CC BY
6
УДК 330.5:336.2
КОМПАРАТИВНИЙ ЕМП1РИЧНИЙ АНАЛ1З ВПЛИВУ ПОДАТКОВО1 ПОЛ1ТИКИ НА ЕКОНОМ1ЧНЕ ЗРОСТАННЯ КРАЖИ
© 2017 ТЕЛЬНОВА Г. В.
УДК 330.5:336.2
Тельнова Г. В. Компаративний емшричний аналiз впливу податково! полiтики на eKOHOMi4He зростання кражи
Метою cmammi е визначення впливу податково'1 полтики на економ1чне зростання через компаративний емп1ричний анал'в податкового наван-таження та його структури в европейських кра'мах. Проведений кластерний аналiз темтв економiчного зростання, податкового навантажен-ня та оподаткування трудових доходiв за 20 европейськими кранами дозволив встановити, що: крани iз середньо-низькими темпами економiч-ного зростання мають найбльш високий р'вень податкового навантаження та оподаткування трудових доходiв; крани з низькими темпами економiчного зростання характеризуются податковою системою з довол'> низьким податковим навантаженням i високим оподаткуванням трудових доходiв; крани iз середньо-високими темпами економiчного зростання застосовують високий р'вень податкового навантаження iз помiрним оподаткуванням трудових доходiв; крани з високими темпами економiчного зростання формують податкову систему iз незначним податковим навантаженням i оподаткуванням трудових доходiв. Доведено, держави, як здатш мобтзувати податковi надходження через адаптивш податковi структури та 'тструменти, матимуть б'шьший вплив на довгостроковi темпи зростання. Ключов'! слова: емтричний анал'в, податкова полтика, економiчнезростання, податкова структура, податкове навантаження. Рис.: 1. Табл.: 3. Ббл.: 16.
Тельнова Ганна Володимирiвна - доктор економiчних наук, доцент, професор кафедри менеджменту, Донбаська державна машинобуд'вна ака-дем'т (вул. Академiчна, 12, м. Краматорськ, Донецька обл., 84313, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 330.5:336.2
Тельнова А. В. Компаративный эмпирический анализ влияния налоговой политики на экономический рост страны
Целью статьи является определение влияния налоговой политики на экономический рост через компаративный эмпирический анализ налоговой нагрузки и её структуры в европейских странах. Проведенный кластерный анализ темпов экономического роста, налоговой нагрузки и налогообложения трудовых доходов по 20 европейским странам позволил установить, что: страны со средне-низкими темпами экономического роста имеют наиболее высокий уровень налоговой нагрузки и налогообложения трудовых доходов; страны с низкими темпами экономического роста характеризуются налоговой системой с довольно низкой налоговой нагрузкой и высоким налогообложением трудовых доходов; страны со средне-высокими темпами экономического роста применяют высокий уровень налоговой нагрузки с умеренным налогообложением трудовых доходов; страны с высокими темпами экономического роста формируют налоговую систему с незначительными налоговой нагрузкой и налогообложением трудовых доходов. Доказано, что страны, которые способны мобилизовать налоговые поступления через адаптивные налоговые структуры и инструменты, имеют большее влияние на долгосрочные темпы роста. Ключевые слова: эмпирический анализ, налоговая политика, экономический рост, налоговая структура, налоговая нагрузка. Рис.: 1. Табл.: 3. Библ.: 16.
Тельнова Анна Владимировна - доктор экономических наук, доцент, профессор кафедры менеджмента, Донбасская государственная машиностроительная академия (ул. Академическая, 12, г. Краматорск, Донецкая обл., 84313, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 330.5:336.2
Telnova H. V. The Comparative Empirical Analysis of the Impact of Tax Policies on the Country's Economic Growth
The article is aimed at determining the impact of tax policies on economic growth through a comparative empirical analysis of the tax burden and its structure in the European countries. The carried out cluster analysis of the economic growth rate, tax burden and labor income taxation in 20 European countries allowed to determine that: countries with medium-to-low economic growth rates have the highest level of tax burden and labor income taxation; countries with low economic growth rates are characterized by a tax system with relatively low tax burdens and high taxation of labor income; countries with medium-to-high economic growth are applying a high level of tax burdens with a moderate taxation of labor income; countries with high rates of economic growth form a tax system with little tax burden and income taxation. It has been proven that countries that are able to mobilize tax revenues through adaptive tax structures and instruments have a greater impact on the long-term growth rates.
Keywords: empirical analysis, tax policy, economic growth, tax structure, tax burden.
Fig.: 1. Tbl.: 3. Bibl.: 16.
Telnova Hanna V. - D. Sc. (Economics), Associate Professor, Professor of the Department of Management, Donbass State Academy of Machine Building (72 Akademichna Str., Kramatorsk, Donetsk region, 84313, Ukraine) E-mail: [email protected]
Податкова полiтика визнаеться в наукових думках як одна з найважливших складових економiч-но! полтики кожно! кра'ши в аспект шдтримки та змщнення економiчного зростання. В умовах глобал-заци, акгившаци векторiв руху кашталу на мiжнародно-му фшансовому ринку податкова система повинна бути конкурентоспроможною, привабливою для залучення шоземних швестицш у крашу. Емшрична дискусш сто-совно впливу рiвня податкових надходжень на стиму-лювання економiчного зростання е актуальною i наразi для вггчизняно! практики. Податкове навантаження в
УкраМ е доволi низьким - податковi надходження Зве-деного бюджету в процентах вц валового внутршнього продукту у 2016 р. складають 27,31%. За даними Оргаш-заци економiчного сшвробгшицтва та розвитку (ОЕСР) [1], подiбний рiвень оподаткування серед европейських краш можна констатувати лише в 1рланди (23,59%) та Швейцари (27,89%). Дещо вищим е рiвень оподаткування у Чеськш республщ (33,47%), Естони (33,59%), Латви (29,00%), Словаччиш (32,25%), 1спани (33,85%), Велико-британи (32,52%). бвропейськими крашами з високим рiвнем податкового навантаження можна обгрунтова-
но вважати Данш (46,62%), Францш (45,50%), Белите (44,81%), Iталiю та Швецш (43,34%). Диференцiюються i темпи економiчного зростання означених кра!н. Наявна нагальна потреба у фiнансовiй консолцацй укра!нсько! економiки, у тому числi через податковi iнструменти, обумовила необхiднiсть компаративного емшричного аналiзу впливу податково! полижи на економiчне зростання держави.
Звертаючись до здобуткiв економiчноi науки у ви-явленнi взаемозв'язку мiж оподаткуванням та еко-номiчним зростанням, вiдзначено доволi супер-ечливi погляди на означену наукову проблему. Витоки спростування впливу рiвня оподаткування на економiч-не зростання знаходяться у працях представника нео-класикiв Р. Солоу [2]. Теорш ендогенного зростання, яка викладаеться П. Ромером [3], аргументуе зв'язок мiж по-датковою полiтикою та зростанням економiки. Сучасш досл1дження закордонних науковцiв також е неоднорц-ними за сво!ми висновками. Т. Хангерфорд [4] на шдста-вi Грунтовного аналiзу досвiду податкового регулювання США з кiнця Друго! свггово! вiйни до 2011 р. знаходить тдтримку позицй стосовно вцсутносп впливу податкiв на економiчне зростання. В. Макбрайд [5] висловлюе думку, що прогресивне оподаткування принижуе швес-тицй, пiдприемницьку дiяльнiсть через висою доходи та вiдповiдну втрату його частини. Колектив закордонних авторiв [6] також вважае, що прогресившсть оподаткування доходу шюдлива з точки зору забезпечення еконо-мiчного зростання. Жвавi дискусй тривають i стосовно видiв податкiв. Науковцями доводиться, що податковi системи, якi заснованi на непрямому оподаткуванш, сприяють бкьш швидким темпам зростання у краiнi, шж тi, що переважно застосовують прямi податки [7].
Вiтчизнянi дослiдники активно залучаються до вирiшення проблем макроекономiчноi консолiдацii через податковi важелi та iнструменти. Незважаючи на ю-нування рiзних поглядiв щодо механiзмiв податкового впливу на стабiлiзацiю економжи Укра!ни, усталеною е думка щодо наявност кореляцй мiж податковими ш-струментами та темпами економiчного зростання. Так, академж В. Вишневський, розглядаючи податкову систему в межах еволюцшно! теорй, робить висновок про прагнення платниюв податкiв «зменшувати податковi платежi до тако! величини, за яко! досягаеться потрiбний в певних обставинах мiсця i часу рiвень прибутковостi бiзнесу» [8]. О. Коновалова вцзначае негативний вплив надмiрного та нерiвномiрного податкового навантажен-ня на економiчну активнiсть та 'й тшзацш [9]. С. Лазур [10], В. Стркець [11] i Т. Томнюк [12] доводять аргумента на користь необх^дност подальшого реформування в^чизняно! податково! системи через 'й неефектившсть. Наведенi дискусiйнi положення обумовлюють потребу в подальшому визначеннi взаемозв'язку мiж податковою полiтикою i темпами економiчного зростання на шдста-вi всебiчноi оцiнки ефекту оподаткування.
Метою стати е визначення впливу податково! по-лiтики на економiчне зростання через компаративний емшричний аналiз податкового навантаження та його структури в европейських кра!нах.
Базою проведення дослiдження е статистичш данi 2007-2015 рр. за двадцятьма европейськими кра!нами. На першому етапi згрупуемо кра!ни у кластери за озна-ками середнк за дослцжуваний перiод темпiв еконо-мiчного зростання, рiвнем податкових надходжень у вцсотках вiд ВВП i податковим навантаженням на одного працюючого у высотках в1д вартостi робочо! сили.
Пiд час розрахунку до податкових надходжень включено прибутковi податки, вцрахування на сощ-альне страхування, податки, що стягуються на товари i послуги, на власшсть i майно, а також iншi податки. Загальна сума податкових надходжень у вцсотках вiд ВВП вказуе на частку продукцй кра!ни, яка збираеться урядом за рахунок податюв. Податкове навантаження на одного працюючого у вцсотках в1д вартостi робочо! сили для роботодавця характеризуе ступiнь, в якому оподатковуеться трудовий дохц в окремш краiнi.
Pозрахованi за даними Оргашзаци економiчного спiвробiтництва та розвитку (ОЕСР) [1] середш значення дослцжуваних показникiв наведено в табл. 1. Групування у кластери проведено за допомо-гою пакета Statistica методом Уорда та через визначення евклидово! вцсташ. Отриманi результати представлено на рис. 1 у виы^ дендрограми.
У результат проведеного аналiзу чико визначено чотири кластери: перший включае Бельгiю, Нiмеччину, Угорщину, Фiнляндiю, Швецш, Францш, 1талш; другий -Чеську Республжу, Словенiю, Грецiю, Португалiю, 1спа-нiю, Словаччину; третiй - Данш, Люксембург, Норве-гiю, Нiдерланди; четвертий - 1рландш, Польщу, Велико-британш.
Для визначення суттевих ознак кластерiв розра-хуемо середнi величини дослцжуваних показникiв кожного (табл. 2).
З представлених результатiв можна констатувати таю положення:
+ крати кластера 1, що характеризуються серед-ньо-низькими темпами економiчного зростання, мають найбкьш високий рiвень податко-вого навантаження та оподаткування трудових доходiв;
+ крати кластера 2 з низькими темпами еконо-мiчного зростання характеризуються податковою системою з доволi низьким податковим на-вантаженням, проте високим оподаткуванням доходiв;
+ крати кластера 3 iз середньо-високими темпами економiчного зростання застосовують високий рiвень податкового навантаження на економжу з помiрним оподаткуванням трудо-вих доходiв;
+ крати кластера 4, що мають висою темпи економiчного зростання, формують податкову систему з незначним податковим навантаженням та оподаткуванням трудових доходiв. Детального аналiзу потребуе визначення структури податкового навантаження в розрiзi кластерiв (табл. 3).
Значення дослщжуваних показникiв за европейськими кражами
КраУна Темп зростання реального ВВП, % Податковi надходження в % вщ ВВП Податкове навантаження на одного працюючого в % вщ вартосп робочоУ сили
Бельпя 1,08 43,68 55,74
Чеська Республiка 1,49 33,38 42,59
Данiя 0,35 46,17 37,17
Фiнляндiя 0,06 42,28 43,07
Франтя 0,70 43,51 49,44
Нiмеччина 1,18 35,92 50,02
Грецiя -2,94 33,54 41,37
Угорщина 0,55 38,54 50,49
lрландiя 3,49 27,61 25,63
И^я -0,75 42,69 47,31
Люксембург 2,49 37,86 35,93
Нiдерланди 0,76 36,40 38,80
Норвегiя 1,17 40,77 37,29
Польща 3,66 32,38 35,33
Порту^я -0,32 32,30 38,68
Словаччина 3,16 29,56 39,46
Словенiя 0,66 36,66 42,62
lспанiя 0,03 32,78 39,60
Шве^я 1,55 43,38 43,32
Великобритаыя 1,06 32,58 32,17
Джерело: складено за [1].
Tree Diagram for 20 Cases Ward's method Euclidean distance
Belgium Germany Hungary Finland Sweden France Italy
Czech Republic Slovenia Greece Portugal Spain Slovak Republic Denmark Luxembourg Norway Netherlands Ireland Poland United Kingdom
0 10 20 30 40
Linkage Distance
50
60
70
Рис. 1. Дендрограма кластерного аналiзу европейських краУн за темпами економiчного зростання та податковим
навантаженням [1]
Е? со о о
о ^
о_
о <
со
<
о
ш
Визначальш характеристики кластерiв европейських краУн за темпами економiчного зростання
та податковим навантаженням
Середшй показник у кластерi Кластер 1 Кластер 2 Кластер 3 Кластер 4
Темп зростання реального ВВП, % 0,62397 0,34778 1,19111 2,73741
Податковi надходження в % вщ ВВП 41,42857 33,03500 40,29722 30,85463
Податкове навантаження на одного працюючого в % вщ вартостi робочоТ сили 48,48270 40,71852 37,29528 31,04667
Джерело: авторська розробка.
Таблиця 3
Усереднена структура податкового навантаження за 2007-2015 рр., % вщ ВВП
КраУна Податок на доходи фiзичних оаб Податок на прибуток корпорацш Внески на со^альне страхування Податок на майно Податок на товари та послуги
Кластер 1
Бельпя 12,34 3,01 13,99 3,24 10,74
НЛмеччина 9,20 1,73 13,64 0,89 10,29
Угорщина 6,12 1,77 12,69 1,10 16,09
Фiнляндiя 12,70 2,51 12,22 1,18 13,55
Шве^я 12,47 2,94 10,48 1,05 12,32
Францiя 7,76 2,42 16,36 3,61 10,69
lталiя 11,24 2,46 12,98 2,42 11,14
Середнезначення за кластером 1 10,26 2,41 13,20 1,93 12,12
Кластер 2
Чеська Республка 3,59 3,58 14,62 0,43 10,98
Словеыя 5,46 1,81 14,42 0,61 13,90
Грецiя 5,16 2,01 10,72 2,03 13,04
Словаччина 2,92 2,82 12,46 0,42 10,50
Португалiя 6,24 3,07 8,68 1,17 12,75
lспанiя 7,20 2,50 11,69 2,23 8,67
Середнезначення за кластером 2 5,09 2,63 12,10 1,15 11,64
Кластер 3
Дашя 24,65 2,53 0,08 1,86 15,20
Люксембург 8,32 5,12 10,93 2,88 10,50
Нщерланди 7,22 2,56 13,82 1,39 10,98
Норвепя 9,74 9,14 9,43 1,18 11,29
Середнезначення за кластером 3 12,48 4,84 8,57 1,83 11,99
Кластер 4
lрландiя 8,58 2,50 4,75 1,80 9,64
Польща 4,66 2,16 11,57 1,37 12,18
Великобритаыя 9,32 2,74 6,15 3,96 10,23
Середнезначення за кластером 4 7,52 2,47 7,49 2,38 10,69
Е? т о о
о ^
о_
о <
со
<
2 ш
Джерело: складено за [1].
Податок на товари i послуги не мае значно! варiа-цГ1 в дослцжуваних кра!н у жодному з кластерiв.
За даними табл. 3 можна констатувати значну диференщащю податкового навантаження на доходи фiзичних ойб - питома вага ПДФО в структурi ВВП е найменшою у другому та четвертому кластерах, а най-вищою - у третьому кластерЬ Цiкавим е те, що другий та четвертий кластери е дiаметрально протилежними в характеристиках темшв економiчного зростання: другий мае найнижчий показник, а четвертий - найвищий. При цьому внески на сощальне страхування за другим кластером е високими, у той час як за четвертим кластером -найнижчими. До першого кластера увшшли кра!ни, що мають одночасно велике податкове навантаження у ви-
ПДФО та сощальних внесюв - Бельгiя, Фшляндш, Швецiя, Iталiя.
Особливе мiсце серед податкових систем кра1н, що дослцжуються, посiдае Данiя з найзначнiшим обсягом податкового навантаження ПДФО. Податок стягуеться з фiзичних осiб i накладаеться на рiзнi джерела доходу (в1д пращ, пенси, вiдсоткiв i дивiдендiв). При тому, що ставка ПДФО в Дани (55,8%) не е найвищою серед европей-ських краш у порiвняннi зi Швецiею (57,1%) та Португа-лiею (56,5%), надходження вiд цього податку е важливим джерелом доходу для уряду Дани з невеликим обсягом ВВП. При цьому обсяг сощальних внесюв у структур ВВП майже вцсутнш - складае в середньому 0,08%.
Майнове оподаткування мае найбкьшу питому вагу у ВВП у четвертому кластера а найменшу - у другому.
Таким чином, можна визначити, що оподаткування трудових доходiв, яю е джерелом сплати податку на доходи фiзичних осiб, сощальних внесюв, а також податку на майно, мае принципове значен-ня в досягненш темшв економiчного зростання.
Помiрне оподаткування трудових доходiв приво-дитиме до збкьшення норми заощаджень i, вiдповiдно, рiвня швестищй у розвинених кра!нах. Зробленi висно-вки пiдтверджують iснуючi дослiдження [13], в яких автором на пiдставi даних по 23 кра!нах ОЕСР за перiод 1965-1990 рр. доведено, що податкова структура впли-вае на стан економши i збкьшення податкового навантаження на особист доходи мае негативну корелящю з економiчним зростанням. Проте вбачаеться необхцним визначити й особливiсть краш, що розвиваються, яка по-лягае у значному тшьовому секторi - випадках ухилення в1д сплати податкш, приховування доходiв (у тому числ особистих). Податкова культура краш, що розвиваються, ще й досi знаходиться на стади становлення. В1дпов1д-но, зниження рiвня оподаткування трудових доходiв не справляе такого позитивного впливу, як у розвинених кра!нах, не дае вцповцного позитивного ефекту для до-ходiв бюджету та економiчного зростання.
Ще одним аргументом на користь недоцкьност значного зниження податкового навантаження в крашах, що розвиваються, е те, що в цьому випадку, як правило, збкьшуеться бюджетний дефицит або обмежуються ви-датки бюджету. А це, своею чергою, призводить до ско-рочення нацiонального доходу. Отже, чистий ефект вц зниження податюв на економiчне зростання не е аксю-
матичним i залежить в1д CTa6iAbHOCTi та стану розвитку економши, ментальностi та податково! культури у краш.
Cлiд також констатувати, що краши третього кластера, що мають середньо-висою темпи еконо-Mi4Mro зростання, характеризуються найбкьш високими надходженнями податку на прибуток корпорацш та ПДФО в структурi ВВП. Саме це, за авторським переконанням, перешкоджае !м досягти бiльш високих темпiв розвитку. Звертаючись до дослцжень закордон-них авторiв [14], економiчне зростання е результатом довгострокового шдвищення виробничого потенща-лу економiки. Iншi дослiдники [15; 16] доводять, що зниження податку на прибуток корпорацш стимулюе прийняття ризику. Практичним прикладом ефекту вц конкурентоспроможного оподаткування корпорацш е реестрац1я багатьох американських компанш у 1рланди, яка мае найнижчу ставку податку на доходи корпорацш серед краш ОЕСР.
З шшого боку, податок на прибуток корпорацш, як н1який шший, несе в собi регулюючу функцiю: шляхом встановлення рiзних ставок для рiзних видiв та форм дiяльностi уможливлюеться стимулювання або обме-ження певних галузей i форм власностi. У прагненш до мiнiмiзацil податкiв економiчна актившсть змiщуеться в бiк найменш оподаткованих суб'екпв пiдприемництва, що, за умови грамотно сформовано! податково'1 полiти-ки, може привести до ращонального використання ре-сурсiв i, отже, економiчноl ефективностi.
ВИСНОВКИ
Таким чином, перед економiчною наукою поставлено завдання визначення оптимального податкового навантаження. Структура податкового навантаження мае змшюватися, еволющонувати, набуваючи форм, що сприяють маюмшзаци темпiв економiчного зростання. Краши, яю здатнi мобiлiзувати податковi надходження через адаптивш щодо умов та цкей розвитку певно'1 кра'1ни податковi структури та шструменти разом з шд-вищенням ефективностi адмiнiстрування податкiв, ма-тимуть бкьший вплив на довгостроков^ стiйкi темпи зростання. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Organization for Economic Cooperation and Development (OECD, 2016). URL: https://data.oecd.org/
2. Solow R. A Contribution to the Theory of Economic Growth. The Quarterly Journal of Economics. 1956. Vol. 70, No. 1. P. 65-94.
3. Romer P. Increasing Returns and Long-Run Growth. The Journal of Political Economy. 1986.Vol. 94, No. 5. P. 1002-1037.
4. Hungerford T. Taxes and the Economy: An Economic Analysis of the Top Tax Ratessince. 2012. URL: https://www.dpcc. senate.gov/files/documents/CRSTaxesandtheEconomy%20 Top%20Rates.pdf
5. McBride W. The Great Recession and Volatility in the Sources of Personal Income // Tax Foundation Fiscal Fact. 2012. URL: http://taxfoundation.org/article/great-recession-and-volatili-tysources-personal-income
Е? m о о
О
о_
о <
со
<
ш
6. Tax Policy for Economic Recovery and Growth / A. Jens, B. Brys, C. Heady et al. The Economic Journal. 2011. No. 121 (550). P. 59-80.
7. Due J. F. Introduction: The Issues // In A Conference Report of the National Bureau of Economic Research and the Brookings Institution «The Role of Direct and Indirect Taxes in the Federal Revenue System». Princeton: Princeton University Press, 1964. P. 3-24.
8. Вишневський В. П., Гурнак О. В., Вишневська О. М. Дошдження шляхiв розвитку податкових систем: неокласична, шституцюнальна i еволюцшна парадигми. Актуальн проблеми економки. 2012. № 11. С. 9-18.
9. Коновалова О. В., Лохвицька I. Аналiз податкового на-вантаження та його вплив на стан економки Укра'ни. Економ'чн науки. Сер.: Облк i фЫанси. 2013. Вип. 10-1 (37). С. 247-254.
10. Лазур С. П. Реформування податково''' системи в па-радигмi сталого розвитку. Ефективнсть державногоуправлш-ня. 2013. Вип. 34. С. 333-339.
11. Стрмець В. Ю. Вплив податково''' реформи на ефек-тивысть функцюнування бюджетной' системи Укра'ни. Б'знес 1н-форм. 2015. № 1. С. 323-330.
12. Томнюк Т. Л. Податкова реформа в УкраТнк основы досягнення та напрями пщвищення ефективносп. Б'знес 1н-форм. 2016. № 1. С. 267-271.
13. Widmalm F. Tax structure and growth: Are some taxes better than others? Public Choice. 2011. No. 7. P. 199-219.
14. Romer Ch., Romer D. The Macroeconomic Effects of Tax Change: Estimates Based on a New Measure of Fiscal Shocks. American Economic Review. 2010. Vol. 100, No. 3. P. 763-801.
15. Gentry W. M., Glenn H. R. Tax Policy and Entrepreneurial Entry. American Economic Review. 2000. Vol. 90, no. 2. P. 283-287.
16. Gordon R. Can High Personal Tax Rates Encourage Entrepreneurial Activity? IMF Staff Papers. 1998. Vol. 45. Issue 1. P. 49-80.
REFERENCES
Due, J. F. "Introduction: The Issues". The Role of Direct and Indirect Taxes in the Federal Revenue System. Princeton: Princeton University Press, 1964. 3-24.
Gentry, W. M., and Glenn, H. R. "Tax Policy and Entrepreneurial Entry". American Economic Review. Vol. 90, no. 2 (2000): 283-287.
Gordon, R. "Can High Personal Tax Rates Encourage Entrepreneurial Activity?" IMF Staff Papers. Vol. 45, no. 1 (1998): 49-80.
Hungerford, T. "Taxes and the Economy: An Economic Analysis of the Top Tax Ratessince. 2012". https://www.dpcc.senate.gov/ files/documents/CRSTaxesandtheEconomy%20Top%20Rates.pdf
Jens, A. et al. "Tax Policy for Economic Recovery and Growth". The Economic Journal, no. 121 (550) (2011): 59-80.
Konovalova, O. V., and Lokhvytska, I. "Analiz podatkovoho navantazhennia ta yoho vplyv na stan ekonomiky Ukrainy" [Analysis of tax burden and its impact on the economy of Ukraine]. Ekono-michninauky. Ser.: Oblik i finansy, no. 10-1 (37) (2013): 247-254.
Lazur, S. P. "Reformuvannia podatkovoi systemy v parady-hmi staloho rozvytku" [Reforming the tax system in the paradigm of sustainable development]. Efektyvnist derzhavnoho upravlinnia, no. 34 (2013): 333-339.
McBride, W. "The Great Recession and Volatility in the Sources of Personal Income". Tax Foundation Fiscal Fact. http://taxfoun-dation.org/article/great-recession-and-volatilitysources-personal-income
"Organization for Economic Cooperation and Development (OECD, 2016)". https://data.oecd.org/
Romer, Ch., and Romer, D. "The Macroeconomic Effects of Tax Change: Estimates Based on a New Measure of Fiscal Shocks". American Economic Review. Vol. 100, no. 3 (2010): 763-801.
Romer, P. "Increasing Returns and Long-Run Growth". The Journal of Political Economy. Vol. 94, no. 5 (1986): 1002-1037.
Solow, R."A Contribution to the Theory of Economic Growth". The Quarterly Journal of Economics. Vol. 70, no. 1 (1956): 65-94.
Strilets, V. Yu. "Vplyv podatkovoi reformy na efektyvnist funktsionuvannia biudzhetnoi systemy Ukrainy" [The impact of tax reforms on efficiency of functioning of the budgetary system of Ukraine]. BiznesInform, no. 1 (2015): 323-330.
Tomniuk, T. L. "Podatkova reforma v Ukraini: osnovni do-siahnennia ta napriamy pidvyshchennia efektyvnosti" [Tax reform in Ukraine: main achievements and directions of increase of efficiency]. Biznes Inform, no. 1 (2016): 267-271.
Vyshnevskyi, V. P., Hurnak, O. V., and Vyshnevska, O. M."Doslid-zhennia shliakhiv rozvytku podatkovykh system: neoklasychna, in-stytutsionalna i evoliutsiina paradyhmy" [The study of ways of development of tax systems: neoclassical, institutional and evolutionary paradigm]. Aktualniproblemy ekonomiky, no. 11 (2012): 9-18.
Widmalm, F. "Tax structure and growth: Are some taxes better than others?". Public Choice, no. 7 (2011): 199-219.
