CC BY
11
УДК 336.2
ЕВОЛЮЦ1Я ЕКОНОМ1ЧНО1 ДУМКИ ЩОДО РОЛ1 ПОДАТК1В У ЗАБЕЗПЕЧЕНН! ДОБРОБУТУ НАСЕЛЕННЯ
© 2017
ЛАВРЕНКОВА I. М.
УДК 336.2
Лавренкова I. М. Еволющя eK0H0Mi4H0i думки щодо ролi податкiв у 3a6e3ne4eHHi добробуту населення
Стаття присвячена досл'дженню еволюци теорй оподаткування та його рол'> в регулювант добробуту населення. Еволюцю теорш оподат-кування под'шено на шсть етатв. На першому етап становлення ¡дей податкового регулювання податок розглядався лише як обов'язкова плата кожного члена сустльства за штшальний обсяг послуг з боку держави (забезпечення особистоi безпеки i збереження майна). Другий етап еволюцП теорш оподаткування - постановка питання вiдносно екв'валентност'1 сплачених податмв та отришаних послуг вiд держави. Третй етап характеризуется увагою до впливу прибуткового оподаткування на р'вень 'тдив'дуального та сустльного добробуту, у т. ч. i впливу кор-поративних податмв на р'вень оплати прац i зайняткть населення. Четвертий етап пов'язаний iз визначенняш оптимального спiввiдношення шiж пряшиши i непряшиши податкаши з метою забезпечення зростання сустльного добробуту. П'ятий етапхарактеризуеться зростанняш рол'> жтитуцшнального аспекту оподаткування, особливо його повед'тковоi складовоi. Шостий етап пов'язаний зi зшною пiдходiв до визначення самоi сутностi добробуту, яка доповнюеться еколог'нною складовою. Одним iз напряшiв подальших досл'джень е систешатиза^я податкового 'тструшентар'т, який використовувався узахiднiй практиц та шг би бути використаний у подальшошу в УкраЫ. Ключов'! слова: добробут, податок, сустльний добробут, тдив'дуальний добробут, теорн оподаткування, податкове регулювання. Шп.: 43.
Лавренкова 1рина Миколавна - астрантка кафедри фнансових ринмв, Ушверситет державноi фскальноi служби Украни (вул. Ушверситетська, 31,1рпнь, Кивська область, 08201, Украна) E-mail: ilavrenkova@ukr.net
УДК 336.2
Лавренкова И. Н. Эволюция экономической мысли относительно роли налогов в обеспечении благосостояния населения
Статья посвящена исследованию эволюции теорий налогообложения и его роли в регулировании благосостояния населения. Эволюция теорий налогообложения разделена на шесть этапов. На первош этапе становления идей налогового регулирования налог рассшатривался лишь как обязательная плата каждого члена общества за шинишаль-ный объем услуг со стороны государства (обеспечение личной безопасности и сохранности имущества). Второй этап эволюции теорий налогообложения - постановка вопроса об эквивалентности уплаченных налогов и полученных услуг от государства. Третий этап характеризуется вниманием к воздействию подоходного налогообложения на уровень индивидуального и общественного благосостояния, в том числе и влияния корпоративных налогов на уровень оплаты труда и занятости населения. Четвертый этап связан с определением оптимального соотношения между прямыми и косвенными налогами в целях обеспечения роста общественного благосостояния. Пятый этап характеризуется возрастанием роли институционального аспекта налогообложения, особенно его поведенческой составляющей. Шестой этап связан с изменением подходов к определению самой сущности благосостояния, которая дополняется экологической составляющей. Одним из направлений дальнейших исследований является систематизация налогового инструментария, который использовался в западной практике и мог бы быть использован в дальнейшем в Украине. Ключевые слова: благосостояние, налог, общественное благосостояние, индивидуальное благосостояние, теории налогообложения, налоговое регулирование. Библ.: 43.
Лавренкова Ирина Николаевна - аспирантка кафедры финансовых рынков, Университет государственной фискальной службы Украины (ул. Университетская, 31, Ирпень, Киевская область, 08201, Украина) E-mail: ilavrenkova@ukr.net
UDC 336.2
Lavrenkova I. M. The Evolution of Economic Thought Regarding the Role of Taxes in Securing the Welfare of Population
The article is concerned with researching the evolution of theories of taxation and its role in the regulation of the welfare of population. The evolution of tax theories is divided into six stages. At the first stage of formation of ideas of tax regulation, the tax was considered only as obligatory payment of each member of society for the minimal volume of services on the part of the State (ensuring personal safety and safety of property). The second stage of the evolution of taxation theories is setting the question of equivalence of the taxes paid and the services received from the State. The third stage is characterized by attention to the impact of income tax on the level of individual and social welfare, including the impact of corporate taxes on the level of remuneration and employment of population. The fourth stage relates to the determination of the optimal correlation between direct and indirect taxes in order to ensure the growth of public welfare. The fifth stage is characterized by an increasing role of the institutional aspect of taxation, especially its behavioral component. The sixth stage is related to the change of approaches to defining the essence of welfare, which is complemented by the ecological component. One of the directions for further researches is a systematization of the tax instrumentarium, which was used in the western practice and could be used in the future in Ukraine.
Keywords: welfare, tax, social welfare, individual welfare, theories of taxation, tax regulation. Bibl.: 43.
Lavrenkova Iryna M. - Postgraduate Student, Department of Financial Markets, The University of the State Fiscal Service of Ukraine (31 Universytetska Str., Irpin, Kyiv region, 08201, Ukraine) E-mail: ilavrenkova@ukr.net
Аобробут населення - один i3 ключових факторiв сталого розвитку економши будь-яко'1 держави. Саме тому забезпечення добробуту для бкь-, >ержав е одним i3 цкьових прюритепв у довго-строковш перспективЬ Для забезпечення цкьового рiв-ня добробуту уряд може використовувати рiзнi шстру-менти, однак найбкьш поширеним шструментом слц вважати податки.
В УкраМ рiвень добробуту населення слц вважа-ти незадовкьним, осккьки велика його частина живе за межею бцносп, а розрив мiж доходами найбагатших i найбцнших громадян е надто великим. Непродумана податкова полiтика призвела до ще бкьшого загострен-ня ще'1 проблеми. На наш погляд, це обумовлено недо-статньою теоретичною розроблешстю проблеми, що вимагае посилено'1 уваги до напрацювань учених з пи-
Б1ЗНЕС1НФОРМ № 11 '2017
www.business-inform.net
тань застосування податюв як регуляторних шструмен-т1в у сфер1 суспкьного добробуту.
Оподаткування тривалий час залишаеться одним i3 найбкьш популярних напрямiв дослцжень, включаючи сферу впливу на шдив^уальний i суспкьний добробут. Серед в^чизняних учених проблемами оподаткування у контекст забезпечення суспкьного добробуту займа-ються А. Крисоватий та А. Луцик [1]. Роль оподаткування доходiв у регулюванш доходiв населення i добробуту дослiджуеться у працях Т. Паентко та К. Проскури [2]. Особливост визначення податкового навантаження до-слiджуеться у працях I. Цимбалюк та О. Мiщанчук [3]. Серед зарубiжних учених проблема суспкьного добробуту та роль оподаткування в його регулюванш е одшею з найбкьш розроблюваних. Серед останнтх дослцжень слiд зазначити статтю Дж. Гравеллi (Gravelle, J. G.) [4], яка зачшае питання впливу змiн податкового законо-давства на рiвень суспкьного добробуту; К. Мертенса (Mertens, K.) [5], який дослiджуе вплив оподаткування на доходи населення, та ш. Не применшуючи внесок зазна-чених учених у розвиток теори та практики податкового регулювання, вважаемо, що податкове регулювання добробуту населення потребуе подальших дослiджень.
Метою стати е систематизацiя теоретичних шд-ходiв до дослiдження ролi оподаткування у забезпечен-нi добробуту населення.
Piзним аспектам оподаткування присвячено бага-
то праць як зарубiжних, так i вiтчизняних учених.
Витоки теори оподаткування та його вплив на су-спкьш процеси можемо вiднайти у працях учених XVII ст. Французький фкософ i правник Ш. Монтеск'е вважав, що осккьки держава забезпечуе майно i життя громадя-нам, гарантуе !м свободу i спокш, то громадяни повиннi сплачувати частину свою прибутку на користь держави
[6]. У такому пiдходi вбачаеться iдея сплати податкiв за-для забезпечення добробуту населення в цкому. У працях ученого не йдеться про шдивкуальш параметри добробуту, а податок розглядаеться як ушверсальна сплата за державш послуги, у тому чи^ i соцiальнi, акцент ро-биться бкьше на обов'язок громадян, а не держави.
У працях Дж. С. Мкя робиться наголос на обов'язку держави забезпечувати громадян суспкьними послуга-ми, осккьки громадяни сплачують податки на "й користь
[7]. Дж. С. Мкь одним iз перших висловив iдею щодо необхiдностi встановлення неоподатковуваного мшму-му доходтв громадян, тобто доходу, який покриватиме "1х базовi потреби. П. Дубинецька вважае, що Дж. С. Мкь вперше зробив спробу осмислення оптимального оподаткування, осккьки вш вважав, що справедливе та мудре законодавство не повинне спонукати до того, щоб мар-нувалися, а не зберiгалися плоди чесно"1 працi [8].У по-дальшому проблема оптимальностi оподаткування стане одшею з найскладшших для розв'язання, у тому числ i з точки зору регулювання добробуту населення, осккьки самi критерп оптимальностi е суб'ективними, вони мо-жуть бути прийнятними для певного кола осiб на певний промiжок часу, але не для суспкьства в цкому.
У XVIII ст. економкти продовжили розвивати ¡де! Ш. Монтеск'е щодо оплати податками послуг держави
¡з захисту майна та свободи громадян. Так, А.Тьер та Е. де Жирарден сформулювати теорш страхово! преми [9]. Зазначеш економiсти обгрунтовували, що сплачеш податки е, по сутi. страховими премiями, якi громадяни платять державi для убезпечення "1х вiд рiзних ризикiв. Але при цьому втручання держави в економжу мае бути обмеженим.
Уже у XVII-XVIII ст. дослцники говорили про не-обхiднiсть е^валентного обмiну мiж державою i плат-никами податкiв, однак соцiальний аспект переважно зводився до збереження життя i майна громадян.
Системш дослцження щодо проблем оподаткування i забезпечення суспкьного добробуту здiйсненi у ХХ ст. Одним ¡з представниюв цiе1 епохи, який сформулював постулати е^валентного оподаткування, був Е. Лшдаль (Lindahl, E. R.). Вiн сформулював це! щодо розподку податкового навантаження вцповкно до отриманих послуг в1д держави. У такому випадку податки виступають платою за суспкьний добробут, а !х величина характеризуе граничну кориснiсть фiнансування державно! бюрократа [10]. Як зазначае В. Сутормша, Е. Лiндаль ставить «шдтримання рiвнова-ги мiж сумою граничних внескiв його споживачiв i сумою одержаних ними вигод» [11, с. 16].
Слц зазначити, що Е. Лшдаль значну увагу при-дкяв не ткьки це! загального суспкьного добробуту, але й одним з перших розвинув ке! щодо диференщаци рiвня добробуту. Вiн подкяв вск платниктв податктв на в1дносно забезпечених i бiдних. Е. Лшдаль обгрунтовував необхiднiсть диференщацп цiн на суспкьш послуги мiж цими двома групами так, щоб всередиш груп цши були приблизно однаковими, а виршити це завдання можна за допомогою економiчних i полiтичних методтв [12]. Такий пiдхiд не ткьки наголошуе на потужному регуляторному потенщал! податкiв, але i на можливост !х використання для зменшення рiвня диференщаци життя населення, що позитивно впливае на рiвень суспкьного добробуту.
Окремi аспекти взаемозв'язюв оподаткування i суспкьного добробуту дослджуються у працях Дж. М. Кейн-са. Його це! бкьше стосуються суспкьного добробуту в цкому, вчений обгрунтовуе необхцшсть застосування прогресивного оподаткування доходiв, що попередить накопичення надлишкових заощаджень та сприятиме зростанню економiки загалом [13, с. 157]. Слiд зазначити, що Дж. Кейнс наголошуе на необхцност застосування комплексного шдходу в оподаткуванш, тобто недостатньо лише змшити ставки податкiв або базу оподаткування, таю заходи мають доповнюватися вц-повцними змiнами у полггищ державних видаткiв, за-безпечуючи позитивний синергшний вплив на динамжу суспкьного добробуту.
А. Харбергер (Harberger, A. С.) у своему дотджен-ш доводить, що оподаткування може впливати на суспкьний добробут через реалiзацil права вибору. Най-бкьше цей ефект притаманний персональному прибут-ковому податку, осккьки, приймаючи ршення про те, сккьки слц працювати, платник податкiв буде брати до уваги той факт, який обсяг доходiв шсля оподаткування залишиться у його розпорядженш. Якщо у випадку
збкьшення тривалост й iнтенсивностi роботи персо-нальний прибутковий податок зростатиме швидше, шж чистий дохiд, то платник податюв, скорiше за все, при-йме рiшення на користь вкьного часу, а не роботи [14]. Таю результати дослГдження наштовхують на думку, що прогресивне оподаткування не завжди сприяе зростан-ню суспкьного добробуту, осккьки люди не бажати-муть бкьше працювати, а отже, економка втрачатиме темпи зростання. Тому у кра!нах з низьким рiвнем дохо-дiв прогресивне оподаткування слiд застосовувати обе-режно, щоб не створити передумови для гальмування економiчного зростання. Так само з обережшстю слiд застосовувати прогресивне оподаткування i в кра!нах з високим рiвнем доходiв, осккьки вилучення високих доходiв через податки може спонукати !х бенефiцiарiв до пошуку шляхiв уникнення сплати податкiв, у тому числГ i за допомогою офшорних юрисдикцiй або змiни резидентського статусу. У такому випадку зростатиме добробут окремого ¡ндивГда, однак суспкьний добро-бут збкьшуватись не буде. Тому оптимальним варГан-том, на наш погляд, залишаеться помiрна прогрет, яка мае визначатися шдивГдуально для кожно! кра!ни.
Р. Лампмен (Lampman, R.) [15], дослГджуючи рГз-ш пiдходи до зменшення бiдностi, зазначае, що одним з них е сприяння зростанню шдивГдуальному добробуту, у тому числГ i через зменшення рiвня оподаткування доходiв. На наш погляд, виправдашсть такого шдходу залежить вiд моделi розвитку економжи та суспкьних прiоритетiв. Якщо модель економжи передбачае висо-кий рiвень соцiальних гарантiй з боку держави, а плат-ники податкiв очжують великий обсяг суспкьних по-слуг, то високе оподаткування доходiв у цьому випадку буде цкком лопчним. У випадку, якщо модель економь ки не передбачае надання високих сощальних гарантiй, низьке оподаткування доходiв громадян е економiчно обгрунтованим.
Подальшi дослiдження у ХХ ст. зосереджуються на впливi прямих i непрямих податкiв як на добробут суспкьства в цкому, так i на добробут окремих iндивiдiв. Американсью економiсти В. Тан-зi (Tanzi, V) [16], Н. Стокi (Stokey, N. L.) [17], С. Ребело (Rebelo, S.) [18] обгрунтовують, що змщення податково-го навантаження з доходiв на споживання стимулювати-ме накопичення капiталу, а отже, сприятиме зростанню суспкьного добробуту в довгостроковш перспективi. На наш погляд, якщо у краМ порiвняно низький розмiр тшьово! економiки (до 20%) та високий рiвень шдпри-емницько! шщативи, який пiдкрiплюеться належним захистом прав власностГ, тодi такий пiдхiд е цкком ви-правданим. За високого ж рiвня тшьово! економiки та низьких доходiв населення пiдвищення оподаткування споживання збкьшуватиме податкове навантаження на бГдш верстви населення, осккьки частка сплачених непрямих податкiв у !х доходах зростатиме швидше порГв-няно ¡з часткою у доходах заможних громадян.
В. Iстерлi (Easterly, W.) i С. Ребело провели емш-ричний аналiз оподаткування i суспкьного добробуту та довели не ткьки вплив оподаткування на добробут, але i виявили тенденцГ!, яким чином суспкьний добро-
бут визначае фккальну структуру держави. Зокрема, вони з'ясували, що бГдш кра!ни бкьше покладаються на податки на мГжнародну торгГвлю, а розвиненi кра!ни покладаються бкьше на при6утковГ податки [19]. Фак-тично кра!ни з низьким рГвнем суспкьного добробуту можуть потрапити у пастку збкьшення податкiв на споживання, що i надалi зменшуватиме iндивiдуальний добробут кожного громадянина, негативно впливаючи на суспкьний добробут в цкому.
А. Атюнсон (Atkinson, A. B.) дослГджуе зв'язок мГж доходами та добробутом [20]. Результати його досль дження свГдчать, що при збiльшеннi iндивiдуальних до-ходГв збкьшуеться як iндивiдуальний, так i суспкьний добробут. Тому, приймаючи ршення щодо рГвня оподаткування доходГв, уряд мае брати до уваги еластич-нГсть добробуту та прибуткових податюв.
Становлять науковий штерес дослiдження С. ni-сарiдеса (Pissarides, C. A.) [21], який виявив за-лежнiсть мГж рiвнем оподаткування та безробп1-тям i динамкою заробино! плати. Результати його до-слГдження особливо цГннГ для краш з економГками, схожими на украшську, де основу доходГв громадян складае заробГтна плата. У такому випадку наявний зв'язок мГж шдивГдуальним добробутом i заробГтною платою, тому зменшення безробГття i зростання заробгшо! плати сприяють зростанню спочатку шдивГдуального добробуту, а у довгостроковш перспектив^ суспГльного.
У ХХ1 ст. дослГдження взаемозв'язку оподаткування i суспГльного добробуту не втрачае актуальности суттево розширюючи сво! межь Так, П. Даймонд та Е. Саз (Diamond, P., Saez, E.) розвивають ¡де! оптимального оподаткування i вважають, що оптимальний податок на доходи у довгостроковш перспективГ збГльшуе суспГльний добробут через збГльшення корисностГ ¡нди-вГдГв, однак при цьому слГд враховувати забезпечешсть економГки ресурсами й особливостГ поведшки платни-кГв податкГв [22]. Поведшковий аспект оподаткування у ХХ1 ст. набув особливо! популярности що пов'язано ¡з новим витком розвитку шституцюнально! теорГ!. Як зазначае Т. Паентко, шституцюнальний аспект передбачае врахування ролГ неформальних ¡нститутГв суспГль-ства при розробщ податкових реформ [23]. 1гноруван-ня культурних i ментальних особливостей суспГльства може знизити ефектившсть податкових важелГв, тому, приймаючи ршення про зниження рГвня оподаткування доходГв, слГд враховувати, наскГльки платники податкГв готовГ використати звГльненГ вГд оподаткування доходи на розвиток економГки кра!ни через вкладання цих ко-штГв в активнГ ГнвестицГ!.
Т. Шкети, Е. Сез i С. Станчева (Piketty, T., Saez, E., Stantcheva, S.) дослГджують вплив оподаткування на ви-сою доходи та як це впливае на суспГльний добробут [24]. Вони з'ясували, що реакцГя бенефщарГв високих доходГв може проявлятися у таких формах: зменшення доступно! робочо! сили, уникнення i ухилення вГд сплати податкГв, компенсацшш переговори. НаявнГсть перших двох ефекпв може стати причиною зниження суспГльного добробуту через зростання тшьового сектора економГки, вГдплив робочо! сили або небажання
працювати. Третш ефект сприяe встановленню рiвно-важного рiвня оподаткування та не шкодить зростанню суспкьного добробуту.
Дж. Марреро та А. Новалес {Marrero, G. A., Novales, A.) обгрунтовують, що податки на прибутки негативно впливають на економiчне зростання i суспкь-ний добробут, осккьки вони зменшують потенцiйнi швестици [25]. Ïx iдея e слушною для краш з високою швестицшною eмнiстю та низьким рiвнем доходiв. За тако'1 ситуаца зниження оподаткування прибутюв може забезпечити подвiйний позитивний ефект для суспкь-ного добробуту. По-перше, за рахунок вiддачi в1д шве-стицiй збкьшить iндивiдyальний добробут; по-друге, за рахунок зменшення швестицшного розриву темпи еко-номiчного розвитку збкьшуватимуться, що сприятиме зростанню суспкьного добробуту.
Багато дослiджень присвячено також проблемам перерозподку добробуту. Зокрема, Дж. Хотц i Дж. Шолц {Hotz, V. J., Scholz, J. K.) дослцжують вплив прибуткових податкiв на рiвень iндивiдyального та суспкьного добробуту [26]. Збкьшення персональних прибуткових податюв зменшye iндивiдyальний добробут, y той же час можливкть скористатися податковим кредитом збкь-шye добробут окремих платникiв податкiв.
Eмпiричнi дослцження y сферi оподаткування i добробуту найчастше стосуються оподаткування i
динамки зароб^но': плати. К. Хассет i А. Матур {Hassett, K., Mathur, A.) проаналiзyвали вплив оподаткування на рiвень заробiтних плат [27]. У свош роботi вони дослцили 65 краш i виявили, що збкьшення корпоративного податку зменшye рiвень заробiтноï плати, ^м того, вони обгрунтували iснyвання залежност мiж податками y суаднк крашах i рiвнями заробiтноï плати, що доводить низьку мобiльнiсть робочо'1 сили. Аналогiчнi висно-вки можуть бути зробленi iз статтi М. Деса'1, Ф. Фолi та Дж. Хшес {Desai, M., Foley, F., Hines, J. R.) [28]. Виходячи з резyльтатiв дослiдження зазначених учених, оподаткування корпоративного прибутку може бути причиною зниження суспкьного добробуту через зниження рiвня оплати пращ.
М. Фльорбе та Ф. Манке {Fleurbaey, M., Maniquet, F.) дослцжують взаeмозв'язок оптимального оподаткування та добробуту [29]. Вони роблять акцент на спра-ведливост оподаткування, яке e ключовим фактором зростання як шдивцуального, так i суспкьного добробуту. На наш погляд, саме поняття справедливост e дис-кусшним, осккьки сама справедливкть e дискусшною. Певний рiвень i механiзм оподаткування може вважати-ся справедливим для заможних верств населення i в той же час бути абсолютно неприйнятним для будних.
Осккьки оподаткування шдивцуальних доходiв e визначальним фактором суспкьного добробуту, то багато захцних економiстiв займаються пошуками оптимального оподаткування саме шдивкуальних доходiв. Частина з них e прихильниками сукупного оподаткування домогосподарств або подружжя, зокрема М. Фел-дштейн i Д. Фiнберг {Feldstein, M., Feenberg, D. R.) [30], Дж. Бенк i П. Даймонд {Banks, J., Diamond, P.) [31]. Вони доводять, що сукупне оподаткування подружжя сприяe
зростанню шдивцуального добробуту. 1нша частина, на-впаки, доводить, що сукупне оподаткування амей - це несправедлива та неефективна система оподаткування, яка не мае позитивного впливу на добробут (серед таких прихильниюв П. Аппс i Р. Рк (Apps, P., Rees, R.) [32]). На наш погляд, на питання, чи справедливим е оподатку-вання сукупного доходу амей, не можна в^дповкти однозначно. З одного боку, сукупне оподаткування амей дае можливкть оптимiзувати оподатковуваний дохц i зменшити величину сплачуваного податку до бюджету. У такому випадку вцбуваеться зменшення податкових надходжень i зменшення суспкьного добробуту. Однак, з шшого боку, збкьшуеться шдивцуальний добробут особи, що у довгостроковш перспективi е фундаментом для збкьшення суспкьного добробуту. Крiм того, такий iнструмент оподаткування у багатьох крашах (Шмеччи-нi, Франци, Великобриташ!) спонукае людей до створен-ня амей, що також е основою суспкьного добробуту.
Починаючи з кшця ХХ ст. набули поширення ке!, що одшею з вагомих складових суспкьного добробуту е екологш. Саме тому одним ш регуля-торiв суспкьного добробуту розглядаються й екологнш податки. Про це йдеться у працях Г. Кремера, Ф. Джа-вар^ Н. Лоду (Cremer, H., Gahvari, F., Ladoux, N.) [33], Д. Фулертона (Fullerton, D.) [34], Л. Людвиг, Б. Мейера, К. Шлегельмкьха (Ludewig, D., Meyer, B., Schlegelmilch, K.) [35], I. Майерса та С. Пруста (Mayeres, I., Proost, S.) [36] та ш. Розширення спектра проблем податкового регулюван-ня суспкьного добробуту св1дчить про зростання ролi держави у забезпеченш добробуту громадян, зростання вiдповiдальностi держави за яюсш суспiльнi послуги.
Вггчизняш економiсти також активно дослiджують проблеми оподаткування, проте !х iнтерес спрямований бкьше на загальнi тенденци розвитку податково! сис-теми та рiвня податкового навантаження, зокрема, про це йдеться у працях А. Соколовсько! [37], I. Цимбалюк та О. Мщанчук [3], С. Мiщенко [38], О. Найденка [39], Т. Паентко [40] та ш. Також багато дослцжень присвячено проблемам податкового регулювання нацюналь-но! економiки та шдприемницько! дiяльностi, про що йдеться у працях Т. бфименко [41], О. Поколодно! [42] та iн. На наш погляд, в УкраМ такi питання, як податкове регулювання суспкьного добробуту, мають дослiджува-тися комплексно та враховувати аспекти оподаткування шдприемницько! дiяльностi.
Податковi аспекти суспкьного добробуту досл-джуються у статтi А. Крисоватого та А. Луцика [1], яю розглядають сутшсть суспкьного добробуту та можли-вiсть його регулювання за допомогою податкових меха-нiзмiв. Вони вважають, що позитивно на рiвень суспкь-ного добробуту в УкраМ вплинуть таю заходи:
+ запровадження прогресивно! системи оподаткування доходiв громадян, яка сприяла б фор-муванню середнього класу населення та покладала б бкьший суспкьний обов'язок на багатшi верстви населення; + запровадження дiево! податково! сощально! пкьги, яка сьогоднi практично не застосову-еться, шляхом шдвищення межi 'й застосуван-
ня до ргвня 70% середньо! заробгтно! плати по краМ;
f розширення перелiку виграг, що включають-ся до податково! знижки з податку на доходи фiзичних осiб, у тому числг в аспекгi перегляду обмежень !х застосування, пов'язаних з не-реальним на сьогоднг мiсячним прожитковим мiнiмумом;
f змгна пiдxодiв до оподаткування прибугкiв пгдприемств шляхом лгквгдащ! фiскальниx пе-репон для початку бiзнесу та його розвитку, а також за допомогою створення стимулiв для нагромадження капгталу, залучення iнвесгицiй за рахунок перенесення стимулюючих аспекгiв спрощено'1 системи оподаткування на загальну систему оподаткування [1, с. 16].
Роль податкового регулювання у забезпеченнг со-цгально! функцГ! держави дослiджуe В. Тропiна [43], яка не ткьки наголошуе на важливгй ролi держави у регу-люваннi соцiальниx процесiв у державг, але i на il ролi у сгимулюваннi домогосподарств до швестицшно! актив-носгi. Такий пiдxiд е актуальним для Укра'1ни, оскгль-ки грамотна швестицшна дiяльнiсгь домогосподарств сприятиме зростанню iндивiдуального добробуту в короткостроковгй перспекгивi, а в довгосгроковiй пер-спекгивi - зростанню суспкьного добробуту.
ВИСНОВКИ
Результата дослгдження еволюцГ! теоргй оподаткування у конгексгi регулювання засвгдчили, що пiдxоди економiсгiв до дослгдження цге! проблеми змiнювалися у процесг розвитку суспкьства. Пiдсумовуючи, можна видкити ккька егапiв розвитку теорш оподаткування у дослгджуванш нами сфер!
На першому emani становлення гдей податкового регулювання податок розглядався лише як обов'язкова плата кожного члена суспкьства за мшгмальний обсяг послуг з боку держави (забезпечення особисто'1 безпе-ки i збереження майна). Другим етапом еволюцГ! теорш оподаткування слiд вважати постановку проблеми щодо вгдносно! еквiваленгносгi сплачених податюв та отриманих послуг вiд держави. Тобто формуеться гдея, що сплата податюв, зменшуючи iндивiдуальний добро-бут, мае компенсуючий ефект на рiвнi забезпечення суспкьного добробуту. Третш етап еволюци оподаткування характеризуемся увагою до впливу прибуткового оподаткування на рiвень iндивiдуального та суспкьного добробуту, у тому числi i впливу корпоративних подат-кiв на рiвень оплати працi i зайнятгсть населення. Чет-вертий етап еволюци оподаткування пов'язаний гз ви-значенням оптимального спгввгдношення мiж прямими i непрямими податками з метою забезпечення зростан-ня суспкьного добробуту. П'ятий етап розвитку теорш оподаткування характеризуеться зростанням ролi шституцюнального аспекту оподаткування, особливо його поведгнково! складово'1. Шостий етап еволюцГ! оподаткування пов'язаний зi змiною пiдxодiв до визна-чення само! сутностi добробуту, яка доповнюеться еко-логiчною складовою. Саме тому до активно! складово!
податкового регулювання суспкьного добробуту дода-еться екологгчна складова.
Bукра!нськiй теорГ! оподаткування цг етапи важко прослiдкувати, осккьки самостiйна теорiя оподаткування почала заново формуватися у юнщ ХХ ст. пгд впливом тих процесгв, яка переживала нова держава. Тому проблеми, якг дослгджуються у працях вгтчизняних економiстiв, не завжди е актуальними для кра!н з розвиненою економгкою. Однак у такiй ситуацГ! е i беззаперечна перевага. Глибоко дослгджуючи захгд-нг напрацювання у сферi податкового регулювання добробуту населення, можна уникнути багатьох помилок у реформуваннг вгтчизняно! податково! системи. Одним гз напрямгв подальших дослгджень е систематизацгя податкового гнструментаргю, який використовувався у захгднгй практицг та мгг би бути використаний у подаль-шому в Укра!нг. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Крисоватий А., Луцик А. Податковi аспекти суспть-ного добробуту. Ceim фшанс'ю. 2016. № 2. С. 7-17.
2. Paientko, T., and Proskura, K. Corporate Income Tax: Evolution, Problems and Possible Solutions. Economic annals-XXI. 2016. Vol. 1. Р. 44-48.
3. Цимбалюк I. О., Мiщанчук О. О. Особливост визна-чення податкового навантаження на piBHi держави та регюну. ВсникХмельницького национального унверситету. Сер.: Еконо-m'nh'i науки. 2014. № 3 (2). С. 101-106.
4. Gravelle, J. G. Dynamic Scoring for Tax Legislation: A Review of Models. Washington, D. C: Congressional Research Service, 2014. 38 p.
5. Mertens, K., Montiel-Olea, J. L. Marginal Tax Rates and Income: New Time Series Evidence: Manuscript. Cornell University. September, 2015. URL: http://www.joseluismontielolea.com/ pepe_karel.pdf
6. Мироненко О. М. Монтеск'е Шарль Лу'Г // Политична енциклопедiя. Ки'в: Парламентське видавництво, 2011. С. 465.
7. Hollander, S. The Economics of John Stuart Mill (University of Toronto Press, 1985); Strasser, M. Ph. Moral Philosophy of John Stuart Mill (Longwood Academic, 1991).
8. Дубинецька П. П. 1сторичний аспект розвитку подат-ково-економ^чно! системи УкраТни // VIII Мiжн. наук.-практ. конф. «Аспекти стабтьного розвитку економки в умовах рин-кових вщносин» (м. Умань, 24-25 квгтня 2014 р.). Умань, 2014. С. 62-64.
9. Пушкарева В. М. История финансовой мысли и политики налогов: учеб. пособие. М.: Финансы и статистика, 2003. 256 с.
10. Lindahl, E. R. The Concept of Income. In Economic Essays in Honor of Gustav Cassel/G. Bagge (ed.). London: Allen & Un-win, 1933.
11. Сутормша В. М., Федосов В. М., Андрущенко В. Л.
Держава - податки - бiзнес: i3 свгтового досвд фокального регулювання ринково! економiки: монографiя. Ки'в: Либiдь, 1992. 328 с.
12. Lindahl, E. R. A Note on the Dynamic Pricing Problem,
1934.
13. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег. М.: Изд-во «Прогресс», 1978. 548 с.
14. Harberger, A. С. Taxation, Resource Allocation and Welfare. URL: http://www.nber.org/chapters/c1873.pdf
15. Lampman, R. Approaches to the Reduction of Poverty. American Economic Review. 1965. Vol. 55. P. 521-529.
16. Tanzi, V. Taxation in an Integrating World. Brookings Institution Press, 1994. 194 p.
17. Stokey, N. L., and Rebelo, S. Growth Effects of Flat-Rate Taxes. Journal of Political Economy. 1995. Vol 103. No. 3. P. 519-550.
18. Rebelo, S. Long-Run Policy Analysis and Long-Run Growth. Journal of Political Economy. 1991. Vol. 99. P. 500-521.
19. Easterly, W., and Rebelo S. Fiscal Policy and Economic Growth, An Empirical Investigation. Journal of Monetary Economics. 1993. Vol. 32. Issue 3. P. 417-458.
20. Atkinson, A. B. Incomes and the Welfare State: Essays on Britain and Europe. Cambridge: Cambridge University Press, 1996. 384 p.
21. Pissarides, C. A. The impact of employment tax cuts on unemployment and wages; The role of unemployment benefits and tax structure. European Economic Review. 1998. Vol. 42. P. 155-183.
22. Diamond, P., and Saez, E. The Case for a Progressive Tax: from Basic Research to Policy Recommendations. The Journal of Economic Perspectives. 2011. Vol. 25. No. 4. P. 165-190.
23. Паентко Т. В. lнституцiоналiзацiя фокального регулювання фшансових потоюв: монографiя. КиТв: ДКС Центр, 2013. 294 с.
24. Piketty, T., Saez, E. and Stantcheva, S. Optimal Taxation of Top Labor Incomes: A Tale of Three Elasticities. American Economic Journal. 2014. Vol. 6. Issue 1. P. 230-271.
25. Marrero, G. A. and Novales, A. Growth and Welfare: Distorting versus Non-Distorting Taxes. Journal of Macroeconomics. 2005. Vol. 27. P. 403-433.
26. Hotz, V. J., and Scholz, J. K. The Earned Income Tax Credit. In Means-Tested Transfer Programs in the United States (Robert Moffitt, ed). Chicago: University of Chicago Press. Chapter 3. 2003.
27. Hassett, K., and Mathur, A. Taxes and Wages. American Enterprise Institute Working Paper. 2006. No. 128.
28. Desai, M., Foley, F., and Hines, J. R. Labor and Capital Shares of the Corporate Tax Burden: International Evidence. 2007. URL: http://www.people.hbs.edu/mdesai/publications.html
29. Fleurbaey, M., and Maniquet, F. A Theory of Fairness and Social Welfare. Cambridge: Cambridge University Press, 2011. 414 p.
30. Feldstein, M., and Feenberg, D. R. The Taxation of two-earner families. In Empirical Foundations of Household Taxation (M. Feldstein and J. M. Poterba, ed.). NBER Project Report, University of Chicago Press, 1996.
31. Banks, J. and Diamond, P. The Base for Direct Taxation. 2010. URL: https://www.ifs.org.uk/uploads/mirrleesreview/dimen-sions/ch6.pdf
32. Apps, P., and Rees, R. Household Time Use, Inequality and Taxation. In Household Economic Behaviors (J. A. Molina, ed.). New York: Springer, 2011. Ch. 3. P. 57-81.
33. Cremer, H., Gahvari, F., and Ladoux, N. Externalities and Optimal Taxation. Journal of Public Economics. 1998. Vol. 70. No. 3. P. 343-364.
34. Fullerton, D. An Excise Tax on Municipal Solid Waste. In Theory and Practice of Excise Taxation: Smoking, Drinking, Gambling, Polluting, and Driving (ed. by S. Cnossen). Oxford: Oxford University Press, 2005.
35. Ludewig, D., Meyer, B., and Schlegelmilch, K. Greening the Budget: Pricing Carbon and Cutting Energy Subsidies to Reduce the Financial Deficit in Germany. Washington DC: Heinrich Boell Foundation, 2010.
36. Mayeres, I., and Proost, S. Marginal Tax Reform, Externalities, and Income Distribution. Journal of Public Economics. 2001. Vol. 79. No. 2. P. 343-363.
37. Соколовська А. М. Податкова система держави: те-орiя i практика становлення: монографiя. КиТв: Знання-Пресс, 2004. 454 с.
38. Мщенко С. Г. Податкове стимулювання економiч-ного росту: автореф. дис. ... д-ра екон. наук: 08.00.08. Донецьк, 2008. 29 с.
39. Найденко О. €. Економiчний змкт податкового на-вантаження та фактори, що зумовлюють його рiвень // Про-блеми розвитку податковоТ политики та оподаткування: моно-графiя/за заг. ред. проф. Ю. Б. 1ванова. Харш: ВД «1НЖЕК», 2007. С. 149-165.
40. Паентко Т. В. Податки як вхщы фiнансовi потоки бюджету та шструменти фокального регулювання економiчного розвитку. Фiнанси УкраНи. 2013. № 2. С. 46-58.
41. Сфименко Т. I. Податкове регулювання економiч-ного розвитку: автореф. дис. . д-ра екон. наук: 08.02.03. КиТв, 2003. 37 с.
42. Поколодна О. В. Податкове регулювання в УкраТш.
В/сник економ/ки транспорту i промислоеост/. 2012. № 38. С. 278-280.
43. Трошна В. Б. Фккальне регулювання со^ального розвитку сусптьства: монографiя. КиТв: НДФ1, 2008. 368 с.
Науковий кер1вник - Онишко С. В., доктор економтних наук, професор, завщувач кафедри фшансових рингав Ушверситету ДФС УкраТни (м. 1ртнь)
REFERENCES
Apps, P., and Rees, R. "Household Time Use, Inequality and Taxation". In Household Economic Behaviors, ch. 3, 57-81. New York: Springer, 2011.
Atkinson, A. B. Incomes and the Welfare State: Essays on Britain and Europe. Cambridge: Cambridge University Press, 1996.
Banks, J., and Diamond, P. "The Base for Direct Taxation. 2010". https://www.ifs.org.uk/uploads/mirrleesreview/dimen-sions/ch6.pdf
Cremer, H., Gahvari, F., and Ladoux, N. "Externalities and Optimal Taxation". Journal of Public Economics. Vol. 70, no. 3 (1998): 343-364.
Desai, M., Foley, F., and Hines, J. R. "Labor and Capital Shares of the Corporate Tax Burden: International Evidence. 2007". http:// www.people.hbs.edu/mdesai/publications.html
Diamond, P., and Saez, E. "The Case for a Progressive Tax: from Basic Research to Policy Recommendations". The Journal of Economic Perspectives. Vol. 25, no. 4 (2011): 165-190.
Dubynetska, P. P. "Istorychnyi aspekt rozvytku podatkovo-ekonomichnoi systemy Ukrainy" [Historical aspect of the development of the tax and economic system of Ukraine]. Aspekty stabil-noho rozvytku ekonomiky v umovakh rynkovykh vidnosyn. Uman, 2014. 62-64.
Easterly, W., and Rebelo, S. "Fiscal Policy and Economic Growth, An Empirical Investigation". Journal of Monetary Economics. Vol. 32, no. 3 (1993): 417-458.
Feldstein, M., and Feenberg, D. R. "The Taxation of two-earner families". In Empirical Foundations of Household Taxation. NBER Project Report, University of Chicago Press, 1996.
Fleurbaey, M., and Maniquet, F. A Theory of Fairness and Social Welfare. Cambridge: Cambridge University Press, 2011.
Fullerton, D. "An Excise Tax on Municipal Solid Waste". In Theory and Practice of Excise Taxation: Smoking, Drinking, Gambling, Polluting, and Driving. Oxford: Oxford University Press, 2005.
Gravelle, J. G. Dynamic Scoring for Tax Legislation: A Review of Models. Washington, DC: Congressional Research Service, 2014.
Harberger, A. S. "Taxation, Resource Allocation and Welfare". http://www.nber.org/chapters/c1873.pdf
Hassett, K., and Mathur, A. "Taxes and Wages". American Enterprise Institute Working Paper, no. 128 (2006).
Hollander, S. The Economics of John Stuart Mill (University of Toronto Press, 1985); Strasser, M. Ph. Moral Philosophy of John Stuart Mill (Longwood Academic, 1991).
Hotz, V. J., and Scholz, J. K. The Earned Income Tax Credit. In Means-Tested Transfer Programs in the United States, ch. 3. Chicago: University of Chicago Press, 2003.
Keyns, Dzh. Obshchaya teoriya zanyatosti, protsenta i deneg [General theory of employment, interest and money]. Moscow: Progress, 1978.
Krysovatyi, A., and Lutsyk, A. "Podatkovi aspekty suspilno-ho dobrobutu" [Tax aspects of public welfare]. Svit finansiv, no. 2 (2016): 7-17.
Lampman, R. "Approaches to the Reduction of Poverty". American Economic Review. Vol. 55 (1965): 521-529.
Lindahl, E. R. "The Concept of Income". In Economic Essays in Honor of Gustav Cassel. London: Allen & Unwin, 1933.
Lindahl, E. R. A Note on the Dynamic Pricing Problem, 1934.
Ludewig, D., Meyer, B., and Schlegelmilch, K. Greening the Budget: Pricing Carbon and Cutting Energy Subsidies to Reduce the Financial Deficit in Germany. Washington, DC: Heinrich Boell Foundation, 2010.
Marrero, G. A., and Novales, A. "Growth and Welfare: Distorting versus Non-Distorting Taxes". Journal of Macroeconomics. Vol. 27 (2005): 403-433.
Mayeres, I., and Proost, S. "Marginal Tax Reform, Externalities, and Income Distribution". Journal of Public Economics. Vol. 79, no. 2 (2001): 343-363.
Mertens, K., and Montiel-Olea, J. L. "Marginal Tax Rates and Income: New Time Series Evidence: Manuscript". http://www.jose-luismontielolea.com/pepe_karel.pdf
Mishchenko, S. H. "Podatkove stymuliuvannia ekonomich-noho rostu" [Tax incentives for economic growth]: avtoref. dys.... d-ra ekon. nauk: 08.00.08, 2008.
Myronenko, O. M. "Monteskie Sharl Lui" [Montesquieu Charles Louis]. In Politychna entsyklopediia, 465. Kyiv: Parlamentske vyd-vo, 2011.
Naidenko, O. Ye. "Ekonomichnyi zmist podatkovoho navan-tazhennia ta faktory, shcho zumovliuiut yoho riven" [The economic content of the tax burden and the factors that determine its level]. In Problemy rozvytku podatkovoi polityky ta opodatkuvannia, 149-165. Kharkiv: INZhEK, 2007.
Paientko, T. V. "Podatky yak vkhidni finansovi potoky biud-zhetu ta instrumenty fiskalnoho rehuliuvannia ekonomichnoho rozvytku" [Taxes as incoming financial flows of the budget and instruments of fiscal regulation of economic development]. Finansy Ukrainy, no. 2 (2013): 46-58.
Paientko, T. V. Instytutsionalizatsiia fiskalnoho rehuliuvannia finansovykh potokiv [Institutionalization of fiscal regulation of financial flows]. Kyiv: DKS Tsentr, 2013.
Paientko, T., and Proskura, K. "Corporate Income Tax: Evolution, Problems and Possible Solutions". Economic annals-XXI. Vol. 1 (2016): 44-48.
Piketty, T., and Saez, E. Stantcheva S. "Optimal Taxation of Top Labor Incomes: A Tale of Three Elasticities". American Economic Journal. Vol. 6, no. 1 (2014): 230-271.
Pissarides, C. A. "The impact of employment tax cuts on unemployment and wages; The role of unemployment benefits and tax structure". European Economic Review. Vol. 42 (1998): 155-183.
Pokolodna, O. V. "Podatkove rehuliuvannia v Ukraini" [Tax regulation in Ukraine]. Visnyk ekonomiky transportu i promyslovosti, no. 38 (2012): 278-280.
Pushkareva, V. M. Istoriya finansovoy mysli i politiki nalogov [History of financial thought and tax policy]. Moscow: Finansy i statistika, 2003.
Rebelo, S. "Long-Run Policy Analysis and Long-Run Growth". Journal of Political Economy. Vol. 99 (1991): 500-521.
Sokolovska, A. M. Podatkova systema derzhavy: teoriia i prak-tyka stanovlennia [The tax system of the state: the theory and practice of becoming]. Kyiv: Znannia-Press, 2004.
Stokey, N. L., and Rebelo, S. "Growth Effects of Flat-Rate Taxes". Journal of Political Economy. Vol. 103, no. 3 (1995): 519-550.
Sutormina, V. M., Fedosov, V. M., and Andrushchenko, V. L. Derzhava - podatky - biznes: iz svitovoho dosvidu fiskalnoho rehuliuvannia rynkovoi ekonomiky [State - Taxes - Business: From the world experience of fiscal regulation of a market economy]. Kyiv: Lybid, 1992.
Tanzi, V. Taxation in an Integrating. World Brookings Institution Press, 1994.
Tropina, V. B. Fiskalne rehuliuvannia sotsialnoho rozvytku suspilstva [Fiscal regulation of social development of society]. Kyiv: NDFI, 2008.
Tsymbaliuk, I. O., and Mishchanchuk, O. O. "Osoblyvosti vyznachennia podatkovoho navantazhennia na rivni derzhavy ta rehionu" [Features of determining the tax burden at the state and regional level]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. Ser.:Ekonomichninauky, no. 3 (2) (2014): 101-106.
Yefymenko, T. I. "Podatkove rehuliuvannia ekonomichnoho rozvytku" [Tax regulation of economic development]: avtoref. dys. ... d-ra ekon. nauk: 08.02.03, 2003.
