CC BY
10
Makarenko, M. V., and Hoikhman, I. M. "Dynamika i struk-tura perevezen pasazhyriv" [Dynamics and structure of passenger transportation]. Efektyvna ekonomika. 2010. http://www.economy. nayka.com.ua/?op=1&z=288
Nakonechnyi, S. I. Ekonometriia [Economics]. Kyiv: Vyd-vo Yevrop. un-tu, 2005.
Uokenbakh, Dzh. Microsoft Excel 2010. Bibliya polzovatelya [Microsoft Excel 2010. The Bible of user]. Moscow: Vilyams, 2013.
Valiullina, Z. V. "Teoretyko-metodychni pidkhody do zabez-pechennia tekhnolohichnoho onovlennia pidpryiemstv pasazhyr-skoho avtomobilnoho transportu" [Theoretical and methodical approaches to ensure the technological renovation of passenger automobiles enterprises]. Visnyk ekonomiky transportu i promyslo-vosti, no. 42 (2013): 271-275.
УДК 330.34
1НСТИТУТИ як СКЛАД0ВА СУСП1ЛЬНОГО БАГАТСТВА ТА ЧИННИК СИНТЕЗУ ЙОГО СКЛАДОВИХ
© 2017 ШАтъев О. I.
УДК 330.34
Сшантьсв О. I. 1нститути як складова суспшьного багатства та чинник синтезу його складових
Метою публ'шаци е досл'дження рот iHcmumymiB у розвитку сучасних MaKpoeKOHOMi4Hux систем та зростанн ¡х багатства. Для анал'ву викори-стано штегральний, комплексний, логчний тдходи та метод математичного моделювання. Виявлено, що цннкть 'нститут'в визначаеться для сустльства через скорочення витрат, на вiдмiнну вiд цiнностi 'тших накопичених благ, як кнують у формах матер'шльно-речового багатства, знань та iнфоpмацii тощо, i цтнкть яких в'дпов'дно визначаеться приростом шцевого результату (зб'шьшенням ¡х обсягу). Запропоно-вано класифкацю 'нститут'в за критеркм ¡х ефективностi для розвитку сустльства. Побудовано та проанал'вовано економко-математичну модель у виглядi рвняння регреси, що виражае залежтсть ВВП за ПКС на одну особу вiд шдексу сприйняття корупци. Встановлено, що кнуе стохастичний зв'язок мiж корумповатстю державного управлння та формуванням багатства сучасних макpоекономiчниx систем. Отриман результати можуть бути застосованi у сферi державного управлння при формуванн сощально'1 та економiчно¡ полтики Украни. Перспективами подальших досл'джень е поглиблене вивчення зв'язкумiж iнституцiйною шфраструктурою сустльства та р'внем його багатства. Ключов'! слова:розвитокмакpоекономiчниxсистем, багатство, добробут, 'нститути, трансакцшт витрати. Рис.: 1. Табл.: 1. Формул: 9. Шбл.: 11.
Олантьев Олег 1горович - астрант, Полтавський ушверситет економки i тоpгiвлi (вул. Коваля, 3, Полтава, 36014, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 330.34
Силантьев О. И. Институты как составляющая общественного богатства и фактор синтеза его составляющих
Целью публикации является исследование роли институтов в развитии современных макроэкономических систем и росте их богатства. Для анализа использованы интегральный, комплексный, логический подходы и метод математического моделирования. Выявлено, что ценность институтов определяется для общества через сокращение расходов, в отличие от ценности других накопленных благ, которые существуют в формах материально-вещевого богатства, знаний, информации и т. п., и ценность которых соответственно определяется приростом конечного результата (увеличением их объема). Предложена классификация институтов по критерию их эффективности для развития общества. Построена и проанализирована экономико-математическая модель в виде уравнения регрессии, которая выражает зависимость ВВП по ППС на одного человека от индекса восприятия коррупции. Установлено, что существует стохастическая связь между коррумпированностью государственного управления и формированием богатства современных макроэкономических систем. Полученные результаты могут быть применены в сфере государственного управления при формировании социальной и экономической политики Украины. Перспективами дальнейших исследований является углубленное изучение связи между институциональной инфраструктурой общества и уровнем его богатства. Ключевые слова: развитие макроэкономических систем, богатство, благосостояние, институты, трансакционныерасходы. Рис.: 1. Табл.: 1. Формул: 9. Библ.: 11.
Силантьев Олег Игоревич - аспирант, Полтавский университет экономики и торговли (ул. Коваля, 3, Полтава, 36014, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 330.34
Silantiev O. I. Institutions as a Constituent of the Social Wealth and a Factor of the Synthesis of its Constituents
The publication is aimed at studying the role of institutions in the development of modern macroeconomic systems and the growth of their wealth. The integral, integrated, logical approach plus the mathematical modelling method were used for carrying out the analysis. It has been found that the value of institutions is defined for society through cost reduction, as opposed to the value of other accrued benefits that exist in forms of valuable material things, knowledge, information, etc., and the worth of which, accordingly, is determined by the growth of the end result (increase in their volume). A classification of institutions by the criterion of their efficiency for the development of society has been proposed. The economic-mathematical model has been built and analyzed in the form of a regression equation that expresses the dependence of GDP according to the purchasing power parity (PPP) per person from the corruption perception index. It has been found that there is a stochastic link between the corruptness of public governance and the formation of the wealth of modern macroeconomic systems. The obtained results can be applied in the sphere of public governance in the formation of Ukraine's social and economic policy. Prospects for further research are an in-depth examination of the relationship between the institutional infrastructure of society and the level of its wealth.
Keywords: development of macroeconomic systems, wealth, welfare, institutions, transaction costs. Fig.: 1. Tbl.: 1. Formulae: 9. Bibl.: 11.
Silantiev Oleh I. - Postgraduate Student, Poltava University of Economics and Trade (3 Kovalia Str., Poltava, 36014, Ukraine) E-mail: [email protected]
Регуляторш шститути мають особливий статус.
По-перше, вони е продуктом людсько! дiяльностi.
Суспкьним благом, в якому вткена цiннiсть архь тектонiки суспiльного життя. 1нститути створювались i випробовувались людством упродовж всiе*í його ктори. Отже, !х слiд вважати багатством, яке накопичив сощ-ум у сферi свое! регуляторно-управлшсько! практики та практики оргашзаци суспкьного життя. По-друге, будучи багатством, створеним у полi людсько! дшльносп, iнститути виступають ресурсом суспкьного розвитку. Ресурснi властивостi багатства проявляються як функ-цiя потенщювання прогресивно! динамiки в соцiумi. Вц ефективного використання iнституцiйного ресурсу залежить ефект, з яким вiдбуваеться розвиток сощуму - позитивний або негативний (стримування суспкьно-го розвитку, або регрес). По-трете, шститути не лише входять у склад сукупного багатства та центифжуються як один з його елеменпв, але й надкеш визначальним впливом на iншi його складовЬ Ефективнiсть нагро-мадження матерiально-речового багатства в соцiумi, збереження, вцновлення, примноження природного багатства, формування людини (носiя штелектуально-го, освiтнього, креативного кашталу), зростання бiзнес-активностi (шдприемництва) тощо iстотно зумовлено надбанням людства у сферi iнституцiонально! практики. По-четверте, шститути е надбанням цившзаци. Вони виникли та почали розвиватись одночасно з видкенням людини з природи. Уй процеси накопичення багатства в сучасному сощуш та за вйма його видами обумовленi функцiею синтезу, яку виконують iнститути. Будучи од-нiею з форм багатства, шститути також об'еднують iншi його форми, створюючи, таким чином, цiлiснiсть, всере-динi яко! виникае синергетичний ефект. Саме вш визна-чае можливост подальшого розвитку суспкьства.
Проблематика дотдження ролi iнститутiв у розвитку сучасних макроекономiчних системи та зростання багатства суспкьства висвiтлено в роботах Ю. Д. Ра-дюнова «1нститути та !х роль у розвитку нацюнально! економiки» [6], С. В. Мостинця «Домогосподарство як домшуючий iнститут розвитку держави» [5], С. С. Во-лодюка «Вплив державних шституцш на формування конкурентоспроможностi в^чизняного виробника» [2] I. Ю. Фуфалько «Роль фiнансових iнституцiй для розвитку ринку щнних паперiв» [8]. У вггчизнянш науковiй думцi шститути та шститущ! безперечно розглядаються чинниками економiчного зростання та розвитку суспкьства, проте значно менше описуеться природа цьо-го процесу i те, як саме формуються ними рушшш сили розвитку макроекономiчних систем.
Процес розвитку макроекономiчноl системи обу-мовлений iнституцiйною складовою - правилами, яю дiють у суспiльствi, у вцповкност до яких багатство створюеться, розподкяеться та споживаеться. 1нсти-тути е продуктом дшльност людини, 'й сформованого на iндивiдуальному рiвнi та агрегованого людського/ штелектуального капiталу. Це дае шдстави розглядати !х як особливу форму багатства суспкьства, яка е чин-ником синтезу шших форм багатства. Компонентами багатства, яке кнуе у формi iнститутiв, е полпичш, со-цiальнi, правовi та iншi чинники розвитку макроеконо-
мiчних систем. Iнституцiйна складова включае в себе певш соцiально-економiчнi iнституцiйнi детермшан-ти, такi як: економiчнi, полн^чт, соцiально-культурнi, культурно-iсторичнi, етнiчнi, географiчнi тощо. Про-вiдна функцiя iнститутiв в^дповцае принципу синтезу через !х здатшсть продуктивно виконувати в системi шфраструктури роль зв'язкiв (за рiзними сферами i га-лузями суспкьства, сощальну; роль засобу органiзацi! системи та управлшня нею). У вiдповiдностi до певних правил вiдбуваеться регулювання економiчноl поведш-ки суб'ектiв та !х дiяльностi в суспiльствi, що прямо або опосередковано позначаеться на матерiально-речовiй, варткнш та соцiальнiй формах багатства.
1нститути опосередковують всi сощально-еконо-мiчнi процеси, якi вiдбуваються у макроекономiчнiй системi (динамiзують або гальмують !х). Також важли-вим е вплив шститупв на трансакцiйнi витрати, осккь-ки !х рiвень е показником розвитку суспкьства в цко-му, добробуту в краМ. Саме тому об'ектом дослцження сучасно! економiчно! думки е шституци (мотиви пове-дшки, способи мислення, традицЦ, звички тощо) та ш-ститути (сiм'я, держава, монополш, профсп!лки тощо).
Особлива значущкть iнститутiв у формуваннi багатства соцуму полягае у створеннi умов, за яких реалiзуються права власностi. Важливкть 'lх дослiдження полягае в тому, що права власносп ру-хаються в межах макроекономiчноl системи окремо вц матерiального чи нематерiального об'екта. Вони також розглядаються як окрема (нематерiальна) форма уосо-блення багатства. Прикладом е ф'ючерси та опцюни, яю е тими самими правами власносй та рухаються в еконо-мiчнiй системi вiдокремлено вiд матерiального об'екта, хоча i пов'язанi з ним. У процей !х руху трансакцiйнi витрати проявляються як витрати на здшснення певних трансакцш (угод).
Якiсть iнститутiв визначаеться такими показника-ми: право голосу та тдзвгтшсть, полiтична стабiльнiсть та в1дсутшсть насильства, ефективнiсть управлiння, якiсть регулювання, законшсть, боротьба з корупцiею [7, с. 49]. Важливо роздкяти шститути на и, що ефективнi з позици економiчного чи соцiального розвитку макро-економiчно! системи, i и, якi несуть користь лише для окремих груп (членiв) соцiуму та е неефективними з позици суспкьства в цкому. Для унаочнення нами було розроблено класифкащю шститупв за ступенем !х ефек-тивносп для сусп!льства та окремих груп члешв соцiуму. Вона залежить вц того до якого типу належать назваш iнститути - формального чи неформального (табл. 1).
Кожен iз наведених у класифiкацi! iнститутiв е вцображенням соцiально-економiчно! структури су-спкьства. Формування та функцiонування будь-якого шституту обумовлено ефектом вiдштовхування та при-тягання. Ефект вiдштовхування змушуе економiчних агентiв вiдмовитися вiд певного шституту через невц-повiднiсть його властивостей споживчим потребам лю-дини або групи, шукаючи йому альтернативу чи форму-ючи новий. Ефект притягання полягае в концентраци, згуртуванш навколо себе економiчних агенпв завдяки сво!й вигодi та потенщалу (орiентованого на перспек-
Таблиця 1
Класифшащя iнститутiв за критеркм Ух ефективностi для функцiонування суспшьства
Формальж шститути Неформальж iнститути
Ф1 - Формальнi iнститути, що £ ефективними для всього суспшьства Н1 - Неформальш шститути, що £ ефективними для всього суспшьства
Ф2 - Формальнi iнститути, що £ неефективними для всього суспшьства Н2 - Неформальш шститути, що £ неефективними для всього суспшьства
Ф3 - Формальнi iнститути, що £ ефективними для окремих груп оаб, але неефективы для суспшьства в цшому Н3 - Неформальш шститути, що £ ефективними для окремих груп оаб, але £ неефективними для суспшьства в цшому
Ф4 - Формальш шститути, що неефективш для окремих груп населення, однак £ ефективними для суспшьства Н4 - Неформальш шститути, що неефективш для окремих груп населення, однак £ ефективними для суспшьства
Ф5 - Формальш шститути, яю не несуть вигоди ш суспшьству, нi окремим групам впливу Оррацюнальш за своГ'м кнуванням iнститути, можливi як тимчасове явище) Н5 - Неформальш шститути, яю не несуть вигоди ш суспшьству, ш окремим групам впливу Оррацюнальш за сво'м кнуванням шститути, можливi як тимчасове явище)
тиву). Як результат, вiдбуваеться мирацГя - рух вiд не-ефективних до ефективних iнститутiв у суспГльствГ. На практицi це виражаеться в постшнш конкурентнiй боротьбi 1дей, правил мiж собою, державним апаратом i групами населення, рiвнем влади та ресурсГв у !х учасниюв. Якщо взяти до уваги наведену типологш iнститутiв, стае очевидним, що !х роль в економiчному розвитку макроекономiчноl системи е рiзною. Наприклад, при домшуванш в суспiльствi таких тишв iнститутiв, як Ф3 i Н3, економiчний розвиток буде здшснюватися через механiзм концентраци капiталiв у окремих груп та ви-соко! вГрогГдностГ утворення олiгархi! в суспкьствь ВГд-повГдно, домiнування ГнститутГв типу Ф4 та Н4 е бкьш демократичним г соцiально значимим. Таю Гнститути сприяють рГвномГрному розподГлу багатства макроеко-номГчно! системи в суспГльствГ, однак можуть гальмува-ти процес економГчного розвитку в економГчно нероз-винутих кра!нах, оскГльки не дозволяють виробникам максимально швидко сформувати первинний виробни-чий або фшансовий каштал. НайбГльш прГоритетними з позицГ! сталого економГчного розвитку е Гнститути типу Ф1 та Н1, оскГльки повшстю можуть задовольнити ш-тереси всГх членГв суспГльства. Це Гдеальна шституцю-нальна модель розвитку суспГльства, але шанс на те, що вона буде дшсно реалГзована, е маловГропдним.
Розроблена у 50-х роках минулого столГття амери-канським економГстом А. АлчГаном «еволюцГйна гГпотеза» [9] полягала в тому, що всГ кра!ни роз-виваються дуже схоже, однак знаходяться на рГзних ета-пах (фазах) розвитку, тому наслГдком поширення ефективних ГнститутГв е зближення рГзних типГв сощально-економГчних усто!в. 1ншими словами, кра!ни повиннГ ставати все бГльше схожими одна на одну. Однак у дгй-сностГ ефективнГ Гнститути не завжди витГсняють не-ефективнГ через те, що !х Гснування обумовлено виго-дою для певних груп населення.
ТеорГя опортунГзму (О. Вкьямсон) пояснюе це тим, що людина може бути хитра, пГдступна та мотивуватися сво!ми Гнтересами. Утворення та замГщення ГнститутГв суспГльства вГдбуваеться на засадах боротьби штересш, попиту та пропозицГ! певних установок, правил у суспГльствГ. Однак стабкьшсть та можливГсть (або немож-
ливГсть) витГснення (змГни) неефективного шституту ефективним залежить вГд ступеня влади в руках кожного з учасниюв ГнституцГонального процесу. Саме це до-зволяе зберГгати функцюнування неефективних для суспГльства (але випдних для певних груп суб'екпв) ГнститутГв. Як приклад, в УкраМ олГгархи мають можливГсть лобшвати зберГгання чи впровадження неефективних для всього суспГльства законодавчих актГв, сприяючи формуванню неформальних ГнститутГв з таргетованою вигодою (для окремих осГб чи груп населення). Як наслГ-док, це призводить до проблеми концентраци багатства, яка локально тяжГе до тих представниюв соцГуму, якГ мають змогу встановлювати сво! норми, стратеги, правила (Гнститути - формальш та неформальш).
ЕкономГчний розвиток кра!ни е Гстотно залежним вГд балансування впливу на економГчне життя фор-мальних Г неформальних ГнститутГв та !х боротьби мГж собою у сферах, де перетинаються штереси впливо-вих суб'ектГв економГчних вГдносин. Це може як зумов-лювати стимул до розвитку, так Г гальмувати його. Проблема економГчного розвитку макроекономГчних систем через шституци полягае в тому, що школи важелГв впливу у формальних ГнститутГв недостатньо для того, щоб сформувати новГ точки економГчного зростання в суспГльствГ. Таке явище викликано тим, що ефективнГ Гнститути не завжди отримують домшування в суспГльствГ, а неможлившть витГснити неефективний Гнститут обумовлена високим рГвнем влади його учасниюв.
Причиною утворення нових ГнститутГв е низька ефектившсть вже Гснуючих, !х невГдповГднГсть суспГль-ним потребам. Як наслГдок, утворюються новГ неформальш Гнститути з вищою ефектившстю або таргетованою вигодою (для певних груп). Якщо застосувати теорш гри до шституцюнально! поведшки !! учасникГв на прикладГ «дилеми в'язня» М. Дрешера, можна про-слГдкувати негативний вплив пГдтримки неефективних ГнститутГв, коли отримання вигоди вГд зберГгання та використання неефективного шституту призводить до зменшення загально! вигоди всГх членГв макроекономГч-но! системи. У вГдповГдностГ до рГвноваги Неша кожен учасник не може збГльшити свш виграш, змГнивши свою стратегГю, якщо шшГ учасники не змГнюють свою. З ще!
позицГ! для того, щоб ефективнi шститути витiснили неефективнi, потрiбно, щоб т представники соцiуму, у власностi яких сконцентровано значний обсяг багатств, яю пiдтримують iснуючий неефективний iнститут, змГ-нили свою стратегiю на альтру!стичну, вiдмовившись вiд вигоди, яку вони отримують вiд нього. Слiд вГдзна-чити, що створення персонiфiкованих великих капiталiв корупцiйного походження через лобшвання тягне за собою пауперизацiю бГльшо! частини соцiуму внаслiдок несправедливого розподГлу багатства i тим самим змен-шуе потенцiал розвитку певно! сощально! системи.
Продовжуючи думку щодо переходу вГд неефек-тивних до ефективних iнститутiв, необхiдно зазначити важливiсть довгостроково! (багато-ходово!) стратеги суб'ектiв, у яких сконцентроваш зна-чнi обсяги багатства, на противагу одноходовш стратеги економГчно! поведiнки. Вона полягае в тому, що цей его!стичний вибiр е вигiдним для шдивца, однак е збитковим, коли йдеться про розвиток суспГльства в цГлому. Тобто, вигоди в довгостроковiй стратеги повин-нi суттево перевищувати вигоди в короткостроковш. Отже, реформування шституцшно! iнфраструктури суспГльства залежить вiд потенцшно! вигоди та ризикiв у багатоходовш системi рiшень. Важливим е те, що ви-года для розвитку макроекономГчно! системи обумовле-на здатшстю iнститутiв зменшувати порiг формування вартост нового багатства шляхом зменшення рiвня трансакцiйних витрат в суспiльствi у спойб, який забез-печуе координацшний ефект. Цей ефект проявляеться в довгостроковому iнтервалi часу. Важливiсть зменшення рiвня трансакцiйних витрат полягае в тому, що це спри-яе збГльшенню суспГльного багатства за умов ефектив-но! функцГ! створених у соцiумi iнститутiв та зменшення ризику - за умов !х дисфункцГ!.
Дослiджуючи роль iнститутiв у формуванш всГх форм багатства суспГльства, варто зазначити, що опор-тунiзм (конфронтацш в поведiнцi суб'ектiв) може бути Гдентифкований i як стимул конкурентно! боротьби та фактор розвитку шституцшного середовища, i як чин-ник, що гальмуе економiчний розвиток кра!ни. Водно-час протистояння iнститутiв може стати запорукою ви-тiснення неефективних або слабких (зi слабким коорди-нацiйним ефектом) iнститутiв, що дозволить проводити економiчнi операцГ! з меншими трансакцiйними витра-тами. Отже, досить важко встановити потенцшну виго-ду вгд замiщення неефективного Гнституту зГ сталим ко-ординацiйним ефектом новим, бГльш ефективним, але координацГйний ефект якого е недостатньо вираженим. Вигода вГд координацшного ефекту пов'язана з кГльюс-тю учасникГв певно! групи (Гнституту), зГ зростанням яких зростае Г вигода.
Коли мова йде про примноження багатства су-спГльством, важливим е шститути права. Вони представлен в соцГумГ як сукупшсть бар'ерГв, обмежень Г трансграничних витрат, якГ несуть всГ члени групи, на яку поширюються та впливае певний законодавчий акт. З розвитком економГчно! думки виокремилась еконо-мГчна теорш права, яка почала розглядати економГч-не, податкове, митне, цивГльне та кримшальне право в контекстГ його впливу на функцюнування економГки
кра!ни. Такий Гнститут формуе певний рГвень трансак-цГйних витрат у суспГльствГ, пГдвищуючи чи зменшуючи !х залежно вГд суспГльних потреб. ЦГ витрати е важливи-ми, коли мова йде про економГчну дГяльнГсть всередиш суспГльства, оскГльки дозволяе скоригувати И напрям, стимулюючи позитивнГ та засуджуючи негативнГ види дГяльностГ, що приводять до розвитку або ж деградацп суспГльства в цГлому. Особливо важливим його роль е тодГ, коли мова йде про локальну концентрацш багатства в тих представниюв суспГльства, у володГннГ яких сконцентровано значний обсяг влади (олиархш). Шститути права е тим мехашзмом, який дозволяе коригувати процес продукування та перерозподГлу суспГльного багатства. На шдтвердження цього можна навести теорш «економГки злочину та покарання» (Г. Беккер). ВГдповГд-но до не! навггь злочинна дГяльнГсть може розглядатись як особливий вид економГчно! дшльносп на ринку, де на не! Гснуе попит Г пропозицш. ВибГр суспГльства тако! дГяльностГ вГдбуваеться на засадах рацГональностГ, через порГвняльну очГкувану вигоду витрат (взяття шд варту, арешт, штраф тощо) за шдивГдуально! суб'ективно! оцГн-ки ризику бути покараним [10]. Саме тому для довго-строкового розвитку суспГльства важливим е неуперед-жешсть (нескомпрометовашсть) Гнституту права - не-похитнГсть верховенства права в краМ.
1нститути, безперечно, посГдають ключове мксце у формуваннГ добробуту суспГльства. Однак через те, що !х вплив на економГчне та соцГальне життя суспГльства е непрямим (опосередкованим) Г рГзноспря-мованим, неможливо точно оцшити !х роль у зростанш багатства сучасних макроекономГчних систем. Залежно вГд ГнституцГйних комбГнацГй Гнститут може проявляти себе по-рГзному в рГзних економГчних системах. Досить важко також однозначно визначити, який наслГдок спричинить його Гмпортування - будуть сформоваш новГ або зруйнуються ГснуючГ точки економГчного зро-стання. Безперечним залишаеться те, що Гнститути посГдають ключове мГсце у формуваннГ рГвня трансакцГй-них витрат в суспГльствГ, а як наслГдок, - у сощальному та економГчному розвитку сучасних макросистем Г в процесах формування багатства сощуму.
КрГм економГчних Г правових ГнститутГв, важливим для суспГльства е полГтичний Гнститут, у вГдповГд-ностГ до якого регулюеться процес суспГльного вГдтво-рення багатства. СлГд зазначити, що для Укра!ни рГвень впливу полГтичного Гнституту на економГчне та соцГальне життя суспГльства е надзвичайно високим. Особли-вГстю полГтичного Гнституту е його здатшсть утворю-вати чи дисконтувати вже Гснуючий соцГальний каштал (соцГальне багатство кра!ни) як усередиш кра!ни, так Г на мГжнароднш аренГ. Дисконтування соцГального капГ-талу трактуеться нами як зростання недовГри до уряду чи опортунГстичного руху всерединГ суспГльства, напри-клад використання законотворцями полгтичних рГшень для власного збагачення. Для бГльшостГ кра!н з розвину-тими формальними, проте неефективними шститутами, полГтичний Гнститут стае фактором, у вГдповГдностГ до якого коригуеться весь процес суспГльного вГдтворення (виробництво багатства, його розподГл Г споживання).
На шдтвердження цього можна привести сфор-мовану Т. Еггертсоном «узагальнену теорш Коуза», яка говорить про те, що економiчне зростання та розвиток краши не залежить вiд типу чинного уряду (полггично! складово'О у випадку, якщо трансакцiйнi витрати в еконо-мiчнiй та полiтичнiй сферах дорiвнюють нулю (вiдсутнi). Проте якщо трансакцшш витрати мають мiсце (бкьше, нiж нуль), то розподк влади всередин краши та шсти-туцшна структура 11 законодавчих установ е важливими факторами 11 розвитку [11, с. 248]. При вцсутносй тран-сакцiйних витрат оптимум Парето складався би завжди i всюди, при цьому будь-який старий шститут можна було б легко змшити на новий, бкьш ефективний. У такому випадку техшчний прогрес i накопичення капiталу (фiзичного та людського) забезпечувало б автоматичне та всеохоплююче економiчне зростання та розвиток. Проте трансакцшш витрати завжди позитивш, що ви-кликано обмеженою рацiональнiстю та опортушзмом (его'1стичною, не завжди чесною та порядною поведш-кою) таких груп у сощум! Тобто, неможливо досягнути оптимуму Парето (цеальних правил гри), а отже, i по-лiтичний фактор (полiтичнi iнститути) завжди будуть вiдiгравати важливу роль у процей розвитку макроеко-номiчноl системи.
ВУкраМ бiзнес не ткьки шдпорядковуеться поль тикуму, але i полгтикум контролюеться суб'ектами соцiуму з «великими кашталами» (великим бiзне-сом). Сьогодш в УкраМ чiтко спостерiгаеться зрощення бiзнесу i влади. Як наслцок, великий бiзнес як координуе свою економiчну дiяльнiсть у вiдповiдностi до полiтич-ного фактора та правоохоронних органiв влади (Служби безпеки Украши), так i впливае на полиикум у краМ. На мiкрорiвнi виробники та споживачi приймають рiшення про виробництво чи споживання, базуючись на очжу-ваннях функцiонування полiтичних шститупв. Проте для кра'1н, функцiонування яких обумовлено переважно неформальними iнститутами, роль полгтичного фактора дещо знижена або повнктю нiвелюеться.
Виникнення корупци в краМ е результатом не-ефективностi функцiонування державних iнститутiв, що пов'язано з високим рiвнем трансакцшних витрат, бар'ерами й обмеженням ведення економiчноí дiяльнос-тi. Як результат, у суспiльствi виникають неформальнi економiчнi вiдносини (тiньова економiка). Цей мехашзм працюе на зниження трансакцiйних витрат окремих економiчних агентiв чи груп. Тшьова економiка дозво-ляе компенсувати неефективний розподк багатства в суспiльствi у випадку, якщо державнi шституци е скомп-рометованими.
Iнституцiйна iнфраструктура краши розглядаеть-ся як засiб нагромадження багатства за умови того, що функцюнування тако! iнфраструктури оптимiзовано вцповцно до iнтересiв розвитку суспiльства. Досл-джуючи зв'язок багатства макроекономiчноl системи з особливостями шститущювання шститущйно1 шф-раструктури суспкьства, необхiдно вiдзначити доцкь-нiсть застосування експериментальних методiв мате-матичного та статистичного моделювання. Вцсутшсть подiбних розрахункiв стало причиною поглибленого
дослцження взaeмозв язку мiж широтою й якiстю ш-ститyцiйноï шфраструктури та багатством сучасних мaкроекономiчних систем.
На нашу думку, iœye помггний стохастичний зв'язок мiж корумпованктю державного управлш-ня та формуванням багатства сучасних макро-економiчних систем. Високий ршень корyмповaностi розглядaeться як покажчик недieвостi формального iнститyцiйного середовища в крaïнi, низько'1 ефектив-носп iнститyцiонaльноï iнфрaстрyктyри, а подолання корупци - як шлях до зростання багатства в суспкьств! Для доведення кнування такого зв'язку та вивчення його напряму i тiсноти за факторну ознаку нами обра-но показник iндексy сприйняття корупцй, виражено-го у вiдсоткaх. 1ндекс сприйняття корупци «Corruption Perception Index», або «CPI» e щорiчним показником, що розрaховyeться з 1995 р. оргaнiзaцieю «Transparency International» i бaзyeться на оцшках aнaлiтикiв, опиту-вaннi шдпржмщв та громадсько'1 думки. Розрахунок «1ндексу сприйняття корупцй» здiйснюeться на пiдстaвi 13 покaзникiв, отриманих вiд 10 авторитетних i незалеж-них оргашзацш, таких як: Африканський Банк Розвитку, Азiaтський Банк Розвитку, Фонд Bertelsmann, Economist Intelligence Unit, Freedom House, Global Insight, Мiжнa-родний шститут управлшського розвитку (International Institute for Management Development, IMD), Political and Economic Risk Consultancy, Всесвгтнього Економiчного Форуму та Свгтового Банку. Показник CPI визнaчae ко-рyпцiю як зловживання державною владою для отри-мання особисто'1 вигоди державними службовцями та полiтичними д1ячами [3, с. 1-2]. При шдека, що дорiв-нюe 0%, сприйняття сусп1льством корупци в краМ вва-жaeться найбкьшим, а найвищий iндекс 100% ознaчae ïï повне несприйняття.
За показник, який хaрaктеризye результативну ознаку, нами обрано обсяг ВВП за ПКС в умовних оди-ницях мiжнaродних долaрiв США на одну особу за 161 крашою свгту, враховуючи, що корупц1я e, iмовiрно, б1льшою, нiж менший обсяг ВВП за ПКС в умовних оди-ницях мiжнaродних долaрiв США в крaïнi.
Форму аналпичного вираження зв'язку ми пiд-бирали за допомогою кореляцiйного поля (рис. 1). Вь зуально точки на кореляцшному полi вaрiюють навколо прямо! Отже, апроксимац1я зв'язку мiж названими по-казниками вiдповiдae лiнiйнiй функци.
Для визначення лiнiйного коефiцieнтa кореляци, розрахункового F-критерiю Фiшерa i пaрaметрiв лiнiй-ного рiвняння регресй нами виконано допомiжнi обчис-лення:
•f лшшний коефiцieнт кореляцй для оцiнки ткно-ти зв'язку:
r = XJ - XJ ;
О x О J '
f середньоквадратичш вiдхилення ах i а^
О
о v
-I 4
■( x )■
2
J2 - ( J )2;
(1)
(2) (3)
140000
= 120000 с
§: о. 100000 а. £
Ц ® 80000
Л ш * £
Ч ® 60000 о о
:> <з
^ £ 40000
т ч:
и о
С £ 20000
ш
т
С
оо оо
0
-20000
к:
40
60
80
90
00
1ндекс сприйняття корупци для краж св1ту за 2015 р.
Рис. 1. Кореляцшне поле, яке характеризуе стохастичну залежнiсть душового обсягу ВВП за ПКС вiд iндексу сприйняття корупци, 2015 р.
Джерело: авторська розробка за [1; 4].
0
ох =у]22,8061—(43,4286)2; ох = 0,198637328;
о у = ^820913823,8 - (19586,72174)
2
Е,
п — т
розрах
1 —г2 т —1
(4)
(0,755352943)2
розрах 1—(0,755352943)2
161—2 ; 2 — 1 ;
о у = 20911,1;
+ лГнГйний коефГцГент кореляци становить:
1164376,205 —43,4285714 -19586,72174 г =-;
19,8637328-20911,10125
г = 0,755353.
Зпдно зГ шкалою стандартних значень кореляцшно-го вГдношення, якщо 0,7 < г < 0,9, то зв'язок вважа-еться тГсним. Отже, лГнГйний зв'язок мГж показни-ками ВВП за ПКС в умовних одиницях мГжнародних до-ларГв США на одну особу та шдексом сприйняття корупци в кра!нГ е прямим, оскГльки лшшний коефГцГент кореляци позитивний Г тГснота цього зв'язку оцшюеться як висока. Висновок: зменшення корумпованостГ влади, яке виражаеться у збГльшенш значення Гндексу сприйняття корупци, приводить до зростання показника душового ВВП за ПКС в умовних одиницях мГжнародних долар1в США в кра!ш. У результата цього в1дбуваеться зростання багатства та шдвищення добробуту суспГльства.
За нашими обчисленнями можна стверджувати, що на 57% ((0,755353)2 • 100) р1зниця в обсягах ВВП за ПКС в умовних одиницях мГжнародних долар1в США на одну особу м1ж кра!нами св1ту пов'язана з тим, як суспГльством сприймаеться корупцш (43% факторного впливу зумовлено шшими причинами).
Для доведення невипадковост1 зв'язку нами об-числено розрахунковий Р-критерш Ф1шера, який становить 212,6:
Ерозрах = 212,5765659.
ОскГльки розрахунковий Р-критерш Ф1шера бГль-ше, шж його табличне критичне значення, знайдене для р1вня Гстотност1 а = 0,05 (Ркрит= 3,89), то з шов1ршстю помилки не б1льше 5% зв'язок визнаеться невипадко-вим. Таким чином, Гснують вс1 шдстави стверджувати, що ступ1нь сприйняття корупци в кра!н1 Гстотно впли-вае на р1вень ВВП за ПКС.
Факт того, що зв'язок е Гстотним, дозволяе погли-бити його анал1з:
+
+
вигляд лгнгйного ргвняння:
у = а + Ьх; значення параметра Ь: о
Ь = ; о
(5)
(6)
Ь = 0,755352943
20911,10125
+
19,8637328
Ь = 795,18; значення параметра а:
\ап + Ь2 х = 2 У
а=] 2 ; [2 х +ь2 х = 2 ху
3153462,2 —6992-795,1809491
(7)
161
а = — 14946,85091; + р1вняння регресш
Ух = —14946,85091 + 795,18х.
Отже, при збГльшенш значення Гндексу сприйняття корупци на 1 в1дсотковий пункт обсяг ВВП за ПКС на одну особу в середньому зростае на 795,18 умовних дол.
США. Змшу душового ВВП за ПКС, залежно вiд змши iндексу сприйняття корупци, можна оцiнити i у вцсот-ках. Для цього нами обчислено теоретичний коефщент еластичностi (K):
-ЪХ-;
або
к.„ = Ъ
2 /
(8)
(9)
K e
■■ 795,18
I 43,4285714 \19586,72174
K ел =1,76.
Теоретичний коефiцiент еластичностi свiдчить про досить еластичний зв'язок мiж показниками. Якби в УкраМ стан корумпованост вдалося зменшити i довести СР1 хоча б до 40% (поршняно з фактичним показником 27%), то душовий ВВП за ПКС в умовних одиницях мiжна-родних доларiв США теоретично мiг би зрости до 18560 умов. дол. США (заметь 7986,96, наявних у 2015 р.):
y-=40%
14946,85091 + 795,18-40;
= 16860,387.
Ух =40%
Отже, лшшне зростання шдексу сприйняття корупци супроводжуеться експоненщальним зростанням ВВП за ПКС краши. Зменшення рiвня корумпованостi в краМ приводить до зростання и багатства та шдви-щення добробуту суспкьства.
ВИСНОВКИ
Виявлено, що цшшсть iнститутiв для суспiльства проявляеться як скорочення витрат, на вцмшу вц щн-ностi iнших накопичених благ, яю iснують у формах природного багатства, матерiально-речового, знань та шформаци тощо, цiннiсть яких, вiдповiдно, визна-чаеться приростом !х кiнцевого результату (збкьшен-ня !х обсягу). Запропоновано класифжащю iнститутiв, яку здiйснено за критерiем !х ефективностi розвитку суспкьства. Кожен iз наведених у класифжаци шститу-тiв е вiдображенням соцiально-економiчноl структури суспкьства. Аргументовано функцiональну значущкть iнститутiв для розвитку суспкьства, а саме: для фор-мування багатства сощуму та зменшення ризикiв у ходi суспкьно1 динамiки.
Побудовано економжо-математичну модель, за до-помогою яко! виявлено, що зменшення корумпованостi влади, яке виражаеться у збiльшеннi шдексу сприйняття корупци, приводить до зростання душового ВВП за ПКС, що надзвичайно важливо для розвитку Украши. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. ВВП за паритетом кутвельноТ' спроможност у свт за 2015 рiк // Офщшний сайт спе^альноТ' органiзацГТ ООН. Мiжна-родний Валютний Фонд. - 11В1_: http://www.imf.org/EXTERNAL/ DATAMAPPER/PPPPC@WEO/OEMDC/ADVEC/WEOWORLD
2. Воловодюк С. С. Вплив державних шституцш на фор-мування конкурентоспроможностi вiтчизняного виробника. Економка. Фнанси. Право. 2013. № 8. С. 27-30.
3. 1ндекс сприймання корупци за 2010 piK. За довгою методологию // Офщшний сайт спе^альноТ оpганiзацií ООН. Мiж-народний Валютний Фонд. URL: http://transparency.ee/cm/files/ cpi2010_long_methodology_en.pdf
4. 1ндекс сприймання корупци за 2016 piK // Офщшний сайт ООН. Мiжнаpодний Валютний Фонд. URL: https:// www.transparency.org/news/feature/corruption_perceptions_ index_2016#table
5. Мостинець С. В. Домогосподарство як домiнуючий iнститут розвитку держави. Науков'1 записки Национального yHi-верситету «Острозька академ'я». Сер.: Економ'ша. 2011. Вип. 17. С. 240-245.
6. Радюнов Ю. Д. 1нститути та Тх роль у розвитку нацю-нальноТ економiки. 1нвестицИ: практика та досв'д. 2017. № 3. С. 24-30.
7. Сильвестров С. Н., Порфирьев Б. Н. Национальное богатство: оценка и управление экономическим развитием: монография. М.: Экон. науки, 2008. 100 c.
8. Фуфалько I. Ю. Роль фшансових шституцш для розвитку ринку цшних папеpiв. Актуальн'1 проблеми розвитку еконо-м'ширегюну. 2016. Вип. 12 (2). С. 26-32.
9. Alchian A. A. Uncertainty, Evolution, and Economic Theory. The Journal of Political Economy. 1950. Vol. 58. Issue 3. P. 211-221.
10. Becker G. S. Crime and Punishment: An Economic Approach. Journal of Political Economy. 1968. Vol. 76. No. 2. P. 169-217.
11. Eggertsson T. Economic Behavior and Institutions: Principles of Neoinstitutional Economics. Reykjavik: University of Iceland, 1990. 404 p.
Науковий кер1вник - Шкурупш О. В., доктор економтних наук, професор, завщувачка кафедри мiжнаpодноí економ™ Вищого
навчального закладу Укоопсптки «Полтавський ушверситет
економ™ i торпвлЬ
REFERENCES
Alchian, A. A. "Uncertainty, Evolution, and Economic Theory". The Journal of Political Economy. Vol. 58, no. 3 (1950): 211-221.
Becker, G. S. "Crime and Punishment: An Economic Approach". Journal of Political Economy. Vol. 76, no. 2 (1968): 169-217.
Eggertsson, T. Economic Behavior and Institutions: Principles of Neoinstitutional Economics. Reykjavik: University of Iceland, 1990.
Fufalko, I. Yu. "Rol finansovykh instytutsii dlia rozvytku rynku tsinnykh paperiv" [The role of financial institutions for the development of the securities market]. Aktualni problemy rozvytku ekono-miky rehionu, no. 12 (2) (2016): 26-32.
"Indeks spryimannia koruptsii za 2016 rik" [The corruption perception index for the year 2016]. Ofitsiinyi sait OON. Mizhnaro-dnyi Valiutnyi Fond. https://www.transparency.org/news/feature/ corruption_perceptions_index_2016#table
"Indeks spryimannia koruptsii za 2010 rik. Za dovhoiu met-odolohiieiu" [The corruption perception index for 2010. For long methodology]. Ofitsiinyi sait spetsialnoi orhanizatsii OON. Mizhn-arodnyi Valiutnyi Fond. http://transparency.ee/cm/files/cpi2010_ long_methodology_en.pdf
Mostynets, S. V. "Domohospodarstvo yak dominuiuchyi insty-tut rozvytku derzhavy" [The household as the dominant development institution of the state]. Naukovi zapysky Natsionalnoho univer-sytetu «Ostrozka akademiia». Ser.: Ekonomika, no. 17 (2011): 240-245.
Radionov, Yu. D. "Instytuty ta yikh rol u rozvytku natsionalnoi ekonomiky" [Institutions and their role in the development of the national economy]. Investytsii:praktyka tadosvid, no. 3 (2017): 24-30.
Silvestrov, S. N., and Porfirev, B. N. Natsionalnoye bogatstvo: otsenka i upravleniye ekonomicheskim razvitiyem [National wealth: assessing and managing economic development]. Moscow: Ekon. nauki, 2008.
Volovodiuk, S. S. "Vplyv derzhavnykh instytutsii na formu-vannia konkurentospromozhnosti vitchyznianoho vyrobnyka" [The influence of state institutions on the formation of competitiveness of domestic producers]. Ekonomika. Finansy. Pravo, no. 8 (2013): 27-30.
"VVP za parytetom kupivelnoi spromozhnosti u sviti za 2015 rik" [GDP at purchasing power parity in the world for 2015]. Ofitsiinyi sait spetsialnoi orhanizatsii OON. Mizhnarodnyi Valiutnyi Fond. http://www.imf.org/EXTERNAL/DATAMAPPER/PPPPC@WEO/ OEMDC/ADVEC/WEOWORLD
УДК 332:338.48
ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ СТРАТЕГИ" РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНИХ РЕСУРС1В У РЕГ10Н1
© 2017
ПИСАРЕВА I. В.
УДК 332:338.48
Писарева I. В. Обфунтування вибору стратеги розвитку туристичних pecypciB у регюш
Метою cmammi е обГрунтування вибору найбльш оптимально/ й ефективноi стратеги розвитку туристичних ресурав за встановленими крите-р/ями на основi застосування економ'шо-математичних методiв вимiрювання цих критерИв. Проанал'зовано вплив розвитку туристичних ресурав на обсяг наданих послуг тдприемствами тур'тдустри (а саме: закладами розмщення тахарчування) за допомогою кореляцшно-регресшного аналзу. Виршено завдання оптимального розмщення нвестицй у туристичт ресурси за допомогою перетворення р'вняння л'тшноi регреси в логстичне. За результатами проведеного анал'ву визначено, що пр'юритетними завданнями реал'ваци стратеги розвитку туристичних ресурав мае стати створення та розвиток пам'яток мсцевого значення, об'ект'в ресторанного господарства, зб'шьшення шлькост'> мсць у закладах розмщення, а також шлькост'!стадошв та театр'в.
Ключов'! слова: туристичш ресурси, кореляцшно-регресшний аналз, коефЩент кореляцИ, стратегiя розвитку. Табл.: 2. Формул: 6. Б'бл.: 10.
Писарева 1рина Володимирiвна - астрантка, асистент кафедри туризму i готельного господарства Хар^вського национального ушверситету мського господарства iм. О. М. Бекетова (вул. Маршала Бажанова, 17, Харщ 61002, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 332:338.48 Писарева И. В. Обоснование выбора стратегии развития туристических ресурсов в регионе
Целью статьи является обоснование выбора наиболее оптимальной и эффективной стратегии развития туристических ресурсов по установленным критериям на основе применения экономико-математических методов измерения этих критериев. Проанализировано влияние развития туристических ресурсов на объем предоставляемых услуг предприятиями туриндустрии (а именно: предприятиями размещения и питания) с помощью корреляционно-регрессионного анализа. Решена задача оптимального размещения инвестиций в туристические ресурсы посредством преобразования уравнения линейной регрессии в логистическое. По результатам проведенного анализа определено, что приоритетными задачами реализации стратегии развития туристических ресурсов должно стать создание и развитие памятников местного значения, объектов ресторанного хозяйства, увеличение количества мест в средствах размещения, а также количества стадионов и театров.
Ключевые слова: туристические ресурсы, корреляционно-регрессионный анализ, коэффициент корреляции, стратегия развития. Табл.: 2. Формул: 6. Библ.: 10.
Писарева Ирина Владимировна - аспирантка, ассистент кафедры туризма и гостиничного хозяйства Харьковского национального университета городского хозяйства имени А. Н. Бекетова (ул. Маршала Бажанова, 17, Харьков, 61002, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 332:338.48
Pysareva I. V. Substantiating the Choice of a Strategy for Development of Tourism Resources in the Region
The article is aimed at substantiating the choice of the most appropriate and effective strategy for developing tourism resources according to the criteria set, using the economic and mathematical methods of measuring these criteria. The impact of the development of tourism resources on the volume of services provided by tourism industry enterprises (i.e., enterprises providing board and lodging services) was analyzed by means of correlation-regression analysis. The task of the optimal investment in tourism resources was solved through converting the linear regression equation into a logistical. On the results of the carried out analysis, it has been determined that the priority tasks in the development of a tourism resource strategy should focus on the creation and development of local significant sites, restaurant facilities, increasing the number of places in the accommodations, as well as the number of stadiums and theatres.
Keywords: tourism resources, correlation-regression analysis, correlation coefficient, development strategy Tbl.: 2. Formulae: 6. Bibl.: 10.
Pysareva Iryna V. - Postgraduate Student, Assistant of the Department of Tourism and Hotel Management, O. M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv (17 Marshala Bazhanova Str., Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: [email protected]
Вумовах глобальних кризових явищ i динамiчних зрушень у свгговш економщ важливе мюце за-ймае питання ефективного та сталого розвитку регюшв та кра'ши в цкому. Забезпечення стабкьного ефективного розвитку туризму в регюш в довгостроко-вому перiодi висувае на перший план вимогу розробки нових пiдходiв до управлшня розвитком туристичних ресурйв, а саме: розробки стратеги розвитку туристичних ресурйв у регюш.
На сьогодш в УкраМ не юнуе сформовано! стратеги розвитку туристичних ресурйв, який розглядаеться
лише як складова стратепи розвитку туризму в регюнах та кра!ш в цкому.
Досл1дженню проблем стратепчного управлшня И розробки стратегш розвитку особливо! уваги придкяли I. Ансофф, Дж. Кушн, П. Друкер, Г. Мшцберг, М. Портер, А. Чандлер та шш1 закордонш И в1тчизняш вчеш [1-5]. Основною метою стратепчного управлшня е досягнен-ня оптимального р1вня ефективност та конкуренто-спроможност шляхом розробки ефективно! стратег!!.
Р1зномаштшсть стратегш, що застосовуються в стратепчному управлшш, досить велика. Анал1з дже-
