CC BY
4
УДК 336.226.11:316.334.2
ЕКОНОМ1ЧН1 ТА Ф1ЛОСОФСЬК1 АСПЕКТИ СОЦ1АЛ1ЗАЦ11 ПОДАТКОВОГО ПЕРЕРОЗПОД1ЛУ
ДОХОД1В НАСЕЛЕННЯ
© 2017 ЛУБКОВСЬКИЙ с. А.
УДК 336.226.11:316.334.2
Лубковський С. А. EKOHOMi4Hi та фiлософськi аспекти соцiалiзацм податкового перерозподiлу доходiв населення
Мета cmammi полягае в науково-теоретичному об(рунтуванн/ можливостей та перспектив соц/ал/зацИ податкового перерозпод/лу доход/в населення як напряму гармотзацп його ф/скально! та регулюючоi функцй, з одного боку, i приватних та сусп/льних штереав, з /ншого. Досл/дже-но взаемозв'язок соц/альноi та податковоi полтики в означен/й сферi на предмет можливостей та потенц/алу розширення функц/онального призначення податкового перерозпод/лу доход/в ф/зичних ос/б у напрям/ його сощалвацп. Автором запропоновано й об(рунтовано введення в науковий апарат терм/н/в «соц/ал/зац/я податкового перерозпод/лу доход/в ф/зичних ос/б», «соц/ал/зац/я податковоi пол/тики» в ц/лому, а також «соц/ал/зац/я податковоi пол/тики у сфер/ прибуткового оподаткування ф/зичних ос/б». Кр/м того, доведено необх/дн/сть виокремлення соц/аль зац/йно!функцИта принципу соц/ал/зацп прибуткового оподаткування ф/зичних ос/б. Запропоновано перейти в/д пропорц/йного до прогресивного прибуткового оподаткування ф/зичних ос/б з акцентом на необх/дност/ врахування соц/ально-економ/чного стану платника, його схильност/ та ст/йкост/ до соц/ально-економ/чних / ф/скального ризик/в, а також на обов'язков/й нац/леност/ податкового перерозпод/лу доход/в населення на розв'язання ключових проблем сусп/льного розвитку.
Ключов'! слова: соц/ал/зац/я, податковий перерозпод/л доход/в, прибуткове оподаткування ф/зичних ос/б, соц/ал/зац/йна функц/я, принцип соц/аль зацП, ф/скальний ризик, соц/ально-економ/чна нер/вн/сть та б/дн/сть населення, прогресивне оподаткування. Вбл.: 20.
Лубковський Сергй Анатолйович - асистент, кафедра ф/нанав, Кшвський нац/ональний економ/чний ун/верситет /м. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Ки/в, 03057, Украна) E-mail: sergiy_lu@ukr.net
УДК 336.226.11:316.334.2 Лубковский С. А. Экономические и философские аспекты социализации налогового перераспределения доходов населения
Цель статьи заключается в научно-теоретическом обосновании возможностей и перспектив социализации налогового перераспределения доходов населения как направления гармонизации его фискальной и регулирующей функций, с одной стороны, а также частных и общественных интересов, с другой. Исследована взаимосвязь социальной и налоговой политики в указанной сфере на предмет возможностей и потенциала расширения функционального назначения налогового перераспределения доходов физических лиц в направлении его социализации. Автором предложено и обосновано введение в научный аппарат терминов «социализация налогового перераспределения доходов физических лиц», «социализация налоговой политики» в целом, а также «социализация налоговой политики в сфере подоходного налогообложения физических лиц». Кроме того, доказана необходимость выделения социализационной функции и принципа социализации подоходного налогообложения физических лиц. Предложено перейти от пропорционального к прогрессивному подоходному налогообложению физических лиц с акцентом на необходимости учета социально-экономического положения плательщика, его склонности и устойчивости к социально-экономическим и фискальному рискам, а также на обязательной нацеленности налогового перераспределения доходов населения на решение ключевых проблем общественного развития. Ключевые слова: социализация, налоговое перераспределение доходов, подоходное налогообложение физических лиц, социализационная функция, принцип социализации, фискальный риск, социально-экономическое неравенство и бедность населения, прогрессивное налогообложение. Библ.: 20.
Лубковский Сергей Анатольевич - ассистент, кафедра финансов, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03057, Украина) E-mail: sergiy_lu@ukr.net
UDC 336.226.11:316.334.2 Lubkovskyi S. A. The Economic and Philosophical Aspects of the Socialization of Tax Redistribution of the Population's Income
The article is aimed at a theoretical substantiation of possibilities and prospects of socialization of the tax redistribution of incomes of population as a direction of harmonization of its fiscal and regulatory functions, on the one hand, as well as private and public interests, on the other. The interrelation of social and tax policy in the mentioned sphere was explored for possibilities and potential of expansion of functional purpose of the tax redistribution of incomes of individuals in the direction of its socialization. The author has proposed and substantiated the introduction to the scientific apparatus of the terms of «socialization of the tax redistribution of incomes of individuals», «socialization of tax policy» in general, as well as «socialization of tax policy in the sphere of income taxation of individuals». In addition, the need to allocate the function of socialization together with the principle of socialization of the income taxation of individuals have been proved. It has been proposed to move from the proportional to the progressive income taxation of individuals with emphasis on the need to take into account the socio-economic situation of the payer, its inclination and sustainability to both socio-economic and fiscal risks, as well as the mandatory targeting of the tax redistribution of population incomes in order to solve the key problems of social development. Keywords: socialization, tax redistribution of income, income taxation of individuals, function of socialization, principle of socialization, fiscal risk, socioeconomic inequality and poverty of population, progressive taxation. Bibl.: 20.
Lubkovskyi Serhii A. - Assistant, Department of Finance, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave., Kyiv, 03057, Ukraine)
E-mail: sergiy_lu@ukr.net
Сукупшсть здiбностей населення та ïx яюсш характеристики формують людський та штелек-туальний каштал сучасного шформацшного суспкьства, що розвиваеться в напрямi постшдустрь алiзму й глобалiзацiï. Таю тенденци супроводжуються змшою мкця та ролi людини у процесах сощально-
економiчного вцтворення та прюритетах функцюну-вання держави. Так, метою останньо! стае створення сприятливого середовища для регшзаци базових i ви-щих потреб та штереав уже не просто людини - фактора виробництва, власника здiбностi до пращ, а людини як особистосй, рiзносторонньоl сощально! одинищ та
носш людського капiталу. Зазначене базуеться на визна-ннi людини найвищою цшшстю та проявляеться через конституцiйне закршлення 11 фундаментальних прав i свобод з вГдповГдним гарантуванням кожному члену цившзованого суспГльства можливостей !х реалшаци, а також через всебiчне й iмперативне сприяння сощ-альнiй справедливост та ефективному подоланню в за-гальнонацiональному масштабi рiзноманiтних проблем соцiально-економiчного характеру.
Усуто економiчному вимiрi дана тенденцш проявляеться в посиленш ролi людського фактора у виробничих, господарських та iнвестицiйних вГд-носинах i процесах. Протягом кГлькох останшх десяти-лiть на першому плаш перебувають такi фактори вироб-ництва й успшного пiдприемництва, як рiвень квалГ-фжаци, що вiдповiдае використовуваним технологшм i технiцi, а також рiвнi iнновацiйностi та штелектуалГзаци господарсько'1 дiяльностi, з одного боку, i створюваного продукту, з iншого. Економiчна змiна щодо перенесення акцентiв iз основного капiталу на людський у виробничих вГдносинах вiдобразилася на розумшш людини як справжньо'1 каштально! та продуктивно! суспГльно! цш-ностГ, а отже, - на сощально-трудових, розподГльних i фiскальних, зокрема податкових, вiдносинах. Проявляеться це в !х наповненнi соцiальним змiстом i набуттi ними безпосереднього соцiального призначення. 1нши-ми словами, спостерiгаеться тенденцш до сощгшзаци суспiльно-економiчних вiдносин. Таке явище характер-не не лише для !х окремих сфер i ланок, певних напря-мiв економГчно! чи господарсько'1 дiяльностi, конкретно взято'1 нацюнально! економiки або окремо'1 спГльноти та '11 суспГльного устрою. Воно вГдображае загальну тен-денцiю для всГх розвинених кра!н та кра!н, що активно до цього прагнуть. Тобто соцiалiзацiя економiки та гос-подарсько! системи виступае однiею iз ключових харак-терних рис сучасних соцiально-економiчних зрушень i змiн у глобальному вимiрi та е одним iз прiоритетiв по-лiтики сталого розвитку.
У результатi змiни мкця i ролi людини в суспГль-ствi соцiальнi аспекти та проблеми перестають бути суто соцiальними та все бГльше знаходять свое вГдобра-ження в економiчних явищах, процесах i наслiдках. До ключових штегральних проблем нацiонального i глобального масштабiв, що мають не лише кореш, а й на-слГдки одночасно соцiального та економiчного характеру, з упевнешстю можна вГднести зростаючу сощально-економiчну нерiвнiсть, про що свГдчать останнi вГтчиз-няш [1-3] та зарубiжнi дослiдження [4; 5]. Загрозливий та iмперативний характер проблеми нерiвностi пояс-нюеться, по-перше, 11 притаманнiстю не лише кра!нам, що розвиваються, а й економiчно та iнституцiонально розвиненим державам. По-друге, 11 значним впливом на загальний соцiально-економiчний розвиток кра!ни i темпи його зростання, на характер, структуру та рiвень ефективност процесiв розподГлу й перерозподГлу, зокрема через бюджетно-податковi механiзми, а також на стан суспГльного компромiсу й узгодженост iнтересiв рiзних соцiальних верств населення i груп економiчних суб'ектiв. По-трете, 11 потужною iнклюзивнiстю та ха-
рактерною взаемопроникненiстю в економiчнiй та соцг-альнiй площинах. Економiчна нерiвнiсть часто виступае базисом сощально!, а остання створюе перешкоди для включеност людини в ринкову систему взаемодГ! та 11 реалшаци в економiчнiй сферi. Тобто в не! обмежують-ся можливостГ на основГ особистих продуктивних сил, зусиль г людського катталу вирГвняти свое становище в координатах нерГвностГ й посилити власш позицГ1 в економГчнГй, а отже, Г у сощальнш, стратифГкацГ1 суспГльства, а також забезпечити собГ й членам свого до-могосподарства щний абсолютний Г вГдносний рГвш як економГчного, так Г сощального добробуту.
ПроблемнГсть нерГвностГ посилюеться шшими явищами й ефектами, якГ зазвичай 11 супроводжують або виступають наслГдком. Серед них однГею Гз осно-вних постае бГднГсть як у абсолютному, так Г у вГдносно-му 11 вимГрах, оскГльки «навГть обгрунтована Г соцГально прийнятна нерГвшсть завжди породжуе бГднГсть» [2, с. 23]. I, незважаючи на те, що «в останш десятилГття у свт вГдбулася «велика втеча» багатьох краш Г народГв вГд злидшв, абсолютно! бГдностГ, браку найнеобхГдшшо-го», вона «вдалася не всГм кра!нам Г не всГм громадянам як бГдних, так Г багатих краш. Близько мГльярда жителГв планети перебувають у сташ жалюгГдного Гснування Г шдпадають пГд визначення абсолютно бГдних» [1, с. 10].
У фккальному аспектГ соцГально-економГчна не-рГвнГсть, що шдсилюеться проблемою бГдностГ населення, призводить до зменшення та/або недостатностГ фккально! вГддачГ дшчо! податково! системи, зокрема прибуткового оподаткування, нерГвномГрного розподГлу податкового навантаження, яке переноситься на плечГ населення з низькими доходами, а також до необхГднос-т пошуку додаткових доходГв бюджету для фшансуван-ня все бГльших потреб у сощальному захистГ та забез-печеннГ, спричинених зростанням масштабГв та глибини бГдностГ. Така необхГдшсть часто означае шдвищення загального рГвня податкового навантаження на ключо-вГ об'екти оподаткування - доходи та/або споживання. Але з великою ймовГршстю воно знову буде перенесене на бГдне населення Г не зачепить багатГ верстви, особливо за умов пропорцшно! системи податкового перерозподГлу доходГв, виходячи з можливостГ останнГх офщш-ними методами оптимГзувати свш податковий тягар, а також через регресшний характер оподаткування споживання ушверсальними акцизами.
СоцГальнГ, економГчнГ, фккальш, зокрема подат-ковГ, проблеми сучасного суспГльства в нацю-нальному Г глобальному вимГрах не перестають знаходитися в центрГ уваги як науковщв, так Г практикГв. Тобто всГх, хто розумГе необхГднГсть розвитку сощального, штелектуального Г культурного кашталу держави -людини як особистость Так, проблематикою соцГально! полГтики, у тому числГ питаннями забезпечення насе-ленню гГдного рГвня життя, подолання суспгльно! нерГвностГ, зменшення масштабГв та глибини бГдностГ, по-будови ефективних Г справедливих соцГально-трудових вГдносин, займалися О. О. Герасименко, Ю. К. Зайцев, Т. М. Кр'ян, Н. В. Коваль, А. М. Колот, Е. М. ЛГбанова, В. О. Мандибура, А. А. Славкова, О. О. Чуприна та шш1
У сферГ прибуткового оподаткування дослдження ве-дуться такими вГдомими ученими, як В. Л. Андрущенко, В. П. Вишневський, В. М. Геець, О. Д. ДанГлов, I. О. Лу-нша, В. М. Мельник, Т. В. Паентко, А. М. Поддерьогш, А. М. Соколовська, В. М. Федосов. Але залишаються до кшця не вивченими питання можливостей узгодження та/ або тдпорядкування шструментш податково! полГтики, особливо у сферГ податкового перерозподку доходГв на-селення, сощальним цкям з метою виргшення ключових суспкьних соцГально-економГчних проблем сучасностГ.
Мета статтГ полягае в науково-теоретичному об-Грунтуванш необхГдностГ та об'ективних можливостей, потенщалу Г напрямГв розв'язання проблем сощального розвитку суспкьства методами та шструментарГем податково! полГтики у сферГ прибуткового оподаткування фГзичних осГб. 1ншими словами, можливостей та перспектив сощалшаци податкового перерозподку доходГв населення як напряму гармошзащ! його фГскально! та регулюючо! функцГй, з одного боку, Г приватних Г суспкьних ГнтересГв, з шшого.
Людина та !"1 здатнГсть до пращ в системГ еконо-мГчних вГдносин суспкьства посгдае центральне мГсце, виступаючи ключовим фактором вироб-ництва, осюльки вона створюе не лише засоби пращ, а й додану вартГсть у формГ продукту, нових знань та но-вггнгх технологий, забезпечуючи розширення науково-технГчного прогресу. Також вона бере участь у процесах обмгну, розподку, перерозподку та споживання, будучи кГнцевим споживачем, на реалГзацгю потреб Г сощально-економГчних ГнтересГв якого нацкена практично вся дг-яльнГсть як господарюючих суб'ектГв, так Г держави. КрГм того, людська здатнГсть до пращ як товар е об'ектом кушвльпродажу на ринку виробничих ресурсгв. За результатами свое! активностГ в суспкьно-економГчних вГдносинах фГзична особа отримуе винагороду у формГ заробГтно! плати, шдприемницького та/або швестицшно-майнового доходу, рГзного роду виплат, компенсацГй, го-норарГв, а також виплати в рамках пенсгйного страхування та соцГального забезпечення, субсидГ!, допомоги та ГншГ види доходГв. Вони створюють 1й фшансово-матерГальну базу для можливостГ подальшого Гснування, пГдтримки здоров'я, реалГзацГ! потреб та ГнтересГв як базового, так Г сощалшацшного характеру, а також освГтнього, культурного й соцГального розвитку. 1ншими словами, для забезпечення простого Г розширеного вгдтворення як робочо! сили, так Г особистостГ, носш ГнтересГв та соцГально! оди-ницГ на ргвш, який вгдповгдав би, як мГнГмум, 11 внеску в суспкьний розвиток та рГвню економГчного й соцГального поступу тГе! спкьноти, у якгй людина проживае, функ-цГонуе та сощалГзуеться.
Але не всГ потреби й штереси в сучасному свГтГ можливо реалГзувати лише у приватно-ринковий спосГб, осккьки ринок як Гнститут, мехашзм Г спосГб взаемодГ! характеризуеться его!стично-максимГзацшними амбГ-цшми та прГоритетами щодо факторно! вГддачГ, розподку доходГв, вигод Г корисностГ, з одного боку, а також мшГмГзацшними прагненнями щодо втрат економГчно! ефективностГ, з шшого. А отже, вш не защкавлений у
створеннГ нерентабельних благ суспкьного характеру. Тому повноцГнне та пдне перебування суб'ектом вгдпо-вгдно! цившзовано! держави, яка мае ознаки соцГально!, передбачае споживання не лише приватно-ринкових, а й суспкьних благ, фшансування яких забезпечуеться переважно завдяки саме фккальному перерозподку но-востворено! додано! вартостЬ Вона, набуваючи спочатку форм вГдповгдних факторних доходГв, виступае не лише джерелом приватного споживання, накопичення майна та здшснення ГнвестицГй, а й джерелом фшансово! за-безпеченостГ держави в рамках виконання нею сво!х функцГй зГ створення означених благ Г формування вто-ринних доходГв осГб, зайнятих у суспкьному секторГ.
У рамках процесГв фокального перерозподку суспкьного добробуту фГзична особа виступае, з одного боку, як споживач Г його бенефщар, а з шшого - як платник податюв Г фшансовий донор. Тобто людина та !"1 благополуччя стають вГдповГдно суб'ектом та об'ектом податкових вГдносин Г державно! полГтики у сферГ податково-бюджетного перерозподку в широкому розумшш, що прямо чи опосередковано впливае на 11 рГвень життя, фшансово-матерГальну захищешсть, сус-пкьну й господарську актившсть, а також на !"1 мотиви Г можливостГ самореалГзацГ! в економГчному та сощаль-ному вимГрах.
У розвинених кра!нах зазначене мГсце та роль особистостГ проявляеться, по-перше, у закртленш в нацю-нальних, а також у вГдповГдних мГжнародних декларатив-них Г нормативних документах прав Г свобод людини як найвищо! цшностГ суспкьства й держави - його вищого шституту1. По-друге, таю права Г свободи знаходять свое
1 Серед ключових документе м^жнародного зразка в даному
аспект можна виокремити Загальну декларацiю прав людини [6],
Конвенцто про захист прав людини i основоположних свобод [7],
бвропейський кодекс соцiального забезпечення [8] та бвропейську соцiальну хартт [9].
У Декларацп прав людини зафжовано, що у правовiй державi гарантуеться право кожно! особи на такий рiвень життя (щодо ш, одягу, житла, медичного догляду та сощального обслугову-вання), який е необхiдним для пiдтримання здоров'я, власного добробуту та добробуту ам% а також право на забезпечення в разi безробггтя, хвороби, iнвалiдностi, вдiвства, старостi чи iнших обставин, що призвели до втрати зао^в для кнування через незалежнi вiд людини причини (ст. 25). ^м того, кожна людина мае право на працю, на втьний вибiр роботи, на справедливi та сприятливi умови пращ й на захист вщ безробiття. А кожний працюючий мае право на справедливу i задовтьну винагороду, яка забезпечуе гiдне людини кнування для нього самого та його ам% а також яка в разi необхiдностi доповнюеться шшими засо-бами соцiального забезпечення (ст. 23). Водночас ам'я визнаеться природним i основним осередком суспiльства, що мае право на захист з боку сусптьства й держави (ст. 16) [6]. бвропейська сощальна хар™ також визначае ряд прав людини та принцитв функцiонування соцiальноí сфери. Кожна краТна, що !' пщписала й ратифiкувала, взяла на себе зобов'язання нацтити зусилля i засоби вщповщно! державно! полiтики на створення й досягнення необхщних передумов реалiзацií означених прав i принципiв. Умовно Т'х можна подiлити на права сощального i соцiально-трудового характеру. Серед перших ключовими висту-пають права кожно! людини на охорону здоров'я (ст. 11), сощальне забезпечення (ст. 12), соЩальну та медичну допомогу (ст. 13), право ам'| (ст. 16) i дiтей та пщлгггав (ст. 17) на соцiальний, право-вий i економiчний захист, а також права на захист вщ бщносп й соцiального вiдчуження (ст. 30), на житло (ст. 31) тощо [9].
Б1ЗНЕС1НФОРМ № 11 '2017
www.business-inform.net
лопчне продовження в iнституцiональному та фшансово-матерiальному забезпеченнi можливостей !х ре^зацп будь-якою особою - резидентом чи нерезидентом - у межах вкпов1дно1 краши або шд час п мiжнародноí мо-бкьносй, особливо у крашах, що подкяють зазначенi принципи, цiнностi й розглядають людину основною iз них. По-трете, розробка i реалiзадiя бiльшостi питань вцповкно! фiнансово-економiчноí, фкжально1, безпеко-во"1, культурно: полiтики на загальнодержавному чи мк-цевому рiвнях базуеться на означених правах i свободах та передбачае обов'язкове врахування прiоритетiв сощ-ально1 полiтики. По-четверте, безпосередньо сама сощ-альна полiтика, зокрема у сферi освiти, охорони здоров'я, сощального захисту i забезпечення, також грунтуеть-ся на визначених формальних i неформальних правах i свободах, а тому покликана забезпечити !х абсолютну й повсюдну реалiзацiю, як мшмум, на базовому рiвнi. Без цього неможливо говорити про належну шститущональ-ну та фiнансово-матерiальну забезпеченiсть навггь ба-зових фiзiологiчних i мшмальних соцiальних потреб та iнтересiв людини. По-п'яте, сощальна роль економiчного добробуту - джерела фшансування i реалшацц означених потреб та iнтересiв - знаходить свое вiдображення як у полгтищ прибуткового оподаткування доходiв фшичних осiб, так i в полчищ соцiальних видаткiв державного та мшцевих бюджетш, а також у рамках визначення i зако-нодавчого закршлення обгрунтованих розмiрiв ключо-вих сощальних стандартiв та гарантий.
Щ
ною, що щ
Група прав софально-трудового характеру покликана забезпечити яккне iнституцiональне середовище для створення пдних умов трудово''' реалiзацií особи. Зокрема, це права людини на працю (ст. 1), справедливi (ст. 2), безпечш та здоровi (ст. 3) умови праць справедливу винагороду (ст. 4), право працюючих жшок на охорону материнства (ст. 8), на професмну орiентацiю (ст. 9) i пiдготовку (ст. 10), право трудящих^граннв i членiв íхнiх сiмей на захист i допомогу (ст. 19), на захист у випадках звтьнення (ст. 24), право пра^внигав на захист !'хшх прав у разi банкрутства 'хнього роботодавця (ст. 25), на пдне ставлення на робот (ст. 26), право працiвникiв iз сiмейними обов'язками на рiвнi можливост та рiвне ставлення до них (ст. 27) та iншi [9].
2 бвропейську соцiальну хартiю було ратиф^овано у 2006 р. практично в повному обсязк Залишались не визнаними 4 статп та
3 пункти окремих статей частини II дано!' Хартп, за якими Укра'на не взяла зобов'язання вважати !х обов'язковими для себе. Це статп, що передбачають забезпечення уам пра^вникам та особам, якi знаходяться на 'хньому утриманнi, права на со^альне забезпечення (ст. 12); кожнм малозабезпеченiй людинi права на со^альну та медичну допомогу (ст. 13); трудящимнунгрантам, якi е громадянами будь-яко!' держави-ратифiканта, i членам íхнiх амей права на захист i допомогу на територп будь-яко!' шшо'| держави-ратифiканта (ст. 19); усiм пра^вникам права на захист сво'х вимог у разi банкрутства '''хнього роботодавця (ст. 25).
Щодо окремих пункпв, то це пункт 3 статп 2, у якому йдеться про зобов'язання встановити щорiчну оплачувану вщпустку тривалiстю не менше чотирьох тижшв; пункт 1 статтi 4, де в рамках права на справедливу винагороду передбачено право пра^внигав на таку винагороду, яка забезпечуе 'м i íхнiм сiм'ям достатнiй життевий рiвень; пункт 3 статтi 31, зпдно з яким держава-ратифiкант у межах права на житло зобов'язуеться вжи-вати заходи, спрямованi на встановлення на житло цш, доступних для малозабезпечених осiб [10].
У травн 2017 р. Укра'на доповнила взятт ранiше зобов'язання в данм сферi, визнавши обов'язковими для себе пункти 3 i 4 статп 12, що зумовлено евроштеграцмними прагненнями i процесами в нашiй державi [11].
'одо прав i свобод, зафжсованих у мiжнарод-них декларативних i нормативних документах, то бкьшкть з них були визнаш Укра1-ною, що Пiдтверджуеться шдписанням та ратифiкацiею2 вiдповiдних документiв. Таким чином, характеры для усього цившзованого свiту права i свободи знайшли свое вiдображення у вiтчизняному законодавствi на рiвнi найвищого закону, а також у рамках конкретних нормативно-правових актiв. Так, першою статтею Кон-ституцй Украши вона визначена, як «суверенна i не-залежна, демократична, сощальна, правова держава», а стаття 3 проголошуе, що «людина, и життя i здоров'я, честь i гiднiсть, недоторканнiсть i безпека визнаються в УкраМ найвищою соцiальною щншстю». Тому згiдно з Конституцiею кожна людина мае право «на працю, що включае можливкть заробляти собi на життя працею, яку вона вкьно обирае або на яку вкьно погоджуеться» (ст. 43), «на вцпочинок» (ст. 45), «на достатнш життевий рiвень для себе i свое1 сш'1, що включае достатне харчування, одяг, житло» (ст. 48), «на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування» (ст. 49), «на освпу» (ст. 53). Закршлено й право ойб «на сощальний захист, що включае право на забезпечення !х у разi по-вно'1, частково1 або тимчасово1 втрати працездатностi, втрати годувальника, безробптя з незалежних вiд них обставин, а також у старост та в шших випадках, перед-бачених законом» (ст. 46). Крiм того, тут же Конститу-цш Украши передбачае обов'язок кожного громадянина сплачувати податки та збори в порядку i розмiрах, вста-новлених законом (ст. 67) [12].
У контекст мети нашого дослiдження важливо вцзначити, що вищий закон Украши, з одного боку, ви-значае, закршлюе i гарантуе означенi права, свободи та сощально-правовий захист кожному члену суспкьства. Тобто передбачае чпга зобов'язання держави як вищого суспкьного шституту щодо iнституцiонального врегу-лювання та фшансування на належному рiвнi в1дпов1д-них соцiальних, iнституцiональних i матерiальних благ та гарантiй кожнiй людиш, зокрема й щодо 'й фшансово-матерiального забезпечення та утримання у в^дповкних ситуацшх. З iншого ж боку - встановлюе обов'язок кож-но'1 особи брати участь у колективному фшансуванш за-значених зобов'язань держави, що гарантуе !й суспкьну пiдтримку в реалiзацil 'й функцш. Але, на наше переко-нання, тут е три важливi проблемш аспекти, що можуть перешкоджати виконанню зобов'язань обох сторш такого суспкьного договору.
По-перше, конститущйно не передбачено i не за-кр^ено право кожно! людини брати участь у процей розробки й погодження правил гри у сферi податкового перерозподку в широкому розумiннi, ^м такого демократичного механiзму, як представницьке управлш-ня державними процесами через обраних на виборах народних представникiв. Особливо це актуально для шститущонально слабких суспкьств, у яких реалiзацiя одного з базових принципiв оподаткування - немае оподаткування без згоди - у зазначений спойб виявляеться досить проблематичною.
По-друге, на найвищому iнституцiональному рiвнi проблемним аспектом також виступае вцсутшсть кон-
ституцгйного права контролю за в1дпов1дними суспгль-ними ГнституцГями Г державними установами. Це дае пу-бл1чним суб'ектам прийняття р1шень на загальнодержав-ному та м1сцевому р1внях, зокрема в частиш податково-го перерозподГлу й фшансування пропозицГ! суспГльних благ, непрям1 можливост1 обмежувати зац1кавлених ос1б у шформащ! щодо обгрунтованост1 цГлей Г джерел фшан-сування, стану реал1зацГ1 та показник1в ефективност1 в1д-пов1дних прийнятих р1шень у дан1й сфер1. А отже, змен-шуеться транспарентшсть ф1скальних в1дносин перерозподГлу соц1ально-економ1чного добробуту, спромож-н1сть контролю за означеними публ1чними суб'ектами та 1х в1дпов1дальн1сть перед суспГльством.
По-трете, у контекст1 побудови та реал1зац1! гар-мон1йно! системи оподаткування, у тому числ1 й прибут-кового, важливим аспектом виступае в1дсутшсть закр1-плено! в КонституцГ! Укра!ни норми чи положення щодо саме посильно! участ1 член1в суспГльства в податковому перерозподш добробуту та колективному ф1нансуванн1 суспГльних благ. Це шдривае гарантован1сть з боку дер-жави щодо дотримання двох шших базових принцип1в оподаткування - принципу платоспроможност1 й принципу сощально! справедливост1. Також це позбавляе ос1б та 1нституц1й, що в1дпов1дальш за розробку й реал1-зац1ю податково! пол1тики Г в1дпов1дного !й податкового законодавства, конституц1йних та шших формальних обмежень 1нституц1онального характеру щодо максимально! величини норми перерозподГлу й необх1дност1 1! диференщащ! в залежност1 в1д соц1ально-економ1чного стану платника Г його реально!, а не номшально!, пла-тоспроможност1. В1дзначимо, що така реальна плато-спроможшсть залежить як в1д означеного стану особи та 11 здатност1 до самозабезпечення, так Г в1д р1вня ди-ференц1йованост1 доход1в у сусп1льств1, м1ри притаман-ного йому взаемовпливу фшансово-матер1ального за-безпечення Г сощального добробуту, а також в1д обсягу накопиченого майна й фшансових ресурс1в у власност1 платника та члешв його домогосподарства - резерв1в 1х соц1ально-економ1чно! безпеки.
В1дсутн1сть зазначеного положення Г в1дпов1дних обмежень, особливо в шституцюнально слабких суспГльствах, створюе передумови для перекосу в1д держави, яка максим1зуе загальний добробут, у б1к держави-Лев1афана, що максим1зуе власний добробут. Це набувае форми цГлей Г прагнень останньо! до макси-м1зацГ1 дох1дно! частини в1дпов1дного бюджету та про-являеться в наповненн1 податку чистим ф1скал1змом3 Г моб1л1заторським зм1стом, нехтуючи означеними вище базовими принципами оподаткування та його регулю-
Хоча ми погоджуемося з тим, що фккальна функЩя податку е клю-човою, але не можна все зводити лише до наповнення бюджету за будь-яку цшу, нехтуючи базовими принципами оподаткування i тими позитивними ефектами, яга можна отримати, посилюючи в сощально обфунтованому напрямi регулюючу функцто. Зокрема, завдяки цьому можна сприяти покращенню сощально-економiчного добробуту в сусптьствь зменшувати нерiвнiсть i бiднiсть, вирiшувати iншi соцiально-економiчнi проблеми, зни-жуючи саму потребу вщповщного бюджету у фiнансових ресурсах, а отже, i мiру його дефщитносп.
ючим потенц1алом. Така пол1тика створюе ризики не-можливост1 самозабезпечення платником г1дного р1вня ф1нансово-матер1ального Г сощального добробуту для себе й оаб, як1 перебувають на його утриманш, позбавляе його ресурсу для самошвестування в людський ка-штал - джерело майбутнього достатку Г благополуччя -та формування резервного фонду стшкост до мож-ливих загроз економ1чного, соц1ального, ф1скального, ринково-кон'юнктурного чи шшого характеру. Таким чином, зазначена гарантГя щодо саме посильно! участ1 в податковому перерозпод1л1 добробуту й колективному фшансуванш суспГльних благ забезпечила б упевнен1сть, з одного боку, суб'ектш - ф1нансових донор1в, що у них не буде вилучено бГльше, н1ж вони здатш заплатити без суттевих втрат 1х економ1чного, а значить, Г сощального, добробуту, а з шшого - бенеф1щар1в та споживач1в озна-чених благ, що держав1 вистачить податкових ресурс1в для !х достатньо! пропозицГ! завдяки бГльшому внеску ос1б з вищою платоспроможшстю, сформованою, серед шшого, через сощально-економ1чну нер1вн1сть.
Така гарантГя й право на не! мае розповсюджува-тися на усГх члешв суспГльства. Тобто на ос1б з низькими доходами (для яких обсяг Г корисшсть суспГльних благ перевищуе податкову участь у 1х фшансуванш 4), на суб'ект1в Гз середн1м достатком (для яких характерна приблизна екв1валентшсть ф1скального об-мшу Гз незначними в1дхиленнями в певний б1к), а також на заможних член1в соц1уму. Для останнГх податковий тягар може значно перевищувати обсяг та/або корисшсть отримуваних суспГльних благ. Причому, корисшсть певних з них буде мшмальною, що стосуеться, скаж1мо, сощального захисту Г забезпечення, тод1 як шших, зокрема благ шституцюнального й правового характеру, -максимальною та значно вищою, шж для ос1б першо! чи друго! категорГ!.
Безпосередня м1ра Г глибина застосування гарант! щодо саме посильно! участ1 в податковому перерозпод1-л1 доход1в мае автоматично визначатися й залежати в1д р1вня реально! платоспроможност1 конкретного платника, виходячи Гз його соц1ально-економ1чного стану та шших обставин, зазначених вище. Кр1м того, для по-вноти й ефективност1 реал1зацГ1 принцип1в платоспро-можност1 та соц1ально! справедливост1 ця гарантГя мае розповсюджуватися в процес1 прибуткового оподаткування як на самого платника, до яко! б Гз означених ка-тегор1й ос1б вш не в1дносився, так Г на кожного з члешв с1м'1, що перебувають на його фшансово-матер1альному утриманш й за яких вш несе моральну, ф1нансову та юридичну в1дпов1дальшсть зг1дно з в1дпов1дними бать-ювськими, оп1кунськими, подружн1ми чи Гншого роду обов'язками. Також вона сприяла б Г мотивувала в1дпо-в1дальних суб'ект1в за реал1зац1ю податкового перерозподГлу добробуту населення посилювати в1дчуття екв1-валентност1 отримуваних суспГльних благ сплачуваним
4 Але навпъ при цьому сплата вщповщного, нехай i досить невеликого, податкового внеску може завдавати значно! втрати i шкоди фшансовонмт^альному базису платника й члешв його ам% а отже, - !хньому соцiальному добробуту.
податкам як у платникiв-донорiв, так i в безпосереднк бенефiцiарiв такого перерозподку. Зазначене корисно в контекстi формування фккально! свiдомостi й суспкь-но! культури податкового перерозподку в краМ, особливо коли першi та друп - однi й и ж самi особи.
Але, незважаючи на суттевi iнституцiональнi кроки, у кожнш краМ на вцповцному етапi 'й роз-витку все ж виникають певш проблеми сощаль-ного чи соцiально-економiчного характеру, впливаючи у зворотному напрямку на здатшсть шституцюнально, матерiально й технiчно реалiзувати права i свободи, а також базовi фiзiологiчнi й мiнiмальнi соцiaлiзaцiй-нi потреби та iнтереси людини як особистостЬ А коли взагалi вiдкидаеться необхiднiсть та значущiсть шсти-туцiональних прав, обмежень i гарантш, то зводяться нанiвець соцiально-культурнi й морально-етичш сис-теми цiнностей iз подальшою дискредитацiею, замiною чи шдмшою важливих соцiальних цкей i прюритепв економiчними чи суто фiскальними прагненнями на основi егоíстично-мaксимiзaцiйних амбiцiй. Таким чином, суспкьство починае роздкятися в першоосновi за майновою ознакою, що одразу стае майже синошмом сощально!. Особливо це стосуеться шституцюнально слабких суспкьств, у тому чи^ й Укра'ни, коли еко-номiчна нерiвнiсть практично гарантуе соцiальну, коли стратифжацш на основi ринково! сили чи слабкостi вц-повiдного суб'екта майже односторонньо й однооабно визначае його мкце в соцiальнiй iерархií.
Саме тому важливо посилювати як загальний рЬ-вень iнституцiональноí зркосп, так i консолiдацiю й шклюзивну взаемодiю рiзних сфер суспкьного функщ-онування, аби фiзична особа мала змогу реалiзацií сво'1х потреб та штерейв у вск сферах, незалежно вiд мiри 'й успiшностi в окремш з них. Для цього необхцно за-безпечити, з одного боку, недопущення iмперативного поширення егоíстично-максимiзацiного характеру й конкурентного способу економiчноí взаемодй в сощаль-ному середовищ^ а з iншого - проникнення позитивних аспектiв i прiоритетiв сощального розвитку в економiч-ну площину та безпосередньо в ринок як мехашзм i спо-сiб взаемодй.
У свиовш практицi в останш десятилiття сфор-мувалася тенденцш до багатовекторного посилення соцiальноí спрямованостi економiчного розвитку, що характеризуеться бкьш ткним взаемозв'язком сощаль-них завдань iз матерiальними параметрами економiчноí системи [13, с. 4], а також шдвищенням сощально! свь домостi й вцповкальносп бiзнесу. Це стало можливим, зокрема, завдяки мiжнародному iнституцiоналiзму в частиш об'еднання i знаходження порозумiння на най-вищому рiвнi стосовно мксця й ролi людини в гоншга за максимiзацiею пiдприемницькоí вигоди, рентабельност та накопиченням капiталiв. Так, «економiчний механiзм переростае межi суто економiчного змiсту, що свiдчить ... про вираження в економiчних формах не ткьки ви-робничих вiдносин, а й шших аспектiв системи суспкь-них вiдносин» [13, с. 4].
Серед ключових напрямiв i проявiв тако! сощаль зацй економiчного розвитку видкяють такi:
+ зростання частки оплати пращ й споживання сукупного пращвника в нацiональному доходi (це стосуеться переважно розвинених кра'н); + змiна характеру та змiсту працi в напрямку зменшення суперечностей мiж працею та капi-талом, а також у частиш мкця i ролi працiвника в системi прийняття ршень через iнститути со-щального партнерства; ^ розвиток системи вцносин власностi, зокрема трансформуються форми прояву i функцiону-вання приватно! власносп, з'являються новi 'й види й форми (штелектуальна власнiсть, колек-тивна власшсть працiвникiв та iншi); + пiдвищення ролi й уваги до розвитку людсько-го капiталу в контексй сучасних технологiчних i соцiалiзацiйних тенденцiй; ^ пiдвищення в1льного доступу особи до послуг освпи, охорони здоров'я, культури, що сприяе повншш реалiзацií 'й потреб та штерейв; ^ посилення соцiальноí спрямованостi бюджепв (особливо в розвинених кра'нах), суспкьного i державного захисту, забезпечення й гаранту-вання вiдповiдних прав незахищеним верствам населення, а отже, - !х сощально! ролц ^ виникнення i розвиток середнього класу, шд-вищення його економiчноí та шституцюнально! вагомосй, а також учасй в системi вiдносин власностi;
+ соцiалiзацiя й гуманiзацiя виробничих i еконо-мiчних вiдносин через цкьову орiентацiю еко-номiчних важелiв на всебiчний розвиток осо-бистостi та шдвищення добробуту населення, поеднання штереав виробникiв i споживaчiв, а також стримування експaнсiйних мaксимiзaтор-ських амбщш i тенденцiй ринку щодо шших сфер суспкьних вiдносин та взаемодй [13, с. 4-5].
Узазначеному ключовими аспектами соцiaлiзaцй економiки виступають «сощальне партнерство як спосiб соцiaльноí взаемодй найманих робiтни-кiв, роботодaвцiв i держави з метою гaрмонiзaцй еконо-мiчних iнтересiв усiх суб'ектiв трудових вiдносин, пошук цивiлiзовaних форм розв'язання трудових конфлжпв», а також такий «визначальний i синтетичний принцип та шститут функцiонувaння будь-яко! соцiaльноí системи», як сощальна спрaведливiсть. Вона характеризуе «суспкьну оцiнку реально кнуючо! системи розпод!лу та формування доходiв, 'й зiстaвлення з оптимальними принципами оргашзацй сфери розпод!лу доходiв i заро-бiтку» [13, с. 5].
Тобто сутшстю соцiaлiзaцй виступае гармошза-цiя та взаемопроникнення економiчних i соцiaльних прiоритетiв сусп!льно! взаемодй загалом i в конкрет-них 'й вимiрaх зокрема. Одними з ключових серед них, на наше переконання, виступають сощальна сфера з 'й проблемами та державною полпикою в цш площинi, зокрема щодо видатюв вiдповiдного бюджету на сощальш цiлi в "1х широкому розумшш, а також сфера податкового перерозподку з полiтикою вищого сусп!льного шститу-ту щодо оподаткування доходiв, майна чи споживання.
Важливкть даних сфер обумовлена обов'язком держави (зпдно з конституцiйним визначенням) дбати про зрос-тання економiчного i соцiaльного добробуту населення та Гх гармонгйне узгодження, гарантувати можливостi реалГзацГГ кожною людиною Г1 прав i свобод, а також забез-печувати Гй ггдний рiвень життя за вГдповгдних обставин. Це можливо через розробку та проведення виважено! економiчноí та сощально! полiтик, а також через сприян-ня виршенню соцiaльних проблем i завдань суспкьства засобами та iнструментaрiем податково'Г полГтики. Остан-не грунтуеться на помГтному й потужному регулюючому потенцiaлi системи податкового перерозподку, особливо в частиш прибуткового оподаткування населення, яке прямо та опосередковано впливае на рiвень доходу, спо-живання, майнового забезпечення, швестування, форму-вання фiнaнсово-мaтерiaльних резервiв особи в часовому, просторовому та мiжгруповому вимiрaх.
Kрiм того, мiж соцiaльною i податковою полгтикою iснуе якiсний взаемозв'язок, що формуе напрями соцiaлiзaцií останньоГ. Зазначимо, що сощаль-на полiтикa розглядаеться, як «комплекс сощально-економiчних заходГв держави, оргaнiзaцiй, спрямованих на послаблення нерiвностi в розподiлi доходiв i майна, на захист населення вГд безробiття, вiд пiдвищення цiн, знецшення трудових заощаджень тощо» [14, с. 339]. Своею чергою, податкова полгтика в загальному розумiннi полягае в «системi заходГв, якi проводяться державою в гaлузi подaткiв» [14, с. 413]. Таким чином, сощаль-на полгтика, виходячи з наявно! в певному суспiльствi соцiaльно-економiчноí проблематики та прюритейв розвитку держави загального добробуту, може знаходи-ти свое вГдображення в цкьових орГентирах, напрямах застосування та мiрi посилення чи послаблення регулю-ючо! функцГГ оподаткування доходiв населення, що про-являеться в конкретних мехaнiзмaх чи особливостях його побудови й реaлiзaцií. Це, зокрема, шструментарш податкових пкьг, визначення величини i диференща-цiя норм перерозподку, гарантування рiвня неучaстi в ньому через встановлення обгрунтовано! величини нео-податкованого мiнiмуму доходiв на основi ключових со-цiaльних стандартГв та iнше. Тобто iдеaльно, коли цш й завдання держави та ГГ полiтики в соцiaльнiй сферi фор-мують мехaнiзми, параметри i критерГГ реaлiзaцií прин-ципiв платоспроможност й соцiaльноí спрaведливостi в оподаткуванш, а також у цкому обумовлюють характер г особливост податково'Г полГтики з тим, аби податко-вий перерозподГл доходГв населення став шструментом реалГзацГГ цГлей соцГально! полГтики.
Своею чергою, полпика у сферГ податкового перерозподку доходГв за умов активГзацГГ його со-цГалГзацГйно-регулюючого потенцГалу спроможна:
а) забезпечувати створення мехашзму стримуван-ня й противаг ще на еташ розподГлу доходГв мГж вГдпо-вГдними суб'ектами, аби мГнГмГзувати його неефектив-нГсть та несправедливГсть, а отже, не допускати рГзних сощальних загострень Г негараздГв;
б) попереджувати окремГ проблеми соцГального характеру, що можуть виникати на еташ оподаткування у зв'язку з необгрунтовашстю податкового вилучення час-
тини доходу платника податку через неналежне враху-вання особливостей його соцГально-економГчного стану;
в) сприяти вирГшенню уже Гснуючих проблем сус-пГльного характеру безпосередньо на еташ формуван-ня чистого доходу, який залишаеться в розпорядженш особи пГсля податкового перерозподГлу, через розробку Г застосування вГдповГдних шструменив прибуткового оподаткування на основГ виявлення причин, масштабГв Г глибини поширення означених проблем Г ступеня тяж-костГ Гх наслГдкГв.
КрГм того, податкова полпика в рамках фГскально! функцГГ податку на доходи фГзичних осГб (ПДФО) забез-печуе формування фонду фшансових ресурсГв держави для реалГзацГГ через видатки бюджету конституцшних прав людини на соцГальний захист Г забезпечення, охо-рону здоров'я, освГту та Гнше, що мае позитивний вплив на рГвень загального й шдивГдуального соцГально-економГчного добробуту та справедливГсть його кГнце-вого розподглу серед рГзних категорГй населення. Спра-ведливГ податкова Г сощальна полГтика в Гх гармонГйнГй взаемодГГ формують цглГсну та взаемоузгоджену систему податкового перерозподглу доходГв населення в широкому розумшш. А значить, виникае шдгрунтя для розвитку фглософГГ соцГально! вГдповГдальностГ та спра-ведливостГ в суспгльствГ, що полегшуе гармошзацш приватних, державних Г суспгльних штерейв, пом'якшуе соцГальнГ конфлГкти Г протирГччя, а також дозволяе реа-лГзувати цглГ полГтики сталого розвитку.
Тому ми пропонуемо введення в науковий апарат термша «соцiалiзацiя податкового перерозподиу доходiв фiзичних оаб», який характеризуе фгло-софш побудови та реалГзацГГ гармошзованого мехашзму попередження та/або розв'язання проблем соцГального розвитку суспгльства шструментами податкового регу-лювання як на еташ розподглу вГдповГдних факторних доходГв, так Г безпосередньо на еташ 'Гх перерозподглу, тобто завдяки процесу податкового коригування чистого обсягу самостшно зароблених фГзичною особою доходГв, що залишаються в ГГ розпорядженш. ВГдзначимо, що на цьому еташ досягаються одночасно два ефекти, яю вГддрають значну роль у виршенш вГдповГдних со-цГальних проблем. По-перше, вГдбуваеться змГна обсягу доходу в розпорядженш платника податку; по-друге, формуеться фонд фшансування благ соцГального характеру. Разом вони виступають пов'язаними компонентами податкового перерозподглу доходГв у широкому розумшш, а отже, стають потужним знаряддям коригуван-ня рГвномГрностГ розподглу добробуту серед населення, зниження диспропорцш Г суперечностей у суспгльствГ щодо можливостей самореалГзацГГ, а також гарантГею з боку вищого шституту щодо соцГально! захищеностГ й безпеки особистостГ.
Досягнення цього буде можливим, якщо фГс-кальш прГоритети не будуть швелювати регулюючГ та соцГалГзацГйнГ. ОстаннГ передбачають, з одного боку, коригування рГвня податкового вилучення з доходу за-лежно вГд платоспроможностГ платника прибуткового податку шляхом максимального врахування аспектГв його сощально-економГчного стану та схильносп до
сощально-економ1чних Г фккального ризик1в. Тод1 як з шшого - забезпечення перерозподГлу добробуту в1д одних груп населення до шших у форм1 означених по-даткових вилучень та в1дпов1дних соц1альних благ Г трансферт1в, беручи за основу гарантоваш державою сощальш стандарти добробуту, а також параметри сощ-ально-економ1чного стану певно! особи та 11 сощал1за-ц1йн1 потреби й штереси. При цьому, базовим Г навГть нормативним аспектом реал1зацГ1 регулюючо! функцГ! прибуткового оподаткування населення мае виступати захист спроможност1 людини до самозабезпечення та створення умов для пдного р1вня Г якост1 11 життя саме завдяки власним трудовим чи шдприемницьким зусил-лям. А вже пот1м, якщо з певних обставин 1й не вдаеться цього зробити, приводити в дш мехашзми державно! прямо! чи непрямо! шдтримки 1! економ1чного та сощ-ального добробут1в. Тому особливо важливо, аби т1 чи Гнш1 аспекти податково! пол1тики в дан1й сфер1 не ство-рювали перепон такому самозабезпеченню як на еташ безпосередньо! економ1чно! реал1зацГ1, так Г на еташ податкового перерозподГлу доход1в Г споживання, а також на еташ реал1зацГ1 в1дпов1дних потреб та штерейв. А отже, не спричиняли необх1дност1 й передумов для за-стосування Гнструмент1в уже суто сощально! пол1тики.
Уданому контекст1 фккальний ризик полягае та проявляеться в такому вплив1 прибуткового оподаткування на економ1чний Г сощальний до-бробут платника та члешв його домогосподарства, що не узгоджуеться й не в1дпов1дае р1вням цих добробут1в, а значить, Г можливостям нести визначений податковий тягар, оскГльки мехашзм прибуткового податку не вра-ховуе чи враховуе не комплексно Г не достатньою м1рою сощально-економ1чш обставини означеного платника та його домогосподарства. Причому, до такого ризику належить як завищення податкового тягаря щодо по-даткоспроможност1 платника, так Г його заниження. Перший вар1ант завдае шкоди переважно лише плат-нику Г членам його домогосподарства, тод1 як другий -суспГльному перерозподГлу добробуту загалом Г в1дпо-в1дним суспГльним Гнтересам. Причина означеного ри-зику криеться у слабкому дотриманш базових принци-п1в оподаткування - принцишв платоспроможност1 та соц1ально! справедливост1.
1ншими словами, ф1скальний ризик - це ймов1р-н1сть виникнення ситуацГ!, коли платник податку на доходи ф1зичних ос1б зазнае необгрунтовано непосильного чи, навпаки, заниженого податкового вилучення, оскГльки при оподаткуванн1 доход1в не беруться до уваги чи не повною м1рою враховуються особливост1 його сощально-економ1чного стану, р1вень добробуту та схильшсть до в1дпов1дних безпекових Г вгдтворюваль-них ризик1в, а саме:
а) р1вень отримуваного доходу, його сшввгдно-шення щодо прожиткового м1н1муму, середнього р1вня доход1в по кра!н1, а також характер диференщащ! дохо-д1в населення Г позицГя платника в 1! структура
б) вид доходу Г джерело його походження, стан по-питу Г пропозицГ! на ринку джерел в1дпов1дного доходу;
в) величина, структура Г соцюф1зюлопчш особли-вост1 домогосподарства, до якого належить платник, наявн1сть ос1б, що перебувають на його утриманш, та 1х соц1ально-демограф1чна характеристика;
г) структура й обсяг необхгдного йому споживання, зокрема в частиш г1дного простого вгдтворення, динам1-ка ц1н на в1дпов1дну продукц1ю, можлив1сть взаемозам1-ни благ приватно-ринкового та суспГльного походжень;
д) наявшсть певного резерву фшансово-матерь ального самозабезпечення та зд1йснення швестищ! в людський каштал (як власний, так Г члешв його домогосподарства, зокрема ос1б, що перебувають на його утриманш) з метою посилення майбутньо! спроможнос-т1 до самозабезпечення, мшГмГзаци залежност1 в1д дер-жави та шдвищення загально! ст1йкост1 до сощально-економ1чних Г ф1скального ризиюв.
Ф1скальний ризик також полягае в недоотриман-н1 чи недостатн1й якост1 в1дпов1дних суспГльних благ, покликаних швелювати соц1ально-економ1чн1 ризики, що пов'язан1 з вгдсутшстю або недостатн1стю за певних обставин фшансово-матер1альних ресурс1в, що отриму-ються на основ1 самозабезпечення. У рамках приватно-ринкового та суспГльного споживання означений ризик проявляеться в значнш залежност1 добробуту платника Г члешв його домогосподарства в1д держави як шституту, р1вня пропозицГ! означених благ, 1х якост1, доступност1 й необхгдних затрат, що можуть супроводжувати 1х споживання, а також в1д вартост1 певних з них (у частиш тих, що виступають альтернативою приватним благам). У даному контекст1 суспГльш блага за ознакою 1х впливу на соц1ально-економ1чний стан платника Г можлив1стю !х взаемозам1щення можна подГлити на умовно зам1нн1 (осв1та, охорона здоров'я й Гнш1) та практично незамшш (соц1альний захист Г забезпечення, обов'язкове пенсшне страхування, субсидшвання, регулювання ц1н на сощальш товари тощо). Перш1 виступають альтернативою приватно-ринковим благам, друп - державною гаран-т1ею Г неринковим фшансово-матер1альним джерелом певного р1вня споживання й добробуту особи - платника прибуткового податку та його домогосподарства.
Продовжуючи дослгдження можливостей взаемо-узгодження податково! та сощально! пол1тики, вгдзначимо, що в найширшому розум1нн1 соща-лiзацiя - це, по-перше, проникнення та штеграцш чогось у сощальний вим1р чи явища. По-друге, сощал1зацш - це наповнення чогось сощальним зм1стом Г призначенням (коли в процес1 реал1зацГ1 означеного чогось до уваги починають братися не лише суто економ1чш аспекти, закони Г впливи, а й на р1вноправних умовах сощальш фактори Г наслгдки). По-трете, сощал1зацш - це шдпо-рядкування чогось сощальним цГлям та прюритетам Гз чи без можливих св1домих Г несв1домих жертв даного чогось. По-четверте, сощал1защя - це виникнення в процес1 реал1зацГ1 чогось виключно позитивних сощаль-них ефекпв Г насл1дк1в 5, зокрема не лише запланованих,
5 Вони можуть бути як прямими, так i опосередкованими, як свщомими, так i неочiкуваними, як явними, так i прихованими, як короткостроковими, так i довготермiновими, а отже, - керова-
а й так званих зовшшнГх або побГчних. I, по-п'яте, сощ-алГзацгя - це в цГлому свГдоме врахування та вГдповГдна штеграцш сощальних законГв Г аспектГв розвитку в зако-ни, що забезпечують Г характеризують розвиток чогось, у процеси та явища, яю супроводжують Г передбачають реалГзащю таких закошв означеного чогось, а також за необхГдностГ свГдома внутрГшня чи вже зовшшня (постфактум) корекцгя в сощальному напрямГ вГдповГдних впливГв та наслГдюв реалГзацГГ таких законГв, зазначених процесГв Г явищ. У нашГй ситуацГГ цим «чимось» висту-пае прибуткове оподаткування фГзичних осГб, а в бГльш ширшому вимГрГ - система податкового перерозподГлу доходГв населення.
Отже, у контекстГ зазначеного вище шд соцiалiза-щею податкового перерозподщ доходiв фiзич-них оаб розумГеться свГдома й цГлеспрямована побудова гармонГйного механГзму прибуткового оподаткування населення з вГдповГдними сощалГзацшно-регулюючими Гнструментами, за якого:
+ по-перше, на основГ врахування особливостей соцГально-економГчного стану особи-платника та ГГ схильностГ до сощально-економГчних Г фкскаль-ного ризикГв не вГдбуваеться вилучення частини доходу бГльшо'Г, анГж вона спроможна сплатити без завдання суттево'Г шкоди самостгйно забезпе-ченим фГнансово-матерГальному й соцГальному добробутам як для не! само!, так Г для членгв ГГ до-могосподарства. Тобто в рамках перерозподГль-них вГдносин вГдбуваються гарантування Г захист з боку держави можливостей Гхньо! сощалГзащГ зггдно Гз затраченими сощально-економГчними зусиллями та/або загальним рГвнем суспГльного розвитку й благополуччя; + по-друге, реалГзуеться шдпорядкування со-цГальнГй полГтицГ методГв та шструменив податкового регулювання у сферГ податкового перерозподГлу доходГв фГзичних осГб з метою системного попередження та/або розв'язання сощально-економГчних проблем на етапах розподГлу Г перерозподГлу доходГв населення, а також вГдновлення сприятливих пропорцш джерел розвитку людини як найвищо! цГнностГ держави й суспГльства, ключового фактора ви-робництва, кшцевого споживача та носгя практично всГх податкГв; + по-трете, посилюеться взаемозалежнГсть Г ек-вГвалентнГсть обсяпв податку на доходи фГзичних осГб, що сплачуються платниками - донорами системи перерозподГлу сощального добро-
буту, та якостГ суспГльних благ для ГГ бенефщЬ-арГв, а потреба особи в сощально-податковому захистГ визначаеться безпосередньо до та шд час прибуткового оподаткування населення, а не лише пГсля нього, виходячи з чистих обся-пв доходГв, що залишаються в розпорядженш платника та його домогосподарства, та рГвшв вГдповГдних соцГальних стандартГв Г гарантш.
Тобто гармонГзацгя й узгоджешсть як шдивГдуаль-ного, так Г суспГльного податкового обмшу, особливо коли одна Г та ж особа виступае одночасно в ролГ донора й бенефщара, мае починатися з прагнення забезпечи-ти дотримання базових принцишв платоспроможностГ та соцГально! справедливостГ на етапГ оподаткування Г продовжуватися в процесГ споживання вГдповГдних суспГльних благ на основГ принципу вигоди або еквГвалент-ностГ фГскальних вГдносин.
Також пропонуемо ввести в науковий апарат тер-мГни «соцiалiзацiя податковоИ полтики» в цГлому та «соцiалiзацiя податковоИ полтики у сферi прибуткового оподаткування фiзичних оаб», шд якими розуш-тиметься гармонГзацгя та/або шдпорядкування цГлей, прГоритетГв Г напрямГв впливу вГдповГдно податково! полГтики загалом Г безпосередньо у сферГ прибуткового оподаткування населення цГлям Г прюритетам соцГально! полГтики в широкому тлумаченш 6 з подальшим комплексом заходГв щодо розробки та застосування необхГдних механГзмГв, ГнструментарГю та елементГв вГдповГдного податку з метою подолання нагальних так-тичних Г стратепчних проблем соцГально-економГчного характеру в рамках системи соцГальних цшностей та прюритейв розвитку суспГльства, виходячи Гз сощаль зацГйного та узгоджувального потенцГалу Г призначення податкового перерозподГлу доходГв фГзичних осГб.
ВГдзначимо, що кожна категоргя характеризуеться й розкриваеться через ГГ функцГГ, що мГстять кГль-ка ознак: здатшсть здГйснювати певнГ впливи Г до-сягати вГдповГдних ефектГв, що вГдображае ГГ суспГльне призначення; рГвень об'ективностГ й значущостГ озна-чених ефектГв, а також можливостГ Гхнього виявлення, врахування при прийняттГ рГшень та/або свГдомого регулювання; наявшсть вГдповГдного ГнструментарГю, що притаманний цш категорГГ та спроможний забезпечити отримання очжуваних цГльових ефектГв 7.
ними чи стихiйними. Крiм того, коли тага ефекти i нашдки е ней-тральними в сощальному контекстi, ми не можемо говорити про соцiалiзацiю як про посилення мкця й ролi соцiального на етапах урахування висхщних обставин, безпосередньо! реалiзацií даного чогось, зокрема економiчного або фiскального, а також на етап отримання вiдповiдних результатiв чи !х постфактумно! корекцií. I зовам не йдеться про явище й процеси соцiaлiзaцií, коли маемо негативн ефекти та нaслiдки соцiaльного характеру. Тут, навпаки, мае мкце процес aсоцiaлiзaцií.
6 Тобто не лише в частит фшансування соцiaльного захисту
i забезпечення, але й у сферi охорони здоров'я, освiти, культури тощо в рамках попередження та/або виршення важливих соцiaльних проблем вщповщного суспiльствa.
7 Щодо функцiй податку, то загалом кнуе два напрями науково! думки: перший вiдстоюе монофункцюнальнкть дано! фiнaнсовоí категорГ!, iнший - полiфункцiонaльнiсть. В останньому також видтяеться два пiднaпрями: а) виокремлення лише двох функцм податку - фккально'|' (як основноí) та регулюючо!' (як допомiжноí); б) визнання поряд з означеними фунщями ще й стимулюючоГ перерозподiльно'!, екологiчноí i контрольноí [15, с. 167]. Але зазначимо, що функцп податку можна подтити не лише на основы й допомiжнi, а й класиф^вати Гх за ознакою притаманносп всiм видам податгав на зaгaльнi функцп (хaрaктернi для вах подaткiв) та специфiчнi (притаманш лише окремим з них).
У свил! глобально! тенденцГ! до сощал1защ1 еко-ном1чних в1дносин та переор1ентацГ1 суспГльних цш-ностей, цГлей Г прюритеив на зростання соц1ального добробуту населення, що супроводжуеться посиленням м1сця й рол1 людини як особистост1, назрГла об'ективна необх1дн1сть видозм1ни й розширення функцюнально-го призначення та рол1 податкового перерозподГлу до-ход1в ф1зичних ос1б. Зокрема, у напрям1 його соц1ально! спрямованост1, переор1ентацГ1 в1д сухого ф1скал1зму на вир1шення ключових соц1ально-економ1чних проблем Г забезпечення справедливого перерозподГлу добробуту в сусп1льств1 в контекст1 ГмплементацГ! таких ЦГлей Сталого Розвитку, як скорочення нер1вност1, подолання б1дносп, мщне здоров'я Г благополуччя, яюсна освГта, а також пдна праця та економ1чне зростання 8.
Така трансформацГя податкового перерозподГлу доход1в населення та безпосередньо податку на доходи ф1зичних ос1б стае можливою, виходячи Гз внутршньо! економ1чно! природи й особливостей джерела походження доходу як об'екта перерозподГлу, що виступае одночасно Г джерелом сплати даного податку, а також сфери й характеру впливу прибутко-вого оподаткування на ршення Г добробут платника в часовому, просторовому та структурному вим1рах. Це визначае особливост взаемозв'язку фискального та регулюючого потенщал1в податкового перерозподГлу доход1в ф1зичних ос1б, природу й масштабшсть очжу-ваних суспГльних ефектш, його можливост1 сприяти виршенню сощально-економ1чних проблем у контекст означених ЦГлей та ГншГ специфГчнГ риси. Таким чином, крГм соцГалГзацГйно! тенденцГ! в суспГльно-економГчних вГдносинах, що сформувалася протягом кГлькох остан-н1х десятилпъ, д1алектичний розвиток даних категорш обумовлюеться також 1х внутр1шньою природою та ре-алГзуеться через переорГентацГю Г розширення !х мети, змГсту, ГнструментарГю, очГкуваних ефектГв, а отже, -функцюнально! спроможност1. Тобто наявш п1дстави для виокремлення специфГчно! функцГ! означених кате-горш, а саме: функци соцiалiзацii.
8 На серйозшсть дано! тенденцií, а отже, i означено! необхiдностi, на найвищому мiжнародному рiвнi вказуе, по-перше, розробка та прийняття «Декларацп тисячолптя» ООН [16], що визначила Ц^ Розвитку Тисячолiття - всеосяжнi рамки цшностей, принципiв i ключових чиннигав розвитку до 2015 р., - серед яких чтьне мiсце вщводилося саме соцiальним прiоритетам. По-друге, Самцом ООН у вереснi 2015 р. зi сталого розвитку та прийняття Порядку денного розвитку пкля 2015 р., на якому було затверджено новi орieнтири розвитку для вах кра!н - членiв ООН. Його пщсумковим документом, а саме: «Перетворення нашого свiту: порядок денний у сферi сталого розвитку до 2030 року» [17], визначено 17 Цтей Сталого Розвитку, iмплементацiя яких сприятиме гармонмному розвитку людства в шькох напрямах: соцiальний добробут, економiчне зростання, охорона й збереження довшля, а також справедливе правосуддя i мир. Зокрема, в частит сощального добробуту такими Цтями виступають: скорочення нерiвностi, подолання бiдностi, мiцне здоров'я i благополуччя, якiсна освiта, а також гщна праця та економiчне зростання. Укра!на також до-лучилася до процесу iмплементацií в нацiональному вимiрi всiх 17 Цiлей, врахувавши вп"чизняш реалп та проблематику розвитку нашого сусптьства [18].
Сутшсть Г прояв соцiалiзацiйноi функци прибут-кового оподаткування фГзичних осГб, а в бГльш ширшо-му вим1р1 - системи податкового перерозподГлу доход1в населення, полягае в:
а) урахуванш аспект1в сощально-економ1чного стану платника та його причинно-наслГдкових зв'язкГв у сфер1 економ1чного Г соц1ального добробуту, а також схильност1 й стшкосп особи-платника та його домогос-подарства щодо соцГально-економГчних та фГскального ризиюв при розробц1, регшзаци та подальшому коригу-ванш в1дпов1дних елемент1в та шструменив особистого прибуткового податку згГдно з потрГбним напрямком соцГальних змГн;
б) нац1леност1 на створення у м1кровим1р1 пере-думов яюсно! сощалГзацГ! особистост1 в сусп1льств1 та максимально рГвних можливостей (за результатами податкового перерозподГлу доходГв) реалГзацГ! кожною людиною вГдповГдних вищих потреб, !! прав та ГнтересГв як кГнцево! мети функцГонування соцГально! держави загального добробуту;
в) спроможност1 у макровим1р1 попереджувати, пом'якшувати та/або вир1шувати актуальш соц1ально-економГчнГ проблеми, а також послаблювати соцГально-економГчнГ й фГскальнГ диспропорцГ! суспГльного вГд-творення;
г) подоланнГ кГлькГсних, якГсних Г структурних суперечностей мГж приватними Гнтересами платникГв-донорГв та осГб - бенефГцГарГв суспГльних благ у рамках податкового перерозподГлу доход1в населення;
д) здатност1 до гармошзацГ! приватних, державних Г суспГльних Гнтерес1в у сфер1 прибуткового оподаткування ф1зичних ос1б та загалом у систем1 ф1скального перерозподГлу сощально-економ1чного добробуту в на-цГональному вимГрГ.
Отже, логжа нашого дослГдження впритул набли-зилася до виокремлення й формулювання специфГчно-го принципу побудови та реалГзацГ! податкового пере-розподГлу доходГв населення та податково! полГтики в ц1й сфер1, а саме: принципу соцiалiзацii. Зпдно з даним принципом прюритети державно! полггики у сфер1 податкового перерозподГлу доход1в ф1зичних оаб Г побудо-ва в1дпов1дного податку мають базуватися на врахуванш особливостей соцГально-економГчного стану платника, його схильностГ й стГйкостГ до рГзного роду соцГально-економ1чних та фккального ризик1в, а також нацГлюва-тися на недопущення чи вирГшення нагальних поточних Г стратег1чних проблем сощально-економ1чного характеру в суспГльствГ. У рамках даного принципу останне ви-ступае взагал1 одним Гз основних завдань та призначень функцГонування такого Гнструменту фГскального пере-розподГлу, як прибуткове оподаткування ф1зичних ос1б.
ВИСНОВКИ
Реал1зувати таку соц1алГзацГйну спрямован1сть по-даткового перерозподГлу доходГв населення можливо в контекст1 концепцГ! ринкового доходу. Тобто коли базою нарахування особистого прибуткового податку е чистий дохГд (концепцГя передбачае зменшення доходу на обсяг понесених витрат, що пов'язаш з його отри-
манням); а об'ектом оподаткування виступае ринковий дохГд, що зменшуеться на величину споживання, яке по-трГбне для Гснування платника податку (мае вигляд нео-податковуваного мГнГмуму разом Гз частиною доходГв, призначених для утримання матерГально залежних вГд нього осГб, яю не мають власних джерел для Гснування) [19, с. 170]. КрГм того, прямо впливати на розмГр доходу шсля оподаткування й, таким чином, на рГвень дифе-ренщацГГ доходГв та поширення бГдностГ серед населен-ня мае величина об'ективно обгрунтовано! та соцГально справедливо! норми Гхнього податкового перерозподглу й конкретних ставок прибуткового податку, а також Гх ступГнь прогресивностГ та граничний рГвень, але зГ збе-реженням внутршньо! норми таких доходГв, пов'язано! з Гх отриманням.
Зважаючи на актуальну проблематику украГнського суспгльства, зокрема сощально-економГчну нерГв-нГсть Г бГдшсть населення, вважаемо за необхГдне перейти вГд пропорцГйного до прогресивного прибуткового оподаткування населення на основГ принципу сощалГзацГГ в рамках реалГзацГГ соцГалГзацГйно! функцГГ податкового перерозподглу доходГв фГзичних осГб. Але обов'язковою умовою мае бути гарантування з боку вищо-го суспгльного Гнституту обгрунтованого й об'ективного розмГру неоподатковуваного мшмуму доходгв 9, що не тдлягатиме такому перерозподку, з можливим перед-баченням лГмГту загального мГсячного доходу, в межах якого може застосовуватися дана пгльга. Причому, ця гарантгя мае поширюватися не лише на самого платника прибуткового податку, а й на кожного фшансово та матерГально залежного вГд нього члена родини (домогоспо-дарства), що перебувае на його утриманш.
Прогресивний шдхГд до податкового перерозподглу доходГв населення дозволить пом'якшити диспропорцГГ в суспгльствГ, пов'язаш з несправедливим Г деструктивним рГвнем означено! нерГвностГ, виправити або мшмГзувати ГГ наслГдки, а також стримати егоГстичш й максимГзацшш мотиви вГдповГдних учасникгв економГчних вГдносин до подальшого загострення цГе! проблеми. КрГм того, за-вдяки застосуванню прогресивно! шкали прибуткового оподаткування разом з шструментом ринково обгрунтованого Г соцГально справедливого неоподатковуваного мшмуму доходгв можливо забезпечити перенесення податкового тягаря фшансування суспгльних благ з бгдних верств населення на заможних, що сприятиме подолан-ню в рамках перерозподгльних вГдносин ГншоГ важливо! проблеми - бГдностГ населення. Тим самим, гарантував-
9 В Укра'1'Hi це завдання покликана виконувати податкова соцг-альна пгльга (ПСП), реалiзацiя права на яку залежить вiд дотри-мання певних умов. Стаття 169 Податкового кодексу Укра'ни передбачае и застосування лише до доходу, отримуваного вщ одного роботодавця у виглядi заробiтноí плати, при умовi, що його розмiр не перевищуе законодавчо встановленого прожитко-вого мiнiмуму для працездатних осгб (у розрахунку на мгсяць), виз-наченого на 1 сгчня звiтного року, помноженого на коефгцгент 1,4 (з округленням до найближчих 10 гривень). У звичайнгй ситуацп ПСП становить 50% означеного прожиткового мгнгмуму [20]. Але його низький i ринково невiдповiдний рiвень не дозволяе говори-ти про виконання фею пгльгою свое'' функцп.
ши вразливим i нест1иким до сощально-економнних i ф1скального ризик1в платникам податку на доходи ф1зичних ойб, що у них не буде вилучено бкьше, анiж вони спроможш заплатити без завдання шкоди !хньому добробуту, виходячи з !х соцiально-економiчного стану та схильностi до зазначених ризикiв.
Отже, пошук можливостей розв'язання проблем сощального розвитку методами та шструмента-ми податково! полiтики, зокрема у сферi податкового перерозподку доходiв фiзичних осiб, пiдвищить ефектившсть !х подолання та сприятиме гармошзацГ! приватних, державних i суспкьних штерейв на мiкро- й макрорiвнях соцiально-економiчних та податкових в1д-носин у суспкьствЬ ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Колот А. М., Герасименко О. О. Глобальна соцГальна нерГвшсть доходГв: природа, тенденци, нашдки. Сощально-mpydoei вдносини: теор'я i практика: зб. наук. пр. 2017. № 2. С. 8-47.
2. Лiбанова Е. М. НадмГрна соцГально неприйнятна не-р1вн1сть: головний виклик для укра'нського сусптьства. В'сник Национальнойакадеми наук Укра'ши. 2017. № 5. С. 22-25.
3. Коваль Н. В. Соцтльно-економтна нерГвшсть в Укра''-н та свт: проблеми оцшювання та шляхи Тх виршення. Еконо-м'ша та держава. 2016. № 2. С. 46-50.
4. An Economy For the 1%. How privilege and power in the economy drive extreme inequality and how this can be stopped/ Oxfam International (2016). URL: https://www.oxfam.org/en/re-search/economy-1
5. Income inequality remains high in the face of weak recovery - Income Inequality Update - November 2016/0ECD (2016). URL: http://www.oecd.org/social/0ECD2016-Income-Inequality-Update.pdf
6. Загальна декларацГя прав людини: прийнята i про-голошена резолюцГею 217 A (III) ГенеральноТ Асамбле'Т ООН вщ 10 грудня 1948 р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/995_015
7. Конвен^я про захист прав людини i основоположних свобод вщ 04 листопада1950 р.: зi змшами i доповненнями. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004
8. ёвропейський кодекс соцГального забезпечення (переглянутий) вщ 6 листопада 1990 р. ETS № 139. URL: http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_651
9. ёвропейська соцiальна хартiя (переглянута) вщ 3 травня 1996 р. ETS № 163. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/994_062
10. Закон УкраТни «Про ратифкацю ёвропейсько! соцГально''' хартГ'' (переглянуто')» вщ 14 вересня 2006 р. № 137-V: зi змiнами. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/137-16
11. Закон Укра'ни «Про внесення змши до пункту 2 Закону Укра'ни «Про ратифiкацiю ёвропейсько! соцiальноí' хартГ'' (переглянуто'')» вГд 17 травня 2017 р. № 2034-VIII. URL: http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2034-19
12. КонституцГя Укра'ни вщ 28 червня 1996 р.: зi змГнами. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр
13. СоцГалГзацГя господарського механГзму трансформа-цмно! економГки: навч. посГб./О. О. Беляев та ш. Ки'в: КНЕУ, 2014. 72 с.
14. ЕкономГчний енциклопедичний словник: у 2 т./ред. С. В. Мочерний. ЛьвГв: Свiт. Т. 2: О-Я. 2006. 568 с.
15. Майбуров И. А., Соколовская А. М. Теория налогообложения. Продвинутый курс.М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2011. 591 с.
16. Декларащя тисячолггтя Органiзацií Об'£днаних На-цiй: затверджена резолюцi£ю 55/2 Генеральное' Асамбле''' ООН вiд 8 вересня 2000 р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ 995_621
17. Transforming our World: The 2030 Agenda for Sustainable Development/ United Nations (2015). URL: https://sustain-abledevelopment.un.org/post2015/transformingourworld/publi-cation
18. Ц^ сталого розвитку: Украина. Нацюнальна допо-вщь 2017. URL: http://www.un.org.ua/ua/publikatsii-ta-zvity/ un-in-ukraine-publications/4203-2017-natsionalna-dopovid-tsili-staloho-rozvytku-ukraina-iaka-vyznachaie-bazovi-pokaznyky-dlia-dosiahnennia-tsilei-staloho-rozvytku-tssr
19. Соколовська А. М. Основи теорГГ податкiв: навч. по-сiбник. Ки'в: Кондор, 2010. 325 с.
20. Податковий кодекс Укра'ни вщ 02 грудня 2010 р. № 2755-VI: зi змiнами. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/2755-17
Науковий керiвник - Опарш В. М., доктор економiчних наук, професор, професор кафедри фшанав ДВНЗ «Ки'вський нaцiонaльний економiчний унiверситет 1мен1 Вадима Гетьмана»
REFERENCES
"An Economy For the 1%. How privilege and power in the economy drive extreme inequality and how this can be stopped" Oxfam International. 2016 https://www.oxfam.org/en/research/ economy-1
Bieliaiev, O. O. et al. Sotsializatsiia hospodarskoho mekha-nizmu transformatsiinoi ekonomiky [Socialization of the economic mechanism of the transformational economy]. Kyiv: KNEU, 2014.
Ekonomichnyi entsyklopedychnyi slovnyk [Economic Encyclopedia Dictionary], vol. 2. Lviv: Svit, 2006.
"Income inequality remains high in the face of weak recovery - Income Inequality Update - November 2016/0ECD (2016)". http:// www.oecd.org/social/0ECD2016-Income-Inequality-Update.pdf
Kolot, A. M., and Herasymenko, 0. 0. "Hlobalna sotsialna nerivnist dokhodiv: pryroda, tendentsii, naslidky" [Global social inequality of revenues: nature, trends, outcomes]. Sotsialno-trudovi vidnosyny: teoriia ipraktyka, no. 2 (2017): 8-47.
Koval, N. V. "Sotsialno-ekonomichna nerivnist v Ukraini ta sviti: problemy otsiniuvannia ta shliakhy yikh vyrishennia" [Socioeconomic inequality in Ukraine and in the world: problems of evaluation and ways of their solution]. Ekonomika ta derzhava, no. 2 (2016): 46-50.
[Legal Act of Ukraine] (1996). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/254K/96-Bp
[Legal Act of Ukraine] (2006). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/137-16
[Legal Act of Ukraine] (2010). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/2755-17
[Legal Act of Ukraine] (2017). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/2034-19
[Legal Act] (1948). http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/995_015
[Legal Act] (1990). http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/994_651
[Legal Act] (1996). http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/994_062
[Legal Act] (2000). http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/995_621
Libanova, E. M. "Nadmirna sotsialno nepryiniatna nerivnist: holovnyi vyklyk dlia ukrainskoho suspilstva" [Excessive socially inappropriate inequality: a major challenge for Ukrainian society]. VisnykNatsionalnoiakademiinaukUkrainy, no. 5 (2017): 22-25.
Mayburov, I. A., and Sokolovskaya, A. M. Teoriya nalogoob-lozheniya. Prodvinutyy kurs [Theory of taxation. Advanced course]. Moscow: YuNITI-DANA, 2011.
Sokolovska, A. M. Osnovy teorii podatkiv [Fundamentals of the theory of taxes]. Kyiv: Kondor, 2010.
"Tsili staloho rozvytku: Ukraina. Natsionalna dopovid 2017" [Sustainable Development Goals: Ukraine. National Report 2017]. http://www.un.org.ua/ua/publikatsii-ta-zvity/un-in-ukraine-publications/4203-2017-natsionalna-dopovid-tsili-staloho-rozvyt-ku-ukraina-iaka-vyznachaie-bazovi-pokaznyky-dlia-dosiahnennia-tsilei-staloho-rozvytku-tssr
"Transforming our World: The 2030 Agenda for Sustainable Development" United Nations (2015). https://sustainabledevelop-ment.un.org/post2015/transformingourworld/publication
<
О
1= <
=n
_Q <
О
о <
< Q_
<
О
<
о
Ш
