CC BY
8
УДК 330.11:316.462]:338.242.4.025.12
ЕКОНОМ1ЧНА ВЛАДА В СИСТЕМ! Ц1ЛЕЙ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
© 2017
ЖУКОВА Л. М.
УДК 330.11:316.4621:338.242.4.025.12
Жукова Л. М. Економiчна влада в системi цiлей державного регулювання
Метою статт'> е комплексне досл'дження феномена економ'мно! влади в системI цлей державного регулювання. Розглянуто ступ'ть поши-реностI та ¡нструменти реал'ваци в'дносин економ:чно1 влади в господарчш систем: Украни. Виявлено, що в умовах зростаючих со^ально-¡нституц/йних розрив'в найб'шьша кльксть економЫних 'тститут'ю переходить Ыд контроль суб'ект'в економЫно!влади й експлуатуеться в нтересах та ц/лях остантх. Проанал'вовано ефекти яксного переформатування системи економЫно! влади та в'дносин власност¡, як розгля-даються в д'юлектичнш едност'> та в контекстI створення сприятливих передумов для випереджаючого розвитку економки Украни. Доведено, що в умовах сильного протистояння рзномантних сил та штереав Украна повинна прагнути до створення збалансовано!' системи влади, яка забезпечить ефективний внутршнй порядок, а також захистить нацюнальн/ ¡нтереси та безпекуу взаемоди ¡з зовшшшм св/том. Обфунтова-на необхШшсть спрямування дй економ'мно! влади на забезпечення нового етапу в розвитку економши Украни, який мае базуватися на популяцП креативних ¡дей з утвердження Iнновац:йно-модернЬац1йного розвитку. Перспективами подальших досл/джень у даному напрям/ е обфунтуван-ня питань щодо визначення проблем розподлу економ/чно/ влади в умовах глобальноI нестаб'шьности
Ключовiслова: економнна влада, державнерегулювання економ'жи, економЫт ¡нститути, в'дносини власност\, економнний розвиток держави. Шл.: 16.
Жукова Лариса Миколавна - кандидат eKOHOMi4Hux наук, доцент кафедри (piHaHciB та кредиту, Хартський нацональний утверситет iM.. разна (пл. Свободи, 4, Харщ 61022, Украша) E-mail: lnzhukova16@gmail.com
!. Н. Ка-
УДК 330.11:316.462]:338.242.4.025.12 Жукова Л. Н. Экономическая власть в системе целей государственного регулирования
Целью статьи является комплексное исследование феномена экономической власти в системе целей государственного регулирования. Рассмотрены степень распространения и инструменты реализации отношений экономической власти в хозяйственной системе Украины. Выявлено, что в условиях нарастающих социально-институциональных разрывов наибольшее количество экономических институтов переходит под контроль субъектов экономической власти и эксплуатируется в интересах и целях последних. Проанализированы эффекты качественного переформатирования системы экономической власти и отношений собственности, которые рассматриваются в диалектическом единстве и в контексте создания благоприятных предпосылок для успешного развития экономики Украины. Доказано, что в условиях сильного противостояния различных сил и интересов Украина должна стремиться к созданию сбалансированной системы власти, которая обеспечит эффективный внутренний порядок, а также защитит национальные интересы и безопасность во взаимодействии с внешним миром. Обоснована необходимость целенаправленных действий экономической власти по обеспечению нового этапа в развитии экономики Украины, который должен базироваться на популяции креативных идей инновационно-модернизированного развития. Перспективами дальнейших исследований в данном направлении является обоснование вопросов относительно разрешения проблем распределения экономической власти в условиях глобальной нестабильности. Ключевые слова: экономическая власть, государственное регулирование экономики, экономические институты, отношения собственности, экономическое развитие государства. Библ.: 16.
Жукова Лариса Николаевна - кандидат экономических наук, доцент кафедры финансов и кредита, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: lnzhukova16@gmail.com
UDC 330.11:316.462]:338.242.4.025.12 Zhukova L. M. The Economic Power in the System of Objectives of the State Regulation
The article is aimed at a comprehensive studying the phenomenon of economic power in the system of objectives of the State regulation. The degree of spread together with the instruments for implementation of the economic power relations in the Ukrainian economy system were considered. It has been identified that, in the midst of growing social-institutional gaps, the largest number of economic institutions goes over to be controlled by the economic power entities and to be exploited for the benefits and purposes of the latter. The author has analyzed the effects of the qualitative reformatting of the system of economic power and property relations, which are being considered in a dialectical unity and in the context of creating favorable preconditions for the successful development of Ukrainian economy. It has been proved that, in a context of strong opposition between different forces and interests, Ukraine should strive to create a balanced system of power that would ensure an effective internal order and protect national interests and security in the interaction with the outside world. The need for purposeful actions by the economic authorities to bring about a new stage in the development of Ukrainian economy has been substantiated, which should be based on a population of creative ideas for the innovation-modernized development. Prospects for further research in this direction are to substantiate the issues of resolving the problems of distribution of economic power in the conditions of global instability.
Keywords: economic power, the State regulation of economy, economic institutions, property relations, economic development of the State. Bibl.: 16.
Zhukova Larysa M. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Finance and Credit, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svo-body Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: lnzhukova16@gmail.com
CTpiMKa динамжа eKOHOMi4HMx перетворень, як вцбуваються в сучасному TA06aAi30BaH0My свь Ti, обумовлюе активне переосмислення як прак-тичних напрацювань прикладних економiчних наук, так i економiчноí теори, що е основою ix становлення i розвитку. Кожне явище i процес потребують глибоко-го аналiзy всього комплексу ix причин i наслоив, яю
зазвичаи виявляються складними i суперечливими, виходячи за межi як окремих напрямюв економiчноl думки, так i економiчного поля дослцження загалом. Яскравим прикладом тако'1 мультидисциплшарност е дослцження феномена влади в економiчнiИ наущ, на-вггь тод^ коли Идеться про ii окремий випадок - еко-номiчнy владу.
Категорш влади в економiчнiй теори дослГджу-еться вже давно, втiм единого шдходу щодо ролi та мкця економГчно! влади в економiчнiй системi наразi не iснуе. Погляди вчених на цю проблему коливаються вГд повного заперечення тако'1 категорГ! до и визнання основоположною в системi економiчних вiдносин. Першу групу вчених-економкив складають представники класично'1 (У. Пети, А. СмГт, Д. Ржардо, В. Франклiн, Ф. Кене) та частково неокласично'1 полГтично! економГ! (Т. Веблен, Дж. Р. Коммонс, У. К. МГтчелл; послГдовники-iнституцiоналiсти Т. Веблена i Дж. Коммонса - Ф. Перру (Францш), Г. Мюрдаль (Швецiя), У. Люiс (Великобрита-нш), Дж. Гелбрейт (США) та ш.), що заперечують будь-який бкьш-менш вагомий вплив влади на протжання економiчних процесiв. На iншому полюй сприйняття економГчно! влади як предмета дослГдження економГчно! теори знаходяться представники марксизму (Ф. Ен-гельс, К. Маркс), шмецького ордолiбералiзму (А. Рюс-тов, А. Мюллер-Армак, Ф. Бьом, В. Рьопке, В. Ойкен), теори господарського порядку (Ф. Хайек, В. Ойкен), ново! шститущонально! теори (О. УГльямсон, Д. Норт, Р. Коуз, Т. Еггертсон), сощально-шституцюнально! тео-рГ1 (французька школа Ж.-Л. Рюефа), теори оргашзаци (Ф. Тейлор, А. Файоль, Д. Муш) тощо. Ними економГчна влада розглядаеться як зв'язувальний елемент у струк-турГ економГчно! системи, що визначае параметри и к-нування та напрямки подальшого розвитку.
Уцьому контекстГ продовження вжово! диску-сГ1 щодо мГсця економГчно! влади в економГчнГй системГ, з одного боку, та актуальним представ-ленням економГчно! влади як потужного чинника транс-формацГ! сучасних економГчних систем, з Гншого, в нау-ковГй думцГ Укра!ни дослГджено недостатньо повно, тодГ як за кордоном вона е усталеною, а дискуси, що виника-ють, стосуються вже не стГльки дефшщи, скГльки характеру описуваного нею феномена. Останнш же постшно еволюцГонуе, вимагаючи до себе перманентно! уваги на-уковщв. У вГтчизнянГй науковГй думцГ вГдсутне як чГтке розумГння змГсту економiчно! влади, так Г спГльна по-зицгя наукового спГвтовариства щодо оцшки 'й ефектГв. ЕкономГчна влада в УкраМ рГдко стае об'ектом окремо-го дослГдження, частГше побГчно згадуючись у сумГжних дослГдженнях, що обумовлюе фрагментаршсть Гснуючих вчень. Водночас ступшь поширеностГ економiчно! влади в нацюнальнш економГцГ е досить високим. ВГтчизняна економГка наскрГзь пронизана вГдносинами економiчноl влади за участю представникГв нацiонально! олиархи. За таких обставин розумГння сучасного змГсту, форм та шструменив реалГзацГ! вГдносин економГчно! влади е важливим завданням, без виконання якого формування ефективно! економГчно! полГтики держави е неможли-вим. Тому головна мета дано! статтГ полягае у прове-деннГ комплексного дослГдження феномена економГчно! влади в системГ цГлей державного регулювання.
В умовах зростаючих сощально-шституцшних розривГв усе бГльше економГчних шституив переходить пГд контроль суб'ектГв економГчно! влади й експлуату-еться в штересах та цГлях останнГх. Адже економГчна влада е одним Гз найбГльш ефективних ГнструментГв ш-
ституцюналГзаци економГчних вГдносин у суспГльствГ, що поряд Гз державним регламентуванням Г регулюван-ням, системою контрактГв Г менш формальних Гнсти-тутГв сьогоднГ формуе дГйсне ГнституцГйне середовище господарювання.
На початку ХХ1 ст. боротьба за економГчну вла-ду загострюеться та набувае бГльш вибагливих форм. Проблема економГчно! влади надзвичайно гостро постае саме в умовах сучасно! економжи, оскГль-ки !! становлення пов'язане саме з виокремленням влад-них структур Г груп та напруженою економГчною бороть-бою мГж ними. ЕкономГчна влада за сучасних умов уже не обмежуеться спотворенням параметрГв економГчно! рГв-новаги. Вона виходить далеко за межГ ринку, рухаючись виробничою вертикаллю Г мережею сумГжних ринкГв та мультиплГкуючи тим самим свГй деформуючий вплив на усю множину параметрГв економГчно! системи.
У вГтчизнянГй сусшльнш свГдомостГ утвердилася думка про «меркантильшсть» мотивГв сучасно! економГчно! влади, прагнення не тГльки посГсти пдне мГсце в суспГльствГ, а передусГм отримати матерГальнГ цГнностГ, привГле! тощо, не маючи для цього пГдстав. Не випадко-вим е той факт, що дуже низькою е довГра суспГльства до економГчно! влади в УкраМ. Саме тому низьким е рГвень авторитету та довГри до нашо! владно! елГти й у свт [1, с. 129]. На ниншньому етапГ суспГльно-полГтичних змГн в УкраМ формування економГчно! влади нового формату е Гсторичною потребою часу та майбутнього укра!н-сько! держави. Адже будь-яка кра!на в умовах сильного протистояння рГзноманГтних сил та ГнтересГв повинна прагнути до створення збалансовано! системи влади, яка забезпечить ефективний внутршнш порядок, а та-кож захистить нацГональнГ штереси та безпеку у взаемо-дГ! Гз зовнГшнГм свГтом [2].
При переходГ до ново! економГчно! системи та до нових владних вГдносин важливо зрозумГти, що Г хто заважае проведенню реформ Г як подолати або усуну-ти цГ перешкоди. Тут можна погодитися з К. Херманн-Пклатом, який пише: «Головна сила, що протисто!ть ринковГй економГцГ, - влада як економГчна, так Г полГ-тична, що породжуе безправ'я в суспГльствГ та неспра-ведливкть в економГцГ» [3, с. 49].
Змши, яю вносять процеси глобалГзацГ! в економГ-ку кожно! кра!ни, свГдчать про те, що сьогоднГ в Укра!нГ сформувався своерГдний тип економГчно! системи, який науковщ визначають термГном «олиархГчна економГка». На вГдмГну вГд колишнГх постсоцГалГстичних кра!н СхГд-но! бвропи, якГ змогли забезпечити вГдповГдний еконо-мГчний розвиток Г соцГальний захист свого населення, в УкраМ й надалГ продовжуе поглиблюватися майнове розшарування суспкьства: з одного боку, олиархи, якГ володГють значною часткою власностГ в кра!нГ та мають вагомий вплив на державнГ органи влади, а з Гншого -населення, 80% якого, зпдно зГ стандартами ООН, пере-бувае за межею бГдност [4, с. 97].
Вдалою ГлюстрацГею визнання фактора економГч-но! влади в числГ чинникГв деформацГ! структури нацГо-нально! економГки е праця А. Мельник та А. ВасГно!, якГ зазначають, що основною рушГйною силою структурних
зрушень в економГцГ Укра!ни була Г залишаеться «еко-номГчна влада олГгархГчно-шсайдерських груп» [5, с. 55]. ВГтчизнянГ економГсти та захГднГ експерти визнають той факт, що економГчна влада, сконцентрована в УкраМ в потужних бГзнес-угрупованнях на кшталт СКМ, Приват, Тасс, 1СД, Еа8Юпе, СгоцрБР, 1нтерпайп та Гн., усе бГль-шою мГрою визначае не тГльки сучасну, але й майбутню неефективну структуру нацГонально! економГки.
А. Гальчинський обгрунтовано довГв, що олиархш е однГею з найконсервативнГших сил нашого суспкьства, яка адаптувалася до умов псевдоринкових вГдносин (тГ-ньово! економГки, вГдсутностГ конкурентного середови-ща, нестабГльно! бюджетно! системи) Г жодною мГрою не зацГкавлена в подоланш вГдповГдних деформацГй, осккь-ки саме нестабГльнГсть створюе для не! найсприятливГ-ше середовище самозбагачення [6, с. 149]. ОлГгархГчна модель завжди орГентуватиметься на примГтивш тех-нологГчнГ уклади та низький рГвень людського капГталу. Низька якГсть людського капГталу дае змогу краще манГ-пулювати суспГльством через мГфи та вразливГсть до них з боку масово! свГдомостГ. Незважаючи на широю мож-ливостГ поширення, олГгархГчна модель у сучасному сус-пГльствГ демонструе ознаки нестабГльностГ, спричинено! наявнГстю конфлГкту з громадянським суспГльством. ОпГр олГгархГчнГй моделГ економГки спровокований !! дистрибутивним характером, знищенням конкурентного середовища, асиметричними фГскальним тиском та шституцюнальним тягарем [4, с. 99]. Отже, сшввГдно-шення явища олГгархГ! й громадянського суспГльства в сучаснГй Укра!нГ - це свого роду симбГотична взаемоза-лежшсть двох суперечливих Г навггь взаемовиключних сегментГв економГчно! полГтики. Тому влада за своею сутнГстю е суперечливою, оскГльки суспГльно необхГд-ний порядок влади не може сформуватися природним (стихГйним) шляхом Г припускае певну державну полГ-тику. НеобхГдним е свГдомий перерозподГл економГчно! влади, що природно складаеться в результатГ прагнення до максимГзацГ! вигоди. ТрансформацГя системи влади мае здГйснюватися шляхом змГни економГчних Г полГтич-них ГнститутГв суспГльства («правил економГчно! гри»), а також економГчних оргашзацш («гравцГв»).
При подальшГй трансформацГ! економГчних ш-ститутГв та формуваннГ порядку слГд ураховува-ти фактор економГчно! влади та оцГнювати кон-кретнГ господарськГ форми з точки зору того, яку владу вони породжують Г яким чином вона впливае на роз-подГл економГчно! влади, !! рГвновагу та ефективнГсть. ЕкономГчна полГтика повинна мГстити в собГ владну складову, метою яко! е контроль та перерозподГл прав влади та вГдповГдальностГ, що склалися в економГцГ. ТрансформацГя структури економГчно! влади та контролю над розподГлом влади потребуе проведення вГдпо-вГдно! виважено! державно! полГтики, яка необхГдна для створення ефективного порядку в державГ [7, с. 42].
Спрямування економГчно! влади на забезпечення нового етапу в розвитку Укра!ни мае базуватися на по-пуляци креативных ¡дей з утвердження тновацшно-модертзацшного розвитку, яю мають виключно на-цГонально регламентований характер. Для того, щоб
володГти потенцГалом Г можливГстю запропонувати новГтнГ смисловГ установки для суспГльства Г виступати когерентним Гнститутом забезпечення лГдерства держа-ви, економГчна влада мае стати провайдером суспГльно! думки, шдикатором !! потреб та штерейв [8].
ОскГльки сьогоднГ свГт змГнюеться надзвичайно швидкими темпами, УкраМ необхГдно враховувати европейсьт та загальносв1тов1 тенденци. Сустльний консенсус неможливий без стратегГчного бачення еко-номГчною владою европейського майбутнього кра!ни, що пГдкрГплене конкретним планом реформування всГх сфер дГяльностГ укра!нського суспГльства. У зв'язку з цим саме дГ! економГчно! влади ще бкьше, нГж в ГншГй ситуацГ!, визначають траекторГю суспГльного розвитку, оскГльки перГод трансформацГ! завжди пов'язаний зГ змГнами в системГ цГнностей Г соцГальних норм. За цих умов ефективна реалГзацш реформ мае стати наслГдком спГльних зусиль економГчно! влади й народу. Однак ми не можемо залишити поза увагою проблему якГсного переформатування системи економГчно! влади та вГдно-син власностГ, якГ розглядаються в дГалектичнГй едностГ та в контекстГ створення сприятливих передумов для випереджаючого розвитку економГки Укра!ни.
ев
Загально
ентральною ланкою реформування економГчно! влади в УкраМ та вае! системи вГдносин влас-.ностГ мае стати ттелектуальна властсть. ЗагальновГдомо, що кра!ни, якГ прагнуть бути лГдерами цивГлГзацГйного процесу, роблять великий фГнансовий внесок у розвиток Гнтелектуального потенцГалу нацГ!. Саме над цим сьогодш варто замислитися представни-кам економГчно! влади та олГгархам Укра!ни, щоб розГр-вати зачароване коло тотально! критики та компромайв, ГнновацГйно, творчо використовувати ресурси, якГ е в сучаснГй державГ, та чесно працювати з метою запрова-дження прогресивних змГн [9]. На Гнтелектуальну елку сьогоднГ покладаеться завдання розробити новий кон-цептуальний пГдхГд, який мае забезпечити лГдерськГ по-зицГ! держави в глобальному свт. Лише Гнтелектуальний потенцГал здатний сформувати новий життевий простГр для держави та громадянина. У такий спосГб це приведе до справедливого примату культу держави з !! тотальним патерналГзмом, який створюе всГ необхГднГ умови для належно! самоорганГзацГ! суспГльства, не Ггноруючи при цьому саму державу як Гнститут з !! лГдерським потен-щалом [8]. 1нтелектуальний потенцГал у цьому контекстГ мае стати носГем економГчно! влади, розробляючи но-вГтнГ константи суспГльного розвитку та детермГновано вГдповГдати на запити громадян. У цьому сенсГ статусна роль економГчно! влади полягае у здатностГ запропону-вати альтернативний шлях сощально-економГчного роз-витку кра!ни шляхом реалГзацГ! системних реформ.
Особливе значення для Укра!ни мае становлен-ня економ1чног влади та ефективних в1дносин власно-ст1 у сфер1 ф1нанс1в I грошового об1гу (фшансова влада). Об'ектами власностГ та фГнансово! влади тут станов-ляться вартГснГ форми продукту, а вГдповГдними Гнститу-тами е грошГ, права власностГ, фГнанси, заощадження та нагромадження, бюджет, фГнансовГ трансакцГ! (кредиту-вання, страхування, швестування) та Гн. Для забезпечен-
ня сучасних вимог до економ1чного зростання важливим е досягнення взаемоузгодженост1 феномешв грошей та ф1нанс1в, способш !х мобшзаци, розташування та спря-мування, структуризац1я прав власност1, ф1нансових ор-ган1зац1й, фшансових трансакц1й та !х 1нструмент1в, спе-цифжащ! доход1в та ризиюв тощо [10, с. 246].
Фшансовий роздк Угоди про асощацш Укра!ни з кра!нами 6С [11] передбачае дуже важлив1 зм1ни, як формально так 1 змктовш. Угода в1дкривае вкьний доступ зо-вшшнк постачальник1в фшансових послуг на внутршнш ринок Укра!ни, що може стати дуже важливим позитив-ним чинником. Велика ккьюсть сьогодшшни проблем економжи Укра'1ни пов'язана з тим, що наша господар-ська система ще не мае багатьох обов'язкових фшансо-вих послуг та шституцш. Спектр ринкових 1нструмент1в е вузьким як для 1нвестора, що бажае отримувати дох1д, так 1 для вкладника, що бажае зберегти сво'1 кошти.
Для Укра!ни переваги включення в бкьш щкь-ний та розгалужений ф1нансовий прост1р, яким е ринок фшансових послуг кра!н 6С, полягають у тому, що ринков1 зв'язки стають бкьш стшкими та адекватними ф1нансовим потребам економжи. Це сприятиме шдви-щенню мобкьност суспкьних ресурйв та над1йному вЬ-дображенню потреб у структур1 попиту та пропозищ! на ф1нансовому ринку. Однак потенцшш переваги финансово! в1дкритост1, яку надае нам Угода про асощацш, несуть 1з собою також 1 витрати, ризики та загрози [12, с. 64]. Тому завдання економ1чно'1 влади полягае в мш1-м1заци або обмеженш ризиюв фшансово! в1дкритост1, тобто необх1дно як можна довше збер1гати можлив1сть вибору та прийняття в1дпов1дальних р1шень.
Для нашо! кра'1ни надзвичайно актуальним е змщ-нення державних ф1нанс1в, яю б забезпечували потреби суспкьного в1дтворення в умовах модерн1зацГ1 економь ки та досягнення високих соц1альних стандарйв життя укра'1нського народу. Заслуговуе на увагу те, що держав-ш ф1нанси як одне з головних джерел проблем 1 неви-значеност для економ1ки Укра!ни, безпосередньо не за-ч1паються Угодою про асощацш з крашами 6С (про це йдеться у ст. 130).
Також необх1дно враховувати, що вих1д економжи Укра!ни на траектор1ю економ1чного 1 сощально-го прогресу залежить в1д подальшого реформу-вання системы економiчноi влади та вiдносин корпоративноч власност^ на як1й саме 1 утверджуеться корпоративна влада та корпоративне управлшня.
Сшвпраця держави та б1знесу активно розвива-еться на основ1 зм1ни парадигми державного управлшня (в1дмова в1д традицшно! 1ерарх1чно'1 структури на користь горизонтальних в1дносин партнерства, перех1д в1д «логжи оргашзацн» до «лог1ки обслуговування») та трансформацн рол1 б1знесу в економ1чному розвитку (у напрямку посилення корпоративно! сощально! в1дпов1-дальност1 та шкорпорування потенц1алу б1знесу в стратеги розвитку). У результат! розвитку ринкових прин-цишв господарювання «звужуються» ресурси влади в розпорядженш держави та розширюеться економ1чна влада б1знесу. У зв'язку з цим постае питання про ро-зумне сшвв1дношення цих 1нститут1в. Пошук оптималь-
ного вибору сфер 1 масштаб1в впливу держави та б1знесу е складною проблемою, яка постае перед будь-яким сус-пкьством [13, с. 150]. Зауважимо, що сьогодш корпора-цГ1 стають центрами шновацшних зм1н, в1дбуваеться рух до корпоративно! економ1ки. Однак в УкраМ склався такий корпоративний сектор, який переповнений вну-тр1шн1ми протир1ччями (м1ж др1бними 1 великими акщ-онерами, м1ж акц1онерами й управлшською верх1вкою, м1ж корпоративними структурами та державою тощо). Найважлившим у сфер1 корпоративного сектора еконо-м1ки е управлшня в1дносинами по встановленню прав власност та !х перерозподку з метою недопущення, пом'якшення та л1кв1дацГ1 протир1ч м1ж сп1ввласниками корпоративно! власностЬ
В умовах трансформац!йних зрушень шститущона-л1зацш економ1чних взаемодш суб'ект!в корпора-тивних в1дносин створила пром1жну, кризову форму розвитку, яка вцображае розвиток корупцн, тшьово! економжи, панування бюрократ!! та постшну боротьбу р1зних ол1гарх1чних угруповань за корпоративний пере-розподк прав власност! в Укра!н1. Сформувалася ренто-ор1ентована економ1ка та в1дпов1дна поведшка суб'ект1в корпоративних взаемод1й, спрямована на захоплення прив!ле!в ! зменшення конкуренцп через систему незаконно отриманих преференц1й та корупцп. Тобто сьогод-н1 систематичного характеру набувають шститущональ-н1 аномал!! специфжацп прав власност!, що повязан з рейдерством. За таких умов завдання економ1чно! влади, яка повинна першою самостшно ! св1домо в1дмовитися в1д використання рейдерських метод!в вир1шення гос-подарських проблем, полягае у розробщ тституцшних механiзмiв протиди рейдерству в УкраМ, осккьки прю-ритетним напрямком у процей формування модел1 еко-ном1чного розвитку кра!ни е захист прав власност!.
Особливою ланкою в систем! цкей державного регулювання е державна властсть i економiчнi владт вiдносини, що нею зумовлюються. При цьому коршною проблемою продовжуе залишатися реформування державно! власност!.
Проблема захисту прав власност! та вдоскона-лення системи управлшня об'ектш державно! власност! е надзвичайно актуальною для Укра!ни в умовах сощально-економ1чно! нестабкьностЬ Держава продовжуе виступати власником значно! частини економ1чних актив1в ! здшснюе масштабну комерцшну д1яльн1сть. Проте кнуюча система управл1ння не забезпечуе ефек-тивного функц1онування державного сектора економь ки. Державний сектор значно поступаеться приватному сектору по р1вню ефективност господарсько! д1яльнос-т1. У ньому одержали широке розповсюдження тшьов1 процеси - неконтрольоване в1дчуження державного майна ! привласнення прибутюв. При досить високому р1вш витрат (адм1н1стративних ! фшансових) управлшня державною власшстю не приносить до державного бюджету в1дпов1дних доход1в [14, с. 3].
Зараз у суспкьств1 проголошуються гучш заяви про необх1дн1сть утвердження законност та справедли-вост1 для вс1х, створення сприятливих умов для благополучного життя трудового народу, входження кра!ни
до сшвдружностГ европейських держав, всГма доступни-ми Г недоступними методами ведеться боротьба за влас-нГсть Г важелГ управлГння кра!ною в економГчнш, Гнфор-мацГйнГй, духовнГй, соцГальнГй та Гнших сферах життедГ-яльностГ, тобто з небаченою витончешстю посилюеться брудна боротьба за передГл власностГ та влади.
В останнГ роки дедалГ сильнГша боротьба мГж олЬ-гархГчними угрупованнями, що перебувають при владГ, розхитала до крайностГ вГдносний устрГй створено! сис-теми господарювання. Вони почали запеклу боротьбу за владнГ ГнституцГ!, передГл власностГ, що паралГзувало законодавчГ та виконавчГ органи до тако! мГри, що стали нездатними керувати суспГльством, утративши будь-яку довГру народу. У результат криза охопила всЬ сфери життя суспГльства, у тому числГ соцГально-економГчну, культурну, Гдеолопчну [15].
АргументацГя Гснуючих суперечностей впливу владних вГдносин на господарчу систему кра!ни зво-диться до того, що в умовах глобальних зрушень Украгна потребуе радикальних зм1н у вдносинах власност1 та гх правовому регулювант, в1д яких багато в чому зале-жатиме устх реформ, як1 вже проводяться. Для Укра!ни перехГд до економГчно! системи з широкими економГчни-ми функцГями держави, доведення масштабГв державно! власностГ та державних фГнансГв до розмГрГв, якГ б ство-рювали структуру регульовано! та соцГально спрямова-но! ринково! економки, е суспкьною потребою дня. Це виршальна умова модершзаци нацГонально! економГки, формування !Т конкурентних переваг, реалГзацГ! ново! парадигми соцГально-економГчного розвитку та забез-печення ГнституцГйного статусу держави.
ВИСНОВКИ
З метою подолання Гснуючих прогалин у суспкь-ствГ вкрай необхГдна мотивацГя дГй економГчно! влади на розв'язання Гснуючих проблем у системГ державного регулювання.
По-перше, це пошук власно! траекторГ! розвитку, яка б, з одного боку, враховувала свГтовГ тенденцГ! та знаходила в них свое мксце, а з Гншого - максимально розкривала Гснуючий потенцГал суспкьства [16]. Щоб правильно вибрати орГентири в такГй ситуацГ!, необхГд-но розумГти глибиннГ закономГрностГ суспГльного роз-витку та особливостГ !х реалГзацГ! на сучасному етапГ.
По-друге, у нинГшнГх реалГях необхГдно перш за все вирГшувати проблему рештеграци кра!ни з метою побудови сучасного суспГльства з рГзноманГтними формами власностГ та рГвними можливостями для всГх його адмГнГстративно-територГальних одиниць Г кожного окремого суб'екта.
По-трете, закономГрною е необхГднГсть виведен-ня господарчо! системи Укра!ни з тотально! аномалГ! розвитку. ПотрГбна система координат, економГчною основою яко! буде науково обгрунтована стратег1я переходу сощально-економГчно! системи на нову модель розвитку, яка б в1дпов1дала штересам народу та суспкьства в цкому.
Таким чином, досягнення ново! якостГ економГч-ного розвитку передбачае забезпечення якГсних змГн у
вiдносинах eK0H0Mi4H0'i влади. Шд впливом цих змш мають здiйснюватися глибокi перетворення як у вц-носинах власностi, так i у вiдповiдних сегментах еконо-Mi4Ho! влади. Сьогоднi дуже важливо, щоб економiчна влада ефективно впливала на суспкьство, i тому вона мае бути вцкритою для суспкьства та вцповцати потребам сьогодення, утвердженню правових засад та европейських цшностей. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. nipeH М. I. Перезавантаження мислення полггико-владноТ елiти УкраТни в процес реaлiзaцií демократичного вря-дування. Вкник Национальной академ'й державного управлння при Президентов! Украни. Сер.:Державнеуправл'шня. 2016. № 1. С. 126-131.
2. Геец В. М. Политическая и экономическая реформы: вопросы синхронизации. Экономическая наука современной России. Экспресс-выпуск. 2001. № 2 (7). С. 85-97.
3. Херманн-Пиллат К. Социальная рыночная экономика как форма цивилизации. Вопросы экономики. 1999. № 12. С. 48-53.
4. Козюк В., Шиманська О. Полiтекономiя олiгархiчноí економки. Вкник Тернопльського национального економ'шого утверситету. 2013. № 3. С. 97-104.
5. Мельник А., Васша А. Структурна трансформа^я нацюнально'Т економки УкраТни як чинник модершзаци шсти-туцшного базису ii розвитку. Журнал европейсько\ економiки. 2010. Т. 9. № 1. С. 37-58.
6. Гальчинський А. С. Суперечносп реформ: у контекст цив^зацмного процесу: монографiя. КиТв: УкраТнськ пропiлеí, 2001. 320 с.
7. Унтмоале Ю. В. Проблеми розподту економiчноí влади в трансформацией економiцi. Вкник Дн'тропетровського утверситету. Сер.«Економ'ша». 2013. Вип. 7 (1). С. 35-43.
8. Войтович Р. В. Iнтелектуалiзацiя елгг як технократич-на умова Ыституцмного лщерства в державному управлЫнк Вкник Нацюнально\ академ'й державного управл'шня при Президентовi Украни. Сер.: Державне управл'шня. 2015. № 1. С. 48-53.
9. Барна О. С., ^рен М. I. Професшна компетентнкть та нацюнальна щентифка^я полiтико-владноí елiти - базова цн нiсть суспiльно-полiтичних змiн у сучаснш УкраТш. Вкник Национальноi академ'й державного управл'шня при Президентовi Украни. Сер.: Державне управл'шня. 2016. № 3. С. 63-68.
10. Ойкен В. Основы национальной экономии/пер. с нем.; под общ. ред. В. С. Автономова, В. П. Гутника, К. Херманн-Пиллата. М.: Экономика, 1996. 351 с.
11. Угода про асо^ацю УкраТни з краТнами £С. URL: http:// zakon5.rada.gov.ua/laws/show/984_011?test=4/UMfPEGznhhaP1. ZixKBnfzHI4s.s80msh8Ie6
12. Яременко О. Фшансова складова Угоди про асо^а-цiю УкраТни з краТнами £С: додатковi можливостi зростання та шституцшы ризики. Економ'чна теор'я. 2016. № 2. С. 63-74.
13. Анохша К. О., Коваленко С. I. Феномен економiчноí влади в умовах системних змш: шституцшний аспект. Вкник соцiально-економiчнихдосл'джень. 2011. № 41 (2). С. 146-153.
14. Пасхавер О. Й. Управлшня державною власыстю в УкраТш: аналiз i рекомендацГТ з удосконалення: аналiтична записка. КиТв: Аналiтично-дорадчий центр БлакитноТ стрiчки, 2008. 24 с.
15. Сщенко П. Криза украТнськоТ економки i як з неТ ви-йти. Економ'чна теор'т. 2016. № 4. С. 33-50.
16. Гриценко А. А. Современный кризис в контексте логики социально-экономического развития. Экономика Украины. 2015. № 6. С. 18-37.
REFERENCES
Anokhina, K. O., and Kovalenko, S. I. "Fenomen ekonom-ichnoi vlady v umovakh systemnykh zmin: instytutsiinyi aspekt" [The phenomenon of economic power in the context of systemic changes: the institutional aspect]. Visnyk sotsialno-ekonomichnykh doslidzhen, no. 41 (2) (2011): 146-153.
Barna, O. S., and Piren, M. I. "Profesiina kompetentnist ta nat-sionalna identyfikatsiia polityko-vladnoi elity - bazova tsinnist sus-pilno-politychnykh zmin u suchasnii Ukraini" [Professional competence and national identity of the political and ruling elite are the basic value of socio-political changes in modern Ukraine]. Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy. Ser.: Derzhavne upravlinnia, no. 3 (2016): 63-68.
Geets, V. M. "Politicheskaya i ekonomicheskaya reformy: voprosy sinkhronizatsii" [Political and economic reforms: synchronization issues]. Ekonomicheskaya nauka sovremennoy Rossii. Ekspress-vypusk, no. 2 (7) (2001): 85-97.
Gritsenko, A. A. "Sovremennyy krizis v kontekste logiki sot-sialno-ekonomicheskogo razvitiya" [Modern crisis in the context of the logic of socio-economic development]. Ekonomika Ukrainy, no. 6 (2015): 18-37.
Halchynskyi, A. S. Superechnosti reform: u konteksti tsyvili-zatsiinoho protsesu [Controversy in reform: in the context of the civilization process]. Kyiv: Ukrainski propilei, 2001.
Khermann-Pillat, K. "Sotsialnaya rynochnaya ekonomika kak forma tsivilizatsii" [Social market economy as a form of civilization]. Voprosy ekonomiki, no. 12 (1999): 48-53.
Koziuk, V., and Shymanska, O. "Politekonomiia oliharkhich-noi ekonomiky" [Politeconomy of the oligarchic economy]. Visnyk Ternopilskoho natsionalnoho ekonomichnoho universytetu, no. 3 (2013): 97-104.
Melnyk, A., and Vasina, A. "Strukturna transformatsiia natsionalnoi ekonomiky Ukrainy yak chynnyk modernizatsii insty-tutsiinoho bazysu yii rozvytku" [Structural transformation of the national economy of Ukraine as a factor of modernization of the
institutional basis for its development]. Zhurnal yevropeiskoi ekonomiky. Vol. 9, no. 1 (2010): 37-58.
Oyken, V. Osnovy natsionalnoy ekonomii [Fundamentals of national economy]. Moscow: Ekonomika, 1996.
Piren, M. I. "Perezavantazhennia myslennia polityko-vladnoi elity Ukrainy v protsesi realizatsii demokratychnoho vriaduvannia" [Restart the thinking of the political and ruling elite of Ukraine in the process of democratic governance]. Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy. Ser.: Derzhavne upravlinnia, no. 1 (2016): 126-131.
Paskhaver, O. I. Upravlinnia derzhavnoiu vlasnistiu v Ukraini: analiz i rekomendatsii z udoskonalennia: analitychna zapyska [State Property Management in Ukraine: Analysis and Recommendations for Improvement: An Analytical Note]. Kyiv: Analitychno-doradchyi tsentr Blakytnoi strichky, 2008.
"Uhoda pro asotsiatsiiu Ukrainy z krainamy YeS" [Agreement on the association of Ukraine with the EU countries]. http://zakon5. rada.gov.ua/laws/show/984_011?test=4/UMfPEGznhhaP1.ZixKBn-fzHI4s.s80msh8Ie6
Untmoale, Yu. V. "Problemy rozpodilu ekonomichnoi vlady v transformatsiinii ekonomitsi" [Problems of the distribution of economic power in a transformational economy]. Visnyk Dnipro-petrovskoho universytetu. Ser.: Ekonomika, no. 7 (1) (2013): 35-43.
Voitovych, R. V. "Intelektualizatsiia elit yak tekhnokratychna umova instytutsiinoho liderstva v derzhavnomu upravlinni" [Intel-lectualization of elites as a technocratic condition of institutional leadership in public administration]. Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy. Ser.: Derzhavne upravlinnia, no. 1 (2015): 48-53.
Yeshchenko, P. "Kryza ukrainskoi ekonomiky i yak z nei vyi-ty" [The crisis of the Ukrainian economy and how to get out of it]. Ekonomichna teoriia, no. 4 (2016): 33-50.
Yaremenko, O. "Finansova skladova Uhody pro asotsiatsiiu Ukrainy z krainamy YeS: dodatkovi mozhlyvosti zrostannia ta insty-tutsiini ryzyky" [The financial component of the Association Agreement with EU countries: additional growth opportunities and institutional risks]. Ekonomichna teoriia, no. 2 (2016): 63-74.
EE
CL
o
LU
I—
<c m =r
o
<
o
u
BI3HECIHQOPM № 10 '2017 19
www.business-inform.net
