CC BY
25
®
ребенка
КлУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.314-002-037 УАОА O.A., СИРОТК1НА О.В.
Аонецький нацюнальний медичний ун/верситет ¡м. М. Горького
ШЛЯХИ OB'eKTMBi3AUiT ПРОГНОЗУВАННЯ KAPieCY 3YBiB
У ДПЕЙ
Резюме. У сmаmmi подат результати до^дження шляхiв об'ектив^аци оцтки структурно-функцш-нально'1 кислотостiйкостi емалiзубiв дтей 12рошв за тестом емалевоХрезистентности яке проводили для прогнозування розвитку карieсу. Доведена висока прогностична цттсть об'ективного показника структурно-функцюнально'1 кислотостiйкостi емалi, що визначали за допомогою комп'ютерного ана-л1зу цифрового зображення.
Ключовi слова: дти, карieсзубiв, прогнозування, структурно-функцшнальна кислотостшксть.
Рiвень захворюваносп на карieс зубiв дитячого населення Укра'ши в останш десят^ччя, як вщомо, достатньо високий. Залежно вщ репону кра'ши по-ширенють карieсу коливаеться вщ 80 до 100 % [1—3]. Найбшьш активно, за даними ВООЗ, карiес уражае постiйнi зуби дiтей 12 роюв [5]. Запроваджеш комп-лекснi карiеспрофiлактичнi заходи, на жаль, не за-вжди демонструють високу ефективнiсть [4]. Тому актуальним завданням сучасно! кaрiесолоri! е розроб-ка нових та удосконалення iснуючих методiв профь лактики та прогнозування розвитку й перебпу карiесу зубiв у дггей. У наш час розроблено цшу низку мето-дiв визначення шдивщуально! схильносп до карiесу, але одним з найбшьш ефективних iз точки зору про-гностично! цiнностi показник1в схильносп до карюз-ного ураження прийнято вважати структурно-функ-цiональну кислотостiйкiсть емалi (СФКСЕ) зубiв з життездатною пульпою, яку визначають за тестом емалево! резистентносп (ТЕР) [6]. Поряд з безпере-чними перевагами, а саме простотою проведення та високою шформативнютю, цей тест мае суп^ не-долiки — суб'ектившсть та неточнiсть унаслщок вь зуального оцiнювання. У зв'язку з цим метою нашого дослдження було пщвищення ефективностi прогнозування карiесу зубiв у ддтей шляхом об'ективiзaщ! ощнки структурно-функцюнально! кислотостшкосп емалi зу6Дв за тестом емалево! резистентносп за допомогою комп'ютерних технологiй.
Матер\али \ методи
Проведено стомaтологiчне обстеження 130 да-тей (62 хлопчики та 48 дiвчaток) вжом 12 роюв. Пщ час первинного обстеження визначали штен-сившсть ураження кaрiесом за показником КПВз (карюзш, пломбовaнi та видалеш постшш зуби), а
також за показником КПпВ (карюзш порожнини, пломбоваш карiознi порожнини та видалеш постш-Hi зуби), стан ппени порожнини рота за iндексом Green — Vermillion (OHI-S), наявнiсть пнпвиу та ступiнь його тяжкостi за пашлярно-марпнально-альвеолярним iндексом (РМА). PiBern структур-но-функщонально! кислотостiйкостi eмалi зубiв iз життездатною пульпою визначали за допомогою тесту емалевох резистентносп, вщповщно до методики якого на дглянку дослщжувано! вестибулярное повeрхнi eмалi верхнього центрального рiзця в да-лянцi екватора наносили краплю однонормального розчину соляно! кислоти, пiсля певно! експозицп кислоту видаляли, пiдсушували поверхню eмалi та наносили краплю 1 % водного розчину метиленово-го синього [6]. Попм вiзуально ощнювали штенсив-нiсть забарвлення протравлено! дглянки eмалi в балах за стандартною десятипшьною шкалою синього кольору. Далi проводили фотозйомку ще! дглянки з подальшим комп'ютерним аналiзом цифрового зображення в орипнальному програмному продукт для об'ективного визначення штенсивносп забарвлення в балах за пею ж стандартною шкалою.
Залежно вщ рiвня структурно-функцюнально! кислотостiйкостi eмалi зубiв за тестом емалево! резистентносп ус дiти були розподглеш на чотири групи [7]. До першо! групи ввiйшли 27 дггей iз показником ТЕР вщ 1 до 3 балiв, до друго! групи — 53 особи з показником 4—5 балiв, третю групу стано-вили 38 дггей iз рiвнeм ТЕР 6—7 балiв, четверту — 12 дiтeй iз показником 8 балiв та бгльше.
© Удод О.А., Сироткiна О.В., 2013 © «Здоров'я дитини», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
Пщ час повторного огляду, що проводили через 6 мгсяцш, розраховували показники КПВз та КПпВ, прирют штенсивносп ураження кар1есом зуб1в за показниками ДКПВз та АКПпВ, 1ндекси OHI-S та РМА, для вивчення СФКСЕ проводили ТЕР за дво-ма методами ощнювання та визначали прогностич-ну ц1нн1сть обох показник1в.
Результата Аосодження та ïx обговорення
Пщ час первинного огляду ус1х дггей було вста-новлено, що поширенють кар1есу зуб1в в обстежених становила 69,23 %, середнш 1ндекс штенсивнос-т1 ураження кар1есом — 1,83 ± 0,08 за показником КПВз та 1,95 ± 0,09 за показником КПпВ (р > 0,05). Структура шдексу КПВз була такою: компонент «К» (зуби з карюзними ураженнями, що пщлягають л1куванню) — 59,7 ± 3,2 %, компонент «П» (плом-бован1 зуби) — 40,3 ± 3,2 %, видалених зуб1в (компонент «В») не було. Структура шдексу КПпВ була дещо шшою: компонент «К» (карюзт порожнини, як1 п1длягають пломбуванню) — 59,2 ±3,1 %, компонент «П» (пломбоват порожнини) — 40,8 ± 3,1 %, видалених зуб1в (компонент «В») не виявлено. Середнш показник структурно-функцiональноï кис-лотостшкосп емалi зубiв за вiзуальною оцшкою становив 5,02 ± 0,17 бала, за комп'ютерним ана-лiзом цифрового зображення — 5,22 ± 0,18 бала, рiзниця м1ж двома останшми показниками е невь рогiдною (р > 0,05). Ппетчний iндекс OHI-S становив 1,82 ± 0,07 бала, тобто в дггей був виявлений незадовiльний стан гiгiени порожнини рота, шдекс РМА становив 21,15 ± 3,82 %, що вщповщае легкому ступеню тяжкост гшпвгту.
Пщ час обстеження дiтей першоï групи встановле-но, що шдекс штенсивносп ураження карiесом зубГв за показником КПВз становив 1,37 ± 0,16, за показником КПпВ — 1,41 ± 0,19. Показник структурно-функцiональноï кислотостшкосп емалi зубГв за ТЕР Гз вiзуальною оцшкою становив 2,33 ± 0,15 бала, з оцшкою за допомогою комп'ютерного аналГзу цифрового зображення — 2,70 ± 0,24 бала. Отримаш результати вщрГзнялись м1ж собою невГрогщно (р > 0,05). За тестом емалевоï резистентносп з вГзуальною оцшкою в 5 обстежених (18,5 ± 7,5 %) показник СФКСЕ до-рГвнював 1 балу, у 8 дггей (29,6 ± 8,8%) — 2 балам, у 14 осГб (51,9 ± 9,6 %) цей показник був на рГвт 3 ба-лГв. За комп'ютерним методом визначення 7 дггей (25,9 ± 8,4 %) мали максимальну СФКСЕ (1 бал), але з них лише в 4 осГб (57,1 ± 18,7 %) показники кислотостшкосп емалГ збяалися за обома методами ощнювання, у 5 осГб (18,5 ± 7,5 %) кислотостшкють дорГв-нювала 2 балам, показники збяалися тгльки в 4 дггей (80,0 ± 17,9 %), ще в 4 дослщжених (14,8 ± 6,8 %) показник СФКСЕ становив 3 бали, але лише в 3 випад-ках (75,0 ± 21,7 %) вш збяався з вГзуальною оцшкою. Вщзначимо, що в 11 осГб (40,7 ± 9,5 %) показник ТЕР за комп'ютерним аналГзом дорГвнював 4 балам, однак такий результат, як вщомо, вщповщае рГвню СФКСЕ в осГб другоï групи [7].
1ндекс iнтенсивностi ураження карieсом зубiв за показниками КПВз та КПпВ у дггей другог групи становив 1,58 ± 0,11 та 1,66 ± 0,12 вiдповiдно та вiрогiдно (р > 0,05) не вiдрiзнявся вщ такого шдек-су оаб першог групи. Структурно-функцiональна кислотостшкють емалi зубiв дiтей другог групи за вь зуальним методом ощнки була на рiвнi 4,55 ± 0,07 бала, з усiх дггей 24 особи (45,3 ± 6,8 %) отримали
4 бали, 29 оаб (54,7 ± 6,8 %) — 5 балiв. Середнiй показник СФКСЕ за комп'ютерною оцiнкою становив 4,87 ± 0,16 бала ^зниця м1ж обома наведе-ними показниками е невiрогiдною, р > 0,05), у 13 дггей (24,5 ± 5,9 %) показник дорiвнював 4 балам, але лише в 10 дггей (76,9 ± 11,7 %) рiвень СФКСЕ збтався за обома методами ощнювання, у 12 випад-ках (22,6 ± 5,7 %) кислотостшкють дорiвнювала 5 балам, однак тгльки в 6 дггей (50,0 ± 14,4 %) цей показник збтався з таким, що був визначений за вiзу-альною оцiнкою ТЕР. Окремо пщкреслимо, що у 20 осiб (37,7 ± 6,7 %) iнтенсивнiсть забарвлення кислотного мiкродефекту емалi дорiвнювала 6 балам, такий показник, як вщомо, вщповщае третiй групi, а у 8 обстежених (15,1 ± 4,9 %) СФКСЕ становила 3 бали, отже, цих оаб слщ було б вщнести до першог групи.
В обстежених третьог групи показники КПВз та КПпВ становили 2,15 ± 0,11 та 2,29 ± 0,14 вщповщ-но. Цi значення вiрогiдно (р < 0,05) перевищували такi показники в осiб попередшх груп. Структур-но-функцiональна кислотостiйкiсть емалi зубiв за ТЕР з вiзуальною оцiнкою становила 6,39 ± 0,08 бала, при цьому 23 дитини, тобто 60,5 ± 7,9 %, отримали 6 балiв, 15 дггей (39,5 ± 7,9 %) — 7 балiв. За комп'ютерним кольоровизначенням середнш показник СФКСЕ дорiвнював 6,47 ± 0,19 бала, зо-крема 10 оаб (26,3 ± 7,1 %) отримали 6 балiв, при цьому у 8 обстежених (80,0 ± 12,6 %) рiвень СФКСЕ зубiв збiгався з таким, що був визначений за вiзуаль-ною оцiнкою, 8 осiб (21,1 ± 6,6 %) отримали 7 балiв, однак тiльки в 3 дггей (37,5 ± 17,1 %) цей показник збтався за обома методами ощнювання. У 10 обстежених (26,3 ± 7,1 %) кислотостшкють була на рiвнi
5 балiв, що вiдповiдае другiй диспансернiй груш, ще в 10 оаб (26,3 ± 7,1 %) показник ТЕР дорiвнював 8 балам, а цей результат, як вщомо, збтаеться з показ-никами наступног групи.
В обстежених четвертог групи були виявлеш най-вищi (р < 0,05) показники штенсивносп ураження карiесом зубiв серед дiтей уах груп: 2,92 ± 0,19 — за КПВз, 3,33 ± 0,19 — за КПпВ. Протягом подаль-шого аналiзу рiвня СФКСЕ зубiв за двома методами ощнювання встановлено, що отримаш середш результати статистично (р > 0,05) не вiдрiзнялись м1ж собою. За тестом емалевог резистентностi, який оцiнювали вiзуально, СФКСЕ дорiвнювала 8,75 ± 0,22 бала, при цьому в 5 оаб (41,7 ± 14,2 %) було 8 балiв за стандартною шкалою, ще 5 дггей (41,7 ± 14,2 %) отримали 9 балiв, а 2 (16,7 ± 10,8 %) — 10 балiв. За комп'ютерним методом середнш показник СФКСЕ зубiв був на рiвнi 8,42 ± 0,23 бала,
у 6 дiтей (50,0 ± 14,4 %) було 8 балГв, з них у 4 oci6 (66,7 ± 19,2 %) визначенi результати збГгалися за обома методами оцшки ТЕР; 4 особи (33,3 ± 13,6 %) отримали 9 бaлiв, 36ir було виявлено в 3 випадках (75,0 ± 21,7 %); в 1 обстеженого (8,3 ± 8,0 %) по-казник кислотостшкосп емaлi й за вiзуaльною оцш-кою, i за комп'ютерною дорiвнювaв 10 балам. Вщ-значимо, що в 1 обстеженого цieï групи (8,3 ± 8,0 %) було виявлено бГльш високу кислотостiйкiсть емалГ, показник дорiвнювaв 7 балам, i, таким чином, цю особу необхщно вiднести до третьо! групи.
Пщ час повторного огляду дiтей через 6 мюя-цiв встановлено, що середня штенсивнють ураження кaрieсом зубiв усгх обстежених становила 3,04 ± 0,16 за КПВз та 3,22 ± 0,19 - за КПпВ. Мгж собою цi показники вiрогiдно (р > ,05) не вщрГзня-лись, але вони вiрогiдно (р < 0,05) перевищували таю показники, що були визначеш пщ час первин-ного огляду. Щодо структури iндексiв, то встановлено зниження кiлькостi зубiв, уражених кaрieсом, за рахунок ЗСх лiкувaння, отже, за показником КПВз компонент «К» (45,8 ± 2,5 %) порiвняно з первин-ним значенням знизився на вщмшу вщ компонента «П» (53,9 ± 2,5 %), який, у свою чергу, зрю. Вперше з'явився компонент «В», який становив 0,3 ± 0,3 %. За показником КПпВ була виявлена така ж тенденцгя: 48,0 ± 2,4 % становив компонент «К», 51,8 ± 2,4 % — компонент «П». З компонентом «В» ситуащя така сама (0,3 ± 0,3 %). Прирют штенсивносп ураження кaрieсом зубiв за твроку в усiх обстежених дiтей становив 1,19 ± 0,11 за показником ДКПВз та 1,25 ± 0,12 — за показником ДКПпВ. Мгж двома показниками приросту штенсивносп рiзниця е невiрогiдною (р > 0,05). Дaлi був розрахо-ваний процент збГгу прогнозу очiкувaного ураження за показниками ДКПВз та ДКПпВ на пiдстaвi визначення СФКСЕ пщ час первинного огляду за тестом емалево! резистентносп, що ощнювали вiзуaльно, з уже виявленим ураженням через 6 мюящв. Збiг було визначено у 67,69 % за обома показниками приросту штенсивносп ураження зубiв кaрiесом.
Гiгiенiчний iндекс порожнини рота дггей становив 1,90 ± 0,15 бала, тобто знов був виявлений не-зaдовiльний стан ппени порожнини рота, шдекс РМА становив 24,71 ± 2,13 %, що вщповщало легкому ступеню запалення ясен. Визнaченi iндекси вГрогщно не вщрГзнялись вщ таких при первинному обстеженш. Пщ час повторного обстеження серед-нш показник структурно-функцюнально! кислотостшкосп емaлi зубГв за вiзуaльною оцшкою дорГв-нював 4,62 ± 0,16 бала, за комп'ютерним аналГзом цифрового зображення — 4,40 ± 0,16 бала, рГзниця мгж двома останшми показниками е невГрогщною (р > 0,05), але рГвень СФКСЕ за комп'ютерною оцшкою був вГрогщно (р < 0,05) нижчим за такий показник, що був отриманий у дггей 6 мюящв тому.
У дней першо! групи показники КПВз та КПпВ дорГвнювали 1,86 ± 0,18 та 1,94 ± 0,22 вщповщно, тобто вГрогщно (р > 0,05) не вщрГзнялись мгж собою, але перевищували таю показники, що були
визначеш 6 мюящв назад. Прирют штенсивносп ураження карГесом зубГв становив 0,37 ± 0,09 за показниками ДКПВз та ДКПпВ. Показник структур-но-функцюнально! кислотостшкосп емалГ зубГв за вГзуальною оцшкою дорГвнював 2,56 ± 0,19 бала, з оцшкою за допомогою комп'ютерного аналГзу цифрового зображення — 2,52 ± 0,23 бала (рГзниця е не-вГрогщною, р > 0,05). Обидва результати статистич-но не вщрГзнялись вщ первинних значень СФКСЕ (р > 0,05). Зазначимо також, що за обома методами оцшювання СФКСЕ зубГв однаковГ показники були лише в 10 дней (37,0 ± 9,3 %), не збГгалися ж результати в 17 дней (63,0 ± 9,3 %).
В обстежених друго! групи були отримаш таю результати: КПВз та КПпВ дорГвнювали вщповщно 2,49 ± 0,19 i 2,60 ± 0,21 та вГрогщно (р < 0,05) перевищували показники штенсивносп ураження, що були отримаш пщ час первинного огляду, а також таю ж показники оаб першо! групи. Отримаш результати приросту штенсивносп ураження карГесом зубГв за ДКПВз та за ДКПпВ (0,91 ± 0,12 та 0,94 ± 0,13 вщповщно) вГрогщно (р < 0,05) вщ-рГзнялися вщ таких показниюв, що були отримаш в дггей першо! групи, майже у 2,5 раза. Структурно-функцюнальна кислотостшюсть емалГ зубГв за обома методами оцшювання перевищувала (р < 0,05) вщповщш показники попередньо! групи: за вГзуаль-ним тестом емалево! резистентносп — 4,51 ± 0,19 бала, за комп'ютерним методом — 4,17 ± 0,17, але мгж собою щ показники вщрГзнялись невГрогщно (р > 0,05). За обома методами визначення однаковГ показники були в 17 оаб (32,1 ± 6,4 %), не збГгалися результати в 36 осГб (67,9 ± 6,4 %).
В обстежених дггей третьо! групи, як i в попере-дшх групах, був визначений шдекс штенсивносп ураження карГесом зубГв за показниками КПВз та КПпВ, яю становили 3,61 ± 0,24 та 3,74 ± 0,26 вщповщно. Наведет показники вГрогщно (р < 0,05) перевищували вщповщш показники оаб двох перших груп, а також показники, що були отримаш твроку тому. Прирют штенсивносп ураження карГесом зубГв в оаб ще! групи був вищим (р < 0,05) за такий у дггей друго! групи: 1,39 ± 0,18 — за ДКПВз та 1,42 ± 0,19 — за ДКПпВ. Показники структурно-функцюнально! кислотостшкосп емалГ за обома методами оцшювання статистично (р > 0,05) не вщрГзнялись один вщ одного: 5,24 ± 0,18 бала — за вГзуальною оцш-кою, 5,00 ± 0,16 бала — за комп'ютерною. У 15 дггей (39,5 ± 7,9 %) були отримаш однаковГ показники СФКСЕ за обома методами визначення, у 23 обстежених (60,5 ± 7,9 %) щ результати не збталися.
У дггей четверто! групи шдекси КПВз та КПпВ були на рГвш 6,58 ± 0,38 та 7,50 ± 0,45 вщповщно, вони вГрогщно (р < 0,05) перевищували таю в оаб уах трьох попередшх груп. Показники приросту штенсивносп ураження карГесом зубГв за ДКПВз та за ДКПпВ майже не вщрГзнялись мгж собою: 3,67 ± 0,36 та 3,92 ± 0,45, але перевищували показники, отримаш в оаб трьох попередшх груп, бгль-ше нгж у 2,5 раза (р < 0,05). Параметри структурно-
фyнкцюнальноï кислотостiйкостi емалi 3y6iB за ТЕР, що оцшювали двома методами, не мали статистич-Hoï рiзницi мгж собою: за вiзyальною оцiнкою — 7,83 ± 0,32 бала, за комп'ютерною — 7,75 ± 0,39 бала (р > 0,05). Вщзначимо, що однаковi показники були в 7 дггей (58,3 ± 14,2 %), не збталися результати в 5 дггей (41,7 ± 14,2 %).
У зв'язку з невеликою кглькютю збiгiв у результатах тесту емалевоï резистентностi за вiзyальною та комп'ютерною оцiнкою був проведений перерозпо-дiл обстежених дiтей на групи, на цей раз на mдставi даних комп'ютерного оцiнювання СФКСЕ зyбiв пiд час первинного огляду, та проаналiзована прогнос-тична щннють показника структурно-функцюналь-roï кислотостiйкостi емал^ який визначали за допо-могою вiзyальноï оцiнки та комп'ютерного аналiзy цифрового зображення щодо приросту карюзних уражень через 6 мiсяцiв.
Так, до знов сформованоï першоï групи ввшшли 24 особи з штенсивнютю ураження при первинно-му обстеженш за КПВз 1,13 ± 0,18 та за КПпВ — 1,17 ± 0,20 (р > 0,05). Прирют штенсивносп ураження карieсом через пiврокy становив 0,13 ± 0,07 за показниками АКПВз та ДКПпВ. Отриманi результати були вiрогiдно (р < 0,05) нижчими за такi осiб першоï групи за первинною вiзyальною оцiнкою СФКСЕ зyбiв. Прогностична цiннiсть показника стрyктyрно-фyнкцiональноï кислотостiйкостi емалi зyбiв з комп'ютерним кольоровизначенням становила 87,50 % за обома показниками приросту штен-сивносп ураження зyбiв карieсом проти 62,96 % за АКПВз та ДКПпВ вщповщно, що були отримаш в оаб першоï групи, у яких СФКСЕ визначали вiзy-ально.
До «новоЬ дрyгоï групи було розподглено 46 дiтей. Iнтенсивнiсть ураження карieсом зyбiв у цих дггей при первинному обстеженш становила 1,67 ± 0,10 за КПВз та 1,78 ± 0,12 за КПпВ (р > 0,05). Наведен показники вiрогiдно не вщ-рiзнялись (р > 0,05) вiд таких показниюв, що були отриманi в первинно сформованш дрyгiй грyпi. Прирют штенсивносп ураження карieсом зyбiв до-рiвнював 0,59 ± 0,10 за АКПВз та 0,62 ± 0,09 — за ДКПпВ (показники в 4,5 раза вищ^ н1ж в оаб пер-шоï групи). Отже, отримаш результати вiрогiдно (р < 0,05) перевищували такi в дггей «новоЬ першоï групи, але були нижчими (р < 0,05) порiвняно з такими ж показниками у дггей дрyгоï групи за ТЕР, що оцшювали вiзyально. Прогностична щннють ТЕР iз комп'ютерною оцшкою становила за показником АКПВз 89,13 % та за показником ДКПпВ — 86,96 % проти 71,69 % за обома показниками, що були отримаш в груш оаб, яку формували за вiзy-альною оцшкою СФКСЕ зyбiв.
Третю групу становили 37 оаб з штенсивнютю ураження зyбiв карieсом при первинному обстежен-ш за КПВз 1,92 ± 0,11 та за КПпВ 2,03 ± 0,14. Рiз-ниця м1ж наведеними показниками та такими, що були отримаш у дггей вiдповiдноï групи, яку сфор-мували за рiвнем СФКСЕ з вiзyальною оцiнкою,
була невiрогiдною (р > 0,05). Прирют штенсивнос-т ураження карieсом зyбiв становив 1,38 ± 0,12 за АКПВз та 1,41 ± 0,13 за ДКПпВ. Щ показники були вiрогiдно (р < 0,05) вищими, н1ж в оаб знов сфор-мованоï дрyгоï групи (бiльше н1ж у 2,3 раза), але вiрогiдно не вiдрiзнялись (р > 0,05) вiд показниюв приросту в осiб третьоï групи з вiзyальною оцiнкою СФКСЕ зyбiв за ТЕР. Прогностична цiннiсть показника стрyктyрно-фyнкцiональноï кислотостш-костi емалi зyбiв за ТЕР з комп'ютерною оцшкою становила 83,78 % за показником АКПВз та 81,08 % за показником ДКПпВ проти 60,52 %, що були отримаш в дггей iз вiзyальною оцшкою СФКСЕ за обома показниками приросту штенсивносп ураження зyбiв карieсом.
До четвертоï групи було розподглено 23 дитини. 1нтенсивнють ураження карieсом зyбiв при первинному обстеженш в них становила 2,74 ± 0,13 за КПВз та 3,04 ± 0,16 за КПпВ. Згадаш показники вiрогiдно не вiдрiзнялись (р > 0,05) вщ таких показникiв, що були отримаш в оаб четвертоï групи з вiзyальним методом визначення ТЕР. Прирiст штенсивнос-тi ураження карieсом зyбiв становив 3,17 ± 0,25 за АКПВз та 3,43 ± 0,31 за ДКПпВ. Отримаш показники вiрогiдно (р < 0,05) перевищували (у 2,4 раза) показники приросту штенсивносп ураження карieсом зyбiв дiтей попередньоï групи, але не мали вiрогiдноï рiзницi з такими ж показниками дггей четвертоï групи за ТЕР, що визначали вiзyально (р > 0,05). Прогностична щннють показника структурно-функцю-нальноï кислотостiйкостi емалi зyбiв дiтей четвертоï групи за ТЕР з комп'ютерною оцшкою становила лише 69,56 % за обома показниками приросту. У разi вiзyальноï ощнки прогностична щннють була вищою — 83,33 %. Таке перевищення, на вщмшу вщ шших груп, де комп'ютерне визначення було ефек-тившше на 15—25 %, може бути пояснене лише невеликою кглькютю дггей, яю ввiйшли до четвертоï групи, особливо за результатами вiзyальноï оцiнки ТЕР, де ïх було тгльки 12.
1нша рiч, коли йдеться про увесь контингент обстежених дггей 12 роюв. Показник ТЕР, що визначали за об'ективною комп'ютерно'ï оцiнкою, проде-монстрував прогностичну цiннiсть на рiвнi 83,84 % за АКПВз та 82,31 % за ДКПпВ, на той час як прогнозу-вання на пiдставi вiзyального визначення СФКСЕ за ТЕР виявило ефективнiсть лише у 67,69 % випадюв за обома показниками. Подальший аналiз виявив прямий кореляцшний зв'язок середнього ступеня м1ж показниками АКПВз та ДКПпВ, з одного боку, та первинного показника СФКСЕ зyбiв за вiзyальним методом — з шшого: r = 0,69 та r = 0,67 вщповщно. Щ ж коефiцieнти у разi застосування комп'ютерного оцiнювання дорiвнювали 0,81 та 0,80.
Висновки
Таким чином, на mдставi об'eктивно'ï ощнки стрyктyрно-фyнкцiональноï кислотостiйкостi емалi зyбiв за тестом емалевоï резистентностi за рахунок використання комп'ютерного аналiзy цифрового
зображення для визначення штенсивносп забарв-лення кислотного мжродефекту емалi було досягну-то пщвищення ефективностi прогнозування карieсу 3y6iB у дiтей 12 роюв майже на 15—16 % порiвняно з традицiйною вiзyальною оцiнкою структурно-функщонально! кислотостiйкостi.
Список лгератури
1. Хоменко Л.О. Стан твердих тканин постШних 3y6ie у дтей в рiзних за екологiчною ситуацкю регюнах Украши / Л. О. Хоменко, О.1. Остапко, Ю.М. Трачук // Новини стоматологи. — 2007. — №1 (50). — С. 87-91.
2. Смоляр Н.1. Тенденщя та прогноз ураження 3y6ie карieсом у дтей м. Львова у cerni глобальних цыей ВООЗ/ Н.1. Смоляр, Е.В. Безвушко, Т.Г. Гутор // Новини стоматологи. — 2009. — № 3(60). — С. 90-92.
3. Епiдемюлогiчнi дождження — основа планування заходiв профыактики стоматологiчних хвороб у дтей / Л. Ф. Кась-кова, Н.В. Левченко, О.Ю. Андрiанова [та т.] // Украшський стоматологiчний альманах. — 2011. — № 2. — С. 25-26.
4. Савичук Н.О. Стоматологiчне здоров'я дтей, методологiчнi тдходи та критери оцшки / Н.О. Савичук //Современная стоматология. — 2008. — № 1. — С. 94-98.
5. Стоматологическое обследование. Основные методы. — 4-е изд. — Женева, 1997. — 60 с.
6. Окушко В.Р. Основы физиологии зуба: Учебник для врачей-стоматологов и студентов медицинских университетов. — Тирасполь: Изд-во Приднестр. ун-та, 2005. — 240 с.
7. Окушко В.Р. Методика выделения диспансерных групп школьников на основе донозологической диагностики кариеса зубов /В.Р. Окушко, Л.И. Косарева// Стоматология. — 1983. — № 6. — С. 8-10.
Отримано 09.01.13 □
Удод A.A., Сироткина Е.В.
Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького
ПУТИ ОБЪЕКТИВИЗАЦИИ ПРОГНОЗИРОВАНИЯ КАРИЕСА ЗУБОВ У ДЕТЕЙ
Резюме. В статье представлены результаты исследования путей объективизации оценки структурно-функциональной кислотоустойчивости эмали зубов детей 12 лет на основании теста эмалевой резистентности, которое проводили для прогнозирования развития кариеса. Доказана высокая прогностическая ценность объективного показателя структурно-функциональной кислотоустойчивости эмали, который определяли с помощью компьютерного анализа цифрового изображения.
Ключевые слова: дети, кариес зубов, прогнозирование, структурно-функциональная кислотоустойчивость эмали.
Udod O.A., Syrotkina O.V.
Donetsk National Medical University named after M. Gorky, Donetsk, Ukraine
WAYS OF OBJECTIVIZATION OF TOOTH DECAY PROGNOSTICATION IN CHILDREN
Summary. The article deals with the results of the studying the ways of objectivization of estimation of the structural and functional acid resistance of tooth enamel in children under 12 years on the basis of enamel resistance test, which had been carried out to predict the development of caries. The high predictive value of objective measure of the structural and functional acid resistance of enamel, which was determined by computer analysis of digital images, had been proved.
Key words: children, tooth decay, prognosis, structural-functional acidoresistance.
