CC BY
3
УДК [63:3341:330.3:001.:
НЕО1НДУСТР1АЛЬН1 ЗАСАДИ РОЗВИТКУ 1ИТЕГРАЦ1ИИИХ В1ДНОСИН В АГРАРНОМУ СЕКТОР1 ЕКОНОМ1КИ
© 2017
ГУТОРОВ А. О.
УДК [63:334]:330.3:001.8
Гуторов А. О. Неошдус^альж засади розвитку iнтеграцiйних вщносин в аграрному ceKTopi економши
Метою cmammi е розробка нео'тдустр'шльних засад розвитку нтеграцтних в'дносин в аграрному сектор'! економ'жи. Показано, що локомотивом секторального розвитку й економ!чного зростання в умовах неол!берально1 глобал'ваци е ттеграцшш в'дносини, сформованi за продуктовим принципом, що оргатчно пов'язанi з нео'шдустр'шльною трансформац!ею агропромислового потенфлу. Дослджено безальтернатившсть ви-бору нацональноi моделiсекторального розвитку економки: вертикальна штеграф розширеного в'дтворення, нео'дустр'шл'ващя та економ!ч-на безпека. Доведено, що взаемозв'язок суспiльно-економiчних формацй i стратегш ттеграцшноi взаемоди е оргатчним. Об(рунтовано замшу функцональноi цшьовоi установки економiчно'iсистеми на вахр'внях 'крархи з максимуму прибутку на максимум сукупноi новостворено!' (додано!) вартост'1 Розроблено концептуальну модель розвитку аграрного сектора економки на засадах 'ттеграци та неоiндустрiалiзацii, а також засади стратег'нного управл'тня системою нтеграцшнихв'дносин. Визначено основт форми реал'вацинтеграцшнихв'дносинза централ'вова-но'!'та децентралiзованоi моделей нео'тдустр'шльного розвитку аграрного сектора економки. Ключов'! слова: ттеграц'я, ттегра^йт в'дносини, неоiдустрiалiзацiя, економiчнезростання, аграрний сектор економки. Рис.: 4. Табл.: 1. Формул: 6. Б'бл.: 10.
Гуторов Андрй Олександрович - кандидат економiчних наук, старший науковий ствробтник, докторант Нацонального наукового центру (Институт аграрноi економки» (вул. Героев Оборони, 10, Ки/в, 03680, Украна) E-mail: [email protected]
УДК [63:334]:330.3:001.8 Гуторов А. А. Неоиндустриальные принципы развития интеграционных отношений в аграрном секторе экономики
Целью статьи является разработка неоиндустриальных принципов развития интеграционных отношений в аграрном секторе экономики. Показано, что локомотивом секторального развития и экономического роста в условиях неолиберальной глобализации являются интеграционные отношения, сформированные по продуктовому принципу, органически связанные с неоиндустриальной трансформацией агропромышленного потенциала. Исследована безальтерна-тивность выбора национальной модели секторального развития экономики: вертикальная интеграция расширенного воспроизведения, неоиндустриализация и экономическая безопасность. Доказано, что взаимосвязь общественно-экономических формаций и стратегий интеграционного взаимодействия является органической. Обоснована замена функциональной целевой установки экономической системы на всех уровнях иерархии с максимума прибыли на максимум совокупной вновь созданной (добавленной) стоимости. Разработаны концептуальная модель развития аграрного сектора экономики на основе интеграции и неоиндустриализации, а также принципы стратегического управления системой интеграционных отношений. Определены основные формы реализации интеграционных отношений при централизованной и децентрализованной моделях неоиндустриального развития аграрного сектора экономики.
Ключевые слова: интеграция, интеграционные отношения, неоиндустриализация, экономический рост, аграрный сектор экономики. Рис.: 4. Табл.: 1. Формул: 6. Библ.: 10.
Гуторов Андрей Александрович - кандидат экономических наук, старший научный сотрудник, докторант Национального научного центра «Институт аграрной экономики» (ул. Героев Обороны, 10, Киев, 03680, Украина)
E-mail: [email protected]
UDC [63:3341:330.3:001.8 Hutorov A. O. The Neoindustrial Principles for the Development of Integration Relations in the Agrarian Sector of Economy
The article is aimed at elaborating the neoindustrial principles for the development of integration relations in the agrarian sector of economy It has been shown that the engine of sectoral development and economic growth in the context of neoliberal globalization are the integration relations formed by the product principle and intrinsically linked to the neoindustrial transformation of the agro-industrial potential. The article explores the lack of options when choosing a national model for the sectoral development of economy: vertical integration of advanced playback, neoindustrialization, and economic security. It has been proven that the mutual relationship between the socioeconomic formations and the strategies for integration interaction is organic. The replacement of the functional target setting of economic system at all levels of the hierarchy from the maximum profit to the maximum of the cumulative newly created (added) value has been substantiated. A conceptual model for the development of the agrarian sector through integration and neoindustrialization has been accomplished, as well as the principles of strategic management of the system of integration relations have been elaborated. The main forms of implementation of the integration relations with the centralized and decentralized models of neoindustrial development of the agrarian sector have been defined.
Keywords: integration, integration relations, neoindustrialization, economic growth, agrarian sector of economy. Fig.: 4. Tbl.: 1. Formulae: 6. Bibl.: 10.
Hutorov Andrii O. - PhD (Economics), Senior Research Fellow, Candidate on Doctor Degree, National Scientific Center «The Institute of Agrarian Economics» (10 Heroiv Oborony Str, Kyiv, 03680, Ukraine) E-mail: [email protected]
Оргашзацш Об'еднаних Нацш визначила сталий розвиток як мапстральний напрям поступу ци-вшзаци у XXI ст. 3i схваленням у 2012 р. «Нацю-нально! парадигми сталого розвитку Укра!ни» де-факто було проголошено курс на нацюнальний переход до ще! системи. Головним аспектом забезпечення сталого розвитку до того ж е потреба формування в УкраМ вже в найближчш перспективi шновацшно! моделi розвитку
аграрного сектора економжи, спроможно! забезпечити його стабкьне прискорене зростання. Водночас локомотивом секторального розвитку та економiчного зростання в конкурентных умовах неолiберально! глобалiза-щ! е штеграцшш вцносини, сформован за продуктовим принципом, що оргашчно пов'язаш з неоiндустрiальною трансформащею агропромислового потенщалу.
Проблему неошдус^ально! трансформаци еко-номiки Украши тривалий час майже не ставили. Проте загострення системних протирiч, стратегнш викли-ки сьогодення зумовили пошук чинникiв ендогенного зростання i секторального розвитку. Ниш виршенню цих завдань присвячеш працi О. Амошi, О. Бкору-са, В. Вишневського, В. Гейця, Л. Дейнеко, М. Кизима, 6. Котова, В. Ляшенка, Е. Прушювсько1, Е. Шелудько, I. Шовкун тощо. В аграрному секторi економки роз-виток галузевого потенцiалу е об'ектом дослцжен-ня Я. Гадзала, О. Захарчука, М. Юскя, Д. Крисанова, М. Кропивка, Ю. Лупенка, М. Малка, В. Месель-Веселяка, М. Могилово!, Б. Пасхавера, П. Саблука, М. Хвесика та багатьох шших учених. Однак неоiндустрiальнi засади розвитку штеграцшних вiдносин в аграрному секторi економiки поки що е недотдженими, зокрема потре-бують формування !х парадигмальнi основи, принципи i цiльовi функцiональнi установки розвитку штеграци в умовах неошдус^алшаци.
Метою статтi е розробка неоiндустрiальних засад розвитку штеграцшних вцносин в аграрному секторi економки.
Пiд неоiндустрiальною трансформацiею нинi ро-зумiють таку модель iндустрiалiзацil, основним завданням яко! е реконструкцш iндустрiального фундаменту i впровадження принципових нововведень [1, с. 6]. Науковщ В. Ляшенко i 6. Котов iндустрiалiзацiю дкять на чотири види [2, с. 26-27]: «традицшна шду-стрiалiзацiя» (переважання добувних галузей економiки i вiдповiдно 3-го й 4-го технолопчних укладiв); «некро-iндустрiалiзацiя» (деiндустрiалiзацiя галузей економки 3-го й 4-го технолопчних укладiв); «постiндустрiалiза-цш» (перехiд до 5-го технолопчного укладу); «неошду-стрiалiзацiя» (перехiд до 6-го технологiчного укладу).
Як зазначила Е. Прушкiвська, неоiндустрiалiзацiя -це явище, що сприяе новому розвитку продуктивних сил на основi високотехнологiчних i наукомiстких процесш виробництва, шдгрунтям якого е шституцюнальне се-редовище [3, с. 192]. Проте вчена показала неоiндустрiа-
лiзацiю через посл1довну змiну фаз шдус^алшаци i деш-дустр1ал1задИ [3, с. 193], з чим ми абсолютно не погоджу-емося. Рiч у тш, що неоiндустрiалiзадiя е закономiрним процесом розвитку продуктивних сил, передбачае замшу працемктких видiв виробництва капггало- i наукомкт-кими. Якщо не в1дбулася фаза первинно! iндустрiалiзацil, не сформувався системний потенщал для штегрованого iнновадiйного розвитку, то неоiндустрiалiзацiя загалом неможлива. Деiндустрiалiзоване виробництво мае пройти стадш його реiндустрiалiзацií, нагромадити достат-ньо капiталу для технолопчного стрибка. Безумовно, в умовах глобалiзацil та транснацiоналiзацií потрiбнi технологи можуть бути iмпортованi, але це не означае, що також будуть iмпортованi знання i компетентностi, необ-хiднi пiд час '1хньо'1 репродукци та вдосконалення.
Mетодологiчним базисом для ново! iндустрiалi-заци в аграрному секторi економiки е закони вкповцносй виробничих вiдносин характеру i рiвню розвитку продуктивних сил, а також вцповц-ностi розвитку соцiально-економiчноl системи рiвню науково-технiчного прогресу. Зважаючи на закономiр-ностi й принципи розвитку штеграцшних вцносин, стае очевидним, що штеграцш е визначальною передумовою неошдус^алшаци, а дезiнтеграцiя - деiндустрiалiзацil. Тодi змiна процесних фаз штеграци вцповцатиме змiнi суспiльно-економiчних формацiй, i навпаки (рис. 1).
Своею чергою, змш процесних фаз штеграцш-ного розвитку аграрного сектора економки сприяють нацюнальш та мiжнароднi процеси суспкьного подку працi, зростання рiвня нагромадження капталу, дшль-нiсть транснацiональних корпорацiй, експансш ними галузевих товарних ринкiв, евроштеграцшний вектор розвитку Украши.
На галузевому рiвнi чинниками впливу е структур-нi змiни господарського й економiчного механiзмiв, зокрема реформування облково! та податково1 полiтики, правового регулювання господарсько1 дiяльностi, змiна методiв державного управлшня, децентралiзацiя влади, лiбералiзацiя ринкового обмшу, низький рiвень розвит-
Рис. 1. Взаемозв'язок суспiльно-економiчних формацiй i стратегiй iнтеграцiйноi' взаемодп Джерело: авторська розробка.
ку шституцш 1 громадсько1 самосв1домост1, правовии шгшзм на сел1 тощо. Шдгрунтям для формування нео-шдустрГальноТ парадигми ниш також е масове впрова-дження 1нновац1И у в1тчизняне аграрне виробництво: застосування дрошв, 6РБ-нав1гатор1в, систем точного землеробства, станцш для автоматизованого управлш-ня безпкотними скьськогосподарськими машинами, роботизащя бкьшост технолог1чних процейв у тва-ринництв1 тощо. Ще бкьше 1нновац1Иних р1шень у св1т1 е для переробно'1 промисловост1, торг1вл1, агросерв1су.
НеошдустрГалшацш загалом передбачае модерш-зацш 1 структурну перебудову нац1онально'1 еко-ном1ки, забезпечення Г1 сталого розвитку, шдви-щення ефективност1 використання вск видгв ресурйв, Гх рецикл1нгу, зростання якост1 життя та р1вня працезбере-ження, забезпечення безвыходного виробництва та Иого екологшаци, перех1д на в1дновлювальн1 джерела енергГ1 та орган1чне скьгоспвиробництво тощо. Результатом прогресивного розвитку штеграцшних в1дносин И шду-стр1ал1зацГ1 в аграрному сектор1 економ1ки е формування замкнутих продуктових ланцюг1в створення додатково'1 вартост1, м1жгалузево'1 концентрацГ1 та централшаци виробництва, замена приватнокап1тал1стичних штер-ес1в загальносуспкьними. Також можна стверджувати, що вертикальна штеграцш розширеного в1дтворення на засадах максимшаци сукупно'1 додано'1 вартост1 при-веде до зам1ни уштарного 1 часто дез1нтегрованого скь-госпшдприемства, як основно'1 ланки в1дтворення, на штегрований суб'ект господарювання, водночас збереже плюрал1зм форм власност1 И господарювання на сель Ухвалення стратег1чних ршень на галузевому р1вн1 буде засноване на систем! мультипл1катор1в додано'1 вартост1, оперативниИ анал1з трансформуеться на шдикативниИ анал1з виконання довгострокових 1 середньострокових задач секторального розвитку. Безумовно, подальша ав-томатизац1я технолог1чних процейв призведе до змен-шення заИнятост1 на сел1, проте сприятиме формуванню середнього класу, демарг1нал1зацГ1 суспкьства та шсти-туц1онал1зацГ1 економ1чних в1дносин.
Своею чергою, це зумовлюе два вар1анти вибору нацюнально! модел1 секторального розвитку економки: дез1нтеграц1я, де1ндустр1ал1зац1я та експортно-сировинна ор1ентац1я або вертикальна 1нтеграц1я розширеного вгд-творення, нео1дустр1ал1зац1я та економ1чна безпека. На наше глибоке переконання цившзацшниИ виб1р Украши мае бути безальтернативним, основуватися винятково на сприянн1 розвитку штеграцшних в1дносин.
Нео1ндустр1альниИ консенсус розвитку штеграцшних в1дносин в аграрному сектор1 економ1ки потре-буе обгрунтування цкьово1 функц1ональноТ установки розвитку сощально-економ1чно! системи. Такими стра-тег1чними ор1ентирами розвитку на м1кро-, мезо- 1 ма-крор1внях е максим1зац1я прибутку (шдприемницького, корпоративного 1 галузевого), досягнення сощально значущих ефект1в (неприбутков1 оргашзаци), задово-лення 1нтерес1в учасник1в (кооператив^ в1дносини) 1 максим1зац1я сукупноТ додатково! вартост1 (1нтеграц1Ин1 в1дносини).
Розглянемо ефективн1сть стратег1И iнтеграцiИноТ взаемодГ1 на прикладi виробництва цукру-пiску (бурякового). НехаИ скьськогосподарськиИ то-варовиробник i цукровиИ завод не вдаються до опор-тунiстичноТ поведiнки, не встановлюють жодних верти-кальних обмежень, а ринок цукрових бурякiв е ринком досконалоТ конкуренци. Якщо сiльгосппiдприемство i цукровиИ завод обирають стратегiю неiнтеграцГ1, то вони взаемодшть на ринку-спот, де максимiзацiя еко-номГчного ефекту обумовлена вибором кращих каналiв збуту продукцГ1 та ринковою кон'юнктурою (табл. 1). ТодГ рiвень рентабельностi 6урякосГИного господарства становить 17,9%, а цукровиробника - 10,1-37,7%. З ш-шого боку, прибуток з розрахунку на 1 т цукру на цукро-вому заводi в 1,4-5,2 разу перевищуе аналопчне значен-ня на скьськогосподарському шдприемствГ, тим самим формуе диспаритет у цих мiжгалузевих вiдносинах.
Нестабiльнiсть пойвних площ цукрових 6урякГв (фабричних), низька яюсть продукцГ1 в бкьшост буря-косГИних господарств, а також висока 11 собiвартiсть е одними з основних ризикГв для цукрових заводГв. Водночас цукровиробники, прагнучи мшмГзувати сво1 ви-робничГ витрати, вдаються до заниження якГсних пара-метрГв цукросировини пГд час 11 приИмання, що зменшуе розмГр доходу сГльськогосподарських пГдприемств. Для нГвелювання ризикГв цукровГ заводи застосовують стра-тегГю повно1 вертикальноТ ГнтеграцГ1, гарантуючи собГ стабкьшсть завантаження виробничих потужностеИ. Тому сировина надходить за 11 виробничою собГвартГстю, без нацГнок, що пГдвищуе прибутковГсть виробництва цукру-пГску в 1,5-4,1 разу, а рГвень рентабельностГ -на 21,9-27,8 вгдсоткового пункту.
ПорГвняння стратегш неГнтеграцГ1 та повно1 ш-теграцГ1 на прикладГ цукробурякового пГдкомплексу також показуе, що обсяг сукупного прибутку альсько-господарського пГдприемства Г цукрового заводу значно збгльшуеться по мГрГ поглиблення ГнтеграцГ1, чим ство-рюе передумови для розширеного вгдтворення кашталу. РозподкениИ на основГ структури виробничих витрат продукцГ1 кГнцевого технологГчного передку прибуток бурякосшного сегмента також е бкьшим за обсяг прибутку нештегрованого скьгосптоваровиробника, сти-мулюючи до iнтеграцiИноТ взаемодГ1.
СлГд також наголосити, що внаслгдок повно1 ште-грацГ1 в цукробуряковому пГдкомплексГ виник синерге-тичниИ ефект, якиИ значно бкьшиИ за просту суму при-бутюв учасникГв ГнтеграцГИних вГдносин. Для пояснення цього розглянемо структуру вартостГ кГнцево1 продукцГ1. НехаИ = с0 + v0 + т0 - ринкова вартГсть цукрових бу-ряюв (фабричних), а = сх + v1 + т1 - ринкова вартГсть виробленого з них цукру-шску, де с, V, т - постшниИ капГтал, змГнниИ каштал Г додаткова вартГсть вГдповгд-но. Як вгдомо, постГИниИ Г змшниИ капГтали пГд час виробництва формують авансованиИ капГтал (К = с + V), обсяг додатковоТ вартостГ обумовлюеться 11 нормою та оргашчною будовою капГталу, а ишИ взаемозв'язок ви-
значае норма прибутку |Р'
т
с + у
. ТодГ вартГсть цу-
крових буряюв Г цукру-шску становитиме
Таблиця 1
Ефективнкть реалiзацii' стратегiй нештеграцп та повноТ iнтеграцii' (на прикладi цукробурякового пiдкомплексу за 2015 р.)
Показник Смьськогосподарське пщприемство Цукровий завод
Нештеграцт
Виробнича соб1варткть реалвовано! продукцй' з розрахунку на 1 т цукру, грн/т 548,20 • 7,23 = 3963,49 9177,38
Повна собварткть реалвовано! продукцй' з розрахунку на 1 т цукру, грн/т 616,46 • 7,23 = 4457,01 10452,60
Цн реалвацп з розрахунку на 1 т цукру, грн/т: а) заготвельним пщпривмствам; б) максимальна ¡нтервенцшна; в) б1ржова (EXW, станом на 25.12.2015 р.) 796,60 • 7,23 = 5759,42 X X X 11028,00 14000,00
Прибуток, збиток (-) в1д реалвацп з розрахунку на 1 т цукру, грн/т 180,14 • 7,23 = 1302,41 575,40 3547,40
Р1вень рентабельность збитковосп (-) виробництва й реалвацп продукцй, % 29,2 5,5 33,9
Повна ¡нтеграцт
Виробнича соб1варткть реалвовано! продукцй з розрахунку на 1 т цукру, грн/т 548,20 • 7,23 = 3963,49 7381,45
Повна собварткть реалвовано! продукцй' з розрахунку на 1 т цукру, грн/т X 8656,67
ЦЫа реалвацп з розрахунку на 1 т цукру, грн/т: а) заготвельним пщпривмствам; б) максимальна ¡нтервенцшна; в) б1ржова (EXW, станом на 25.12.2015 р.) 548,20 • 7,23 = 3963,49 X X X 11028,00 14000,00
Прибуток, збиток (-) в1д реалвацп з розрахунку на 1 т цукру, грн/т 0,0 2371,33 5343,33
Р1вень рентабельность збитковосп (-) виробництва й реалвацп продукцй, % 0,0 27,4 61,7
Розподтений прибуток, збиток (-) в1д реалвацп 1 з розрахунку на 1 т цукру, грн/т 1273,40 2869,37 1097,93 2473,96
Прим1тка: 11 - за базу розподту прийнято частку виробничих витрат сегменту в сукупних виробничих витратах продукцй кiнцевого технологiчного передiлу. Бiржову цiну на цукор-nicoK (буряковий) наведено вщповщно до даних ТОВ «Науково-практичний центр цукробурякового виробництва».
Джерело: авторська розробка.
w0 = K0 + K 0P0' i w1 = K1 + KXP{
в1дпов1дно. Осккьки BapTicTb цукру-тску при неште-граци складаеться з ринково! BapTOCTi цукрових-бурякiв (фабричних), авансованого кашталу власне цукрового заводу (K1), а також норми прибутку цукровиробника на сукупний авансований каштал, то формула вартост набуде вигляду (1):
W = (K о + K о Po' + K[) + (K о + K о Po' + K[)P{. (1) У тepмiнaх ринково! eкономiки вapтiсть юнцево! продукцй ланцюга створення цiнностi (Cn), з урахуван-ням (1), визначатиметься так:
п
Cn = 1 (1 + Г )(Cl_i + n_1Ci_1 +C Ц (2) i=2
де С - повна собiвapтiсть, грн; C1' - витрати суб'екта господарювання г-го тeхнологiчного передку без урахування вартост сировини нижчих пepeдiлiв: C' = C, _ (Cг_1 + ri_1Cг_1), грн; r - норма прибутку,
частки одиницi; n - к1льюсть тeхнологiчних пepeдlлiв у ланцюгу створення ц1нност1, n > 2.
За умови повно! вертикально! штеграци формуеть-ся замкнутий ланцюг створення додатково! вapтостi з нульовою нормою рентабельност пром1жного виробництва i привласненням у кiнцeвiй лaнцi вцтворення (3):
Сп = (1 + Гп) 1 (C—_1 +C'), i=2
(3)
де C'= C t _ C
Величина CIn буде меншою за Cn на кумулятивний розм!р подвшно! надбавки - суму мультиплжованих при6утк1в пром1жного споживання, що i зумовлюе си-нepгiю штеграцшно! взаемоди, а також об'ективнiсть ди закону вертикально! iнтeгpaцi!. Додаткова вapтiсть при цьому виробляеться на вах етапах ланцюга створення ц1нност1, а !! норма зростае за технолопчними передками. Зaмiнa ц1льово! функцюнально! установки системи з мaксимiзaцi! прибутку (m ^ max) на максим!зацш су-
купно! новостворено! BapTocTi ((v + m) ^ max) формуе пряму колективну зацгкавлешсть у кiнцевих результатах виробництва.
Як справедливо зазначив К. Сю, провгднг cвiтoвi лiдеpи - транснацюнальнг корпорацг!, а також корпорацг! США та Японг! у довгостроковгй пеpcпективi зо-pieнтoвaнi на максимгзацгю новостворено! вартостг, а не прибутку [4, с. 38-39]. Лейтмотивом тако! економгчно! моделг е максимгзацгя гнтересгв усгх учасникгв гнтегра-цгйних вгдносин, винагорода працгвникгв гнтегрованого суб'екта господарювання за !хнгй внесок у розвиток ком-пани. Дгйсно, максимгзуючи прибуток, капгталгст пгдви-щуе норму експлуатацг! працгвникгв для привласнення неоплачено! частини новостворено! вартостг. Працгв-ники при цьому не зацгкавленг в пгдвищеннг якостг ви-роблено! ними продукцг!, тому що !хня заробгтна плата е фгксованою г тарифгкованою. Якщо ж максимгзувати не прибуток, а новостворену вартгсть, то, з одного боку, умовою нарахування заробгтно! плати е наявнгсть при-бутку, що кардинально змгнюе ставлення до виконання працгвниками сво!х обов'язкгв; з гншого боку, капгталгст також не може максимгзувати сво! вигоди без пропо-рцгйного збгльшення ргвня оплати працг та !! соцгальних стандартгв, тому що його прибуток прямо залежить вгд зацгкавленостг колективу в кгнцевих результатах вироб-ництва. До того ж, максимгзацгя новостворено! вартостг приводить до збгльшення ргчних грошових потокгв та гнвестицгй в гнновацгйних розвиток, що зумовлено потребою зростання органгчно! будови кашталу в проце-сах суспгльного вгдтворення.
На макроргвнг природу економгчного зростання одним гз перших Грунтовно дослгдив Г. Фельдман. Проаналгзувавши темпи зростання народного доходу, вгн довгв, що збгльшення темпгв споживання населенням не залежить вгд зростання продуктивностг пращ, а е функцгею вгдношення продуктивностг пращ до капгталу, взятого з розрахунку на одного працгвника [5, с. 161]. До того ж, темп збгльшення споживання населенням зростае пгд час зменшення частки сукупного спо-живання в нацгональнгй економгцг, спричиненого збгль-шенням нагромадження капгталу. Також Г. Фельдман за-значив, що для максимального г швидкого розширення виробництва потргбно збгльшувати не стгльки продуктив-нгсть працг та прибуток, скгльки ефективнгсть викорис-тання капгталу, тому що прибуток може зрости за рахунок зменшення вартостг робочо! сили пгд час змгни органгчно! будови капгталу [5, с. 164]. Формалгзувавши вищенаведенг умови зростання народного доходу (валового внутргш-нього продукту), одержимо таке спгввгдношення:
(v + m
И
ANI
m
—, v> 0
(4)
[ c + v c + v v де ANI - змгна народного доходу.
Здгйснивши елементарнг перетворення в (4), умо-ва максимгзацг! набула вираження (5):
Ív + m
-,v > 0|>. (5)
З формули (5) випливае, що максимiзацiя прибутку через збкьшення норми додатково! вартостi (т / V) не приведе до зростання народного доходу в довгостроковш перспективi рiвно, як i скорочення витрат на оплату пращ (вартосп змшного капiталу).
Отже, Г. Фельдман дшшов висновку, що ефектив-нiсть сукупного кашталу нацiонально! економiки визна-чае не норма прибутку, а сшввГдношення новостворено! вартосп й авансованого кашталу: [5, с. 176]. Своею чертою, шдвищення ефективносй використання сукупного кашталу можливе ткьки за умов його розширеного вГд-творення й шновацшного розвитку.
У 1936 р. Дж. Кейнс дшшов майже аналопчних висновюв. Зокрема вiн зазначив, що приркт сукупного попиту дорiвнюе збкьшенню загально! суми iнвестицiй, помноженому на мультиплжатор гранично! схильностi
V + т
до нагромадження капiталу- [6, с. 189]. Враховую-
с + V
чи, що обсяг сукупного попиту в нащональнш економь цi кiлькiсно дорiвнюе валовому внутршньому продукту, розрахованому виробничим методом, Дж. Кейнс де-факто обгрунтував його максимiзацiю, використавши, за великим рахунком, той самий шдхГд, що i Г. Фельдман шд час максимiзацГ! темшв народного доходу.
Унеоiндустрiальнiй парадигмi сталого розвитку ш-теграцiйних вГдносин в аграрному секторГ еконо-мГки одними з базових принцишв е забезпечення розширеного вГдтворення галузевого капГталу й шнова-цГйно! модершзащ! виробництва, тобто побудови тако! економГчно! системи мГжгалузевих вГдносин, коли темпи капГталоутворення е максимальними. На думку С. Губанова, для досягнення таких цГлей потрГбно мГнГмГзувати тривалГсть циклу вГдтворення технолопчно пов'язаних капГталГв, використовуваних шд час виробництва пев-ного виду юнцево! продукцГ!, за таких умов: обсяг реально використовуваного капГталу не перевищуе авансованого; на кожнш ланщ ланцюга створення щнносп споживання виробничого капГталу максимально наближене до обсягу авансованого капГталу; прибуток на каштал е невГд'емною величиною, а сума частинних прибутюв дорГвнюе масГ Гнтегрального доходу [7, с. 75-76]. ВирГ-шивши систему рГвнянь методом множникГв Лагранжа, С. Губанов дшшов висновку, що швидюсть обороту галузевого капГталу мшмальна тодГ, коли маса Гнтегрального доходу виникае Г привласнюеться в кшцевш ланцГ вГдтворювального процесу [7, с. 77]. Отже, вчений довГв оргашчний взаемозв'язок розвитку ГнтеграцГйних вГдносин Г вГдтворення.
Виходячи з моделей Г. Фельдмана, Дж. Кейнса Г С. Губанова можна стверджувати, що базою економГч-ного зростання в аграрному секторГ економжи, його неошдустрГалГзацГ! е швестицГ! та висою темпи нагромадження основного капГталу, достатш для шновацш-них стрибюв. Як справедливо зазначав М. Кондратьев, визначальними передумовами сталого ГндустрГального розвитку нащонально! економГки в цкому й аграрного сектора зокрема е таке сшввГдношення темшв зростання в промисловостГ та скьському господарствГ, що
забезпечуе безкризовий секторальний розвиток, найви-щi темпи зростання валового внутрiшнього продукту (народного доходу), гарантуе швидку выдачу на вкла-дений капiтал, а також створюе додатковi робочi мкця [8, с. 366]. Своею чергою, сталий розвиток нацiональноï економiки неможливий, якщо темпи iнвестицiй у ви-робництво засобiв виробництва не вцповкають роз-мiрам реального нагромадження кашталу (приватного i державного); якщо немае пропорцшност мiж вироб-ництвом засобiв виробництва i предметiв споживан-ня; якщо е диспропорщ! у вцносинах мiж переробною промисловiстю i скьським господарством; якщо темпи промислового зростання не вцповцають темпам зростання виробництва предмепв споживання в скьському господарствi; якщо е диспропорщ! мiж обсягами виробництва промислово! та скьськогосподарсько! продукщ! та експортом i iмпортом цих благ [8, с. 366-369]. Ниш можна констатувати, що ке! М. Кондратьева не ткьки е актуальними, а й мають свiтове визнання. Так, у свпо вiй практицi для прогнозування нагромадження основного кашталу ниш використовують модель RMSM-X, яку розробили експерти Свггового банку [9, с. 49]. При ктотному державному втручаннi в економку загальний обсяг iнвестицiй визначають як суму державних i при-ватних iнвестицiй. За лiберальних умов i мшмального регуляторного впливу вш залежить вiд приросту ВВП i значення швестицшного мультиплiкатора:
It = ICORt+l(GDPt+1 - GDPt ), (6)
де It - загальний обсяг швестицш, грош. од; ICOR - ш-вестицiйний мультиплкатор: ICORt = It_xjAGDPt, частки одиницi; GDP - валовий внутрiшнiй продукт, грош. од; t - фактор часу.
Неоiндустрiальний потенцiал економiки досить повно характеризуе динамка чистого нагромадження основного кашталу, що е рiзницею мiж його валовим нагромадженням i споживанням. Своею чергою, валове нагромадження включае приркт виробленого основного капiталу, полшшення iснуючого основного капiталу i невироблених активiв, витрати, пов'язанi з передачею прав власност на невиробленi активи.
Як показують наведенi на рис. 2 даш, протягом 1990-2015 рр. чисте нагромадження основного кашталу в УкраМ загалом становило 185,2 млрд дол. США, з яких 8,6% припадае на аграрний сектор економь ки. Процес нагромадження проткав у чай нерiвномiрно, в 1995-2004 рр. не забезпечуючи навпъ простого в1д-творення в бiльшостi галузей економiки. Стабiлiзацiя нацiональноï економiки пкля реформ активiзувала в1д-творювальнi процеси, що позначилося на щорiчному зростанш у 2005-2009 рр. обсягiв чистого нагромадження основного кашталу, особливо промислового. Однак рецесш 2012-2013 рр. i криза, що розпочалася у 2014 р., призвели до ктотного зниження рiвня швестицшно! привабливостi, зокрема в аграрному секторi економiки, спричинили вiдтiк капiталу з кра'ши, що розпочало нову хвилю декапiталiзацiï та деiндустрiалiзацiï. Це також пiдтверджують динамки шдекйв основних засобiв за
видами економГчно! дшльносй (у порГвняних щнах) та рГвня !хнього зношення.
Важливо наголосити, що низькГ темпи чистого нагромадження основного кашталу призвели не
ткьки до значного фГзичного зносу, а й до повно-го морального зносу основних засобГв: у 1990-1994 рр. в аграрному секторГ економки нагромадили капГталу на третину бкьше, нГж у 2005-2014 рр., термш амортизацГ! якого вже добГгае кГнця, а по деяких групах основних засобГв давно сплив. 1нновацшш агротехнологГ!, що ниш використовують штегроваш суб'екти господарювання, е Гмпортованими, що ще бкьше сприяе вГдставанню економГки Укра!ни вГд рГвня провГдних кра!н свГту.
Базисом нагромадження основного капГталу е ка-штальш ГнвестицГ!.
ПрГоритетнГсть вибору об'ектГв швестування зви-чайно залежить вГд рГвня окупностГ капГталовкладень, що в нормальних умовах господарювання вГдповГдае ди-намщ норми додатково! вартостГ. Тобто в умовах нео-ГндустрГального розвитку об'екти вищих технологГчних передГлГв е бГльш ГнвестицГйно привабливими, тому що створюють бкьше додатково! вартостГ. Однак експорт-на сировинна орГентацГя аграрного сектора економГки, його дезштегрованкть з переробною промисловктю деформували шститут ГнвестицГй, спричинивши пере-вищення обсяпв капГталовкладень у виробництво си-ровини, шж у харчову галузь промисловостЬ Водночас цГ капГтальнГ ГнвестицГ! е непродуктивними, !хня гос-подарська цГннГсть не вГдповГдае вартостГ, на що вказуе перевищення !хнк обсягГв над валовим нагромаджен-ням основного капГталу аграрного сектора економГки у 2013-2015 рр. 1ншими словами, значна частина каш-тальних ГнвестицГй не приводить до зростання кашта-лГзацГ! галузГ, не освоюеться належним чином, пГдрива-ючи фундаментальнГ засади вГдтворювальних процесГв. Беручи до уваги, що ВВП складаеться зГ споживчих ви-трат домогосподарств, валових приватних Г державних ГнвестицГй та чистого експорту, критичною також е Г ди-намГка частки капГтальних ГнвестицГй у валовГй доданГй вартостГ економГки Укра!ни.
Ми погоджуемося з думкою С. Губанова, що системною основою неоГндустрГально! моделГ розвитку Гн-теграцшних вГдносин в аграрному секторГ економГки е перемГщення центру корпоративного Г публГчного при-власнення з щни виробництва на щну споживання, цГну вГдтворення або цГну життевого циклу кГнцево! продук-цГ! [10, с. 149-150].
Розроблена нами концептуальна модель розви-тку аграрного сектора економГки на засадах ГнтеграцГ! та неоГндустрГалГзацГ! загалом реалГзуе закон вертикально! ГнтеграцГ!, передбачае формування публГчно-корпоративних ланцюпв створення додатково! вартостГ та !! привласнення на кГнцевГй стадГ! технологГчного передку, тим самим забезпечуе розширене вГдтворення капГталу, соцГалГзацГю й шститущалГзащю економГчних вГдносин, ГерархГчно пГдпорядковуе приватнГ Гнтереси суспГльним так, що це гарантуе нацГональну продоволь-чу й економГчну безпеку та конкурентоспроможнГсть (рис. 3). Своею чергою, реалГзацш цГе! моделГ можлива у двох формах - централГзованГй Г децентралГзованГй.
40,0
30,0
и
! 20,0 §
г
0,0
со
0, 3
10,0
Ч ^ ю ю ,-1 ^_ ^ о о" о~ о~
,3 3,
4, ,1
,2 1 2 0,
4
2, ,0
# срЧ с^ <& <**> <**> С0Л <**> <£Ч # ^ ^ ^ ^
Р1к
а) Нацюнальна економта, усього
и
с о ч ч а г
6,0
4,0 4 2,0 4 0,0
-2,0
6,
,4 4,
,4 2,
со
0, 2 0,
ГМ 1Л
,6 0,
,6 0,
,4 0,
со
0,
0,
00
0, ,3 0,
с?4 с^ с?? с?»* аФ <**> сРА # ^ # ^ ^ ^ ^ ^ ЧЧ <Ъ ^ ^
б) Аграрний сектор економти
Ик
Рис. 2. Чисте нагромадження основного кашталу в УкраТш, млрд дол. США*
Прим1тка: * - у 2000 р. розрахунш валового нагромадження основного кашталу за видами економiчноí дiяльностi Держстат не проводив, а з 2012 р. - здмснюе ттьки за видами нефшансових активiв. У зв'язку з цим, за 2000 р., 2012-2015 рр. тут наведет дат, що ми штерполювали, враховуючи дат таблиць «витрати - випуск» i загального тренду. Перерахунок у долари США здшснено за офiцiйним середньорiчним курсом Нацiонального банку Украíни, а у 1990-1991 рр. - Держбанку СРСР. У 2014-2015 рр. - без урахування тимчасово окуповано! територп та зони проведення антитерористично! операцп. Джерело: авторська розробка за даними Держстату Укра'ни.
Централiзована модель вцтворення базуеться на визначальнiй ролi штегрованих суб'ектiв господарюван-ня приватно!, державно! та змшано! форми власностi.
Ця публiчно-корпоративна структура дiе з а принципами операцшного менеджменту «точно в строк», задо-вольняючи кшцевий споживчий попит. Проте централь зацш iстотно залежить вiд iнституцiонального оточення, потребуе оптимiзадГ! на встх стадшх замкненого техноло-гiчного процесу, високояюсного управлшського персоналу та вцсутносй в нього опортунiстично! поведшки.
Децентралiзована модель розвитку iнтеграцiйних вiдносин в аграрному секторi економiки передбачае гнучю форми взаемодГ! мiж учасниками штеграци, проте Г! ефективнiсть прямо зумовлена суспкьною свiдомiстю. Крiм спецiальних правових режимiв економiчно! дшль-ностi та кластерiв, органiзацiйною формою реалiзацГ! штеграцшних вiдносин за децентралiзованою моделлю е публiчно-приватне партнерство. У неоiндустрiальнiй
парадшад потенцiал публiчно-приватного партнерства полягае в спкьному будiвництвi тваринницьких комп-лекйв, переробних пiдприемств, елеваторiв, зерноочис-них станцiй, хлiбоприймальних пунктiв.
Стратегiчне управлшня системою iнтеграцiйних вiдносин в аграрному секторi економiки (рис. 4) е прерогативою держави, повинно здшснюватися Мшстер-ством аграрно! полiтики та продовольства УкраГни за наукового супроводу профкьно! науково! установи На-цюнально! академГ! агарних наук Укра!ни - ННЦ Институт аграрно! економжи».
Ухваленню вiдповiдних рiшень на встх рiвнях еко-номiчно! iерархГ! повинно передувати технiко-економiчне обтрунтування iнтеграцiйно! взаемодГ!, спрямоване на формування продуктових ланцюпв створення додатко-во! вартостi, максишзацтю сукупного споживчого попи-ту, мiнiмiзацiю строку вiдтворення галузевого капiталу, оптимiзацш використання ресурсiв, екологiзацiю вироб-
Неошдустр1альний секторальний розвиток на засадах штеграцп
о О О О О
Цивтвацшний вибф Eконом¡чна модель Ц¡льова функц¡ональна установка Форма органвацп Форма управл¡ння
О О О О О
Пост-¡ндустр^льне сусптьство ) Публ¡чно-корпоративний кап¡тал¡зм ) Mаксим¡зац¡я сукупного попиту ) lнтегрован¡ суб'вкти господарювання, кластери ) Корпоративна, державна (публтна)
Соцюекономтш методи регулювання економ^и
Структурна трансформацт, розвиток ¡нфраструктури
Збалансування нац¡ональниx ¡ приватних ¡нтерес¡в
Формування ланцюг¡в створення додатковоТ вартост¡
Aктив¡зац¡я ¡нновац¡йниx процеав
<Ä:
О. I ,0
Розвиток ¡ збереження села
Оптимвацт форм власност¡ та господарювання
Розширене в¡дтворення кап¡талу галуз¡, ¡нвестиц¡йна активнкть
Вилучення непродуктивно'! ренти на користь сусптьства
lнституц¡онал¡зац¡я сусптьно-економ¡чниx вщносин
Рис. 3. Концептуальна модель розвитку аграрного сектора економши на засадах штеграцп та неоiндустрiалiзацii Джерело: авторська розробка.
ництва, впровадження ГнновацГйних технологГй, форм Г методГв господарювання та управлГння ним, пГдвищення соцГально! ефективностГ та просторового розвитку села тощо. Процедури аналГзу ГнтеграцГйно! взаемодГ! вклю-чають оцшювання рГвня концентрацГ! галузевих ринкГв, !хньо! монополГзацГ!, розмГрностГ Гнтегрованих суб'ектГв господарювання та кластерних просторових утворень, масштабГв рентоорГентовано! поведГнки, моделювання мГжгалузевих вГдносин з погляду сформованостГ лан-цюгГв створення додатково! вартостГ, оцГнювання рГвня ГнтеграцГ! на основГ мГжгалузевих балансГв. До того ж, одними Гз основних ГнструментГв повиннГ бути мульти-плжатори додано! вартостГ.
ВИСНОВКИ
1нтеграцшш вГдносини в системГ аграрно! полГти-ки мають забезпечити вирГшення низки стратегГчних завдань, зокрема сприяти гарантуванню продовольчо! незалежностГ кра!ни, пГдвищенню конкурентоспромож-ностГ вГтчизняних товаровиробникГв на внутршнк Г зо-внГшнГх ринках, нарощенню експорту продукцГ! вищих технологГчних передГлГв, ефективнГй органГзацГ! галузе-вих товарних ринкГв, ГнституцГоналГзацГ! економГчних вГдносин тощо. РеалГзацш цих стратегГчних ГмперативГв потребуе неоГндустрГально! трансформацГ! системного потенщалу аграрно! сфери.
У цьому дослГдженш ми довели, що стратегГ! ште-грацГйно! взаемодГ!, зокрема в аграрному секторГ еконо-мГки, перебувають у функцГональному взаемозв'язку з
Генезою сусп!льно-економ1чних формацш у певн1й кра-!н1 та свт. Цившзацшний виб1р Укра!ни ниш мае бути зроблений на користь неошдустр1ал1защ'!, формування замкнутих продуктових ланцюпв створення додатково! вартост1, що гарантуватиме сталий секторальний розвиток, продовольчу й економ1чну безпеку, висок1 сощальш стандарти життя, м1жнародну конкурентоспроможн1сть тощо. Основним шдикатором i цкьовою установкою тако! системи е максимум сукупно! додано! (новоство-рено!) вартост1) на вск р1внях економ1чно! 1ерархГ!. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Неоiндустрiальна трансформацiя промислового по-тенцiалу Укра'''ни/Л. В. Дейнеко, I. А. Шовкун, Е. I. Шелудько та iH.; за ред. Л. В. Дейнеко. Ки'в: ДУ «1н-т екон. та прогнозув. НАН Укра'ни», 2016. 278 с.
2. Ляшенко В. I., Котов €. В. Укра'на XXI: неошдус^аль-на держава або «крах проекту»? Ки'в: 1ЕП НАНУ, 2015. 196 с.
3. Прушмвська Е. В. Неоiндустрiалiзацiя як процес оновлення вторинного сектора економки в перiод економiч-но''' нестабiльностi. Теоретичн та прикладн питання економ'!-ки. 2013. Вип. 28. Т. 1. С. 191-197.
4. Сио К. К. Управленческая экономика. М.: ИНФРА-М, 2000. 671 с.
5. Фельдман Г. А. К теории темпов народного дохода. Плановое хозяйство. 1928. № 12. С. 151-178.
6. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег. М.: Директмедиа Паблишинг, 2008. 401 с.
7. Губанов С. Перспектива - переход к государственно-корпоративной экономике. Экономист. 1998. № 6. С. 70-83.
'l 0 .EI S 1 о x x ео 1— е А '§ п ¡ало ои и £ 'l ¡й 'э-а м р о I
"f\\ t
Мотиви та чинники ¡нтеграцп г
1нтерес
I
и и ни s ь ш .5 О I нч ^ s §1 Пек I ч и н о п о £
Стратегыш ц¡л¡
> к
Цш 1нтеграц1йно1 взa€мод¡l
AHani3
ГС
'и
J та ср i_ ш н
I
Стратепчний Ha6ip ¡нтеграцп
^__
S с;
£
та .5
рц
О^нювання HacnidKie
§1
1^1
Регуляторний вплив
Прямий
Опосередкований
Наслщки Л_ Реaл¡зaц¡я Л Формування
реал1заци ¡нтегpaц¡йниx в¡дносин Контроль ¡нтегpaц¡йниx ^ Акт ¡нтегpaц¡йниx
N вщносин W в1дносин
Рис. 4. Стратепчне управлiння системою iнтеграцiйних вщносин в аграрному ceKTopi економши Джерело: авторська розробка.
1=
<С <
CQ I— О
Q_ <
^
О 1= О
о
8. Кондратьев Н. Д. Индустрия и сельское хозяйство в их взаимоотношении // Кондратьев Н. Д. Особое мнение. Избранные произведения: в 2 кн. М.: Наука, 1993. Кн. 2. С. 351-373.
9. Богдан I. В. Прогнозування нагромадження основного капталу. Кшв: ДННУ «Акад. фш. управлшня», 2011. 200 с.
10. Губанов С. С. Державный прорыв. Неоиндустриализация России и вертикальная интеграция. М.: Книжный мир, 2012. 224 с.
REFERENCES
Bohdan, I. V. Prohnozuvannia nahromadzhennia osnovnoho kapitalu [Forecasting of the accumulation of fixed capital]. Kyiv: DNNU «Akad. fin. upravlinnia», 2011.
Deineko, L. V. et al. Neoindustrialna transformatsiia promys-lovoho potentsialu Ukrainy [Neoindustrial transformation of industrial potential of Ukraine]. Kyiv: DU «In-t ekon. ta prohnozuv. NAN Ukrainy», 2016.
Feldman, G. A. "K teorii tempov narodnogo dokhoda" [To the theory of the rates of national income]. Planovoye khozyaystvo, no. 12 (1928): 151-178.
Gubanov, S. "Perspektiva - perekhod k gosudarstvenno-korporativnoy ekonomike" [Perspective - transition to the state-corporate economy]. Ekonomist, no. 6 (1998): 70-83.
Gubanov, S. S. Derzhavnyy proryv. Neoindustrializatsiya Rossii i vertikalnaya integratsiya [Power breakthrough. Russia's non-industrialization and vertical integration]. Moscow: Knizhnyy mir, 2012.
Keyns, Dzh. M. Obshchaya teoriya zanyatosti, protsenta i deneg [General theory of employment, interest and money]. Moscow: Direktmedia Pablishing, 2008.
Kondratev, N. D. "Industriya i selskoye khozyaystvo v ikh vzaimootnoshenii" [The industry and agriculture in their relationship]. In Osoboye mneniye. Izbrannyye proizvedeniya. Book 2, 351373. Moscow: Nauka, 1993.
Liashenko, V. I., and Kotov, Ye. V. Ukraina XXI: neoindustrialna derzhava abo «krakh proektu»? [Ukraine XXI: Neo-industrial state or "crash of the project11?]. Kyiv: IEP NANU, 2015.
Prushkivska, E. V. "Neoindustrializatsiia yak protses onovlen-nia vtorynnoho sektora ekonomiky v period ekonomichnoi nesta-bilnosti" [Neoindustrialization as a process of updating the secondary sector of the economy during the period of economic instability]. Teoretychni ta prykladni pytannia ekonomiky. Vol. 1, no. 28 (2013): 191-197.
Sio, K. K. Upravlencheskaya ekonomika [Managerial Economics]. Moscow: INFRA-M, 2000.
О
_Q О _Q
О
<C
О
<
о
Ш
