (96,3 % випадкiв). Кл^чш об-стеження виявили появу характерно'' застшноТ п-переми ясен iз посиленням на маргiнальнiй час-тиш, дуже виражений симптом кровоточивостi. Ясна були набрякла не прилягали щтьно до ший-
ки зуба. У деяких д^ей спостерiгали початковi ознаки продуктивного процесу - валикоподiбне потовщення ясенного краю. За наявност анома-лiй положення окремих зубiв була характерна мо-заТчнiсть гiпертрофiТ ясенних сосочш - ппертро-фiя 1-11 ступенiв бiля аномально розташованих зубiв i катаральне запалення без ппертрофп в iнших дiлянках. Цi симптоми, на думку авторiв, пояснюються тривалою шкiдливою дiею ксенобю-тикiв, що рiзко погiршуе загальний метаболiчний фон, на основi чого реалiзують свою патогенетич-ну дiю мiсцевi та загальш чинники [23].
Переважна бтьшють територiй Укра'ни е еко-лопчно несприятливими регiонами вiдносно забруднення штритами i нiтратами Грунту i фунто-вих вод [6]. Як вщомо, в наш час штратно-нiтритний пресинг став реальною загрозою здо-ров'ю людей. За даними ВООЗ, у деяких кражах до 10 % населення споживають воду, рiвень шт-ра^в у якш значно перевищуе гранично допусти-му межу [29].
Пщвищений рiвень штра^в найнебезпечнiший для дiтей, що пов'язано з вковими особливостями обмiну речовин i специфiкою харчування, а саме бтьшою кiлькiстю харчових продуктiв i води, що споживаеться на 1 кг маси тта дитини за добу. Дослщження О.В. ГорiшноТ показали, що на ™i хронiчноТ штратно''' iнтоксикацiТ в дiтей розвива-еться оксидативний стрес, який пщтверджуеться зростанням штенсивносп процесiв перекисного окиснення лт^фв та окиснювально' модифiкацiТ бiлкiв з одночасним пригшченням системи анти-оксидантного захисту. Зазнають змш i бiохiмiчнi показники сироватки кровi, метаболiчнi процеси в органiзмi дитини тощо. Кл^чш дослiдження, про-веденi О.1. Годованець (2007), показали високу поширенють та штенсивнють ураження тканин пародонта в д^ей, як проживають на територи з пiдвищеним рiвнем штра^в у питнiй водi (150-250 мг/л). Переважна ктькють дiтей iз установленим дiагнозом хронiчного катарального гiнгiвiту (ХКГ) скаржилися на кровоточивiсть, больовi вщчуття в яснах, на свербiж у яснах i неприемний запах iз рота. Огляд ротово'' порожнини виявив наявнють дифузного цiанозу слизово' оболонки в 16,7 % дь тей, часпше у 12-рiчних. Стан тканин пародонта вщповщав клiнiчнiй картинi ХКГ середнього ступе-ня тяжкостi. Установлено низьку ефективнють за-гальноприйнятого методу лкування внаслiдок вщ-сутностi патогенетичного впливу на чинники гшп-в^у за умов нiтратного навантаження [7].
Результати дослщження Е.В. Безвушко i М.А. Климчук (2008) продемонстрували, що частота пнпвтв, ураження зубiв карiесом у дiтей значною мiрою формуються пiд впливом забруднення довктля [2]. Показник штенсивносп карiесу молочних i постiйних зубiв у д^ей, якi проживають у дуже забруднених населених пунктах, вищий, шж у однол™в iз менш забруднених населених пунк^в. За три роки (з 12 до 15 рош) карiес у дь тей, як проживають у мiсцевостi з високим рiвнем забруднення, зростав на 2,43 зуба, а в д^ей iз
менш забрудненоТ мюцевосл - на 1,94 зуба. Особливо високий ризик виникнення пнпвпчв I кар1есу в д1тей у в1ковий пер1од 7- 12 рош. На думку ав-тор1в, це пов'язано з тим, що тверд! тканини зуб1в у цей перюд менш ст1йк1 до д1Т несприятливих чиннимв, а емаль пост1йних зуб1в, як1 лише прорн залися, слабом1нерал1зована, тому збер1гаеться високий ризик виникнення кар1есу [2].
Залежно в1д впливу несприятливих еколопчних чинник1в, недостатност1 макро- I м1кроелемент1в у б1осфер1 зростае поширен1сть ЗЩА у д1тей [20]. Суттево впливае на поширен1сть ЗЩА вмют фтору в питн1й вод1. Частота ЗЩА в районах 1з низьким ум1стом фтору у 2 рази вища, шж у осередках ен-дем1чного флюорозу. Ум1ст фтору впливае не лише I не сттьки на поширенють, сктьки на вираз-н1сть кл1н1чноТ картини ЗЩА [36].
Серед загальноТ ктькосп ЗЩА, виявлених у д1-тей промислового рег1ону, поеднан1 аномал1Т склали 12-64,5 % [16]. Найвищ1 показники поедна-них аномал1й були виявлен в м. Донецьку, що може бути зумовлено несприятливою еколог1чною ситуац1ею великого промислового м1ста з високим ступенем техногенного забруднення. Анал1з стру-ктури поеднаних аномал1й показав, що найпоши-рен1шим вар1антом е поеднання аномалш зубних ряд1в I окремих зуб1в. З 1ншого боку, незважаючи на в1дносно низький р1вень техногенного забруднення в деяких районах регюну, стьське госпо-дарство ведеться там 1з застосуванням широкого спектра добрив, що призводить до забруднення фунту I води. На думку автор1в [16], поеднання цих чинниш зумовлюе високу захворюванють д1-тей, швелюе в1дносну еколог1чну чистоту довктля.
Результати досл1дження [14] виявили високу поширенють ЗЩА в д1тей у районах мюта, де ос-новними забруднювачами атмосферного пов1тря були бензошрен, фенол, пил, двоокис азоту, окис вуглецю, сажа, двоокис с1рки. Поширенють ЗЩА становила 57- 88 % випадш. Цей показник у д1тей найбтьш забруднених район1в зростае вщ 72,41 % у д1тей 6-ти рок1в, досягаючи максимуму 97,5 % у 9-р1чних д1тей. У вщ1 10-11 рок1в дан1 дещо зни-жуються - до 79,31 I 83,87 % вщповщно. У найсп-риятлив1шому за еколог1чною ситуац1ею м1крора-йон1 зареестрован1 нижч1 показники захворювано-ст1, н1ж у 1нших районах, що зростають в1д 29,36 % у шестир1чному в1ц1 до максимального значення 73,53 % у десять рок1в. До одинадцяти рок1в поширенють ЗЩА знижуеться до 61,82 %. Таким чином, установлено залежнють поширеност1 ЗЩА в1д р1вня забруднення довк1лля I його тривалост [14].
У досл1дженн1 Т.В. Бирюк (2009) доведено, що стан зубощелепноТ системи в д1тей, як1 прожива-ють у населених пунктах 1з несприятливою еколо-г1чною ситуац1ею, значно прший, н1ж у д1тей, як1 живуть в умовах еколог1чного благополуччя [4]. При цьому найр1зк1ш1 вщмшносп заф1ксован1 в д1-тей, як1 живуть в умовах рад1ац1йного I комбшова-ного (рад1ац1йне+х1м1чне) забруднення мюцевосл. Автор указуе, що зубощелепна система в д1тей ц1-
еТ групи характеризуеться низкою морфометрич-них особливостей зуб1в, зубних ряд1в, к1сток ще-леп, що зумовлюють ознаки дисгармонп м1ж роз-м1рними характеристиками морфолопчних структур. При цьому ютинш розм1ри зубних дуг I щеле-пних к1сток не в1дпов1дають Тхшм належним величинам, порушена конф1гурац1я зубних дуг. Максимальна ктькють ознак зЩа виявлена в д1тей, як1 живуть у рег1он1 з пщвищеним рад1ац1йним фоном. У д1тей, як1 живуть в умовах радюактивного забруднення м1сцевост1, на тл1 природноТ тенденц1Т до зниження поширеност ЗЩА з п1двищенням Тх тяжкосп, виявили зб1льшення поширеност1 дуже тяжких порушень прикусу, що свщчить про прямий дозозалежний вплив хрон1чного рад1ацшного забруднення на стан зубощелепноТ системи [4].
Лп-ература
1. Бабушюна Н. С. Кл1н1ко-експериментальне об^рун-тування методу профтактики кар1есу зуб1в у д1тей, що мешкають в геох1м1чн1й зон1 з антропогенним навантаженням: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.22 «Стомато-лопя» / Бабушк1на Н. С.- Одеса, 2010. - 20 с.
2. Безвушко Е. В. Вплив забруднення довктля на стоматолопчну захворюванють д1тей / Е. В. Безвушко, М. А. Климчук // Довктля та здоров'я. -
2008. - № 1. - С. 65-68.
3. Безвушко Е. В. Комплексна оц1нка стоматолопчно-го здоров'я та ф1зичного розвитку д1тей, що про-живають у регюш з комбЫованим впливом забруднення довктля та дефщиту фтору I йоду / Е. В. Безвушко // Довктля та здоров'я. - 2010. - № 1. -С. 45-47.
4. Бирюк Т. В. Клинико-морфологическая характеристика зубочелюстной системы у детей, проживающих в различных по экологической обстановке районах Алтайского края: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук: спец. 14.00.21 «Стоматология» / Бирюк Т. В. - Новосибирск,
2009. - 23 с.
5. Вербицька А. В. Розробка комплексу профтактич-них заход1в кар1есу зуб1в у д1тей при штоксикаци солями важких метал1в: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / Вербицька А. В.- К., 2007. - 17 с.
6. Войтенко В. П. Еколопчна криза в УкраТш / В. П. Войтенко, Н. М. Кошель, А. В. Писарук. - К. : Фешкс, 2010. - 279 с.
7. Годованець О. I. Антиоксидантна терап1я у комплекс! лкування хроычного катарального пнпвпу у д1тей, як1 проживають на ытратнозабруднених репонах / О. I. Годованець // Актуальы проблеми сучасноТ медици-ни: Вюник УкраТнськоТ медичноТ стоматолопчноТ ака-демп. - 2007. - Вип. 4. - С. 20-23.
8. Гонтарев С. Н. Ситуационный анализ стоматологической заболеваемости детей в неблагополучной территориальной системе / С. Н. Гонтарев // Вестник новых медицинских технологий. - 2006. -№ 2. - С. 147-148.
9. Дычко Е. Н. Сравнительная характеристика заболеваемости кариесом зубов у детей в отдельных районах промышленного мегаполиса / Е. Н. Дыч-ко, А. В. Вербицкая, И. В. Ковач // Вюник стоматологи. - 2005. - № 2, спец. вип. - С. 146-147.
10. Казакова Р. В. Стввщношення та вплив чиннигав довктля на розвиток I переб1г стоматолопчних за-хворювань у д1тей / Р. В. Казакова, Н. I. Кольцова, 23. М. В. Бтищук // Новини стоматологи. - 1998. - №
3. - С. 48-50.
11. Колоскова О. К. Еколопчно детерммнована патоло-пя дитячого в1ку (кл1н1чн1 прояви, методолопчш п1дходи, адаптац1я) / О. К. Колоскова, 24. Л. О. Безруков. - Черывцг Медуыверситет, 2008. -
208 с.
12. Комплексное исследование влияния Чернобыльской катастрофы на окружающую среду, научное обоснование реабилитации загрязненных терри- 25. торий и радиационной защиты населения Украины: (Цикл науч. исслед., удостоен. Гос. премии Украины в обл. науки и техники 2004 г.) /
Г. М. Бондаренко, Г. А. Богданов, О. В. Войцехо-вич [и др.] // Довктля та здоров'я. - 2006. - № 1. -С. 31-37.
13. Крупник Н. М. Об^рунтування профтактики кар1есу 26. зуб|в у д1тей, як проживають у регюш с1рчаного виробництва: автореф. дис. на здобуття наук. сту-
пеня канд. мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / Крупник Н. М.- Льв1в, 1999. - 19 с. 27.
14. Матвеева Е. А. Влияние техногенного загрязнения г. Читы на формирование зубочелюстных аномалий / Е. А. Матвеева, О. Б. Казанцева, И. А. Господарева // Забайкальский медицинский вестник. - 2007. - № 1. - С. 19-22. 28.
15. Михайлова Т. В. Влияние факторов окружающей среды на заболеваемость кариесом зубов у детей разных физико-географических районов Крыма /
Т. В. Михайлова, Ю. Г. Чумакова // Вюник стома- 29. тологи. - 2010. - № 2. - С. 25-27.
16. Мониторинг эпидемиологии зубочелюстных аномалий у детей Донецкого промышленного региона
/ О. И. Губанова, И. В. Чижевский, В. М. Якубенко 30. [и др.] // Вюн. стоматологи. - 2010. - № 2. - С. 149-153. 31.
17. Навколишне середовище I стоматолопчне здоров'я д1тей УкраТни / [Л. О. Хоменко, О. I. Остапко, Н. В. Бщенко, О. О. Т1мофеева] // Арх1в кл1н1чноТ медицини. - 2004. - № 1. - С. 82-85.
18. Назарук Р. М. Кл1н1ко-експериментальне об^рунту- 32. вання лкувально-профтактичних заход1в при ураженн твердих тканин зуб1в важкими металами: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед.
наук: спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / Назарук Р. 33. М. - 1вано-Франювськ, 2008. - 20 с.
19. Остапко О. I. Наукове об^рунтування шлях1в та метод1в профтактики основних стоматолопчних захворювань у д1тей в репонах з р1зним р1внем забруднення довктля: автореф. дис. на здобуття 34. наук. ступеня доктора мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / Остапко О. I.- К., 2011. - 36 с.
20. Панахов Н. А. Розповсюдження I Ытенсивнють зу- 35. бощелепних аномалм у пщл1ткового населення Азербайджану / Н. А. Панахов // Вюник стоматологи. - 2012. - № 3. - С. 112-113. 36.
21. Положенцева А. И. Влияние эколого-гигиени-ческих и социально-демографических факторов на стоматологическую заболеваемость населения /
А. И. Положенцева, В. А. Ширинский // Экология 37. человека. - 2012. - № 6. - С. 48-53.
22. Попова Л. Ю. Влияние антропогенных факторов на состояние здоровья детей, проживающих в регионе с различной экологической нагрузкой /
Л. Ю. Попова // Российский педиатрический журнал. - 2004. - № 1. - C. 39-43. Попович З. Б. Поширенють захворювань пародонта у д1тей, як1 проживають у еколопчно забруднених репонах / З. Б. Попович, Г. В. Кшдрат, Г. О. Трушик // Вюник стоматологи. - 2010. - № 2. - C. 32-33.
Состояние здоровья детей дошкольного возраста в условиях экологического неблагополучия / М. А. Скачкова, Е. Г. Карпова, Н. Ф. Тарасенко [и др.] // Российский стоматологический журнал. - 2005. -№ 3. - C. 11-14.
Фесенко М. G. Характеристика захворюваносл, особливостей переб1гу хрошчноТ патологи та про-фтактика ТТ виникнення у д1тей, як1 вживають пит-ну воду з пщвищеним вмютом фтору / М. G. Фесенко, В. М. Комар // Актуальн проблеми сучасноТ медицини: Вюник УкраТнськоТ медичноТ стоматоло-пчноТ академи. - 2007. - Вып. 3. - C. 134-137. Чухрай Н. Л. В1ков1 особливосп ураження кар1есом поспйних зуб1в у д1тей шктьного в1ку / Н. Л. Чухрай // УкраТнський стоматолопчний альманах. -2010. - № 6. - C. 58-60.
Child dental fear and behavior: the role of environmental factors in a hospital cohort / [B. S. Suprabha, A. Rao, S. Choudhary, R. Shenoy] // J. Indian Soc. Pedod. Prev. Dent. - 2011. - Vol. 29, № 2. - P. 95-101.
Environmental hazards: evidence for effects on child health / D. T. Wigle, T. E. Arbuckle, M. Walker [et al.] // J. Toxicol. Environ. Health B. Crit. Rev. - 2007. -Vol. 10, № /. - P. 3-39.
Fewtrell L. Drinking-water nitrate,
methemoglobinemia, and global burden of disease: a discussion / L. Fewtrell // Environ. Health Perspect. -2004. - Vol. 112, № 14. - P. 1371-1374. Fluorides / World Health Organization. - Geneva : WHO, 2002. - 268 p.
Fluorine content in total diets samples of small children in Poland / [M. Jedra, D. Sawilska-Rautenstrauch, H. Gawarska, A. Starski] // Rocz. Panstw. Zakl. Hig. - 2011. - Vol. 62, № 3. - P. 275-281.
Kim Seow W. Environmental, maternal, and child factors which contribute to early childhood caries: a unifying conceptual model / W. Kim Seow // Int. J. Paediatr. Dent. - 2012. - Vol. 22, № 3. - P. 157-168. Large prospective birth cohort studies on environmental contaminants and child health - goals, challenges, limitations and needs / Z. C. Luo, J. M. Liu, W. D. Fraser // Med. Hypotheses. - 2010. - Vol. 74, № 2. - P. 318-324.
Olden K. Health-related disparities: influence of environmental factors / K. Olden, S. L. White // Med. Clin. North Am. - 2005. - Vol. 89, № 4. - P. 721-738. Roosli M. Non-cancer effects of chemical agents on children's health / M. Roosli // Prog. Biophys. Mol. Biol. - 2011. - Vol. 107, № 3. - P. 315-322. Studies of dental anomalies in a large group of school children / E. C. KQchler, P. A. Risso, C. Costa Mde [et al.] // Arch. Oral. Biol. - 2008. - Vol. 53, № 10. -P. 941-946.
Walker B. Pediatric environmental health / B. Walker // J. Natl. Med. Assoc. - 2005. - Vol. 97, № 2. - P. 262-269.
Стаття надшшла 26.10 .2015 р.
Резюме
Проведений огляд л1тературних джерел про вплив антропогенних фактор1в на розвиток основних сто-матолопчних хвороб у д1тей. Показано, що несприятлив1 чинники довк1лля призводять до розвитку хвороб оргашв порожнини рота. Також у д1тей, як1 проживають у несприятливих еколопчних умовах, хвороби мають тяжчий переб1г.
Ключовi слова: антропогенн1 чинники, стоматолопчш хвороби, д1ти, навколишне середовище.
Резюме
Проведен обзор литературных источников о воздействии антропогенных факторов на развитие основных стоматологических болезней у детей. Показано, что неблагоприятные факторы окружающей среды способствуют развитию заболеваний органов полости рта. Также у детей, проживающих в неблагоприятных экологических условиях, заболевания имеют более тяжелое течение.
Ключевые слова: антропогенные факторы, стоматологические болезни, дети, окружающая среда.
UDC 616.31-053.2-02:613.11
THE INFLUENCE OF UNFAVORABLE ENVIRONMENTAL FACTORS ON THE STATE OF CHILDREN'S DENTAL HEALTH (LITERATURE REVIEW)
Luchyns'kyi M.A.
Ternopil Horbachevs'kyi State Medical University
In the article the literature on the influence of anthropogenic factors on the development of children's basic dental diseases has been reviewed. It is shown that unfavorable environmental factors contribute to the development of oral diseases. Also, in children living in unfavorable environmental conditions the diseases occur in more severe forms.
Keywords: anthropogenic factors, dental diseases, children, environment.
