CC BY
11
УДК 330,4:338.2, 351 JEL: L51; M38
ВЗАеМОЗВ'ЯЗОК М1Ж ДОБРОБУТОМ СУСП1ЛЬСТВА ТА 1НФОРМАЦ1Ш
®2019 ВОРОНЕНКО I. В.
УДК 330,4:338.2,351 JEL: L51; M38
Вороненко I. В. Взасмозв'язок мiж добробутом суспiльства та шформацкю
Стаття присвячена узагальненню теоретичних положень та nidxodiB щодо оцнки впливу ¡нформацп на суспльний добробут. Наведено при-клади взаемозв'язку мiж добробутом та ¡нформа^ею, а саме: для споживача та виробника. Пдкреслено, що взасмозв'язок мiж добробутом та нформацсю напряму залежить вiд часу отримання достов'рно! тформацп, що нколи передбачас проведення спецiалiзованиx до^джень, як практично недоступнi для переачного споживача, а також и достовiрностi. niдкреслено, що вплив iнформацi¡ на добробут визначасться у двох вимiраx: очкуваннях споживача, а також ступеня невизначенот для нього iнформацi¡. ДоЫджено вплив реклами на добробут, за результатами якого зроблено висновок, що iнформацiйнi переваги збльшуються зi збльшенням масштабу виробництва, та, як натдок, зменшенням маргiнальниx витрат. Наведено перелк показниюв, що найчастше використовуються для о^нки добробуту. Зроблено висновок, що рiвень ВВП на душу населення найбльше залежить вiд 1ндексу конкурентоспроможностi уряду. Бльше того, збльшення даного шдексу на одиницю приведе до збльшення ВВП на душу населення на 18,9 тис. дол. США.
Ключов'! слова: суспльний добробут, iнформацiя, шдекси, ВВП на душу населення, реклама. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-4-366-371 Рис.: 3. Ббл.: 8.
Вороненко 1рина BiKmopiBHa - кандидат економiчниx наук, старший науковий ствробтник, докторант кафедри економiчно¡ юбернетики, На-цональний ушверситет бюресурав i природокористування Украни (вул. Геров Оборони, 15, Кшв, 03041, Украна) E-mail: irynav@email. ua
УДК330,4:338.2,351 JEL: L51; M38
Вороненко И. В. Взаимосвязь между общественным благосостоянием и информацией
Статья посвящена обобщению теоретичеси положений и подxодов относительно оценки влияния информации на общественное благосостояние. Приведены примеры взаимосвязи между благосостоянием и информацией, а именно: для потребителя и производителя. Подчеркнуто, что взаимосвязь между благосостоянием и информацией напрямую зависит от времени получения достоверной информации, иногда предусматривает проведение специализированные исследований, практически недоступнь/x для рядового потребителя, а также её достоверности. Подчеркнуто, что влияние информации на благосостояние определяется в двуx измеренияx: ожиданияx потребителя, а также степени неопределенности для него информации. Исследовано влияние рекламы на благосостояние, по результатам которого сделан вывод, что информационные преимущества увеличиваются с увеличением масштаба производства, и, как следствие, уменьшением маргинальные затрат. Приведен перечень показателей, которые чаще всего используются для оценки благосостояния. Сделан вывод, что уровень ВВП на душу населения больше всего зависит от индекса конкурентоспособности правительства. Более того, увеличение данного индекса на единицу для страны приведет к увеличению ВВП на душу населения на 18,9 тыс. долл. США.
Ключевые слова: общественное благосостояние, информация, индексы, ВВП на душу населения, реклама Рис.: 3. Библ.: 8.
Вороненко Ирина Викторовна - кандидат экономичеси наук, старший научный сотрудник, докторант кафедры экономической кибернетики, Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины (ул. Героев Обороны, 15, Киев, 03041, Украина) E-mail: irynav@email. ua
UDC 330,4:338.2, 351 JEL: L51; M38
Voronenko I. V. The Relationship Between Public Welfare and Information
The article is focused on generalization of theoretical positions and approaches to estimate the impact of information on public welfare. There are presented examples of the relationship between welfare and information, namely for the consumer and the manufacturer. There is emphasized that the relationship between welfare and information depends on the time of obtaining reliable information, which sometimes involves carrying out specialized research that is practically inaccessible to the average consumer, as well as its reliability. There is emphasized that the impact of information on welfare is determined in two dimensions: consumer expectations, as well as the degree of uncertainty for information. There is investigated the influence of advertising on welfare, the results of which concluded that information benefits increase with increasing scale of production, and as a consequence, a decrease in marginal costs. There is given a list of indicators that are most often used to assess the welfare. There is concluded that GDP per capita depends most strongly on the Government's competitiveness index, moreover, the increase of this index per unit leads to an increase the GDP per capita by 18, 900 USD.
Keywords: public welfare, information, indices, GDP per capita, advertising. Fig.: 3. Bibl.: 8.
Voronenko Iryna V. - PhD (Economics), Senior Research Fellow, Candidate on Doctor Degree of the Department of Economic Cybernetics, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine (15 Heroiv Oborony Str., Kyiv, 03041, Ukraine) E-mail: irynav@email. ua
Вплив шформаци на прийняття ршень в^домий вже дуже давно. Наведемо, як приклад, загаль-нов^доме висловлювання 6i3HecMeM, баншра та фшансиста Натана Ротшильда (1777-1836 рр.): «Хто володie шформащею - той володie свиом», i це можна вважати аксюмою, осккьки результатившсть процесу прийняття ршення на будь-якому рiвнi на-
пряму залежить в^д шформаци', якою володie особа, яка приймае ршення [8]. Очевидно, що в цих умовах шформащю, тд якою в^дпов^дно до законодавства Украши розумiеться «будь-як в^домост та/або даш, як можуть бути збережеш на матерiальних ноаях або в^дображеш в електронному виглядЬ [1] або «вь домосй, подаш у виглядi сигналiв, знашв, звушв, ру-
хомих або нерухомих зображень чи в шший споаб» [2], можна вважати одним i3 найдорожчих (якщо не найдорожчим) товаром у свт.
Для шдтвердження цих слiв зробимо посилання на Ангуса Дтона, професора економки та мiжнарод-них вiдносин Принстонського уншерситету, лауреата Нобелевсько'1 премИ за 2015 р. за поглиблення науко-вого розумшня рiзних аспектiв процесу споживан-ня, бiдностi та добробуту, який «пропонуе замiсть сукупних статистичних даних про доходи громадян використовувати власш методики аналiзу велико!' кiлькостi мкроданих про реальнi споживчi витрати на рiвнi домогосподарств та ïхнiх груп, що, незважа-ючи на вищу вартiсть збору iнформацГi, мае велике практичне значення в робота мiжнародних фшансо-вих органiзацiй - донорiв краш, що розвиваються, оскiльки, знаючи, на кушвлю яких товарiв домогос-подарства спрямовують додатковi доходи, отримаш вiд закордонних донорiв, можна набагато краще ор-ганiзувати процес надання допомоги, максимiзував-ши ефект i забезпечити цiльове використання видд-лених кошпв» [3].
Результати дослiджень, що стосуються рiзних складових формування та оцшки добробуту суспкь-ства, вкображеш в роботах багатьох вiтчизняних i закордонних учених: В. Близнюка, С. Браун, В. Бочка-рьова, В. Кряжева, М. Кузнецова, В. Намчука, В. Ман-дибури, Н. Римашевсько'1, Дж. Стиглиця, Т. Семигшо'1, А. Скенко, В. Скурапвського, В. Шевчука та шших. Вагомий внесок у досл1дження добробуту суспкь-ства внесли мiжнароднi органiзацiï, серед яких Ор-ганiзацiя Об'еднаних Нацiй, бвростат, бвропейський комiтет статистичних систем, Economic Intelligence Unit та ш.
Особливо'1 уваги в даному науковому контексп, на наш погляд, заслуговують робота авторiв Richard E. Just, Darrell L. Hueth, Andrew Schmitz [4], в якш до-слкжуеться взаемозв'язок мiж добробутом та шфор-мацiею.
Проте у сво'к працях авторами не придкялося значно'1 уваги питанням ккьюсно! оцiнки взаемо-зв'язку мiж добробутом сусшльства та iнформацiею.
Мета статт полягае в узагальненнi теоретич-них положень та пiдходiв до оцшки впливу шформа-цй' на сусшльний добробут.
Для iлюстрацiï взаемозв'язку мiж iнформацiею та суспiльним добробутом розглянемо приклад, який для наочност зображено нами на рис. 1, використо-вуючи таи умовш позначення: D - попит на товар (послугу) очкуваного рiвня якостi; p0 - цша (тариф) на даний товар (послугу); q0 - очiкуваний рiвень якостi даного товару (послуги).
Очевидно, що в даному прикладi споживачi в1д-повiдно до наявного в них попиту D придбають певну ккьшсть товарiв (послуг) за даною цшою p0 та очку-ваного рiвня якостi q0, що характеризуеться площею a + b + c. Однак у випадку, якщо до споживачiв надш-
де шформащя щодо невiдповiдностi рiвня якостi да-ного товару (послуги) заявленому q1, у цьому випадку споживчий попит буде характеризуватися вже шшою змшною D1, отже, i змшиться кiлькiсть придбаного товару, що при незмшнш цiнi (тарифi) на даний товар (послугу) буде вже характеризуватися лише областю с.
Р о
b
a
c ^^^^^^
q i
q о
q
Рис. 1. Взаемозв'язок мiж добробутом споживача та iнформацiею
Звернемо увагу на зменшення кiлькостi придба-них товарiв (послуг) споживачами у випадку над-ходження iнформацii щодо невкповкност това-р1в (послуг) заявленому рiвнi якостi ^ а саме, на суму областей а та Ь, що приводить на полiпшення добробуту, осккьки зберiгаe споживачу як грошi на покупку товару (послуг), що не вкповкають необидному р1в-ню якостi, час на повернення даних товарiв (послуг), так i в подальшому зменшуе виробництво даного товару (послуги), приводить до полшшення його якост або встановлення на нього нового тарифу (цши).
Вплив iнформацii на добробут виробника розглянемо на прикладi прийняття ршення щодо оцiнки дощльносй впровадження новоi технологii (рис. 2). Припустимо, що виробник, базуючись на наявнш у нього шформаци, вважае що маргшальш (граничнi) витрати, пов'язаш з виробництвом додатково! оди-нищ товару (послуги) у конкретному варiантi пiсля впровадження ново! технологи будуть на рiвнi МС. Спираючись на наявну шформащю, а також досль дивши ринок i визначивши середньоринкову цшу (тариф) на товар (послугу) (р 0), виробник приймае
ршення придбати дану технологго, що означае для нього додатковi швестицн у виробництво в сумi, що дорiвнюе I, а також бере зобов'язання виготовляти товар у ккькосп, що дорiвнюе Q0, що, означае для нього залучення додаткових ресурсш, а отже, 1 збкь-шення поточних витрат. Своею чергою, вш очiкуе на збiльшення обсягу виробництва, а отже, 1 продажу, що характеризуеться площею а + Ь + с + й.
Однак на практищ виробник виявив, що темпи виробництва е нижчими й обсяг виробництва за ви-значений термш часу склав не Q0, а Q1. Отже, обсяг виробництва, а значить, i продажу, за даний промiж-ок часу характеризуеться площею а + й, а отже, виробник, як мШмум, зазнав зайвих поточних витрат
Рис. 2. Взасмозв'язок мiж добробутом виробника та шформацкю
пропорцiйно площi областей Ь + c або навiть б1льше -прийняв iнвестицiйно непривабливе ршення щодо придбання дано! технологи.
Бкьше того, можливим е варiант, коли на прак-тицi виявилися недостовiрною iнформацiя не лише щодо темшв виробництва, а й щодо очкуваних маргiнальних (граничних) витрат, пов'язаних з ви-робництвом додатково! одинищ товару (послуги). Наприклад, вони виявилися на рiвнi MC1, а значить, у випадку, якщо достовiрна iнформацiя щодо темпiв виробництва була на рiвнi Q0, то обсяг виробництва за даний промiжок часу характеризувався площею а + Ь, а якщо Q1, то лише площею а, що, своею чергою, означае додатковi зайвi поточнi витрати.
Також зазначимо, що недостовiрна шформащя щодо обсягiв виробництва та маргшальних (граничних) витрат, пов'язаних з виробни-цтвом додатково'! одиницi товару (послуги), може бути пов'язана не лише з технкними властивостями дано'! технологи, а й бути обумовлена неправильним 11 використанням, що обумовлено браком шформаци у сшвробкнишв, а отже, може бути усунена шляхом !х навчання. Для наочносп позначимо на рис. 2 темпи
виробництва шсля навчання пращвнишв Qмарп-нальш (граничнi) витрати, пов'язанi з виробництвом додатково!' одинищ товару (послуги) ЫС{. ^м того, iснуе вiрогiднiсть, що помилка була допущена й у визначенш середньоринково! цiни, що, своею чергою, означае черговi додатковi втрати для виробника.
Взаемозв'язок мiж добробутом та iнформацiею напряму залежить в к часу отримання достовiрно1 iнформацГl', осккьки в одних випадках достовiрна ш-формацiя щодо рiвня якостi даного товару (послуги) може бути отримана одразу в момент споживання, а в шших - споживач не зможе зробити одразу пра-
вильш висновки, бкьше того, школи для отримання достовiрно! шформаци потрiбнi спецiалiзованi до-слiдження, як практично недоступнi для пересiчно-го споживача. Наприклад, споживач може визначити за смаковими рецепторами зшсовашсть продуктiв, однак не завжди так само в нього вийде вкчути на-явшсть шкiдливих домiшок; вiдвiдувач картинно! виставки може оцшити Г! масштаб, однак навкь про-фесiонали не можуть «на око» оцшити справжшсть картин; переачному громадянину може пощастити вчасно побачити забруднешсть водойми, i вш не вико-ристае з не! воду, однак е й цкий ряд доведених в^о-мих прикладiв, коли цiлi населенi пункти страждали на серйозш захворювання за рахунок довготривалого споживання неяккно! води за рахунок потрапляння до не! результапв дiяльностi сусiднiх заводiв тощо.
Шдкреслимо: все вищевикладене е актуальним лише у випадку, коли отримана шформащя щодо не-вкповкносп рiвня якосп даного товару (послуги) заявленому ^ е достовiрною, в iншому випадку все сказане абсолютно втрачае свш сенс, осккьки очевидно призведе до прямо протилежних наслкив.
Пропонуемо розглянути змiну добробуту, по-в'язану з шформацшю, на прикладi змши по-ведiнки окремого споживача. Припустимо, що конкретний споживач, обмежений певними фшан-совими ресурсами, опинився перед вибором придба-ти товар серед шших товарiв за умови, що вш не мае достовiрно1 iнформацГl щодо його якость Б1льше того, оцшити корисшсть даного товару вiн зможе лише за результатами його експлуатацГ!. Аналогкна ситуацiя й з достовiрною iнформацiею щодо впливу даного товару на його здоров'я, яку вш також зможе оцшити лише через певний час експлуатацГ! даного товару.
Припустимо, що рiвень зацкавленосп даного споживача у придбанш даного товару (¿) також не е
сталим i характеризуемся змiнною 0, що залежить вiд оцiнки корисностi даного товару для нього в кон-кретний момент часу. Своею чергою, конкретш зна-чення 0 в^дпов^ають конкретним значенням набору iнформацiï у певний момент часу, що, припустимо, передуам залежать в^д iнформацiï щодо якостi даного товару (q). У такому випадку кориснiсть товару для споживача може бути представлена як: U(q, z), де q =
= (ql, ..., qN).
У такому випадку задача максимiзацiï очжува-но'1 корисностi для споживача мае вигляд:
maxq Eq\u{q, z)\pq = m, q > 0],
де p = (p1, ..., pN) - вектор цш, що вiдповiдае q;
pq = Yj"=0'; Pfli = m;m - споживчий дохiд; 0 пред-
ставляе собою набiр шформацИ або передбачуваний розподк вiрогiдностi споживання z у момент при-йняття рiшення щодо споживання.
1ншими словами, E0 - це очжування щодо споживання в момент прийняття ршення. Очевидно, що споживач буде зб^льшувати споживання у випадку полшшення очiкуваноï якостi товару та зменшувати споживання у випадку зб^льшення невизначеностi щодо якостi даного товару. Таким чином, вплив ш-формацИ на добробут визначаеться у двох вимiрах: в очiкуваннях споживача, а також у ступеш невизначе-ност для нього iнформацiï.
Враховуючи, що одним iз основних напрямiв надходження iнформацiï до споживачiв е реклама в усх il рiзноманiттях видах i формах, розглянемо ïï вплив на добробут. Отже, у випадку, коли реклама надае достовiрну шформацш, можна говорити про ïï позитивний вплив на добробут на-селення, осккьки, серед всього шшого, реклама несе iнформативну функцiю, надаючи шформащю потен-цiйним споживачам щодо наявносп, доступностi, можливостей, технiчних характеристиках товарiв (послуг), "х якостi та цш; забезпечуе додаткове задо-волення в^д використання конкретного товару (по-слуги), як такого що е трендовим, найновишшим, суспкьно найбiльш корисним тощо.
Не потребуе додаткових пояснень, що ефек-тившсть несоцiальноï реклами для рекламодавця в щлому визначаеться ним за результатами ïï впливу на попит та, як насл^док, дельта змши обсягу та цш (тарифiв) на товари (послуги) порiвняно iз сукупними витратами на рекламу.
Наводячи приклад щодо ефективност достовiр-ноï реклами, Richard E. Just, Darrell L. Hueth, Andrew Schmitz [4] звертають увагу на те, що в умовах вкьно! конкуренци' та диференцшованих товарiв як наслiдок проведення рекламно! кампанИ пiдвищений попит може спостерiгатися на товари (послуги) не лише ïх рекламодавця, а й на його найближчих конкуренпв, в^д чого виграе в щлому весь ринок.
Водночас варто вiдмiтити, що з точки зори теори добробуту важливим е той факт, що вар-тшть реклами не залежить як в^д 11 достовiрностi, так i в^д масштабiв виробництва та споживання. I якщо перевiрка достовiрностi реклами належить до сфери впливу в^пов^них оргашв державно! влади, об'еднань громадськостi та самосв^домост сусшль-ства, то сама реклама, а точшше, достовiрна шформа-цiя з реклами, е необх^ною i для 11 кiнцевого споживача, за що, своею чергою, вш також готовий платити. Це для наочносп зображено на рис. 3, де використано таи умовш позначення: р0 - вiдома шформащя для споживача щодо цiни (тарифу) на товар (послугу); р1 i р2 - бкьш коректна шформащя для споживача щодо щни (тарифу) на товар (послугу), отримана з реклами, у випадку, якщо справжня щна нижче та вище попе-редньо очшувано! вiдповiдно; Q1 i Q2 - обсяг споживання товару (послуги) у конкретному варiантi; МС1 i МС2 - маргшальш (граничнi) витрати, пов'язанi з виробництвом додатково! одиницi товару (послуги) у конкретному варiантi.
Таким чином, очевидно, що шформащйш переваги збкьшуються зi збкьшенням масштабу виробництва, та, як насл^док, зменшенням маргiнальних витрат, отже, для першого розглядува-ного варiанта у прикладi вигода в^д отримання сво-ечасно! достовiрноi шформаци вимiрюеться сумую областей а1 i Ь1, а у другому - сумую областей а2 i Ь2. Це пояснюе, чому великi компани готовi витрачати великi грошi за отримання достовiрноi шформаци та чому вони готовi платити за закриття доступу до до-стовiрноi шформаци для шших потенцiйних защкав-лених сторш.
Беручи до уваги, що, по-перше, для оцiнки добробуту найчастше використовуеться ВВП на душу населення (осшльки його можна ощнити у грошовому еквiвалентi, незважаючи на те, що вiн е лише по-казником сукупно! економiчноi активностi [5; 6]); подруге, як загальноприйнята альтернатива найчастше використовуються: 1ндекс людського розвитку, який зосереджуеться на людях та !хнк можливостях для ощнки розвитку та добробуту кра!ни (вимiрюе досяг-нення в трьох критичних аспектах: охорона здоров'я та тривалшть життя, освiта та рiвень життя); 1ндекс валового нацiонального щастя приймае цшсний i психологiчний тдид до вимiрювання соцiального добробуту (грунтуеться на чотирьох стовпах: управ-лiннi, соцiально-економiчному розвитку, збереженнi культури та збереженш довккля); 1ндекс соцiального прогресу (вимiрюе основнi потреби людини, основи добробуту та можливосй) [7], автором роботи:
1. Побудовано кореляцiйну матрицю мiж ш-дикаторами розвитку, що були згруповаш за 4 осно-вними напрямами у групи на базi 83 спостережень за крашами свиу за даними 2017 р.: «IКТ/цифровiзащя» (1ндекс розвитку 1КТ, 1ндекс мережево! готовностi,
Глобальний шновацшний шдекс); «вiдкритостi шфор-мацшного простору» (1ндекс розвитку електронного уряду, 1ндекс вiдкритостi бюджету, 1ндекс демократа, Свгговий iндекс свободи преси, Барометр вккри-тостi даних); «регулювання» (Регуляторний трекер 1КТ, 1ндекс конкурентоспроможностi уряду, 1ндекс ефективностi уряду, 1ндекс корупци, 1ндекс контролю корупци, 1ндекс ефективностi уряду, 1ндекс якостi регулювання, 1ндекс верховенства права); «нацiональна безпека» (Глобальний iндекс кiбербезпеки, Нацю-нальний шдекс юбербезпеки, 1ндекс свiтового спо-кою, 1ндекс недieздатностi держави, 1ндекс полiтичноi стабiльностi), за результатами яко! зроблено висно-вок щодо наявносп в цкому щкьного взаемозв'язку на рiвнi значимостi 0,005 мiж шдексами в кожнiй групi (IКТ/цифровiзацiя: Я = 0,8...0,98; вккритост ш-формацшного простору: Я = 0,6.0,95; регулювання: Я = 0,5.0,92; Нащональна безпека: Я = 0,3.0,8).
2. Побудовано кореляцшну матрицю мiж 1н-дексом людського розвитку, 1ндекс валового нащо-нального щастя, 1ндекс соцiального прогресу, ВВП на душу населення на базi 83 спостережень за даними 2017 р., за результатами яко!' зроблено висновок щодо наявносп щкьного взаемозв'язку на рiвнi значущосп 0,005 (Я > 0,7).
3. Здшснено оцiнку впливу перерахованих вище iндикаторiв розвитку на ВВП на душу населення та зроблено висновок, що рiвень ВВП на душу населення найбкьше залежить вiд 1ндексу конкурентоспро-можностi уряду, бiльше того, збкьшення даного ш-дексу на 1 для кра'!ни приведе до збкьшення ВВП на душу населення на 18,9 тис. дол. США.
ВИСНОВКИ
1нформащя, шд якою, вкповкно до законо-давства Укра'ни, розумiеться «будь-якi вiдомостi та/ або даш, якi можуть бути збереженi на матерiальних
носiях або вiдображенi в електронному виглядк або «вiдомостi, подаш у виглядi сигналiв, знаюв, звушв, рухомих або нерухомих зображень чи в шший спо-ci6», напряму впливае на прийняття рiшень.
Особливо! уваги в даному науковому контекст^ на наш погляд, заслуговуе взаемозв'язок мiж добро-бутом суспкьства та шформащею, що напряму залежить вк часу отримання достовiрно'! шформаци та !"! достовiрностi та який визначаеться у двох вимiрах: в очкуваннях споживача, а також у ступеню невизна-ченостi для нього шформаци.
До^джуючи вимоги щодо ккьшсно! оцiнки сусп1льного добробуту, зроблено висновок, що рiвень ВВП на душу населення, який найчастше використо-вуеться для оцшки добробуту, найб1льше залежить вк 1ндексу конкурентоспроможностi уряду.
Подальшi науковi дослiдження з дано! науково!' проблематики мають бути зосередженi на структурно-функцiональному аналiзi iндикаторiв розвитку та на формуванш репрезентативного штегрального шди-катора сусп1льного добробуту, що на яюсному рiвнi вiдображатиме основш його аспекти. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Закон Укра'ши «Про iнформацiю» вщ 02.10.1992 № 2657-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12/ed20170101#n22
2. Закон Укра'ши «Про телекомушкацп» вiд 18.11.2003 № 1280-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/term/11563
3. Deaton A. Papers and Publications. URL: https:// scholar.princeton.edu/deaton/publications?page=1
4. Just R. E., Hueth D. L., Schmitz A. The Welfare Economics of Public Policy: A Practical Approach to Project And Policy Evaluation. Edward Elgar Pub., 2005. 712 p.
5. Comparisons of Trends in GDP and Economic Well-being - the Impact of Social Capital. URL: https://www.oecd.org/ innovation/research/1824740.pdf
6. Welfare Versus GDP: What Makes People Better Off. URL: https://blogs.imf.org/2018/03/07/welfare-versus-gdp-what-makes-people-better-off/
7. Limitations of GDP as an Indicator of Welfare. URL: https://quickonomics.com/limitations-of-gdp-as-an-indicator-of-welfare/
8. Лотман Г. Ротшильды - короли банкиров. Минск : Интердайджест, 1997. 352 с.
REFERENCES
"Comparisons of Trends in GDP and Economic Well-being - the Impact of Social Capital". https://www.oecd.org/inno-vation/research/1824740.pdf
Deaton A. Papers and Publications. https://scholar.princ-eton.edu/deaton/publications?page=1
Just, R. E., Hueth, D. L., and Schmitz, A. The Welfare Economics of Public Policy: A Practical Approach to Project and Policy Evaluation. Edward Elgar Pub., 2005.
[Legal Act of Ukraine] (1992). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2657-12/ed20170101#n22
[Legal Act of Ukraine] (2003). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/term/11563
"Limitations of GDP as an Indicator of Welfare". https:// quickonomics.com/limitations-of-gdp-as-an-indicator-of-wel-fare/
Lotman, G. Rotshildy - koroli bankirov [The Rothschilds are the kings of the bankers]. Minsk: Interdaydzhest, 1997.
"Welfare Versus GDP: What Makes People Better off". https://blogs.imf.org/2018/03/07/welfare-versus-gdp-what-makes-people-better-off/
УДК 658.8.011.1(477) JEL: M37
СУЧАСН1ТЕНДЕНЦ11 РОЗВИТКУ DIGITAL MARKETING В УКРА1Н1
®2019 ПРЯДКО О. М., ОЛ1Н1ЧЕНКО К. С.
УДК 658.8.011.1(477) JEL: M37
Прядко О. М., ОлМченко К. С. Cy4acHi тенденцй' розвитку digital marketing в УкраТш
Метою дано! cmammi е анал'в та виявлення тенденцш у становленн та розвитку ринку 1нтернет-реклами. Розглянуто свтовий досв'д розвитку ринку 1нтернет-реклами, тенденцИ зростання витрат на 1нтернет-рекламу. Охарактеризовано 'нструменти 1нтернет-реклами та IX взаемодю мiж собою; досл'джено украшський ринок 1нтернет-реклами, аудиторю и споживачiв та користувачiв, розглянуто вподобання онлайн-купiвлi серед украшщв. З'ясовано, що мережа 1нтернет сприяезмiнам у балансiмiж вар'шнтами застосування маркетинг-мкс. При цьому сайт може виконувати роль каналу для просування товар'в чи послуг i бути мщем продажу. Також, виходячи з концепцИ «7С», сайт е фiзичним елементом для взаемоди зi споживачами. Для виявлення споживчих переваг у сферi 1нтернет-реклами в торгiвлi, а також ступеня и впливу та сприйняття, авторами були проведено маркетинговiдосл'дження. За даними опитування виявлено думкиреспондент'в щодомсця та частоти покупок; визначення найб'шьш вагомих чинниюв, як впливають на виб'р Ытернет-магазитв, визначення середньоi суми покупок; ставлення рес-пондент'ю до рзних вид'в 1нтернет-реклами. Вид'шено перел'ш параметр'¡в для респондент'в та запропоновано вид'шити таш важлив'> параме-три Iнтернет-магазишв: р'вень цн, дизайн сайту, зручшсть навгацй, доставка товару, оплата товару, яксть консультации Кпючов'1 слова: 1нтернет-реклама, аудитор'я, спожива% онлайн-покупки, маркетинг-м'жс, маркетинг, досл'дження, опитування, респонденти. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-4-371-378 Рис.: 5. Табл.: 1. Вбл.: 11.
Прядко Ольга Миколавна - кандидат економ'нних наук, доцент, доцент кафедри маркетингу i комер^йно! д'тльност'!, Хармвський державний
утверситет харчування та торгiвлi (вул. Клочювська, 333, Харщ 61051, Украна)
E-mail: oliaprydko9598@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1065-5567
Олiнiченко Катерина Сергй'вна - кандидат економiчних наук, доцент кафедри маркетингу i комерцйноi д'тльност'!, Харювський державний утверситет харчування та торг'т'1 (вул. Клочювська, 333, Харщ 61051, Украна) E-mail: olinichenko.katerina@gmail. com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0028-7676 Researcher ID: http://www.researcherid.com/X-9954-2018
УДК 658.8.011.1(477) UDC 658.8.011.1(477)
JEL: M37 JEL: M37
Прядко О. Н., Олиниченко Е. С. Современные тенденции развития Priadko O. M., Olinichenko K. S. The Modern Tendencies of Development
digital marketing в Украине of Digital Marketing in Ukraine
Целью данной статьи является анализ и выявление тенденций в ста- The article is aimed at analyzing and identifying tendencies in the formation
новлении и развитии рынка Интернет-рекламы. рассмотрен мировой and development of the market of Internet advertising. The world experience
опыт развития рынка Интернет-рекламы, тенденции роста затрат of development of the market of Internet advertising together with tenden-
на интернет-рекламу Охарактеризованы инструменты Интернет- cies of growth of expenses for Internet advertising are considered. Internet рекламы и их взаимодействие между собой; исследованы украинский
,, ,'..,„' ^ advertising instruments and their interaction with each other are charac-
рынок Интернет-рекламы, аудитория ее потребителей и пользова- . ... . , ,
телей; рассмотрены предпочтения онлайн-покупки среди украинцев. terized; Ukrainian market of Internet advertising, audience of its consum-
Выявлено, что сеть Интернет способствует изменениям в балансе ers and users are investigated; preferences regarding the online shopping
между вариантами применения маркетинг-микса. При этом сайт among Ukrainians are considered It is identified that the Internetfacilitates
может выполнять роль канала для продвижения товаров или услуг и changes in the balance between the variants of appying the marketing mix.
быть местом продажи. Также, исходя из концепции «7С», сайт являет- In this case a website can serve as a channel for promotion of articles or
