CC BY
9
УДК 146.330.342
ФАКТОРИ СУСП1ЛЬНОГО РОЗВИТКУ в КОНТЕКСТ! СОЦ1АЛ1ЗАЦ11 ЕКОНОМ1КИ
© 2017
1ВАШИНА С. Ю.
УДК 146.330.342
1вашина С. Ю. Фактори суспшьного розвитку в KOHTeKCTi соцiалiзацii' економши
Метою cmammi е встановлення тих со^альних фактор'в суспшьного розвитку, як забезпечують процес соц:ал1зацИ економки. Доведено важ-ливкть вид'шення факторiв суспшьного розвитку, проведення модертзацп суспшьства та створення новоi моделi економiчних i со^альних вiд-носин. Зазначено, що криза наявних 'деологш гальмуе процес 'шституцюнальних перетворень у суспшьствi та сприяе полтичному пожвавленню функ^й традицйних 'тститут'в суспшьства. Вказано на посилення технократизаци 'деологш iполтичнуроль тихугруповань, як виступають за реставра^ю традицйних форм морал'> та суспшьного життя. Показано важливкть соцiалiзацi¡полтичноi елти, здатноi до формулювання фшософи розвитку i створення ефективного нституцшнального мехатзму модершзацп суспшьства. Зазначено, що соцокультурт змни ста-ють формою об'еднання р'внихсо^альнихгруп суспшьства для створення нових соцiально-економiчних структур та iнновацiй, а соцокультурна еднсть суспшьства стае важлившим фактором суспшьного розвитку, нж об'еднання на основi економiчних, со^альних або полтичних штер-еав. Запропоновано шляхи виршення проблеми со^ально/ дез'ттеграци суспшьства та його консол'даци. Ключов'! слова: соцiалiзацiя економки, суспшьний розвиток, соцокультурний розвиток, iнституцiональна модершза^я. Табл.: 1. Ббл.: 15.
1вашина Свтлана Юрнвна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри грошового обгу та банювськоi справи, Унверситет митно/ справи та ф'танав (вул. Володимира Вернадського, 2/4, Дн'тро, 49004, Укра/на) E-mail: ivashina_aleks@ukr.net
УДК 146.330.342
Ивашина С. Ю. Факторы общественного развития в контексте социализации экономики
Целью статьи является установление тех социальных факторов общественного развития, которые обеспечивают процесс социализации экономики. Доказана важность выделения факторов общественного развития, проведения модернизации общества и создания новой модели экономических и социальных отношений. Отмечено, что кризис имеющихся идеологий тормозит процесс институциональных преобразований в обществе и способствует политическому оживлению функций традиционных институтов общества. Указано на усиление технократизации идеологий и политическую роль тех группировок, которые выступают за реставрацию традиционных форм морали и общественной жизни. Показана важность социализации политической элиты, способной к формулированию философии развития и создания эффективного институционального механизма модернизации общества. Отмечено, что социокультурные изменения становятся формой объединения различных социальных групп общества для создания новых социально-экономических структур и инноваций, а социокультурное единство общества - более важным фактором общественного развития, чем объединение на основе экономических, социальных или политических интересов. Предложены пути решения проблемы социальной дезинтеграции общества и его консолидации. Ключевые слова: социализация экономики, общественное развитие, социокультурное развитие, институциональная модернизация. Табл.: 1. Библ.: 15.
Ивашина Светлана Юрьевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры денежного обращения и банковского дела, Университет таможенного дела и финансов (ул. Владимира Вернадского, 2/4, Днепр, 49004, Украина) E-mail: ivashina_aleks@ukr.net
UDC 146.330.342 Ivashyna S. Yu. The Factors of Social Development in the Context of Socialization of Economy
The article is aimed at determining the social factors of societal development that ensure the process of socialization of economy The importance of allocating the factors of social development, modernizing society, and creating a new model of economic and social relations has been proven. It has been noted that the crisis of existing ideologies hinders the process of institutional transformation in society and facilitates the political revitalization of traditional institutions of society Strengthening of technocratization of ideologies and the political role of those groups that favor the restoration of traditional forms of morality and public life has been specified. The article points out to the importance of socialization of a political elite capable of formulating a philosophy of developing and establishing an effective institutional mechanism for the modernization of society. It has been noted that sociocultural changes are becoming a form of integration among the various social groups in society in order to create new socio-economic structures and innovations, and the sociocultural unity of society is becoming a more important factor of societal development than integration based on economic, social or political interests. Solutions to the problem of the social disintegration of society and its consolidation have been proposed.
Keywords: socialization of economy, social development, sociocultural development, institutional modernization. Tbl.: 1. Bibl.: 15.
Ivashyna Svitlana Yu. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Money Circulation and Banking, University of Customs and Finance (2/4 Volodymyra Vernadskoho Str, Dnipro, 49004, Ukraine) E-mail: ivashina_aleks@ukr.net
EKOHOMi4Hi та сощальш процеси, як вцбували-ся в укра!нському cycnkbCTBi протягом остан-ни 25 роив, змшили св^омкть i суспкьну по-ведшку людей. У процей сощалiзащí економжи стали очевидними змши в системi культури та щнностей, проявилася невцповцшсть мiж бажаним i дшсним, мiж життевими прагненнями людей i можливостями ix досягнення, у суспкьних настроях вцбулася змша сощально-полпично! домшанти - мкце «надш та очь кувань» зайняла «революц1я невиправданих надш». На порядку денному ставиться питання шституцюнально!
модерн1заци сустльства та ново1 модем економ1чних 1 сощальних в1дносин.
Складш та суперечлив1 процеси оновлення р1зних сфер суспкьного життя в УкраМ потребують комплексного анал1зу. Необх1дш не лише всеб1чш досл1дження економ1чних в1дносин, але й сукупност тих економжо-сощальних взаемодш, яю визначають особливост со-щал1зацГ1 економжи, сощально'1 структури та соцюкуль-турного розвитку суспкьства, идеологи, пол1тики. До-сл1дження таких взаемодш - складне наукове завдання, воно потребуе використання м1ждисциплшарного мето-
долопчного шдходу й активно розробляеться економк-тами. Слiд видкити працi Г. I. Башнянина, Т. М. Боголiб, В. Г. Бодрова, З. I. Галушки, А. А. Гриценка, В. О. Гришина, Н. М. Деево!, Ю. К. Зайцева, А. М. Колота, Г. М. Пи-липенко, В. М. Тарасевича та ш. [1-12]. У зазначених працях розглядаються переважно т аспекти економжо-соцiальних взаемодiй, якi стосуються сощалiзащ! еко-номiки. Очевидно, що в епоху глибинних суспкьних трансформацiй з'являються новi фактори суспкьного розвитку. Тому подальший аналiз економiко-соцiальних взаемодiй у процей шститущонально! трансформаци укра!нського суспкьства мае дати не ткьки теоретичш знання, але й стати основою для розробки науково об-Грунтовано! стратег!! суспкьного розвитку.
Метою стати е встановлення окремих економжо-соцiальних факторiв суспкьного розвитку в процей со-щалiзащ! економiки.
Поди 2013-2016 рр. показали вичерпання со-щально-психолопчних резервiв укра'1нського суспкьства, необхiдних для функцiонування тра-дищйно! моделi соцiальних вiдносин. У суспiльствi в1д-буваеться пiдвищення мiжгенеращйно! мобкьност! загострюеться криза нуклеарно'1 сш'1, шдив1дуалшацш життя стае визначальною ознакою постiндустрiально! епохи. Така модель мае висунути на перший план сус-пкьного життя не родину чи колектив, а особисткть. Остаточно виявилася обмеженiсть мобiлiзуючого по-тенцiалу наявних iдеологiй з погляду !х вцповцносй об'ективним вимогам модершзаци суспкьства. Як доводить досвц, идеологи часто виступають лише камуфляжем для приховування его!стичних iнтересiв пред-ставниюв певних економiко-полiтичних угруповань, якi видаються за загальнонацiональнi.
Якщо говорити про сучасний стан укра!нського суспкьства, переходячи з рiвня повсякденного життя на рiвень систематизовано! свiдомостi - ¡деологп, стають зрозумкими окремi проблеми соцiально-економiчного та iнституцiонального розвитку кра!ни. На нашу думку, найгострше сто!ть проблема кризи ршних варiантiв «¡деологп розвитку». Криза наявних кеологш поясню-еться багатьма чинниками. В умовах формування шд-приемницького прошарку та збкьшення ролi державно! бюрократ!!, зростання диференцiацi! в доходах i способах життя рiзних соцiальних груп, посилення кризи систе-ми соцiального забезпечення, стимулювання рекламою та споживчим кредитом iррацiонального масового спо-живання ! нарештi, шфляци, яка пiдточуе стабкьшсть заощаджень, поширюеться соцiальна настанова на на-копичення багатства як вищу життеву мету. Традицiйна консервативна система щнностей, успадкована вiд ра-дянсько! епохи, яка полягала у прихильност до звичного суспкьного порядку, стабкьност! бажаннi належати до «золото! середини», поступово замiнюеться культом шд-приемництва, особистого успиу, а приватна власшсть усе бкьше розглядаеться як основа свободи особистост!
1снування окремих сощальних груп, свiтогляд яких базуеться на радянських i пострадянських моральних нормах i зразках поведiнки, несприйняттi нових цеоло-гiчних в1янь, значно гальмуе процес iнституцiональних
перетворень у суспкьств! Для цих соцiальних груп характеры не сткьки активнiсть i протест, сккьки пасив-нiсть i конформiзм, поеднанi зi слiпим слцуванням за традицiйними лiдерами та шститутами. У соцiальному планi вони е сощальною базою для полiтичного пожвав-лення функцiй традицiйних iнститутiв суспкьства.
Якщо розглядати сощальну пiрамiду, яка утвори-лася в укра!нському суспiльствi в серединi 2010-х рр., то привертають до себе увагу серйозш обме-ження на шляху сощально! мобiльностi мiж нижнiми та середшми щаблями пiрамiди. Йдеться про значну, дуже неоднорцну масу трудового населення, яке включае дрiбних господарiв i осiб наймано! працi. Посилення державно! бюрократ! та формування правлячих i па-нiвних соцiальних груп у суспiльствi супроводжуеться поширенням державно! ^ентели. Можливостi сощаль-ного сходження у сферi приватного пiдприемництва та комерци для представникiв цього прошарку населення значно звужеш. Соцiальне просування в^буваеться скорiше у формi мiжгенерацiйно! мобкьност за допо-могою iнститутiв освiти, кар'ери державного службов-ця, служби в арми та полiцi!, шж у господарський сферi. Основна перешкода для сощального сходження, з якою стикаються представники цих сощальних прошарюв, -обмежеш абсорбцiйнi можливостi сучасного постш-дустрiального сектора економiки. Саме ця обставина породжуе так звану обернену мобкьшсть, тобто по-вернення оаб, якi отримали освiту, до традищйного со-цiального середовища, а часто навггь !х виштовхування до маргшальних прошаркiв. Соцiальною базою для по-яви таких суспкьних прошарюв стають звкьнеш з шд-приемств пращвники. На iдеологiчному рiвнi суспкьно! свiдомостi такi тенденци виправдовуються в тому сощ-альному середовищi, погляди, настанови, щншсш орiен-тири якого держава завжди використовуе i вцтворюе у сво!й соцiально-полiтичнiй дiяльностi.
Незадоволення людей умовами пращ, кнування постшного безробiття породжують своерiдний вакуум у внутршнш орiентацi! багатьох iндивiдiв. Послаблення зв'язкiв цих людей зi звичним сощальним оточенням не супроводжуеться !х органiчним приеднанням до систе-ми нових щнностей, шститупв i сощальних груп. Подь бний суперечливий стан свцомост викликае у людей глибоке душевне сум'яття i розгубленiсть, а бажання знайти якусь опору ззовш призводить до формування та соцiалiзацi! в укра!нському суспiльствi стiйких «маргшальних груп населення».
Маргшальш прошарки суспкьства («традищйш» та «новi») мають певний «полгтичний потенцiал». Хоча маргшали i не утворюють едино! сощально! групи i не мають власно! iдеологi!, !хнiй вiдчайдушний i безнадш-ний стан дозволяе використовувати !х як основу для полiтичних штриг. Звiдси випливае та легкiсть, з якою маргшальш прошарки суспкьства сприймають попу-лктсью лозунги рiзних авторитарних ругав, !х схиль-нiсть до «сильно! влади», нади на прихк сильного ха-ризматичного лiдера, який зможе розв'язати всi еконо-мiчнi та соцiальнi проблеми.
Найрухлившим елементом сощально! структури суспкьства проявляють себе представники середшх прошаркiв населення - наймасовша Г! частина. I! представники найповнiше використовують можливосй, якi !м надае iнститут освпи для соцiального просування в межах дано! групи та поза нею. Однак у зв'язку iз завер-шенням створення державного апарату i сфери управ-лiння в приватному секторi економiки шанс просування по щаблях соцiально! пiрамiди зменшуеться.
Процес становлення та соцiалiзацi! нового серед-нього класу гальмуеться iнституцiональними умовами та полгтичними чинниками. В економщ кра!ни вцбу-ваеться згортання шновацшно! дiяльностi на шдпри-емствах. Хоча постшне зростання прибутку, змiшаного доходу i доходу вiд власностi у структурi доходiв населення свцчить про соцiально-економiчнi та шститущ-ональш перетворення в суспiльствi, змiни у вцносинах власностi та формування шдприемницького сектора в економiцi кра!ни, однак !х мала питома вага у структу-рi грошових доходiв населення, яка у 2015 р. становила лише 3,9% (табл. 1), не дае шдстав говорити про розви-ток нового середнього класу в УкраМ.
Водночас в УкраМ завершуеться процес формування та соцiалiзацi! владного економжо-полпичного прошарку. У науковш лiтературi його називають по-лiтичною елiтою [14]. Традицiйно роль системотвiр-ного елемента економiко-полiтично! елiти виконувала аристократы, яка завжди була нойем певних соцю-культурних ознак, полпично! культури та етики. Нинi в краМ вiдбуваеться процес входження до економжо-полiтично! елiти певних прошарюв полiтикуму та ви-щих менеджерiв-технократiв. Цей процес тривае в ру^ загальносвiтового процесу вiдокремлення кашталу-власност вiд капiталу-функцi!.
Загальносвiтова тенденцш зростання рiвня освь ти i професшно! пiдготовки правлячо! верхiвки, перетворення 'й на професiоналiв державного та корпоративного управлшня обумовлюе Н циркуляцiю мiж рiзними сферами суспiльно! дiяльностi та посилюе процес злиття представникiв полiтико-бюрократично! верхiвки з вищим прошарком управлшського апарату корпорацiй. Перехiд iз державного апарату в бiзнес i навпаки стае типовим для вищого управлшського пер-
Таблиця 1
Структура грошових доходiв населення Укра1ни у 1990 р. i 2008-2015 рр., % [13]
Показник Рiк
1990 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 * 2015 *
Доходи, у тому чиш: 100 100 100 100 100 100 100 100 100
- заробггна плата 60,2 42,4 40,3 40,9 40,2 39,2 39,9 40,1 37,9
- прибуток \ змшаний дохщ 10,6 15,1 19,5 19,7 22,3 19,7 19,7 21,1 25,0
- доходи в1д власност1 2,7 3,5 3,6 3,4 4,7 5,2 5,1 5,9 3,9
Соцтльна допомога та ¡нш1 поточн1 трансферти, у тому чиш: 26,5 39,0 36,6 36,0 32,8 35,9 35,3 32,9 33,2
- соцвльна допомога - 21,2 21,6 21,6 20,0 21,3 21,3 18,3 17,8
- ¡нш1 поточн1 трансферти - 4,2 3,9 2,7 2,6 3,2 2,8 4,3 4,9
- соцвльы трансферти
в натур1 - 13,8 11,1 11,7 10,2 11,4 11,2 10,3 10,5
Прим1тка: * - без урахування тимчасово окуповано! територií Автономно! Республ™ Крим, м. Севастополя та частини зони проведення Антитерористично! операцп.
Виникнення специфiчних, економiчно обумовле-них зв'язкiв мiж рiзними соцiальними групами зумов-люе змiни в цейно-психолопчному станi суспкьства. Домiнуючими в суспiльствi стають: намагання змши-ти наявний порядок, цеолопчно виправдати наявний статус-кво або, навпаки, настро! апати, опортушзму, вiдхiд у сферу приватних штерейв. Данi перiодичних соцiологiчних дослiджень свцчать про постiйний ви-сокий рiвень протестних настро!в, пов'язаних насам-перед з економiчними причинами, зокрема низьким рiвнем доходiв i зайнятостi. Однак ознакою подш 2013-2014 рр. став глобальний, такий, що виходить за межi суто економiчних вимог, характер протесту, його вцносна незалежнiсть в^д матерiального рiвня життя. Це стало свцченням розвитку громадянського суспкь-ства, розумшням людьми сво!х об'ективних сощально-економiчних iнтересiв.
соналу. Швидке ккьюсне зростання прошарку вищих державних чиновниюв, у тому числi за рахунок штелек-туального середовища, призводить до збцншня остан-нього. Як наслцок, вiдбуваеться технократизацiя iдео-логiй i посилення полiтично! ролi традицiоналiстських угруповань, яю виступають за реставрацiю традицшних форм моралi та сусп!льного життя.
Таким чином, у процей мираци мiж бiзнесом, по-лiтичною сферою, державною адмшстращею та держав-ним сектором економжи соцiалiзуеться ядро правлячо! верхiвки сусп!льства. Вона складаеться з людей, яю пе-реходять вц командних ролей у верхах одше! iз владних iерархiй до подiбних ролей в iншiй iерархi! або сумща-ють ключовi посади в рiзних сферах. На основi еднос-тi !хн1х iнтересiв поступово виникае певна сощально-економiчна та сощально-психолопчна сп!льнота пред-ставникiв полiтично! елпи, високопоставлених чинов-
ниюв 1 кер1вниюв великих компан1й. За всГх внутршнГх суперечностей верх1вку укра'1нського сусп1льства остан-н1м часом об'еднуе не ткьки сп1льн1сть економ1чних ш-тересГв, але й усе бкьша едн1сть походження, виховання й осв1ти. Пол1тична ел1та не стала повшстю однор1дною, проте в н1й сощалГзуеться усв1домлення свое'1 сусп1льно'1 важливост1, формуеться певний тип щнностей 1 вГдбу-ваеться засвоення моделей повед1нки. Ця сощальна вер-х1вка визначае суттев1 позаеконом1чн1 1нституц1ональн1 та 1нш1 рамков1 умови господарювання та функцюну-вання економ1чно'1 системи суспкьства.
Важливою ознакою соц1ал1зацГ1 економжо-поль тично'1 ел1ти стае и здатн1сть забезпечити готов-н1сть суспкьства та особливо його пашвних груп до модерн1зацГ1 економ1ки кра'1ни. Якщо модерн1зац1ю розум1ти як руйнування застарких 1нститут1в 1 техноло-гш, як1 не в1дпов1дають сучасним реал1ям 1 руху в напря-м1 пост1ндустр1ального суспкьства, то перед полГтич-ною ел1тою постае завдання - сформулювати фкософш розвитку 1 створити ефективний пол1тичний механ1зм для регшзаци стратеги модерншаци суспкьства. Дуже важливо, щоб пол1тична ел1та змогла висунути людей, здатних на Г1 реалшацш.
В Укра'1н1 все сильн1ше проявляе себе тенденц1я до самов1дтворення верхнГх 1 нижнГх поверх1в сощаль-но'1 п1рам1ди. В1дсутн1сть наскр1зних широких канал1в мобкьност м1ж 11 вершиною та основою св1дчить про висок1 перегородки м1ж елементами соц1ально'1 макро- 1 мжроструктури та нер1вном1рн1сть доступу до суспкь-но значущих благ 1 привкеш.
Наголошуючи на необх1дност1 загальнонацюналь-но'1 едност1 як одн1й з умов успшного виконання завдання модершзащ'1 економ1ки кра'1ни, пол1тична ел1та мае запропонувати таку 1деолог1ю, яка зможе стати основою для внутршньо'1 консол1дацГ1 та трансформуватися в со-ц1альну доктрину, один 1з вар1ант1в «идеологи розвитку». 1мперативи розвитку необх1дно «перекласти» на мову, сп1взвучну р1вню масово'1 психологГ1, знайти способи подолання дезштегрованосй духовно'1 сфери суспкь-ства. Необх1дно розв'язати суперечн1сть м1ж повкьною зм1ною масово'1 св1домост1 та гострою необхГдшстю швидко'1 «1деолог1зацГ1» суспкьства як умови модерш-з ацГ1 економжи та вс1е1 кра1ни.
Стратег1я модерншаци кра1ни мае базуватися на Гдеолопчно обгрунтованш основ1, об'еднувати всгх гро-мадян, ус1 структури державно1 влади. Визначення та-ко1 основи дуже непросте в умовах розвитку сучасно! Украши з1 специф1чною ментальн1стю населення та до-сить слабкою згуртовашстю громадян, яка пояснюеться насамперед великою недов1рою до владних 1нститут1в. Об'еднання людей навколо влади може в1дбутися лише за умови бачення владою реальних перспектив побудо-ви сильно1 держави та громадянського суспкьства на одн1й кеолопчнш основ1. Цю 1деолог1ю як нацюналь-ну 1дею мають визнати вс1 громадяни 1 прийняти 11 як свою. Таким чином, одшею з основних ознак сощал1за-цГ1 украшського суспкьства, яка в1дображае характер його соцiально-економiчног спрямованост1 та розвитку,
стае формування об'ективних основ ново1 моделi iнди-вiдуальног та суспiльног поведшки.
Структура суспiльства побудована на основi со-цiокультурних ознак, виключно багатогранна i не збi-гаеться зi структурою, побудованою на основi подку за економiчними, соцiальними та пол^ичними озна-ками. Це можна пояснити тим, що соцiокультурнi сис-темш змiни вiдбуваються в iнших часових масштабах, нiж економiчнi, соцiальнi та полн^чт. У процесi соцiо-культурних змiн формуеться вiдносна однорiднiсть со-цiокультурних характеристик окремих соцiальних груп та шдив^дДв. Подiбний процес соцюкультурних змiн стае важливою формою об'еднання рiзних соцiальних груп сусп1льства, засобом забезпечення спадковосп та зв'язку мiж поколiннями. Соцiокультурна еднiсть сус-пкьства часто важливiша для сусп1льного розвитку, шж об'еднання на основi економiчних, соцiальних або полi-тичних штерейв.
Такий висновок важливий для ощнювання соцi-ально-економiчних процесiв, якi вцбуваються в сучасно-му укра1нському суспкьствЬ У цьому контекстi важливо-го значення набувае проблема евроцентричного бачення соцiально-економiчних процесiв в Укра1нi. На нашу думку, вцбуваеться надмiрна прив'язка соцiальних процесiв до суто економiчних проблем i очевидне недооцшювання соцiокультурного шару сусп1льного розвитку.
В^ставання багатьох ланок украгнськог економiки та особливосп соцiо-культурного розвитку сусп1льства призводять до гострих сусп1льних колiзiй i конфлiктiв. В Украгнi iснуе розрив мiж формами ведення господар-ства та соцюкультурними стереотипами. Останнi над-звичайно стiйкi, вони не поновлюються автоматично следом за економiчним розвитком, а, навпаки, наклада-ють вцбитки на економiчнi й тим бкьше полiтичнi фор-ми сусп1льного розвитку. Тому особливосп суспкьного розвитку потребують вц дослiдникiв установлення зако-номiрностей трансформацГ1 пострадянських сусп1льств.
Очевидно, що стшюсть соцГокультурних стерео-типГв не означае наявшсть перепон для проник-нення в 1хне середовище окремих культурних норм Г нових форм споживання, характерних для За-хГдного свГту. Це свГдчить про те, що вплив сощально-економГчного розвитку на соцюкультурне середовище не може бути поставлений шд сумнГв, а подальша перспектива соцГально-економГчного розвитку украшського суспГльства пов'язана Гз синтезом, а не уособленням рГзних культур. Якщо окремГ соцГокультурнГ риси украшського суспГльства, яю вГдрГзняють його вГд розвинутих захГдних суспГльств Г на яю роблять акцент прихильни-ки альтернативних варГантГв розвитку, Г являють собою альтернативу наявним формам (захiдног цившзащ1), то скорГше така альтернатива спрямована на консерващю сучасних економжо-полГтичних вГдносин.
Важливою ознакою розвинутого суспГльства ми вважаемо його здатшсть давати вГдповГдд на цивГлГ-зацшш виклики з урахуванням вимог шдивГдуалГзащ1 як основного тренду суспГльного розвитку. У цьому контекстГ важливГ окремГ соцГокультурнГ вГдмГнностГ украгнськог ментальностГ вГд ментальностГ Гнших ев-
ропейських народiв i подання гх за певними ознаками. На нашу думку, такими ознаками можуть бути життевi цшноста населення краГни. Такi цшноста лежать в осно-вi цГлого комплексу соцiокультурних явищ, якi в сукуп-ностi розкривають рiзнi аспекти категори «соцiалiзацiя економiки».
У результата порiвняння УкраГни з iншими евро-пейськими краГнами за цiннiсними показниками, скон-струйованими соцiологами на основi методики Ш. Шварца, встановлено, що цiнностi украГнського населення, як i очiкувалося, вiдрiзняються вiд щнностей населення бiльшостi iнших краГн, включених у дослГджен-ня [15, с. 237].
УкраГнське населення характеризуеться сильш-шою, нiж населення бГльшоста европейських краГн, включених у досидження, виразнiстю ценностей, що належать до категори «Збереження» (Безпека, Конформшсть, Традицш), i, навпаки, слабкшою виразнiстю цiнностей, що належать до протилежно! за змiстом категорГГ «ВГдкри-тiсть до змГн» (Самостiйнiсть, ГедонГзм, Стимуляцш) [15, с. 270]. Орiентацiя населення на цГнностГ збереження, на противагу цшностям вГдкритостГ до змш, дозволяе ста-вити питання про сшввГдношення соцГокультурних на-станов суспГльства на традицГГ та ГнновацГГ.
Справа в тому, що можливГсть модершзаци еко-номГки краГни обумовлена настановами суспГльства на збереження традицш або шновацш. У будь-якому жит-тездатному суспГльствГ обидва елементи в рГзних про-порцшх наявнГ одночасно: абсолютний застай руйнуе суспГльство, заводить його в глухий кут, однак традицш шдтримуе спадковГсть Г стГйкГсть сощальних зв'язкГв, протистоГть дезорганГзацГГ, яку можуть вносити сощ-альнГ ГнновацГГ. Сучасна ситуацш в УкраГнГ в багатьох сферах сощального життя характеризуеться боротьбою двох сильних тенденцГй: вГдданГстю традицшм Г схиль-нГстю до змш.
В УкраГнГ на змГну радянському суспкьству при-йшло суспкьство-ибрид, яке зазнае своерГдно! еволюцГГ пГд впливом розвинуташих соцГальних Г культурних систем. Однак, незважаючи на дш демон-страцшного ефекту, формування нових потреб, змши у споживаннГ, двостороннГ мГграцГГ, процес сощалГзаци в такому суспкьствГ вГдбуваеться пГд сильним впливом попереднГх форм щнностей, вГдносин, економГки та мо-ралГ. Так, навколо запроваджених у сощальну тканину елементГв розвитку збкьшуються зони економГчно! та соцГально! деградацГГ, а сучаснГ економГчнГ та сощальш структури мГстять багато паразитичних, нефункщо-нальних елементГв. В УкраГнГ вГдбуваеться не тГльки со-щалГзацш сучасних вГдносин постГндустрГального суспГльства, але й «засмГчення» того, що проявляе себе як сучасш форми. Як бачимо, жодне суспГльство не може здшснити Гсторичного кроку вперед, яким би швидким вш не був, вГдкидаючи всГ сво! традицГГ. НавГть коли та-кий розрив проголошуеться, через деякий час у, здава-лося б, заново винайдених формах суспГльного життя проступають та або ГншГ риси минулого.
НерГвноправне становище УкраГни в глобальному свт, низький рГвень продуктивностГ пращ, глибокий
розрив мГж виробництвом Г споживанням об'ективно звужують можливоста сощалГзаци економГки УкраГни в напрямГ вГдомих европейських зразкГв. Однак останнГми роками спостериаеться Г достатньо чГтко виражаеться суб'ективне прагнення йти цим шляхом. Це мае велике значення, оскГльки свГдоме управлГння макросощальни-ми процесами набувае певно! матерГально! основи.
ВИСНОВКИ
Неповний перелГк факторГв, якГ визначають на-прями шститущональних перетворень Г характер про-цесу суспГльного розвитку, формуються шд впливом економжо-сощальних та економГко-полГтичних взаемо-дш. Фактором суспГльного розвитку стае посилення по-лГтично! ролГ традицГйних угруповань, яю виступають за реставрацГю традицГйних форм моралГ та суспГльного життя. 1ншим фактором суспГльного розвитку стала «криза довГри» до правлячо! полГтично! елГти, що фак-тично монополГзувала владу та протягом останнГх 25 рокГв контролювала не лише державний апарат, але й одержавлений сектор економГки. Факторами суспГльного розвитку також визначено: необхкщсть сощалГзаци ново! полГтично! елГти та ГГ здатшсть до шститущональ-но! модершзаци краГни; соцюкультурна еднГсть суспГльства - важливша для забезпечення суспГльного розвитку, шж об'еднання на основГ економГчних, соцГальних або полГтичних ГнтересГв; консолГдацш суспГльства на основГ тих ГнтеграторГв, якГ не передбачають мГжособис-тГсно! прив'язки до когось. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Башнянин Г. I., Гончарук Л. Я. Ефектившсть соц!ал!за-цГГ економтних систем: методолопчш проблеми метролопчно-го аналву: монографт. Льв1в: Новий Св1т-2000, 2010. 240 с.
2. Боголiб Т. М. 1нституцюнальш чинники соцвлвацп сусптьства в умовах глобалвацп. Европейський вектор еконо-м'шого розвитку: зб. наук. пр. 2012. № 2 (13). С. 262-267.
3. Бодров В. Г. Политическая экономия институциональных изменений и социализация хозяйственного развития. Европейський вектор економ'шогорозвитку: зб. наук пр. 2012. № 2 (13). С. 18-23.
4. Галушка З. I. Соцвлвацт трансформацшно! економн ки: особливосп, проблеми, прюритети: монографт. Черывцк Рута, 2009. 408 с.
5. Гриценко А. А. Капитализация и социализация экономики в ретроспективе и перспективе. Социальна економка. 2009. Вип. 15. С. 191-195.
6. Гришкш В. О. Соцвлвацт економки УкраГни: теорт, методолопя, перспективи: монографт. Днтропетровськ: Пороги, 2005. 498 с.
7. Деева Н. М. Потенцтл соцвлвацп \ його регулювання в економщГ теорт, методолопя, перспективи: монографт. Дш-пропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2006. 444 с.
8. Зайцев Ю. К. Соцтлвацт економки УкраГни та системна трансформацт сусптьства: методолопя \ практика: мо-нографт. КиГв: КНЕУ, 2002. 188 с.
9. Колот А. М., Кравчук О. I. Економтно активна люди-на у новш економщГ теоретико-методолопчний аналв транс-формацшних процеав. Ринок пращ та зайнятсть населення. 2015. № 2. С. 3-8.
10. Колот А. М., Кравчук О. I. Економтно активна люди-на у новш економщГ теоретико-методолопчний аналв транс-
формацшних процеав. Ринок прац та зайняткть населення. 2015. № 3. С. 8-13.
11. Пилипенко Г. М. 1нституцюнальы чинники сшввщ-ношення державноТ i ринковоТ координацГТ eK0H0Mi4H0i' дiяль-HOCTi: монографiя. Днiпропетровськ: Нацiональний прничий унiверситет, 2012. 293 с.
12. Тарасевич В. Н. Экуника: гипотезы и опыты: монография. М.: ТЕИС, 2008. 565 с.
13. Офщмний сайт ДержавноТ служби статистики УкраТ-ни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua
14. Полгголопчний енциклопедичний словник/уклад.: Л. М. Герасша, В. Л. Погрiбна, I. О. Полщук та ш.; за ред. М. П. Тре-бша. Харкiв: Право, 2015. 816 с.
15. Магун В., Руднев М. Жизненные ценности населения: сравнение Украины с другими европейскими странами // В кн.: Украинское общество в европейском пространстве/под. ред. Е. Головахи, В. Макеева. КиТв: Сусптьство, 2007. 273 с.
REFERENCES
Bashnianyn, H. I., and Honcharuk, L. Ya. Efektyvnist sotsial-izatsii ekonomichnykh system: metodolohichni problemy metrolo-hichnoho analizu [The effectiveness of the socialization of economic systems: methodological problems of metrological analysis]. Lviv: Novyi Svit-2000, 2010.
Boholib, T. M. "Instytutsionalni chynnyky sotsializatsii sus-pilstva v umovakh hlobalizatsii" [Institutional factors the socialization of society in conditions of globalization]. Yevropeiskyi vektor ekonomichnohorozvytku, no. 2 (13) (2012): 262-267.
Bodrov, V. G. "Politicheskaya ekonomiya institutsionalnykh izmeneniy i sotsializatsiya khozyaystvennogo razvitiya" [The political economy of institutional change and socialization of economic development]. Yevropeiskyi vektor ekonomichnoho rozvytku, no. 2 (13) (2012): 18-23.
Dieieva, N. M. Potentsial sotsializatsii i yoho rehuliuvannia v ekonomitsi: teoriia, metodolohiia, perspektyvy [The potential of socialization and regulation in the economy: theory, methodology, prospects]. Dnipropetrovsk: ART-PRES, 2006.
Gritsenko, A. A. "Kapitalizatsiya i sotsializatsiya ekonomiki v retrospektive i perspektive" [Capitalization and socialization of the
economy in retrospect and prospect]. Sotsialna ekonomika, no. 15 (2009): 191-195.
Hryshkin, V. O. Sotsializatsiia ekonomiky Ukrainy: teoriia, metodolohiia, perspektyvy [Socialization of the economy of Ukraine: theory, methodology, prospects]. Dnipropetrovsk: Porohy, 2005.
Halushka, Z. I. Sotsializatsiia transformatsiinoi ekonomiky: osoblyvosti, problemy, priorytety [Socialization of transformational economy: characteristics, problems, priorities]. Chernivtsi: Ruta, 2009.
Kolot, A. M., and Kravchuk, O. I. "Ekonomichno aktyvna liudy-na u novii ekonomitsi: teoretyko-metodolohichnyi analiz transfor-matsiinykh protsesiv" [Economically active people in the new economy: theoretical and methodological analysis of the transformation processes]. Rynokpratsi tazainiatistnaselennia, no. 2 (2015): 3-8.
Kolot, A. M., and Kravchuk, O. I. "Ekonomichno aktyvna liudy-na u novii ekonomitsi: teoretyko-metodolohichnyi analiz transfor-matsiinykh protsesiv" [Economically active people in the new economy: theoretical and methodological analysis of the transformation processes]. Rynok pratsi ta zainiatist naselennia, no. 3 (2015): 8-13.
Magun, V., and Rudnev, M. "Zhiznennyye tsennosti nasele-niya: sravneniye Ukrainy s drugimi yevropeyskimi stranami" [Values of life of the population: a comparison of Ukraine with other European countries]. In Ukrainskoye obshchestvo v yevropeyskom prostranstve. Kyiv: Suspilstvo, 2007.
Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy. http:// www.ukrstat.gov.ua
Pylypenko, H. M. Instytutsionalni chynnyky spivvidnoshennia derzhavnoi i rynkovoi koordynatsii ekonomichnoi diialnosti [Institutional factors the relationship between the government and market coordination of economic activities]. Dnipropetrovsk: Natsio-nalnyi hirnychyi universytet, 2012.
Politolohichnyi entsyklopedychnyi slovnyk [Politological encyclopedic dictionary]. Kharkiv: Pravo, 2015.
Tarasevich, V. N. Ekunika: gipotezy i opyty [Econika: hypotheses and experiments]. Moscow: TEIS, 2008.
Zaitsev, Yu. K. Sotsializatsiia ekonomiky Ukrainy ta systemna transformatsiia suspilstva: metodolohiia i praktyka [Socialization of the Ukrainian economy and systemic transformation of society: methods and practice]. Kyiv: KNEU, 2002.
EE
CL
о
Ш
I—
<C =n
ZT
o
<
о
Ш
