CC BY
18
disturbance of normal spermatogenesis. Consequently, changes of semen parameters, such as reduced sperm concentration, total sperm count, morphological disturbances are observed.
Previously it was assumed that the pro-inflammatory state and the further development of oxidative stress, may play a role in the pathophysiological relationship between the components of the metabolic syndrome and male infertility. The analysis of correlations of metabolic syndrome, obesity, pro-inflammatory state with semen quality was performed. A number of studies report a negative correlation between obesity, an increase in body mass index (BMI) and the main semen parameters. However, data from some studies are quite controversial. For example, one of the largest meta-analyses in this area reports the lack of correlation between BMI and sperm concentration, total spermatozoa count.
The number of studies devoted to the relationship between MS and sperm quality is very limited. Lotti and Leisegang suggest a significant decrease in the concentration, total sperm count and progressive sperm motility in men with MS. Only a few groups of researchers estimated the inflammation of the genital tract in patients with elevated BMI.
Such controversial data suggest that additional studies of the complex pathophysiology of metabolic syndrome and its effects on male infertility are required. The interdisciplinary approach will enable the expansion of understanding of pathogenesis of male infertility in context of the metabolic syndrome and beyond.
Key words: metabolic syndrome, obesity, body mass index, male infertility.
Рецензент - проф. Костенко В. О.
Стаття надшшла 11.05.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-2-144-30-35 УДК 616.31-053.2:614.87 Лагода Л. С.
ВПЛИВ ДОВК1ЛЛЯ НА СТАН ЗДОРОВ'Я ТА СТОМАТОЛОГ1ЧНУ ЗАХВОРЮВАН1СТЬ Д1ТЕЙ Льв1вський нацюнальний медичний ушверситет iM. Данила Галицького (м. Льв1в) КЛПЗ «Луцька мкька клЫчна стоматолопчна полшлшша» (м. Луцьк)
lydmulka_l@ukr.net
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дане дослщження е фрагментом планово'1 НДР кафедри терапевтичноТ стоматологи ФПДО ЛНМУ iм. Данила Галицького «Еколопя та пародонт. Взаемозв'язок захворювань пародонта та загально соматичноТ патологи. Дисфункщя скронево-нижньощелепового суглобу» № державноТ реестра-ци - 0114и000112.
Вступ. Здоров'я дп"ей становить важливу та ак-туальну проблему, яка турбуе лiкарiв уах спещаль-ностей, осктьки саме цей показник вщображае за-гальне здоров'я наци [1,2]. Зпдно з резолющею ООН, здоров'я населення вважаеться головним критерiем доцтьносл та ефективност вах людей без винят-ку. Очевидно, що виховання свщомого та вщпови дального ставлення до здоров'я мае починатись з раннього дитинства, поступово входити до системи свпюгляду, ставати складовою частиною загальноТ культури, духовного св^у людини [3].
Аналггичний огляд лггератури. В останн деся-тилiття ситуацiя зi здоров'ям дтей наблизилась до критичноТ: пiдвищуеться рiвень загальноТ захворюва-ностi та поширешсть захворювань окремих органiв та систем [4,5]. Саме тому проблема стоматолопч-ного здоров'я д^ей, як складовоТ загального благо-получчя, не може не турбувати лiкарiв-стоматологiв. Вивчення розповсюдженост та чинникiв ризику ви-никнення основних стоматолопчних захворювань е важливим напрямком, що допомагае у розпрацю-ваннi ефективних методiв Тх профтактики та лту-вання i, як результат, у формуванш стоматологiчного здоров'я дитини.
Результати наукових дослщжень, проведених впродовж останнього десятил^я, свiдчать про те, що поширешсть та штенсившсть стоматолопчних за-
хворювань, особливо карiесу зубiв, серед дитячого населення УкраТни залишаеться на високому рiвнi [6,7,8,9,10]. При цьому у рiзних репонах захворюва-нiсть карiесом зубiв у д^ей досягае 63,3-98,3-100%, а штенсившсть вщ 0,9 до 7,1 [11]. При аналiзi резуль-татiв обстеження дтей м. Полтави виявлено, що поширешсть карiесу тимчасових зубiв у дiтей 6-ти рiч-ного вту становить 60% при середнш iнтенсивностi ураження 2,02±0,22 зуба, карiес постiйних зубiв скла-дае всього 3±1,7% випадкiв, iнтенсивнiсть ураження при цьому 0,05±0,03 зуба. Серед д^ей вiком 15 рокiв поширешсть карiесу постiйних зубiв досягае до 81±3,8%, iнтенсивнiсть - до 2,8±0,25 зуба на одного обстеженого [12]. Результати вивчення стану твердих тканин тимчасових та постшних зубiв мешканщв м. КиТв свiдчать про те, що розповсюджешсть карiесу у д^ей 6-7 рокiв е високою i становить 95,5%. 1нтенсив-нiсть карюзного ураження тимчасових та постiйних зубiв, за показниками КПВ+кп у д^ей 6 рокiв складае, в середньому, 6,03±0,42 зуба, у дiтей 7 рошв цей показник зростае до 7,23±0,52, насамперед, за рахунок приросту штенсивносл карiесу постiйних зубiв [13]. За даними авторiв при обстеженш дiтей 5-7-ми рiч-ного вту м. Львова встановлено, що поширешсть карiесу тимчасових зубiв складае 85,97±1,90% при iнтенсивностi 5,26±0,34 зуба, поширешсть карiесу постiйних зубiв зростае вщ 1,49±1,04% у дiтей втом 5 рокiв до 41,75±4,86% у дп"ей 7-рiчного вiку. Згiдно з даними автора виявлено, що штенсившсть карiесу зубiв стрiмко зростае з 6 до 7 рошв майже у 3 рази (з 0,32±0,07 зуба до 0,93±0,13 зуба) i до 16 рокiв досягае 5,71±0,31 зуба. Поширенiсть карiесу зубiв у дiтей м. Луцька становить, в середньому 80,56%, що вщ-повщае середньому рiвню згiдно критерiям ВООЗ. У дiтей 15-рiчного вту поширенiсть карiесу становить
91,52%, що вiдповiдаe високому рiвню. lнтенсивнiсть ураження зубiв карieсом у дiтей м. Луцька складае, в середньому, 3,16 зуба, що вщповщае середньому рiвню згiдно критерпв ВООЗ. У дiтей 15-рiчного вту дiaгностовaно високий рiвень ураженостi зубiв кари есом (КПВ=5,21±1,13 зуба), що значно вище у порiв-нянш з дiтьми 12-рiчного вiку (КПВ=3,07±0,28 зуба; р>0,05) та 7-рiчного вшу (КПВ=1,21±0,08 зуба; р<0,05) [14].
Вагомим чинником, який формуе рiвень здоров'я населення, е вплив стану навколишнього довктля, у тому числi, антропогенно забруднених повпря, води, грунлв [15,16,17,18,19,20]. Питання антропогенного забруднення довктля надзвичайно актуальне для УкраТни: кiлькiсть забруднень на 1 км2 площi в 6,6 рази бтьше, нiж у США, та в 3,2 рази бтьше, шж у краТнах £С. Територiя УкраТни завантажена 2 млрд тон вiдходiв, iз яких 13 млн тон е високотоксичними i не-безпечними для здоров'я людей. На кожного жителя нашоТ краТни припадае 300 кг шкiдливих техноген-них речовин, у тому чи^ й важких металiв. Неспри-ятливого впливу атмосферних забруднень в УкраТш зазнае 34% населення, 28% постшно перебувають в умовах небезпечного для здоров'я рiвня забруднень повпряного середовища. Майже 15% територи УкраТни з населенням понад 10 млн оаб знаходить-ся в критичному еколопчному станi, а практично 2% цих територш визнанi регiонами еколопчного лиха. Суттевий внесок у попршення еколопчноТ ситуаци в УкраТш робить забруднення довктля юшзуючим ви-промшюванням унаслiдок авари на Чорнобильськiй АЕС [21,22,23].
У структурi захворюваностi за окремими класами патологи з високою еколопчною залежнiстю домшу-ють хвороби оргашв дихання, системи кровообiгу, сечостатевоТ системи, шкiри та пщшмрноТ клпжови-ни; значною е поширенiсть хворiб органiв травлення та деяких шфекцшних i паразитарних захворювань; пiдвищена частота онколопчноТ патологи [24].
Дiти е особливо чутливими до ди несприятливих еколопчних факторiв через функцiональну незршсть адаптацiйних та захисних механiзмiв Тхнього орга-нiзму [25,26]. За даними експерлв ВООЗ у структур! факторiв, що мають суттевий вплив на формування здоров'я дп"ей, навколишне середовище становить 20% поряд iз спадковiстю (20%) та органiзацiею ме-дико-саштарноТ допомоги населенню (10%) [27]. В умовах забрудненого довктля, особливо при трива-лому поеднаному впливi шкщливих факторiв, у дiтей формуеться "синдром еколопчноТ дезадаптаци", який згодом може трансформуватися у те чи шше хрошчне захворювання. Клiнiчними ознаками такого синдрому можуть бути: порушення фiзичного розви-тку (достовiрна тенденцiя до збтьшення довжини тiла, формування дисгармоншних морфотипiв, де-формацiя скелету), алерпчна патологiя шкiри, полiа-денiя, гiпертрофiя мигдаликiв, аденоТ^в, хронiчний тонзилiт, гiперплазiя щитоподiбноТ залози, зниження життевоТ емност легенiв, розлади iмунноТ системи [28,29,30]. Дослщженнями [31] при обстеженнi дп"ей 6-16 рокiв з екологiчно несприятливих репошв ви-явлено клiнiчнi ознаки синдрому загальноТ штокси-каци: бл^сть шкiрних покривiв, гiпертрофiя мигда-лишв, мiкрополiаденiт, приглушенiсть тонiв серця, болючiсть живота при пальпаци, нудота, частота
яких суттево вiдрiзняеться вiд даних загальнопопу-ляцшноТ групи дiтей з еколопчно чистого регiону. У
2 рази часлше у цих дтей дiагностуеться гiперплазiя щитоподiбноТ залози, 51% дтей страждае на хрошч-ний тонзил^, ще 34% дiтей мають в анамнезi част1 бронхiти, неврозоподiбний стан ЦНС спостерiгаеться у 24% д^ей, тобто, екопатологiя у д^ей з еколопч-но несприятливих репошв перебкае iз симптомами вторинноТ iмунноТ недостатностi. Дослiдження Кеч Н.Р. виявили, що у д^ей з репошв, забруднених хи мiчними ксенобiотиками, екопатолопя проявляеться симптомами, характерними для синдрому еколопчноТ дезадаптаци та вторинноТ iмунноТ недостатностi, маркерами якоТ е патолопя верхнiх дихальних шляхiв - хрошчний тонзилiт, частi простуднi захворювання та карiес зубiв.
Таким чином, не викликае сумнiвiв факт, що роз-виток стоматологiчних захворювань також значною мiрою залежить вiд природно-^матичних, медико-соцiальних, антропогенних чинникiв [31,32,33,34]. Осктьки, з огляду на низьк адаптацiйнi можливос-тi, до техногенних стреав нaйбiльш чутливi дiти, це призводить до розвитку рiзномaнiтних патолопчних змiн, у тому числi, в твердих тканинах зубiв. Результа-ти обстеження дiтей вiком 10-17 рошв, якi мешкають у регiонaх промислового забруднення, показали, що поширешсть кaрiесу зубiв у них становить вщ 84,11% до 91,57%, розповсюдженiсть захворювань паро-донту досягае 79,79%-85,98%. Результати, отримаш [35] при обстеженнi дп"ей, що проживають на еколопчно несприятливих територiях, виявили, що поширешсть та штенсившсть кaрiесу у них значно вища, шж у д^ей, якi мешкають в "умовно чистих" районах. Так, середнi показники кaрiесу у дiтей з хiмiчно забрудненого району становить 80,61±1,44% при ш-тенсивностi ураження 5,46±0,54 проти 63,09±2,59% та 4,41±0,39 вщповщно у дiтей з "умовно чистих" територш. За даними [36] у дп"ей еколопчно не-сприятливого району поширешсть (92,28±1,15%), iнтенсивнiсть (18,78±1,67) та ступшь aктивностi ка-рiозного процесу значно вищi порiвняно з аналопч-ними показниками дiтей умовно "чистого" району. Поширешсть та штенсившсть запальних захворювань пародонту у дп"ей, що зазнають негативного впливу довктля, в 1,6 рази вища стосовно даних по-рiвняльноТ групи, що пщтверджуе вплив шкщливих компонентiв атмосферного повпря на виникнення та поглиблення ступеню важкост стоматолопчноТ патологи у дiтей. Дослiдження, проведенi [37], виявили високу штенсившсть кaрiесу зубiв у дiтей, якi проживають на територiях з високим рiвнем сумарного забруднення (4,01±0,32 зуба) порiвняно з дiтьми з менш забруднених територш проживання (3,65±0,21 зуба). Встановлено, що дост^рно чaстiше у д^ей з бiльш забруднених територiй виявляеться деком-пенсована форма кaрiесу зубiв (19,3±2,2 i 9,8±1,3% вiдповiдно). У дп"ей, якi проживають на територiях
3 високим рiвнем сумарного забруднення, виявле-но також вищi показники поширеност хвороб пародонту (55,62±4,32%) у порiвняннi з дiтьми з менш забруднених репошв (47,94±5,215). Встановлено, що у 12^чних дтей, якi постiйно проживають на терито-рiях надзвичайноТ еколопчноТ ситуаци, поширешсть кaрiесу становить 71,4%; iнтенсивнiсть ураження -
2,1 зуба; у 15^чних дп"ей - 89,8%, iнтенсивнiсть ура-ження - 3,4 зуба.
Одним з небезпечних факторiв, який впливае на здоров'я людини, у тому числ^ й стоматолопчне, е надлишок солей важких металiв (свинець, олово, кадмш, арсен, ртуть) у довмллк Особливо небез-печнi вони здатшстю до бюакумуляци, яка полягае в тому, що малi дози протягом тривалого часу нако-пичуються в оргашзм^ створюють токсичну концен-трацш i завдають шкоду здоров'ю дитини. Сумарний шдекс КПВ усiх груп населення незалежно вщ вiку та стал за умов мтроелементозу перевищуе показники мешканцiв "умовно чистих" територш на 57,91%. За даними Попович З.Б. у 12^чних дiтей, ям прожи-вають на територи, що забруднена солями важких металiв, поширешсть карiесу становить 73,1%, ш-тенсившсть ураження - 2,2 зуба; у 15^чних - 90,6% при штенсивносп ураження 3,6 зуба. Захворювання пародонту при цьому виявлено у 86,1 обстежених д^ей, системну гiпоплазiю емалi - у 41,3%.
Значною мiрою на здоров'я людини, у тому числ1 й стоматологiчне, впливае також мшеральний склад води [38,39,40]. Це пщтверджуеться iснуванням реп-онiв, в яких протягом багатьох ромв набули значноТ поширеностi екологiчно детермiнованi захворювання (ендемiчний зоб, флюороз, карiес зубiв, ппопла-зiя емалi та ш.). У цьому аспектi важливе значення мае фтор, оскiльки, з одного боку, вш бере участь у бiохiмiчних та фiзiологiчних процесах в оргашзм^ а з шшого боку - мае шкiдливий вплив при надмiрному поступленнi в оргашзм людини [41]. Вивченню по-ширеност карiесу зубiв у регiонах з рiзним вм^ом фтору у питнш водi присвяченi дослiдження [42,43]. Авторами встановлено, що у дiтей, ям проживають в регiонi з пщвищеним вмiстом фтору у питнiй вод1 поширенiсть та iнтенсивнiсть карiозного ураження е нижчою у порiвняннi з д^ьми, якi проживають на те-риторiях з оптимальним та зниженим вмiстом фтору у питнiй вод^ натомiсть, пiдвищуеться частота некари озних уражень, зокрема, флюорозу. У випадку недо-статнього вм^у фтору у питнш вод^ навпаки - збшь-шуеться частота карiесу зубiв i зменшуеться вiдсоток ураження флюорозом. Епщемюлопчш дослiдження стоматологiчного статусу у дп"ей, якi проживають на територiях в умовах бiогеохiмiчного дефiциту фтору та йоду виявили, що поширешсть карiесу тимчасових зубiв становить 98,3% при штенсивносп 14,9; постш-них зубiв - 91,4%, при iнтенсивностi 11,3 [44].
Вивчена певна залежшсть ураженост карiесом зубiв вiд складу мшеральних вод. Дослiджено, що поширешсть карiесу постiйних зубiв у дп"ей дещо нижча у регiонi, де у мшеральних водах, ям вживаються для пиття, е надлишок бору (71,02±3,86% при КПВ 3,04±0,30 зуба) порiвняно з дiтьми, якi проживають у районах зосередження залiзисто-миш'яковистих вод (77,69±3,79% при КПВ 4,62±0,50 зуба) [45].
В умовах сьогодення важливий вплив на здоров'я мае шдвищений радiацiйний фон [46,47]. Радюак-тивне забруднення природних засобiв в тепершнш час обумовлено рiзними джерелами: глобально роз-подiленими довгоживучими радiоактивними iзото-пами - продуктами випробувань ядерноТ зброТ, що проводили в атмосферi i пiд землею; викидом ради оактивних речовин з 4-го блоку ЧорнобильськоТ АЕС в квiтнi - травш 1986 року; плановими i аварiйними
викидами радiоактивних речовин у навколишне се-редовище вiд пщприемств атомноТ промисловостi; викидами в атмосферу та скидами у водш системи радюактивних речовин з дiючих АЕС в процес Тх нормальноТ експлуатаци; привнесеноТ радюактив-нiстю (твердi радюактивш вiдходи та радiоактивнi джерела). Техногенна катастрофа на Чорнобильсьмй атомнiй електростанци стала аварiею глобального масштабу як за мльмстю загиблих i економiчних збиткiв, так i за радюлопчним забрудненням довмл-ля та ураженням населення [48]. Радюактивним забрудненням було уражено понад 5 мтьйошв гектар територи, бiльша частина яких складала стьськогос-подарськi упддя, 32 районiв шести областей УкраТни. Критичний стан радiацiйноТ ситуацГТ сформувався в лкних масивах, серед яких лки КиТвськоТ, Жито-мирськоТ, РiвненськоТ, ХмельницькоТ, ЧеркаськоТ, ВiнницькоТ, ОдеськоТ та ВолинськоТ областей. Зна-чний слщ радiоактивних опадiв осiв на територи твшчноТ частини ВолинськоТ областi, спричинивши радюактивне забруднення значноТ територГТ, де пе-реважають дерново-пiдзолистi та торфовi грунти (в основному, Маневицький, Камшь-Каширський та Любешiвський райони). Загальна площа забруднення ["рун™ цих райошв 137Cs до 18 кБк/м2 становить 90,2% вщ загальноТ дослiдженоТ територи (59964 га), вщ 18 до 37 кБк/м2 - 9,4% та вiд 37 до 185 кБк/м2 - 0,4%. Грунти Маневицького (130 га) та Любешiв-ського (73 га) райошв зазнали значного забруднення 137Cs (вщ 37 до 185 кБк/м2). Загальна площа забруднення [рунпв 90Sr до 0,74 кБк/м2 становить 94% вiд усiеТ дослщженоТ, вiд 0,74-5,55 кБк/м2 - 6%. Грунти iз значним вмiстом 90Sr (0,74-5,55 кБк/м2) виявлено у Любешiвському адмiнiстративному районi [49]. Дослщженнями [50] встановлено, що у Волинськш областi зберiгаеться пiсляаварiйне радiоактивне забруднення об'екпв навколишнього природного середовища i продуктiв харчування, яке зумовлюе внутршне опромiнення жителiв радiоактивно за-бруднених райошв. Вкрай негативним у цш ситуаци е те, що й доа рееструються проби з високими рiвня-ми рaдiоaктивного забруднення основних харчових продукпв: молока, м'яса, високу питому вагу мають дари лку (60,2%).
З великоТ кiлькостi нукл^в ядерного палива, ядерних осколкiв i Тх дочiрнiх продуктiв розпаду, що потрапили в навколишне середовище внаслщок авари на ЧАЕС, нaйбiльшу значим^ь за своТми ра-дiотоксичними i фiзичними характеристиками (величина виходу при розподiлi, перiод нaпiврозпaду, вид i енергiя випромiнювaння, розчиннiсть i доступ-нiсть для кореневоТ системи рослин, усмоктувашсть у травному тракту поведiнкa в оргaнiзмi й ш.) пред-ставляють рaдiонуклiди йоду, цезш, стронцiю й, у менший мiрi, плутонiю [51].
Особливо гостро на радюактивне забруднення реагують дп"и. Це проявляеться попршенням стану Тх здоров'я - зростае кiлькiсть гострих та хрошчних за-хворювань, погiршуються показники фiзичного, нер-вово-психiчного розвитку, з'являються хвороби, ям до останнього часу не були характерш для дитячого вту. Серед дiтей, що проживають у зонах техногенного лиха, зростае мльмсть ендокринних захворю-вань, хвороб кров^ патологГТ оргaнiв дихання, опо-рно-рухового апарату та ш. [52].
Важливою мшенню xpoHi4Horo опромшювання малими дозами е iMyHHa система як одна з найбшьш чутливих до екстремальних факторiв середовища. Результати дослщжень КузнецовоУ Л.В. свщчать, що через 22 роки тсля ЧорнобильськоУ катастрофи у дiтей з забруднених радюнуклщами територiй спо-стерirаеться зниження кшькосл Т-лiмфоцитiв у пери-феричнш кров^ яке може характеризувати слабость ^тинноУ iмунноï вiдповiдi та розвиток iмунодефi-циту. За даними лп"ератури у д^ей, якi мешкають на радюактивно забруднених територiях, вщбува-еться зрушення iмунолоriчних показнишв, яке характеризуемся зменшенням кiлькостi Т^мфоцилв, розбалансуванням Ух регуляторних субпопуляцш, зменшенням вщносноУ кiлькостi в^мфоцилв, зни-женням концентраци сироваткових iмуноrлобулiнiв А та G, помiрним приrнiченням фагоцитарноУ функци нейтрофшьних rранулоцитiв. Спостерirаеться також активацiя основного внутршньоклп"иннот антиок-сиданту - каталази при вщсутносп достовiрних змiн кшцевого продукту ПОЛ - малонового д!альдепду, що може свiдчити про компенсаторне напруження антиоксидантноУ системи у цих дп"ей. Так змiни мо-жуть слугувати ознаками наявностi передумов для розвитку у д^ей з радiацiйно забруднених територiй окисного стресу.
На тл загальних змiн в орrанiзмi у дiтей з радiацiй-но несприятливих репошв високою е й поширешсть стоматолопчноУ патологи. Встановлено, що у дп"ей з радiацiйно забрудненого району середнi показники ураженост постiйних зубiв карiесом становлять 87,63±1,44% при iнтенсивностi ураження 5,81±0,68% карюзного зубiв проти 63,09±2,59% та 4,41±0,39 вщ-
повiдно у дiтей умовно чистого району. Дослщжен-ня, проведен [53], показали високу розповсюдже-шсть карiесу зубiв серед дiтей 6-ти (93,86±2,25%) i 12-рiчноrо вiку (96,02±1,59%), якi постiйно мешкають на радiацiйно забруднених територiях. lнтенсивнiсть карiозноrо процесу в обох вшових групах вщповщае високому рiвню: 6,78±0,22 i 5,61±0,08 вiдповiдно. Результати динамiчноrо спостереження за 15^чни-ми мешканцями цих територш засвщчили вiроriдне зростання поширеностi (97,89±1,47%) та штенсив-ностi (7,25±0,17) карюзних уражень. Встановлено також високу поширешсть системно! гшоплази емал1 у д^ей, якi проживають на радiацiйно забруднених територiях (58,67±5,72%), у порiвняннi з дпъми iнших реriонiв.
Отже, аналiз лiтератури свiдчить про вагоме зна-чення еколоriчних чинникiв у формуванш соматич-ного та стоматолоriчноrо здоров'я дтей, вплив яких залежить вщ реriону проживання. Однак, iснуе дуже мало актуальних наукових здобутшв, присвячених вивченню соматичного та стоматолоriчноrо здоров'я дп"ей, якi постiйно проживають на еколопчно несприятливих, у тому числ^ радiацiйно, територiях ВолинськоУ обласп. Практично вiдсутнi сучаснi дан1 про характер харчування як джерело надходження шкщливих речовин в оргашзм цих дп"ей. Усе це обу-мовлюе актуальнiсть вивчення патогенетичних ме-ханiзмiв виникнення стоматолоriчних захворювань у дп"ей з урахуванням реriону проживання, осктьки допоможе у подальшому визначити диференцшова-ний пiдхiд до лiкування та профтактики стоматоло-riчних захворювань.
flrrepaTypa
1. Yashhenko LV. Zdorov'ya ditej - bagatstvo naciyi. Navch. metod. posibny'k. X.: VG «Osnova»; 2015. 126 s. [in Ukrainian].
2. Korinchak LM. Zberezhennya zdorov'ya - osnovna global'na problema s'ogodennya; Materialy' XII Mizhnarodnoyi naukovo-prakty'chnoyi internet- konferenciyi «Tendenciyi ta perspekty'vy' rozvy'tku nauky' i osvity' v umovax globalizaciyi»: Zb. nauk. pracz'. Pereyaslav-Xmelnyczkyi. 2016;12:334-6. [in Ukrainian].
3. Oksyutenko OV. Zdorov'ya molodi - zaporuka nashogo majbutn'ogo. Medsestrynstvo. 2015;4:8-10. [in Ukrainian].
4. Romanenko SYu, Bazilevy'ch AM. Ocinka fizy'chnoyi akty'vnosti ta zdorov'ya ditej u m. Kyiv. Mizhnarodnui zhurnal pediatriyi, akusherstva i ginekologiyi. 2017;11(2):42-6. [in Ukrainian].
5. Smolyar NI, Bezvushko EV. Analiz zaxvoryuvanosti na kariyes zubiv u ditej Lvivskoy oblasti. Lvivskyj klinichnyj visnyk. 2013;2(2):56-60. [in Ukrainian].
6. Mel'ny'k VS, Gorzov LF, Sabov AV. Epidemiologiya stomatologichny'x zaxvoryuvan' sered dy'tyachogo naselennya Zakarpattya. Aktual'ni problemy' suchasnoyi medy'cy'ny'. Visny'k UMSA. 2016;16;3(55):20-3. [in Ukrainian].
7. Sorocenko GV, Isutko IF, Karacevs'ka IO. Stan tverdih tkanin postijnih zubiv m. Kyiva. Visnik problem biologii i medicini. 2016;1;2(127):267-9. [in Ukrainian].
8. Bauman SS, Turcina KV, Mosienko AS, Padalka AI, Sesukova OV. Porivnal'na ocinka urazenosti kariesom zubiv ditej m. Poltava. Visnik problem biologii i medicini. 2017;3;2(138):165-7. [in Ukrainian].
9. Vasil'cuk OS, Filimonov UV, Martinük AV. Posirenist' kariesu zubiv ta zubo-selepnih anomalij u ditej 9-12 rokiv Tomaspil's'kogo rajonu Vinnic'koy oblasti. Visnik morfologiy. 2016;1(22):155-7. [in Ukrainian].
10. Polisuk TV. Analiz urazenosti kariesom zubiv ditej ta pidlitkiv m. Poltava. Aktual'ni problemi sucasnoi medicini: Visnik UMSA. 2014;4(48):23-5. [in Ukrainian].
11. Homenko LO, Ostapko OI, Bidenko NV. Vpliv stanu organizmu na stomatologicni zahvorüvannä u ditej ta pidlitkiv. Medicna nauka Ukrainian. 2016;12(1-2):58-62. [in Ukrainian].
12. Bezvusko EV, Lagoda LS. Stan tverdih tkanin zubiv u ditej m. Luc'ka. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny. 2017;17;2(58):232-5. [in Ukrainian].
13. Bilec'ka EM, Onul NM, Golovkova TA. Ekologo-gigienicna determinovanist' pogirsenna zdorov'a naselenna promislovogo rajonu. Dovkilla i zdorov'a. 2016;4:15-8. [in Ukrainian].
14. Grebnak MP, Fedorcenko RA. Prognozuvanna vplivu atmosfernogo zabrudnenna na zahvoruvanist' naselenna industrial'nogo mista. Dovkilla i zdorov'a. 2016;2:30-4. [in Ukrainian].
15. Savilov ED, Anganova EV, Il'ina SV, Stepanenko LA. Tehnogennoe zagraznenie okruzausej sredy i zdorov'e naselenia: analiz situaciy i prognoz. Gigiena i sanitaria. 2016;6(95):507-12. [in Russian].
16. Salina TI, Nikolaeva LA, Savcenkov MF. Zagraznenie okruzausej sredy ftoristymi soedineniami i ih vlianie na zdorov'e detej. Gigiena i sanitaria. 2016;12(95):1133-7. [in Russian].
17. ESHRE Capri Workshop Group. The influence of social factors on gender health. Human Reproduction. 2016;8(3):1631-7.
18. Aronson JC, Blatt CM, Aronson TB. Restoring ecosystem health to improve human health and well-being: physicians and restoration ecologists unite in a common cause. Ecology and Society. 2016;21(4):39.
19. Il'yn LV, Gromik OM. Umist radionuklidiv u liso sistemah Zahidnogo Polissa (na prikladi vodojm zoni radioaktivnogo zabrudnenna Volins'koy oblastí). Nauk. visnik VNU im. Lesi Ukraynki. 2012;18(243):4-10. [in Ukrainian].
20. Lucins'kij MA. Vpliv nespriatlivih ekologicnih cinnikiv na stan stomatologicnogo zdorov'a ditej (oglad literaturi). Ukrains'kij stomatologicnij al'manah. 2015;6:76-81. [in Ukrainian].
21. Landin VP, Cobot'ko GM, Kucma MD, Rajcuk LA. Podolanna naslidkiv Cornobil's'koi katastrofi v agrosferi Ukrainian. Agroekologicnij zurnal. 2017;2:67-75. [in Ukrainian].
22. Balenko NV, Cernicenko OI, Cimbalük SN. Rak sitopodibnoí zalozi ak problema antropogennogo zabrudnenna (I povidomlenna). Dovkilla i zdorov'á. 2014;1:33-7. [in Ukrainian].
23. Ponomarenko NP, Korsun MM, Garkavij SI, Antomonov MU. Vivcenna ekologicnoi zalezností pokaznikiv zdorov'a ditacogo naselenna agrar-nogo regionu na prikladi Cernigivsini. Dovkilla i zdorov'a. 2016;1:62-7. [in Ukrainian].
24. Moskvak NV. Monitoring stanu zdorov'a skolariv molodsih klasiv m. L'vova. Dovkilla i zdorov'a. 2015;3:64-7. [in Ukrainian].
25. Rudnic'ka OP, Berdnik OV. Osoblivostí formuvanna zahvorüvaností ditej doskil'nogo viku zalezno vid ekologicnih umov u miscah prozivanna. Dovkilla i zdorov'a. 2016;4:72-5. [in Ukrainian].
26. Popovic ZB, Rozko MM, Solovej SI, Bodnaruk UB, Kukurudz NI. Problemi dovkilla i stan stomatologicnogo zdorov'a ditej Ivano-Frankivs'koi oblastí. Profllakticna ta ditaca stomatologia. 2014;1(10):24-7. [in Ukrainian].
27. Stepanenko LA, Savcenkov MF, Il'ina SV. Ocenka sostoania imunnoj sistemy detskogo naselenia kak markera zagraznenia okruzaüsej sredy. Gigiena i sanitaria. 2016;12(95):1129-33. [in Russian].
28. Ahmadullina HM, Ahmadullin UZ. Ekologia i zdorov'e celoveka. Ufa: 2017. 216 s. [in Russian].
29. Degtarenko T. Sindrom ekologicnoi dezadaptacii v sucasnih krizovih umovah. Pedagogicni nauki: teoria, istoria, innovacijni tehnologiy. 2017;4(68):80-90. [in Ukrainian].
30. Cajkovs'ka GS, Luk'anenko NS, Gnatejko OZ, Kec NR. Klinicnij stan zdorov'a ditej z riznimi slahami vplivu himicnih ksenobiotikiv na ditacij organizm. Bukovins'kij medicnij visnik. 2017;21;2(82):113-7. [in Ukrainian].
31. Erem TV, Varga MD. Vpliv ekologo-gigienicnih faktoriv na zahvorüvanist' kariesom zubiv u meskanciv riznih biogeohimicnih zon Zakarpatta. Naukovij visnik Uzgorods'kogo universitetu: «Medicina». 2015;1(51):190-3. [in Ukrainian].
32. Suzely Adas Saliba Moimaz, Cristina Berger Fadel, Luiz Fernando Lolli, Cléa Adas Saliba Garbin, Artenio José Ísper Garbin, Nemre Adas Saliba. Social aspects of dental caries in the context of mother-child pairs. J Appl Oral Sci. 2014 Jan-Feb;22(1):73-8.
33. Martins MT, Sardenberg F, Vale MP, Paiva SM, Pordeus IA. Dental caries and social factors: impact on quality of life in Brazilian children. Braz. oral res. 2015;29(1):0133.
34. Luiz Gustavo Teixeira Martins, Keila Cristina Raush Pereira, Simone Xavier Silva Costa, Jefferson Traebert. Impact of dental caries on quality of life of school children. Brazilian Research in Pediatric Dentistry and Integrated Clinic. 2016;16(1):307-12.
35. Petruniv VB. Posirenist' ta intensivnist' kariesu zubiv u ditej, aki prozivaüt' na ekologicno zabrudnenih teritoriah. Galic'kij likars'kij visnik. 2012;19;3(1):92-5. [in Ukrainian].
36. Lucins'kij MA, Lucins'kij VM, Petruniv VB. Stan imunologicnoy reaktivností organizmu ditej zi stomatologicnimi zahvorüvannami, aki prozivaüt' na ekologicno nespriatlivih teritoriah. Klinicna stomatologia. 2013;3(4):49-50. [in Ukrainian].
37. Bezvusko EV. Stomatologicna zahvorüvanist' ditej, aki prozivaüt' na riznih za ekologicnim stanom teritoriah, ta obgruntuvanna diferencijovanoí profllaktiki urazen' tverdih tkanin zubiv [avtoreferat]. Kyiv, 2013. 29 s. [in Ukrainian].
38. Grigorenko LV. Dinamika rozpovsüdzenosti zahvorüvan' sered ditacogo naselenna Dnipropetrovs'koy oblasti u zv'azku z pogirsennam akosti pitnoi vodi v sil's'kih taksonah Dnipropetrovs'koy oblasti. Aktual'ni problemi sucasnoy medicini: visnik UMSA. 2016;16;4(56):97-100. [in Ukrainian].
39. Stepanova NV, Valeeva ER, Fomina SF, Ziatdinova AI. Ocenka nekancerogennogo riska dla zdorov'a detskogo naselenia pri potreblenii pit'evoj vody. Gigiena i sanitaria. 2016;95(1):1079-83. [in Russian].
40. Zombor KV. Patogeneticne obgruntuvanna diferencijnoi profilaktiki kariesu zubiv u ditej pri riznomu mineral'nomu skladi pitnoi vodi [avtoreferat]. Odesa, 2017. 20 s. [in Ukrainian].
41. Zadorozna IV, Povoroznük VV, Balac'ka NI. Pokazniki kariesu ta mineral'noy sil'ností kistkovoy tkanini v ditej girs'koi zoni Prikarpatta z deflcitom ta nedostatnistü vitaminu D. Sovremennaa stomatologia. 2015;5:39-43. [in Ukrainian].
42. Rogac IM, Erem TV, Erem HV. Biogeohimia mikroelementa fluoru u Zakarpats'komu regioni Ukraiini. Dovkilla i zdorov'a. 2015;3:13-6. [in Ukrainian].
43. Amit Arora, Narendar Manohar, James Rufus John. Factors Associated with Dental Caries in Primary Dentition in a Non-Fluoridated Rural Community of New South Wales, Australia. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2017;14(12):1444.
44. Klity'ns'ka OV. Kompleksne obg'runtuvannya rann'oyi diagnosty'ky', profilakty'ky' ta poetapnogo likuvannya kariyesu u ditej, yaki postijno prozhy'vayut' v umovax biogeoximichnogo deficy'tu ftoru ta jodu [avtoreferat]. Uzhgorod, 2015. 24 s. [in Ukrainian].
45. Smolyar NI, Bezvushko EV, Chuxraj NL, Mel'ny'chuk NI. Urazhenist' kariyesom postijny'x zubiv u ditej Zakarpattya. Profilakty'chna i dy'tyacha stomatologiya. 2012;2:43-5. [in Ukrainian].
46. Stepanova YeI, Berezovs'ky'j VV, Kolpakov IE. Endotelijzalezhna reakciya sudy'n ta vegetaty'vny'j gomeostaz u ditej, yaki prozhy'vayut' na radioakty'vno zabrudneny'x tery'toriyax. Likars'ka sprava. 2013;2:33-7. [in Ukrainian].
47. Fuzik MM, Pry'syazhnyuk AYe, By'zka А. Zaxvoryuvanist' na rak shhy'topodibnoyi zalozy' naselennya Ukrayiny' pislya avariyi na ChAES. Dovkillya i zdorov'ya. 2014;2:62-9. [in Ukrainian].
48. Kisel'ov AF, Cerno VS, Nakonecnij IV, Rudenko AV. Ekologicni naslidki Cornobil's'koi katastrofi ta iih podolanna. Naukovij visnik Mikolayvs'kogo derzavnogo universitetu im. V.O. Suhomlins'kogo. 2014;6(3):31-3. [in Ukrainian].
49. Gromik OM. Radioaktivne zabrudnenna gruntiv Volins'koy oblasti. Geografia i turizm. 2011;2:202-7. [in Ukrainian].
50. Homenko IM. Dozi vnutrisn'ogo oprominenna ta stan zdorov'a naselenna radioaktivno zabrudnenih vnaslidok Cornobil's'koi katastrofi teritorij Volini. Dovkilla i zdorov'a. 2013;2:36-40. [in Ukrainian].
51. Korzun VN, Bolohnova TV, Gajduk MV. Vimogi do harcuvanna ditej u viddalenij pisla Cornobila period. Gigiena naselenih misc'. 2013;6(1):273-5. [in Ukrainian].
52. Saatova GM, Zanturaeva BT. Osnovnye sindromy ekopatologii u detej, prozivaüsih v zone hvostohranilis adernyh othodov. Interaktivnaa nauka. 2016;4:23-7. [in Russian].
53. Savicuk OV, Nemirovic UP, Golubeva IM. Dinamika stanu tverdih tkanin zubiv u ditacogo naselenna ekologicno nespriatlivih regioniv. Profilakticna i ditaca stomatologia. 2012;1:33-5. [in Ukrainian].
ВПЛИВ ДОВК1ЛЛЯ НА СТАН ЗДОРОВ'Я ТА СТОМАТОЛОПЧНУ ЗАХВОРЮВАН1СТЬ Д1ТЕЙ Лагода Л. С.
Резюме. В данш статт наведет дат aнaлiзу сучасноТ лтератури, що до впливу умов навколишнього се-редовища на стан соматичного та стоматолопчного здоров'я. Вивчення розповсюдженосп та чиннимв ризику виникнення основних стоматолопчних захворювань е важливим напрямком, що допомагае у розпрацюванн1 ефективних методiв Тх профтактики та лiкувaння i, як результат, у формуванш стоматолопчного здоров'я ди-тини.
В умовах забрудненого довкшля, особливо при тривалому поеднаному впливi шкiдливих факторiв, у дiтей формуеться «синдром еколопчно'|' дезадаптацп», який згодом може трансформуватися у те чи шше хрошчне захворювання, що в свою чергу веде до попршення стоматолопчного статусу дитини. В умовах сьогодення важливий вплив на здоров'я мае пщвищений радiацiйний фон. Особливо гостро на радiоактивне забруд-нення реагують дiти. Це проявляеться попршенням стану ix здоров'я - зростае кшьмсть гострих та хронiчних захворювань, погiршуються показники фiзичного, нервово-псиxiчного розвитку, з'являються хвороби, якi до останнього часу не були характеры для дитячого вшу.
^K>40Bi слова: стоматолопчна заxворюванiсть, здоров'я, довкiлля, дiти, радiацiя.
ВЛИЯНИЕ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ НА СОСТОЯНИЕ ЗДОРОВЬЯ И СТОМАТОЛОГИЧЕСКУЮ ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ ДЕТЕЙ
Лагода Л. С.
Резюме. В данной статье приведены данные анализа современной литературы, к воздействию условий окружающей среды на состояние соматического и стоматологического здоровья. Изучение распространенности и факторов риска возникновения основных стоматологических заболеваний является важным направлением, помогает в разработке эффективных методов их профилактики и лечения и, как результат, в формировании стоматологического здоровья.
В условиях загрязненной окружающей среды, особенно при длительном совместном воздействии вредных факторов, у детей формируется «синдром экологической дезадаптации», который впоследствии может трансформироваться в то или иное хроническое заболевание, в свою очередь ведет к ухудшению стоматологического статуса ребенка. В современных условиях важное влияние на здоровье имеет повышенный радиационный фон. Особенно остро на радиоактивное загрязнение реагируют дети. Это проявляется ухудшением состояния их здоровья - растет количество острых и хронических заболеваний, ухудшаются показатели физического, нервно-психического развития, появляются болезни, которые до последнего времени не были характерны для детского возраста.
Ключевые слова: стоматологическая заболеваемость, здоровье, окружающая среда, дети, радиация.
INFLUENCE OF ENVIRONMENTAL HEALTH AND STOMATOLOGICAL DISEASES OF CHILDREN
Lagoda L. S.
Abstract. In this article the data of the analysis of modern literature, which is under the influence of environmental conditions on the state of somatic and dental health, is given. In recent decades, the situation with children's health has come close to the critical one: there is an increase in the overall incidence and prevalence of diseases of individual organs and systems. That is why the problem of dental health of children, as a component of general well-being, can not but bother dentists. The study of the prevalence and risk factors for the occurrence of major dental diseases is an important area that helps in the development of effective methods for their prevention and treatment, and as a result, in the development of dental health of the child.
According to the authors, during the examination of children 5-7 years old in Lviv, it was found that the prevalence of caries of temporary teeth is 85,97 ± 1,90% at an intensity of 5,26 ± 0,34 tooth, the prevalence of caries of permanent teeth increases from 1,49 ± 1.04% in children aged 5 years to 41.75 ± 4.86% in children 7 years of age. According to the author, it was found that the intensity of caries of teeth increases rapidly from 6 to 7 years almost 3 times (from 0.32 to 0.07 to 0.93 to 0.13 tooth) and to 16 years reaches 5.71 ± 0.31 tooth. The prevalence of caries of teeth in children of Lutsk is, on average, 80.56%, which corresponds to the average level according to WHO criteria. In children 15 years of age, the prevalence of caries is 91.52%, which corresponds to high levels. The intensity of teeth defeat by caries in children of Lutsk is, on average, 3.16 tooth, which corresponds to the average level according to WHO criteria. In children aged 15 years old, a high level of tooth decay was detected by caries (KPV = 5.21 ± 1.13 tooth), which is significantly higher compared with children 12 years of age (KPV = 3.07 ± 0.28 tooth; p> 0.05) and 7 years of age (KPV = 1.21 ± 0.08 tooth, p <0.05).
In the structure of the disease, the diseases of the respiratory organs, circulatory system, genitourinary system, skin and subcutaneous tissue are dominated by certain classes of pathology with high ecological dependence; the prevalence of diseases of the digestive system and some infectious and parasitic diseases is considerable; increased frequency of oncological pathology.
Children are particularly susceptible to adverse environmental factors due to functional immaturity of adaptive and protective mechanisms of their organism. According to WHO experts, in the structure of factors that have a significant impact on children's health, the environment is 20% along with heredity (20%) and the organization of health care for the population (10%). In conditions of polluted environment, especially with the long combined effect of harmful factors, children develop an "ecological disadaptation syndrome", which can subsequently transform into a particular chronic disease, which in turn leads to deterioration of the dental status of the child. In today's conditions, an important influence on health has an increased radiation background. Particularly acutely on radioactive contamination, children react. This manifests itself in the deterioration of their health - there is an increase in the number of acute and chronic diseases, deteriorating indicators of physical, neuropsychiatric development, there are diseases that until recently were not characteristic of childhood.
Key words: dental morbidity, health, environment, children, radiation.
Рецензент - проф. Каськова Л. Ф.
Стаття надшшла 12.05.2018 року
