CC BY
4
УДК 24.01
ОЦ1НКА ВПЛИВУ ПОДАТКОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ЕКОНОМ1КУ КРА1НИ ЗАЛЕЖНО В1Д Р1ВНЯ ii ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ
© 2017 СКОРОБОГАТОВА Н. £., ТКАЧ В. В.
УДК 24.01
Скоробогатова Н. €., Ткач В. В. Оцшка впливу податкового навантаження на економту краТни залежно вiд piBHq
ii економiчного розвитку
ЦЛями cmammiе досл'дження чутливост'! економiчного розвитку кра/ни до рвня податкового навантаження та розробка методичного nidxody до оцшювання рiвня взаемозалежностi добробуту в краiнi та ступеня податкового навантаження. Доведено в'дсуттсть кнування единого по-казника, який визначав би рвень податкового навантаження. Проведений факторний анал'в дозволив визначити основн чинники, що впливають на рвень податкового навантаження в краМ. Запропоновано методичний тдюд до оцшювання рiвня податкового навантаження на економку кра/ни, заснований на кмьккних та яккних показниках, що виражають витрати тдприемств на ведення податкового облку та сплату подат-шв. За допомогою розробленоiмодел'> здшснено о^нку ступеня впливу рвня податкового навантаження на економку крани залежно вiд рвня ii економiчного розвитку та винайдено тенденцю: крани з добробутом вище середнього значно менше тддам впливу податкового навантаження. Основним напрямком подальших досл'джень може бути вдосконалення методичних пiдxодiв до визначення факторв та ризиюв, як впливають на податкову систему краши, а також пошук шляж iх уникнення.
Ключов'! слова: податкове навантаження, податкова система, добробут населення, рвень економiчного розвитку, економiчна чутливкть, еко-номiчний ризик, економiчна модель. Рис.: 3. Табл.: 3. Формул: 2. Ббл.: 12.
Скоробогатова Наталя бвгешвна - кандидат економ'мних наук, доцент, доцент кафедри мiжнародноiеконом'ши, Нацональний техтчний уш-верситет Укра/ни «Кшвський полтехтчний 'нститут iменi Iгоря йкорського» (пр. Перемоги, 37, Ки/в, 03056, Укра/на) E-mail: [email protected]
Ткач Влада ВталИвна - студентка, Нацональний техтчний унверситет Укра/ни «Кшвський полтехтчний 'нститут iменi 1горя йкорського» (пр. Перемоги, 37, Ки/в, 03056, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 24.01
Скоробогатова Н. Е., Ткач В. В. Оценка влияния налоговой нагрузки на экономику страны в зависимости от уровня ее экономического развития
Цели статьи - исследование чувствительности экономического развития страны к уровню налоговой нагрузки и разработка методического подхода к оценке уровня взаимозависимости благосостояния в стране и степени налоговой нагрузки. Доказано отсутствие существования единого показателя, который определял бы уровень налоговой нагрузки. Проведенный факторный анализ позволил определить основные факторы, влияющие на уровень налоговой нагрузки в стране. Предложен методический подход к оценке уровня налоговой нагрузки на экономику страны, основанный на количественных и качественных показателях, выражающих расходы предприятий на ведение налогового учета и уплату налогов. С помощью разработанной модели осуществлена оценка степени влияния уровня налоговой нагрузки на экономику страны в зависимости от уровня ее экономического развития и обнаружена тенденция: страны с благосостоянием выше среднего значительно меньше подвержены влиянию налоговой нагрузки. Основным направлением дальнейших исследований может быть совершенствование методичных подходов к определению факторов и рисков, влияющих на налоговую систему страны, а также поиск путей их предотвращения.
Ключевые слова: налоговая нагрузка, налоговая система, благосостояние населения, уровень экономического развития, экономическая чувствительность, экономический риск, экономическая модель. Рис.: 3. Табл.: 3. Формул: 2. Библ.: 12.
Скоробогатова Наталья Евгеньевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры международной экономики, Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт имени Игоря Сикорского» (пр. Победы, 37, Киев, 03056, Украина) E-mail: [email protected]
Ткач Влада Витальевна - студентка, Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт имени Игоря Сикорского» (пр. Победы, 37, Киев, 03056, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 24.01
Skorobogatova N. Ye., Tkach V. V. Evaluating the Impact of the Tax Burden on the Economy of Country Depending on the Level of its Economic Development
The article is aimed at exploring the sensitivity of the economic development of country towards the level of the tax burden and developing a methodological approach to evaluation of the level of interdependence of well-being in the country and the extent of the tax burden. Absence of a single indicator which would determine the level of the tax burden has been proved. The carried out factor analysis provided to determine the main factors impacting the level of the tax burden in the country. A methodical approach to evaluating the level of the tax burden on the country's economy, based on the quantitative and the qualitative indicators expressing the costs of enterprises for the tax accounting and taxes, has been proposed. Using a developed model, extent of impact of the level of the tax burden on the economy of country depending on the level of its economic development has been evaluated and the following tendency has been identified: the countries with above-average well-being are significantly less susceptible to the impact of tax burden. The basic direction for future research can be improving the methodical approaches to determining the factors and risks impacting the tax system of country, as well as finding ways to prevent them.
Keywords: tax burden, tax system, welfare of population, level of economic development, economic sensitivity, economic risk, the economic model. Fig.: 3. Tbl.: 3. Formulae: 2. Bibl.: 12.
Skorobogatova Natalia Ye. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of International Economics, National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Politechnic Institute» (37 Peremohy Ave, Kyiv, 03056, Ukraine) E-mail: [email protected]
Tkach Vlada V. - Student, National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Politechnic Institute» (37 Peremohy Ave., Kyiv, 03056, Ukraine) E-mail: [email protected]
Убкьшосй сучасних краш державний бюджет формуеться за рахунок податково'1 системи. Ко-шти, стягнен1 у вигляд1 податюв з населення, забезпечують 1снування держави. За ïx рахунок фор-муються та мобшзуються ф1нансов1 ресурси держави, в1дбуваеться перерозподк доход1в населення, забезпе-чуеться обороноздатн1сть краши, п1дтримуеться правопорядок i регулюються економ1чн1 в1дносини в держав1, тобто наявн1сть податково'1 системи краши е безумов-ною необх1дн1стю для забезпечення ïï кнування як еди-но'1 шституцшно'1 системи. З шшого боку, необгрунто-ваний розм1р податк1в наносить безповоротн1 втрати для держави. Це в1дбуваеться, насамперед, через те, що п1сля включення податк1в до соб1вартост1 продукци збкьшуються ц1ни товар1в для покупц1в, що призводить до скорочення обсяпв попиту та зменшення прибутку виробник1в. Як насл1док, знижуеться р1вень добробуту i в населення, i в товаровиробниюв. Водночас, держава втрачае суму податкових надходжень, яку можна було б стягнути з учасниюв господарського процесу через скорочення товарооб1гу та поширення в краМ тшьово'1 економ1ки. Такий неоднозначний вплив податкового навантаження на економжу держави та д1яльн1сть вс1х економ1чних суб'ект1в, що д1ють в ïï межах, обумовлюе актуальн1сть нашого досл1дження.
Як св1дчать результати наукових досл1джень фах1в-ц1в з питань оподаткування, не кнуе единого реального механ1зму стягнення податк1в, що сприяв би найбкьшо-му економ1чному зростанню будь-яко'1 держави. Кожна краша мае власну систему оподаткування, та однаков1 ïï змши р1зним чином впливають на р1вень економ1чного розвитку краши.
Багато вчених-економ1ст1в, як в1тчизняних, так i заруб1жних, досл1джували питання впливу податкового навантаження на добробут населення, на ефективнкть д1яльност1 п1дприемств, на обсяг державних надходжень та на економжу краши в цкому. Наприклад, американ-ський економ1ст Едвард Кларк (E. H. Clarke) [1, с. 18] розглядав податок як плапж, який виплачуе населення, керуючись шдив1дуальним вибором i оцшкою характеру д1яльност1 держави. Тобто, благополуччя платниюв податк1в залежить в1д 'к власного ршення i зростае при прийнятп р1шення добровкьно платити податок.
Американський економкт Артур Лаффер (А. В. Laf-fer) [2, с. 11] винайшов залежн1сть м1ж податковими над-ходженнями до державного бюджету та ставкою подат-ку. В1н вважае, що кнуе певна межа на р1вш 40-50% в1д доход1в платниюв податюв, до яко'1 п1двищення ставки податку приводило б до збкьшення надходжень в державний бюджет. Якщо стягувати бкьший в1дсоток до-ход1в, то зникае п1дприемницька шщатива та стимули розширення виробництва. Як насл1док, збкьшення податкового навантаження шсля певно'1 меж1 нестиме за собою значш втрати з боку держави.
В основ1 теори «сустльного договору» Себаст'ена ле Претра де Вобана (Sébastien Le Prestre de Vauban) i Шарля-Лу'1 де Монтеск'е (Charles-Louis de Montesquieu) [3, с. 128-132] покладено твердження, що податок - це догов1р м1ж державою та громадянами. Громадянин мае певш потреби (в охорош власно'1 та майново'1 безпеки,
у 3axMCTÍ, внутршньому порядку i споко'1 в краМ), а держава ïx задовольняе, за що отримуе кошти у вигля-дi податкiв. Вигоду при цьому отримують обидвi сто-рони. 1талшський економiст Франческо Саверiо Нiттi (Francesco Saverio Nitti) продовжив розвивати дану тео-рш, доповнивши ïï тезою, що податки негативно впливають на виробництво: якщо спостеркаеться зниження рiвня споживання i виробництва, то необхцно зменши-ти або взагалi скасувати податковi стягнення [4, с. 354].
Англшський економiст Джон Мейнард Кейнс (John Maynard Keynes) у «Загальнш теори зайнятостi, вiдсотка i грошей» [5, с. 216] шдкреслював те, що оптимальна i правильно пщбрана фiскальна полiтика може сприя-ти економiчному зростанню, пiдвищенню зайнятосп, може стимулювати збiльшення обсягiв споживання i розширення виробництва. Вш був прихильником про-гресивного оподаткування доxодiв i вважав, що кошти, вцкладеш на збереження, необxiдно вилучати за допо-могою податкiв.
У «Трактат про податки i збори» Вкьям Петтi (William Petty) [6, с. 12] розмiрковував про те, як зни-зити невдоволення населення через введення податюв до мшмуму. Вш писав, що «яким би великим не був податок, якщо вш накладаеться на вси пропорцшно, нито не втрачае через це нiякого багатства. Бкьш за все людей дратуе обкладання ïx бкьш високим податком, нiж 'кнк сусiдiв». У своему дослiдженнi вш розглядав проблему використання державою податюв на невизначеш цiлi, що обурюе населення ще бкьше.
Серед украшськш: вчениx, якi дослiджували про-блеми оподаткування, найбiльш вiдзначився 1ван Франко. У працi «Сила податкова Галичини» [7, с. 139] вш усвiдомлюе всю важливiсть податковиx зборiв для перерозподку багатства серед рiзниx верств населення, але постiйно наголошуе на тому, як страж-дае народ в1д занадто високиx податюв. Як наслцок, вiд надмiрниx непрямш: податкiв трудове населення опи-нилося в тяжкому економiчному становищi, що особливо проявилося у часи життя дослцника.
Аналiзуючи рiзнi системи оподаткування, украш-ський вчений-економiст М. I. Турган-Барановський [8, с. 421-422] виступае категорично проти прогресив-ного прибуткового податку. Вш вважав, що на покриття витрат держави на шдтримку обороноздатносп краши необxiдно використовувати позики, тобто добровкьне внесення кошпв, що не вимагають вiд приватнш: осiб приносити в жертву сво'1 майновi iнтереси.
Росiйський вчений К. Ф. Шмельов [9, с. 17] вва-жав податкове навантаження тягарем, який держава покладае на населення. Вш аналiзував види витрат, якi сл1д враxовувати при розраxунку податкового навантаження: «сл1д враxовувати не ткьки витрати на сплату податкiв i управлшня ними, якi несуть на публiчнi органи, а також ri витрати, яю здiйснюють платники в цiляx сплати податкiв».
Розглядаючи думки рiзниx вчениx-економiстiв, можна дшти висновку, що украïнськi та росшсью дослц-ники в бiльшостi випадюв наголошували на негативниx наслiдкаx збкьшення податкового навантаження. У ро-
ботах захцних i американських вчених простежуеться теза, що оподаткування е обов'язковим елементом еко-номiки будь-яко! краши i, правильно ним управляючи, можна сприяти значному економiчному зростанню.
Хоча i не iснуе единого способу розраховувати рь вень податкового навантаження в краМ, деякi сучаснi вчеш-економкти мають свою думку з цього приводу. Наприклад, французькi вченi з економiчного iнституту Молiнарi провели дослцження, в рамках якого визна-чали реальне податкове навантаження, вважаючи його тим податковим тягарем, який несе кожен працюючий житель дано! краши. Таким чином, реальний податковий тягар вони запропонували розраховувати як сшввцно-шення соцiальних виплат, податку на доходи та ПДВ до повного заробику спiвробiтника. Причому, тi кра!ни, в яких даний показник перевищуе 50%, вони вважають представниками кра!н з високим податковим наванта-женням [10]. Тобто простежуеться мiкроекономiчний шдхц до визначення рiвня податкового навантаження.
Таю вггчизняш вченi, як Грабар Я. О., Лукпано-ва Ж. О. та Улаков Н. С. пропонують ощнювати податкове навантаження як в1дсоток, який складають податковi збори у ВВП кра!ни. Перевищення даного показника за 40%, на !х думку, свiдчить про високе податкове навантаження. У даному випадку науковщ використовують ма-кроекономiчний пiдхiд, визначаючи ршень податкового навантаження на рiвнi кра!ни, а не окремих платникiв податку. Росiйський економкт Тюрiна Ю. Г. дотримуеть-ся аналопчно! думки, вважаючи пiдвищення цього показника позитивною тенденщею. Факторами, яю впливають на податкове навантаження, вона вважае чисельшсть за-йнятого населення, середньомiсячну заробiтну плату i ставку податку на доходи фiзичних осiб [11, с. 37].
Таким чином, аналiз результатiв iснуючих досль джень щодо визначення рiвня податкового навантаження та його впливу на економжу краши не дав единого шдходу. Основним недолiком наявних пiдходiв е врахування лише ккьюсних показникiв, якi базуються на обсягах податюв, сплачених фiзичними особами iз власних доходiв, та !х частку у ВВП кра!ни. Вважаемо доречним розширити межi аналiзу факторiв, що впливають на ступшь податкового навантаження в краМ, враховуючи рiвень и економiчного розвитку. Зо-крема, вважаемо, що залежно вiд рiвня розвитку кра!ни визначаеться рiзний ступiнь чутливост до змiни подат-кового навантаження. Основним показником, що визна-чае рiвень розвитку кра!ни, пропонуемо вважати вало-вий нацiональний продукт на душу населення, осюльки даний показник враховуе й обсяги виробленого нащо-нального продукту, i ступiнь щiльностi населення ана-лiзованоl кра!ни.
За методикою Свитого Банку, всi кра!ни подЬ-ляються на чотири групи: краши з низьким, нижче се-реднього, вище середнього i високим рiвнем доходу [12]. Вiдповiдно до даного подку кра!н було дослiджено вплив податкового навантаження на кожну з даних груп (на прикладi типових представникiв кожно! груп). Для визначення ступеня впливу податкового навантаження на добробут кра!ни запропоновано використовувати ш-
дикатор податкового навантаження, обчислений на шд-ставi таких показникiв:
+ киьккть податтв - загальна кiлькiсть подат-кiв, якi сплачують шдприемства, у тому числi електроннi податки; + сумарт податковi надходження - сума подат-кiв, сплачених шдприемствами до бюджетiв ус1х рiвнiв як вцсоток вiд ВВП. Податковi над-ходження належать до обов'язкових трансфер-тш центрального уряду для громадських цкей. + сумарна податкова ставка - сума ставок податюв i обов'язкових вiдрахувань, якi сплачують шдприемства як частку в^д, комерцшного прибутку;
+ час на тдготовку та сплату податтв - час, визначений ккьюстю годин на рж, необхцний для пiдготовки i сплати (або утримання) трьох основних видiв податкiв: податку на прибуток, податку на додану варткть або податку з про-дажiв, а також податку на робочу силу, вклю-чаючи податки на заробину плату i внески на соцiальне забезпечення.
Вихцш данi для обчислення рiвня податкового навантаження у краМ наведено у табл. 1 - табл. 3 за 2005, 2010 i 2015 рр. вцповцно.
Отже, штегральний рiвень податкового навантаження в краМ пропонуеться визначати за формулою:
I ч = Я? + ^ + Н?,
(1)
де QtN - ккьюсть податкiв; Т,ТЫ - сумарна податкова ставка; NN - податковi надходження в державного бюджету; NN - час, витрачений на подготовку звгшосп та сплату податюв.
Осккьки складовi показника податкового навантаження мають рiзнi одиницi вимiру, шляхом нормуван-
ня !х необхцно привести до безрозмiрного вигляду:
2 = ' (2)
о
де Ъ - нормоване значення вцповцного показника; х1 - значення показника для кожно! краши в натуральному вираз^ х - середне значення вцповкного показника; 0 - стандартне вiдхилення шдивцуальних оцiнок вибiрки вiд середнього.
Графiчне зображення отриманих результатiв об-числень рiвня податкового навантаження порiвняно з обсягом ВВП на душу населення протягом 2005-2015 рр. для аналiзованих кра!н, що входять до чотирьох груп, в1дпов1дно до класифжаци Свгтового Банку, наведено на рис. 1 - рис. 3.
Проаналiзувавши отримаш результати, можна простежити тенденцiю до бкьшо! наближенос-тi показника штегрального рiвня податкового навантаження до нуля зi збкьшенням ВВП на душу населення дослцжуваних краш. Дана тенденщя свiдчить про меншу чутливкть до змiн податково! системи бкьш розвинених краш. Винайдену залежнiсть доцкьно вра-ховувати при впровадженнi економiчних реформ у менш розвинених крашах, тому що !х вплив може виявитися
Таблиця 1
Показники за 2005 р. для чотирьох груп краж
КраТна Дохш краТни Кшьккть податкiв Сумарна податкова ставка, % Податковi надходження до державного бюджету (% вш ВВП) Час на шдготовку i сплату податмв, год. ВВП на душу населення (дол. США)
Бенш Низький дохiд 55 72,1 13,81 270 587,1
Центрально-Африканська Республка 66 65,7 6,21 504 332,9
Сенегал 59 50,3 16,12 696 772,7
Танзанiя 47 43,8 11,74 172 446,2
Болiвiя Нижче середнього 42 80 16,22 1 080 1046,4
Кот-д'1вуар 67 53,4 13,88 270 942,2
Нiгерiя 36 23,5 2,87 862 804,0
УкраТна 147 57,3 17,12 2 079 1828,7
Бразилiя Вище середнього 7 42,2 16,53 1 586 4730,7
Колумбiя 70 83,7 11,26 456 3386,0
Екватсральна Гвiнея 46 47,1 9,15 492 13129,6
Антiгуа i Барбуда Високий дохiд 45 51,5 16,90 184 12079,9
Австралiя 13 52,1 24,85 107 33983,0
Данiя 10 33,3 33,06 135 48816,8
lрландiя 9 25,4 25,18 76 50815,6
Норвегiя 4 41,1 28,20 87 66775,4
Сiнгапур 5 26,2 11,61 49 29869,9
Швейцарiя 20 28,8 9,38 63 54797,5
США 6 27,3 10,64 195 44307,9
Таблиця 2 Показники за 2010 р. для чотирьох груп краТн
КраТна Дохщ краТни Кшьккть податмв Сумарна податкова ставка, % Податковi надходження до державного бюджету (% вщ ВВП) час на шдготовку i сплату податмв, год. ВВП на душу населення (дол. США)
1 2 3 4 5 6 7
Бенiн Низький дохiд 55 62,7 15,53 270 733,0
Центрально-Африканська Республiка 54 203,8 9,06 504 446,8
Сенегал 59 45,5 18,65 666 998,1
Танзанiя 48 44,4 12,06 172 708,5
Болiвiя Нижче середнього 42 80 16,96 1 080 1981,2
Кот-д'1вуар 65 50,2 14,33 270 1236,1
Нiгерiя 36 24,1 2,27 722 2315,0
УкраТна 135 55,5 15,52 651 2974,0
Бразилiя Вище середнього 6 40,7 14,19 1 586 11121,4
Колумбiя 21 80,3 12,12 208 6250,7
Екваторiальна Гвiнея 46 47,1 18,77 492 17441,1
Анжуа i Барбуда Високий дохiд 57 51 18,80 207 13017,3
Австралiя 11 47,6 20,60 109 51845,7
Данiя 10 28,1 32,96 135 57647,7
о
со о
о
о =п <с
<
о
ш
Закшчення табл. 2
1 2 3 4 5 6 7
lрландiя 9 25,8 22,00 76 48260,7
Норвепя 4 40,7 26,86 87 87646,3
Сiнгапур 6 23,4 12,97 86 46569,7
Швейцарiя 19 28,8 9,63 63 74277,1
США 7 27,9 8,61 112 48374,1
Таблиця 3 Показники за 2015 р. для чотирьох груп краТн
КраТна Дохiд краТни Кшьккть податюв Сумарна податкова ставка, % Податковi надходження до державного бюджету (% вщ ВВП) час на пщготовку i сплату податюв, год. ВВП на душу населення (дол. США)
Бенiн Низький дохщ 57 57,4 15,40 270 779,1
Центрально-Африканська Республка 56 73,3 9,39 483 306,8
Сенегал 58 47,3 19,20 620 910,8
Танзанiя 49 43,9 12,00 183 864,9
Болiвiя Нижче середнього 42 83,7 27,00 1 025 3095,4
Кот-д'1вуар 63 51,9 15,30 272 1398,7
Нiгерiя 59 33,3 6,10 908 2640,3
УкраТна 5 52,2 28,10 346 2115,0
Бразилiя Вище середнього 10 68,1 34,40 2 600 8538,6
Колумбiя 11 69,7 16,10 239 6056,1
Екватсральна Гвiнея 46 47,1 1,70 492 11120,9
Антiгуа i Барбуда Високий дохщ 57 41,9 18,57 207 14128,9
Австралiя 11 47,6 25,80 105 56327,7
Данiя 10 24,5 50,80 130 52002,2
lрландiя 9 26,0 30,80 82 51289,7
Норвегiя 4 39,5 43,60 83 74734,6
Сiнгапур 6 18,0 14,20 84 52888,7
Швейцарiя 19 28,8 39,80 63 80214,7
США 11 43,9 26,90 175 55836,8
набагато сильншим за очжуваний. Водночас, кра'ши з вищо"1 доходно! групи найчастiше мають вц'емне значен-ня показника податкового навантаження, що свiдчить про те, що велика ккьюсть податкiв, 1х середня ставка та час на подготовку та сплату податюв негативно впли-вають на добробут кра'1ни в цкому.
Aналiзуючи фiнансово-економiчнi показники Украши, можна простежити такi тенденци. Про-тягом аналiзованого перiоду вiдбувалися стрiмкi змiни в обсязi ВВП, причому у 2010 р. вш був бкьшим у 1,5 разу в порiвняннi з 2005 р., що пов'язано з вихо-дом Украши з кризи 2008-2009 рр.; а рiзко спадати ВВП почав з 2013 р., майже досягши у 2015 р. рiвня 2005 р., що пов'язано з вшськовими дiями на сходi Украши. Кiлькiсть податюв рiзко зменшилася за дослiджуваний перюд. Так, якщо у 2010 р. скасували 12 податкiв, то у
2015 р., порiвняно з 2005 р., 1х стало менше на 142. Це вплинуло на час, необхцний для пiдготовки та сплати податюв, якого у 2015 р. необхцно було у 6 разiв менше, шж у 2005 р. Проте це не сильно вплинуло на вцсоток вц комерцiйного прибутку, який сплачують шдприем-ства у виглядi податкiв. Цей показник за дотджуваний перiод знизився лише на 5%. Надходження до державного бюджету вц податюв у виглядi вцсотка вiд ВВП змiнювалися нестабкьно, але iз загальною тенденцieю до зростання.
Хоча Украша у 2015 р. потерпала вiд нестабкьно! полн^чно! ситуаци, розрахований штегральний рiвень податкового навантаження вказував на певну економiч-ну стабкьшсть в УкраМ та "й нечутливкть до змiн по-датково'1 системи, що е нетиповим для нашо"1 кра'ши та пояснюеться наявнiстю шших зовнiшньоекономiчних факторiв, якi впливають на розрахований показник.
1нтегральний показник
1,5
0,5
-0,5
Украша I
БЬлтт I Колумб^
ж 1 I
у 14 Бразипт
I I 1 ■ . . . . .
00 I 10000,0 20000,0 30000,0 40000,0 50000,0 60000,0 70000,0 80000,0 ПТаНзан1я I _< 1рланд!я_,
Австралт
Дант
Норвепя
ВВП
I Ыгерт I I I I
♦ Сшгапур ♦ США ♦ Швей^ар1я
Рис. 1. Залежнкть мiж рiвнем податкового навантаження та ВВП, 2005 р.
1нтегральний показник
1—Г
МО
I I
1
0,8 0,6 0,4 0,2 0 -0,2 -0,4 -0,6 -0,8 -1
1нтегральний показник
1 3 ~ г
Укра1на
1Л1В1Я
ГРН^ГДП_Бр
ЭЗИЛ1Я
I БеНш
Екватор1альна
'I
Гвшея
♦ Дашя
Норвепя
20000,0
Колумбия
Нйгерт I
40000,0 60000,0
Австралт -1рланд1я-
80000,0 + 100000,0
-1 ВВП
I
I
♦^Сшгапур
♦ Швейцарт
США
Рис. 2. Залежнкть мiж рiвнем податкового навантаження та ВВП, 2010 р.
1,5
0,5
-0,5
-1
-1,5
♦ Бр,
1ЭЗИЛ1Я
4 1 Бол1в1я1 I I
о
т о
о
о =п <с
Оенегал Бен1н
| | | Ант1гуа I Барбадуа __| дан|я ^_| ион°е| |Я_| ввп
0 I 10 000,0 20 000,0 30 000,0 40 000,0 50 000,0 60 000,0 70 000,0 80 000,0 90 000,0 |ТанЗант Е^ватор1альна
Дан1я
Норвепя
Гв1нея
1рланд1я Онгапур
Рис. 3. Залежнкть мiж рiвнем податкового навантаження та ВВП, 2015 р.
<
О ш
2
0
0
0
Q_
LQ
О
m о
о
Q_
О
=п <
ВИСНОВКИ
У pe3yAbTaTi проведеного дослцження встановле-но вiдсyтнiсть единого шдходу до визначення значення та впливу податюв на економiчний розвиток кра!ни та добробут вск економiчних сyб'ектiв. Доведено, що про-тягом кторичного розвитку суспкьства змiнювалися i наyковi пiдходи до ролi податюв у забезпеченш державного устрою.
Запропоновано методичний шдхц до ощнювання ступеня податкового навантаження, заснований на вра-хyваннi кiлькостi, сумарно! ставки та обсягу податюв, яю сплачують господарюючi суб'екти, та часi, необхцному для ведення податкового облiкy, складання податково! звiтностi та сплатi податюв, i врахyваннi рiвня економiч-ного розвитку краши. За допомогою розроблено! моделi здiйснено оцiнкy ступеня впливу рiвня податкового навантаження в краМ залежно вiд рiвня ii економiчного розвитку та винайдено тенденцiю: кра!ни з добробутом вище середнього значно менше пiдданi впливу рiвня по-даткового навантаження.
Практичне значення запропоновано! моделi по-лягае в можливостi формування податково! системи кра!ни на основi 'й збалансованого розвитку. Подальших дослджень потребуе розробка та вдосконалення мето-дичних пiдходiв до аналiзy ризиюв та iнших факторiв, що впливають на податкову систему в кра!нах свiтy. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Clarke E. H. Multi-part pricing of public goods. Public Choice. 1971. Vol. 11. P. 17-33.
2. Laffer A. B. The Ellipse: An Explication of the Laffer Curve in a Two-Factor Model // In: The financial analyst's guide to fiscal policy. N. Y., 1986. Р. 1-35.
3. Бржеский Н. К. Податная реформа. Французские теории XVIII столетия. СПб: Типо-Литографiя А. М. Вольфа, 1888. 216 с.
4. Нитти Ф. С. Основные начала финансовой науки. М.: М. и С. Сабашниковы, 1904. 624 с.
5. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег. М.: Прогрес, 1978. 321 с.
6. Петти У. Трактат о налогах и сборах // Антология экономической классики. М.: Эконом, 1993. С. 5-78.
7. Франко I. Зiбрання творiв: у 50 т. Т. 44, кн. 1. Ки!в: Наук. думка, 1984. 865 с.
8. Туган-Барановський М. I. Основи полп'ично! еконо-мп. Львiв: ЛНУ iм. 1вана Франка, 2003. 628 с.
9. Шмелев К. Ф. Проблема тяжести обложения // Налоговое бремя в СССР и иностранных государствах. М.: Финансовое издательство НКФ СССР, 1928. С. 7-47.
10. Philippe C., Rogers J., Marques N. Fardeau social et fiscal de l'employé moyen au sein de l'UE. 6ème edition // Institut économique Molinari. 2015. URL: http://www.institutmolinari.org/ fardeau-social-et-fiscal-de-l,2157.html
11. Тюрина Ю. Г. Влияние налога на доходы физических лиц на уровень жизни населения // Экономика: вчера, сегодня, завтра. Ногинск: АНАЛИТИКА РОДИС, 2012. С. 31-51.
12. World Bank Country and Lending Groups: https://data-helpdesk.worldbank.org/knowledgebase/articles/906519-world-bank-country-and-lending-groups
REFERENCES
Brzheskiy, N. K. Podatnaya reforma. Frantsuzskiye teoriiXVIII stoletiya [Tax reform. The French theory of the eighteenth century]. St. Petersburg: Tipo-Litografiya A. M. Volfa, 1888.
Clarke, E. H. "Multi-part pricing of public goods". Public Choice. Vol. 11 (1971): 17-33.
Franko, I. Zibrannia tvoriv: u 50 t. [Collected works in 50 volumes]. Vol. 44, Book 1. Kyiv: Naukova dumka, 1984.
Keyns, Dzh. M. Obshchaya teoriya zanyatosti, protsenta i deneg [The General theory of employment, interest and money]. Moscow: Progres, 1978.
Laffer, A. B. "The Ellipse: An Explication of the Laffer Curve in a Two-Factor Model". In The financial analyst's guide to fiscal policy, 1-35. New York, 1986.
Nitti, F. S. Osnovnyye nachala finansovoy nauki [The foundations of financial science]. Moscow: M. i S. Sabashnikovy, 1904.
Petti, U. "Traktat o nalogakh i sborakh" [Treatise on taxes and fees]. In Antologiya ekonomicheskoy klassiki, 5-78. Moscow: Ekonom, 1993.
Philippe, C., Rogers, J., and Marques, N. "Fardeau social et fiscal de l'employe moyen au sein de l'UE". http://www.institutmoli-nari.org/fardeau-social-et-fiscal-de-l,2157.html
Shmelev, K. F. "Problema tyazhesti oblozheniya" [The problem of gravity taxation]. In Nalogovoye bremya v SSSR i inostrannykh gosudarstvakh, 7-47. Moscow: Finansovoye izdatelstvo NKF SSSR, 1928.
Tuhan-Baranovskyi, M. I. Osnovy politychnoi ekonomii [Principles of political economy]. Lviv: LNU im. Ivana Franka, 2003.
Tiurina, Yu. G. "Vliyaniye naloga na dokhody fizicheskikh lits na uroven zhizni naseleniya" [The impact of the tax to incomes of physical persons on the standard of living of the population]. In Ekonomika: vchera, segodnya, zavtra, 31-51. Noginsk: ANALITIKA RODIS, 2012.
World Bank Country and Lending Groups. https://datahelp-desk.worldbank.org/knowledgebase/articles/906519-world-bank-country-and-lending-groups
<
S
ш
